CC BY
24
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК504.06:630.22:630.18 Проф. В.В. Лавров1, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. О.1. БлтковО2, канд. бюл. наук; астр. Д.1. Лисенко3; наук. сптроб. АА. Бтушенко4
ВПЛИВ РЕКРЕАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРОЕКТОВАНОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Методом еколопчного профшювання показано 0CH0BHi риси дигреси мшаних дубових насаджень проектованого Нацiонального природного парку "Холодний Яр" залежно вщ iнтенсивностi рекреацiйного навантаження. Виявлено та проаналiзовано особливостi впливу рекреадшно!' дiяльностi на екосистему домiнантного в НПП типу люу - св1жо1 грабово! дiброви в межах зазначеного скверу.
Ключовг слова: лiсовi насадження, рекреацшна дигресiя, механiчнi пошко-дження дерев, витоптування, трав'яний покрив, люова шдстилка, санiтарний стан де-ревостану.
Постановка проблеми. За штенсивного антропогенного впливу на навколишне природне середовище вщбулися значш змши умов юнування ви-д1в бюти. Це проявляеться в забрудненш природного довкшля, руйнуванш Грунтового i рослинного покриву, його фрагментацп, що спричиняе порушен-ня природних потоюв речовини, енергп i шформацп, трансформащю природ-них екосистем, подекуди - !х спрощення, зниження продуктивностi i стшкосл, деградацiю. Тому проблема збереження бютичних ресурсiв та природних екосистем як форми !х юнування е однiею з найважливiших проблем сьогодення.
У тдтриманш стабiльностi функцюнування бiосфери визначальну роль вiдiграють люи завдяки значнiй площ^ емносп, тривалосп розвитку, стшкосп, продуктивности складностi структурно-функцюнально! оргашзацп, пертiненцiальному впливу на довкшля, !х середовищетвiрних, захисних, ре-гулятивних, комунiкативних та низки iнших еколопчних функцiй [4, 5, 7, 13-15, 17]. Тому лiсовi екосистеми е важливими структурними елементами загальноевропейсько1 екомережi та iнших програм конструювання стабшьно-го простору сталого розвитку континенту (Софiя, 1995; Потсдам, 1999; Ганновер, 2000), в яких бере участь Украша.
Досвщ показуе, що кожен регюн мае сво! особливосп в реалiзацil заз-начених завдань. Сприятливе для життя i доволi щiльно заселене людьми Центральне Придншров'я видiляеться значною антропогенною трансформа-щею природно-територiальних комплексiв, що iстотно завадить вщновленню "плiвки життя" i потребуе добре продумано1 i ресурсно забезпечено1 системи
1 Бшоцерювський нащональний аграрный ушверситет;
2 Нащональний центр екомошторингу та бюр1зноматття НАН Украши;
3 1нститут агроекологи i природокористування НААН;
4 Черкаська достдна станщя бюресурс1в 1нституту розведення i генетики тварин НААН
заходiв [2, 12]. У проект регюнально! екомережi обгрунтовано необхiднiсть збiльшення кiлькостi природоохоронних об'екпв та територiй до оптимального рiвня i забезпечення структурно-функцюнальних зв'язкiв мiж ними [2, 10]. Важливу роль у розвитку екомережi вiдiграють лiси природно-заповщно-го фонду (ПЗФ) Черкасько1 областi [2, 8]. Серед них особливо! уваги заслуго-вуе проектований Нацiональний природний парк (НПП) "Холодний Яр". Це один з ушкальних ландшафтiв на територп Укра!ни, що доволi добре збер^ся до наших днiв i видшяеться своeрiднiстю геолопчно! будови, рельефу, багат-ством рослинного та тваринного свпу, цiлющими водами та iншими природ-ними ресурсами. Лiсовий масив "Холодний Яр" сформований високопродук-тивними мшаними дубовими лiсами природного та штучного походження. Задля збереження рщкюних видiв рослин та тварин, занесених до Червоно! книги Укра!ни, та природних пам'яток на територп НПП створено низку об'екпв мюцевого значення: "Зубiвський", "Оля", "Бiлоснiжний", "Грушювсь-кий", "Сквер учасниюв партизанського руху", "Тарасова криниця", "Дуб кра-сень", "Тюльпан дiбровний", "Монастирське джерело" [2].
