CC BY
34
Golaka M.A., Bilous A.M., Matushevich L.M., Kovbasa Ya. V., Golaka D.M. The Analysis of Parameters of Snags in the Birch Forests of Ukrainian Polissya
The features of change the dynamics mensuration parameters of dead trees (snags) in birch forests in Ukrainian Polissya have been researched. The presence of a large number of statistically significant connections between mensuration parameters of living and dead trees of birch forests was detected with using nonparametric correlation analysis. The average term of bitch snags in the composition of forest stand depending on its age were theoretically determined. An attempt to develop mathematical dependence of forest measurement parameters of snags of similar indicators of living trees was implemented.
Keywords: snags, parameter of forest measurement, birch, stands, average diameter, age, dead trees, sanitary condition of forests, Ukrainian Polissya.
УДК 630*26.003.13(477.41)
СТАН ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ В АГРОЛАНДШАФТАХ П1ВДНЯ КИ1ВЩИНИ
А.В. Житовоз1'2
Дослщжено, що в радiусi до 20 км навколо мкта Бша Церква полезахисш лкос-муги е сильно ослаблими й подекуди деградують, незалежно вщ типу люових культур, ix конструкцп та шших лiсiвничо-таксацiйних показниюв. Найпрший стан та розвиток мають тополя чорна та ясен зелений. Основш та супутш види у порушених люосмугах випсняе клен ясенелистий. Деградацш люосмуг зростае з наближенням до мiста, де збшьшуеться кiлькiсть антропогенних чинникiв та штенсившсть ix негативного впливу. Порушуеться цшсшсть системи лiсосмуг, сполучних елементiв екологiчноi мережi.
Ключовг слова: агроландшафт, полезахисш лiсовi смуги, екологiчнi коридори, ан-тропогеннi чинники, структура деревостану, деградацш деревостану.
Постановка проблеми. Внаслiдок д1яльносп людини icTOTHO змь нюеться рослинний покрив територiй, фрагментуеться "плiвка життя", порушуеться видова структура лкових фiтоценозiв, що порушуе !х продуктивнкть екологiчну стабiльнiсть, середовищну, захисну та регулювальну функцл у ландшафтах [3, 10, 14, 16]. Це попршуе умови кнування видш бюти, ускладнюе ix охорону та збереження бiотичного рiзноманiття територiй. Одним i3 державних напрямш вирiшення ще! проблеми е розбудова еколопчно! мережi, до структур-них елементiв яко! фаxiвцi зараховують насамперед найменш деградованi лю-диною пiдсистеми ландшафту, зокрема лiсовi насадження рiзного функщональ-ного призначення [3, 6, 10, 14, 16].
В аграрно розвинених регiонаx Укра!ни з невисоким iндексом лiсистостi важко створити цшсну систему екологiчниx коридорш мiж ядрами (бюцентра-ми) екомереж! Так, сiльськогосподарська освоенiсть територй Кшвськш обл. станом на 01.01.2013 р. становить 64,2 %, розоранiсть - 48,6 % [13]. Щ показни-ки зростають на пiвднi Ки!вщини: якщо iндекс сшьськогосподарсько! освоенос-ri вск! територй' областi становить 0,59, то Бшоцерювського району - 0,77. Час-тка розораностi територй' району становить 60,2 % [9]. У таких умовах систему полезахисних лкових смуг (ПЗЛС) по^бно розглядати не тшьки як основний
1 acnip. А.В. Житовоз - Бшодерк1вський нацюнальний аграрний ун1верситет
2 наук. кер1вник: проф. В.В. Лавров, д-р с.-г. наук
каркас агролкомелюрацп та захисту грунпв i вод [4, 6-8, 12, 15, 17]. Як наголо-шуе В В. Лавров [14], щ лiсосмуги лiнiйноi конфкурацц, що зростають по контурах полiв, уздовж рiзних шляхiв комушкацп та берегiв водоймищ, е важливи-ми структурними елементами в розбудовi екологiчноi мережi. У малолiсних ре-гiонах вони е чи не единими екологiчними коридорами для мкрацп видш бiоти. Проте на мкцевому рiвнi досi недослiдженими залишаються конкретш пробле-ми охорони цих насаджень, оцiнювання iх стану, прогнозу деградацп тощо. Вони особливо загострилися пiсля проведения земельно! реформи та зникнення агролiсомелiоративних пiдприемств i, ввдповщно, унемождивлення належного управлiния цими еколопчними об'ектами.
Мета дослщження - на прикладi мадолiсного Бiдоцеркiвського району Ки!вщини з'ясувати стан полезахисних лiсових смуг - як еколопчних коридорiв репонально!' екомережi в агроландшафтах залежно ввд !х лiсiвничо-таксацiйноi та агролкомелюративно! характеристики, просторового розмiщения та рiзних комплекав негативних екологiчних чинникiв.
