Ступінь рекреаційного навантаження та антропотолерантність лісових екосистем лісопаркової зони м. Вінниці

Прокопчук Валентина Мар’Янівна; Матусяк Михайло Васильович

Стушнь рекреацшного навантаження та антропотолерантшсть лiсових екосистем лгсопарковоУ зони м. Вiнницi

Прокопчук Валентина Мар'яшвна

Внницький нацональний аграрний унiверситет, кафедра садово-паркового господарства, садiвництва та виноградарства, кандидат б'юлопчних наук,

доцент, завдувач кафедри, УкраТна

Матусяк Михайло Васильович

Внницький нацональний аграрний унiверситет, кафедра садово-паркового господарства, садiвництва та виноградарства, асистент кафедри, УкраТна

Анотащя. Природно-шматичш та фунтово-гщролопчш умови регюну е досить сприятливими для роз-витку рекреацп. Визначено, що лiсовi насадження люопарковоТ частини лiсiв зеленоТ зони Вiнницького лiсництва характеризуются низьким ступенем рекреацiйноТ дигресГТ, що е результатом зростання Тх у сприятливих шматичних та фунтово-гщролопчних умовах.

В ходi проведення дослiджень було визначено, що клас толерантной у насадженнях ВЫницького лю-ництва коливаеться вщ 1 до 3, що свщчить про високi рекреацiйнi навантаження на лiсовi масиви. В результат проведення дослiджень та опрацювання науковоТ лiтератури було визначено основнi фор-ми негативного впливу рекреацп на лiсовi насадження, вивчено якюш та кшькюш показники впливу ре-креан^в на лiс, визначено гранично допустимi рекреацiйнi навантаження для основних лiсотвiрних по-рiд за типами люорослинних умов в лiсопарковiй зонi м. Вшницк

Ключовi слова: рекреацiйне навантаження; антропотолерантшсть; екосистема.

УДК 630*2:504.062.2 LCC Subject Category: QK900-989

DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.16-6_

Вступ

Зосередження населення у мiстах вимагае ро-зширення та благоустрою так званих зелених зон, основною складовою частиною яких е лiси. Адже рiвень благоустрою та система ве-дення господарства необхiднi для тдтримки рекреацiйного потенцiалу конкретно! тери-торп вiдпочинку. За останнi десятилiття площа зелених зон, рiзко зросла i складае в УкраШ 1,53 млн. га [5]. Примкькими стали лки, якi ранiше були лiсоексплуатацiйними, тому вони не завжди пристосованi до вщпо-чинку людей. До того ж, приблизно третина з них перетворюеться у лкопарки. Лiси, що не пристосоваш до пiдвищених рекреацшних навантажень i не вiдповiдають естетичним вимогам, поступово деградують. Пристосу-вання звичайних лкових насаджень до вимог рекреацп досягаеться системою заходiв, на-самперед лiсiвницьких, якi вiдрiзняються вщ

заходiв по вирощуванню лiсiв експлуатацш-ного призначення [2].

Анал1з осшаншх досл1джень i публжацш. У вгт-чизнянiй та зарубiжнiй лiтературi з рiзною ступеню глибини дослiджувались рiзноманi-тнi теоретичнi та практичнi проблеми рекреацшного природокористування. Теоретичнi розробки питань рекреацшного лкокористу-вання розкрит у працях С. А. Генарука, С. М. Нижника, Р. Р. Возняка [1], Г. С. Калшша [7] та шших [1, 7]. Питаннями збалансованого лкокористування займаються А. I. Тарасов [6], В. е. Свириденко [5] та шшь

Актуальшсть роботи зумовлена зростанням антропогенного навантаження на природш екосистеми та зростанням чисельносп мкь-кого населення, що викликае необхiднiсть пiдвищення рекреацшно'' емкосп лiсових екосистем.