НПП "Холодний Яр" входить до складу Нащонального юторико-куль-турного заповiдника "Чигирин". Парк мае значну iсторичну цiннiсть як тери-торiя зародження визвольно! боротьби укра!нського народу (Колпвщина, 1768 р.), Холодноярсько! республжи 1920-х рр. та партизанського руху в роки Друго! Свггово! вшни. На його територп виявлено залишки давнiх посе-лень людини, нинi дiе Мотронинський монастир [11]. Усе це становить знач-ний пiзнавальний, рекреацiйний i культурологiчний iнтереси, що стало тдгрунтям використання ще! територп як структурного об'екта туристичного комплексу "Золота тдкова Черкащини". Проте зростаючий потiк вщв^ва-чiв наразi не мае належно! оргашзацп вiдпочинку на цих об'ектах, шфрас-труктура для забезпечення туризму е недосконалою, незавершеною, зокрема необладнаш екологiчнi стежки, необладнанi або вщсутш майданчики огляду, вiдпочинку. Кiлькiсть неоргашзованих, стихiйних рекреантiв щороку зростае. Внаслщок надмiрного антропогенного впливу все бшьше порушуеться цшю-нiсть природних комплекшв, спостерiгаеться збiднення бiорiзноманiття люо-вих екосистем НПП "Холодний Яр" тощо. Рекогносцирувальними дослщжен-нями встановлено, що найбшьшого рекреацiйного навантаження зазнають ль совi екосистеми "Скверу учасникiв партизанського руху" (далi - Сквер). Тому метою дослщження було виявити та проаналiзувати особливостi впливу рекреацшно! дiяльностi на екосистему домiнантного в НПП типу люу - свь жо! грабово! дiброви в межах зазначеного скверу.
Об'екти та методика дослщжень. НПП "Холодний Яр" (загальною пло-щею 6509 га) запропоновано створити вщповщно до Указу Президента Укра!ни "Про Нацiональну програму вщродження та розвитку Укра!нського козацтва на 2002-2005 роки", "Нацюнально! Програми еколопчного оздоровлення басейну Днiпра та полшшення якостi питно! води" (1997 р.), а також "Загально державно! програми формування нацюнально! екомережi Укра!ни на 2000-2015 роки", (лист Мшекоресуршв Укра!ни за № 672/18-5/94/18 вiд 08.02.02 р.).
"Холодний Яр" з 1968 р. - комплексна пам'ятка природи республжансь-кого значения (853 га) [6]. Територiя "Холодного Яру" розмiщуeться в межах Чигиринського та Кам'янського районiв Черкасько! областi. Бiолого-географiч-ну основу НПП становить цшсний природний лiсовий масив, сформований урочищами Креселецька дача (3702 га, 89 % площi люового фонду Креселець-кого л-ва; кв. 31-37, 41, 42, 48, 49, 54, 55, 57, 59), Грушювська дача (Грушювсь-ке л-во), а також урочища "Атаманський парк" та iншi об'екти лiсового фонду ДП "Кам'янське лiсове господарство", що тяжжггь до цього масиву.
