Зміна дуба його супутниками у зеленій зоні білої Церкви під впливом поверхневого розроблення корисних копалин і рекреації Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК630*385 Проф. В.В. Лавров, д-р с.-г. наук; acnip. А.В. Житовоз;

acnip. З.В. Полiщук - Бтоцертвський тцюнальний аграрний ушверситет

ЗМ1НА ДУБА ЙОГО СУПУТНИКАМИ У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1

Б1ЛО1 ЦЕРКВИ П1Д ВПЛИВОМ ПОВЕРХНЕВОГО РОЗРОБЛЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН I РЕКРЕАЦН

Дослщжено, що у лiсовому масивi у Mipy наближення до граштного кар'еру попр-шуються умови росту i розвитку дуба звичайного. Пришвидшуеться всихання не лише стиглих, але i пристигаючих i сеpедньoвiкoвих дубняюв. Порушен узлiсся та piдини за-хоплюють осика i липа, поширюються дернина, клен татарський, заpoстi глоду, бузини i шипшини. Менше впливае на деревостани pекpеадiя. Охарактеризовано ладвничо-так-сацшш та пpoстopoвi oсoбливoстi змши дуба першого ярусу його супутниками, стшкь шими до висушування грунтового покриву. Зроблено спробу прогнозу розвитку дере-восташв.

Ключовi слова: структура деревосташв, кар'ер, рекреацшне навантаження, дiаг-ностика деградацп деpевoстанiв, зони iнтенсивнoстi впливу, прогноз розвитку деревос-танiв.

Постановка проблеми. Епоха Днтенсивного суспiльного розвитку, в якш перебувае людство, спричиняе icTOTHe виснаження життевих сил. Для активно!' участД людини у суспДльному життi дедалi бДльше зростае потреба у шдтриманш li здоров'я, вiдновленнi працездатностi. Значну частку в рекреацшному потенцД-алi природних комплексДв становлять лiси зелених зон навколо мкт i населених пунктш. Окрiм рекреацц, вони також виконують низку Днших важливих еколо-гiчних функцiй - середовищеутворювальну, регуляцiйну, захисну, саштарно-ri-пешчну тощо [7]. Проте внаслiдок ненадежного регулювання використання цих ресурсДв лки зелених зон часто деградують, що призводить до зниження 1х при-родноресурсного потенцiалу, зокрема рекреацшно! та созолопчно! ролi [4, 7, 11]. Певний вклад в антропогенну трансформащю ландшафтш вносить гДрничо-видобувна промисловДсть. Одним iз негативних екологiчних нардов функид-онування кар'ерiв поверхнево'' розробки корисних копалин, окрДм вилучення та руйнацц певно'' природно'' територп, е зниження рДвня фунтових вод унаслДдок 1'х вiдкачування. Це порушуе пдролопчний режим територiй та умови Дснування деревостанiв. Наслiдки Дстотно вДдрДзняються залежно вДд характеристики шд-приемств, природних умов ландшафтш та лДсДв [2, 6, 13]. На схилових грунтах зД щДльними тдстильними породами варто враховувати можливД ефекти гДдропо-нДки, що сприяють доброму росту та розвитку деревних порДд [9].

Серед багатьох мкт Укра'ни БДла Церква (площа 3,4 тис. га; населення 210 тис. осДб) цДкава тим, що, як мДсто обласного пДдпорядкування, мае тисячо-лДтню кторда кнування на живописних ландшафтах середини басейну р. Рось. Площа зелених насаджень обмеженого користування - 1342 га, спещального призначення - 998,4 га [12]. Зелену зону Бшо! Церкви значною мДрою форму -ють дендропарк "ОлександрДя" (401 га) та лДсовД масиви урочищ "Товста" (2057 га), "ТомилДвська дача" (1854 га), "Григори", "ДобролежДвка ШкарДвська" (250 га), "ДобролежичД" (186 га) та "Кошик" (199 га). УсД щ лки примкько! смуги мДста зазнають впливу населення рДзно'' штенсивностД, залежно вДд рекре-

ацшно1 привабливосп та доступностi для вiдвiдувачiв. Особливо привабливими е узлкся, що межують з р. Рось. Урочище "Кошик" вирiзняeться з-помiж iнших тим, що у ньому з 1961 р. дiе щебеневий завод. Нинi це ВАТ "Бшоцерювський кар'ер" (далi - кар'ер) - одне з потужних пiдприемств мiста. Саме тут рiчка ро-бить рiзкий поворот на 1,1 км на захвд, обтшаючи це пiдвищення гранiтного горизонту на правому береза

За ландшафтно-рекреащйною оцiнкою лiсовпорядникiв (2003 р.), урочище "Кошик" мае переважно другий клас стiйкостi до рекреацiйного наванта-ження (91 % територií) i середню придатнiсть до виконання рекреащйних та оз-доровчих функцiй. Проте всш дуже рiзним за характеристикою 90 таксацшним видшам чомусь визначено однакову - першу стадда дигреси, тобто не виявлено iстотних антропогенних порушень лiсу. Нашi дослiдження показали, що порш-няно з рекреацшним навантаженням, урочище "Кошик" зазнае значно бшьшого впливу вiд поверхнево1 розробки граниу. Видiлено три просторовi зони рiзноí iнтенсивностi погiршення умов росту i розвитку лiсових насаджень з наближен-ням до кар'еру [8].