Метою роботи було оцгнити лiсовi наса-дження за ix рекреацгйною придатнгстю, ви-значити стадп рекреащйно'' дигресп та толе-рантнiсть лгсових насаджень. У роботi проведено обстеження лгсових масивiв лгсопарко-во'' зони м. Вiнницi на основi нових методич-них пiдходiв.

Результати дослщжень

За ступенем негативного впливу на лiс, рек-реацiю класифгкують за шiстьма основними формами:

Стежкова рекреацгя. Вплив людини на сере-довище пов'язаний з шумом, який вона ство-рюе, викидами, скидами та гншими факторами, як в сукупностi становлять загрозу для оточуючого середовища. Найкраще вона ви-ражена у Вiнницькому лiсництвi.

Безстежкова рекреащя свгдчить про те, що рекреанти вiльно перемiщаються по лгсг не розводячи вогнищ, нiчого не вирубуючи i не збираючи. Вгдбиток дано'' форми рекреацп лише частково було виявлено у Вгнницькому лгсництвг.

Добувна рекреацгя включае збгр грибгв, яггд, квгтгв, лгкарських рослин, зеленг, полювання,

вилов риби, якщо все це здшснюеться не для продажу. KpiM впливу характерно! для без-стежково!' форми, добавляеться селективне ослаблення i знищення окремих видiв рослин i тварин.

Бiвуачна рекреацiя пов'язана i3 встановлен-ням в лiсi палаток з розведенням вогнища, а ^iM цього, витоптування, вплив на лк вогнем i сокирою.

Транспортна рекреащя характеризуеться тим, що рекреанти рухаються не по дорозь а по надГрунтовому покривi на автотранспорт^ цим самим впливаючи на лк вихлопними газами, горючо-мастильними речовинами, що викликають не лише поширення ерозп Грунту, але i Ii поглиблення [3].

Аналiзуючи лiсовi масиви Вiнницького лкни-цтва по формам рекреацп слiд вiдмiтити, що найбыьш поширеними е стежкова, безстежкова, добувна i транспортна форми рекреацп. Це пояснюеться тим, що рекреанти вщвщу-ють лiс з рiзною метою, починаючи вiд збору грибiв i закiнчуючи влаштуванням ткшюв. Основнi види впливу форм рекреацп наведеш у табл. 1.

Таблиця 1 - Форми рекреацй та види впливу на лiсовi екосистеми

Форми рекреацй' Основш види впливу Коефщ1ент еколопчного впливу

займання люу тд рекреацшну тфраструктуру витоптування трав'яного покриву, тдстилки уш,1льнення Грунту виб1ркове знищення елемен™ бюценозу розпалювання вогнищ, установлення палаток, зб1р дров з''зд з дороги у л1с, глибока ероз1я Грунту загот1вля дров, випас худоби

Стежкова + 0,01

Безстежкова + + 1,00

Добувна + + + 2,00

Б1вуачна + + + + 3,00

Транспортна + + + + + 13,00

Кошова + + + + + + 15,00

У табл. 1 наведеш основы види впливу форм рекреацп. А саме: займання лГсу тд рекреа-цiйну iнфраструктуру, що е характерним для шести форм; витоптування трав'яного пок-риву, тдстилки, ущiльнення Грунту, що про-являеться в уах формах рекреацп за винят-ком стежково''; вибiркове знищення елемен-тГв бiоценозу, яке викликаеться впливом до-бувно'1, бiвуачноi, транспортно'' i кошово' форм; розпалювання вогнищ, установлення

палаток, збiр дров, що е характерним для 6i-вуачно'', транспортно'' i кошово'' форм рекреацп; з'''зд з дороги у лiс, глибока ерозiя Грунту, цей вид впливу спричиняе транспортна i ко-шова рекреацп.

1нтенсившсть рекреацп характеризуе вщвь дування лку, коефiцiент екологiчного впливу вiдвiдувачiв, який визначали вщповщно до методики розроблено'' науковцями Укра'нсь-

кого науково-дослщного шституту лкового господарства та агролкомелюрацп.

