CC BY
21
мувались дерновi розвиненi грунти i тiльки темно-палевий вiдтiнок гумусово-акумулятивних горизонтiв та коротк перехiднi горизонти вказують на 1'хтй молодий вiк та вiдрiзняють 1х вiд зональних - темношрих лiсових грунтiв. Причому на схилах, де гармоншно поеднуеться лiсова та трав'яна рослин-нiсть, грунтоутворення проходить вдвiчi iнтенсивнiше. Найбiльшою потуж-шстю гумусовоакумулятивних горизонтiв та цiнними фiзичними властивос-тями вiдзначаються схиловi грунти, як протягом 40 рокiв формувалися пiд лiсовими культурами, створеними з шдЫвом багаторiчного люпину.
Руйнiвнi процеси, яю почали проявлятися на територй комплексу, е результатом порушення природно! рiвноваги в регiонi i потребують шдвище-но! уваги з боку державних оргашв охорони природи та галузевого керiвниц-тва з метою виправлення ситуацй.
Лiтература
1. Балашов Н.С., Гурский В.Я., Никитин А.А., Лисицкий Д.Ф., Аверьянов Ф.А.
Сборник статей по песчано-овражным работам. - С-Петербург. - 1914, вып. II. - 167 с.
2. Беннет Х. Основы охраны почвы/ Пер.с англ. - М.: Изд-во ин. лит-ры. - 1958. - 406 с.
3. Борткевич В.М., Новаков А.В., Пугачев А.В., Минаев А.В., Чудовский Н.В. Сборник статей по песчано-овражным работам. - С-Петербург. - 1915, вып. III. - 170 с.
4. Воловодов С.Г., Маковский Г.М., Телешек Ю.К., Чернишов А.А. Разработка научно-обоснованной системы противоэрозионных мероприятий для территории Придеснян-ской опытной станции: Наук. звгг. Рукопис. - Н-Оверський, 1963. - 289 с.
5. Гурский В.Я. Очерк работ по укреплению и облесению песков Харьковской губернии за десятилетие с 1899 по 1908 г.г. - Х.: Печатное дело. - 1909. - 30 с.
6. Козменко А.С. Основы противоэрозионной мелиорации. - М.: Сельхозгиз. - 1954. - 420 с.
7. Сус М.И. Эрозия почвы и борьба с нею. - М.: Гос. изд. с.-х. лит-ры. - 1949. - С. 346.
8. Скородумов А.И. Почвенные условия Придесенского сильно-еродированного района. Разделы I - IV. Рукопись кандидатской работы. 1946. - 285 с.
9. Карл Маркс, Фридрих Энгельс. Соч., т.20. - С. 495-496.
10. Швебс Г.И. Контурно-мелиоративное земледелие. Одесса. - Маяк. - 1985. - С. 55.
11. Статистична довщка за 2002 рш.
УДК 630*176.321.2 М.О. rrnie -Придеснянська лкова НДС,
м. Новгород-Оверський
ЗАПЛАВН1 ЯСЕНЕВ1 Д1БРОВИ ПОНИЗЗЯ Р1КИ СУДОСТ1
Подано еколопчну характеристику заплавних ясеневих дiбров рши Судосп. Наведено лiсiвничо-таксацiйнi показники деревосташв та списки рослин-iндикаторiв.
M.O. Haliv1 -Prydesnyansk's FSIS UkRIFFM Inundated ash-oac forests the lover Sudost
In this article there is the ecological characteristic of the ash-oac forests in floodplain of the Sudost river. Presents the forestry-taxation indexes and lists of the indicator plants.
У середнш течи Десни розташована ржа Судють - едина велика права притока. Протжаючи майже паралельно Десш в меридюнальному напрямку, вона, як i навпроти розмщеш л1вобережш притоки, мае добре вироблену до-
1 Prydesnyansk's Forest Scientifics Investigation Station Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G.M. Vysotsky
лину та аналопчш деснянським тераси. Значна ширина заплав приток Десни та 1х невiдповiднiсть сучаснiй повноводностi рiчок спонукали дослiдникiв до припущень, що рiка Судiсть займае древне рiчище Десни [5], а лiвобережнi притоки - Навля, Неруса, Цата успадкували древш прохiднi долини, якi в льодовиковий та ранньольодовиковий перюди з'еднували басейни Десни та Оки [1]. Очевидно, що древшсть гiдрографiчноl сггки вiдобразилася i на рос-линному покривi заплав.