Отже, мета цього дослiдження - з'ясувати лiсiвничо-таксацiйнi та прос-торовi особливостi впливу поверхнево1 розробки корисних копалин i рекреацií на стан, видовий склад i будову лкових насаджень урочища "Кошик" зелено!' зони Бшо! Церкви та спробувати спрогнозувати подальший 'х розвиток.

Об'екти та методика дослщжень. Вплив кар'еру (глибина 80 м, площа 18,05 га; загальна площа пiдприемства 29,13 га) на лковий масив урочища дос-лiджували методами пор1вняльно! екологií залежно вiд просторового розмщен-ня i характеристики деревостанiв методами лiсознавства i ландшафтно! екологií [1, 3, 5]. За матерiалами лiсовпорядкування (2003 р.) i вiзуальною оцiнкою по-ширення суховершинних дерев першого ярусу деревостану та iншими лк1вни-чо-таксацiйними показниками маршрутним i камеральними методами визнача-ли залежнiсть санiтарного стану i структури насаджень рiзних тишв лку, а та-кож таксацiйно вiдмiнних деревостанiв одного типу лiсу вщ 1х просторового розмiщення вiдносно кар'еру та об'екпв рекреацií. Пробнi плошд (ПП) заклада-ли за принципом еколопчного профiлювання переважно у домшуючих дубо-вих, а також соснових насадженнях, що зростають на горбистому мезорельефа Екологiчний профiль № 1 заклали у пристигаючому дубовому деревосташ су-цiльною смугою, трансектою 10-130 м ввд межi "лiс-кар'ер" вниз по схилу на пiвнiчний захвд до р. Рось. Еколопчний профшь № 2 заклали уздовж краю бровки кар'еру у приузлкнш найушкоджешшш смузi лiсового масиву, в п'яти так-сацiйно рiзних деревостанах дуба звичайного (Б2-гД) i трьох сосняках (Б2-гД; С2-г-дС). Контролями для дубових насаджень були два деревостани дуба звичайного, що зростають у такому ж тиш лку - ядрове насадження "Вiкова дiбро-ва" в дендропарку "Олександрк" (4,5 км ввд кар'еру) та насадження в цен^ урочища "Голендерня" дендропарку (3,9 км ввд кар'еру).

Зони попршення санiтарного стану та структури деревосташв видiляли методами [1, 14]. Поза пробними площами вплив кар'еру i рекреацл на лiсовi насадження ощнювали камерально i вiзуально за часткою та особливостями су-

хостою та стану крони дуба в першому яруа, а також iншими таксацшними по-казниками фiтоценозiв залежно вДд !х просторового розмiщення щодо джерел загроз. Видiляли зони iнтенсивного (I), середнього (II) та слабкого (Ш) впливу кар'еру i вiдповiдного попршення санiтарного стану та структури деревосташв: всихають (I), сильно ослабленi (II), ослаблеш (III). Межi зон проводили згла-джено посерединi найввддалешших вДд кар'еру таксацшних видiлiв, деревоста-ни яких мають, насамперед, такi показники: понад 6 м3/га сухостою дуба та III i нижчий клас бонiтету - зона I; 5 м3/га сухостою дуба i II i вищий клас боште-ту - зона II; не мають сухостою дуба i клас боштету II i вищий - зона III. Такса-цiйно кращi деревостани, що попадали у вiдповiдну зону за ближчого вщдален-ня вДд кар'еру, враховували в розрахунках показнитв ще! зони.

Лацдшафтно-рекреацiйну характеристику урочища "Кошик" здшснюва-ли за лковпорядними матерiалами та маршрутним методом з вiзуальною оценкою рекреацiйного впливу на насадження. Для просторового оркнтування, кар-тографiчного аналiзу, розрахунку вщстаней мДж об'ектами, видiленими зонами та !х розмДрДв використано карти i систему позицiонуванця Google Earth та про-граму "ХКАРТА" [10].

