CC BY
17
зовых (около 16 % дендрофлоры). По жизненным формам растения разделены на деревья (53 %), кустарники (40 %) и кустарнички (7 % дендрофлоры).
На территории лесничества с 1975 г. охраняется, как ботаническая достопримечательность природы государственного значения, заповедное урочище "Осий", где господствуют буковые древостои. Приведены некоторые практические рекомендации относительно сохранения растительного покрова лесничества в целом, а также заповедного объекта "Осий", в частности.
Ключевые слова: лесные насаждения, древостой, ботаническая достопримечательность природы, дендрофлора, жизненная форма.
Gaydukevych M.Ye., Lusenko M.O. Dendroflora of Malo-Turyansk Forestry: Analysis and Protection
The phytocenoses dendroflora of Malo-Turyansk Forestry Enterprise "LH profitable" is investigated. Forest plantation of the forestry is studied, dendroflora outline is drawn, the analyses of protected areas is conducted, and botanical nature monument of national importance "Osiy" is explored as well. In forest stands of Malo-Turyansk Forestry we found 58 species of woody plants that belong to 36 genera and 20 families. The most numerous at generic and species composition are those of the family of Rose (about 16 % of dendroflora). The life forms of plants are divided into a tree (53 %), shrubs (40 %) and bushes (7 % of dendroflora). In the forest of 1975 protected as a botanical nature monument of national importance reserved tract "Osiy" mixed beech forests dominated. The article brought some practical recommendations for the conservation and protection of forest vegetation in general and protected areas "Osiy" in particular.
Keywords: forest plantation, stands, botanical nature monument, dendroflora, life form.
УДК 630*[5+17] :582.632.1:632.4
АНАЛ13 ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В СУХОСТ1ЙНИХ ДЕРЕВ
У БЕРЕЗОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
М.А. Голяка1, А.М. Бтоус2, Л.М. Матушевич3, Я.В. Ковбаса4, Д.М. Голяка5
Дослщжено особливосй змш динамжи таксацшних показниюв сухостшних дерев у насадженнях берези повисло! в Укра!нському Полюй. Встановлено за допомогою не-параметричного кореляцшного аналiзу наявшсть велико! юлькост статистично значу-щих зв'язюв мiж таксацшними параметрами живих i сухостшних дерев березового де-ревостану. Теоретично визначено середньозважений термiн знаходження сухостiйних дерев берези у складi деревостану залежно вiд його вжу. Здiйснено спробу розробити математичнi залежностi таксацiйних показниюв сухостiйних дерев вiд аналогiчних показниюв живих дерев.
Ключовi слова: сухостшне дерево, таксацiйний показник, береза повисла, дере-востан, середнiй дiаметр, вiк, вiдпад, санiтарний стан.
Вступ. Результати проведения Конференцп Органiзацii Об'еднаних На-цiй 3i змш клшату в Парижi 2015 р. сввдчать про нагальну потребу глобальних зусиль для забезпечення балансу мiж процесами емiсii парникових газ1в та ix поглинання. Досягнення рiвня чисто нульових викидiв до кiнця ХХ1 ст. потре-буе продовження активного дослщження бiосфери, зокрема i лiсовиx екосистем.
1 acnip. М.А. Голяка - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 ст. наук. сп1вроб. А.М. Б1лоус, канд. с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки1в;
3 доц. Л.М. Матушевич, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
4 асшр. Я.В. Ковбаса - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки1в;
5 наук. спгвроб. Д.М. Голяка, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
Ощнювання еколопчних функцiй та послуг природних екосистем е од-нieю i3 найважливтих проблем сучасно!' природничо!' науки, яка потребуе комплексного та системного шдходу у дослiдженнях для ïï вирiшення [2, 10]. Ана-лiз кiлькiсних та якiсних показникiв структурних елементiв бiогеоценозiв дае змогу з'ясувати 1х екологiчне значения для певного регюну. Цей аспект трива-лий час розглядають для лiсових ценозiв, особливу увагу тут придшяють саме фтоценозу, як середовищетворному компоненту, хоча вш нерозривно зв'язаний i3 iншими абiотичними та бiотичними факторами [1, 3, 5, 6, 8].