Лiси заплав середньо! течи р.Десни та 11 допливiв на територи Брянсь-ко! област Росшсько1 Федераци знайшли певне висв^лення в науковiй л^ера-турi [4,2], а в пониззi р. Судосп, яке знаходиться в межах Новгород-Оверсько-го Полiсся на територи Украши, залишалися практично не дослiдженими.
З метою вивчення заплавних лiсiв р.Судост ми проклали екологiчнi профiлi в люових масивах, якi знаходяться на правому (урочище "Укол") та лiвому (урочище "Засудють") берегах рiчки. Дослщження проводились за за-гальноприйнятою в люовш типологи методикою [4].
Урочище "Засудють" займае площу бiльше 200 га, iз яких майже тре-тина знаходиться на заплавь Розташоване на швшчний схiд вiд села Грем'яч за 14 км вiд гирла, де ржа Судють, прямуючи з швшчного заходу на швден-ний схщ, несподiвано повертае на захщ i робить чималий гак, омиваючи значний масив заплавного лiсу з швшчного а, нижче по течи - iз захщного бокiв. Незважаючи на частi змiни напрямку руху течiя рiки надзвичайно по-вшьна, русло широке, берег без ознак прояву боково1 ерози, до урiзу води вкритi верболозами. Правобережна заплава широка (до 2 км), рiвнинна та ни-зинна. Лiвобережна частина заплави мае нерiвномiрну ширину - вщ 40 до 800 м, але в центральнiй частинi урочища вона досить широка, шдвищена, мае класичний вигляд заплави велико1 ржи.
Еколопчний профiль, який прокладено з пiвночi на пiвдень, перпендикулярно руслу, охоплюе найтиповiшi мiсцеположення, розкриваючи низку переходiв вiд прируслових дубово-ясеневих деревостанiв до вiльшин прите-расно1 низини. Добре виражений прирусловий вал, який шдвищуеться над рiвнем води в рiчцi на 3,5-5,0 м, поступово знижуеться в швденному напрямi до рiвнинноl, поЫчено1 численними рiзноспрямованими неглибокими водотоками центрально: частини заплави. Притерасся мае вигляд широкое' рiвноl низини, зайнято1 вiльшинами. У перюди найвищих повеней притерасна низина перетворюеться в прохщну долину, з'еднуючи навпростець вигини русла i вiдокремлюючи значну дiлянку борово1 тераси вщ И основного масиву.
В прирусловш та центральнiй частинах заплави формуються рiзновi-ковi дубово-ясеневi деревостани, чому сприяе вщмшний рiст ясена в рiзних мiсцеположеннях. Навiть на найвищих дшянках прируслового валу вш вiд-значаеться хорошим ростом, утворюючи разом з дубом та кленом гостролис-тим зiмкнутi деревостани. Хоча бшьшють дерев ясена, частково - дуба та клена, мають кривуляст стовбури, продуктившсть деревостану залишаеться високою (табл. 1, пр.пл.1302). Липа не вщзначаеться хорошим ростом, займае мюце в негустому другому ярусi деревостану. Загалом, чимало порiд розмь щуеться куртинами та групами, що певною мiрою пов'язано iз значною кшь-
кiстю своерщних мiкродiлянок, вiдокремлених водотоками. У прирусловш частинi, зокрема, трапляються невеличкi дшянки осичникiв та ясенево-осико-вих деревосташв з кленом гостролистим у другому яруЫ. У пiдлiску найчас-тше трапляеться черемха та бруслина бородавчаста iз значною домiшкою ль щини, смородини чорно!, крушини ламко!.