Результати дослщжень. Урочище "Кошик" належить до лкопарково! частини лк1в зелено! зони мкта i е структурним об'ектом "Навчально-дослвдно-го лкового господарства" Бшоцерювського НАУ. ЛДсовД землi урочища займа-ють площу 150 га, з них вкрито лком - 132,5 га (88,3 %). Серед лкових наса-джень переважають (49,1 % територп) чистД деревостани, зокрема - дуба зви-чайного (40,1 %), сосни звичайно! (4,5), акацй' бшо! (2,0), ясена зеленого (1,8) та вшьхи чорно! (0,7 %). Мшат насадження займають 39,2 % урочища. Найпоши-ренiший тип лку, особливо на найвищих мкцях розташування бшя кар'еру -свiжа грабова даброва (89,3 % площД урочища). Середньозважена характеристика усДх дубнятв така: вДк - 109 рок1в, висота - 21,7 м, дiаметр - 33,1 см, клас боштету II,3 та вДдносний запас сухостою - 6,8 м3/га на площД 100,9 га.

Попередшми дослiдженцями виявлено, що промислове добування граш-ту ВАТ "Бшоцерювський кар'ер" призводить до попршення умов росту i роз-витку не лише стиглих, але й пристигаючих i середньовiковиx дубових наса-джень урочища "Кошик" [8]. Дуб починае всихати в 75 роюв. Iцтенсивний вплив (зона I) проявляеться в радiусi 70-590 м (площа зони 28 га; ус деревостани всихають), середшй (зона II) - 990-2260 м (сильно ослаблеш насадження на плошд 127 га; зона охоплюе 72 % (73 га) сухостшних дубняюв урочища; слаб-кий вплив (ослабленi без сухостою деревостани) - до 1530 м вДд кар'еру й охоплюе перифершну смугу урочища (зона III - 32 га). Найбшьш здеградованою е смуга шириною до 25-45 м вздовж швшчно! бровки кар'еру. Тут третина дерев дуба суховершинить (сухостш - 15 м3/га; 13 % запасу дуба на видш). Зрщже-ний часто до категорп "рщини" перший ярус V класу бонiтету активно замь нюеться шдростом супутнитв дуба - береста, в'яза, липи дрД6нолисто1, клена гостролистого тощо (табл.). Деградоваш узлкся i поляни охоплюють осика, липа дабнолиста i, особливо, заростi глоду колючого та клену татарського. Стан видав-супутнитв дуба у шдросп та шших видДв значно кращий.

Табл. Лiсiвничо-таксацiйна та екологiчна характеристика деревосташв,

яю мають сухостшш дерева у першому яруа

Кв./ вид. 8в, га Породний склад деревостану, його походження, повнота (Р), суховершинна порода, вихвд на поверхню гранту, екскурси Вiк ГП/СП, роюв Ь, км г Шдрют

породний склад А, рокiв г ■С Я § .с В

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Запас сухостою 5 м3/га

Середньовтов1 деревостани

1/1 2,2 5Брс3Лвд2Дз - л/к, Р=0,60, Сух=Брс, грант 70/70 1,02 III 6Брс4Клп 20 4 3,0

1/4 2,2 6Дз3Брс1Лпд, Р=0,55, Сух=Дз 140/140 1,14 III 10Брс 25 5 3,0

1/10 2,7 7Лпд2Дз1Брс, Р=0,70, Сух=Дз 75/140 1,03 III 10Брс 25 5 4,0

1/13 1,8 4Клг2Дз3Лпд1Яз - л/к, Р=0,65, Сух=Дз 90/90 0,52 II 5Клг5Брс 20 2 2,0

1/15 1,1 4Дз5Брс1Лпд, Р=0,50, Сух=Дз 130/130 0,75 III 10Брс 15 2 2,0

1/19 1,6 9Дз1Брс, Р=0,60, Сух=Дз 65/65 1,00 II 10Брс 15 2 4,0

2/4 3,1 10 Дз - л/к, Р=0,70 75/75 0,54 II - - - -

2/6 0,8 4Дз3Клг3Лпд, Р=0,70, Сух=Дз 78/78 0,37 II 10Брс 10 1,5 2,0

2/7 0,7 7Дз2Лпд1Клг, Р=0,70, Сух=Дз 80/80 0,38 II - - - -

2/10 2,0 10Сз - л/к, Р=0,65, Сух=Сз 49/49 0,57 II 5Клг5Брс 10 2 2,0

2/13 1,2 7Дз3Лпд - л/к, Р=0,75, Сух=Дз 60/60 0,20 I - - - -

2/14 0,9 9Дз1Клг - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 55/55 0,24 I - - - -

2/16 5,8 7Сз3Дз - л/к, Р=0,60, Сух=Сз, грашт 89/89 0,17 I 5Клг5Брс 15 2 4,0

2/17 0,6 10Дз - л/к, Р=0,75 82/82 0,12 I - - - -

2/18 1,7 10Дз - л/к, Р=0,75 82/82 0,23 I - - - -

3/1 0,5 10Дз - л/к, Р=0,70 70/70 1,00 II 10Клг 25 4 7,0

3/3 1,0 8Дз2Брс - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 70/70 1,58 II - - - -