В результат рекреацшного навантаження лiс зазнае деяких змш - вiдбуваeться його дигре-ая. Таким чином, дигресiя лiсу характеризуе динамжу його стану внаслiдок рекреацшного впливу [4].

За даними Саштарних правил в лках Укра'ни прийнято розрiзняти 5 стадiй дигресп, голо-вними вiзуальними показниками яких е: ви-топтування лково'' пiдстилки та ущыьнення Грунту, знищення пiдросту, пошкодження дерев, змiна лiсових трав'янистих видiв на лу-говi. Слщ мати на увазi, що територiя дигресп побудована на спостереженнях, як охоплю-ють головним чином безстежкова рекреащю, звiдси, при дiагностицi стану лку орiенту-ються на витоптування живого надГрунтово-го покриву. Залежно вiд змiни стану лiсових насаджень внаслщок впливу рекреацп вирiз-няють 5 стадiй рекреацшно'' дигресп.

Перша - площа стежок займае до 5 % територп. Трав'яний i моховий покрив не займаш i вiдповiдають типу лiсу.

Друга - стежки i дороги займають 6-10 % вiд загально'' плошд дiлянки. Пiдрiст i пiдлiсок у задовыьному станi. Вiдновлення деревних порщ задовiльне, е самосiв корiнних порщ.

Третя - коефiцiент рекреацп 0,11-0,30. Трав'яний i моховий покрив пошкоджеш на значнiй плошi. Серед лкових та лужних трав багато бур'яшв, нехарактерних для даних ль сопромислових умов.

Четверта - стежково-дорожна мережа та ви-топташ дiлянки займають 31-60 % територп. Трав'яний покрив деградований, за фгго ма-сою та видовим складом у ньому переважа-ють нетиповi для даних умов рослин. Шдсти-лка - у стадп руйнування.

П'ята - витоптанi дыянки з'еднуються мiж собою i займають понад 60 % загально'' плошд дiлянки. Трав'яний i моховий покрив, харак-терний для даних умов, деградував i представлений здебыьшого бур'янами. Пiдстилка перебувае у стадп повного руйнування. Шд-рiст та пщлкок практично вiдсутнi [5].

На основi проведених дослiджень, в лкових масивах Вiнницького, лiсництва були вияв-ленi перша, друга i третя стадп рекреацшно'' дигресп (рис. 1).

б>

Рисунок 1 - Стадп рекреацшноТ регресп у Вiнницькому лiсництвi (а - 1 стадiя; б - 3 стадiя)

Дiлянки з четвертою i п'ятою стадiями неви-явленi. Друга i третя стадп бiльш поширеш поблизу озер, де влаштовуються ткшки та поблизу дорiг. На уражених дыянках було ви-явлене значне витоптування трав'яного покриву. Характеристика стадш рекреацшно'' дигресп даеться показана у табл. 2, де наведен даш щодо рекреацшно'' дигресп лiсових насаджень Вiнницького лкництва.

Таблиця 2 - СтадГТ рекреацшноТ дигресп люових насаджень Вiнницького люництва_

Стадiя дигресп Площа, га Площа, %

1 244,61 76,0

2 73,6 23,0

3 4,4 1,5

4 - -

5 - -

Всього 322,61 100,0

Аналiзуючи данi табл. 2 встановлено, що те-риторiя 244,61 га притаманна найнижчш стадп дигресп, що в загальному становить 76 %. Друга стадiя займае значно меншу площу 73,6 га (23 %). Площу 4,4 га лкового масиву займае третя стадiя рекреацшно'' дигресп. За переважаючою стадiею дигресп мож-на сказати наступне. Трав'яний i моховий покрив насадження вщповщае типу лiсу. Пщркт i пiдлiсок непошкодженi i вщповщають умо-вам мiсцезростання. На територп з другою i третьою стадiями рекреацшно'' дигресп спо-стерiгаеться пошкодження трав'яного покри-

International Electronic Scientific Journal. 2016. Vol. 2, No 11

ву. Серед лкових та лугових трав багато бур'яшв, нехарактерних для даних лкорос-линних умов. Переважають дерева доброго та задовыьного стану. Також слщ вщмггити, що дыянки з другою i третьою стадiями рекреа-цшно'' дигресп були вiдмiченi в мiсцях вщпо-чинку рекреан^в, якi е основним джерелом витоптування лково'' пiдстилки.