Табл. 1. ЛШвничо-таксацШна характеристика деревосташв заплави ржи Судостi
Шифр пробно! плошд В1к, ро-к1в Середт Кшь- Сума площ За-
Мшцезнаходження ТУМ Склад о, см Н, м кють дерев, шт./га поперечного перетину, м /га пас, м3/га
1302 Новгород-С1версь-кий держлшгосп, Грем'яцьке л-во, Урочище "Засу-д1сть" В2-3 55 7Я 2Д 1Кл од.Лп 20.7 26,3 17,6 19.8 19,8 20,5 17.1 16.2 531 92 78 26 17,89 4,97 1,90 0,81 181 52 16 6
8Д 27,9 23,8 301 18,42 207
1402 там же О3 65 1Я 1Кл 26,5 13,8 23,6 13,5 49 198 2,87 2,98 32 22
од.Вз 8,9 9,3 88 0,52 4
Бт 8,4 7,7 63 0,39 2
1502 там же О4 60 10Вч 27,0 23,0 530 30,53 361
5Я 33,6 24,2 136 12,04 133
3Д 28,6 23,4 120 7,72 78
1602 там же О3 80 1Кл 1Вз 21,1 40,2 18,5 23,5 98 14 3,43 1,78 30 19
+Вч 20,3 20,8 43 1,39 15
Тч 45,8 24,8 8 1,15 14
Од.Лп 13,3 12,1 28 0,39 2
1503 Новгород-С1версь-кий агролшгосп Урочище "Укол" О3 60 7Я 3Д од.Бт 21,2 28,0 16,0 20,3 20,7 14,2 574 96 32 20,19 5,96 0,64 194 63 5
3Я 21,3 20,5 222 8,41 87
3Д 31,1 21,7 96 7,26 79
1603 там же О3 60 3Ос 36,9 23,4 63 6,81 79
1 Бт 14,9 13,3 159 2,77 21
од.Гш 16,0 14,0 31 0,64 5
3Ос 31,5 23,8 128 9,91 113
2Я 18,9 18,7 276 7,72 79
2Д 29,8 21,6 64 4,45 46
1703 там же 03 60 1Лп 17,1 15,3 128 2,93 24
1Вз 36,0 21,7 21 2,17 22
1Кл 25,2 21,4 42 2,12 20
+Бт 10,7 9,6 149 1,34 10
4Ос 29,5 22,4 199 13,58 123
1803 там же 04 60 3Д 3Я 29,1 20,3 20,3 19,6 132 243 8.85 7.86 83 74
од. Бт 11,5 10,1 88 0,91 6
6Д 33,4 17,3 141 12,40 122
1903 там же Оэ-4 60 4Я од.Вз 19,1 20,0 16,9 14,7 353 35 10,11 1,09 83 9
Бт 8,0 7,5 36 0,18 1
Зразу за прирусловим валом, на вiддалi 50 м вщ русла, на широких ви-рiвняних мiсцеположеннях зростають деревостани, в яких домiнуе дуб череща-тий (пр.пл.1402). Дуб переважае не тшьки юльюсно, але вщзначаеться кращим ростом, обганяе в росл ясена, формуе рiвнi, слабозбiжностi стовбури. Верхня висота дуба сягае 25 м. Ясен не набагато вщстае, але видно, що це не оптималь-т для нього умови. Клен гостролистий та, зрiдка, в'яз (в'яз гладенький), берест (в'яз листуватий), сягають трохи вище половини висоти дерев першого ярусу. У шдшску лiщина формуе зiмкнутий ярус висотою до 7 м, тд наметом якого в незначнт кiлькостi трапляються черемха, свидина, крушина ламка.
У центральны частинi заплави для ясена створюються найоптимальнiшi умови, про що св^ить його домiнантне значення в деревостанах (пр. пл. 1602). Вш не тшьки обганяе в росл дуба, але й формуе рiвнi стовбури. Видовий склад насаджень значно розширюеться. У першому ярусi деревосташв до ясена та дуба приеднуються в'яз, вшьха, а також поодиною дерева тополi чорно!. Другий ярус деревостанiв формують клен гостролистий та липа. Зрдаа трапляються поодиною дерева береста товщиною 8-12 см, окремi з яких сух^ У пiдлiску переважае свидина, до яко! домiшуються лiщина, черемха та крушина ламка.