У процеа росту i розвитку лкових насаджень вiдбуваеться постiйна конкуренция мiж рослинами за iснувания, що супроводжуеться ростом основно! частини дерев, ввдмиранням пригнiчених, хворих та ослаблих деревних рослин. Часто масове утворення сухостою, що представляе сукупнiсть мертвих дерев, яю знаходяться у природному положенш на коренi, е наслiдком тривалого впливу екстремальних умов, а iнодi й катастрофiчних (пiдтопления, пожежi, бу-реломи), коли можуть гинути насадження.
Сучасний стан ведення лiсового господарства спрямований на завчасне вилучення сухостшних дерев iз насаджень, що орiентуе на отримання сирови-ни. Однак зазвичай це здiйснюеться одночасно iз рубками догляду чи пiд час саштарних рубок.
Утворення сухостою у деревосташ е невiд'емним природним процесом функцiонувания лiсовоï екосистеми, тим паче, що вiдмерла деревина е середо-вищем для iснувания багатьох видiв комах, птахш, диких тварин та мшроорга-шзмш; джерелом хiмiчних елементш, якi е поживними речовинами для живих i наступних поколiнь дерев. Тому дослвдження параметров загиблих дерев дае змогу встановити не тшьки можливi економiчнi показники, а й еколопчш. Метою роботи е здшснення аналiзу таксацiйних показникш сухостшних дерев бе-резових насаджень Украшського Полiсся.
Матерiали i методи. Для дослщження таксацiйних ознак сухостою у де-ревостанах берези повисло! оброблено даш 70 тимчасових пробних площ (ТПП), закладених в Украïнському Полка. Закладання пробних площ здшсне-но iз дотриманням вимог СОУ 02.02-37-476 : 2006 [9]. За складом дослвджуваш дшянки насаджень представленi чистими березняками. Закладання ТПП здiйснено шляхом сущльного перелiку дерев з ïх розподiлом на живi та сухос-тiйнi. Пробнi площi закладено в типах лкорослинних умов В2_3-С2_3 (табл. 1). Ан^з дослiдних даних виконано математико-статистичними методами за до-помогою Microsoft Excel, пакету iнтегрованих програм Statistica 13 та R [4].
За результатами ан^зу розподiлiв таксацшних показникiв насаджень берези повисло!' на ТПП за допомогою критерпв Шашро-Ушка (W) та Колмого-рова-Смiрнова (А) виявлено вiдсутнiсть нормального розподiлу у переважшй бiльшостi ознак, тому над^ використано непараметричнi критерц. Бiльш де-тальне вивчення розподiлу ТПП берези повислоï за основними таксацiйними ознаками виявило ïх нагромадження у вшовш грут - молодняюв та середньовь кових насаджень, що приблизно ввдповщае структурi лiсовому фонду Украши для дослвджуваного регiону (табл. 2).
Табл. 1. Описовi статистики основних таксацшних показниюв до^дних
березових насаджень
Показник п М Ме шт шах А. МА. Б.* Мб.
А Нуе 70 31 29 8 81 0,66 0,29 0,06 0,57
БМа1 70 12,7 12,5 2,4 33,4 0,47 0,29 -0,17 0,57
Нцуе 70 15,6 16,0 4,2 27,5 -0,05 0,29 -1,04 0,57
70 1ь,1 1ь,0 I1 II -0,34 0,29 -0,11 0,57
70 17,87 18,61 4,85 36,30 0,21 0,29 -0,27 0,57
РШа1 70 0,74 0,71 0,30 1,24 0,36 0,29 0,14 0,57
Мц„е 70 133,6 130,7 4,2 350 0,60 0,29 -0,05 0,57
■^^тоН 67 5,3 4,5 0,1 21,3 1,4 0,29 1,8 0,58
N1уе 70 3526 1603 280 24300 2,6 0,29 6,4 0,57
Nmоrt 63 209 104 5 1281 2,6 0,30 7,5 0,59
Оцуе 64 13,5 13,6 2,4 33,4 0,46 0,30 -0,04 0,59
БтоГ 64 8,5 8,8 1,4 22,8 0,96 0,30 1,0 0,59
Прими-ка: Ацуе - середнш вiк насадження, роюв; - середнш дiаметр деревоста-ну, см; Ицье - середня висота деревостану, м; 81цуе - боштет насадження; Ошы - сума площ поперечного перерiзу деревостану, м2; Роа1 - вiдносна повнота деревостану; Мцуе -запас деревостану, м -га-1; N ^ - кщьюсть живих дерев берези, шт. та- ; Б¡¡^е - середнш дiаметр живих дерев берези, см; Мтогг - запас сухостою берези, м3та-1; Nmоrt - кшьюсть сухостшних дерев берези, шт.-га-1; БтогТ - середнiй дiаметр сухостою берези, см.