Для корекцп класу толерантносп конкретного дослiджуваного видыу лiсу ми використо-вували таблицю 1. При цьому середнiй бал толерантносп (визначений за лкорослинни-ми умовами та основною деревною породою)

послщовно перемножувався на коефiцiенти вiкового складу, особливосп рельефу (потен-цiйна толерантшсть) i санiтарного стану (фа-ктична толерантшсть). Вихщний клас толерантносп визначався за потраплянням у вщ-повiдний дiапазон балiв по кожному класу вщповщно методики розроблено'' науковця-ми Укра'нського науково-дослiдного шститу-ту лiсового господарства та агролкомелюра-цп. Характеристика толерантностi лiсових екосистем до рекреацшних навантажень наведена у табл. 3.

Квартал Виды Площа Склад Вж Середнш бал толерантносп За вжом За рельефом За станом Скориго-ваний бал Клас толерантносп

64 5 6,8 8Дз2Яз 71 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

65 2 1,2 3Тк2Яз2 Кг1Врб1Влч 44 5,0 1,5 0,5 1,0 3,75 2,0

65 9 14,1 6Дз3Гз1Яз+Клг 61 8,0 1,0 0,5 0,8 3,20 2,0

82 1 3,9 5Дз5Бп+Гз+Лпд 55 8,0 1,5 0,5 1,0 6,0 3,0

82 2 10,2 5Дз5Гз+Бп+Лпд 56 8,0 1,5 0,5 1,0 6,0 3,0

82 3 0,4 10 Бп 58 12,0 1,5 0,5 0,8 7,2 3,0

82 5 9,4 4Дз3Гз2 Клг1Яв+Яз 64 8,0 1,0 0,5 0,8 3,2 2,0

82 6 0,5 10Сз+Акб 45 8,0 1,5 0,5 1,0 6,0 3,0

70 1 1,9 9Гз 1Лпд+Клг+Дз+Яз 75 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

81 4 12,6 8Дз1Яз1Бп+Гз+Чш 61 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

81 1 23,1 6Дз3Гз1Лпд+Яз+Чш 55 3,0 1,5 0,5 0,8 4,8 3,0

81 3 10,3 10Дз+Гз+Клг 76 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

81 6 3,4 10Дз+Гшз+Гз 75 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

68 3 14,3 7Гз2Яз1Дз+Яв+Клг 76 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

68 4 17,6 6Яз3Гз1Лпд 81 8,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

74 1 18,4 9Дз 1Клг+Яз+Лпд+Гз 71 3,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

74 2 8,6 8Яле2 Гз+Яз+Яв+Лпд 91 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

74 3 10,4 6Гз3Яз 1Лпд+Клг+Яв 81 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

72 5 19,0 3Яз4Гз1Дз2Лпд 96 8,0 1,0 0,3 1,0 0,9 1,0

72 9 0,8 9Яле1 Влч+Яз+Лпд 96 3,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

72 8 2,2 7Мде2Яз1Гз+Яле 96 8,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

71 3 17,1 5Яз3Гз2Лпд+Яв+Дз 86 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

73 4 7,7 3Яз3Гз1Яле1Ос+Бп 96 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

76 5 22,0 4Яз4Гз1Дз1Лпд+Клг 111 3,0 1,0 0,3 1.0 0,9 1,0

77 1 32,2 5Дз4Гз1Клг+Лпд+Дз 111 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

77 2 8,0 5Яз5Гз+Клг+Мде 46 8,0 1,5 0,5 1,0 6,0 3,0

64 10 4,6 4Яз4Гз1Дз1Лпд+Клг 76 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