Обширна плеската низина притерасся зайнята вшьховими деревоста-нами (пр. пл. 1502). Дерева знаходяться на кореневих лапах i шдвишуються над рiвнинною поверхнею на 0,5-0,8 м. Шдлюок та трав'яний покрив розподь ляються згiдно з особливостями мжрорельефу. Крушина ламка, смородина чорна, а також окремi види трав'яного покриву, як: паслт солодко-пркий, ва-лер'яна лугова, гадючник в'язолистий - зростають на тдвищеннях, дрюптерь си та осоки - на низинних мюцеположеннях.
Що стосуеться трав'янисто! рослинностi заплавних дiбров даного урочища, то таю види, як: розхщник плющоподiбний, кропива дводомна, медун-ка темна, яглиця звичайна, гравшат мiський, чистець лiсовий трапляються на бшьшосп дiлянок у прирусловiй та центральны частинах заплави, реагуючи на змту топоекологiчних умов ряснiстю (табл. 2).
Iншi види характернi тшьки для певних мюцеположень. Так, хвощ зи-муючий, герань Роберта та зiрочник ланцетолистий ми вiдзначили тшьки на прирусловому валi та його схилах, папороть страусове перо, фiалка дивовиж-на та копитняк европейський - тяждать до центрально! частини заплави.
На фот достатнього розвитку вшх ярусiв рослинностi - трав'яного, чагарникового та деревного - стан природного поновлення неоднаковий. Найгустший шдрют тд наметом дубово-ясеневого деревостану на прирусловому валi (6,1 тис. шт./га), де найкраще вiдновлюеться клен гостролистий, де-що гiрше - ясен та в'яз. У дубовому деревосташ неподалж прируслового валу шдросту втричi менше, але спiввiдношення порщ майже зберiгаеться. У цен-тральнш частинi заплави ми вiдзначили тшьки шдрют в'яза та береста, юль-кiсть якого не перевищувала 1,2 тис. шт./га.
Оминувши високий виступ коршного берега на пiвденно-схiднiй око-лицi с. Грем'яч рiчка Судють повертае на пiвнiчний схiд i декiлька разiв змi-нюючи напрям руху, формуе дуже широку (до 4 км) правобережну заплаву, яка поступово зливаеться з деснянською. Люовий масив урочища "Укол",
який займае площу 38 га, знаходиться на швдень вiд с. Мурав!" за 4 км вщ гирла. Розташований на зовнiшньому боцi pi4KOBOÏ меандри, яка змшюе нап-рям течи pÏ4^ з пiвнiчно-захiдного на швшчно-схщний. Заплава виглядае рiвнинною на значному обшир^ незважаючи на багато стариць, яю простяга-ються в швденному напрямку.
