CC BY
68
УДК 630*[23+228+3] Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;
ст. наук. спЫроб. Р.М. Втер, канд. с.-г. наук -Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ТИП1В Л1СУ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
За результатами аналiзу л^ератури, матерiалiв типолопчного люовпорядкуван-ня i даних польового картування зроблено висновок про необхщшсть удосконалення визначення типiв лiсу в прських лiсах у таких напрямках: видшення типiв лiсу вздовж водотогав, прив'язки типiв лiсу до люорослинного районування, узгодження типiв лiсу з видовим складом трав. Порушено питання про потребу нового типолопчного люовпорядкування через змшу клiматичних умов за 40 роюв пiсля попе-реднього визначення типiв лiсу в Карпатах.
Ключовг слова: типи люу, прсьга лiси, вегетацiйнi ступенi, водотоки, ф^с^з-номанiття.
Типи люу е основою для призначення заход1в з ведення люового гос-подарства. Вони визначають породний склад люових культур, способи та ш-тенсивнють доглядових рубань, структуру i продуктивнють коршних дере-востатв, вж стиглосп, способи i технологи рубок головного користування. На цей час у л1с1вничш типологп для д1агностування типолопчних одиниць (титв люорослинних умов i титв люу) застосовують комплекс ознак, яю вь дображають еднють умов мюцезростання i люово! рослинностг А.А. Крюде-нер [8, 9] для оцшки умов середовища використовував рослинний покрив i цей метод було покладено в основу д1агностування типолопчних одиниць (титв люорослинних умов i титв люу). Згодом €.В. Алексеев та П.С. Пог-ребняк систематизували нагромаджену шформащю щодо титв люу Укра1ни i розробили 1х класифжащю за трьома основними характеристиками: багат-ство грунлв, режим зволоження грунлв, сукупнють головних порщ [1, 12]. Д.В. Воробйов [2, 3] перший розробив методику визначення i визначники титв люу, а також видшив керiвнi i допомiжнi ознаки, яю використовують при цьому. До керiвних ознак вiдносять: 1) рослиннiсть (деревостан, тдлюок, трав'яне вкриття); 2) склад i продуктивнiсть (бонiтет) деревостану; 3) ареали деревних порiд. Допомiжними ознаками слугують: 1) генетичний тип Грунту (мехатчний склад, потужнiсть i хiмiчний склад Грунту, глибина Грунтових вод, материнська порода); 2) рельеф (висота н.р.м. (вертикальна зональтсть), експозищя, с^мюсть i форма схилу).
Вагомий внесок у розвиток методики дiагностування типолопчних одиниць у лiсах Карпатського регюну зробив З.Ю. Герушинський: класифжа-щя та визначник типiв лiсу Укра1нських Карпат [4, 5]. Було запропоновано низку ознак для дiагностування типолопчних таксотв: для трофотопiв - ви-довий склад деревно-чагарниково1 i трав'яно! рослинностi, продукгивнiсть деревостану, тип Грунту i його лiсорослиннi характеристики, мюцезнаходження дiлянки (висота н.р.м., експозищя, с^мюсть i форма схилу); для пгрототв -видовий склад деревно-чагарниково! i трав'яно1 рослинностi, рiвень Грунтових вод, мюцезнаходження дшянки; для титв люу - кортний склад насадження, домшка деревних порiд, вертикальна зональтсть (ареали деревних порщ, ви-
сота н.р.м.), кшматична зона; для типiв деревосташв - переважаюча порода у поеднанш з rрунтово-клiматичними та гiдрологiчними факторами.
Подальший розвиток методика визначення титв лiсу отримала пiд час стльно1 працi укра!нських та чеських вчених^швниюв у рамках двох мiж-народних проекпв. Упродовж перiод 2005-2010 рр. за методичними тдхода-ми чеських колег проведено картування типiв люу на бiльше як 20 тис. га ль сового фонду в ДП "Надвiрнянське ЛГ" (рис. 1). Польовi роботи з видiлення тишв лiсу дали змогу порiвняти чеську та укра1нську методики i зробити вис-новки. Зокрема, запропоновано у прських лiсах Укра1ни видiляти вздовж во-дотокiв типи люу, як це зроблено в Чеськш Республщь Представлена карта чеських типiв люу пшотно! територп наочно це показуе - вздовж водотоюв та вододЫв у горах видiляють iншi за зволоженням типи люу, шж на шших елементах рельефу, i це не обов'язково постшш водотоки [6].
