CC BY
20
УДК 630 *265:625.77 Астр. Т.Ю. Сагдеева1 - БЫоцершвський НА У
ВИДОВИЙ СКЛАД I СТАН ЗАХИСНИХ НАСАДЖЕНЬ ВУЛИЦЬ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНО1 ЗОНИ Б1ЛО1 ЦЕРКВИ
На прикладi основних i другорядних вулиць промислових районш Бшо! Церкви охарактеризовано умови розвитку, стан та iншi таксацшш показники захисних наса-джень. Показано залежнiсть життeвостi деревних порщ вiд видового складу i структури деревостану та мiсця у ньому дерев. Охарактеризовано вплив на стан деревостанш 1х ввддалення вщ прошджо! частини, ступеня витоптування травостою i грунту та меха-шчного пошкодження дерев. Певне ослаблення дерев дуба звичайного, в'яза гладкого, липи широколисто! i подекуди серцелисто! е наслiдком конкурентного 1х пригнiчення бшьш розвиненими супутниками.
Ключовi слова: Бша Церква, промислово-транспортна зона мiста, захисш наса-дження вулиць, структура деревостанш, пошкодження деревостанiв.
Постановка питання. Зростання урбанiзацií, збiльшення автотранспорту та штенсивносп дiяльностi промислових пiдприeмств з доволi амортизова-ними, застаршими технологиями призводять до погiршення умови життя люди-ни, а також спричиняють деградацию рослинного покриву природного довкшля [3, 4, 8]. У сучасних мiстах зеленi насадження е чи не найважлившим структур-ним компонентом, що створюе сприятливi умови життевого середовища люди-ни, й пращ, вiдпочинку й культури. Важливу роль у розвитку природно1 компо-ненти мкта, особливо його промислово1 частини, ввдграють лiсовi насадження рекреацiйно-оздоровчого i захисного призначення. Проте зазвичай рослини пошкоджуються i навiть гинуть ввд викидш промислових пiдприемств i автотранспорту. Це спонукае до активiзацií дослiджень стану зелених насаджень, удосконалення íх видового складу, будови та використання в озелененнi [3, 4, 8, 11]. Бша Церква вирiзняеться серед шших мiст Кшвщини i загалом Украши майже тисячолiтньою iсторiею, поршняно великим (210 тис. ос.) населениям, щнними об'ектами природно-заповiдного фонду, значним промисловим, ш-фраструктурним та сощальним розвитком, який досi е незбалансованим, не вщ-повiдае чинним нормам мiстобудувания, екологiчноí безпеки i охорони навко-лишнього природного середовища [5, 11-13]. Наразi охарактеризовано кторда, загальнi риси та основнi негаразди озеленення Б1ло1 Церкви [11-13]. Проте дос не визначено особливостей умов розвитку i стану захисних насаджень мкьких вулиць залежно вiд 1х вiдмiнностей за статусом, транспортною активнктю, щiльнiстю мережi, залежно вiд характеру забудови, функщонального призначення мкьких ландшафтов.
Отже, мета дослiдження - з'ясувати видовий склад i стан захисних насаджень вулиць промислово-транспортно!' зони Бшо1 Церкви.
Методи дослщження. Захиснi насадження дослiджено методами порш-няльно! екологií та лiсознавства залежно вщ статусу вулиць, на яких вони рос-туть, та антропогенного порушення умов 1х розвитку [1, 2, 15]. Видалено двi ка-тегорií вулиць з рiзними сшввщношенням екологiчних загроз щодо насаджень: 1) "транспортш вулицi першого порядку" - основш артерií мiста з женсивним рухом автотранспорту, зокрема великогабаритного i багатотоннажного, якi
1 Наук. кергвник: проф. В.В. Лавров, д-р с.-г. наук
спричиняють найбшьше шумове i газопилове забруднення середовища у великих житлових масивах з висотною забудовою (ПП51-1, секщя 3 - вул. Леваневського, буд. № 157 а, навпроти пожежно! частини; ПП31-1, секция 1 - вул. Ктвська, уздовж загорожi Цегельного заводу; секцiя 2 - уздовж вулищ); 2) "вулицi другого порядку" - вулищ з середньою завантажешстю автотранспортом (ПП52), секщя 1 - вул. Леваневського мiж ВАТ "Росава" i кiнцевою зупинкою маршруток № 3, 25. Основний потш транспорту сюди не потрапляе, а ранiше через кь льцеву розв'язку повертае на Одеську трасу) (табл. 1).