Об'екти та методика дослщжень. У радiусi до 20 км навколо мiста Бша Церква дослiджувади п'ять полезахисних лкових смуг, якi вiдрiзияються за типом лкових культур, конструкцiею, шшими лiсiвничо-таксацiйними показника-ми. Пробнi пдощi (ПП) закладали з урахуванням просторового розмщення структурних елементiв ландшафту (мкта, транспортних шляхiв, агроугiдь), якi е джерелами еколопчних загроз бiотi, у характерних мiсцях кожного виду ПЗЛС. Умовними контролями вважали найвiддаденiшi вщ певно! антропогенно! загрози секцц лiсосмуг (ПП1, С4К) чи окремi ПЗЛС (ПП4К, ПП5К; табл.).
На агроупддях Науково-навчального дослiдного центру Бшоцерювсько-го НАУ (ННДЦ БНАУ) дослщжували стан двохярусно! ажурнопродувно! двох-рядно! ПЗЛС пристигаючо! тополi чорно!, що потрапила в зону розбудови мкта на швденно-захвднш околицi житлового масиву "Пщаний" (бiдя автозаправки на перехрест вулиць Пiщана-1 а, шосе Глибочанське та вул. Ак. Вула; кшцева зупинка маршрутки 6А). На ввдсташ до мiста 0,1-0,3 км лкосмугу оцiнювади залежно вiд рiзних комплекав негативних чинникiв та ступеня деградацп дере-востану, видiдили чотири секцп (див. табл.; ПП1): секция 1 (36 м) - надмiрний вплив розбудови мiста, що спричиняе знищення дерев, збереглися тiльки за-лишки ПЗЛС (будiвництво висотних будинкiв, покриття асфальтом грунту, ви-рубка, мехашчне та пiрогенне пошкодження дерев); секщя 2 (148 м) - штенсив-ний вплив розбудови мiста, що спричиняе iстотне пошкодження дерев (побудо-ва асфальтово! дороги уздовж ПЗЛС, значна вирубка та механiчне пошкодження дерев); секц1я 3 (205 м) - середнш вплив мкта, що спричиняе значне пошко-дження дерев (розмiщения в ПЗЛС автогаражш, фiзичне забруднення територii будiвельним смтям, вирубка, механiчне та пiрогенне пошкодження частини дерев); секция 4 (117 м) - помiрний вплив мкта, незначне пошкодження дерев (грунтова дорога та витоптування ПЗЛС уздовж висотних будинюв).
На вiддадi 0,4 км вщ житлового масиву "Пiщаний" на землях ННДЦ БНАУ ощнювали стан одноярусно! двосмугово! по 6 рядiв кожна) ажурно! ПЗЛС складом 8Яз2Кля, що зазнае рекреацiйного впливу та самовшьно! вируб-ки дерев (ПП2). Далi на вiддалi 1,3 км на швденний захiд дослiджувади щiльне
двохярусне кленово-ясенево-дубове 12-рядне насадження складом 4Дз4Яз2Кля з Грунтовим автошляхом посерединi (ПП3).
Табл. Лiсiвничо-таксацiйна, агролкомелюративна характеристика i саштарний стан полезахисних лкових смуг
ПП С Координата ОР8: Структура деревостану: конструк-щя, яруси, породний склад -О, см Н, м N шт./га О, м2/га 1с
1 1 49°47'21"Ы (49.789252) 30°5'27"Е (30.09093) 1ярус; 10Тч; ЗДН - 0,35; К - АП, сильно; Ас - 65, Ак - 35; ДТ; ВП - 0,51
Тополя чорна 46,5 22,1 88 7,6 3,22
1 2 49°47'21"Ы (49.789252) 30°5'27"Е (30.09093) 1ярус; 10Тч; ЗДН - 0,45; К - АП, сильно; Ас - 65, Ак - 55; ДТ; ВП - 0,48
Тополя чорна 44,7 21,6 188 8,3 3,11
1 3 49°47'14"Ы (49.78728) 30°5'28"Е (30.091208) 1ярус; 8Тч2Тп; ЗДН - 0,82; К - АП, сильно; Ас - 65, Ак - 60; ДТ; П - 0,44
Тополя чорна 45,7 23,1 224 8,9 3,72
Тополя шрамвдальна 48,7 22,7 55 2,2 3,52
Разом I ярус 46,3 23,0 190,2 7,6 3,68
II ярус; 10Яз
Ясен зелений 28,3 15,5 177 14,9 2,52
Разом на ПП 34,4 18,1 181,5 12,4 2,91
Шдркт; 10Яз
Ясен зелений | 8,5 | 5,2 | 811 | 5,7 13,00
1 4 К 49°47'6"Ы (49.785041) 30°5'22"Е (30.089313 1ярус; 5Тч4Яз1Кляв; ЗДН - 0,86; К - Щ; Ас - 5, Ак - 45; ДЧЗ; ВП - 0,91
Тополя чорна 44,2 21,8 722 12,8 3,11
Ясен зелений 54,2 19,9 588 10,4 2,82