Рис. 1. Карта чеських munie лгсу в лгсах Украïнcькuх Карпат
Методику визначення титв люу в Чеськш Респyблiцi i зокрема в за-хщних Карпатах на ïï територп опублжовано paнiше [б, 7, 14]. Суть ïï зво-диться до групування типiв лiсy за характеристиками Грунпв та пдролопчно-го режиму в рамках вегетацшних ступеней. Вегетацшна стyпiнь - це перева-жаючий за площею клiмaксовий бюгеоценоз, детеpмiновaний pослиннiстю, разом з додатковими бюгеоценозами на незнaчнiй теpитоpiï, який обумовле-ний мaкpоклiмaтом i мезоктматом, що змiнюються з висотою н.р.м. [22]. Едифжаторами вегетaцiйних стyпенiв в умовах Карпат e: дуб скельний (Qu-ercus petraea), дуб звичайний (Quercus robur), бук люовий (Fagus sylvatica), ялиця бiлa (Abies alba), ялина европейська (Picea abies), сосна прська (Pinus mugo). Видiляють 9 вегетацшних ступешв, параметри яких для Украшських Карпат встановлено за результатами польових дослщжень (табл. 1). Зазначи-мо, що в Чеськiй Республщ, як i бiльшостi кpaïнaх Карпатського репону, не
видiляють окремого ступеня (зони) ялицевих лiсiв, тобто коршних деревоста-híb з дом^ванням ялицi [18-21]. А в Укра!нських Карпатах площа, наприк-лад волого! буково-ялиново! суяличини, за даними люовпорядкування пере-вищуе 110 тис га (7,4% площi лiсiв) i це другий показник тсля волого! буко-во-ялицево! сусмеречини. У цьому планi необхiднiсть уточнення методики визначення титв лiсу очевидна.
Табл. 1. Основш параметры вегетацшних ступешв в Украшських Карпатах
Назва ступеня Дiапазон поширення за ВНРМ, м Породи основного ярусу Основш типи люу Середньо-рiчнi опади, мм Вегетаци-ний перюд. днв
Соснова - Сз В?Дс, ВзДс - -
Дубова 100-250 Дз, Дск СзГД, СзГДс, БзГД, Б2ГД 600 180
Буково-дубова 200-400 Бк, Дз, Дск С2БДс, Б2БД, Б2БДс, БзБД 650 170
Дубово-букова 300-500 Бк, Дз, Дск С2ДГБк, С3ДГБк, Б2ДГБк, 750 160
Букова 400-800 Бк, Клг, Яс, Яв С3Бк, Б2Бк, Б3Бк 950 145
Ялицево-букова 500-900 Бк, Яв, Ял, Яц С3ЯцБк, Б3ЯцБк, Б3ГЯцБк 1050 130
Ялиново-букова 800-1200 Бк, Ял, Яц С3ЯлБк, С3ЯлЯцБк, Б3ЯлЯцБк 1200 110
Буково-ялинова 1000-1300 Ял, Яц С3БкЯцЯл, Б3БкЯл, Б3БкЯцЯл 1350 100
Ялинова 1100-1500 Ял, Гороб. В3Ял, СаЯл, С3БкЯл 1450 80
Гiрськососнова 1400-1800 Сг, Ске, Гороб. В3Сг, В4Сг, А3Сг 1500 50
Для щентифжацн в польових умовах зроблено детальний опис кожного ступеня. Для прикладу, наведемо короткий опис переважаючо! за площею в Укра!нських Карпатах букового ступеня. Домшантною породою е бук люо-вий, який може тут досягати висоти понад 50 м. У верхньому яруш, як виня-ток, присутня ялиця бiла, яка може досягати до 20% за складом i до 50 м у висоту. Дуб скельний i дуб черешковий трапляються вкрапленнями до 10%, але не виходять у верхнш ярус. Постшно трапляються вкраплення граба зви-чайного (Carpinus betulus), що росте тшьки в нижньому яруи. Верхнього ярусу досягають ясен звичайний (Fraxinus excelsior), клен гостролистий (Acer platanoides), клен-явiр (Acer pseudoplatanus) i одинично - шьм прський (Ul-mus glabra). У нижньому ярус може одинично траплятися клен польовий (Acer campestre), тис япдний (Taxus baccata) i берека (Sorbus torminalis). У чагарниковому ярус ростуть бузина чорна (Sambucus nigra), бруслина евро-пейська (Euonymus europaea), глщ гладкий (Crataegus laevigata), вовче лико (Daphne mezereum), агрус звичайний (Grossularia uva-crispa), у розрщжених деревостанах - крушина ламка (Frangula alnus), мюцями з'являеться бузина червона (Sambucus racemosa), одинично - смородина альпшська (Ribes alpi-num), жимолость звичайна (Lonicera xylosteum) i троянда повисла (Rosa pen-dulina). У живому надгрунтовому ro^rni дом^ють таю види: жовтозшля