65 15 1,2 10Влч+Врб 71 3,0 1,0 0,5 0,5 0,75 1,0

65 19 0,9 4Дз6Гз+Яв+Лпд 70 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

69 1 16,7 5Яз3Гз2Лпд+Клг+Дз 91 3,0 1,0 0,5 0,8 1,2 1,0

69 2 4,8 4Дз4Гз1Клг+Лпд 61 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

69 5 4,4 4Дз1Клг5Дз+Яз+Брс 61 8,0 1,0 0,5 0,8 3,2 2,0

69 6 6,2 9Гз1Яз+Дз 71 8,0 1,0 0,5 0,8 3,2 2,0

82 7 1,0 10Дз+Гз 71 8,0 1,0 0,5 1,0 4,0 2,0

81 11 23,1 6Дз3Гз1Лпд 55 8,0 1,5 0,5 1,0 6,0 3,0

72 6 1,2 10Влч+Яле 81 3,0 1,0 0,5 1,0 1,5 1,0

73 6 1,6 8Бп1Гз1Мде+Лпд 91 12,0 1,0 0,5 1,0 6,0 3,0

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Таблиця 3 - Характеристика толерантносп лiсових насаджень Вшницького лiсництва до рекреацiйних навантажень

Стшккть лкових насаджень Вшницького лк-ництва до рекреацшних навантажень вщо-бражае 'х клас толерантностi (1-найнижчий) до 5-найвищий). Середнiй бал толерантностi ми визначили за типом лку i породою, i в Вiнницькому лiсництвi вш коливаеться вiд 3 до 12 балiв, що е задовiльним показником. За вщкоректованим балом визначили клас толерантность У Вшницькому лiсництвi клас толерантностi коливаеться вiд 1 до 3, це свщ-чить про високий стутнь рекреацiйного на-вантаження на лiсовi насадження, тому i стш-кiсть ix незначна.

Висновки

1. Природно-клГматичш та Грунтово-гiдрологiчнi умови регiону е досить сприят-ливими для розвитку рекреацп. Наявнiсть значних площ лiсовиx масивiв, якi розташо-ванi у лкопарковш частинi лiсiв зелено'' зони та примикають до м. Вiнницi суттево тдви-щують рекреацiйну придатнiсть природних умов.

Список шформацшних джерел

2. Лiсовi насадження лкопарково'' частини лгав зелено'' зони Вшницького лкництва характеризуются низьким ступенем рекреа-цшно'' дигресп, що е результатом зростання ix у сприятливих клГматичних та Грунтово-гГдрологГчних умовах.

3. Клас толерантносп у насадженнях Вшни-цького лкництва коливаеться вГд 1 до 3, що свщчить про висок рекреацiйнi навантажен-ня на лГсовГ масиви, що в свою чергу може призвести до тдвищення ступеня рекреацш-но'' дигресп насаджень.

4. При плануванш оздоровчих i рекреацшних заxодiв доцГльно використовувати наведенi даш щодо рекреацшно'' оцГнки, стадiй дигресп та антропотолерантностi лГсових насаджень лкопарково'' частини лГсГв зелено'' зони Вшницького лкництва. Для тдвищення рекреацшно'' емкостi лГсових насаджень лко-вим пГдприемствам доцГльно провести заходи щодо облаштування лГсГв елементами благоустрою.

1. Генсирук С. А., Нижник М. С., Возняк Р. Р. Рекреационное использование лесов. Киев : Урожай,

1987. 245 с.

2. Бондар В. С., Телшевський Д. А. Комплексне використання i охорона лгав. Ки'в : Урожай,

1985. 179 с.

3. Иончис Ф. Й., Манкус Р. Ю. Вопросы устройства рекреационных лесов Литовской ССР.

Вопросы организации многоцелевого лесопользования в условиях интенсивного лесного хозяйства : тезы докладов научно-технической конференции, 17-18 декабря 1976 г., г. Каунас. - Каунас: ЛитСХА, 1976. - С. 34-36.