Клен яв!р 46,9 22,5 112 2,0 1,74
Разом I ярус 48,5 21,1 607 10,8 2,86
II ярус; 8Яз2Дз
Ясен зелений 18,1 12,0 275 10,5 3,00
Дуб звичайний 19,4 13,8 55 2,1 2,11
Разом II ярус 18,4 12,4 231 8,8 2,82
Разом на ПП 34,9 17,2 438 9,9 2,84
2 49°46'59"Ы (49.783058) 30°5'12"Е (30.08678) Iярус; 8Яз2Кля; ЗДН - 0,82; К - А; Ас - 15, Ак - 55; З; ВП - 0,78
Ясен зелений 22,7 18,3 488 8,4 3,62
Клен ясенелистий 20,1 16,1 133 2,3 2,22
Разом I ярус 22,2 17,9 417 7,2 3,34
Шдрист; 10Яз+Вл
Ясен зелений 6,1 4,6 688 31,3 2,23
В'яз листуватий 6,1 3,8 19 0,9 2,31
3 49°46'54"Ы (49.781679) 30°4'53"Е (30.081273) 1ярус; 4Дз4Яз2Кля; ЗДН - 0,86; К - Щ; Ас - 5, Ак - 45; ДЧЗ; ВП - 0,91
Дуб звичайний 35,8 23,2 207 15,0 1,81
Ясен зелений 30,6 21,2 166 12,0 2,91
Клен ясенелистий 21,6 19,6 89 6,5 2,82
Разом I ярус 30,9 21,7 167 12,1 2,45
II ярус; 10 Дз
Дуб звичайний 27,8 12,8 67 4,0 1,81
Разом на ПП 30,1 19,5 142 10,1 2,29
Шiдрiст; 8Яз2Кля
Клен ясенелистий 4,5 6,3 89 6,2 2,01
Ясен зелений 8,2 6,1 489 1,7 2,01
4К 49051'34^ГЫ (49.859448) 30°4'48"Е (30.079999) 1ярус; 6Дз4Яз; ЗДН - 0,96; К - А; Ас - 25, Ак - 55; З; ВП - 0,76; ПЛ -Бзч (И=2,6 м, N=377,8 тис. шт./га)
Дуб звичайний 29,6 23,8 122 8,1 2,24
Ясен зелений 21,4 21,2 100 6,8 3,01
Разом I ярус 26,3 22,8 113 7,6 2,55
IIярус; 8Кля1Яз1Кт
Клен ясенелистий 18,4 14,1 189 11,4 1,40
Ясен зелений 19,8 15,8 33 2,0 2,00
Клен татарський 17,9 12,9 21 0,7 1,60
Разом II ярус 18,5 14,2 157 9,4 1,48
Разом на ПП 21,1 18,1 137 8,6 1,96
Шдркт, 8Кля1Яз1Кт
Клен ясенелистий 8,5 5,2 811 7,0 3,63
Ясен зелений 7,1 4,5 166 1,5 3,91
Клен татарський 4,3 3,7 66 0,6 3,52
5К 49°59'41"Ы (49.994605) 30°11'46"Е (30.19606) 1ярус; 6Дз4Яз; ЗДН - 0,74; К - А; Ас - 15, Ак - 65; З; ВП - 0,8; ПЛ -Бзч (Н=2,1 м, N=233,3 тис. шт./га)
Дуб звичайний 32,6 22,5 122 17,9 2,74
Ясен зелений 37,8 23,3 100 14,8 3,12
Разом I ярус 34,7 22,8 113 16,7 2,89
Примггки: ПП - пробна площа; С - секцш; К - контроль; Б - дiаметр дерев, см; Н - висота, м; ЗДН - зiмкненiсть деревного намету; N - густота, шт./га; О - сума площ перетинiв стовбурiв, м2/га; 1с - шдекс санiтарного стану; К - конструкцш: Щ - щшьна, А - ажурна, П - продувна (помiрно, сильно), АП - ажурно-продувна (помiрно, сильно); А - ажуршсть: Ас - мiж стовбурами, Ак - у кронах, %; ВП - повнота деревостану; ПЛ -щдтасок; Тип л/к - тип люових культур: ДЧЗ - деревно-чагарниковий, змшаний, З -змшаний, ДТ - деревно-тшъовий. Деревнi i чагарниковi породи: Дз - дуб звичайний; Вл - в'яз листуватий; Клг - клен гостролистий; Кляв - клен явiр; Кт - клен татарський; Кля - клен ясенелистий; Яз - ясен зелений; Тч - тополя чорна; Тп - тополя шрамщаль-на; Бзч - бузина чорна.
Для порiвняння iз примiською зоною, на вщд^ 3,2 км на пiвнiч вщ Бь ло1 Церкви (агроупддя ВАТ "Терезино" дослiджували 14-рядну лiсосмугу, ажурно!' конструкцii породним складом 6Дз4Яз з шшохщною стежкою посере-динi (ПП4К). Контролем була також характерна для району 13-рядна ясенево-дубова ажурна лкосмуга, що зростае на вщсташ 21 км вiд мiста, на землях аг-рофiрми "Глушки" (ПП5К). Лкшничо-таксацшну, агролiсомелiоративну i саш-тарну оцiнку ПЗЛС здiйснювати за загальноприйнятими в лiсознавствi методиками [1, 2, 5, 6, 11]. Визначали вид, конструкцию i параметри лкосмуг, склад порiд за ярусами деревостану, зiмкненiсть деревного намету, iндекс стану деревостану. Середньозважеш показники (1с, Б, Н, N, О) визначали з урахуванням частки дерев певно!' категорп аналiзу (див. табл.).