(Senecio ovatus), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), маренка запашна (As-perula odorata), воронець колосистий (Actea spicata), малина звичайна (Rubus idaeus), ожина (Rubus hirtus), рясно ростуть папорот - безщитник жшочий (Athyrium filix-femina), щитник чоловiчий (Dryopteris filix-mas) i починають з'являтися raroBÍ для бiльш високих вегетацшних ступешв види: пренант пурпуровий (Prenanthes purpurea), куничник (Calamagrostis villosa), купина кшьчаста (Polygonatum verticilatum). Буковий вегетацшний ступiнь займае височини i нижчi частини гiрських схилiв на висотах вщ 350 до 700 м н.р.м., а мюцями - до 800 м за ВНРМ. Серед Грунтових титв переважають буроземи (типов^ одинично псевдооглеенi), рiдко трапляються типовi пiдзоли, зрiдка Грунти сильно щебенисп та мiлкi. Територп буково! вегетацшно! ступенi роз-ташованi в ктматичних областях зi середньорiчною температурою 6,8°C, зi середньорiчною кiлькiстю опадiв 950 мм i зi середньою тривалютю вегета-цiйного перiоду 145 дшв. На пiвденно-захiдному мегасхилi Укра!нських Карпат бук люовий у цьому ступеш масово утворюе майже чист деревостани i пралiси [10, 13, 15, 18, 20].
Практичними результатами цього спшьного чесько-укра!нського проекту в галузi люово! типологп стали таю положення:
• чинна методика визначення титв люу в прських люах Украши значною м-рою вiдповiдае европейським тдходам;
• чинна методика визначення титв люу в прських люах не враховуе особли-востей гiдрологiчного режиму вододiлiв та русел водотокв;
• iснуючий подш лiсового фонду Украшських Карпат за типами люу мае ютот-ний дисбаланс щодо видiлення ялицевих титв люу - !х частка в регют е значно завищеною (20 %).
1ншим важливим моментом, який необхвдно враховувати при визна-ченш типiв лiсу в гiрських люах Укра1нських Карпат, е глобальнi змши кль мату. Спiвпраця з Науковим центром аерокосмiчних дослiджень Землi Нащ-онально! академп наук у сферi щентифшацп типiв рослинностi (лiсових деревосташв) за космiчними знiмками засвщчила iстотнi змiни в структурi люо-вого фонду регiону за останш десятирiччя: на площi одного зшмка супутника Landsat на територп Укра!нських Карпат за 20 рокiв встановлено зростання площi лiсiв на 12,3 км2, стввщношення площi листяних та хвойних лiсiв за цей перюд змiнилося в бiк збiльшення частки листяних, новi площi лiсiв у ре-гiонi формуються за рахунок природного заростання залишених сшьськогос-подарських упдь переважно пiонерними листяними породами [11].
Щдтверджують змiну температурного i пдролопчного режимiв територп регюну також дослiдження причин i динашки всихання ялинових лiсiв Укра1нських Карпат, бо першi осередки всихання ялинниюв проявляються в найбiльш складних Грунтових умовах (сильно щебенисп та мшю Грунти, кру-тi схили твденних експозицiй), якi i до змши кшмату були критичними для росту ялини. У бiльшостi випадкiв на змшу ялиш приходить бук, який е найбшьш витривалий щодо вологосп з мiсцевих лiсотвiрних порiд [16, 17]. Також тдтверджуе змiну кшмату iнтенсивне заростання полонин або шшими словами - пiдвищення верхньо! межi лiсу в Укра1нських Карпатах (рис. 2).
Рис. 2. Заростання полонин ялиною в Чивчино-Гринявських горах
Аналiз визначника титв люу проф. Герушинського З.Ю. [4] св^ить, що складено його за дихотомiчним принципом аналогiчно з визначниками рослин. Найважлившими iндикаторами трофностi е деревт породи. Для виз-начення пгрототв користуються передусiм видовим складом трав [1, 5, 12].
Наступним кроком в щентифжацп титв люу мае стати групування рослин для люорослинних умов. В Украïнських Карпатах видшено такi шди-катори: вологих i вiдносно бiдних лiсорослинних умов (В3) - пiдбiлик аль-пiйський (Homogyne alpina (L.) Cass.), тирлич ваточниковидний (Gentiana asclepiadea L.), плевроцш Шребера (Pleurozium Schreberi (Brid.) Mitt.), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.); свiжих i вiдносно багатих (С2) -ожика волосиста (Luzula pilosa (L.) Willd.), вествка дволиста (Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt.), герань криваво-червона (Geranium sanguineum L.), орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.), дзвоники скупченi (Campanula glomerata L.). I на останньому етапi робiт з визначення титв люу експерт повинен ощнити вiдповiднiсть iснуючого в натурi фiтоценозу до ти-пових опишв. Так, вологi чистосмерековi субори репрезентують чорниця (Vaccinium myrtillus L.), блехнум колосистий (Blechnum spicant (L.) Roth), ба-гатонiжка звичайна (Polipodium vulgare L.), джран хвилястий (Dicranum un-dulatum Brid.), а волоп ялицевi субучини - щитник чоловiчий (Dryopteris fi-lix-mas (L.) Schott.), одинарник европейський (Trientalis europaea L.), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifera L.), фiалка дивна (Viola mirabilis L.), зтт прсь-кий (Epilobium montanum L.), костяниця (Rubus saxatilis L.).
Результатом аналiзу фiторiзноманiття рiзних типiв люу Украïнських Карпат стали видiленi комплекси постшних i панiвних видiв [3] трав'яних рослин у розрiзi груп типiв лiсу i лiсорослинних умов (табл. 2). Таю таблиц скла-денi для всiх лiсотвiрних порiд регiону i використовуються в навчальному про-цесi Прикарпатського нацюнального унiверситету iменi Василя Стефаника.
Табл. 2. Постмйш та пашет види трав 'яних рослин букових л'гс'гв Карпат
Група титв лгсу Тип лгсо-рослинних умов Рослини-шдикатори живого надгрунтового покриву
Букова В2 орляк звичайний, нечуй-вгтер волохатенький, суниця лгсова, зозулин льон ятвцепод1бний, джран хвилястий
Вз веротка лжарська, рамш1я однобока, грушанка круглолис-та, орляк звичайний, зозулин льон ятвцепод1бний
С2 тдмаренник весняний, ожика волосиста, герань криваво-червона, дзвоники персиколисл, плевроцш Шребера
Сз щитник буковий, купена кшьчаста, квасениця звичайна, герань люова, знгг прський, ф1алка дивна, зубниця бульбиста
в2 маренка запашна, з1рочник ланцетолистий, копитняк европейсь-кий, щитник буковий, воронець колосистий, шавл1я клейка, ф1алка трикол1рна, плющ звичайний, щдмаренник середнш
Вз медунка темна, осока волосиста, яглиця звичайна, квасениця звичайна, апозерис смердючий, безщитник жшочий, перелюка багатор1чна, лунар1я оживаюча
Загальним тдсумком дослщжень е констатащя факту щодо необхщ-ностi внесення уточнень у визначеш на цей час (ще в 60-тих роках минулого столiття) типи лiсу в прських умовах Укра1нських Карпат, а в оптимальному варiантi - провести нове типолопчне лiсовпорядкування. Так, якщо це експлуатацiйнi ялиновi лiси, але в ялицевих типах лiсу на висот понад 800 м н.р.м., то потрiбно уточнити чи це не ялиновi типи лiсу i тодi планувати заходи для коршних, а не для похвдних ялинникiв. Зазначимо, що в бшьшосп ви-падкiв цi уточнення е потребою практичного лiсiвництва, а не науки.
Висновки. Для удосконалення визначення титв лiсу в Укра1нських Карпатах потрiбно:
• привести у в1дпов1дтсть типи л1су до природного району, в якому вони роз-ташоваш, особливо щодо ялицевих титв люу;
• видшити вздовж вододш1в та водотоюв типи л1су в1дпов1дно до 1х пдролопч-ного режиму [ в1дпов1дно внести змши в мережу видшш;
• скласти каталог титв люу Украшських Карпат з детальним описом 1х поши-рення, фгтор1зноматття, структури деревостатв та базових (природоохорон-них, еколопчних, економ1чних чи сощальних) функцш;
• видати каталог рослин-шдикатор1в тип1в лгсу Украшських Карпат з кольоро-вими шюстращями та 1х вщношенням до лгсорослинних умов.
Л1тература
1. Алексеев Е.В. Типы украинского леса. Правобережье / Е.В. Алексеев. - Изд. 1-ое, [пе-рераб. и доп.]. - К. : Изд-во АН УССР, 1925. - 120 с.
2. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
4. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации) / З.Ю. Герушинский. - Львов : Облполиграфиздат, 1987. - 164 с.
5. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
6. Голуша О. Инструменты регионального и хозяйственного лесного планирования для Украины / О. Голуша, Ю.С. Шпарик, В.И. Парпан и др. // Отчёт проекта № 134/05-07/MZE/B. - Чешская Республика, Фридек-Мистек : Леспроект ЧР, 2007. - 198 с.
7. Голуша О. Класифжащя титв люу i методи планування лiсового господарства Чесь-ко! Республiки та !х впровадження в Укра1нських Карпатах / О. Голуша, В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик // Люовий журнал. - 2011. - № 1. - С. 42-44 (англшською мовою).
8. Крюденер А.А. Основы классификации насаждений и их народнохозяйственное значение в обиходе страны / А.А. Крюденер. - Петроград : Типогр. главн. упр. уделов. - 1916. -Вып. III. - 190 с.
9. Крюденер А.А. Основы классификации насаждений и их народнохозяйственное значение в обиходе страны / А.А. Крюденер. - Петроград : Типогр. главн. упр. уделов, 1917. - Ч. II (продолжение). - С. 191-318.
10. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 224 с.
11. Парпан B.I. Космiчнi зшмки Укра!нських Карпат / B.I. Парпан, Ю.С. Шпарик, B.I. Лялько, О.1. Сахацький, Г.М. Жолобак, О.1. Киселюк // Люовий i мисливський журнал. - К. : Изд. дом "ЭКО-информ". - 2006. - № 3. - С. 13.
12. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 452 с.
13. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1974. - 120 с.
14. Шпарик Ю.С. Перспективи впровадження в Укра1ш принцитв класифжаци титв т-су i метсдав планування люового господарства Чесько! Республжи / Ю.С. Шпарик, О. Голуша // Сучасний стан i перспективи розвитку люово! типологи в Укра1ш : зб. наук. правць. - Сер.: XII Погребняювсью читання. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2012. - С. 126-132.
15. Шпарик Ю.С. Структура букового пралюу Укра!нських Карпат / Ю.С. Шпарик, Б. Коммармот, Ю.Ю. Беркела. - Снятин : Вид-во "Прут-принт", 2010. - 143 с.
16. Шпарик Ю.С. Провести обстеження ялинниюв Ьано-Франгавсько! области що вси-хають, i розробити для них комплекс саштарно-оздоровчих та шших заходiв / Ю.С. Шпарик // Звгг УкрНДIгiрлiс з НДР №10/10 (заключний) / наук. кер. Ю.С. Шпарик. - ^ано-Франгавськ, 2011 - 213 с.
17. Шпарик Ю.С. Результати дослщжень всихання ялинникiв / Ю.С. Шпарик. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrrimf.org.ua/index.php ?option=com_con-tent&task=view&id=34&Itemid=55
18. Ambros Z. 1991: Charakteristiky skupin typü geobiocénü CSFR / Z. Ambros // Folia Uni-versitatis agriculturae, V?Z Brno : Brno. - 94 pp.
19. Bucek A. 1999: Geobiocenologie II / A. Bucek, J. Lacina // MZLU v Brne : Brno. - 240 p.
20. Pliva K. 1991: Funkcne integrovan? lesn? hospodárstv? ? prírodn? podminky v lesnom planovani / K. Pliva // IHIL Brandis nad Labem. - 263 p.
21. Randuika D. 1986: Fytocenol?gia a lesn?cka typol?gia / D. Randuika, J. Vorel, K. Pliva // Pr?roda. - Bratislava. - 276 p.
22. Zlatnik A. 1976: Lesnická fytocenologie. Vydání 1 / A. Zlatnik // Státní zemedelské nakla-datelství. - Praha. - 495 p.
Шпарык Ю.С., Витер Р.М. Особенности определения типов леса в Украинских Карпатах
По результатам анализа литературы, материалов типологического лесоустройства и данных полевого картирования сделан вывод о необходимости совершенствования методики определения типов леса в горных лесах в таких направлениях: выделение типов леса вдоль лесных водотоков, привязки типов леса к единицам лесорас-тительного районирования, согласование типов леса с видовым составом трав. Ставится вопрос о новом типологическом лесоустройстве в связи с изменением климатических условий за 40 лет после предыдущего определения типов леса в Карпатах.
Ключевые слова: тип леса, горные леса, вегетационные степени, водотоки, видовой состав трав.
Shparyk Yu.S., Viter R.M. Identification features of the forest types in Ukrainian Carpathians
The analysis of a scientific literature, typological materials and field mapping data concluded the need to improve field methods of the forest types' identification in the mountain forests in the following directions: identification of the wet forest types along forest streams, identification of the forest types within of forest typological zoning, harmonization of the forest types' identification with the herb composition. The question arises about new typological mapping due to climatic conditions change for 40 years after the previous forest types mapping in the Carpathians.
Keywords: forest types, mountain forests, vegetation stage, streams, herb diversity.
УДК 630*165.6:581.412:582.475 Астр. М.Я. Гожан; проф. М.М. Гузь,
д-р с.-г. наук; докторант P.M. Гречаник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львгв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ ВИД1В РОДУ PICEA
Представлено огляд л^ературних джерел щодо формового piзномaнiття пред-ставниюв Picea Dietr. Наведено список найбшьш поширених боташчних вщмш дос-лщжуваного роду. Biдзнaчено основш осередки штродукцп на територи Украши.
Ключовг слова: форма (вщмша), культивар, селекщя, швентаризащя, ялина.
Bикоpистaння представниюв роду Picea Dietr. в озелененш та лан-дшафтнш apхiтектypi мae ушверсальний характер. Зокрема, культивари з де-коративними габпусами крони часто використовують для створення алей, со-лiтеpiв i бюгруп piзного призначення, включають у склaднi композицiï малих сaдiв, pокapiïв та мiксбоpтеpiв тощо. Biдмiни з piзним кольором хвоï - для створення живоплотiв та взipцiв топiapного мистецтва.
Наведена дaлi спроба aнaлiзy та узагальнення формового piзномaнiття роду здiйсненa за даними вгтчизняних та зapyбiжних лiтеpaтypних джерел, штернет-ресуршв та пpaйс-листiв пpовiдних фipм-виpобникiв та pеaлiзaтоpiв декоративного садивного мaтеpiaлy [2, 4, 5, 8, 11, 14, 1б, 23, 29, 30, 32, 35, 3б]. Звичайно, що представлений нами розподш необхiдно вважати умовним, осюльки бiльшостi видiв притаманне поeднaння важливих для садово-паркового господарства морфолопчних ознак. Латинськ назви декоративних вщмш роду подано за Г. Крюссман (198б) та W. Seneta (1987).
Ялина чopна (Picea mariana Mill.). Seneta W. (1987) опш^ п'ять кyльтивapiв та три мiжвидових гiбpиди виду [32], Г. Крюссман (198б) наводить описи трьох вщмш [14]. Загалом, за кольором хвоï видшено таю культивари виду: 'Aurea' [4, 11], 'Aureovariegata' [11, 32, 35], 'Smoke Jumper' [34]; за формою крони - 'Arij' [35], 'Beissneri' [5, 14], 'Beissneri Compacta' [15], 'Dou-metii' [4, 5, 14], 'Ericoides' [5, 35], 'Fastigiata' [5], 'Kobold' [15], 'Kveta Rijs' [34], 'Nana' [5, 14, 35], 'Semiprostrata' [35], 'Jana' [34].
Ялина шopcтка (Picea asperata Mast.). У лiтеpaтypi описано лише одну вщмшу за кольором хвоï - 'Glauca' [4, 32] та двi за формою крони - 'Bochen', 'Mongolei' [35].
Ялина Максимовича (Picea Maximoviczii Rgl.). Описано три декоративних вщмши виду: 'Argentea', 'Glauca' (за кольором хво^, та 'Glauca pendula' (за формою крони) [5].
Ялина Шpeнка (Picea schrenciana F.et M.). За формою крони видшя-ють один культивар виду - 'Globosa' [11].
