CC BY
52
Осадчук Л.С., Погрибный О.О. Зависимость смолопродуктивности сосны обыкновенной от лесоводческих факторов
Показана зависимость биологической смолопродуктивности от типа леса, состава и возраста насаждения в Украине. Прогнозируя смолопродуктивность сосновых насаждений, необходимо учитывать тип леса, грунтово-топографические условия экотипов сосны обыкновенной, а также состав и возраст древостоя.
Ключевые слова: смолопродуктивность, тип леса, екотип сосны обыкновенной.
OsadchukL.S., Pogribny O.O. Resin productivity of Scots pine dependences on forestry factors
Biological resin productivity dependences on forest types and ages of the plantations in Ukraine. We can prognosticate resin productivity of pine plantations based on types of forests and soil-topographic conditions of Scots pine's ecotypes.
Keywords: resin productivity, forest types and ages, Scots pine's ecotypes.
УДК 630*16-035.22:582.632.1(477.46) Викл. О.С. Остапчук1 - Уманський НУС
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ П1Д НАМЕТОМ НАСАДЖЕННЯ В УМОВАХ СВ1ЖО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ П1ВДЕННО1 ЧАСТИНИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати дослщжень природного поновлення шд наметом дубового насадження. Дослщжено його видовий склад, динамжу збереження та змшу юлькосп залежно вщ вжу та повноти насадження. Визначено вплив материнського насадження на появу самоаву дуба, ясена та шших порщ. Встановлено, що в умовах району дос-лщження усшшшсть природного поновлення шд наметом деревостану добра.
Ключовi слова: природне поновлення, шдрют, сходи, сторчки, трапляння.
Питання природного поновлення тд пологом люу дослщжували Г.А. Корнаковський [6], М.Е. Ткаченко [13], 1.Д. Юркевич [14], А.Б. Жуков [4], С.С. П'ятницький [12], П.С. Погребняк [11] та ш. У л1с1вництв1 велике значення мае визначення оптимально! з1мкнутост1 насаджень для розвитку природного поновлення. На думку 1.С. Мелехова [9], тд пологом люу р1зно! повноти може виникнути самошв дуба, але в нормальному стат вш перебу-вае недовго. Оптимальне середовище для появи самошву дуба створюеться за з1мкненосп деревостану 0,6-0,7. Р1зке зниження повноти до 0,3-0,4 може спричинити пошкодження тдросту дуба внаслщок тдсушування Грунту, впливу мороз1в та шших негативних фактор1в.
Горд1енко М.1. [7] зазначав, що умови для розвитку самошву 1 тдросту створюються в з1мкнутих насадженнях з повнотою 0,70-0,80, де було нара-ховано 31,2-43,3 тис. шт.-га-1 самошву ясена звичайного. Сходи ясена в змь шаних насадженнях з повнотою 0,9-1,0 за освгглення 2,5 %, пор1вняно з вщ-критим мюцем, не з'являються. Самошв ясена може вижити тшьки за освггле-носп 5-6 %. В.С. Наконечний [10] у д1бровах Вшниччини в зм1шаних насадженнях з повнотою 0,90 нараховував до 0,9 тис. шт.-га-1 шдросту ясена. За дослщженнями €.Н. 1ванова [5], у насадженнях з участю ясена завжди е дос-татня кшьюсть крилаток для утворення самошву, як можуть прорости навггь
1 Наук. керавник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
на 3-й рж i дати життездатний самосiв. А.О. Бондар [2] у сво1х дослiдженнях вказував, що в змшаних насадженнях з повнотою 0,9-1,0 за недостатнього освплення, нормально розвиваються сходи граба, липи, клешв та шших тiньовитривалих видiв. Найбiльша кiлькiсть шдросту всiх деревних порiд в кшькосп 33,0-32,0 тис. шт.-га-1 спостерiгаеться у дубових деревостанах з повнотою 0,60-0,70.
Мета дослвджень - виявлення впливу материнського деревостану на появу та рют шдросту у середньо- та високоповнотних люостанах з повнотою 0,61-0,89. Дослщити видовi i кшьюсш змiни природного поновлення залежно вщ вiку материнського насадження та його повноти.
Матерiали i методика дослвдження. Проводили обстеження природного поновлення на покритих люом землях шд наметом дубових насаджень у вщ культур 7-110 рокiв та в 120^чному природному насадженi в умовах ДП "Уманське лiсове господарство". Закладання пробних площ проводили згiдно з методикою В. Д. Воробйова [3]. Було закладено 48 пробних площ розмiром 2^2 м. На них проводили визначення породного складу шдросту та його по-ходження, характер розподшу по площi i стан життевост^ середню висоту i густоту. Ощнювання природного поновлення проводили за шкалою В.Г. Нестерова [24], а усшшшсть насшневого поновлення дуба - за шкалою К.Б. Ло-сицького [8].