4. Репшас Э. А. Оптимизация рекреационного лесопользования : (На примере Литвы). Москва :

Наука, 1994. 240 с.

5. Свириденко В. 6. Лгавництво / В. 6. Свириденко [и др.] ; ред. В. 6. Свириденко ; Кабшет

МшктрГв Укра'ни, Нацюнальний аграрний ушверситет. Ки'в : Арктей, 2004. 544 с.

6. Тарасов А. И. Рекреационное лесопользование. Москва : Агропромиздат, 1986. 176 с.

7. Калинин Г. С. Рекреационное использование лесов в странах Европы. Обзорная информация.

Москва : ЦБНТИлесхоз, 1981. 17 с.

The Degree of Recreational Capacity and Antropotolerance of Forest Ecosystems

of Forest-park Zone in Vinnytsia

Prokopchuk Valentina

Vinnytsia National Agrarian University, Department of Landscape Architecture, Horticulture and Viticulture, PhD in Biology, Associate Professor,

Head of Department, Ukraine

Matusiak Mykhailo

Vinnytsia National Agrarian University, Department of Landscape Architecture, Horticulture and Viticulture, Assistant, Ukraine

Abstract. Natural-climatic and soil-hydrological conditions of the region are quite favorable for the development of recreation. It has been determined, that forest plantations of forest green zone of Vinnytsia Forestry are characterized by a low degree of recreational digression, caused by their growing in favorable climatic and soil-hyd rological conditions.

In the course of research it has been determined that the class of tolerance in Vinnytsia forestry plantations ranges from 1 to 3, which indicates a high recreational load on the forests. As a result of research and study of scientific literature, the basic forms of the negative impact of recreation on forest plantations have been determined, the qualitative and quantitative impact of tourists on forests has been studied, the maximum permissible recreational loads (ARI) for the main forest-building timber types of forest conditions in the Vinnytsia forest area have been defined.

Keywords: recreational capacity; antropotolerance; ecosystem.

UDC 630*2:504.062.2 LCC Subject Category: QK900-989

DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.16-6

References

1. Gensiruk, S. A., Nizhnik, M. S., & Voznjak R. R. (1987). Rekreacionnoe ispol'zovanie lesov [Recreational

use of forests]. Kiev: Urozhaj (in Russian).

2. Bondar, V. S., & Telishevskyi, D. A. (1985). Kompleksne vykorystannia i okhorona lisiv [Integrated use

and protection of forests]. Kyiv: Urozhai (in Ukrainian).

3. Ionchis, F. J., & Mankus, R. Ju. (1976). Voprosy ustrojstva rekreacionnyh lesov Litovskoj SSR [Issues

devices recreational forests of the Lithuanian SSR]. In Voprosy organizacii mnogocelevogo lesopol'zovanija v uslovijah intensivnogo lesnogo hozjajstva (pp. 34-36). Kaunas: LitSHA (in Russian).

4. Repshas, Je. A. (1994). Optimizacija rekreacionnogo lesopol'zovanija : (Na primere Litvy)

[Optimization of recreational forest management: (On an example of Lithuania)]. Moscow: Nauka (in Russian).

5. Svyrydenko, V. Ie. (Ed.). (2004). Lisivnytstvo [Forestry]. Kyiv: Aristei (in Ukrainian).

6. Tarasov, A. I. (1986). Rekreacionnoe lesopol'zovanie [Recreational forest]. Moscow: Agropromizdat

(in Russian).

7. Kalinin, G. S. (1981). Rekreacionnoe ispol'zovanie lesov v stranah Evropy. Obzornaja informacija

[Recreational use of forests in Europe. Overview]. Moscow: CBNTIleshoz (in Russian).

The Degree of Recreational Capacity and Antropotolerance of Forest Ecosystems of Forest-park Zone in Vinnytsia

Текст научной работы на тему «Ступінь рекреаційного навантаження та антропотолерантність лісових екосистем лісопаркової зони м. Вінниці»