Результата дослвджень. За лiсомелiоративним районуванням А.П. Стадника [16], Бшоцерювський адмiнiстративний район Кшвсько! обл. на-лежить до Бузько-Дшпровського лiсостепового лiсомелiоративного району. Б.Й. Логгшов [4] вiдносив цю територда до X агролiсомелiоративного району. А.П. Стадник зазначае [16], що на агроупддях переважають чорноземи ошдзо-леш типовi, сформованi на лесоподiбних суглинках, мають потужний (110200 см) гумусовий профшь. Тип лiсорослинних умов - свiжi дiброви.
За статистичними даними Бiлоцеркiвського районного управлiння аг-ропромислового розвитку станом на 2005 р., сумарна площа полезахисних лко-вих смуг становить 536 га. Середня полезахисна лiсистiсть Бiлоцеркiвського району становить 1,4 %, що майже вдвiчi менше вiд оптимально!' лкистосп (2,6 %) по Лiсостепу Укра!ни. Проте в радiусi до 30 км навколо Бшо! Церкви, у його зелешй зонi система захисних насаджень мае завершений вигляд i пози-тивний агролiсомелiоративний ефект [12]. Полезахисш лiсосмуги також взаемозв'язанi i загалом утворюють певну цiлiсну мережу екокоридорш в агро-ландшафтах. Бшьшкть лiсонасаджень району - це середньовков^ складнi за формою i будовою деревостани, що мають один-два яруси, розвинеш пiдрiст i пiдлiсок. Лкоутворювальними породами лiсосмуг е: дуб звичайний (Quercus robur L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), ясен зелений (F. lanceolata Borkh.), клен гостролистий (Acer platanoides L.^, береза повисла (Betula verrucosa L.), тополя чорна (Populus nigra L.), акацiя бша (Robiniapseudacacia L.) та ш. Дослiджуванi лiсовi смуги мають вiд 1 до 14 рядiв з мiжряддями 1,5-6 м i ширину - 2,5-35 м. Вони мають висоту 16,1-23,8 м, повноту 0,48-0,91. Найбшьше насаджень за конструкщею е ажурно-продувними, менше щшьних.
Особливе значения для формування конструкцп та бюлопчно! стiйкостi лкових насаджень мають нижнi яруси фтоценозу. Завдяки добре розвиненому чагарниковому ярусу переважно з бузини чорно! (Sambucus nigra L.), а також природному шдсдаванню клена ясенелистого (Acer negundo L.), деякi навiть 4-рядш лiсосмуги iз зiмкненiстю деревного намету (ЗДН) 0,3-0,5 е доволi щшьни-ми у нижнiй частинi i продувними тiльки у пiдкронововiй зон! Проте внаслвдок господарсько! дiяльностi, розбудови транспортних комушкащй i населених пункпв, особливо мiст, вiдбуваеться пошкодження цих насаджень та певне по-рушення цiлiсностi згадано! полезахисно! мережi, вщповвдних екокоридорiв.
Так, на пiвнiчно-захiднiй околищ житлового масиву "Пiщаний" у Бшй Церквi, бшя автозаправки, що на перехрест вулиць Пiщана-1 а, шосе Глибо-чанське та вул. Ак. Вула ажурно-продувна лiсосмуга тополi чорно! деградуе. Внаслiдок надмрного, руйнкного впливу розбудови мiста (будiвництво висот-них будинкiв, покриття асфальтом грунту, вирубка та механiчне пошкодження дерев) наразi вiд двохрядно! тополево! лiсосмуги залишились поодинокi сильно пошкодженi (66 % дерев на секцц; сумарна площа ран стовбурiв - 3,4 м2, серед-нiй !х розмiр - 0,89 м2) та ураженi омелою (70 %) дерева (ПП1; С1 довжиною 36 м). Дещо менший, проте штенсивний, вплив мiста спостережено на секцп 2: побудова асфальтово! дороги уздовж 148 м ПЗЛН. Тут збереглися тшьки за-лишки (39 %) одного ряду двохрядно! лкосмуги. На фрагментi 98 м лкосмуги 35 % дерев iз тих, що залишились, мають ктотш механiчнi пошкодження (рани 0,42 м2) сумарною площею 4,9 м2, 53 % дерев мають дупла. Трапляються за-лишки вiд згарищ, 19 % дерев мають обгоршу нижню, до 1,6 м висоти частину стовбура; середня площа обвуглення кори становить 0,45 м2. Тому 9,5 % дерев всихають.
Понад 200 м лкосмуги (ПП1, С3) внаслщок самозахоплення населенням зайнято автомобiльними гаражами; 34 % !! територп перетворено у складування грунту, побутового та будiвельного смiття. Вирубано 27,6 % дерев, пошкодже-
них вогнем 17,6 % дерев, середня площа обвуглення стовбура - 0,23 м2. Проте, nopiBH^HO 3i секцieю 2, вдвiчi (11,8 %) зменшилось трапляння механiчних пош-коджень стoвбуpiв, poзмip 1х ран (0,23 м2) та сумарна 1х площа (1,65 м2). Вплив мкта на цю частину лiсoсмуги можна вважати сеpеднiм. € надiя, що вона вщ-новиться завдяки бiльш здоровому ясену зеленому, що сформував другий ярус, а також його рясному самосшу (811 шт./га).