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика i саттарний стан захисних насаджень вулиць промислово-транспортноЧ зони БйгоЧ Церкви
ПП
Секц
L, м
Структура деревостану: яруси, породний склад, порода
D, см
Н, м
N, шт./га
G, м2/га
18
Береза повисла
34,7
15,9
280
27,7
4,21
Липа серцелиста
23,1
9,5
176
7,9
1,95
Липа широколиста
20,3
7,2
16
0,5
2,03
Разом (6Лпс1Лпш)
21,7
8,4
192
8,4
1,99
Дуб звичайний
I ярус, 7Роз2Дз1Глт
Гледич1я триколючкова
12)
Робш1я звичайна
Разом I ярус
24,1
33,2
43,5
33,6
16,9
16,3
19,4
17,5
267
53
240
560
12,4
5,8
32,9
51,1
2,62
2,35
3,50
2,83
II ярус, 10Вг
В'яз гладкий
Разом I+II яруси
23,7
28,7
14,7
16,1
53
613
2,0
53,1
3,05
2,94
Робш1я звичайна
31,6
17,6
197
15,4
4,40
Дуб звичайний
24,6
17,1
272
10,7
2,35
31)
Гледич1я триколючкова
42,5
18,6
74
10,8
4,00
Тополя шрамщальна
63,3
24,3
37
7,4
3,05
В'яз гладкий
39,5
17,3
24
3,1
2,10
Разом (4Роз3Дз1Тп1Взг1Глт)
40,3
18,9
604
47,4
3,18
1
3
2
4
4
5
5
Примiтка: Секц - секцiя пробно! площц 1) - вулицi першого порядку; 2) - вулицi другого порядку; ПП3 - вул. Кшвська, буд. № 37, зупинка "Цегельний завод" (секцiя 1 - уздовж загорожi заводу; секцiя 2 - уздовж вулищ); ПП5 - вул. Леваневського (секщя 1 - мiж ВАТ "Росава" i кшцевою зупинкою маршруток №3, 25; секщя 3 - буд. №157 а (навпроти пожежно! частини); L - вщстань вщ дороги до крайнього ряду наса-дження; таксацiйнi показники розрахунковi: N - густота стояння дерев, G - сума площ перетинiв стовбурiв на висотi 1,3 м; середнъозважеш: D - дiаметр, H - висота, 1с - ш-декс стану.
npo6HÍ плош (ПП) пвдбрано у характерних деревостанах промислово-транспортно! зони за таксацiйними показниками та зовшшшми ознаками пош-кодження дерев, живого надгрунтового покриву i грунту. Останне поновлення лiсових культур вважали пiдростом. Для нiвелювання впливу рубок оздоровления насаджень використано показник "середньозважений клас Крафта категорй' стану" (СКК), який розраховано як суму добуттв кшькосп дерев кожного класу Крафта на його iидекси (I-VI), подiлену на загальну кiлькiсть дерев вадповадно! категорй' стану [8]. За ступенем витоптування травостою, поверхиi грунту, характером та штенсившстю мехашчного пошкодження дерев ощнено механiчне навантаження на насадження. Механiчно пошкодженими вважали дерева, яю
мають рану на стовбурi до камбiю, зрубану чи спиляну живу гiлку незалежно вiд часу 1х появи. Вплив транспорту на насадження дослiджено залежно вiд вДд-станi дерев вДд про1'жджо1 частини вулицi за таксацшними показниками деревос-ташв. Промисловий вплив на насадження враховували опосередковано через близькДсть розташування пiдприемств, залежнiсть вДд цього щiльностi i рангу транспортних комушкацш, впливу промислових i транспортних викидiв, пору-шення Грунтового покриву. 1нтегральними показниками впливу комплексу нега-тивних чинникДв е iндекс саштарного стану i лiсiвничо-таксацiйнi, також iншi бiометричнi показники деревостанiв. Лiнiйнi розмiри рiзних показникДв на ПП визначено рулеткою, висоту дерев, довжину крони - висотомiром "ИУ-1 М", щДльнкть крони - спецiальною палеткою, яку застосовують у програмi 1СР-Ро-гез1. Середньозваженi показники розраховано з урахуванням частки у деревоста-нi певних груп дерев за сумою площ перетинiв íх стовбурiв на висотД 1,3 м.