3/4 4,5 6Дз2Клг2Лпд - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 80/80 1,10 II 7Клг3Брс 15 2 5,0

3/5 1,6 4Дз4Дчр2Клг - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 65/65 0,94 II - - - -

3/6 2,4 6Клг2Дчр2Дз - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 65/65 1,21 II - - - -

3/7 4,3 10Дз - л/к, Р=0,80 70/70 0,96 II 10Брс 20 4 10,0

3/8 3,8 10Дз - л/к, Р=0,75 75/75 1,21 II 5Брс5Клг 15 2 10,0

3/9 0,5 9Дз1Акб - л/к, Р=0,75, Сух=Дз 53/53 0,72 II 10Брс 20 3 7,0

3/12 5,3 10Дз - л/к, Р=0,85 52/52 1,26 II - - - -

5/4 0,7 10Дз - л/к, Р=0,70 70/70 0,52 II - - - -

5/9 1,0 10Дз - л/к, Р=0,80 51/51 0,35 I - - - -

5/10 4,9 8Дз2Яз - л/к, Р=0,85, Сух=Дз 50/50 0,91 II - - - -

Разом 58,9 Асер.-зв. (ГП): Дз=70; Сз=76; Брс=70; Лпд=75; Клг=73 49-140/ 49-140 - - шш-шах сер.-зв. 10-25 17 1,5-5 2,9 2-10 4,8

Пристигают деревостани

4/5 2,3 10Дз, Р=0,60 - екскурси 150/150 0,11 I 4Клг3Брс 3Клт 20 4 1,0

Всь ого 61,2 Асер.-зв. (ГП): Дз=75; Сз=76; Брс=70 49-150/ 49-150 - - шш-шах сер.-зв. 10-25 17 1,5-5 3,0 2-10 4,6

Запас сухостою 6 м3/га

Середньовтов1 деревостани

1/17 6,3 10Дз - л/к, Р=0,75 75/75 1,08 III 10Брс 10 2 2,0

5/5 4,2 10Дз - л/к, Р=0,70 75/75 0,95 II - - - -

5/6 1,4 10Дз - л/к, Р=0,75, побут./вщх. 75/75 1,25 II 10Клг 20 3 4,0

5/12 2,4 10Дз - л/к, Р=0,70 70/70 0,36 I 10Лпд 25 5 6,0

Разом 14,3 Асер.-зв. (ГП): Дз=74 70-75/ 70-75 - - шш-шах сер.-зв. 10-25 15 2-5 2,9 2-6 3,2

Запас сухостою 7м3/га

Середньовтов1 деревостани

1/18 2,3 6Дз2Брс1Клг1Лпд - л/к, Р=0,70, Сух=Дз 70/70 1,47 III 5Клг5Брс 15 2 4,0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2/1 0,8 4Клг4Брс (30)2Брс (60), Р=0,70 Сух=Брс (60) 30/60 0,34 II - - - -

2/5 4,1 10Дз - л/к, Р=0,75 75/75 0,28 I 6Брс4Клг 20 2 5,0

2/11 2,5 5Брс3Яз2Гшз - л/к, Р=0,70 Сух=Брс 50/50 0,53 II - - - -

4/7 4,2 10Сз - л/к, Р=0,60, екскурси 100/100 0,26 II - - - -

Разом 13,9 Асер.-зв. (ГП): Дз=74; Клг=30; Брс=50; Сз=100 30-100/ 50-100 - - тт-тах сер.-зв. 15-20 18 2/2 4-5 4,6

Запас сухостою 10 м /га

Середньовшж деревостани

2/12 2,0 6Дз3Лпд1Кл, Р=0,70, Сух=Дз, гранiт 85/85 0,15 I - - - -

2/19 2,5 9Дз1Сз - л/к, Р=0,65, Сух=Дз 82/82 0,28 I 10Брс 20 3 5,0

3/2 4,8 10Дз - л/к, Р=0,75 82/82 1,19 II 10Клг 20 5 2,0

4/2 2,9 10Дз, Р=0,40 - гранiт, екскурси 140/140 0,09 I 5Клг5Брс 20 7 4,0

Разом 12,2 Асер.-зв. (ГП): Дз=97 82-140/ 82-140 - - тт-тах сер.-зв. 20/20 3-7 5,1 2-5 3,3

Стита та перестшш деревостани

1/5 3,1 10Дз, Р=0,65 165 1,15 III 10Брс 20 4 3,0

1/8 9,6 10Дз, Р=0,60 - екскурси 175 1,36 III 10Брс 20 2 2,0

Разом 12,7 Асер.-зв. (ГП): Дз=173 165-175/ 165-175 - - тт-тах середнЕ 20/20 2-4 2,5 2-3 2,2