Результати дослвдження. У фазi вiдновлення лiсу (до 10 роюв) спос-терiгаеться аналогiчна змiна видового та кшьюсного складу природного поновлення, як на зрубах. Вона характеризуеться повним випаданням зi складу насадження поновлення дуба звичайного та супутшх свгглолюбних порщ: бе-рези, верби, акаци бшо!, осики (рис.). Зменшення кiлькостi пiдросту зi збшь-шенням вiку насадження пояснюеться посиленням конкуренци за поживнi речовини, свггло та вологу збоку живого надгрунтового покриття та пiдлiску. Пiдрiст дуба та ясена розмщуеться по плошд в основному нерiвномiрно. Найбiльше його було нараховано в мюцях, де тд намет поступае бiльше свгт-ла, тобто пiд вiкнами намету, в мюцях розрiдженого стояння дерев, по краю стши лiсу. Вжова кiлькiсть його також рiзноманiтна (рис.).
насадження, роьав
Рис. Динамжа збереження тдросту дуба iясена тд пологом насадження
Першi сходи дуба з'являються пiд пологом насадження тшьки у вiцi 50 рокiв (ПП 23) у кшькост 3,0 тис. шт.-га"1, 1х стан життездатний. Сходи дуба трапляються на вЫх пробах, але 1х стан не задовшьний У 110-рiчному на-
садженнi складом 9Дз1Гз+Клг, Брс (ПП 46) було нараховано 17,5 тис. шт.-га-1 однорiчного самошву дубу, який на 40 % сумшвний (екземпляри пригнiченi, суховершинш).
Ясен присутнiй пiд пологом вшх насаджень незалежно вiд ïx повноти i вiку. Спостерiгаeться зменшення юлькосп пiдросту ясена з 7,3 тис. шт.-га-1, (7 роюв) до 0,5 тис. шт.-га-1, (22 роки), але у 10^чному насадженнi (ПП 8) при повнот 0,76 ми нарахували 14,8 тис. шт.-га-1 ясена, з середньою висотою 1,0-1,5 м. Розмщення по площi рiвномiрне. У наступш роки ясен присутнiй в кожному обстеженому насадженнi. Його кiлькiсть змшюеться вiд 0,3 тис. шт.-га-1 (110 роюв) до 7,0 тис. шт.-га-1 (50 роюв). Середня висота шдросту ясена пов'язана з вжом та висотою головноï та супутшх порщ. У 10^чному вщ 78 % ясена мають висоту 1,0-3,0 м. У наступш роки збережений ясен стае головною породою i переходить у перший ярус. Починаючи з 16 роюв, шд-рют ясена представлений в основному однорiчними сходами в юлькосп: в 26 роюв - 5,5, 50 роюв - 2,5, 59 роюв - 6,3, 73 роки - 7,5, 90 роюв - 7,0, в 110 роюв - 2,8 тис. шт.-га-1. Ясеновий шдрют сумнiвноï якосп, висотою 0,5-1,0 м. У складi шдросту ясен переважае в 7 роюв (29 %), у 10 роюв (39 %), у 50 роюв (22 %), у 90 роюв (27 %).
Клен гостролистий i граб звичайний трапляються шд пологом дере-восташв на всix ПП незалежно вщ вiку, складу насадження i повноти. Сходи граба з'являються шд пологом насадження з 16 роюв (ПП 9). ïx юльюсть по роках насадження рiзна. У 30 роюв (ПП 17) його 4,8, тис. шт.-га-1, у 40 -(ПП 20) 10,8 тис. шт.-га-1, у 60 - (ПП 23) 6,3 тис. шт. Стан сxодiв добрий, роз-мщення умовно рiвномiрне. Граб звичайний дом^е у складi шдросту в 8, 9, 22, 30, 40, 50 роюв з рiзним вщсотком збереження.