Табл. 2. Розподм тимчасових пробних площ за середтм втом та висотою
Вгк, роюв Всього
1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 81-90
4-6 - 3 - - - - - - 3
6-8 5 2 - - - - - - 7
8-10 - 4 2 - - - - - 6
гь 10-12 - 3 2 - - - - - 5
Н О о К 12-14 - 5 1 1 - - - - 7
14-16 - - 4 3 - - - - 7
16-18 - 1 3 2 - - - - 6
ч ч> 18-20 - - 1 5 1 1 - - 8
ц. ч> О 20-22 - - 1 3 5 - 1 - 10
22-24 - - - - 2 3 - 1 6
24-26 - - - - 1 2 - - 3
26-28 - - - 1 - 1 - - 2
Всього 5 18 14 15 9 7 1 1 70
Результата дослщження. Непараметричний кореляцшний аналiз за до-помогою коефiцieнта Спiрмена (табл. 3) дав змогу встановити наявнкть велико! кшькосп середньо! i велико! ткноти зв'язкiв мiж таксацiйними параметрами березового деревостану та його сухостоем. 1з розглянутих ознак сухостшних дерев найбiльшi кореляцi! спостережено мiж середшми дiаметрами сухостою та живих дерев (г.=0,83), трохи меншою мiрою - мiж середшм дiаметром сухостою та вiком, а також висотою живих дерев. Значущi значения коефщкнта ко-реляцi! виявлено мiж деякими таксацшними ознаками деревостану та кшькктю i запасом сухостшних дерев. Значення коефiцiентiв кореляцп для всх досль джуваних показникш наведено у табл. 3.
Табл. 3. Кореляцшт зв'язки лиж таксацшними параметрами насадженъ, ж ив их г* сухостшних дерев
Показ-ник В Мей Нше ЗДтг Рша1 М^е Мтоп N1Ъе ^тоП А/уе ВтоП & топ А<Р топ Е{Рт0Г( гм гм Гй
Аше 1
АоЫ 0,91 1
Щм 0,89 0,96 1
0,43 0,13 0,03 1
0,65 0,72 0,76 -0,01 1
Рша! -0,02 0,04 0,06 -0,06 0,64 1
Мцуе 0,7 0,73 0,8 -0,02 0,75 0,21 1
Мтоп 0,41 0,44 0,48 0,00 0,41 0,13 0,65 1
Ыше -0,82 -0,89 -0,84 -0,17 -0,4 0,31 -0,62 -0,39 1 — — — — — — — — — — — —
Nтоп -0,53 -0,49 -0,45 -0,18 -0,09 0,23 -0,28 0,03 0,6 1
Агуе 0,89 1,00 0,95 0,17 0,68 0,2 0,68 0,46 -0,87 -0,49 1
а Ше 0,86 0,91 0,85 0,26 0,6 0,15 0,61 0,37 -0,8 -0,5 0,91 1
-0,36 -0,55 -0,54 0,15 -0,42 -0,24 -0,37 -0,18 0,41 0,12 -0,55 -0,39 1 — — — — — — — —
ЕЗ Нуе -0,13 -0,25 -0,29 0,12 -0,23 -0,2 -0,22 -0,11 0,14 -0,02 -0,25 -0,15 0,71 1 — — — — — —
Т^топ 0,71 0,83 0,8 0,11 0,51 0,10 0,67 0,65 -0,78 -0,46 0,83 0,7 -0,39 -0,15 1 — — — — — —
" топ 0,64 0,72 0,66 0,16 0,36 0,01 0,55 0,64 -0,71 -0,4 0,72 0,67 -0,38 -0,11 0,88 1 — — — — —
топ -0,04 -0,02 0,01 -0,06 -0,07 -0,03 -0,09 -0,15 0,05 -0,16 -0,02 0,04 0,09 -0,17 -0,09 -0,02 1 - - - -
рП •С"» топ -0,05 0,00 0,04 -0,12 0,03 0,00 0,09 -0,09 -0,03 -0,01 0,01 0,05 0,09 -0,13 -0,07 -0,1 0,66 1 — — —