Всь ого 24,9 Асер.-зв. (ГП): Дз=136 82-175 / 82-175 - - тт-тах сер.-зв. 20/20 2-7 3,8 2-5 2,7

Запас сухостою 15 м /га

Пристигают деревостани

4/1 8,8 8Дз1Брс1Кл, Р=0,50 - гранiт, екскурси, Сух=Дз 150/150 0,14 I 5Клг5Брс 15/15 2 4,0

Всь ого 123, 1 Асер.-зв. (ГП): Дз=98; Сз=86; Брс=56; Лпд=75; Клг=68 30-175/ 49-175 - - тт-тах сер.-зв. 14-22 17 2-5 3 2-7 3,9

ПримШка: кв./вид. - квартал, видiл; 8в - площа видiлу; л/к - лiсовi культури; ГП - головна порода; СП - сухостшна порода; Ь - вiдстань вiд кар'еру; Ъ - зони впливу кар'еру: I, II, Ш - iнтенсивного, середнього, слабкого i вiдповiдного погiршення саш-тарного стану та структури деревосташв: всихають (I), сильно ослабленi (II), ослаблеш (III); Сух=Дз - наявшсть сухостою певно! породи; гранiт - виходи гранiту на денну по-верхню; екскурси - прокладено маршруты стежки; побут./вiдх. - забруднення територи побутовими вiдходами; середньозваженi показники деревостану: А - вж дерев, Ь - ви-сота, N - густота; деревш види: Дз - дуб звичайний; Дчр - дуб червоний; Брс - берест; Вз - в'яз; Лпд - липа дрiбнолиста; Сз - сосна звичайна; Клг - клен гостролистий; Клп -клен польовий; Клт - клен татарський; значення показникiв: шш - мiнiмальнi, тах -максимально сер.-зв. - середньозваженi.

Отже, в лковому масивi вiдбуваeться антропогенна змша структури де-ревостанiв. Берест i липа дрiбнолиста на багатьох дшянках природного похо-дження вже змшюють стиглий i перестiйний дуб. Наприклад, у кв. 1, вид. 15, де 130-лггшй дуб ще дом^е (4Дз5Брс1Лпд), проте 120-лiтнi берест ^ частково, липа вже доганяють у роста i починають витiсняти дуб висотою 26 м, дiаметром 64 см, що всихае (сухостою 5 м3/га); а в кв. 1, вид. 1 (5Брс3Лпд2Дз) 70-лiтнi берест i липа витiсняють середньовiковий 120-лiтнiй дуб висотою 24 м, дааметром 40 см, що всихае; у кв. 1, вид, 10 (7Лпд1Брс2Дз) 75-лггш липа i берест виткня-ють 140-лiтнiй дуб висотою 24 м, дiаметром 40 см, що всихае. Берест вже сфор-мував перший ярус, особливо у швденнш частинi лiсового масиву уздовж р. Рось. Часто трапляються його природнi деревостани вiком понад 60 i навiть 80 ротв (1/3; 7Брс2Клг1Яз), подекуди е рiзновiковi деревостани з участю 30- i

60^чного береста (кв. 2, вид. 1; 4Клг4Брс (30)2Брс (60)). Природно понов-люеться також липа дрiбнолиста, яка досягла вже понад 80 ротв (2/12; 6Дз3Лпд1Кл) (див. табл.). Берест разом з дубом Уабо липою в цих умовах здат-ний формувати стiйкi i продуктивнi деревостани.

У чистих середньовiкових культурах дуба берест активно завойовуе ни-жнi яруси шдросту (див. табл.: 2/5, 1/17, 3/7, 3/11), а також разом з кленом гос-тролистим (3/8). У кв. 3 активно формуеться шдркт клена гостролистого (3/1, 3/2). Ще кращий кленово-берестовий 15-20-30-рiчний шдркт, який скоро здат-ний буде утворити другий ярус деревостану, сформований ближче до рiчки у нижчих мiсцях розташування цього ж типу лку (1/3, 1/7, 1/13, 2/5, 4/4) або у старших, понад 140^чних дубняках (4/1, 4/2, 4/5). Варто зазначити, що i бшя кар'еру у дубових деревостанах, що деградують, розвинутий доволi щшьний i благонадiйний кленово-берестовий 10-20-рiчний пiдрiст - майбутнш мате-ринський намет (2/10, 2/16). Це явище бiльше виражено у пристигаючих дубняках (4/1, 4/2, 4/4, 4/5). Ще потужшший та рiзновидовий з клена i береста пiдрiст розвиваеться у мшаних дубових насадженнях зi значною часткою супутникiв дуба (3/4, 4/1). Поршняно з берестом у деяких видшах (3/1) краще розвиваеться пiдрiст клена гостролистого, сягаючи у 20-рiчному вшд 4 м висоти i густоти 7 тис. шт./га. Вiрогiдно тому, що дуб в урочищд всихае, подекуди у типi лiсу Д2гД створено культури липи дрiбнолистоí без учасп дуба, в яких берест шдсь явся природно (1/9, 8Лпд2Брс, А=65 рокiв; 1/16, 7Лпд1Дз1Клг1Брс, А=70 ро-кiв). В iнших мкцях, особливо ближче до рiчки, природно виникли берестово-кленовi деревостани (4/6, 5Клг3Брс2Клт, А=25 рокiв).