Клен гостролистий домшуе в складi шдросту у 26^чних насадженнях (27 %), у 59 роюв - 62 %, у 73 роки - 39 %, у 120 роюв - 43 %. Шдрют клена гостролистого мае рiзну висоту, в молодих насадженнях переважають висо-коро^ екземпляри з висотою 1,5-3,0 м та вищь Сходи клена з'являються тд пологом лiсу у 22 роки, ïx кiлькiсть у 30^чному насадженнi (ПП 17) 7,0 тис. шт.-га-1, 50^чному (ПП 23) 3,8 тис. шт.-га-1, 59 (ПП 30) 18,5 тис. шт.-га 1. Са-мошв здоровий, рiвномiрно розмiщений по площь Черешня, берест та клен польовий не завжди трапляються у складi природного поновлення. Клен-явiр тд пологом насадження трапляеться рiдко: в 16 роюв (ПП 9), 22 роки (ПП 12), 30 роюв (ПП 17), 40 (ПП 20), 90 (ПП 41) - вш вщсутнш. У iншi роки його нараховуеться вщ 0,8 до 2-3 тис. шт.-га-1. (ПП 34). Сxодiв черешш до 30-рiчного вжу насаджень у складi немае. Вони трапляються рщко, поодиноки-ми екземплярами, стан життездатний. Найбшьше пiдросту черешш виявлено в 26 роюв (ПП 15) 2,8 тис. шт.-га-1.
Берест у складi шдросту трапляеться також нерiвномiрно. Найбшьше його нараховано у 8^чних культурах (ПП 49) в юлькосп 6,3 тис. шт.-га-1. У процес доглядових рубань його видаляють зi складу пiдросту. Сходи береста було виявлено тд пологом деревостану в 40^чному насадженнi (ПП 20) в юлькосп 2,8 тис. шт.-га-1. ïx стан задовшьний, життездатнiсть сумшвна, роз-подiл по площi нерiвномiрний.
Табл. 1. Зведена вiдомiсть збереження природного поновлення
в лгсових культурах свжо1 дгброви
Вiк культур, роюв Види деревних порщ (середня юльюсть поновлення в тис. шт.- га- ) Всього
дуб звичайний ясен зви-чайний & 'и ¡в е черешня клен гос-тролистий граб звичайний липа сер-целиста берест клен польовий осика верба козя-ча груша
7 - 7,25 0,25 0,50 3,25 4,50 2,50 2,75 1,50 - 2,50 - - 25,00
8 0,25 4,50 1,50 0,50 3,00 8,75 1,25 6,25 1,00 1, 25 0,50 - - 28,75
9 - 2,75 0,25 0,25 3,25 8,25 0,50 0,50 - 1,00 - - - 16,75
10 0,25 14,75 0,75 2,25 7,50 6,25 3,50 1,25 3,25 - - - - 39,75
16 - 2,00 - 0,50 2,25 4,25 1,25 - 7,00 - - - - 17,25
22 - 0,50 - - 2,25 5,25 - 2,00 2,50 - - - - 12,50
26 - 5,50 0,75 2,75 7,75 4,75 1,25 0,50 4,50 - - 0,25 - 28,50
30 - - - 0,75 1,00 12,25 - - 3,25 - - - - 17,25
40 - 3,00 - 0,25 5,0 5,25 2,00 4,50 20,00
50 3,00 7,00 0,75 2,50 3,50 6,75 0,25 - 7,50 - - - - 31,25
59 1,50 6,25 - 0,75 19,0 0,75 1,50 1,75 31,50
73 1,75 1,25 2,25 - 9,25 3,75 5,25 - 0,50 - - - - 24,00
80 2,75 8,00 - 0,75 3,00 0,50 - 0,25 1,50 - - - - 16,75
90 0,50 3,25 - 0,50 2,75 0,50 0,75 0,25 3,50 - - - - 12,00
110 17,50 0,25 0,75 0,50 14,25 0,50 0,50 4,50 2,50 - - - 0,25 41,50
120 3,50 2,75 0,25 0,75 7,25 0,50 1,25 0,75 17,00
Табл. 2. Залежшсть природного поновлення вiд складу материнського насадженш I його повноти
и к о а и В Склад материнського насадження Повнота || Кшьюсть природного поновлення, тис. шт.-га- Формула природного поновлення, %
7 10Дз 0,84 25,00 29Яз18Гз13Клг11Бр10Лпс10Врк6Клп2Чш1Яв
8 10Дз 0,86 28,75 30Гз 23Бр 16Яз 10Клг 5Яв 4 Лпс 4Ос 3Клп 2Врк 2Чш1Дз
9 10Дз 0,82 16,75 49Гз 19Клг 16Яз 6Ос 3Лпс 3Бр 2Яв 2Чш