гм -0,05 0,06 0,11 -0,24 0,17 0,16 0,15 0,49 -0,03 0,65 0,07 0,01 -0,16 -0,13 0,04 0,07 -0,16 0,08 1 — —
Гм -0,06 -0,04 -0,02 0,00 -0,03 0,09 0,07 0,76 0,02 0,27 0,13 0,05 0,05 0,00 0,37 0,46 -0,16 -0,20 0,57 1 —
Гв -0,02 0,05 0,03 -0,05 -0,05 -0,07 0,14 0,49 -0,12 -0,02 0,05 -0,02 0,08 0,11 0,54 0,54 -0,06 -0,22 0 0,59 1
Примтса: курсивом видшеш статистично значуиц значения.
У нш введено додатковi таксацiйнi параметри, що вiдсутнi у табл. 1, як мають такi умовнi позначення: аПцуе - середньоквадратичне вiдхилення дiаметра живих дерев у деревостанi, см; Л/>цуе - асиметрiя розподшу даних за дiаметром живих дерев у деревосташ; Ев°цуе - ексцес розподшу спостережень за дiаметром живих дерев; а°тог{ - квадратичне вщхилення дiаметра сухостою у деревостанi, см; Л*Ртог1 - асиметрiя розподiлу даних за дiаметром сухостiйних дерев у деревосташ; Е8°тог1 - ексцес розподшу спостережень за дiаметром сухостшних дерев; гх - стввдаошення кiлькостi сухостiйних дерев до живих на одиницю площi; гм - стввщношення запасу сухостiйних дерев до живих на одиницю площц гв - стввщношення дiаметра сухостою до живих на одиницю площ!
Не виявлено залежностей мiж дослiдними таксацшними ознаками дере-востану та розподшом сухостiйних дерев берези за дiаметром (асиметрiя i ексцес), а також зв'язюв iз спiввiдношеннями дослщних показникiв сухостiйних дерев i живих дерев (гх, гм, гп).
Апроксимоваш значення показникiв гх, гм, гп набувають майже сталих величин для чистих березових насаджень вiд 15 до 80 роюв, хоча характеризу-валися значною мiнливiстю для окремих дiлянок ТПП (коефiцieнт мiнливостi становить 125 %, 86 %, 38 % вщповщно). Для молодших деревосташв ця залеж-нiсть хоча i зберiгаeться, однак мiнливiсть набувае ще бiльших значень. Спосте-реження тд час польових дослiджень на ТПП тдтверджують, що значна части-на сухостшних дерев на таких дшянках залишаеться не облiкованою у зв'язку iз тим, що на них сухостш е дуже маломiрним i самi дослiдники (якi зазвичай не ставлять за мету детальний облш сухостою) порушують його структуру тд час дослiдження.
Збереження вiдношення для запасу i кiлькостi стовбурiв мiж сухостшни-ми i живими деревами iз вiком досить чiтко прошюстровано на рис. 1, подiбний характер збер^аеться для дiаметрiв (рис. 2). Корелящйний аналiз дав змогу ви-явити наявнiсть тiсного зв'язку значень середньоквадратичного вдаилення для дiаметра сухоспйних дерев iз таксацiйними ознаками деревостану (г8 досягае значень 0,72).