Табл. 2. Чагарникова та трав 'яниста рослиншсть заплавних di6poe piuu Cydocmi
Ha3Ba pocnHH Рястсть рослин на пробних площах, бал
1302 1402 1602 1503 1603 1703 1803 1903
Viburnum opulus L. n n n
Padus avium Mill. 2 Р 1
Corylus avellana L. 1 2 1 4 3 2 3 3
Euonymus verrucosa Scop. 1
Swida sanguines (L.) Opiz. Р 1 4 2 2 n 2 n
Frangula alnus Mill. n Р
Ribes nigrum L. Р n n Р n 1
Rubus caesius L. Р Р 1 Р 3
Equisetum hiemale L. 3 3 n 4 3
Glechoma hederaceaL. 3 1 2 n n n
Urtica dioica L. 1 1 2 1 4 Р n 1
Pulmonaria obcura Dumort. Р n Р Р n n
Stellaria holostea L. 2 Р
Lamium purpureum L. Р Р 1
Matteuccia struthyopteris (L.) Tod. Р Р Р
Polygonatum multiflorum (L.) All. n n n
Aegopodium podagraria L. Р 4 3 1 n n
Millium effusum L. Р n
Geranium Robertianum L. n n
Asarum europaeum L. n 1
Stachys sylvatica L. n n n n
Viola mirabilis L. n
Equisetum silvaticum L. n
Convallaria majalis L. Р n
Paris guadrifolia L. n n n
Geum urbanum L. Р n
Scrophullaria nodosa L. n
Viola palustris L. n
Impatiens noli-tangere L. 3 n Р
Galium palustre L. n n
Lysimachia nummularia L. n
Humulus lupulus L. n n
Правий берег шдвищуеться над меженним рiвнем води на 4,0-4,5 м. Прирусловий вал не характеризуеться опукшстю навггь в безпосереднш близькост до русла. Плескатiсть та незначний нахил на швдень, до середини заплави, спричиняють певну однорщшсть люорослинних умов та рослинного покриву. Незважаючи на значне перевищення берега над рiвнем води в рiчцi, тут переважають вологi та сирi типи умов мiсцезростання. Склад насаджень змшюеться залежно вiд положення в рельеф^ наявностi водотокiв та дуже слабо виражених, низьких, згладжених грив по профшю заплави.
Верхня частина прируслового валу в цьому урочишд не зайнята насад-женнями. Вздовж узлюся, яке проходить за 20-40 м вщ русла, в середнш час-тинi пологого схилу прируслового валу переважають дубово-ясеневi деревос-тани, до складу яких, ^м дуба та ясена, домiшуються в'яз, берест, а на узлю-с - осика. Значно! змiни складу деревосташв не вщзначено. У мюцях, де схил прируслового валу опускаеться до вв^нутих низин чи поперечних вимо-!н та водотокiв, коротший та дещо крутiший, дерева не вщзначаються хорошим ростом та рiвними стовбурами (пр.пл.1503). Дуб та ясен мають майже однакову висоту, яка сягае 22 м. Ясен представлений рiзновiковими деревами товщиною вщ 12 до 32 см, а дуб тшьки товстими - вщ 24 до32 см. Негустий другий ярус деревостану формуе берест, висота якого сягае 15 м. На пологих, рiвнинних, з незначним схилом до центру заплави дшянках прируслового валу, яю не перемежовуються водотоками, верхня висота деревостану зростае до 24-25 м, яюсть стовбурiв покращуеться, але спiввiдношення мiж породами збер^аеться, хiба що частiше трапляеться, поодиноко та невеликими трупами, осика. У шдлюку досить густ зарост лiшини, якi доповнюються свиди-ною. Кiлькiсть хвоща зимуючого зменшуеться, а кропиви та яглицi звичайно! збiльшуеться, появляеться розхiдник плюшоподiбний, чистець люовий. У па-молодi найближчих до узлюся деревостанiв переважають в'яз та берест висо-тою 1,5-6,0 м, осика - до 3,5 м, зрщка трапляеться ясен та окремi особини дубового самоЫву висотою до 0,5 м. У тшистих деревостанах вологих рiвнин-них мюцеположень прируслового валу, дещо вглиб люу, до iнших домь шуеться пiдрiст клена гостролистого висотою вщ 1,0 до 4,0 м.
На дшянках, перехдаих до центрально! частини заплави - невисоких гривах, яю розташовуються впоперек сучасному руслу, на вiддалi 50-70 м вщ нього, домiшка осики в деревостанах сягае вже бшьше 30 % (пр.пл.1603). Другий ярус формують берест, який в даному мiсцеположеннi знаходить умови, близью до оптимальних, а також клен гостролистий та груша. По днищах водотоюв та в нижнш частинi !х пологих коротких схишв появляеться папороть страусове перо.
У центральны частинi заплави неширок гриви мають майже перпенди-кулярне до напряму рiчки розташування, але найчастше вони нiвелюються неглибокими водотоками без певно! спрямованостi. Мiсцевiсть, збер^аючи за-гальний рiвнинний характер, вщзначаеться наявнiстю рiзних за виглядом дшя-нок: плескатих рiвнин, незначно шдвищених над водотоками, невисоких та нешироких грив, вв^нутих мiжгривних знижень. 1з вирiвнюванням мюцеполо-жень продуктившсть дубово-осиково-ясеневих насаджень пiдвишуеться, се-редня висота верхнього ярусу збшьшуеться, а яюсть стовбурiв покращуеться. Видовий склад насаджень змшюеться за наявностi клена гостролистого, липи дрiбнолисто!, в'яза гладенького, яю формують другий ярус деревостану та береста, який доповнюе його нижню частину (пр.пл.1703). Плескав рiвнини та виположенi малозамiтнi гриви займають рослини широколистяного рiзнот-рав'я, до яких додаеться куртинами папороть страусове перо, яка подекуди, а особливо в вжнах намету деревостану, домшуе разом з кропивою у трав'яному покрив^ сягаючи iнодi висоти до 180 см. Хвощ зимуючий, хоча i вщдае перевагу прирусловому валу та незначно шдвищеним гривам, проте спорадично та
рiзними за розмiрами куртинами зростае на значнш територп в центральнiй частинi заплави. При значному його поширеннi трави розвинеш слабо.
Замкнутi зниження, яю межують з лугом, та нижш частини !х пологих схилiв зайнят вербовими зрiдженими деревостанами, до яких через 10-15 м домшуються дуб, в'яз, а згодом - ясен та осика (пр. пл. 1803). Незважаючи на достатню густоту деревостану стовбури не вщзначаються рiвнизною, слабо хвилясп, особливо в дуба та ясеня. У шдлюку незмшними залишаються лiщина та свидина. Трав'яний покрив надзвичайно одномаштний, i представлений хвощем зимуючим, ожиною сизою та шдмаренником болотним.
Найгiрший рют мають деревостани на найдальшiй вщ рiки окршт ль су. Тут на невисоких та нешироких гривах, яю межують iз заболоченими низинами, зростають ясенево-дубовi деревостани з незначною домшкою в'яза та береста (пр.пл.1903). Верхня висота деревостану не перевищуе 18 м. Стовбури дуба та ясена хвилясп, крив^ з великими кронами. У зрщженому трав'яному покривi до кропиви домшуються конвалiя травнева, вербозiлля лучне, будра плющоподiбна.
У притераснiй частинi заплави, яка на значнш вiддалi вщ корiнного берега поступово пiдвищуеться, вшьшини вiдсутнi. Низькi мiсця та береги водотоюв, плескатi низини, якi межують з болотами, займають поодиною верби або вербовi зрiдженi деревостани.
Вщсутшсть вiльхи та значна розповсюдженiсть береста е характерною особливютю цього урочища. Берест завтовшки до 17 см, в насадженнях розмь щуеться поодиноко, куртин не створюе. Найчастше трапляеться на обмеже-них водотоками донках прируслового валу, пологих гривах в центральнш частинi заплави, та мюцеположеннях, якi межують iз замкнутими низинами.
Висновки. Не торкаючись детально опису грунтових умов, зауважимо, що лiвобережна заплава вiдзначаеться кращою дренованiстю, гумусованим горизонтом до глибини 35 см, наявшстю похованих грунлв та шщаним пщгрун-ттям. На правобережнш заплавi умови мiсцезростання характеризуються тд-вищеною зволоженiстю, суглинистими грунтами з потужним гумусованим горизонтом до 45-60 см та суглинисто-мулистими нашаруваннями в шдгрунтл. Ц чинники сприяють формуванню багатих за видовим складом деревосташв заплавних дубров: свiжих та вологих на лiвобережнiй заплавi, вологих та сирих -на правобережнш. Поеднання видiв, якi знаходяться на швденнш (страусове перо) та швшчнш (берест) межах екологiчних ареалiв та формування у вологих та сирих типах умов мюцезростання, ушкальних для заплав Новгород-Ci-верського Полюся берестово-ясеневих дiбров, ми пов'язуемо зi своерiдними умовами, якi створювалися в пониззi Cудостi за iсторичний перюд у процесi розвитку рiчкових заплав та генезису заплавних лiсiв. Вщсутшсть ясена та ок-ремих його супутниюв у заплавних лiсах правобережних приток Десни швден-нiше, в межах Придеснянсько! височини, привертае увагу до детальшшого вивчення умов мюцезростання заплавних лiсiв Cудостi.
