Научная статья на тему 'Фітомеліоративна роль у соснових насадженнях Львівського Розточчя'

Фітомеліоративна роль у соснових насадженнях Львівського Розточчя Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
52
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ґрунти / кислотність / гумус / едафотоп / соснові насадження / генетичні горизонти / soil acidity / humus / edaphotop / pine plantations / genetic horizons

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — К С. Брунець

Досліджено ґрунти соснових насаджень Львівського Розточчя. Висвітлено їх фітомеліоративну роль у збагаченні едафотопів. Подано порівняльну характеристику вмісту хімічних елементів у ґрунті.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Fitomelioratyvna role of pine plantations Lviv Roztochya

Investigated the soil in pine plantations of Lviv Roztochya. Elucidated their role in phytomeliorative enriched edaphotops. Provided comparative characteristics of the contents of chemical elements in the soil.

Текст научной работы на тему «Фітомеліоративна роль у соснових насадженнях Львівського Розточчя»

3. Волович П.И. Лесовыращивание в энергетических целях / П.И. Волович, В.А. Скрига-ловская, М.Ф. Исайчиков // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 1. - С. 120-123.

4. Попадюк Р.В. Восточноевропейские широколиственные леса / Р.В. Попадюк, А.А. Чистякова, С.И. Чумаченко и др. / под ред. О.В. Смирновой. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 364 с.

5. Дебринюк Ю.М. Плантацшне люовирощування: проблеми та перспективи / Ю.М. Дебринюк // Люовий i мисливський журнал, 2006. - № 1. - С. 10-11.

6. Дебринюк Ю.М. Плантацшш лiсовi насадження як об'екти невичерпного виробниц-тва енергетично! бiомаси / Ю.М. Дебринюк // Лгавництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2009. - Вип. 116. - С. 170-178.

7. Завойских Г.И. Технологический регламент по переработке древесного сырья в энергетических целях на лесных складах / Г.И. Завойских, А.В. Ледницкий, Е.А. Леонов // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 1. - С. 237-240.

8. Косенко 1.С. Лщини в Укра1ш / 1.С. Косенко. - К. : Академперюдика, 2002. - 266 с.

9. Лптан В.М. Енергетичш плантаци тожш в розрiзi вщновлювальних джерел енерги. "Актуальш проблеми наук про життя та природокористування : тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених / В.М. Лггвш. - К. : Вид-во НУБ1П Укра1ни, 2011. - С. 80-81.

10. Украшська енциклопедiя лгавництва (УЕЛ). - ЛьвГв : НВФ "Украшсью технолог^", 2007. - С. 133-134.

11. Федоренчик А.С. Технологический регламент по переработке древесного сырья в лесу для энергетических целей / А.С. Федоренчик, М.Э. Семенюк, П.А. Протас // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. -Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 2. - С. 671-675.

12. Mitchell C.P. The world perspective / C.P. Mitchell // Enerqy Biomass 3: Biomass Forest. Eur.: Strateqy for Future. - London, New York, 1988. - P. 235-255.

13. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.energoeffekt.gov.by

14. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.energosovet.ru, energyeffect.net.

Бондаренко Т.В. Фитомасса подлесочных кустарников - ресурс для энергосберегательных топливных технологий

Рассмотрены возможности плантационного выращивания подлесочных кустарников с целью обеспечения энергопроизводства топливным сырьем. Автор проводил исследования в университете Марии Кюри-Склодовской (Польша) по степендиаль-ной программе Л. Киркланда в части внедрения энергосберегательных технологий.

Ключевые слова: энергосберегательные технологии, кустарники, подлесок, топливное сырье.

Bondarenko T.V. Phytomass of undergrowth shrubs as resource for energy-saving fuel technologies

Possibilities of the plantation planting of undergrowth shrubs are examined for providing of energy production fuel raw materials. The author of the article conducted researches in Marie Sklodowska Curie University (Poland) by the L. Kirkland grant program is in relation to the questions of introduction of energy saving technologies.

Keywords: energy saving technologies, shrubs, undergrowth, fuel raw material.

УДК 630*[237+181:34+174.754] (477.83) Acnip. К.С. Брунець -

НЛТУ Украти, м. Львiв

Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА РОЛЬ У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Дослщжено Грунти соснових насаджень Льв!вського Розточчя. Висвгтлено 1х ф^омелюративну роль у збагаченш едафотошв. Подано пор!вняльну характеристику вмюту хГмГчних елеменпв у Грунтг

Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.16

Ключовi слова: ^унти, ^^oraicra, гумуc, eдaфoтoп, cocнoвi нacaджeння, re-нeтичнi гopизoнти.

