CC BY
35
Висновки:
• за феноритмотипом описат види належать до рослин, вегетуючих повний вегетацшний перiод;
• в умовах культури рослини регулярно цвiтуть та плодоносять;
• розмножуються, як правило, вегетативно та насшнево;
• наведенi вище види з успiхом можна використовувати для озеленення затше-них та натвзатшених територiй.
Лiтература
1. Верещагина Н.В. Вегетативное размножение декоративных многолетников. -Барнаул.: Ал. кн. изд-во, 1977. - 112 с.
2. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975.
3. Овчаров К.Е. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
4. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с_
УДК 630*582.894 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
РЕКРЕАЦ1ЙН1 ДИГРЕСП СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ РЕШУЦЬКОГО Л1СНИЦТВА У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1 М1СТА Р1ВНЕ
Наведено результати дослщження рекреацiйних дигресiй трав'яного вкриття, пiдстилки, пiдлiску, пiдросту та деревостану соснових насаджень Решуцького лю-ництва. Встановлено рекреацiйну сукцесiю в умовах грабово-дубового сугруду.
Ключов1 слова: Сосновi насадження; рекреацiйнi дигресп; компоненти люу.
Doc. I.V. Shukel - USUFWT
The recreational degradation of pineries of the reshutsk forest district
in green belt of the rivne city
The results of research of recreational degradation of the grass covering, bedding are resulted, to the undergrowth, the underwood and, the stand of pineries of the Reshutsk forest district. Recreational is set suksesion in the conditions of hornbeam-oak sugrug.
Keywords: Pineries, recreational degradation, components of forest
Використання люу для туризму i вщпочинку супроводжуеться комплексом як позитивних (вплив люу на рекреанта), так i негативних чинниюв. Дiя негативних рекреацшних чинниюв обумовлюе процес змши бюгеоцено-зу, що мае назву рекреацшна дигреЫя. Швидюсть, характер i стадiя рекре-ацiйноï дигреси визначаються рiвнем рекреацiйного навантаження та внут-рiшнiх властивостей природного комплексу [1-3].
Рекреацшш дигресiï в наш час стали вагомим антропогенним чинни-ком, вивчення яких, зокрема в умовах зеленоï зони мюта Рiвне, де панiвними е сосновi насадження, е необхщною умовою при оргашзаци вiдпочинкового господарства. Вивчення впливу рекреацшних навантажень на компоненти соснового насадження проводили за допомогою апробованих методик на засадах порiвняльноï екологп, коли оцшювались рекреацшно-освоеш насадження на рiзних стадiях дигресiï [4-6].
Люи Решуцького лiсництва Клеванського ДЛГ належать до Косто-пшьського пiдрайону Захiдно-полiського лiсогосподарського району, де па-
Науковий вкник, 2004, вип. 14.6
нують дубово-сосновi лiси [7]. Це першi лiсовi масиви з боку Рiвного, розта-шованi за 7 км вщ мiста, характеризуються високими сануючими, етико-есте-тичними та захисними властивостями i здавна використовуються для туризму та вщпочинку протягом року. Основним транспортом для рекреанлв е за-лiзниця. Серед рекреантiв переважають люди молодого та середнього вжу, якi вибирають для вiдпочинку мюця на берегах рiчки Горинь та озер.
Середнш вiк насаджень люництва становлять 48 рокiв i е оптимальни-ми для оргашзаци рекреацшно! дiяльностi [1]. У лiсництвi пашвними е закри-тi ландшафти - 2755 га, або 65,91 %, натввщкрит займають 22,90 %, на вщ-критi простори припадае 11,19 % плошд. Насадження характеризуються висо-кою естетичною оцiнкою - 71,29 % площ першого класу, 21,42 % - другого i 7,29 % - третього. Люи люництва рекреацiйно-освоенi, але в бiльшостi знахо-дяться на I стади рекреацшно! дигреси - 90,63 %, 8,69 % - на П-ш i тiльки 28 га - на III стади дигреси. Насадження стшю до рекреацiйного пресу -83,01 % плошд I-го класу стшкость Завдяки розвиненому пiдлiску i шдросту насадження мають невисоку прохiднiсть та проглядшсть, що, з одного боку, потребуе заходiв з вдосконалення ландшафту, а з шшого - чагарники переш-коджають освоенню вЫе! плошд. Це зумовлюе середню рекреацiйну ощнку територи - 81,35 % плошд середньо! оцiнки.