Л1тература
1. Абатуров А.М. Полесья Русской равнины. - М.: Мысль, 1968. - 246 с.
2. Браславская Т.Ю. Экологический анализ флоры пойменных местностей Нерус-со-Деснянского Полесья на примере поймы р. Нерусса// Сукцессионные процессы в заповедниках и проблемы сохранения биологического разнообразия. - СПб.: РБО, 1999. - С. 218-233.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1964. - 388 с.
4. Гроздов Б.В. Леса Брянской области// Леса СССР, том 2. - М.: Наука, 1966. - С. 257-276.
5. Усов Н.М., Хитрова В.Н. Краткие сведения об особенно важных из наших рек// Природа Орловского края. - Орел: Труд, 1925. - С. 210-213.
УДК 630*425 В.1. Фомт, Т.П. Вовк - Степовий фiлiал УкрНД1ЛГА
M. В.М. Виноградова
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕНИЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ Л1С1В НА НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ П1СКАХ
Подано результати дослщжень на постшних пунктах мошторингу лiсiв Хер-сонсько! обласп, що дозволить одержати оперативну шформащю про стан лiсiв Нижньодшпров'я, виявити стрес-фактори та !х вплив на стшкють люових екосистем.
Ключов1 слова: монiторинг лiсу, сосновi насадження, дефолiацiя.
V.I. Fomin, T.P. Vovk - Steppe Branch named after V.M. Vinogradov of the URIF&FM
The peculiarities of doing ecological monitoring of the forests on low
Dnieper sand
This article provides the results of the research in the constant areas of monitoring of forests in Kherson region. It will favour to get operative information of the dew Dnieper forests' condition, to ferid out some stress factors and there influence on the stability of forests' ecosystems.
Keywords: monitoring of forests, pine plantations, defoliation.
Херсонська область за р1внем люозабезпеченост вщноситься до л1со-дефщитного району Украши. За даними Державного люового кадастру, на 1.01.2002 р. загальна площа земельних дшянок люового фонду област стано-вить 217,2 тис. га, вкрил люовою рослиншстю земл1 - 134,9 тис. га. Люис-тють територп - 4,7 %. У межах державного люового фонду (166,8 тис. га), який вщноситься до лшв першо! групи, переважають протиерозшш люи (74,4 %), а також люи зелених зон навколо населених пункив (25,2 %).
Л1сов1 насадження розташоваш по обласп вкрай нер1вном1рно. Бшьша частина !х мае штучне походження i зосереджена на шщаних аренах, як простяглися по лiвобережжю р. Дншро вiд Каховки до Чорного моря на 150 км. Основною люоутворюючою породою тут е сосна звичайна (Pinus sil-vestris L.). Ii насадження мають площу 34,6 тис. га, середнiй вiк яких 33 роки, середнш клас бонiтету - 2.5, середня повнота - 0.78, середнш запас -
3 1 3 1
100 м -га , середня змша запасу - 3,3 м -га . Другою за розповсюджешстю деревна порода е сосна кримська (Pinus pallasiana Lamb.), яка займае площу 26,4 тис. га, мае середнш вш 22 роки, середнш клас боттету - 3.0, середню повноту - 0.74, середнш запас - 60 м -га- , середню змшу запасу - 2,2 м -га- .
На бшьш родючих землях та по межах шщаних арен зростае акащя бь ла (Robinia pseudoacacia L.) - 5,5 тис. га 69 % з них стш\ш та пер естшш насадження, що мають середню повноту 0.72, середнш запас - 123 м -га- .
