CC BY
20
Загалом же ясеничники заповiдника за щшьшстю гнiздового оршгона-селення знаходяться на третьому мющ пiсля стиглих дiбров i мiшаних люос-танiв [4]. Це зумовлено тим, що значна частина видiв, якi оселяються в ясе-ничниках, е дуплогшздниками, а можливостi для 1х оселення тут появляеться лише тодi, коли породи другого ярусу досягнуть вжу стиглост i в них появляться добрi можливостi для оселення таких видiв птахiв, оскiльки сам ясен, з надзвичайно мщною i твердою деревиною, не придатний для видовбування дупел, а гниттю i утворенню природних внутрiшнiх порожнин, придатних для облаштування гнiзд дуплогнiздниками, вш пiддiеться дуже мало. Специ-фiчним у цьому випадку е поява на ясенах значно! кiлькостi трщин, розломiв та вiдсахування гiлок, яю дуплогнiзники можуть використовувати для гшзду-вання, чим пояснюеться поява серед субдомшуючих видiв, пищухи звичайно! - СвгШа familliaris Ь, га!чки болотяно!, синицi велико!, якi заселяють саме таю стащи.
Табл. 2. Результати зимових облШв птахiв у пристигаючих i стиглих
ясеничниках 3anoeidHUKa "Медобори "
1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Обл1ковано вид1в 10 17 13 11
З них у населенш 9 15 13 11
Щщьшсть (ос./км2) 63,4 249,4 247,7 142,9
Домшанти Га'1'чка б.-46,2 Га'1'чка б.-26,7 Гачка б.-29,1 Повзик-19,9
Субдомшанти Син.вел.-13,2 Повзик-11 Дятел в.с.-7,7 Крук -7,4 Син.гол.-5,1 Син.вел.-18,1 Сшгур-17,8 Повзик-11,4 Пищуха- 5 Син.вел.19,2 Повзик -15,3 Сшгур - 11,1 Пищуха-6,7 Син.довг.-11,7 Гш'чка б.-11,7 Син.гол.11,7 Пищуха-11,7 Син.вел.-9,9 В1вс.зв.-14,0
Зимове населення nTaxiB пристигаючих i стиглих ясеничникiв е ста-бiльним як за видовим складом, так i за щшьшстю. Основу його створюють осш лiсовi птахи, яю постiйно знаходяться у люостанах, знаходячи там поживу та захист вщ несприятливих умов. Коливання чисельност можливi лише у багатосшжш i суворi зими, як це спостер^алось 1999 i 2002 роки, коли велик сшги та обледенiння крон дерев змусили типових "люовиюв" у пошу-ках корму переселитися поближче до населених пунк^в бшя меж заповщни-ка. Так, у селах навколо заповщника, взимку 2002 року спостер^ався залгг повзика - Sitta europaea L., пищухи, синицi голубо! - Parus caeruleus L., га!ч-ки болотно!. Загалом, треба вiдзначити низьку кормшсть ясеничникiв взимку. Плодiв ясен хоч i утворюе багато, але бшьшють птахiв !х не використовуе як корм, а дерева другого ярусу плодоносять значно прше, не забезпечуючи представниюв фауни достатньою кiлькiстю
Щiльнiсть зимового орнiтонаселення у 2000-2002 роках рiзко збшьшува-лась за рахунок зимуючих видiв, в число субдомшаната у цi роки попав сшгур - Pyrrhula pyrrhula L., тодi як в iншi роки його було мало або й зовшм не було.
Таким чином, ясеничники, займаючи значну площу територи заповщ-ника, мають великий вплив на формування люових орнiтокомплексiв у гшз-довий, так i у зимовий перюд. Населення птахiв ясеничниюв е стабiльним як
за видовим складом, так i за щшьтстю. Тут формуються збалансованi оршто-комплекси, як сприяють саморегуляци у стиглих i пристигаючих ясеневих лiсостанах. Коливання чисельност птахiв можливе лише за несприятливих умов, або при збшьшенш шюдниюв, що покращуе кормову базу шж^в (2001 рiк, гнiздовий перюд).