Загалом найчисленшший (5-10 тис. шт./га) i благонадiйний пiдрiст береста i клена розвиваеться у найвщдалешших вiд кар'еру i рекреацiйно мало привабливих далянках кв. 3 (3/1, 3/4, 3/7, 3/8, 3/9), менше в кв. 2 i 5 (2/5, 2/19, 5/12). Значно менше його (переважно 2 тис. шт./га) у рекреащйно i техногенно бiльш деградованих кв. 4, 2 i 5 зони II. У дуже зрiджених, але задернiлих та/або вкритих щiльними чагарниковими заростями далянках зони I шдркт майже ввд-сутнiй чи надто рдаий i неблагонадiйний. Природна закономiрнiсть збiльшення кiлькостi пiдросту i активiзацiя його розвитку у мiру зрщження материнського намету тут порушуеться. Зв'язку зi збшьшенням сухостою дерев-домiнантiв теж немае, оскшьки змiни стану i структури деревостанiв е наслiдком впливу кшь-кох чинникш. Так, менший запас сухостою (5-7 м3/га) спостеркаеться у бiльш вiддалених вiд кар'еру i менш деградованих деревостанах - переважно 1, 2 i 3 кварталш. Проте навiть у середньовшових, що свдаить про 1х дигресда. У ввд-далених вiд кар'еру, але привабливих дшянках III i II зон вона бiльше спричине-на рекреацшним навантаженням. Збiльшення запасу сухостою до 10-15 м3/га е наслвдком накладання у серединi кварталш 2, 4, 5 рекреацiйноí дигреси дере-восташв на техногенну, яка наростае у мiру наближення до кар'еру (див. табл.).

В умовах урочища дуб у середньому вшд досягае не бшьше II класу бош-тету, а до пристигаючого i стиглого його продуктивнiсть рiзко знижуеться до IV i навиъ V класу (4/1, 4/2, 4/4, 4/8,). Поршняно з дубом, клен гостролистий i липа дрiбнолиста досягають I класу (1/2, 1/9, 1/10, 1/16, 2/9, 3/10). Окрш наса-джень дуба, липи i клена, в урочищд е середньовiковi i доволi продуктивнi та бi-

ологiчно стшт чистi культури акацiï бшо1 (5/7, 5/8), ropixa грецького (1/11). Дуб червоний у складi з шшими видами росте також добре (2/14, 3/5, 3/6).

Загалом в урочишд добре природно поновлюються TaKi лкоутворювальш породи як берест (1/9, 1/16, 1/20), вшьха чорна (1/7, 5/18) та акащя бiла (5/15), а також липа дабнолиста (1/12, 1/14, 2/12,), осика, верба бша (1/7, 1/12, 5/19), сосна звичайна (4/3, 4/11). У твденшй частиш лiсового масиву, ближче до рiчки, частiше трапляються листянi берестово-липовi, кленово-липов^ кленово-берес-товi деревостани без дуба або з незначною його участю, iнодi з ясенем зеленим, кленом-явором, подекуди рiзновiковi (1/1-1/3, 1/9, 1/10, 1/12 1/13, 1/16, 2/1, 2/2, 2/8, 2/9, 2/11, 2/15, 4/6). Уздовж рiчки зростають рiзновiковi вегетативного по-ходження деревостани вшьхи чорно1 з вербою бшою та iншими супутниками (1/7, 8Влч (40)3Влч (60)1Врб (35)). На околицi лiсового масиву проникае подекуди клен ясенелистий (4/5). Пiдлiсок з лiшини звичайно1, глоду колючого та бузини чорно1 бiогрупами i поодиноко зiмкнутiстю 0,1 -0,5 бшьше розвинений у зош I iнтенсивного впливу кар'еру, в найбшьш деградованих насадженнях.