Результати. Комплексну систему зелених насаджень у Бiлiй ЦерквД бу-ло сформовано у 50-90-х роках ХХ ст., коли активно розбудовували мДсто, пе-ретворюючи його у великий промисловий, навчальний i культурний центр [12]. На територп мiста було створено численнi об'екти загального (парки, мiськi сади, сквери, бульвари) та обмеженого користування (озелененi територií рiзних установ, шдприемств та присадибних дiлянок iндивiдуальноí забудови), а також об'екти спещального призначення (вуличнi насадження, захисна зона вздовж рД-чок Рось i Роток, дендропарк "Олександр1я", територií кладовищ, колективш сади, розсадники "Зеленого господарства" та Бiлоцеркiвського держлiсгоспу, за-хисш смуги вздовж автомобiльних шляхДв i залiзничноí колií, насадження пiд лiнiями електропередач висо^ напруги) [11]. Завдяки дендропарку "Олексан-дрДя" для зеленого будДвництва було використано досить широкий асортимент рослин, зокрема iнтродукованих видав та декоративних форм рослин [9, 10].
Стушнь озеленення насадженнями мДських територiй загального користування у 1989 р. становив 3,3 м2/люд., а з урахуванням усiх видДв мiських насаджень - 108,7 м2/люд. [12]. За даними вДддДлу з благоустрою управлiння житло-во-комунального господарства Бiлоí Церкви (2012 р.), загальна площа зелених насаджень мкта становить 1380,8 га, на одного жителя припадае 65,8 м2. Площа зелених насаджень загального користування - 65 га, що становить 3,1 м2 / люд. за норми - 11 м2 / люд. [5]. Ниш це переважно складш за будовою i видо-вим складом, доволi продуктивнi та вщносно стiйкi деревостани, якi ввдграють важливу екологiчну, зокрема i рекреацшну роль. Проте е низка проблем [9-13].
У промислово-транспортнш зонi мкта варто звернути увагу на два скла-дних за будовою i породним складом деревостани. На транспортно активнiй дд-лянцi вул. Леваневського вздовж територп ВАТ "Росава", на вiддалi 5 м вДд дороги, навпроти пожежноí частини зростае семирядне насадження складом 4Роз3Дз1Тп1Взг1Глт (див. табл. 1, ПП5/3). МДж рядами - 4,5 м, в ряду мДж деревами - 1,5 м. Незалежно вДд мкцеположення у деревосташ найгiрший стан мають представники бобових - ро6ДнДя та гледич1я, вони всихають, хоча е дово-лД захищеними супутн1ми породами. Ряди лкових культур розмiщенi у такому порядку вДд дороги: Роз-Дз-Дз-Дз-Глт-Роз-Тп. ОскДльки частка робiнií становить 40 % деревостану, гледичií та сильно ослабленоí тополД пiрамiдальноí - по
10 %, то ближшм часом варто очжувати загибелi цього насадження. Дуб зви-чайний вiком 58 рокiв i в'яз гладкий тут е значно спйтшими (вiдповiдно 1с=2,35 i 2,10), проте !'х частка у деревосташ становить вiдповiдно 30 i 10 %. Дуб у цих умовах е доцшьною головною породою, оскшьки у насадженнi фор-муеться до 110 тис. шт. / га самоаву, 30 % iз якого - благонадiйнi рослини.