Лiтература
1. Ткаченко М.С. Общее лесоводство. - М.: Гослесбумиздат, 1955. - С. 264-266.
2. Новиков Г. А. Экология зверей и птиц лесотепных дубрав. - Л.: И-во Ленинградского университета, 1959. - С. 13-25.
3. Лггопис природи, том 7, 8, 9.
4. Капелюх Я.Г Структура орштокомплекав стиглих люосташв заповщника "Медо-бори"// Матер1али украшсько-польсько'' конференцп "Роль природно-заповщних територш Захщного Подшля та Юри Ойцовсько'1 у збереженш бюлопчного та ландшафтного р1знома-шття. - Гримайшв, 2002.
УДК 630.*243.9 Н. О. Самойлова, Л.В. Димчук - Втницька лкова
науково-доШдна станщя
ПЛОЩ1 ЖИВЛЕННЯ I Р1ЗНИЙ СТУП1НЬ ЗР1ДЖУВАННЯ
ДЕРЕВОСТАНУ
Наведено результати взаемозв'язку мiж розмiрами крон, площами живлення i рiзним ступенем зрщжування деревостану.
Ключов1 слова: крона, пробна площа, площа живлення, стутнь зрiджування.
N.A. Samoylova, L.V. Dymchuk - Vinnitsa Forest Research Station Of UkrNDILHA The Areas Of A Feed (Meal) And Different Degree Then Out Stand
The results of interrelation between the sizes of crones, Ьу the areas of a feed (meal) and different degree thin out stand are given,
Key words: crone, the trial area, by the areas of a feed (meal), degree thin out.
Дуб звичайний e одтею з найбшьш щнних деревних порщ укра!нсь-ких лiсiв. Дiброви дають народному господарству щнну деревину, потреба в якш з року в рш зростае. У зв'язку з цим виникае необхщшсть бшьш ращ-онально використовувати лiсовi землi, збiльшувати продуктивнiсть лiсiв.
У системi заходiв щодо пiдвищення продуктивност лiсiв важливе зна-чення мае встановлення оптимально! густоти деровосташв, проведення дог-лядових рубань на основi оптимальних площ живлення, що забезпечують найбiльш вигiднi умови для росту дерев i отримання максимально! кшькосл деревини з одиницi площi.
Сильно загущеш i дуже зрiдженi деревостани не можуть забезпечити максимально! продуктивност i довговiчностi.
На практицi штенсившсть зрiджування деревостану встановлюють звичайно за масою. Цей показник неможливо вважати цшком достатнiм, ос-кiльки вш не визначае розмiрiв площ живлення дерев, що залишилися тому, при зрщжуванш орieнтовно на запаси необхщно уточнювати !х кiлькiсть тс-ля догляду верхнього ярусу чи орieнтовно на зiмкнутiсть крон.
Сшвроб^никами Вшницько! люово! науково - дослщно! станцп з методики УкрНДШГА пiд керiвництвом д-ра с.-г. наук П.П. 1зюмського у 1960 рощ у Вшницькому ДЛМГ була закладена пробна площа в умовах свь жих грабових дiбров на Ырих лiсових грунтах.
Мета закладення пробно! плошд: визначення оптимально! штенсив-ност зрiджування рядiв дуба при прочистках.
У подальшому, коли насадження ставали бшьш старшими, тут вивча-лися питання штенсивност зрiджування при прорщжуваннях та прохiдних рубаннях.
Пробна площа складаеться з 5 секцiй рiзного ступеня зрiджування, кожна секцiя мае форму прямокутника зi сторонами 50*110 м. (0,55 га).
Секцiя "А" - контрольна, на нш проводилась вирубка сухостою.
Секщя "Б" - у рядах дуба вирубувались тшьки пригнiченi, сильно вiдсталi у рост! дерева. У мiжряддях вирубувались вш дерева, що заважали росту дуба.
Секщя "В" - ряди дуба зрщжуються до ступеня дотику крон. У мiжряд-дях вирубувались вш дерева, що заважали росту дуба.