Висновки. В умовах свiжоï грабово1 даброви урочища " Кошик" зелено1 зони Бiлоï Церкви дуб звичайний у середньому вiцi досягае не бшьше II класу бонiтету, а до пристигаючого i стиглого вiку його продуктивнкть рiзко зни-жуеться до IV i навиъ V класу. Дубовi насадження деградують насамперед вна-слiдок порушення гiдрологiчних умов в райош кар'еру поверхнево!' розробки корисних копалин, менше вiд рекреацiï. Дуб всихае незалежно вiд породного складу як у чистих культурах, так i в мшаних деревостанах. Пришвидшуеться всихання не лише стиглих, але й пристигаючих i середньовiкових дубових наса-джень. 1нтенсивний вплив проявляеться у радiусi 70-590 м. Найбшьш здеградо-ваною е смуга шириною до 25-45 м вздовж твшчно1 бровки кар'еру площею 28 га. Тут третина дерев дуба суховершинить. Порушенi узлiсся та рiдини за-хоплюють дернина, осика, липа, поширюються заростi глоду колючого, клена татарського i шипшини. Сильно ослабленi насадження на плошд 127 га (9902260 м). Тут на 73 га сконцентровано 72 % сухостшних дубнякiв урочища. Сла-бкий вплив (ослаблеш без сухостою деревостани) проявляеться до 1530 м ввд кар'еру й охоплюе периферiйну смугу урочища (32 га).

У деградованих деревостанах перестшний, стиглий i навиь середньовь ковий дуб активно замiнюють його листяш, стiйкiшi до висушування Грунтового покриву, супутники - насамперед берест, менше клен гостролистий i липа ^бнолиста. Найчисленшший i благонадшний пiдрiст береста i клена розви-ваеться у найвiддаленiших вiд кар'еру менш деградованих i не зрщжених дшян-ках, де менше розвинений чагарниковий ярус i немае задерншня i рекреацшно-го впливу. Берест сам, а також разом з кленом гостролистим, дубом i/або липою в порушених умовах урочища здатний формувати стiйкi i продуктивнi складш за будовою рiзновiковi деревостани. Добре природно поновлюються також осика, акащя бша, в1льха чорна, верба бша, подекуди сосна звичайна.

У перспективi треба очiкувати двох сценарив розвитку деревостанiв. У кращому випадку вщбудеться змiна домiнування дуба на його супутнитв, а також осику - по рщинах та зрщженому узлiссi, що сформують материнський намет. У гiршому - зростатиме зрiдження i фрагментация деревосташв та перетво-

рення ï'x на чагарниковi 3apocTi глоду колючого, бузини чорно!' i рози собачо!', бiогрупи осики i клена татарського. Подальшого дослiдження потребуе ефект посилення техногенного впливу рекреацiйним навантаженням на привабливi прибережнi дшянки лiсового масиву.

Лiтература

1. Анучин И.П. Лесная таксация / И.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -

512 с.

2. Бакка М.Т. Дослiдження впливу кар'ергв з видобутку будгвельннх матерiалiв на атмос-ферне повiтря та земну поверхню / М.Т. Бакка, О.А. Пирський, Г.М. Рижов. - Житомир : Ред. вид. ввддщ ЖДТУ, 2003. - 110 с.

3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.

4. Ворон В.П. Люи зелено'! зони м. Рiвне та ïx еколого-захиснi функцп / В.П. Ворон, С.В. 1вашинюта, 1.М. Коваль, М.А. Бондарук. - Харкв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 224 с.

5. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СРСР / М.А. Глазовская. - М. : Изд-во "Наука". 1988. - 328 с.

6. 1ванов С.А. Еколого-ландшафтознавчi дослщження територш порушених прничовидо-бувною промиокгастю (на прикладi Яворiвського ДГХП "Срка") / С.А. 1ванов // Географiя i су-часнiсть : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Орка". - 1999. - Вип. 1. - С. 94-100.

7. Кучерявий В.П. Урбоекологтя / В.П. Кучерявий. - Львгв : Вид-во "Свгт", 1999. - 359 с.

8. Лавров В В. Лiсовi насадження зелено'! зони м. Бша Церква за впливу промислового до-бування гранiту / В.В. Лавров, А.П. Стадник, А.В. Житовоз та ш. // Агроекологiчний журнал : наук.-теор. журнал. - 2015. - № 3. - С. 25-32.

9. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей) / Е.С. Мигунова. - М. : Изд-во "Экология", 1993. - 3б4 с.

10. Приложение для расчета расстояния по карте или площади объекта. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://xkarta.com/izmereniedliny.html.

11. Роговський С.В. Причини деградацп багатс^чних зелених насаджень та шляхи вирь шення наявних проблем на прикладi м. Бша Церква / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.4. - С. 130-139.

12. Роговський С.В. Система озеленення м. Бша Церква - сучасний стан та перспективи розвитку / С.В. Роговський // Агробюлогтя : зб. наук. праць. - 2012. - № 8. - С. 5-9.

13. Рудько Г.1. Комплексний геоеколопчний аналiз з метою оптимiзацiï стану довкшля в межах Червоноградського прничопромислового району / Г.1. Рудько // Еколопчна безпека тех-ногенно перевантажених регiонiв та рацiональне використання надр. - К. : Вид-во "Наука", 2001. - С. 16-20.