Поршияемо деревостан ПП5/3 з деревостаном ПП5/1, який зростае в умовах меншого, середнього впливу автотранспорту в кшщ вул. Леваневського, мiж офком ВАТ "Росава" i кiнцевою зупинкою маршруток № 3, 25 (вул. другого порядку). Обидва деревостани - це мташ насадження сильно ослаблено!' за станом робМ!' звичайно!' та ослабленого дуба звичайного з незначною домт-кою гледичií триколючково!' i в'яза гладкого. За лкшничо-таксацшними характеристиками, зокрема вiком (45 проти 58 роюв), станом дуба, складом його по-рiд-супутникiв щ насадження подiбнi. У деревостанi ПП5/1 ввдсутня лише тополя шрамщальна. Це двохярусне шестирядне насадження складом 7Роз2Дз1Глт+Вг, Кля. Мiж рядами - 4,5 м, у ряду мiж деревами - 1,5 м. Схема розмщення дерев по рядах: Роз-Глт-Дз-Дз-Дз-Роз. Виявлено, що старша на 16 ротв робiнiя в крайньому ввд дороги ряду мае гiрший стан (1с=3,70), нiж у 6-му ряду (1с=3,32). Поршняно з ПП5/3 у деревостанi ПП5/1 супутники значно бь льше обганяють дуб за розвитком (ё=24,1 см; Ь=16,9 м), особливо робМя (ё=43,5 см; Ь= 19,4 м), менше - гледичия (ё=33,2 см; Ь=16,3 м). Проте, на вщшну вiд ослаблено!' гледичп, робiнiя е сильно ослабленою, 30 % дерев всихае. При-чому деградують переважно (70 %) дерева II класу Крафта. Про руйнацда цшс-ностi насадження свдаить засмiчення його кленом ясенелистим, який захоплюе вiльнi мiсця, хоча з часом всихае.
Загалом, як бачимо, стан i розвиток дуба в обох деревостанах е однако-вим. Оскiльки у структурi деревостану ПП5/1 частка робшп становить 70 %, це iстотно погiршило сумарний шдекс стану деревостану, наблизивши його до такого показника на ПП5/3 (там ц 40 %) - 2,91 проти 3,18. Проте, на вiдмiну ввд ПП5/3, де всихають навiть домiнантнi та содомiнантнi особини гледичп та робь нií (1с=4,40 та 4,00), у деревостанi ПП5/1 стан цих порщ значно кращий - робь шя лише сильно ослаблена, а гледич1я лише ослаблена (вiдповiдно 1с=3,50 та 2,35). В'яз гладкий прше виглядае за станом i розвитком у другому яруа внас-лiдок затiнення у деревосташ ПП5/1 (1с=3,05). Транспортнi викиди йому менш небезпечнi - на ПП5/3 у першому яруа iндекс його стану 2,10. А на активних центральних вулицях i парках е чимало навiть перестiйних екземпляр1в в'яза у хорошому сташ.
Отже, можна вважати, що негативний вплив викидiв транспорту на зга-данi породи у деревосташ ПП5/3, що зростае в активнш частиш вул. Леваневського, е ктотним. Пор1вняно з дубом i в'язом, робiнiя i гледич1я нестiйкi щодо цього еколопчного чинника. Ще стiйкiшою для мкьких умов можна вважати липу широколисту, яка на iдентичнiй за транспортним навантаженням вул. Гончара е абсолютно здоровою, хоча росте навиь на заасфальтованому тротуарi.