10 9Дз1Гз +Яз 0,76 39,75 37Яз 19Клг 16Гз 9Лпс 7Клп 6Чш 3Бр 2Яв 1 Дз
16 3Дз2Яз2Клг1Гз1Лпс1Чш 0,77 17,25 40Клп 25Гз 13Клг 12Яз 7Лпс 3Чш
22 7Дз2Яз1Гз + Клг, Врк 0,70 12,50 42Гз 20Клп 18Клг 16Бр 4Яз
26 3Дз4Гз1Яз1Клг1Яле 0,71 28,50 27Клг 19Яз 18Гз 16Клп 10Чш 4Лпс 3Яв 2Бр 1Грш
30 5Дз4Гз1Яз + Клг 0,81 17,25 71Гз 19Клп 6Клг 4Чш
40 4Дз4Гз2Яз 0,79 20,00 26Гз 26Клг 23Бр 15Яз 10Лпс 1Чш
50 6Дз2Яз2Гз + Клг, Яле 0,71 31,25 25Яз 22 Гз 22Клп 11Клг 10Дз 8Чш 2Яв
59 8Дз2Клг + Яз 0,85 31,50 62Клг 22Яз 6Бр 5Дз 2Гз 2Чш 1 Лпс
73 4 Дз2Гз2Мде 1 Лпс 1 Клг 0,76 24,00 39Клг 22Лпс 16Гз 9Яв 7Дз 5Яз 2Клп
80 9Дз1Яз 0,86 16,75 48Яз 18Клг 16Дз 9Клп 4Чш 3Гз 2Бр
90 6Дз3Яз1Гз + Клг 0,88 12,00 29Яз 27Клп 23Клг 6Лпс 4Дз 4Чш 4Гз 3Бр
110 9Дз1Гз + Клг, Бр 0,89 41,50 42Дз 34Клг 11Бр 6Клп 2Чш 2Яв 1Яс 1Гз 1Лпс
120 4Дз4Гз2Яз 0,61 17,00 43Клг 21 Дз 17Яз 6Клп 4Яв 4Лпс 4Бр 1Гр
Клен польовий у складi природного поновлення трапляегься у наса-дженнях до 8^чного вжу. У старших насадженнях клен польовий в основному представлений порослевими кущовими екземплярами, як можна вважаги тдлюком. Було виявлено однорiчнi сходи клена польового в 26^чному на-садженнi (ПП 15) - 24 гис. шг.-га-1, у 30 роюв - (ПП 17) 2,0 гис. шг.-га-1, у 50 роюв (ПП 23) - 3,3 гис. шг.-га-1. Висновки:
1. За даними наших дослщжень, спостер^асться динамка до зменшення природного поновлення дуба з вжом насадження. Сходи дуба з'являюгь-ся тд намегом середньоповногних насаджень тальки в 50 роюв. Збере-ження самоиву дуба не бшьше грьох роюв, стан сумшвний, устшшсть природного поновлення дуба незадовшьна, кр1м 110-р1чного насадження.
2. Ясеневий тдр1ст га сходи грапляюгься на вшх пробних площах. Просте-жусться законом1рн1схь до зменшення природного поновлення з вжом насадження. За шкалою устшносл В.Г. Нестерова природне поновлення ясена змшюсться вщ доброго до поганого.
3. Шдр^ супугшх порщ граба, липи серцелисто!, клена госгролисгого га польового, береста розм1щуюхься по площ1 бшьш р1вном1рно, шж дуба i ясена. Його кiлькiсть залежигъ вiд сгрукгури га складу деревостану, пов-нота насадження, просторового розмщення i лiсiвничих заходiв. Устшшсть природного поновлення пiд намегом деревостану на вшх площах добра.
Л1тература
1. Аношин Р.М. Пракгикум по дендрологи и лесоводсгву / Р.М. Аношин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сгь", 1976. - 117 с.
2. Бондар А.О. Формування люових насаджень у д1бровах Подшля / А.О. Бондар, М.1. Горд1енко. - К. : Изд-во "Урожай", 2006. - 334 с.
3. Воробьев Д.В. Мегодика лесогипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 386 с.
4. Жуков А.Б. Дубравы СССР / А.Б. Жуков. - В 4-ох г. - Т. 1: Дубравы УССР и способы их восстановления. - М.-Л. : Гослесбумиздаг. - 1950. - 352 с.
5. Иванов Е.Н. Есгесгвенное возобновление ясеня и дуба в опыгном Теллермановском лесничесгве / Е.Н. Иванов // Труды инсгигуга леса АН СССР. - 1950. - № 3. - С. 83-89.
6. Корнаковський Г.А. О возобновлении дубовых насаждений в Теллермановской роще / Г.А. Корнаковський // Лесопромышленный весгник. - 1904. - N° 43. - С. 43-48.