А
40
Б
Рис. 1. Залежностi запасу (А) i к1лькост1 стовбурiв (Б) для живих i сухостшних дерев
100 А, роте
Рис. 2. Залежшсть середшх ЫаметрЬв (арифметичного I таксацШного) живих I сухостшних дерев в1д вЫу деревостану
На основi апроксимади даних iз ТПП з'ясовано, що середнiй таксадшний та арифметичний дiаметри живих i сухостiйних дерев у березовому насадженш характеризуються лiнiйною залежнiстю вiд вшу (див. рис. 2), а квадратичне вщ-хилення за дiаметрами прямо пропордшно зростае iз збiльшенням !х величин.
Динамiка кiлькостi живих i мертвих дерев е двома взаемозв'язаними про-цесами. Якщо не враховувати катастрофiчний вплив антропогенних та метеоро-логiчних факторiв у березових деревостанах, то майже вс вiдмерлi дерева пере-ходять у сухостiй, тому можна вважати, що юльюстъ дерев, яка вщмерла за промiжок часу, дорiвнюе кiлькостi, що перейшла у сухостш. Тому застосував-ши похiдну для залежностi кiлькостi живих дерев вщ вiку (1), можна отримати середньозважене значення змiни кiлькостi живих дерев на одному гектарi за рш (шт.га-1рж-1) у вiдi вщ 15 до 80 рокiв, вщ'емне значення якого приблизно вщ-повщае кiлькостi всохлих дерев за рж:
(1)
(-2.34
N' (A) = (142000 • A-1.32)' = -191000 • A
Тодi стае цшком реально розрахувати середнш термш перебування су-хостiйного дерева у складi деревостану (Tmort. pокiв) березового насадження
Nm
rp _ Nmort
Tmor =—ÄA[) (2)
Результати обчислень гpафiчно представлено на рис. 3. з них випливае, що середньозважений термш перебування сухостою у деpевостанi становить близько року у вщ насадження у 20 роюв та 5 роюв - у 80 роюв. При цьому од-разу зрозумшо, що фактичний час стояння сухостшних дерев може бути значно бшьшим, оскшьки значна його частина вибираеться iз насаджень пiд час госпо-дарських заходiв. Отpиманi результати ощнювання мають бути пеpевipенi емт-ричним шляхом. У пpацi Н.А. Пирогова, Г.В. Чиркова перюд формування вщ-
паду сухостшних дерев берези повисло! у насадженнях вшом понад 46 роюв становить понад 5 роюв [7].
100 А, роте
Рис. 3. Динамта кiлькостi живих i сухостшних дерев та визначена тривал^ть перебування дерева у насаджент
На основi методу регресшного анаизу розроблено залежносп показни-кiв сухостою берези повисло! (МтогЬ МтогТ, Втог{) вiд основних таксацiйних ознак живих дерев у деревосташ (Лцуе, Оцуе, ИЫуе). Отриманi рiвняння (3)-(5) поясню-ють порiвняно низький вiдсоток коливань незалежно! змiнноi, однак мають величину X критервд Колмогорова-Смiрнова значно нижчу вiд критичного зна-чення при ймовiрностi 0,95 (Хкр=1,36) [4]:
(3)
(5)
Nmort = 164Anve"0Д4 • Dive-2'6'8 • H^e2'60, R2 = 0,39, Я= 0,39; Mmort = 0,0488Aiive1'37 • Dive-09 • Hive a88, R2 = 0,27, Я= 0,66;
Dmort = 135 Ai
-0,0018
Dii
1,39
Huve°6\ R2 = 0,71, A= 0,12
Практичне використання розроблених рiвнянь е обмеженим, однак вони дають змогу оцiнити сумарний вплив кожного таксащйного ознаки на прогно-зований показник. Та, на перший погляд, кшьюсть сухостшних дерев бшьше за-лежить вiд вiку березового насадження (див. табл. 3), однак у трифакторному рiвняннi (3) середнiй дiаметр i середня висота краще визначають прогноз юль-костi сухостiйних дерев у насаджеш
Бiльшiсть березових насаджень, особливо у молодому вщ, не тддають-ся значному господарському впливу, тому отриманi результати оцiнювання так-сацiйних показникiв сухостiйних дерев наближеш до !х природного зрiдження. При цьому дослiдження грунтуються на даних, бiльшiсть яких отриманi за ос-таннi 15 рокiв, тому можуть вiдображати сучасний стан березових деревосташв.