На останок варто поршняти стан ще трьох порiд, що зростають на вул. Кшвськш у районi цегельного заводу, на вшзд з Б1ло!' Церкви у бш Одесько!' траси (див. табл. 1, ПП3/1, ПП3/2). Уздовж про'жджо! частини зростае дворядне
насадження четвертого класу вДку липи серцелистоí та широколистоí (9Лпс1Лпш), мДж рядами 4 м, у ряду 6 м. Виявлено, що стан дерев залежить вДд вДдстат до дороги. Так, липа серцелиста, яка зростае у першому ряду (4 м вДд дороги), е ослабленою (1с=2,25) Д менш розвиненою - середнш дДаметр дерев 21,1 см, середня висота 9,0 м, вДдносна довжина крони - 64,2 %, 11 щДльшсть -53,3 % (див. табл. 1, 2). У другому ряду (8 м вДд дороги) майже всД дерева здоро-вД (1с=1,60) та бДльш розвиненД - дДаметр Д висота дерев вДдповДдно 25,0 см Д 9,9 м, довжина Д щшьшсть крони - 68,3 та 56,8 %. Загалом стан липи серцелис-тоí ослаблений (1с= 1,95). Дещо бДльш пригшченою виглядае липа широколиста (1с=2,03). Варто наголосити, що ослаблення дерев липи серцелисто! Д, особливо широколисто!, е бДльш природним - за рахунок особин, що вДдстали у розвитку (вДдповДдно СКК=2,9 та 3,6). У другому ряду категорц "ослаблеш" Д "сильно ослаблеш" дерева обох порДд складають особини вДдповДдно III класу Д на 30-40 % IV класу Крафта (СКК=3,4 та 3,3), а всихають переважно дерева IV класу (СКК=3,9), яких 17 %. Тобто це природний процес конкурентного пригнiчения дерев внаслДдок щДльного íх стояння у деревостанД, не зв'язаний з антропоген-ним впливом. Характеристика крон цих порДд Ддентична.
Табл. 2. Характеристика крон дерев у захисних насадженнях листа *
ПП Сек- Порода Висота дере- Характеристика крон
Ц1Я востану, м висота, м вщносна висота, % щшьшсть, %
1 Береза повисла 15,9 11,3 71,0 37,2
3 2 Липа серцелиста 9,5 6,3 66,3 55,1
Липа широколиста 7,2 5,2 72,5 52,5
Разом 8,4 5,8 69,4 53,8
Приштка: * - середньозважеш значення показниюв.
ПорДвняно з липою, значно гДрший стан мае однорядне середньовДкове насадження берези повислоí (10Бп), у ряду мДж деревами 4 м, !х ддаметр 34,7 см, висота 15,9 м (ПП3/1). Таксацшш показники стовбурДв берези у 1,52 рази бДльшД, вона зростае вздовж бетонноí огорожД на вДдстат 18 м вДд про!ж-джоí частини вулицД, тобто вДдносно захищена вДд викидДв автотранспорту сму-гою липи. Проте береза всихае (1с=4,21), суховершинних дерев 40 %, свДжого сухостою - 23 %, щДльшсть крон 37 % (проти 53-55 % у липи) (див. табл. 1, 2). Випало 31 % дерев. Це свДдчить про наявнкть сильного негативного чинника. ВДрогДдно, це якась хвороба, оскДльки ця порода пДсля середнього вДку всихае у мДстД повсюдно.
Висновки. Комплексну систему зелених насаджень у Бшй ЦерквД було сформовано у 50-90-х роках ХХ ст., проте досД забезпеченДсть населення зеле-ними насадженнями загального користування у 3,5 рази нижча вДд норми. Неза-лежно вДд мДсцеположення у багаторядних деревостанах на вул. Леваневського найгДрший стан мають робДнДя звичайна та гледичДя триколючкова. Вони всихають або сильно ослаблеш, особливо робДнДя, навДть домДнантнД Д содомДнантнД особини. Стан робшп погДршуеться також з вДком. Деревостани, в яких частка робшп становить до 40-70 %, скоро загинуть.