У зазначених трьох секцях лiсoсмуги нaйстiйкiшi особини тonoлi чор-но!, що залишились не зрубаними, вже втратили свою бioлoгiчну стшккть до негативних екoлoгiчниx чинникiв та уражеш омелою бiлoю (Viscum album L.): секцк 1-70 %, секщя 2-60 %, секцiя 3-45 % тополь. Дерева всихають: секцiя 1 -1с = 3,22; 6,8 % дерев мають IV категоргю стану, 2,7 % - V); секщя 2 - 1с = 3,11; 5,7 % (IV), 2,2 % (V); секця 3 - 1с = 3,72; 7,8 % (IV), 4,5 % (V категорк стану).
Дал^ уздовж висотних будинюв, збереглось два ряди тополево! лкосму-ги, проте мiж ними автомобшями навджено грунтову дорогу шириною 4,5 м (ПП1, С4К). Уздовж лкосмуги також витоптано до мшерально! частини грунту стежку шириною до 1,5 м, трапляються мкця згарищ. У цiй зoнi сумарна площа мехашчних пошкоджень дерев становить 1,7 м2, ураження вогнем (середня площа - 0,23 м2) сягають висоти 2,8 м, трапляються дупляст дерева (1,9 %). Омелою уражено 25 % особин. Це - пoмipний вплив мкта. Тому лiсoсмугa е дoвoлi життездатною, про що свiдчить також наявнкть другого ярусу деревостану iз ясена з дубом.
Розбудова мкта згубно впливае нaвiть на дoвoлi стiйку, nopiвнянo з то-полею, деревну породу - дуб звичайний. Так, в oднopяднiй лкосмуз^ що зрос-тае по шший бiк дороги, бiльшу частку дерев у 120-метровш зoнi будiвельнoгo майданчика житлового будинку зрубано, 35 % залишених особин вже середньо пошкоджеш, 70 % уpaженi омелою, 6,6 % дерев мають дупла або мехатчш рани площею до 0,35 м2 (сумарна площа - 2,7 м2). Слiди обгоршо! кори площею до 0,45 м2 кожний сягають до 1,5 м висоти по стовбуру. Частина дерев потрапи-ла в зону заасфальтованих стоянок автотранспорту, тpoтуapiв, витоптаних дшя-нок. Починають всихати (1с=4,32) 23 % дерев. Мало вipoгiднoстi, що збережеть-ся решта лiсoсмуги, oскiльки цю територгю вiдведенo для будiвництвa житло-вих будинюв, яке здiйснюе ТОВ "БЦ.ДБУ".
Дaлi на зaxiд, у зон 0,4-2,0 км вiд околиц житлового масиву "Пiщaний", на землях aгpoфipми "Бiлoцеpкiвськa" росте монокультурне насадження ясена зеленого. Воно складаеться iз двох смуг по 6 рядш кожна, уздовж poздiлениx грунтовою дорогою шириною 5 м. Загальна ширина ПЗЛС 35 м, середня висота -17,2 м, ЗДН- 0,82. Схема розмщення дерев у культуpi 2 х 0,7 м. Лкосмуга на-швпродувна, проте вона мае дoвoлi щшьш, добре poзвиненi узлiсся iз клена ясе-нелистого, що niдсiявся i становить 20 % бioмaси основного деревостану, а також шдросту ясена зеленого, в'яза листуватого (U. Foliacea L.) й бузини чорно!.
У зoнi до 400 м ввд будинкiв лiсoсмугa зазнае середнього впливу рекре-ацй' та урбанктичного забруднення, що спричиняе ii руйнащю. Про це свiдчить зaсмiченiсть 14 % територп побутовим та мкцями будiвельним смiттям, наяв-нкть згарищ. Ураження стoвбуpiв вогнем (рани - до 0,5 м2) сягають подекуди висоти 3 м. У фрагмент! ПЗЛС довжиною 60 м виявлено 14 дерев з дуплами.
Сумарна площа дерев з механiчними пошкодженнями сокирою, якi тут домшу-ють серед шших пошкоджень, становить 9,2 м2. У першому, узлiсному ряду на-садження ясен зелений майже не зберкся внаслiдок самовшьно'' вирубки дерев (134 пеньки на 1 га). Решта ясена всихае (1с=3,62) i його активно замiнюе, особливо на узлксях, клен ясенелистий (N=133 шт./га; 0=20,1 см; Н=16,1 м; G=2,3 м2/га; 1с=2,22). Це створюе певну загрозу небажано!' змiни порвд. Хоча е надк, що молоде поколшня самосiву ясена зможе забезпечити поновлення ма-теринського намету (N=688 шт./га; .0=6,1 см; Н=4,6 м; G=31,3 м2/га; 1с=2,23). Пiдрiст в'яза листуватого значно рщший (N=19 шт./га).
Д^ вiд мiста ясен зелений та iншi породи збереженi краще, помiтних рекреацiйних ознак пошкодження дерев немае. Прикладом е щшьне двохярусне кленово-ясенево-дубове 12-рядне насадження шириною 30 м (ПП3), що зростае на ввдсташ 1,3 км вщ мкта на пiвденний захiд. По всш висотi щiльнiсть смуги -75 %, щiльнiсть у чагарниково-пiдлiсковому яруа - 85-95 %, ЗДН - 0,86. Схема розмщення рядiв: Бзч+Бр-3 м-Яз-3 м-Яз-3 м-Тч-2 м-Дз-2 м-Яз-5 м-Дз-4 м-Дз-2 м-Яз-3 м-Бзч+Бр. Сдиним порушенням е грунтова дорога шириною 2,5 м, що виникла всередиш лiсосмуги на 30 м й! довжини вiд про'зду транспорту. Порк-няно з iншими видами, головна порода - дуб звичайний - майже здоровий (1с=1,81). Участь у запас деревно!' бiомаси (2 од.) та у шдросп клена ясенелис-того (на узлiссi Н=6,3 м; Б=4,5см) свiдчить про певне ослабления першого ярусу деревостану до рiвня 1с=2,51 насамперед за рахунок ясена зеленого. Проте наявнкть здорового другого ярусу дуба ^ особливо, рясного самоску ясена (N=489 шт./га) сввдчить про добру життездатнкть цiеi лiсосмуги i дае надда на 11 успiшний та тривалий розвиток у майбутньому.
Поркняно з примкькою 1-2-кiлометровою зоною, у бшьш ввдалених лiсосмугах майже вiдсутнi значш ознаки урбанiзацiйного впливу, за винятком складування подекуди бiля автодорiг смггтя. Бiльш характерним е витоптування насаджень дорогами та стежками, що поеднують сусвдш населенi пункти. Так, на вiддалi 3,2 км на пiвнiч вщ Бшо'' Церкви у 14-ряднiй лкосмуз^ що мае ширину 32 м, е дорiжка шириною ввд 0,8 - мiсцями до 2,5 м, яка сполучае фастiвське шосе зi смт Терезино (ПП4К). Спортсмени Ки'вського обласного центру олiм-шйсько'' пiдготовки використовують ц як тренувальну бiгову дорiжку, що спри-чиняе середне рекреацiйне навантажения на лкосмугу, особливо у мiсцях розмщення спортивних снарядк.
Це ясенево-дубове насадження ажурно'' конструкцц. Щiльнiсть нижньо'' частини смуги забезпечуе наявнкть другого ярусу та два ряди бузини чорно'' (Н=2,6 м, N=377,8 тис. шт./га). Проте в багатьох мкцях вона випала внаслщок надмiрно високо'' (0,96) з1мкненосп деревного намету. Схема розмщення рядк: Бзч-1,5 м-Кля-2,5 м-Яз-2 м-Яз-2,5 м-Дз-2,5 м-Дз-(дорога-1,8 м)-Бзч-Дз-2,5 м-Дз-2,5 м-Яз-2,5 м-Яз-1,5 м-Бзч (випала)-1,5 м-Бзч (випала). Перший ярус сильно ослаблений. Проте, поркняно з ясенем, дуб мае здоровший вигляд (1с=2,2). Оз-накою певно'' руйнацп лiсосмуги е домшування у другому ярусi i пiдростi клена ясенелистого (8Кля1Яз1Кт). Завдяки бiльшiй життевостi, клен iстотно виткняе поновлення ясена: якщо у шдросп його в 5 разк бшьше (811 проти 166 шт./га), то в другому яруа перевищення шестикратне (N=189 проти 33 шт./га). Дуб вза-галi поновитися не може.
Найбшьш конструкцшно вдалим прикладом ПЗЛС у райош е лкосмуга ПП5К. Це 13-рядне ясенево-дубове ажурне насадження. Схема розмщення ря-д1в: Бзч-1,5 м-Бзч-1,5 м-Бзч-2 м-Дз-2 м-Яз-1,5 м-Дз-2 м-Дз-1 м-Бзч-1 м-Бзч-Яз-1,5 м-Дз-1,5 м-Бзч-1,5 м-Бзч-1,5 м-Бзч. Щшьнкть смуги вверху - 65 %, щшьнкть внизу - 85 %. Високу щшьнкть насадження чагарниково-шдлккого ярусу забезпечуе бузина чорна, яка добре збереглася (h=2,1 м, N=233,3 тис. шт./га) завдяки нормальнш з1мкненосл деревного намету - 0,74. Проте варто зазначи-ти, що й тут, за вщсутносп впливу населених пункпв, деревостан сильно ослаблений, особливо ясен зелений - 1с=3,12.
Висновки. Отже, стан полезахисних лкових смуг в рад1ус1 до 20 км нав-коло Бшо! Церкви е сильно ослаблим, незалежно ввд типу лкових культур, конструкцц лкосмуг та шших лшвничо-таксацшних показникш. Це свщчить, насамперед, про вщсутнкть належного лкогосподарського догляду за цими об'ектами. Серед дослщжуваних деревних порщ найбшьше пригшчений розви-ток топол1 чорно! та ясена зеленого. У сильно ослаблих деревостанах ясен та ш-ш1 пригшчеш породи активно виткняе клен ясенелистий, який подекуди увшшов до складу головного ярусу до 20 % бюмаси. У перегущених лкосмугах гине бузина чорна та унеможливлюеться природне поновлення лкоутворюваль-них порщ, особливо дуба звичайного та ясена зеленого.
Деградация лкосмуг зростае з наближенням до мкта, де збшьшуеться кшьккть антропогенних чинникш та штенсивнкть !х негативного впливу. Над-м1рного впливу зазнають лкосмуги топол1 чорно! та дуба звичайного внаслщок розбудови житлового масиву "Пщаний" (буд1вництво висотних будинюв, пок-риття асфальтом грунту, вирубка, мехашчне та шрогенне пошкодження дерев). 1нтенсивний вплив проявляеться через побудову асфальтово! дороги уздовж ль сосмуг, значну вирубку та мехашчне пошкодження дерев; середнш вплив мк-та - розмщення в лкосмугах автогараж1в, ф1зичне забруднення територц будь вельним смггтям, вирубка, мехашчне та шрогенне пошкодження частини дерев; пом1рний - незначне пошкодження дерев, грунтова дорога та витоптування грунту. Кр1м цього, на вщдал1 до 0,4-3 км вщ мкта полезахисш насадження зазнають середнього рекреацшного пошкодження i засм1чення.
Зазначеш антропогенш чинники порушують цшснкть системи полезахисних лкових смуг, що знижуе можливост !х використання як сполучних еле-менпв еколопчно! мереж1 регюну.
Лiтература
1. АнучинИ.П. Лесная таксация / И.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -
512 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Лавров В.В. Системний тдхщ як методолопчна основа для оцшки i зменшення загроз бiорiзноманiттю (лiсовi екосистеми) / В.В. Лавров // Оцшка i напрями зменшення загроз бкрт-номанiттю Украши / О.В. Дудкш, А.В. Сна, М.М. Коржнев та ш.; вiдп. ред. О.В. Дудкш. - К. : Вид-во "Хшджест", 2003. - С. 156-272.
4. Логгинов Б.И. Основы полезащитного лесоразведения / Б.И. Логгинов. - К. : Изд-во УАСХН, 1961. - 352 с.
5. Методичнi рекомендацй' з швенгаризацп полiфункцiональних лiсомелiоративних систем господарств НААН / упор. В.В. Лавров; автори розробки: О.1. Фурдичко (кергвник), А.П. Стад-ник, М.М. Кочерга таги. - К. : Вид-во Д1А, 2012. - 43 с.
6. HayKOBi та прикладнi основи захисту грунпв вiд ерози в Укралш : монографiя / за ред. С.А. Балюка та Л.Л. Товажнянського. - Х. : Вид-во НТУ "ХШ", 2010. - 460 с.
7. Пилипенко А.И. Лесоводственные особенности и мелиоративное влияние полезащитных лесных полос в условиях черноземной Степи Украины (Теоретическое и экспериментальное обоснование оптимальных конструкций лесополос) / А.И. Пилипенко. - К. : Изд-во УСХА, 1992. - 74 с.
8. Полщук О.П. Люшничо-мелюративна ефектившсть полезахисних люових смуг рiзних конструкций, сформованих рубкам догляду в умовах Килвськол височиннол облaстi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюра-цiя" / О.П. Полщук; НУБШ Укрални. - К. : Вид-во "Либвдь", 2009. - 19 с.
9. Раколд О.О. Агроекологiчнa оцшка земель сшьськогосподарського призначення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.16 "Екологш" / О.О. Раколд; 1н-т агроекол. УААН. - К. : Вид-во "Либвдь", 2007. - 21 с.
10. Розбудова еколопчнол мере:та Укрални / Програма розвитку ООН (UNDP); наук. ред. Ю Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во ПРООН, 1999. - 127 с.
11. Саштарш правила у люах Укрални / Постанова кабинету Мiнiстрiв Укрални вiд 27 липня 1995 р., № 555. - К. : Вид-во "Либвдь", 1995. - 20 с.
12. Соваков О.В. Полезахисна ефективнiсть системи лiсових смуг в умовах Правобережного Жсостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюрацш" / О.В. Соваков. - К., 2010. - 25 с. [Електронний ресурс. - Доступний з http://elibrary.nubip.edu.ua/5116/.
13. Сучасш проблеми використання та охорони земель Килвщини. Рубрика: Департамент агропромислового розвитку. [Електронний ресурс. - Доступний з http://www.kyiv-obl.gov.ua/con-tact_ua.
14. Фурдичко О.1. Лiсовa галузь Укрални у контекст збалансованого розвитку: теоретико-методолопчш, нормaтивно-прaвовi та орга^ащим аспекти : монографля / О.1. Фурдичко, В В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
15. Фурдичко О.I. Основи управлшня алроландшафтами Укрални / О.1. Фурдичко, А.П. Стадник. - К. : Вид-во "Аграр. наука", 2012. - 384 с.
16. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, М.Д. Гродзинский В.Д. Романенко. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 2004. - 113 с.