Вступ. Пoшиpeння хвoйних лiciв у Рoзтoччi cтaлo мoжливим завдяки нeвибarливocтi шши, яка мoжe зaceляти нaйбiднiшi мicцeзpocтaння.

У cучacнoму rpунтoвo-pocлиннoму пoкpивi тepитopiï cocнoвi лicи cфopмувaлиcя пepeвaжнo впpoдoвж aнтpoпoreну. Нaйбiльший вплив на лан-дшафти мaлo злeдeнiння. У мeжaх Укpaïнcькoro Пoлiccя i Рoзтoччя виявлeнo cлiди тpьoх злeдeнiнь. Нaйдaвнiшим ввaжaeтьcя тилиrульcькe. У нacтупнoму зaвaдiвcькoму мiжльoдoвикoвoму пepioдi Укpaïнcькe Пoлiccя являлo co6OK> плocку вoднo-льoдяникoву piвнинну, пoкpиту шиpoкoлиcтянo-cocнoвими ль caми. Клiмaт cтaвaв тeплiшим i вoлoriшим пocтупoвo. Нaйicтoтнiшe на фop-мування пpиpoди кpaïв вплинулo днiпpoвcькe злeдeнiння, зaхoпивши мaйжe вж тepитopiю Укpaïнcькoro Пoлiccя. З ним пoв'язaнo фopмувaння кiнцeвих мopeн, rляцioдиcлoкaцiй, нarpoмaджeння флювiorляцiaльних i oзepних ocaдiв та мoзaïчнicть rpунтoтвopних пopiд. Наступи rляцiaли i iнтeprляцiaли тpaн-cфopмувaли ландшафти, мaкcимaльнo пpиблизивши ïx дo cучacних [1].

На пoчaтку Х1Х cт. тepитopiя Бpюxoвич i Гoлocкo, щo на зaxiднiй o^-лищ Львoвa, була "пiщaнoю пуcтeлeю" - peзультaт бaraтopiчнoro в^убуван-ня лiciв, як зaкpiпили пicки кoлишнix пicляльoдoвикoвиx нaнociв. Упpoдoвж 1810-1837 pp. щ бeзплiднi пicки були зaлicнeнi [2].

Програма, об'ект та методи дослщжень. Пporpaмoю пepeдбaчaлocя дocлiдити xapaктepнi pиcи reнeзиcу лicoвиx rpунтiв. Об'eктoм дocлiджeнь були cocнoвi нacaджeння Львiвcькoгo Рoзтoччя у Бpюxoвицькoму лicoпapку. Викopиcтoвувaли лiciвничi, так^ацит, фiтoцeнoтичнi та ^m^i мeтoди дocлiджeнь.

Результати дослiдження. Дepeвнi pocлини, як i вci iншi pocлиннi i твapиннi opraнiзми, мютять визнaчeнi бюфшьш, нeoбxiднi для юнування eлe-мeнти, тaкi як: a3o^ калш, кальцш, фocфop, магнш, 3ani3o та iншi. Aзoт, кaлiй i фocфop пorлинaютьcя pocлинaми у вeликiй юль^ст^ а вмicт ïx у фунт (ocoбливo фocфopу i aзoту) вiднocнo низький, дo тoro ж пoглинaння цих eлe-мeнтiв фунтом - пpoцec бioлoriчний, в я^му бepуть учacть мiкpoopraнiзми. ^^и^ад, aзoт roлoвним чинoм пorлинaeтьcя мiкpoopraнiзмaми з говпря, пoтiм викopиcтoвуeтьcя pocлинaми i тpoфiчним лaнцюroм пocтупae чacткoвo в гов^я, чacткoвo у rpунт [3].

Ми дocлiджувaли змiни в rpунтoвoму пoкpивi лiciв Рoзтoччя, якi cвiд-чать пpo rpунтoтвopну, а oтжe, фiтoмeлiopaтивну poль cocнoвиx лiciв. Xapa^ тepиcтику пpoбниx плoщ, на яких булo вiдiбpaнo пpoби фунту, нaвeдeнo нижчe.