На менш завантажених транспортом дДлянках вул. Леваневського робД-нДя та гледичДя пошкодженД менше. Гинуть переважно (70 %) дерева II класу
Крафта. Про руйнащю цшсносп насадження свщчить захоплення його кленом ясенелистим, який з часом теж всихае. Crifemi до транспортних викидш i ме-хашчного впливу населения дуб звичайний та в'яз гладкий часткового пригшче-ш ïx супутниками, якi подекуди обганяють ïx за розвитком i запнюють. Наразi ïx недостатньо у складi деревостанiв для замiни бобових. Дощльно сприяти природному поновленню дуба звичайного, 30 % якого мiсцями е благона-дiйним. Вiн е перспективною головною породою для замши нестшких вид1в.
На вул. Киïвськiй у райош цегельного заводу стан дерев, особливо липи серцелисто!', залежить вщ вiдстанi до дороги. Береза повисла повсюдно у мкп суховершинить, починаючи з середнього вшу, i шзшше всихае. Це свдаить про наявнкть сильного негативного чинника, вiрогiдио, хвороби.
Лiтература
1. Анучин И.П. Лесная таксация / И.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -
512 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Ворон В.П. Люн зелено! зони м. Ршне та ïx еколого-захнсш функци / В.П. Ворон, С.В. 1вашинюта, 1.М. Коваль, М.А. Бондарук. - Харкв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 224 с.
4. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 248 с.
5. ДБН 360-92**. Мiстобудування. Планування i забудова мiськиx i сшьських поселень / Державнi бущвельш норми Украши // НДП1 мiстобудування (В.Ф. Макухш, Г.1. Фiльваров - ке-ргвники). - К. : Вид-во "Держбуд Украши", 2002. - 136 с.
6. Денисик Г.1. Садово-парковi ландшафти Правобережного лiсостепу Украши / Г.1. Денисик, 1.В. Кравцова. - Вшниця : Вид-во ПП "Едельвейс i К", 2012. - 211 с.
7. Кучерявий В.П. Урбоекологтя / В.П. Кучерявий. - Львгв : Вид-во "Свiт", 1999. - 359 с.
8. Лавров В В. Пщвищення стшкост люових екосистем в умовах Черкасько'1 промислово'1 агломераци : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.16 - "Екологш" / В.В. Лавров; Дншропетровський НАУ. - Дшпропетровськ, 1994. - 20 с.
9. Сагдеева Т.Ю. Представники голонасшних у дендрофлорi насаджень м. Бша Церква / Т.Ю. Сагдеева // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво та деко-ративне садгвництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2008. - № 122. - С. 297-302.
10. Роговский С.В. Использование интродуцентов для оптимизации уличных насаждений крупных городов / С.В. Роговский, Ф.М. Лефон // Проблемы озеленения крупных городов : матер. Х Междунар. конф. - М. : Изд-во "Прима-М", 2007. - С. 111-112.
11. Роговський С.В. Причини деградаци багатс^чних зелених насаджень та шляхи вирь шення наявних проблем на прикладi м. Бша Церква / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.4. - С. 130-139.
12. Роговський С.В. Система озеленення м. Бша Церква - сучасний стан та перспективи розвитку / С.В. Роговський // Агробюлогтя : зб. наук. праць. - 2012. - № 8. - С. 5-9.
13. Роль люгв у еколопчнш стабшзаци довкиля в регюш м. Бша Церква / П.1. Лакида, С.С. Ковалевський // Лсове i садово-паркове господарство : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. [Еле-ктронний ресурс]. - Доступний з http://nbuv.gov.ua/j-pdf/licgoc_2012_2_8.pdf
14. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
15. Саштарш правила в люах Украши / Постанова Кабшету Мшстргв Украши вщ 27.07.1995 р., № 555. - К. : Вид-во "Урожай", 1995. - 20 с.