Для вивчення рекреацшних дигресiй соснових насаджень в урочишд Решуцька дача було закладено п'ять пробних плош (квартал 46) (табл. 1).
Табл. 1. ЛШвничо-таксацшна характеристика насаджень на пробных площах
№ пп Склад Вк, роки Н, м о, см Пов-нота Бот- тет м /га Запас, м3/га * о <и И .'Я 8 Й ^ з тед Ср
1 8С.зв.2Гр.зв.+Кл.г., Д.ч, Чер. 80 29,3 36,3 0,67 ^ 35,61 480 III
2 8С.зв.2Гр.зв.+Д.ч. 80 28,2 31,3 0.70 Ш 35,63 470 I
3 8С.зв.2Гр.зв.+Череш., Лп. 60 28,4 30,6 0,78 Ш 39,72 490 п
4 8С.зв.1См.е.1Гр.зв. +Д.ч. 80 27,1 32,1 0,60 Iа 30,54 390 IV
5 8С.зв.1См.е.1Гр.зв. +Д.ч. 80 27,2 31,8 0,56 I 28,50 360 V
Табл. 2. Рекреацшш дигреси компонентiв соснових насаджень
Показники Од. вим1ру Номери пробних плош, стад1я рекреацшно! дигреси
ПП 1, III ПП 2, I ПП 3, II ПП 4, IV ПП 5, V
1 2 3 4 5 6 7
Засм1четсть побутовими рештками - середня слабка слабка велика значна
Вогниша шт. 2 - 1 3 3
Плоша витоптаних м1сць % 21,4 0 8,96 10,70
Трав'яний покрив
Проективне вкриття трав % 63 20 29 44,42 9,62
Кшьшсть вид1в трав шт. 15 17 27 23 13
Розподш синуз. б1груп синуз. синуз. синуз.
Середня висота м 0,45 0,50 0,08 0,70 0,25
1 | 2 | 3 4 5 6 7
Шдстилка
Товщина тдстилки | см | 4 (0-1) 4-6 4 3,5 (0-1) 0-1
Шдр^т
Чисельтсть шт. 28300 3300 9500 4900 1700
Кшьшсть вид1в шт. 8 8 7 9 5
Середня висота тдросту м 0,25 0,25 0,25 0,25 0,25
Трапляння 1,0 0,55 0,85 0,65 0,65
Частка сосни у склад1 од. < 0,1 2 8 3 6
Шдл^ок
Чисельтсть - багато мало серед. багато мало
З1мкнупсть од. 0,5 0,1 0,2 0,5 0,3
Кшьшсть вид1в шт. 10 3 5 10 7
Середня висота м 2 0,7 1,5 1,5 1,0
Деревостан
Боттет 1а 1б 1б 1а I
Середнш д1аметр см 36,3 31,3 30,6 32,1 31,8
Середня висота м 29,3 28,2 28,4 27,1 27,2
З1мкнупсть крон - 0,8 0,8 0,9 0,7 0,7
Повнота 0,67 0,7 0,78 0,6 0,56
Запас м3/га 480 470 490 390 360
Пошкоджених дерев % - - - - 8,15
Дослiджуванi насадження характеризуются рiзним рiвнем аттрактив-носи, що обумовлюе прямий зв'язок зi стадiею рекреацшно! дигреси:
• встановлено, що тривале рекреацшне використання територи викликае рек-реацшну дигресш у вс1х компонентах соснових насаджень (табл. 2);
• трав'яний покрив при витоптувант згинаеться, ламаеться та вибиваеться з д1-лянки, в ньому утворюеться фрагментарна структура з витоптаних 1 невитоп-таних м1сць;
• зростання дигреси супроводжуеться збшьшенням засм1ченост1 насаджень по-бутовим смггтям, спочатку до зростання проективного вкриття трав'яного покриву - до 63 % на ПП1, середньо! висоти травостою - до 70 см на ПП4, видового складу трав - з 17 вид1в на ПП2 до 27 вид1в на ПП3, а пот1м до р1з-кого 1х зменшення - проективного вкриття до 9,62 %, середньо! висоти до 25, видового складу до 13 вид1в на ПП5. Поряд з1 зменшенням покриття типових лшових трав, на середтх стад1ях дигреси в трав'яний покрив