Висновки. Таксацiйнi показники сухостiйних дерев берези повисло! у деревосташ (кшьюсть, середнш дiаметр i запас) мають статистично достовiрнi зв'язки iз таксацшними показниками живих дерев, а для середнього дiаметра сухостiйних дерев виявлено навiть тiснi кореляцп (0,7<г8<0,9).
Апроксимащя ввдношень м1ж таксацшними показниками (кiлькiсть дерев, середнш дiаметр i запас) живих i сухостiйних дерев у березовому деревос-таш вiд 15 до 80 рокш свiдчить про те, що цi показники е доволi сталими значениями. Анал^ично визначений середньозважений термiн знаходження сухостою берези у складi деревостану становить вiд року у вщ деревостану 20 рокiв та 5 роюв - у 80 роюв.
Оцiнювання часу перебування сухостiйних дерев берези у складi деревостану можна використовувати для моделювання ходу росту березняюв, кру-гообiгу речовин та бюгенних потокiв радiонуклiдiв у лкових екосистемах.
Лiтература
1. Бшоус А.М. Оценка мортмаси сухостою березових л1ив Схщного Полюся Украши /
A.М. Бшоус, Я.В. Ковбаса, М.А. Бузиль // Бюресурси i природокористування : зб. наук. праць. -2014. - Т. 6, № 1-2. - С. 125-130.
2. Бшоус А.М. Надземна фгтомаса та депонований вуглець осикових деревостанiв Схiдного Полюся Украши : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 / Бшоус Андрш Михайлович. - К., 2009. - 188 с.
3. Бондарчук Г.В. Рекомендащ! з шсово! сертифжащ! люогосподарськнх шдприемств /
B.Г. Бондарчук, 1.Ф. Букша. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА iм. Г.М. Висоцького, 2010. - 73 с.
4. Ивантер Э.В. Введение в количественную биологию : учебн. пособ. / Э.В. Ивантер, А.В. Корсов. - Петрозаводск : Изд-во "ПетрГУ", 2011. - 302 с.
5. Мешкова Т.С. ОЦнка стану деревного ярусу люових насаджень Левобережного Лсосте-пу Украши за даними монiторингу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Жсознавство i лiсiвництво" / Т.С. Мешкова. - К., 2007. - 19 с.
6. Пивовар Т.С. Структура й динамжа вщпаду дерев за даними мониторингу люш II ршння / Т.С. Пивовар // Жсшниптво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА iм. Г.М. Висоцького. - 2009. - Вип. 115. - С. 215-223.
7. Пирогов Н.А. Продолжительность периода вывала сухостойных деревьев в зависимости от их диаметра и породы / Н.А. Пирогов, Г.В. Чирков // Лес-2002 : матер. Междунар. конф. Брянск : Изд-во БГИТА, - 2002. - С. 22-24.
8. Отрешко Л.Н. Содержание 90Sr и 137Cs в древесине на южном топливном следе Чернобыльских радиоактивных выпадений / Л.Н. Отрешко, М.А. Журба, А.М. Билоус, Л.В. Йощенко // Ядерна фiзика та енергетика. - 2015. - Т. 16, № 2. - С. 183-192.
9. СОУ 02.02-37-476: 2006. Пкщ пробш люовпорядш. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К. : Вид-во Мшагрополгтики Украши, 2006. - 32 с.
10. Lakyda P. Bioproductivity of Ukrainian forests in conditions of global climate change / P. Lakyda, R. Vasylyshyn, S. Zibtsev [et al.] // Earth Bioresources and Life Quality. - International Scientific Electronic Journal. - 2013. - Vol. 3. - Web access. [Electronic resource. - Mode of access http://gchera-ejournal.nubip.edu.ua/index.php/ebql/article/view/154/118.
Надюлано до редакщ'1 23.02.2016 р.
