CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*187 Доц. Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк,
д-р бюл. наук; тж. В.С. Данилiв; А.1. Савчин, тж. Р.М. Юхим -Прикарпатський лкогосподарський коледж, м. Болехiв
Х1Д РОСТУ В1КОВИХ ДЕРЕВ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 НА ПЕРЕДКАРПАТСЬКШ ВИСОЧИН1
Найбшьший прирiст ялицi у висоту спостерiгаeться у вiцi 25-50 роюв, за дь аметром - у 80-100 роюв, а за об'емом - пiсля 100 роюв. Середнш рiчний прирiст об-сягу стовбурно! деревини ялицевого деревостану у вщ 100-120 роюв може сягати величини 21 м3/га.
Assoc. prof. Yu.I. Tchernevyj; prof. P.R. Tretyak; eng. V.S. Danyliv; eng. A.I. Savshyn; eng. R.M. Yukhym - Prekarpathian Forestry College, Bolehiv
Motion of growth of age-old silver fir trees on Precarpathians height
The most increase of silver fir in a height is observed in age 25-50, after a diameter -in 80-100 years, and on volume - after 100. The average annual increase of volume of barrel wood of silver fir forest stands in age 100-120 is possible at the size of 21 m3/he.
У другш половиш ХХ ст. люи Карпат та прилеглих територш зазнали тривалого надм1рного люокористування [1, 5]. 1нтенсивним було воно i на Передкарпатськш височиш, де по-хижацьки вирубували ялицевi люи. Вони були не лише зрубаш, але й спалеш у хoдi военних дш, з метою лжвщаци партизанського опору. Згopiв, наприклад, Чорний Лю, що широкою смугою простягався колись вщ пiднiжжя Карпат аж до Дшстра. Таку назву вш отри-мав власне вiд ялицевих старовжових лiсiв, пiд щiльним наметом яких зав-жди вдень був затшок, а внoчi темрява. Щ автoхтoннi лiси вiдзначалися висо-кими запасами деревини i виконували важливi екoлoгiчнi, гiдpoлoгiчнi та клi-маторегулювальш функцil. Вони потребують вiдтвopення. Проте про бюло-гiю 1х формування, росту та розвитку ми майже зовЫм не маемо науково! ш-фopмацil [1, 4, 6, 10-12]. На жаль, у вггчизнянш науковш лiтеpатуpi дуже мало вщомостей i про oсoбливoстi ходу росту дерев ялищ старшого вiку.
Тому метою нашого досл1дження була спроба виявлення особливос-тей ходу росту вшових дерев ялищ бшо!, що росли в умовах вологих мезо-мегатрофних едатoпiв (сугруди-груди) на Передкарпатськш височиш.
Матерiал та методика. Всього було вщбрано чотири дерева ялищ старшого вжу, загальнi вiдoмoстi про яю наведено у табл. 1. У дослщженнях застосовували загальнoпpийнятi у люовш таксацil методи аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметpoм та об'емом, а також вщповщш значен-ня середнього та поточного прирослв [4, 8].
Для цього виконано поперечш зpiзи стoвбуpiв на кopеневiй шийцi, ви-сoтi 1,0 м, 1,3 м i далi що 2-4 м у зручних для цього мюцях, з обов'язковим зазначенням висоти кожного зpiзу над кореневою шийкою. Об'ем стoвбуpiв
встановлювали за сумою o6'cmíb окремих вiдтинкiв стовбура (формула Смольяна), визначаючи ix, як ф^ури зрiзаного конуса, на основi даних про довжину вiдрiзка стовбура та середш радiуси нижнього i верхнього зрiзiв [8]. Вс зрiзи цих модельних дерев збер^аються у колекци Прикарпатського люо-господарського коледжу (м. Болеxiв, 1вано-Франювсь^' област^.