проникають лучт та лучно-лют трави. За значно! дигреси трав'яний покрив формуеться, в основному, з "люових бур'ятв", зростае участь типових рудеральних 1 сеге-тальних видов (табл. 3). На сильно витоптаних д1лянках вш ввдсутнш повтс-тю. На дшянщ У-о! стади рекреацшно! дигреси щдикатори типу люу збер1га-ються навколо стовбур1в дерев, у куртинах тдросту 1 тдлюку. Висок рекре-ацшт навантаження е чинником, що визначають склад травостою б1льшою м1рою, нiж умови мюцезростання;
• л1сова тдстилка зазнае найб1льш згубного впливу ввд витоптування - змен-шуеться 11 товщина та запас, на ПП2 товщина тдстилки перебувае в межах 4-6 см, на ПП5 (У стад1я дигреси) вона становить 0-1 см. Пвдстилка на витоптаних д1лянках ушдльнюеться, подр1бнюеться та виноситься за меж1 дшянки ногами та здуваеться виром;
• найб1льш1 змши в грунт! спостер1гаються у верхньому 5-сантиметровому ша-р1. На стежках 1 дорогах ущдльнення настшьки значт, що умови для зростання рослин вщсутт [8];
HiivKOBiiii bíchhk, 2004, BHn. 14.6
Taña. 3. Xapai<mepucmui<a mpae 'hiu^o eupummn Ha npofmux nnow<ax
HañMeHyBaHHa poenHH nni nn2 nn3 nn4 nn5
PaoHioTb
sO 8 m \0 8 m sO 8 m \0 8 m \0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Aegopodium podagraria L. n 0,5
Anemona nemorosa L. p 1
Asarum europaeum L. n 0,2 n 1 p 3
Athyrium filix-femina (L.) Roth 3 30 2 15 1 10 1 10
Carex sylvatica Huds. n 1
Chamaerion angustifolium (L.) Holub n 0,5
Chelidonium majus L. 3 35 p 2 p 2 p 2
Chenopodium glaucum L. n 1
Dryopteris carthusiana H.P. Fucks p 5 1 10 p 4
Dryopteris filix-mas (L.) Schott 2 15 1 10 1 10 1 10 p 5
Erigeron orientalis Boiss. n 1
Galeobdolon luteum Huds. P 5 1 10 p 4
Geranium robertianum L. 1 10 p 2
Geum rivale L. p 2 p 2
Hypericum maculatum Crantz n 1
Impatiens noli-tang ere L. 1 10 1 10 2 15 2 15 2 15
Leontodon repens Schur n 0,5 p 4
Luzula pilosa (L.) Willd. p 3 p 2
Lycium barbatum L. n 1
Lycopersicon esculentum Mill. n 1
Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt 3 30 3 35 4 55 3 35 2 15
Melampyrum nemorosum L. p 2 p 2
Melica nutans L. p 4 1 10 p 3
Mycelis muralis (L.) Dumort. p 5 p 4 p 3 p 3
Oxalis acetosella L. 3 35 n 1 3 35 2 15
Paris quadrifolia L. n 0,5
Plantago major L. n 1
Poa nemoralis L. p 2
Polygonatum odoratum (Mill.) Druce p 5 p 4 p 4 p 4
Polygonum hydropiper L. p 2 n 1
Pulmonaria obscura Dumort. p 2
Pyrola minor L. p 2
Rumex acetosella L. p 4
Rumex sylvestris (Lam.) Wallr. n 1
Stachys sylvatica L. 3 45 p 4 2 15 2 15 2 15
Stellaria media (L.) Vill. p 4 n 0,5 n 1
Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. n 1 n 0,5
Urtica dioica L. p 4 p 3 n 1
Vinca minor L. p 2
Viola canina L. 1 10 n 0,5 n 1 p 2 p 2
npHMÍTKa: 3a B. - 3a BHCO^KHM
1. ^iCO3HiBCTBO, .mciBHH^BO, ^icoBa HayKa i ocBiTa
105