7. Люов1 кульгури р1внинно! часгини Укра1ни / М.1. Горд1енко, А.О. Бондар, В.О. Рибак, Н.М. Горд1енко. - К. : Изд-во "Урожай", 2007. - 679 с.
8. Лосицкий К.Б. Воссгановление дубрав / К.Б. Лосицкий. - М. : Сельхозиздаг, 1963. -
360 с.
9. Мелехов И.С. Биология, экология и география возобновления леса / И.С. Мелехов // Возобновление леса. - М. : Изд-во "Колос", 1975. - С. 4-21.
10. Наконечный В.С. Есгесгвенное возобновление спугников дуба на вырубках в связи с динамикой гравяного покрова / В.С. Наконечний // Лесовозобновление и защигное лесоразведение : науч. гр. УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1973. - Вып. 94. - С. 13-16.
11. Погребняк П.С. Опыг исследования расового сосгава обыкновенного дуба в Тросгя-нецьком лесничесгве / П.С. Погребняк // Лесоведение и лесоводсгво : сб. Лесного общества в Ленинграде. - 1927. - Вып. 3. - С. 14-24.
12. Пягницкий С.С. Мегодика исследования есгесгвенного семенного возобновления в лесах Левобережной Лесосгепи Украины / С.С. Пягницкий. - Харьков : Изд-во Харк. ун-га, 1959. - 38 с.
13. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.
14. Юркевич И.Д. Дубравы Белорусской ССР и их восстановление / И.Д. Юркевич. -Минск : Гос. изд-во БССР, 1951. - 217 с.
Остапчук О.С. Формирование естественного возобновления под пологом насаждения в условиях свежей грабовой дубравы южной части Правобережной Лесостепи Украины
Приведены результаты исследований естественного возобновления под пологом дубового насаждения. Исследованы его видовой состав, динамика сохранения и изменение количества в зависимости от возраста и полноты насаждения. Определено влияние материнского насаждения на появление самосева дуба, ясеня и других пород. Установлено, что в условиях района исследования успешность естественного возобновления под пологом древостоя хорошая.
Ключевые слова: естественное возобновление, подрост, всходы, сторчки, встречаемость.
Ostapchuk O.S. Formation of forest natural regeneration under oak forest canopy in southern part of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The research results of natural regeneration under oak forest canopy are given. Its species composition, conservation dynamics and quantity change according to age and stand density are explored. Parent stand influence on oak, ash and other woody plant species self-seeding appearance is determined. Natural regeneration success beneath a forest canopy is on a good level in the region of research.
Keywords: natural regeneration, understory, seedlings, branch stub, frequency.
УДК 630*17 Пров. наук. cniepo6. В.П. Пастернак, доц., д-р с.-г. наук;
пров. тж. В.Ю. Яроцький - УкрНДШГА M. Г.М. Висоцького, м. Харкш
ОЦ1НЮВАННЯ ЗАПАС1В I ДИНАМ1КА ВУГЛЕЦЮ У Л1САХ П1ВН1ЧНОГО СХОДУ УКРАШИ
Розглянуто питання оцшювання запасiв i динамжи вуглецю у рiзниx компонентах лiсовиx насаджень швшчного сходу Украши. Наведено методолопчш рiвнi, ме-тоди та приклад розрахунку приросту вуглецю та поглинання вуглекислого газу (СО2) сосновими деревостанами. Розрахунки поглинання СО2 деревною рослиншстю доцшьно проводити з урахуванням складу та структури люових насаджень, розпод> лу ïx за класами вжу та рiвнями продуктивности За даними мошторингу лгав вста-новлено показники запашв вуглецю у резервуарах вщмерло' деревини з урахуванням стадш розкладу, шдстилки та Грунпв.
Ключовг слова: парниковi гази, Юотський протокол, вщмерла деревина, дерев-на ламань, мошторинг лгав.
Одним з важливих регуляторiв кшматично' системи е люи. За оцшка-ми мiжнародниx експерпв, близько 20 % поточних змш концентрацп парни-кових газiв (ПГ) у атмосферi пов'язано iз сектором змш землекористування та люового господарства. Зпдно з Рамковою Конвенщею з питань змши кль мату та Юотський протоколом до не', Укра'на готуе i подае щорiчнi звпи про результати швентаризацп ПГ вщповщно до Настанов з ефективно' практики для землекористування, змш землекористування i люового господарства [9].
1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. 1.Ф. Букша, канд. с.-г. наук
Актуальш проблеми лкознавства, лiсiвництва, таксацп, лiсовпорядкування та економжи 57