14. Саштарш правила в люах Украши / Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 27.07.1995 р., № 555. - К. : Вид-во "Урожай", 1995. - 20 с.

Лавров В.В., Житовоз А.В., Полiщук З.В. Смена дуба его спутниками в зеленой зоне Белой Церкови под влиянием поверхностной разработки полезных ископаемых и рекреации

Исследовано, что в лесном массиве с приближением к гранитному карьеру ухудшаются условия роста и развития дуба обыкновенного. Ускоряется усыхание не только спелых, но и приспевающих и средневозрастных дубняков. Нарушенные опушки и редины захватывают осина и липа, распространяются дернина, клен татарский, заросли боярышника, бузины и шиповника. Меньше влияет на древостои рекреация. Охарактеризованы лесоводственно-таксационные и пространственные особенности смены дуба первого яруса его спутниками, более устойчивыми к иссушению почвенного покрова. Сделана попытка прогноза развития древостоев.

Ключевые слова: структура древостоев, карьер, рекреационная нагрузка, диагностика деградации древостоев, зоны интенсивности влияния, прогноз развития древостоев.

Lavrov V.V., ZhytovozA.V., PolishchukZ.V. Changing of Oak Trees by their Companions in Bila Tserkva Forest Green Zone Under the Impact of Mineral Surface Mining and Recreation

It is shown that in a forest, approaching the granite quarry, conditions of growth and development of oak deteriorate. The drying of maturing and middle-aged oak stands, as well as ripe trees, accelerates. Aspen and linden trees capture destroyed edges and sparse forests; sod, Tatarian maple and hawthorn thickets, elderberry and dog-rose spread. Recreation has less impact on stands. Forestry-taxation and spatial peculiarities of changing of oak trees in first tier by their companions that more resistant to drying up of the soil cover are described. An attempt of forecast the development of forest stands was made.

Keywords: the structure of forest stands, quarry, recreational load, diagnostics of stands degradation, zones of the intensive impact, forecast the development of forest stands.

УДК 630*53 Acnip. О.О. Аврамчук1; докторант, ст. наук. ствроб.

A.M. БЬлоус2, канд. с.-г. наук; мол. наук. ствроб. Д.М. Голяка -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

ОЦ1НЮВАННЯ МОРТМАСИ ГРУБИХ Г1ЛОК У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Наведено експериментальш даш дослщження мортмаси грубих гшок (d > 1 см) у соснових насадженнях Кшвського Полюся. Представлено характеристику мортмаси грубих гшок I-V клаив деструкцп та встановлено ix кшьюсш показники. У структурi мортмаси за деструкщею дослщного компоненту домшуе опад грубих гшок IV класу. Встановлено наявшсть кореляцшного зв'язку мортмаси гшок з вшом, середшм дiамет-ром та середньою висотою соснових насаджень. У процес росту i розвитку високопро-дуктивних сосняюв у Кшвському Полюй мортмаса грубих гшок починае утворюватися у насадженнях III-IV класах вжу та може становити вiд 0,5 до 3,0 т- га-1 абсолютно суxоi речовини.

Ключовi слова: сосна звичайна, насадження, мортмаса, грубi гики, клас деструк-цй, модель, Кшвське Полiсся.

Вступ. бвропейський Союз визначив CTpaTeri4Hy важливкть дослщжен-ня екосистем, !х картування та оцiнювання екосистемних фyнкцiй (англ. Ecosystem Services) [9], що зумовлено необxiднiстю реалiзащl системи еколопч-ного та економiчного облiкy (англ. System for Environmental and Economic Accounts) [10] у контекста сталого розвитку. Ощнювання лкових екосистем та ix фyнкцiй набувае прiоритетного значения для розвитку економжи провщних краш свiтy.

Дослiджения закономiрностей росту i розвитку лiсовиx насаджень та ди-намiки ix бiопродyктивностi потребуе експериментального оцiнювания та моде-лювання основних таксацшних показникiв деревосташв i компонент рослинно!' бiомаси лiсiв. Комплексне ощнювання i моделювання запасiв органiчноi речо-вини та ii' динамiки в лкових екосистемах на засадах системного шдходу ство-рюе нормативно-довiдковy основу для встановлення екосистемних фyнкиiй ль сiв. Дослiджения органiчноi речовини рослинно1 бiомаси мають базуватися на комплексному експериментального оиiнюваиия компонент фггомаси i

мортмаси насаджень основних лiсотвiрниx порiд, результати якого на локальному i регiональномy ршнях можуть слугувати iнформаиiйною основою для створення глобальних моделей крyгообiгy речовин та енергп.

1 Наук. кер1вник: ст. наук. спгвроб. А.М. Бшоус, канд. с.-г. наук

2 Наук. консультант: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук