CC BY
16
УДК 630*5 Магкт Ю.В. Калинюк; студ. 1.В. Демус; астр. В.В. Костишин;
проф. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1НВЕНТАРИЗАЦ1Я Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ КАРПАТ НА ОСНОВ1 ТИП1В Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В
На експериментальних дшянках лiсiв Карпат апробовано геобюценолопчну класифiкацiйну систему, здiйснено швентаризащю лiсових площ, а за допомогою Г1С опрацьовано карти лiсових дшянок та окреслено меж природних бютошв. Зас-тосований пiдхiд можна рекомендувати для оргашзацп та ведення люового госпо-дарства.
Ключов1 слова: вегетацшний ступiнь, геобiоценоз, природний бiотоп, швента-ризацiя.
Розроблення регюнальних плашв оргашзацп та управлшня люами е одним з обов'язкових елеменпв сталого використання люових ресурЫв. Саме на це спрямоваш завдання Рамково! конвенцп про охорону та сталий розви-ток Карпат [4], шдписано! Ымома сусщшми державами регюну Карпат. Щ плани передбачають використання люу не тшьки як ресурсу деревини, а й як основного елементу стабшзацшного прського ландшафту 1 мають природо-охоронну спрямовашсть. Щ ж проблеми визначено виршувати державною програмою розвитку люового господарства " Люи Укра!ни 2002-2015 роки" [1]. На баз1 ДП "Надв1рнянське люове господарство" з використанням сучас-них технологш та методик у межах украшсько-чеського проекту "Инструмента { методи для планування регюнального управлшня люами та формування люових Г1С" здшснено шлотш дослщження щодо виокремлення природних бютошв та на !х основ1 розроблення проекту оргашзацп та ведення люового господарства.
Розроблення проекту оргашзацп та ведення люового господарства для ДП "Надв1рнянське люове господарство" на баз1 сучасних технологш та з використанням сучасних методик здшснюеться у межах украшсько-чеського м1жнародного проекту "1нструменти { методи для планування регюнального управлшня люами та формування люових Г1С".
Мета дослщжень - апробащя та впровадження геобюценолопчно! класифжацшно! системи { бютошв, практичне виокремлення вегетацшний ступешв { природних бютошв в умовах Карпат за технолопею, яку застосо-вують чеськ лшвники [2, 3]. Основою ще! системи е досконале вивчення еколопчних умов середовища, тобто люових геобюценоз1в.
Об'екти дослщжень - р1зного складу { форми ялинов1, ялицев1 та буко-в1 деревостани та категорп земель шдприемства. Програма робгг передбачала встановити вегетацшш ступеш та природш бютопи та за допомогою Г1С оп-рацювати карту вегетацшних ступешв { природних бютошв.
Територ1я шдприемства досить р1зномашгна за складом вегетацшних ступешв { природних бютошв. Це проявлялося у змш1 надгрунтового покри-ву, рельефу мюцевосл, люорослинних умов, що е головним чинником для встановленш вегетацшних ступешв { природних бютошв. Змша рослинност (зникнення чи поява нових вид1в) визначала меж1 бютошв.
Вегетацшний стушнь визначають за пашвним на площд кшмаксовим геобюценозом, який детермшований вегетащею, враховуючи додатков1 ге-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
обiоценози на певнш територiï, зумовленi макроклiматом та мезокиматом, якi змiнюються н.р.м. [2, 3]. Наприклад, шостий вегетацiйний стушнь вста-новлюють, якщо надгрунтовий покрив представлений такими рослинами: Oxalis acetosella, Galium odoratum, Luzula sylvatika, Calamagrostis villosa, Ho-mogine alpine, Vaccinium myrtillus, Maianthemum bifolium, Dryopteris carthusi-ana, D. dilatata та ш. Звичайно, у тому чи шшому вегетацшному ступеш e го-ловш (обов'язков^ рослини, а також ïx супутники.
Едифiкаторами вегетацiйниx ступенiв e таю деревш породи: дуб скельний (Quercus petraea L.) i дуб звичайний (Quercus robur); бук люовий (Fagus sylvatica L.); ялиця бша ^вропейська) (Abies alba L.); ялина звичайна (Picea abies Mill.); сосна прська (Pinus mugo L.)
За прийнятою методикою, у геобiоценологiчну класифшацшну систему входить 1O вегетацшних ступенiв: 1 - дубових насаджень ^брови (Quer-ceta s. lat.)); 2 - буково-дубових насаджень (буковi дiброви (Fageti-Querceta s. lat.)); 3 - дубово-букових насаджень (дубовi бучини (Querceti-Fageta s. lat.)); 4 - букових насаджень (бучини (Fageta s. lat.)); 5 - ялицево-букових насаджень (ялицевi бучини (Abieti-Fageta s. lat.)); б - ялиново-букових насаджень (ялиновi бучини (Picei-Fageta s. lat.)); V - буково-ялинових насаджень (буковi ялинники (Fageti-Piceeta s. lat.)); S - ялинових насаджень (ялинники (Piceeta s. lat.)); 9 - сланниюв (сланники (Pineta mugi s. lat.)); 1O - альпшських лук. Для позначення вегетацшних ступешв використовують шдекси - n, e, f, y; як означають: n - кам'янистють бiльше нiж 5O %, крутють схилу до 25°; e - кру-тiсть схилу бiльше тж 25°; f - кам,янистiсть бшьше нiж 5O %, крутiсть схилу бшьше нiж 25°; y - кам'янистють бiльше нiж 9O %.
У табл. 1 наведено вегетацшш ступеш, що виокремленi на територи дослiджень. На дослiджуванiй дiлянцi видшено 41 вид вегетацiйниx ступенiв, загальною кiлькiстю VO шт. На основi дослiджень зроблено карту поширення вегетацшних ступешв (рис. 1).
Природний бютоп - дшянка лiсу, яку займаe екосистема, всi структур-нi елементи яко1' знаходяться в близькому до природного стану i при цьому видовий склад рослинност e типовим для ^eï зони [2, 3].
Щоб встановити природний бютоп, необхщно знати ареал поширення рослин. Наприклад, для бютопу 911O - "буковi та змшаш буковi лiсим видовий склад рослинност представлений такими основними видами: Avenella flexuosa, Calamagrostis arundinacea, C. villosa. Luzula luzuloides, Vaccinium murtillus. Це переважно ацидофшьш та олшотрофш види, тому цей бютоп трапляeться на мiнерально бщних гiрськиx грунтах, якi представленi грашта-ми, кварцитами, кристалiчними сланцями. Для видшення цього бiотопу по карт визначають, насамперед старi насадження коршного деревостану з збе-реженою структурою. Не варто виокремлювати насадження з перевагою яли-ни, що характерно для бютошв ялинових та змшаних ялинових лiсiв.
Характерними e бютопи скель та розсипiв (S11O). Розсипи заростають мохами та лишайниками. Видовий склад xарактеризуeться такими основними видами: Luzula alpinopilosa, Oreochloa disticha, Oreogeum montanum, Oxyria digina, Silene acaulis. А природний бютоп Alnus incana - 91EO-B, з домшкою
ялини европейсько!, iнколи й iнших порiд, який трапляеться бiля гiрських по-тоюв, характерний для заболочено! мiсцевостi. Грунти переважно пiщанi або щебенистi. Типовим для цього бютопу е багатоярусш насадження, з домшу-ванням в чагарниковому ярус молоднякiв вiльхи Ыро!. Трав'яна рослиннiсть представлена такими основними видами: Aegopodium podagraria, Caltha palustris, Chaerophyllum hirsutum, Crepis paludosa. Кшьюсть видшених природ-них бiотопiв наведено в табл. 2, а !х поширення показане на рис. 2.
Табл. 1. Встаповлем вегетацтш ступем
Вегетацшш Ккчькчсгь
ступен! вегетацшних
ступешв
6АВЗ 3
бАВЗе 1
6AB3f 5
бАВЗп 4
бАВЗу 3
6АВ5п 2
6ВЗ 2
бВЗе 1
6ВЗп 1
6ВЗ-5 1
6В4 1
6B4f 1
6В4п 4
6B4-5f 1
6В4-5п
6В5п 1
бВСЗп 1
6ВСЗ-4
6ВСЗ-5 1
6ВС5п 1
7АЗ 2
7A3f 3
7A3n 3
7АЗу 1
7АВЗ 1
7АВЗп 2
7АВЗу 1
8А1уе 1
8А2у 2
8А2п 1
8А2уе 1
8АЗ 1
8АЗе 1
8A3f 3
8A3n 3
8АЗу 1
8АЗуе 1
8A4f 1
9А1у 1
9АЗу 1
9АЗуе 1
Разом 41 70
Табл. 2. Встановлет природш oiomonu
Природш 6 i ото пи Кшыасть природних б ¡ото и ¡в
4060 1
6230а 1
6230в 2
6520 !
7140а 1
7220* 15
8110 1
9110 3
9140 1
91Е0-В 2
9410-А 1
9410-В 2
9410-С 2
9420 3
Разом 14 36
Розшифрування i назви природних бютошв наведено в табл. 3
^щональний лкотехшчний унiверситет Украши
Табл. 3. Рoзшuфpування i назва п риродних бютотв
Код бютопу AHramcbKa Ha3Ba Укра!нська назва
4060 Alpine end boreal heaths Альпшсью та бореальт пустища
6230 a, b Species-rich Nardus grasslands, on siliceous substrates in mountain areas and submountain areas in continental Europe Багат1 луки 1з бшовусом на крем-тевих субстратах у прських те-ритор1ях та передпрських тери-тор1ях континентально! Свропи
6S20 Mountain hay meadows Луки та поляни у долинах
7220* Petrifying springs with tufa formation Млсця витоку води
7140 a Transition mires and guaking Перехвдт болота
8110 Siliceous scree of the montane to snow levels Кам'ят розсипи
91E0-B Mixed-alder alluvial forest of temperate and Boreal Europe ГЛ • и • и • и и Зм1шании вшьховии алюв1инии л1с у пом1рнш 1 бореальнш зот
9110 Luzulo-Fagetum beech forest Ожико буков1 л1си
9140 Medio-European subalpine beech woods Буков1 та змшат буков1 л1си
9410А, В, С Acedophilous spruce forests Ацидофшьт ялинов1 л1си
9420 Alpine Larix decidua and Pinus cembra forest Л1си модрини европейсько! та сосни кедрово!
Впровадження розроблених плашв дасть змогу звести до мшмуму еколопчш ризики ведення люового господарства, скласти план отримання pi3Hrn видiв продукцп щонайменше на 50 роюв, уточнити й оптимiзувати потребу в природоохоронних об'ектах. Розроблення докладних планiв стало-го лiсового господарства для люництв та лiсгоспiв необхщно проводити вже на основi опрацьованих регюнальних плашв управлшня.
Рис, 1. Карта вегетацшних ступ ente Рис. 2. Карта природних éiomonie
Реалiзацiя застосованого шдходу дасть змогу адаптувати ведення господарства в люах Карпат до европейських стандарта на основi сучасних ме-тодiв управлiння, освоення нових технологш оргашзацп та управлшня люа-ми, довготермшового i просторового планування люогосподарських заходiв з
використанням Г1С-технологш. Реашзащя проекту стане черговим кроком Укра1ни у виконаннi завдань Карпатсько! конвенцн.
Л1тература
1. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 роки: 29 квггня 2002 р. - Офщ. вид. - К. : Кабшет М1н1стр1в Укра1ни. - 2002. - № 581. - 16 с.
2. Голуша О. Инструменты регионального и хозяйственного лесного планирования для Украины (No. 134/05-07/MZE/B) / О. Голуша. - Фридек-Мистек, 2007. - 196 с.
3. Станова В. Каталог Биотопов Словакии / В. Станова, М. Валахович // DAPHNE. -Братислава : Изд-во Ин-та прикладной экологии, 2002. - 225 с.
4. Шутяк Г.1. Карпатська конвенщя як фактор регулювання природоохоронного зако-нодавства Украши / Г.1. Шутяк, В.1. Солодкий, В.К. Овак, С.В. Робулець, М.Р. Савчук. - Чер-швщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2009. - 280 с.
Калинюк Ю.В., Демус И.В., Костишин В.О., Миклуш С.И. Инвентаризация лесных насаждений Карпат с использованием типов лесных биогеоценозов
На экспериментальных участках лесов Карпат апробирована геобиоценологи-ческая классификационная система, проведена инвентаризация лесных площадей, а с использованием ГИС разработаны карты лесных земель с выделением границ природных биотопов. Использованный подход можно рекомендовать для организации и ведения лесного хозяйства.
Ключевые слова: вегетационная степень, геобиоценоз, природный биотоп, инвентаризация.
Kalynyuk Yu.V., Demus, I.V., Kostyshyn V.O., Myklush S.I. Inven-taryzatsiya plantations DP "Nadvirnyanskoe forestry" based on the types of forest ecosystems
In the field, was investigated geobiotsenologichna classification system and implemented an inventory of forest plantations on the Czech technology. Using GIS to draw the map of the forest areas on which to conduct an inventory.
Keywords: growing degree, geobiotsenoz, natural habitat.
УДК 712.4(477.82) Доц. Н.П. Ковальчук, канд. с.-г. наук -Луцький НТУ
ВИКОРИСТАННЯ ЧАГАРНИК1В В ОЗЕЛЕНЕНШ ЛУЦЬКА
Подано результати аналiзу видового складу чагарниюв. Вперше в умовах Луць-ка проведено дослщження чагарникових насаджень мюта. Це дае змогу визначити особливост видового складу чагарниюв i рекомендувати до впровадження низку еколого-компенсацшних заходiв, спрямованих на тдвищення 1х жигтевосп i декоративность
Ключовi слова: чагарники, видовий склад, типи насаджень, мюью насадження, декоративнють.
По-р1зному види чагарниюв представлен в типах зелених насаджень. У садово-парковому буд1вництв1 застосовують р1зш прийоми 1х поеднання.
На наш погляд, для збереження мальовничосл паркових масив1в, скве-р1в у р1зш пори року необхщно ширше використовувати в мюькому озеле-ненш р1зш види чагарникових рослин.
В озелененш м. Луцька е численною магошя падуболиста (M. aquifoli-um Nutt.) - в1чнозелений кущ до 1,5 м заввишки, з непарношрчастими блис-кучими листками. Росте переважно у групових посадках та мжсбордерах.