ПП №1. Склад - 10Сз. Вiк - 120 p. Тип люу - В2С. Витота - 25 м. Дь aмeтp - 44 cм. Бoнiтeт - 1. Швж>та - 0,б3. Зiмкнeнicть - 0,73. Пiдpicт - 5Дз 2Бкл3Гз. Пiдлicoк - малина звичайна, oжинa звичайна, бpуcлинa бopoдaвчac-та, гopoбинa звичайна, дepeн бiлий. Тpaв'яний пoкpив - тoнкoнir звичайний, кpoпивa двoдoмнa, aпoзepic cмepдючий, ocoкa л^ва, щитник чoлoвiчий, тд-мapeнник запашний, вecнiвкa двoлиcтa, зубниця зaлoзиcтa, яглиця звичайна, зубниця бульбиста, тpaвa пахуча звичайна, пoдopoжник лaнцeтoлиcтий. Тип

ландшафту- натввщкрил простори з нерiвномiрним розмiщенням дерев. Клас естетично! оцiнки - 4. Клас стшкосп - 2. Рекреацшна оцiнка - висока. Ступiнь прохщносл - 1.Ступiнь проглядностi - 1. Стадiя рекреацшно! дигресп - 3.

ПП №2. Склад - 8Сз2Дз. Вiк - 150 р. Тип люу - С3ГБС. Висота -30 м. Дiаметр - 60 см. Боштет - 2. Повнота - 0,31. Зiмкненiсть - 0,42. Пщ-рiст - 4Дз2Бкл4Гз. Пiдлiсок -лiщина звичайна, ожина звичайна, горобина зви-чайна. Трав'яний покрив - щитник чоловiчий, пiдмаренник запашний, весшв-ка дволиста, зубниця залозиста, купина лiкарська, зубниця бульбиста. Тип ландшафту - закрит простори, деревостани вертикально! зiмкнутостi. Клас естетично! ощнки - 3. Клас стiйкостi - 2. Рекреацшна ощнка - середня. Сту-пiнь прохiдностi -3.Ступiнь проглядносп - 1. Стадiя рекреацшно! дигресп - 1.

ПП №3. Склад - 7Сз3Дз. Вiк - 150 р. Тип люу - С3ГБС. Висота -35 м. Дiаметр - 70 см. Бонiтет - 2. Повнота - 0,30. Зiмкненiсть - 0,40. Щд-рiст - 10Гз. Пiдлiсок -лiщина звичайна, бузина чорна. Трав'яний покрив -щитник чоловiчий, зубниця залозиста, купина лжарська, зубниця бульбиста. Тип ландшафту - натввщкрип простори з нерiвномiрним розмщенням дерев. Клас естетично! ощнки - 3. Клас стшкосп - 3. Рекреацшна ощнка - середня. Стутнь прохщносп -2.Ступiнь проглядност - 2. Стадiя рекреацшно! дигресп - 2.

ПП №4. Склад - 10Сз + Дз. Вж - 70 р. Тип люу - С2ГБС. Висота -24 м. Дiаметр -35 см. Боштет - 1. Повнота - 0,74. Зiмкненiсть - 0,85. Шдрют -9Дз1Бкл. Пiдлiсок - малина звичайна, ожина звичайна, бруслина бородавчас-та, горобина звичайна, дерен бший, глщ одноматочний. Трав'яний покрив -щитник чоловiчий, веснiвка дволиста, зубниця залозиста, яглиця звичайна, зубниця бульбиста, подорожник звичайний, живокють лжарська, злинка ка-надська, кiнський щавель, конвалiя, квасениця звичайна. Тип ландшафту - на-шввщкрип простори з нерiвномiрним розмщенням дерев. Клас естетично! оцiнки - 3. Клас стшкосп - 2. Рекреацшна ощнка - низька. Стутнь прохщ-носп - 2.Ступiнь проглядносп - 2. Стадiя рекреацшно! дигресп - 2.

Зпдно з виконаними лабораторними дослщженнями, ми визначили вмют хiмiчних елементiв у вiдiбраних зразках Грунту, результати яких подано у табл.

Табл Хiмiчний склад Грунту на пробных площах у Брюховицькому .лесопарку

1 1 к § Вв1браш Пдрол1тич-на кислот- и и Рухом1

№ рн сольове ох Са2+ Мв2+ О , 2 8 * + с ь легкогвдро- Р2О5 К2О

з/п Н м 1 £ и о и и г и в мг-евк / 100 г Грунту шсть, мг-екв/100 г Грунту ? & и м < 1 £ м л1зований, мг/100 г Грунту в мг/100 г Грунту