• рекреацшна дигрес1я у тдрост та пщлюку вщбуваеться под1бно до живого надгрунтового вкриття. Середн рекреац1йн1 навантаження сприяють зростан-ню чисельност тдросту - з 3,3 тис. шт./га (ПП2) до 28,3 тис. шт./га (ПП1), видового р1зноматття - з 8 (ПП6) до 9 видов (ПП4), зустр1чност1 з 0,50 ПП2 до 1,0 (ПП1) та частки сосни у склада тдросту - з 2 (ПП2 до 8 одиниць па ПП3. Пщрют з р1вном1рного розподшу по площ1 переходить в бюгруповий. При зростанн рекреацшного пресу знижуеться його висота, середнш в1к та життевють. На дшянщ У стади дигреси (ПП5) тдросту недостатньо для забез-печення послщовносп поколшь деревостану, тут вш збер1гаеться куртинами або одиничними екземплярами бшя дерев, тд захистом пщлюку;
• пщлюок у рекреацшному лю1 допомагае формувати насадження бюгрупами, надае ландшафту штимнють, барвистють та контрастнють. Чагарники вико-нують захисну роль, спрямовуючи рекреанив за стежками та перешкоджа-ють "освоению" вше! люово! площ1. Заросп чагарнишв служать схованкою для багатьох вид1в рослин 1 тварин. Кущ1 страждають вщ мехатчних пош-коджень та ущшьнення грунту. Квггуч1 пагони черемхи, горобини, калини нерщко обламують у перюд цвтння, лщину - у перюд плодоношення. Зага-лом, пщлюок бшьш стшкий до пошкоджень та витоптування, нiж пщрют, особливо високою стшюстю вщр1зняються горобина, бузина 1 смородина. Середт стади дигреси характеризуются зростанням чисельност екземпля-р1в пщлюку, видово! р1зноматтност1 з 8 - ПП2 до 10 вид1в - ПП4, середньо! висоти з 0,7 м на ПП2 до 2 м на ПП1. На У стади рекреацшно! дигреси знижуеться з1мкнутють чагарникового ярусу до 0,3, видового р1зноматття до 7 та середньо! висоти до 1,0 м на ПП5;
• зм1ни, викликат дигрес1ею, у перерахованих компонентах люу прямо чи опосередковано пов'язат з деревостаном. Боттет насадження на У стади рекреацшно! дигреси знижуеться на один клас - з 1б на ПП2 до 1а на ПП5, середня висота деревостану майже на 1 м, зростае середнш д1аметр 1, як результат, знижуеться з1мкнутють крон, повнота та запас деревостану, зокрема з 470 м3/га на ПП2 до 360 м3/га на ПП5. Частка мехатчно пошкоджених дерев на ПП5 (надпис, надруби тощо) сягае 8,15 %.
У рекреацшних соснових насадженнях свiжого грабово-дубового сугруду С2-гр-д-С спостерiгаеться сукцесiя, обумовлена рекреацiйиим навантаженням:
• слабка тривала д1я рекреацшного пресу веде до поступово! зам1ни нез-боестшких вид1в бшьш стшкими (у першу чергу, яглищ на гравшат мюький, кропиву дводомну, ф1алку собачу, суницю, грястицю зб1рну та ш.);
• лучт види починають розвиватись пюля зрщження насадження та зб1льшен-ня освггленосп тд його наметом;
• на остантх стадиях дигреси формуеться злаково-р1знотравний покрив, вщбу-ваеться задертння поверхт грунту, попршуються умови для вщновлення деревних порщ.
Рекреацiйиий прес негативно вщбиваеться на всiх компонентах люо-вого бiогеоцеиозу. При цьому, середш рекреацiйиi иаваитажеиия сприяють деякому зростанню бiометричиих показиикiв компоиеитiв, як реакщя люово-го угруповання до втручання в його виутрiшиi зв'язки. Загальш змiии у сосновому насадженш при рекреацiйиих насадженнях подiбиi до вжових змiи -насадження передчасно старiе i розпадаеться.
Для запоб^ання небажаних змiи у рекреацiйиих соснових насадженнях необхщно використовувати систему заходiв з 1х запобiгаиия шляхом впровадження у виробництво системи заходiв на пiдвищеиия продуктивиостi
Науковий вкник, 2004, вип. 14.6
рекреацшних лiсiв, шо забезпечить неперервнiсть рекреацшного використан-ня територи [3].
Лггература
1. Курамшин В.Я. Ведение хозяйства в рекреационных лесах. - М.: Агропромиздат, 1988. - 208 с.
2. Шукель 1.В., Христук Ю.С. Рекреацшне люокорисгування в комплекснш зеленш зо-нi мiста/ Проблеми урбоекологи: Темат. зб. наук. праць. - К.: ВО НМК, 1992. - С. 67-81.
3. Шукель 1.В., Дида А.П., Кемпник В. Збереження та вщтворення рекреацшного потенщалу соснових насаджень у Вознесенському ДЛГ// Лавництво 1 агролюомелюращя: Зб. наук.-техн. праць. - Харюв: УкрЦЩЛГ та Л 1м. Г.М. Висоцького. - 2002, вип. 103. - С. 38-43.
4. Погребняк П.С. Лкова еколопя 1 типология лшв. - К.: Наук. думка, 1993. - 493 с.
5. Во|юбьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
6. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 405 с.
7. Генсирук С.А., Бондарь В.С., Шевченко С.В. и др. Комплексное лесохозяй-ственное районирование Украины и Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
8. Шукель 1.В., Марутяк С.Б., Поронник 1.Ю. Рекреацшш дигреси в люах Кивер-щвського люництва Волинсько! обласп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослщження, охорона та збереження бюр1зномашття. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.2. - С. 120-128.
УДК 674.053:621.935 Докторант 1.Т. Ребезнюк, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СПОСОБ1В РОЗВЕДЕННЯ ЗУБ1В ВУЗЬКО1
СТР1ЧКОВО1 ПИЛКИ
Дослiджено способи розведення 3y6iB стрiчкових пилок: попарне та розведення 3y6iB набiк через один нерозведений зуб. Установлено, що при тдготовленш вузь-ких колодопиляльних с^чкових пилок рацiональнiше використовувати попарне розведення зyбiв набiк.
DoctorantI.T. Rebezniuk- USUFWT Research of ways of distributing gears of the narrow tape saw
Ways propagate tooth tape saws are investigated: pair and distributing tooths on the party through one unpropagate a tooth. It is established, that by preparation narrow log-saws tape saws it is more rational to use pair distributing tooths on the party.
Для вшьного руху пилки в пропил! тд час пиляння потр1бно, щоб ширина пропилу була бшьшою за товщину пилки. Для цього зубчастий вшець пилки при 11 тдготовленш до роботи, розширюють. Вщомо, що у вузьких стр1чкових пилках розширення зубчастого вшця досягають розведенням зу-б1в набж (рис. 1) [1].
При тдготовленш вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок, окр1м добре вщомого попарного розведення зуб1в набж (рис. 1, а), здебшьшого вико-ристовують розведення зуб1в набш через один нерозведений зуб (рис. 1, б) [2].
Особливост попарного розведення зуб1в набж на сьогодш достатньо дослщжено [1, 3], адже таке розведення використовуеться при тдготовленш до роботи будь-яких тишв сталевих пилок. Рекомендаци щодо розведення зу-б1в набж через один нерозведений зуб наводяться, переважно, в шструкщях виробниюв горизонтальних вузькостр1чкопилкових верстат1в, зокрема в пер-шоджерел1 - шструкци американсько! ф1рми "Wood-Mizer" з шдготовлення стр1чково! пилки до роботи [2].