16. Шолок 1.В. Поргвняльний аналiз озеленення великих мiст Украши та Свропи / 1.В. Шолок // Вюник ХНУ ш. В Н. Каразша. - Сер.: Екологш. - 2014. - Вип. 11, № 1140. - С. 42-49.
Сагдеева Т.Ю. Видовой состав и состояние защитных насаждений улиц промышленно-транспортной зоны Белой Церкви
На примере основных и второстепенных улиц промышленных районов Белой Церкви охарактеризованы условия развития, состояние и другие таксационные показатели защитных насаждений. Показана зависимость жизнеспособности древесных пород от видового состава и структуры древостоя и места в нем деревьев. Охарактеризовано влияние на состояние древостоев их удаления от проезжей части, степени истаптыва-ния травостоя и почвы, механического повреждения деревьев. Определенное ослабление деревьев дуба обыкновенного, вяза гладкого, липы широколистой и кое-где сердце-листой - следствие конкурентного их угнетения более развитыми спутниками.
Ключевые слова: Белая Церковь, промышленно-транспортная зона города, защитные насаждения улиц, структура древостоев, повреждение древостоев.
Sagdeeva T. Yu. Species Composition and Condition of Protective Plantings of the Streets of Industrial and Transportation Zone in the City of Bila Tserkva
Development conditions, status and other inventory figures of protective plantings are described on the example of major and minor streets of industrial zones of Bila Tserkva. The dependence of the vitality of trees by species composition and structure of the stand and tree place it in is described. The influence of the stands distance from the roadway on their state, the degree of vegetation and soil trampling and also mechanical damage of trees are characterized. Some weakening of oak trees, smooth-leaved elm, small-leaved, and sometimes broad-leaved lime are the result of their competitive inhibition by more advanced satellites.
Keywords: Bila Tserkva, industrial and transportation zone of the city, street protective plantings, stand structure, stand damage.
УДК582:635.(054+925)(477.46+41) Доц. О.В. Спрягайло,
канд. бюл. наук - Черкаський НУ iM. Б. Хмельницького
ТАКСОНОМ1ЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ НАЙВАЖЛИВ1ШИХ ОБ'£КТ1В ОЗЕЛЕНЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ПОДНШРОВ'Я
Оцшено таксономiчне рiзноманiття найважливших паркових об'екпв озеленения Середнього Подншров'я. Встановлено, що асортимент видгв, гiбридiв та культиварiв, що використовуються у парках регюну, змшюеться у значних межах - вщ 11-15 до 147172. Видшено чотири групи парюв за показником видово! насиченосп: I група (3 об'екти) - понад 30 видiв i внутршньовидових категорш на 1 га; II (4 об'екти) - 1030 таксошв на 1 га; III - вщ 1 до 10 (25 об'екпв); IV (9 об'екпв) - менше 1. Бiльшiсть найважливших паркових об'екпв озеленення Середнього Подншров'я мають бщний таксономiчний склад i потребують коректування.
Ключовi слова: таксономiчне рiзноманiття, парки, видова насичешсть, штродуко-ваш види, оптимiзацiя.
Вступ. Для усшшного забезпечення полiфункцiональностi об'екпв озеленення часто виртальною е наявшсть асортименту деревних рослин, Bce6i4HO пристосованих до умов регiону, де !х використовують. У процесi iнтродукцií но-вих видав, гiбридiв i культивар1в важливим етапом е оцiнювання сучасного стану насаджень i3 врахуванням реакцш рослин на дда мiсцевих еколопчних факторiв.
Вiдомостi про таксономiчний склад культивовано! дендрофлори Украши та Середнього Подншров'я зокрема, представлено у роботах О.Л. Липи [10-12], М.А. Кохна [7-9], Ю.О. Клименка [6] та in Деякi питання використання деревних рослин у насадженнях м. Черкаси висвилено у публiкацiях П.М. Потуль-ницького [13], окремих парках Черкасько! обл. - 1.Г. Дерк [4-5]. Проте ком-