Лiсовий масив мае добре збережений оригшальний яружно-балковий рельеф, численш природнi джерела. Зпдно з фондово-облiковими матерiала-ми Черкаського ОУЛМГ, переважають дерново-опiдзоленi Грунти, мюцями типовi чорноземи. 95,7 % (6509 га) загально! площi урочища вкрито люовою рослиннiстю. Видовий склад НПП "Холодний Яр" налiчуе 124 види дерев i чагарниюв, з них 75 - мюцев^ Тут зростають Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Fraxinus excelsior L., Betulapendula Roth., Tilia cordata Mill., Cas-tanea Tourn, рiдкiснi у регюш Pinus strobus L., Larix sibirica Ledeb., Larix decidua Mill. та ш. Основу (81 %) деревостанiв становить Q. robur. € насаджен-ня також з переважаючою породою F. excelsior та насадження C. betulus L. з 10 % домшок шших листяних порiд. Хвойнi, в основному насадження P. sylvestris з незначними домшками Acer platanoides L. та F. excelsior, займа-ють 6 % площь Переважають середньовжов^ стиглi та перестиглi насадження. З чагарниюв трапляються Euonymus europaea L., Sambucus nigra L., Corylus avellana L. та ш. У травосто! домiнують Carexpilosa Scop., Aegopodi-um podagraria L., Urtica dioica L., Galeobdolon luteum Huds., Asarum europa-eum L., Mercurialisperennis L. Досить значнi, численш i ушкальш для рiвнин-но! частини Укра!ни також популяцi! Galanthus plicatus M. Bieb. та Allium ur-sinum L. Багатий i тваринний свщ - тут е лось, олень, козуля, свиня дика, борсук, лисиця, багато видiв люових птахiв тощо.
Iсторiю створення, структуру та стан НПП "Холодний Яр", зокрема Скверу, дослщжували за лггературними даними [2, 6, 11], фондово-облжови-ми матерiалами Черкаського ОУЛМГ (люовпорядкування 1992 р.), матерiала-ми обгрунтування створення НПП (лист Мiнекоресурсiв Укра!ни за № 672/185/94/18 вщ 08.02.02 р.; лист ДВЛГО "Черкасилю'за № 02-239 вiд 06.03.1997 р.; клопотання Чигиринсько! районно! ради щодо створення НПП "Холодний Яр" за № 1-9/859 вщ 15.05.2000 р.; Висновки робочо! групи УкрНД1ЛГА (2002 р.), створено! за дорученням Держкомлюгоспу Укра!ни) [2] та шляхом натурного обстеження сучасного стану об'екпв природно-заповщного фонду на територп Чигиринського i Кам'янецького адмшстративних райошв.
Вплив рекреацп на НПП дослiджували на прикладi найбiльш наванта-женого Скверу. Вщповщно до принципiв порiвняльно! екологi! в щентичних за лiсiвничо-таксацiйними показниками насадженнях Х класу вiку було зак-ладено екологiчний профiль з трьох пробних площ (ПП) на рiзнiй вiдстанi вiд туристичного пiкнiкового майданчика i основно! люово! дороги: у зонах ш-тенсивного - ППЬ середнього - ПП2 та помiрного - ПП3 рекреацiйного на-вантаження.
Насадження на ПП характеризували за комплексом лiсiвничо-такса-цiйних показникiв [1, 3, 9]. Саштарний стан дерев визначали вщповщно до правил [16]. 1ндекс стану деревосташв (1с) розраховували як суму добутюв показника категорп стану на юльюсть дерев у наявнiй категорп, подiлену на загальну кiлькiсть обстежених дерев. Для визначення ступеня ураження дере-востану в межах кожно! категорп стану розраховували середньозважений клас Крафта (СКК) як суму добутюв юлькосп дерев кожного класу Крафта на його шдекс (I-V), подшену на загальну кiлькiсть дерев певно! категорп стану. Чим ближче значення СКК до I класу Крафта, тим вищим вважали сту-тнь пошкодження. Зiмкненiсть деревного намету визначали окомiрно. Рек-реацiйне навантаження ощнювали за станом деревостану i поверхш Грунту, ступенем витоптування трав'яного покриву, характером та iнтенсивнiстю ме-хашчного пошкодження дерев i чагарникiв, а також характером вщновлення рослин, проективним покриттям дшянки травами, мохами i лишайниками [1, 3, 9]. Мехашчно пошкодженими вважали дерева та чагарники, як мають рану на стовбурi до камбiю, зрубану чи спиляну живу гiлку або виражеш озна-ки цих пошкоджень, незалежно вiд часу !х появи. Розмiр механiчних пошко-джень визначали подеревно рулеткою. Стан поверхш Грунту характеризували за категорiями: 1 - Грунт не ушкоджений; 2 - тдстилка розпушена (одиничнi проходи); 3 - стежка в шдстилщ; 4 - стежка або дорога без тдстилки; 5 -стежка або дорога з розмивами, наноси й розмиви. Визначали стадп дигресп: I стадiя - за якою порушеностi 3, 4 й 5 категорш займають до 2 % площi дь лянки; II стадiя - 2-10 %; III стадiя - 10-25 %; IV стадiя - 26-40 %; V стадiя -понад 40 % площi дiлянки [11]. Лшшш розмiри дорожно-стежково! мережi встановлювали рулеткою.