ПП № 1

1 Ен 3,96 0,56 2,01 0,4 2,62 0,03 6,93 3,5 1,73 9,0

2 Е 4,15 0,24 1,60 0,4 1,75 0,03 6,93 2,1 5,00 6,6

3 I 5,36

4 1р 5,52

ПП № 2

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16

1 Не 3,73 0,82 1,22 1,2 8,05 0,04 8,64 4,2 4,55 4,2

2 Е 4,35 0,34 2,00 0,8 1,75 0,05 4,95 2,8 5,86 6,6

3 I 4,22 0,43 2,45 0,05 6,75 2,8 3,25 7,0

4 1р 4,52 0,52 0,04 1,44

5 Р 4,27 1,22 0,05 2,25

ПП № 3

1 Ен 3,57 1,51 1,21 0,8 8,92 0,1 11,7 5,6 3,68 6,6

2 Е 4,46 0,30 1,20 0,8 1,57 0.05 3,15 2.1 8,50 9,0

3 I 4,38 0,28 1,67 0,03 4,23 2,1 7,62 6,6

1 2 3 4 5 6 7,00 8,00 9,00 10,0 11,0 12,0

4 1р 4,47 0,26 1,57 0,03 3,33 1,4 4,3 8,0

ПП № 4

1 Ен 3,96 0,95 1,62 0,4 3,50 - 6,30 4,2 2,6 6,6

2 Е 4,35 0,43 1,60 1,0 1,92 0,06 4,86 2,8 5,4 7,0

3 1е 4,39 0,28 1,75 0,03 5,13 2,8

4 1р 5,02 0,03 0,63

Результати вмюту азоту, рiвень кислотностi Грунту та вмют у ньому гумусу зображено на рис. 1-3.

ПП I ПП 2 ПП 3 ПП 4

Рис. 1. Вмкт азоту в 1рунт1

Як вже згадувалось, джерело азоту - це, з одного боку, атмосферне повпря, а з шшого - азот, який мютиться у вщмерлих рослинах i тваринах. Найбшьше азоту з Грунту соснових насаджень виноситься з хво!, причому з вжом насаджень цей показник зростае. Дуже багато азоту виносить з Грунту трав'яний покрив. На вшх пробних площах спостер^аемо великий вмют азоту в верхньому шарi, але найбiльше його е на ПП №3, у змшаному сосново-ду-бовому насадженнi (рис. 1).

ПП 1 ПП 2 ППЗ ПП 4

Рис. 2. Вмкт рН сольового у фунт

У дослщжуваних соснових насадженнях внаслщок опаду хво! спосте-р^аеться тдвищена кислотнiсть Грунту. Згiдно з результатами Грунтових

аналiзiв встановлено, що найвищий показник кислотностi в Грунт спостерша-ються на ПП №1 та ПП №4 (рис. 2). Це можна пояснити одновидовим складом деревостану, представленим його головною породою сосною звичайною. Зменшення кислотносп Грунту на ПП №2 i ПП №3 пояснюегься наявшстю широколистяних порщ, вiдпад яких сприяе кращiй мiнералiзацil вiдпаду хво! i залуження Грунту.

ПП1 ПП 2 ПП 3 ПП 4

Рис. 3. BMicm гумусу в Грунт1

Проанатзувавши вмют гумусу, виявлено, що найбшьше гумусу наг-ромаджено в елювiальному горизонт на ПП № 3 (рис. 3). Таю результати можна пояснити наявшстю в деревному ярус листяних порщ, зокрема дуба звичайного, вщсоткова частка якого становить 30.

Висновки. Упродовж двох останшх столiть на знелюнених землях Брюховичi i Голоско, яю були на початку Х1Х ст. "пiщаною пустелею", ни-шшш сосновi лiси виконують фiтомелiоративну функщю, збагачуючи 1хш едафотопи.

Л1тература

1. Мякушко В.К. Екология сосновых лесов / В.К. Мякушко, Ф.В. Вольвач, П.Г. Плюта. -К. : Изд-во "Урожай", 1989. - 248 с.

2. Schupp R. Park lesny I kolonia letnia w Brzuchowicach kolo Lwowa / R. Schupp // Sylwan. - № 7. - S. 3-9.

3. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 264 с.

Брунец К.С. Фитомелиоративная роль сосновых насаждений Львовского Розточчя

Исследованы почвы в сосновых насаждениях Львовского Расточья. Изложена их фитомелиоративная роль в обогащении эдафотопов. Предоставлена сравнительная характеристика содержания химических элементов в почвы.

Ключевые слова: почвы, кислотность, гумус, эдафотоп, сосновые насаждения, генетические горизонты.

Brunets K.S. Fitomelioratyvna role of pine plantations Lviv Roztochya

Investigated the soil in pine plantations of Lviv Roztochya. Elucidated their role in phytomeliorative enriched edaphotops. Provided comparative characteristics of the contents of chemical elements in the soil.

Keywords: soil acidity, humus, edaphotop, pine plantations, genetic horizons.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.