Голяка М.А., Белоус А.М., Матушевич Л.М., Ковбаса Я.В., Голяка Д.М. Анализ таксационных показателей сухостойных деревьев в березовых насаждениях Украинского Полесья
Исследованы особенности изменений динамики таксационных показателей сухостоя березы повисшей Украинского Полесья. Установлено с помощью непараметрического корреляционного анализа наличие большого количества статистически значимых связей между таксационными параметрами живых и сухостойных деревьев березового древостоя. Теоретически рассчитан средневзвешенный срок нахождения сухостоя березы в составе древостоя в зависимости от среднего возраста. Осуществлена попытка разработки математических зависимостей таксационных параметров сухостоя от аналогических показателей живых деревьев.
Ключевые слова: сухостойное дерево, таксационный показатель, береза повисшая, древостой, средний диаметр, возраст, отпад, санитарное состояние.
Golaka M.A., Bilous A.M., Matushevich L.M., Kovbasa Ya. V., Golaka D.M. The Analysis of Parameters of Snags in the Birch Forests of Ukrainian Polissya
The features of change the dynamics mensuration parameters of dead trees (snags) in birch forests in Ukrainian Polissya have been researched. The presence of a large number of statistically significant connections between mensuration parameters of living and dead trees of birch forests was detected with using nonparametric correlation analysis. The average term of bitch snags in the composition of forest stand depending on its age were theoretically determined. An attempt to develop mathematical dependence of forest measurement parameters of snags of similar indicators of living trees was implemented.
Keywords: snags, parameter of forest measurement, birch, stands, average diameter, age, dead trees, sanitary condition of forests, Ukrainian Polissya.
УДК 630*26.003.13(477.41)
СТАН ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ В АГРОЛАНДШАФТАХ П1ВДНЯ КИ1ВЩИНИ
А.В. Житовоз1'2
Дослщжено, що в радiусi до 20 км навколо мкта Бша Церква полезахисш лкос-муги е сильно ослаблими й подекуди деградують, незалежно вщ типу люових культур, ix конструкцп та шших лiсiвничо-таксацiйних показниюв. Найпрший стан та розвиток мають тополя чорна та ясен зелений. Основш та супутш види у порушених люосмугах випсняе клен ясенелистий. Деградацш люосмуг зростае з наближенням до мiста, де збшьшуеться кiлькiсть антропогенних чинникiв та штенсившсть ix негативного впливу. Порушуеться цшсшсть системи лiсосмуг, сполучних елементiв екологiчноi мережi.
Ключовг слова: агроландшафт, полезахисш лiсовi смуги, екологiчнi коридори, ан-тропогеннi чинники, структура деревостану, деградацш деревостану.
Постановка проблеми. Внаслiдок дояльносп людини icTOTHO змь нюеться рослинний покрив територiй, фрагментуеться "плiвка життя", порушуеться видова структура лкових фiтоценозiв, що порушуе !х продуктивнкть екологiчну стабiльнiсть, середовищну, захисну та регулювальну функцл у ландшафтах [3, 10, 14, 16]. Це попршуе умови кнування вид1в бюти, ускладнюе ix охорону та збереження бiотичного рiзноманiття територiй. Одним i3 державних напрям1в вирiшення ще! проблеми е розбудова еколопчно! мережi, до структур-них елементiв яко! фаxiвцi зараховують насамперед найменш деградованi лю-диною пiдсистеми ландшафту, зокрема лiсовi насадження рiзного функщональ-ного призначення [3, 6, 10, 14, 16].
В аграрно розвинених регiонаx Укра!ни з невисоким iндексом лiсистостi важко створити цшсну систему екологiчниx коридорш мiж ядрами (бюцентра-ми) екомереж! Так, сшьськогосподарська освоенiсть територй Кшвськш обл. станом на 01.01.2013 р. становить 64,2 %, розоранiсть - 48,6 % [13]. Щ показни-ки зростають на пiвднi Ки!вщини: якщо iндекс сшьськогосподарсько! освоенос-ri вск! територй' областi становить 0,59, то Бшоцерювського району - 0,77. Час-тка розораностi територй' району становить 60,2 % [9]. У таких умовах систему полезахисних лкових смуг (ПЗЛС) потрiбно розглядати не тшьки як основний
1 acnip. А.В. Житовоз - Бшодерк1вський нацюнальний аграрний ун1верситет
2 наук. кер1вник: проф. В.В. Лавров, д-р с.-г. наук