Результати дослщжень. Породний склад головного намету деревостану у Скверi е таким - 5Яс4Д1Г+Кл, од. Вз, Б, Ос. Деревостани на ПП еко-лопчного профiлю мають такий породний склад: на ПП1 = 6Д3Яс1Г+Кл; на ПП2 = 3Д6Яс1Г+Кл; на ПП3 = 3Д6Яс1Г+Кл (табл. 1, рис. 1-3). У першому ярус деревостанiв екологiчного профiлю зростають Q. robur L. з домш-кою F. excelsior. L. Хоча Q. robur L. дом^е за юльюстю дерев, проте F. excelsior. L. значно вищий та iнодi пригнiчуе особини Q. robur L. Подекуди трапляються Ulmus glabra Huds., Bétula péndula Roth., Populus tremula L. (табл. 1, рис. 1-3). Другий ярус сформований C. betulus L., F. excelsior L., Q. robur L. Подекуди куртинами поширеш Acer platanoides L. i Acer campestre L., Tilia cordata Mill., Pyrus communis L., Malus sylvestris Mill. (4Г4Я2Д+Клг, од. Клп, Гр, Яб). Проте, на рекреацшно навантажених дшян-ках сшввщношення порщ дещо змiнюеться до 5Г4Я1 Д+Кл, од. Вз i навиь до 5Г5Яс+Кл (табл. 1). Пiдрiст головних люоутворювальних порiд краще розви-нений у зрщжених i менш деградованих деревостанах, проте доволi поширенi i добре розвинеш значнi куртини шдлюку Corylus avellana L., Euonymus verrucosa Scop., Sambucus nigra L., Thelycrania sanguinea L.; подекуди трапляються Ácer tatáricum L., певною мiрою гальмують його розвиток Crataegus ucrainica Pojark., Sorbus aucuparia L., Rosa canina L. В мiру зростання рекре-ацiйного навантаження з помiрного (ПП3) до iнтенсивного (IIIIi) рiвня зiм-
кненiсть намету знижуеться з 0,88 до 0,80 за рахунок зменшення частки i роз-мiру дерев ясена.
Табл. 1. Лшвничо-таксацшна i саштарна характеристика дубових деревостатв еколог'тного профтю
№ з/п Порода Середнш д1аметр, см Середня висота, м Сума площ пе-рер1з1в стовбу-рш, м2/га Густота, шт./га З1мкне-шсть намету
1 2 3 4 5 6 7 8
1 I ярус 8Д2Яс, од. Кл
Q. юЬШ 45,7 26,4 27,8 271 0,67 2,11
F. excelsior 45,8 31,0 6,3 62 0,13 2,14
Разом 45,6 28,7 34,1 333 0,80 2,25
II ярус 5Г5Яс+Кл
C. betulus 25,7 19,4 4,6 37 - 4,44
F. excelsior 34,2 21,5 3,8 29 - 3,58
Разом 30,0 20,5 8,4 66 - 4,01
Шдрют, 5Гр3Д2Я
C. betulus 14,6 8,8 3,6 27 - 2,54
Q. ЮЬШ 18,9 13,7 2,7 20 - 2,61
F. excelsior 17,5 13,9 2,2 17 - 2,52
Разом 17,0 12,1 8,5 64 - 2,55
Шдшсок
C. betulus 2,3 1,3 0,2 5 - 2,75
Q. ЮЬШ 3,1 1,8 0,3 4 - 2,31
F. excelsior 2,9 1,7 0,3 4 - 2,28
Разом 2,8 1,6 0,8 13 - 2,44
2 I ярус 6Д4Я+Кл
Q. ЮЬШ 43,3 25,8 21,8 226 0,53 2,1
F. excelsior 40,4 28,6 14,5 123 0,31 1,65
Разом 41,9 27,2 36,3 349 0,84 1,88
II ярус, 5Г4Я1 Д+Кл, од. Вз
C. betulus 24,8 19,3 4,1 32 - 4,38
F. excelsior 35,6 21,8 3,9 31 - 3,51
Q. ЮЬШ 33,5 20,4 0,9 7 - 3,97
Разом 31,3 20,5 8,9 40 - 3,96
Шдрют, 6Г2Д2Я
C. betulus 13,9 8,5 3,9 32 - 2,36
Q. ЮЬШ 18,2 13,4 2,7 21 - 2,18
F. excelsior 18,4 13,8 2,2 16 - 2,24
Разом 16,8 11,9 8,8 69 - 2,26
Шдшсок
C. betulus 2,5 1,4 0,3 7 - 2,38
Q. ЮЬШ 3,0 1,7 0,4 5 - 2,19
F. excelsior 2,7 1,6 0,3 4 - 2,03
Разом 2,7 1,5 1,0 16 - 2,2
3 I ярус 6Д4Я+Кл
Q. ЮЬШ 41,3 27,8 20,8 217 0,48 1,93
F. excelsior 50,1 31,6 15,8 133 0,40 1,57
Разом 45,7 29,7 36,6 350 0,88 1,75
1 2 3 4 5 1 6 1 7 1 8
II ярус, 4Г4Я2Д+Кл
C. betulus 25,3 18,2 3,8 28 - 3,23
F. excelsior 34,8 22,1 4,2 29 - 2,95
Q. robur 34,1 20,7 2,1 15 - 2,98
Разом 31,4 20,3 10,1 68 - 3,05
Пвдршт , 4Г3Д3Я
C. betulus 13,7 8,9 2,6 31 - 1,95
Q. robur 18,8 13,7 3,6 26 - 1,56
F. excelsior 18,5 14,1 2,9 21 - 1,63
Разом 17,0 12,2 9,1 78 - 1,71
Шдлшок
C. betulus 2,4 1,4 0,2 5 - 1,93
Q. robur 3,1 1,8 0,5 13 - 1,77
F. excelsior 2,7 1,5 0,5 12 - 1,64
Разом 2,7 1,6 1,2 30 - 1,78
За графжами залежност висоти вiд дiаметра дерев (рис. 1) видно, що рекреацшне навантаження пригшчуе динамiку приросту дерев дуба у висоту: 1) чим бшьша штенсившсть рекреаци, тим менше зростання висоти дерев (в) Н=65см - На=30ем = 34-26=8 (М); (б) На=65ем - На=30ем = 33-26=7 (М); (а) На=65ем -Н=зосм = 31-25=6 (м)); 2) зменшуеться (порушуеться) залежнiсть висоти дерева вщ його дiаметра (К2т3=0,97; ^^=0,84; К2пп1=0,74), особливо у великих дерев. У граба (рис. 2) подiбнi змши спостерiгаються щодо пригшчення росту у висоту: 1) (в) Н=40см - На=20см = 25-17=8 (м); (б) Н=4о - Н=20см = 24-17=7 (м); (а) Н=40см - На=20см = 23-17=6 (м)); Проте залежнiсть висоти дерева вщ його дiаметра не зменшуеться: (Я2пп3=0,86; Я2пп2=0,85; Я2пп1=0,90).
Д1аметр,
Рис. 1. Залежшсть висоти вiд дiаметра дерев Q. гоЬиг у зош ттенсивного (а), середнього (б), помiрного (в) рекреаишного навантаження.
У ясена (рис. 3) зазначених порушень таксацшних показникiв приросту дерев не виявлено: 1) (в) Н=б5см - Н=30см = 35-27=8 (м); (б) На=б5см - Н=30см = 35-27=8 (м); (а) На=б5см - На=30см = 35-27=8 (м)); проте залежшсть висоти дерева вiд його дiаметра не зменшуеться: (R2nn3=0,81; R2nn2=0,82; R2nni=0,81).
Диаметр,
Рис. 2. Залежшсть висоти eid Ыаметра дерев C. betulusу зот штенсивного (а), середнього (б), помiрного (в) рекреацшного навантаження
Д1аметр,
Рис. 3. Залежшсть висоти вiд дiаметра дерев F. excelsior у зош штенсивного (а), середнього (б), помiрного (в) рекреацшного навантаження
Стушнь рекреацшного навантаження на мшат дубовi деревостани за-лежить вщ частоти влаштування i розмiрiв мюць вщпочинку, густоти мережi дор^ та стежок. Зокрема, про це свщчать показники механiчного пошко-дження дерев (рис. 4). Так, у зош I штенсивного рекреацшного впливу (в ра-
дiусi 30 м вщ необладнаного шкшкового майданчика i основно! дороги) пош-коджено 82,8 % дерев, загальна площа механiчних пошкоджень дерев стано-вить - 3489 см2. У зош II середнього рекреацшного впливу (30-60 м) частка пошкоджених дерев майже в 2,5 раза, а загальна площа пошкоджень - втричi менше. На найвщдалешшш (60-90 м) дшянщ, що зазнае пoмiрнoгo впливу, пошкоджених дерев i ран в 10 разiв менше нiж поблизу з майданчиком.
Зона рекреацшного навантаження у Рис. 4. Пошкоджнсть дубових деревостатв екологiчного профтю залежно eid зон рекреацшного навантаження
Саштарний стан деревосташв також пoгiршуеться з наближенням до шкшкових майданчиюв i лiсoвих дор^ вiд ослаблого (1с=1,7 на ПП3) до дуже ослаблого (1с=2,9 на ПП1) (табл. 2). У зош штенсивного впливу здорових дерев у насадженш лише 23 %, решта - рiзнoю мiрoю ослабл^ у т.ч. 8,5 % -сильно ослаблг Тoдi як, у зонах пoмiрнoгo i середнього впливу частка дерев I категорп стану становить бшьше третини. Причому показник СКК (2,3-2,5) свщчить, що в мiру вiддалення вiд oб'ектiв рекреацп з 30 % до 50 % зростае участь у категорп "здoрoвi дерева" сшвдомшанпв. I, навпаки, з наближенням до них частка зростае серед ослаблих особин. Хоча загальна кшьюсть ослаб-лих дерев зменшуеться з 2/3 до 1/3, проте зростае в 10 разiв (з 3 % до 31 %) кшьюсть середньо ослаблих особин III класу Крафта. I якщо в зош пoмiрнoгo рекреацшного навантаження вщмираючих дерев немае, то за середнього впливу !х 4,8 %, а в у мовах сильного - 8,5 %. Причому це не тшьки дерева IV класу Крафта, половину з них за сильного навантаження становлять осо-бини III класу (СКК=3,5).
Табл. 2. Саштарний стан дубових деревостанiв екологiчного профтю
№
з/п
I
Розподш дерев за категoрiями стану
СКК
%
II
СКК
%
III
СКК
%
IV
!с
СКК
%
2,3
23,0
2,2
37,1
3,0
31,4
3,5
2,9
2.4
2.5
37,2 34,2
3,3 3,1
41,8 62,8
3,0 3,0
16,2 3,0
4,0
4,8
1,7
*
* Примггка: дерев V i VI категорш стану не виявлено
У зош штенсивного рекреацшного використання НПП сформувалась густа мережа стежок (22 % площ^, дор^ з розмивами i наносами (78 %) (табл. 3; ПП1). Порушення люово! шдстилки i витоптування Грунту змен-
шуеться з вщдаленням вiд пiкнiкових майданчиюв i лiсових дорiг. У 30Hi по-MipHoro впливу (ПП3) Грунт на 76 % площi неушкоджений, трапляються тшь-
ки поодинокi проходи (14 %) i стежки в тдстилщ (10 %).
Табл. 3. Пошкоджетсть поверхт Грунту рекреацшною д'шлыистю
№ з/п Розподш поверхш Грунту за категорiями стану, %
1 2 3 4 5
Грунт не ушкоджений одиничш проходи стежка в тдстилщ стежка без тдстилки стежка, дорога з розмивами, наноси
1 - - 7 15 78
2 10 13 19 24 34
3 76 14 10 - -
Через пряме мехашчне пошкодження i деградащю поверхневого шару Грунту рекреацiйне навантаження впливае також на таксономiчну структуру i кшьюсний склад трав'яного покриву еколопчного профiлю. Так, у зон штен-сивного впливу загальне проективне покриття (ЗПП) не перевищуе 15 %. До-мiнантом е рудерал Impatiens parviflora DC. (94 %), подекуди трапляеться також Geum urbanum L. (3 %) та Erodium cicutarium L. (3 %). За середнього впливу ЗПП вище 28 %, але домiнантном залишаеться I. parviflora - 81 %. ЗПП зони помiрного впливу - 40 % (I. parviflora - 51 %, E. cicutârium - 5 %, Dactylis glomerata L. - 5 %, Galium aparine L. - 2 %, G. urbanum L. - 2 %, Polygonatum odoratum L. - 1 %, Viola mirabilis L. - 1 %, Anemone hepatica L. -0,5 %, Pulmonaria obscura Dumort - 0,5 %, Asperula odorata L. - 0,5 %, Glec-homa hederacea L. - 0,5 % тощо). Тут виявилися подекуди поширеними вже сшьванти (P. odoratum, V. mirabilis, A. hepatica L. тощо), ïx у мiру наближен-ня до ткткових майданчиюв витiсняють рудеранти та степанти, наслщком чого е задернiння Грунту. Загалом трав'яний покрив мае вiдповiдне рiзнома-нiття родин: Balsaminaceae, Geraniaceae, Rubiaceae, Rosaceae, Ruscaceae, Vi-olaceae та Poaceae.
Висновки. Внаслщок недостатньо врегульованоï рекреацiйноï дгяль-носп пошкоджуються всi структурно-функцiональнi компоненти дубових на-саджень "Скверу учасникiв партизанського руху" проектованого НПП "Хо-лодний Яр". За градiентом антропогенного впливу встановлено: збшьшення кiлькостi та площi меxанiчниx пошкоджень дерев; зрiдження пошкодженого деревостану, що спричиняе активiзацiю розвитку пiдросту i особливо тдлю-ку; витоптування лiсовоï пiдстилки; дигресiя поверхневого шару Грунту; змь на у таксономiчнiй структурi i кiлькiсному складi трав'яного покриву. Як нас-лщок, в зонi середнього i особливо штенсивного впливу рекреацiйноï дiяль-носп лiсовi екосистеми поступово деградують i трансформуються, що потре-буе негайних люовщновних заxодiв.
Для збереження дубових насаджень рекреацiйноï зони НПП необхщно облаштувати стежкову i майданчикову шфраструктуру вiдпочинку та забез-печити регулювання рекреацiйного навантаження вiдповiдно до чинних норм. Це дасть змогу не тшьки стабЫзувати екологiчну рiвновагу люових екосистем цiеï територiï, але й покращити ïx естетичну привабливiсть.
Л1тература
1. Анучин П.П. Лесная таксация / П.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 547 с.
2. Бащенко М.1. Екологiчна мережа Центрального Придншров'я : монограф1я / М.1. Бащенко, О.Ф. Гончар, В.В. Лавров, С.1. Дерш. - К. : Центр еколопчно! освпи та шформацп, 2009. - 386 с.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
4. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания и на окружающее пространство (учение о лесной пертиненции) / Г.Н. Высоцкий. - М. : Гослесбумиз-дат, 1950. - 102 с.
5. Генарук С.А. Люи Укра1ни / С.А. Геншрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
6. Географ1чна енциклопед1я Укра1ни. - В 3-х т. / ред. кол. О.М. Маринич та ш. - К. : Вид-во "Рад. енциклоп.", 1989-1993 рр.
7. Голубець М.А. Еколопчний потенщал наземних екосистем / М.А. Голубець, О.Г. Ма-рискевич, О.Б. Крок та ш. - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2003. - 180 с.
8. Дщух Я.П. Фггошдикащя еколопчних режим1в рослинних угруповань урочища Хо-лодний Яр / Я.П. Дщух // Боташчний журнал. - 1992. - № 1. - С. 17-22.
9. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокусин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
10. Закон Укра1ни "Про еколопчну мережу Укра1ни" вщ 24.06.2004 р., № 1864-IV (ст. 3). - Офщшний вюник Укра1ни. - К. : Вид-во "Либщь", 1904. - № 29. - Ст. 1950.
11. Заповщна справа в Укра1ш / за заг. ред. М.Д. Гродзинського, П.С. Стеценка. - К. : ВФ "Географка", 2003. - 306 с.
12. Лавров В.В. Загрязнение атмосферного воздуха, лесов и почв правобережья Днепра фитотоксикантами на примере Черкасской промышленной агломерации // Бюллетень ВНИ-Агролесомелиоорации. - 1991. - Вып. 3 (64). - С. 3-6.
13. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей) / Е.С. Мигунова. - М. : Изд-во "Экология", 1993. - 364 с.
14. Миркин Б.М. Современное состояние основных концепций науки о растительности / Б.М. Миркин, Л.Г. Наумова. - Уфа : Изд-во "Гилем", 2012. - 487 с.
15. Молчанов А.А. Влияние леса на окружающую среду / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во "Наука". - 1973. - 358 с.
16. Саштарш правила у люах Укра1ни / Постанова Кабшету Мшютр1в Укра1ни № 555 вщ 27 липня 1995 р. - К., 1995. - 20 с.
17. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
Лавров В.В., Блинкова Е.И., Лысенко Д.И., Билушенко А.А. Влияние рекреационной деятельности на состояние дубовых насаждений проектированного Национального природного парка "Холодный Яр"
Методом экологического профилирования показаны основные черты дигрессии смешанных дубовых насаждений проектированного Национального природного парка "Холодный Яр" в зависимости от интенсивности рекреационной нагрузки. Выявлены и проанализированы особенности влияния рекреационной деятельности на экосистему доминантного в НПП типа леса - свежей грабовой дубравы в пределах указанного сквера.
Ключевые слова: дубовые насаждения, рекреационная дигрессия, механические повреждения деревьев, вытаптывание, травяной покров, лесная подстилка, санитарное состояние древостоя.
Lavrov V.V., Blinkova O.I., Lysenko D.I., Bilushenko AA. Recreational activity affects on oak plantations of projected National natural park "Holodny Yar"
The main features of digression the mixed oak plantations of projected National natural park "Holodny Yar" are showed by method of environmental profiling depending on recreational intensity. Recreational activity affects on ecosystem of dominant forest type in NNP - fresh hornbeam grove within a specified square.
Keywords: oak plantations, recreational digression, mechanical damage of trees, soil compaction, grass cover, forest spreading, sanitary state of tree stand.