Секщя "Г" - ряди дуба зрiджувались так, щоб просвгти мiж кронами ок-ремих дерев не перевищували половини середньо! ширини крони. У мiж-ряддях проводився звичайний догляд.
Секщя "Д" - повторюються варiанти "А", "В", "Г" через 3 - 4 ряди (збiр-на секщя). У мiжряддях проводився звичайний догляд.
Доглядовi рубання на пробнш плошi проводилися у рш закладення i по-вторювалися через 5 - 6 роюв за мiрою зiмкнутостi крон верхнього яруса.
Догляд проводився вiдповiдно з вимогами настанов доглядових рубань.
Для встановлення впливу доглядових рубань на змшення таксацiйних показниюв i яюсть вирощування деревостанiв на постiйнiй пробнiй площд були проведенi опис дерев i перiодичнi обмiри при наступних доглядах i у промiжках мiж ними. При перемiрюваннi вимiрювали висоту i дiаметр дерев, описували за яюстю з розпридiленням на три групи (дiловi, напiвдiловi, дров,янi), вимiрюва-ли проекщ! i протяжнiсть крон.
У 1962 рощ догляд не проводився, лише на секщ! "А" був вибраний су-хостш, у 1964 рощ проведений догляд за методикою УкрНДШГА. Секщя "Д" була перероблена на секщю з дуже сильним ступенем зрiджування.
У результатi проведених дослщжень у 1966 роцi було помiчено, що найбiльший прирiст дерев дуба за дiаметром i висотою, а в^овщно i за запасом, спостер^аеться на секцiях, де ряди дуба зрщжувались у межах вщ дотику крон до половини ширини середньо! крони.
П1сля переходу насадження у стадш прорщжування дослiднi роботи на пробнш площ! продовжувались з "лею ж метою визначення оптимально! штенсив-ност зрщжування дуба при прорiджуваннях. Секцi! стали називатись дещо шакше:
• секция "А" - контрольна, на нш проводиться вирубка сухостою;
• секщя "Б" - слабко! штенсивност! зр1джування;
• секщя "В" - середньо! штенсивност1 зр1джування;
• секщя "Г" - сильно! штенсивност1 зрщжування;
• секция "Д" - дуже сильно! штенсивност! зр1джування.
Аналiз даних, отриманих у результат камерально! обробки польо-вих матерiалiв пробно! плошд у 1976 роцi показав, що прирости дуба за дь аметром змiнюються залежно вiд метода догляду. Вони збшьшуються вiд "Б" до "Д". Прирости за висотою на секщях змiнюються так, як i прирости за дiаметром.
Найбiльший приркт за запасом на секцi! "В", де шд час догляду ряди дуба зрщжувались до ступеня дотику крон, найменший - на контроль-нiй секцi!.
Найбiльший прирiст за сумою площ поперечних перерiзiв на секци "Б", де найбiльша кшьюсть дерев.
Наступний облiк було проведено у 1978 рощ. Отримат наступи результати: Найменший середнiй дiаметр дуба (11,2 см) на контрольнш секци. Дуб на цш секцi! опинився в II яруш, а граб, клен гостролистий, липа в умов-но III ярусi. У верхнш ярус вийшли береза, ясен, осика.
Найбшьший дiаметр дуба на секци сильного зрщжування "Г" (15,6 см). Секци "Б" i "В" займають промiжне положення.
Сума площ поперечних перерiзiв дуба майже однакова на кон-трольнш секцi! "А"(8,5 м ) i секцi! дуже сильно! штенсивност зрiджування
"Д" (9,1 м2).
На секцiях "Б", "В", "Г" сума площ поперечних перерiзiв змшюеться залежно вiд iнтенсивностi зрщжування. Зi збiльшенням iнтенсивностi зрщжу-вання вона зменшуеться.
Те ж саме можна сказати i про запаси дуба.
Середньоперюдичний прирiст за запасом практично однаковий на секщях "Б", "В" i "Г". Середньоперiодичний прирют за запасом одного дерева найбшьший на секци сильного ступеня зрщжування (0,043 м ).
Мiжряддя змшаш за складом. У складi мiжрядь всiх секцiй пере-важае граб. Зус^чаються також ясен, береза, клени, берест, липа та ш.
Найвишi показники дерев граба спостершаються на секцi! сильно! ш-тенсивност зрiджування ("Г").
Загальна продуктивнiсть насадження висока на контрольны секцi! -232,3 м3, проте з них на долю берези i осики припадае 110 м3.
На другому мющ за продуктивнiстю знаходиться секщя сильно! iн-тенсивностi зрiджування ("Г") - 185,3 м
У 1984 рощ на пробнш площд було проведено:
• повторний облш дерев дуба 1 його супутнишв;
• вим1тку дерев для рубання на чотирьох секщях ("А", "Б", "В", "Г") проведено вщповвдно до методики УкрНДШГА, а на секци "Д" вим1чет дерева, що розташоват довкола дерев майбутнього на ввдстат, що дор1внюе половит д1аметра середньо! крони дерева. У мiжряддях проведена вимггка дерев граба за низовим методом.
У 1987 роцi на пробнш площд проведено облiк i вимiтка сухих дерев для рубання.
У 1999 рощ було проведено облш дерев дуба i !х картування. У табл. 1 наведено результати, отримаш при облiку дерев дуба зви-чайного у 1999 рощ.
Табл. 1. Спiввiдношення мiж параметрами дуба звичайного за секщями з рiзним _ступенем зрiджування_
Секци Середня висота, Н, м Середнш д1аметр, Д, см Середня площа живлення, 8, м2 В § оо с « 2 К я 'и « ее ро ер и & Середнш д1аметр крони, Дк, м 1 1|| о м Р о о! ^ Д/Н, см/м , 2
"А" 23,3 20,0 7,59 6,16 3,16 0,16 0,85 0,81
"Б" 26,0 23,5 8,84 5,86 3,58 0,15 0,90 0,66
"В" 25,5 24,3 9,22 6,19 3,82 0,15 0,95 0,67
"Г" 24,5 25,6 11,66 7,88 3,96 0,15 1,04 0,67
ИДИ 23,5 26,1 13,38 8,53 4,58 0,17 1,11 0,64
З табл. 1 видно, що середня площа живлення збтъшуетъся вщ секци "А" (7,59 м2) до секци "Д" (13,38 м2). Також збшъшуетъся середня площа проекци крон "А" (6,16 м2), "Д" (8,53 м2), середнш дааметр крони - "А" (3,16 м), "Д" (4,58 м).
Компактшстъ крон та штенсившстъ розвитку дерев до певно! м1ри харак-теризуе сшвв1дношення м1ж диаметрами стовбур1в. У нашому дослщ - це ств-вщношення на секщях "Б", "В", "Г" однакове 1 дор1внюе 0,15 м/см, на "А" -0,16 м/см, "Д" - 0,17 м/см.
Проекци крон стввщносятъся до середнъо! площ1 живлення вщпов1дно вщ найбшъш рщких до бшъш густих.
Висновки
З1 збшъшенням ступеня зрщжування деревостану збшъшуетъся середня площа живлення, середня площа проекци крон, середнш дааметр крон, що веде до покращення освгглення тд пологом насадження, температурного режиму по-вггря 1 верхнъого шару грунту, а також покращуеться вологозабезпечешстъ дерев завдяки проникненню бшъшо! кшъкосп осадив в грунт.
З1 збшъшенням площ живлення прирют дерев за об'емом зб1лъшуетъся.
При доглядових рубаннях бшъшу увагу слщ придшяти збшъшенню площ живлення дерев. Як кращд з кращих потр1бно залишати дерева найбшъш перспективш з вищими ступенями товщини. З таких дерев слщ форму-вати верхнш ярус насадження.
Л1тература
1. Анучин НП. Теоретические основы организации лесного хозяйства. - М.: Лесн. пром-стъ, 1972. - С. 55-59.
2. Васильев П.В. Современные проблемы интенсификации лесного хозяйства. -М.: Лесн. пром-стъ, 1972.
3. Давыдов А.В. Рубки ухода за лесом. - М.: Лесн. пром-стъ, 1971.
4. Изюмский П.П. Площадь питания и ее значение для роста и развития насаждений. "Лесоводство и агролесомелиорация". Вып. 24, 1971.
5. Сенцов С.Н. Рубки ухода за лесом. - М.: Лесн. пром-стъ, 1977.
6. Чернявський М.В., Головашкш В.А., Лук'янець В.А., 1гнатенко В.А. Ди-нам1ка росту чистих 1 м1шаних культур р1зно'1 густоти посадки. "Лю1вництво 1 агролюомель оращя". Вип 94, 1999.
УДК 630.*243.9 А. О. Бондар, канд. с.-г. наук - ДЛГО "Втницялк"
ВОЛОГ1СТЬ 3АБОЛОННО1 ДЕРЕВИНИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В НАСАДЖЕННЯХ 3 Р13НОЮ 1НТЕНСИВН1СТЮ РУБАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ 13 ВЕДЕННЯМ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто волопсть деревини дуба звичайного на дослщних дiлянках Í3 pÍ3-ною iнтенсивнiстю доглядових рубань. Визначено, що iнтенсивнiсть доглядових ру-бань у часткових культурах на волопсть заболонно!' деревини не впливае. Оптималь-ну вологiсть заболонно'1 деревини забезпечуе рiвномiрне розмiщення дерев по площь Ключов1 слова: дуб звичайний, рубки догляду, штенсившсть рубки, заболонна деревина, волопсть деревини
A.O. Bondar - DLGO "Vinnycalis"
Humidity of sapwood of petiolar oak in stands of different felling intensity connected which the forest management
Wood humidity of petiolar oak on the experimental plots with different felling intensity of care is considered. It is determined that felling intensity of care of partial cultures does not affect humidity of oak sapwood. Even arrangement of the trees on the area ensures optimal humidity of wood.
Кожний живий оргашзм i, зокрема рослинний, повинен мати достат-ню кшьюсть вологи. Для рослин вода е такою ж важливою регулюючою ре-човиною при фотосинтез^ як i двоокис вуглецю. Вона бере участь в ушх життевих процесах рослин. Тшьки за умов оптимально'' вологост тканин дерева менше терплять вщ засухи, збудниюв хвороб i шюдливих комах [2], лег-ше витримують висок i низьк температури, засолешсть грунту [6]. Вода роз-чиняе i виводить iз рослин шкiдливi для не! речовини. Сильне зневоднення тканин рослин не тшьки порушуе синтез хлорофшу, але й руйнуе уже юну-ючi шгменти [3]. Тому для створення i формування люових культур вс заходи мають бути спрямоваш на створення таких умов для дерев, особливо го-ловних порщ, як б забезпечили нормальну волопсть тканин.
Об'ект i методика дослщжень. Вологiсть заболонно!' деревини дуба звичайного ми вивчали у серпнi 2003 року за методикою Л.А. 1ванова (1948) [2], використовуючи прилад марки WHT - 770, у 57^чних часткових культурах, створених у свiжих дiбровах кв. 46 Якушинецького лiсництва. У цих культурах запроваджували доглядовi рубання з рiзною штенсившстю. Всього закладено 5 дiлянок:
• секщя "А" - проводили тшьки саттарт рубання (контрольна д1лянка);
• секщя "Б" - рубання проводились згвдно з "Настановами" з сильною штенсившстю (26-35 % запасу насадження) [4, 5];
• секщя "В" - вирубували на 25 % менше, тж передбачено "Настановами" (рубання пом1рно! штенсивносп);
• секщя "Г" - вирубували на 25 % бшьше, тж передбачено "Настановами";
• секщя "Д" - вирубували на 50 % бшьше, тж передбачено "Настановами". Результати дослщжень. Нашi дослiди показали, що на вЫх дiлянках у
дерев дуба звичайного волопсть заболонно!' деревини вщ коренево!' шийки до вершини змшюеться хвилеподiбними кривими. Досить висока волопсть бшя коренево! шийки. Потiм вона (волопсть) до висоти трьох метрiв рiзко зни-