17. ЮхновськийВ.Ю. Протиерозшш лЛсовЛ насадження яружно-балкових систем : моног-рафш / В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга, В.М. Хрик. - К. : Вид-во "Кондор", 2013. - 511 с.
Надклано до редакщл 24.02.2016 р.
Житовоз А.В. Состояние полезащитных лесных полос в агролан-дшафтах юга Киевщины
Исследовано, что в радиксе до 20 км вокруг города Белая Церковь лесополосы сильно ослаблены и кое-где деградируют независимо от типа лесных культур, их конструкции и других лесоводственно-таксационных показателей. Наихудшее состояние и развитие - у тополя черного и ясеня зеленого. Основные и сопутствующие виды в лесополосах вытесняет клен ясенелистный. Деградация лесополос увеличивается с приближением к городу, где возрастает количество антропогенных факторов и интенсивность их отрицательного влияния. Нарушается целостность системы лесополос, соединительных элементов экологической сети.
Ключевые слова: агроландшафт, полезащитные лесные полосы, экологические коридоры, антропогенные факторы, структура древостоя, деградация древостоя.
ZhytovozA.V. The State of Forest Shelter Belts in Agricultural Landscapes of the South of Kyiv Region
It is shown that within a radius of 20 km around the town of Bila Tserkva forest shelter belts are greatly weakened, and in some places degraded regardless of the plantation types, their construction, and other forestry and taxation indexes. Populus nigra L. and Fraxinus lanceolata Borkh are in the worst state and the development. Acer negundo L. displaces main and associated species in forest shelter belts. Degradation of shelter belts increases closer to
the city, where number of anthropogenic factors and the intensity of their negative influence grow. The integrity of the forest belts system, connecting elements of the ecological network is violated.
Keywords: agricultural landscapes, forest shelter belts, ecological corridors, anthropogenic factors, structure of forest stand, degradation of forest stand.
УДК 630*2-636.99(477.41/42)
МЕЗОФАУНА Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ СВ1ЖИХ СОСНОВИХ БОР1В ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОГО П0Л1ССЯ
Н.В. Калиновський1
Дослщжено щiльнiсть i склад сшльноти безхребетних люово'! пiдстилки у свiжих соснових борах центрально'! частини Житомирського Полiсся в умовах Державного шд-приемства "Радомишльське люомисливське господарство" (ДП "Радомишльське ЛМГ"). Серед мшроартропод усiх дослiджених дiлянок лiсу домшували клiщi орибати-ди, простигмати та ногохвiстки. З вiком лiсу в шдстилщ спостережено так тенденцЦ: загальна абсолютна щiльнiсть безхребетних та сшввщношення клщш до ногохвiсток зростали; вщносна щiльнiсть клiщiв мезостигмат та астигмат зростала, а ногохвiсток зменшувалася. Статистично достовiрними цi змши були у середньовшових та стиглих лiсах вщносно зрубiв. За видовим багатством, шдексами бiорiзноманiття Шенона та Омпсона, а також iндексом подiбностi Марчевського i Стейнхауса, пiдстилки молодня-кiв, середнъовшових i стиглих лiсiв були схожими, шдстилка зрубiв вiдрiзнялася вiд та-ко'! молоднякiв i старших лiсiв, а незiмкнутих лiсових культур - займала промiжне становище.
Ключов1 слова: свiжий сосновий бiр, безхребетнi люово'! пiдстилки, клiщi, ногох-вiстки, щшьшсть, подiбнiсть.
Вступ. Лiсова пiдстилка е особливим компонентом лiсових ценозш [7]. Вона е перехвдним шаром, який знаходиться на межi наземного та Грунтового тошчних блокiв ценозiв суш! Разом з кшькома верхшми шарами Грунту шдстилка е основним мкцем взаемодii безхребетних тварин, мешканшв рiзних ярусш лiсу [6]. Д1яльнкть Грунтових безхребетних вiдiграе значну роль у цир-кулюваннi органiчних речовин, структуруванш Грунту та ростi рослин [10]. Проте чисельнкть популяцiй безхребетних тварин змшюеться залежно вiд при-родних умов: пори року, температури, кшькосп опадш, висоти н.р.м. та шших чинниюв природного середовища [9].
Незважаючи на активну роботу щодо вивчення Грунтових та шдстилко-вих безхребетних лiсових екосистем на територц Украiни [1-5, 8, 11], питания структури ентомофауни загалом, ц щiльностi та динамiки чисельностi в умовах Житомирського Полiсся залишаються недостатньо вивченими.
Мета роботи - вивчити щiльнiсть i склад спшьноти безхребетних лко-воi пiдстилки у свiжих соснових борах центрально! частини Житомирського Полкся.
Матерiали та методи. Матерiал для дослiджень вiдiбрано у Красно-бiрському лiсництвi ДП "Радомишльське ЛМГ". Дослщжено пiдстилку зрубiв незшкнутих лкових культур, молодиякiв, середньовiкових i стиглих деревоста-нiв. Характеристика дшянок дослвдження (скороченi назви подано в дужках).
1 асист. Н.В. Калиновський - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ун1верситет