Табл. 1. Загальт eidoMocmi про взятi модельт дерева ялиц бтоХу Довговой-нил1вськ1м лiсництвiДержавного мдприемства, Калуськел'шовегосподарство
Номер модельного дерева* Мшцезростання: тдприемство люового господарства, лшництво, квартал, д^нка, висота н.р.м., тип лшу, склад та вш деревостану** Параметры стовбура
рiк останнього приросту вш, роки дiаметр на висотi 1,3 м, см висота, м об'ем, 3 м
57 ДП Калуське лiсове господарство, Довговойнилiвське лiсництво, кв. 7, д. 25, 350 м н.р.м., СзДП, 10ЯЦБ+ДЗ, 92 р. 2005 122 82,6 34,2 6,9
59 2005 73 17,4 22,7 0,27
61 2005 73 35 30,25 1,71
73 ДП Осмолодське лшове господарство, Краснянське лшництво, кв. 11, д. 30, 445 м н.р.м., С4ЯП, 9СЗ1ЯЛЕ+ЯЦБ, 102 р. 2006 108 87 41 8,26
ПримШка: * у колекцп Прикарпатського люогосподарського коледжу; ** С3ДП - волога дубова суяличина, С4ЯП - сира ялинова суяличина, ДЗ - дуб зви-чайний, СЗ - сосна звичайна, ЯЛЕ- ялина европейська, ЯЦБ - ялиця бша.
Результати дослщження. Анашз ходу росту модельних дерев у висо-ту показав, що загалом його швидюсть вщповщае норм1 I боштету (рис. 1). Проте щкавою обставиною е той факт, що наймолодш1 дерева, № 59 i 61, вж яких лише 73 роки, росли перших 20 роюв за V-Va бонiтетом, а по^м ix рiст iстотно прискорився i уже починаючи з вжу 40 рокiв вiдповiдав показникам II боштету. Дерева старшого вiку, № 57 та 73, вж яких був 122 i 108 роюв, досягли у цшому показниюв I боштету. Однак, дерево № 73 початково росло дуже швидко, а по^м все повшьшше, а дерево № 57 навпаки: перших 65 роюв росло за V боштетом, а згодом штенсившсть росту його настшьки зросла, що у bílú 105 роюв воно наздогнало дерево № 57.
.. 61 f бонЬет J^A \ бонНет
-- t i тег ¡TCT
59 / Ш бое
/ ' * / ' * / ■ / V 6oi
Л А f
//, ■ ч ' / / j
/ у?' Роки
О 25 50 75 100 125
Рис. 1. Хiд росту у висоту модельних дерев ялиц бтоХ на Передкарпатськш височиш (цифрами вказано tx номери, див. табл. 1)
Таким чином, показник швидкост росту бшьшосп дерев ялищ, який вщповщае I бонiтету, дае змогу зробити висновок про те, що мiсцевi rрунтовi умови для цього виду е вологими мезо-мегатрофними, тобто - багатими суг-рудовими. Такий висновок шдтверджуе i анашз матерiалiв лiсового фонду, наведений у табл. 2. Як бачимо, бшьшють деревосташв росте за нормативами I бонгтету, а за 1а бонгтетом - лише трохи бiльше 21 % i 18 % - за II.
Табл. 2. Усереднеш таксацшш показники та розподт площ деревосташв з перевагою ялищ вжом понад 70ротв, що ростуть на Передкарпатськш _височит (загальна площа 4085 га)_
Типи едафототв Середт таксацшт показники деревосташв Ввдносна площа, %
за класами боттету разом
в1к, роки висота, м д1аметр, см Г I II III
сугруди св1ж1 75 23,0 32,0 0,06 0,14 0,00
сугруди волоп 80 25,5 34,1 12,30 38,47 8,18 0,19 59,14
сугруди сир1 80 24,8 33,2 0,15 1,13 0,26 1,54
груди св1ж1 82 24,7 35,5 0,26 0,62 0,34 1,22
груди волоп 87 26,0 36,7 9,10 19,63 9,09 0,29 38,11
Разом 81 25 34 21,81 59,84 17,87 0,48 100,0
Однак, анашз ходу росту за дiаметром та за об'емом виявив значну рiз-ницю мiж окремими деревами (рис. 2). Так, у вщ 100 роюв об'ем дерева, що початково росло дуже повшьно (№2 57) становив лише 3,0 м , а того дерева, що росло у молодому вщ швидко (.№ 73) - аж 7,2 м3. Це замовлено рiзницею у дiаметрах стовбурiв, власне площ перерiзу !х за однаково! висоти: вщповщ-но, 0,28 i 0,54 м2.
0 25 50 75 100 125 0 25 50 75 100 125 Рис. 2. Хiдросту за дiаметром (V) та об'емом (В) модельних дерев ялищ бтоХ на Передкарпатськш височин (цифрами вказано X номери, див. табл. 1)
Динамщ приросту у висоту модельних дерев ялищ властивий рiзко осцилятивний характер (рис. 3).
Максимум приросту у трьох дерев спостер^ався у вщ 30-40 роюв, а дерева № 57, що росло повшьно, - у вщ 65-80 роюв. Однак найбшьший при-рют за дiаметром спостер^аеться у вшх проанашзованих стовбурiв дерев лише шсля 30 роюв i досягае максимуму у вiцi 75-105 рокiв. Схожа ситуацiя склалася i стосовно приросту за об'емом (рис. 4, 5).
м/р1К
1,5
1,2
0,9
0,6
0,3
0,0
Серед нш
К3
/ N * 6 1 57
1 * Роки
м/рж 1,5
1,2
0,9
0,6
0,3
0,0
Поточи ий
1"
57
/ 1 > 61А
/ 1 V 4 / * / '' 'V 1 ** 1 • м 59 К 1 1
/ ' 1 ,1 ^Г 1 ^ —» \ 73
Роки
0 25 50 75 100 125 0 25 50 75 100 125 Рис. 3. Особливостi приросту у висоту модельних дерев ялищ бтоХ на Передкарпатськш височин (цифрами вказано Х номери, див. табл. 1)
25 50 75 100 125 0 25 50 75 100 125 Рис. 4. Особливостi приросту за дiаметром модельних дерев ялищ бтоХ на Передкарпатськш височин (цифрами вказано Х номери, див. табл. 1)
На пiдставi отриманих результата можна побудувати графжи узагаль-нених трендiв динамжи поточних прироста за висотою, дiаметром та об'е-мом, що наведет на рис. 6.
Наведет аналгтичт матерiали свщчать, що у 110-120 роюв, коли майже припиняеться рют дерев у висоту та починае спадати поточний при-рют за дiаметром, поточний прирют за об'емом набувае максимальних зна-чень. Виходячи з наведеного, можна передбачити, що нормальт деревостани ялищ (за повноти 1,0) у цьому вщ за середньо! висоти дерев 30 м i на висот 1,3 м можуть мати суму площ перетину стовбурiв 59,4 м2 на висотi i об'ем стовбурно! деревини - 890 м [4]. Якщо прийняти площу перерiзу середнього дерева за 0,41 м2, то вiдповiдно на 1 га може бути 145 дерев. Якщо взяти до уваги величину середнього поточного приросту за об'емом 0,15 м , то можна
визначити середнш рiчний прирiст об'ему стовбурово! деревини такого яли-цевого деревостану на плошд 1 га. Вiн становитиме 21,7 м3/рж. Навiть, якщо припустити, що вш удвiчi менший, то дшдемо висновку, що у вiцi 100-120 рою в ялицев1 деревостани можуть бути особливо продуктивними.
0,20
М /р!К
Середнш
0,16
0,12
0,08
0,04
0,00
73
/ 57
* . '59 61 / Роки
0,20
0,16
0,12
0,08
0,04
0,00
м3/р1к
Поточний
73 I \
I /XI 571 \ /1 V
J 61 /
/V * в
У /. * * ^ - * * 59 п Роки
0 25 50 75 100 125 0 25 50 75 100 125 Рис. 5. Особливостi приросту за об'емом модельних дерев ялищ бто1 на Передкарпатськш височиш (цифрами вказано Их номери, див. табл. 1)
100 125
Рис. 6. Особливостi трендiв поточного приросту модельних дерев ялищ бтоХ на Передкарпатськш височит (цифрами вказано Их номери, див. табл. 1). Потовщена лшiя - загальний тренд
Висновки
1. Ялиця бiла в умовах вологих мезо-мегатрофних умов загалом вщзна-чаетъся швидким ростом i високою продуктивтстю. Навiть, якщо у пер-шi 60 рокiв одне моделъне дерево росло швидко, за Ib боттетом, а iнше дуже повiлъно - за Va бонiтетом, у вщ пiсля 100 рокiв ïx висота вирiв-нюетъся i вiдповiдаe нормативу I боттету, а об'ем стовбуровоï деревини може сягати величини 3-7,2 м3.
2. Найбiлъший рiст у висоту спостер^аеться у вiцi 25-50 рошв, за дiамет-ром - у 80-100 роюв, а за об'емом - тсля 100 рошв.
3. Враховуючи дiагностичнi рекомендацiï З.Ю. Герушинського [2], ялицевi деревостани на Передкарпатськш височит слiд вiднести до типу вологих бучин.
Лггература
1. Генсирук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи захщного репону Украши. - Льв1в: Св1танок, 1998. - 407 с.
2. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (Практические рекомендации). - Львов: Выд-во при Львов. ун-те, 1988. - 164 с.
3. Герушинський З.Ю. Типология лю1в Украшських Карпат. - Льв1в: Шрамща, 1996. -
208 с.
4. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксащя. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
5. 1стор1я осмолодськоУ пущ1/ Бойчук I.I., Гайдукевич M.I., Парпан B.I. та ш./ За ред. П. Третяка та В. Парпана. - Льв1в: НТШ, 1998. - 145 с.
6. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 168 с.
7. Третяк Платон. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько'1 частини ба-сейну Днютра// Пращ Наукового товариства 1м. Шевченка, т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського регюну. - Льв1в: НТШ, 2003. - С. 214-231.
8. Цурик G.I. Таксащя дерева та його частин. - Льв1в: НЛТУ Украши, 2006. - 328 с.
9. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливост1 природного люового покриву Приднютровсько'1 височини на Передкарпатп// Лю1внича академ1я наук Украши: Науковий зб. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004, вип. 2. - С. 79-81.
10. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
11. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. - Львов: Вища шк., 1980. - 192 с.
12. Шевченко С.В. Прикарпатские пихтовые дубравы и пути их восстановления// Лесное хоз-во. - 1952, № 9. - С. 50-52.
УДК 630*5+630.221*76 Доц. О.А. Прс, канд. с.-г. наук - Нацональний АУ,
м. Кшв; М.М. Рековець - ВО "УкрдержлЬспроект", м. Кит
ДИНАМ1КА ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ В СОСНОВИХ
ДЕРЕВОСТАНАХ НА ОСНОВ1 ЧИННИХ ТА ЗАПРОПОНОВАНИХ В1К1В СТИГЛОСТ1 В Л1САХ УКРА1НИ
За трьома вар1антами на 40-р1чний перюд розм1рено рубання головного корис-тування у соснових люах Полюся та, частково, Люостепу Украши. На основ1 вивчен-ня явища системного ефекту здшснено прогноз люокористування в Укршш загалом. Пропонуемо методику розрахунку лiсосiк доповнити додатковим розрахунком "контрольно!" люоаки. Рекомендуемо вiки стиглостi у соснових люах щодо iишого варь анту розрахуикiв як такого, що враховуе природоохоронне значення лiсiв та вимоги люоексплуатаци.
