CC BY
27
12. Гусев А. А. Роль диких копытных в функционировании биогеоценозов Центрально-Черноземного заповедника.: Автореф. дисс.... канд. биол. наук. - М. - 1984. - 19 с.
13. Донауров С. С., Теплов В.П. Кабан в Кавказском заповеднике/ Тр. Кавказ. запов., вып. I. - 1938. - C. 131-226.
14. Дуров В.В. К влиянию диких свиней на растительный покров в Кавказском заповеднике/ Охрана природы Адыгеи. - Майкоп: Адыгейское отд. Краснодарск. книжн. изд-ва. -1987. - C. 182-187.
15. Дьяков Ю.В., Зобов А.И., Бибикова Л.А. Состояние и критический анализ биотехнических мероприятий по речному бобру и парнокопытным в Воронежком заповеднике. -Социально-экономические и экологические аспекты совершенствования деятельности заповедников. - М.: ЦНИЛОХИЗ. - 1985. - C. 84-92.
16. Зобов А.И. Основные этапы деятельности Хоперского государственного заповедника за 60 лет/ Проблемы изучения и охраны заповедных природных комплексов. - Воронеж: ВГУ. - 1995. - C. 5-11.
17. Казневский П.Ф. Дикие копытные Хоперского заповедника и проблемы управления их популяциями// Охотничье хозяйство и заповедное дело. - М. - 1977. - C. 36-42.
18. Ковалева Ж.В., Антонец Н.В. Роющая деятельность кабана и ее влияние на лесовозобновление в Хоперском заповеднике/ Проблемы изучения и охраны заповедных природных комплексов. - Варварино: ВГУ. - 1995. - C. 73-74.
19. Краснитский А.М. Проблемы заповедного дела. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 90 с.
20. Лебедева Л. С. Экологические особенности кабана Беловежской пущи. - Автореф. дисс.. канд. биол. наук. - М. - 1956. - C. 1-32.
21. Мазинг В.В. Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов. - Естественные кормовые угодья СССР. - М. - 1966. - C. 136-142.
22. Мелехов И. С. Лесоведение. - М.: Лесн. пром-сть. - 1980. - C. 1-423.
23. Нестеров В.Г. Лесоводство. - М.: Лесн. пром-сть. - 1954. - C. 1-215.
24. Русаков О.С., Тимофеева Е.К. Кабан. - Л.: ЛГУ. - 1984. - C. 1-206.
25. Таранков В.И., Антонец Н.В. Некоторые особенности состояния подроста дуба и его спутников в дубравах Хоперского заповедника. - Охрана лесных ресурсов. - М.: МЛТИ. - 1987. - 90 с.
26. Тимофеев П.А. Естественное семенное возобновление дуба и сосны в естественных лесах Днепропетровской области.: Дисс. канд. биол. наук. - Днепропетровск: ДГУ. -1966. - 18 с.
27. Тимофеева Е.К. Влияние диких копытных на растительность лесостепных дубрав. - Вестн. Ленингр. ун-та. - Л. - 1978. - 21 с.
28. Филонов К.П. Динамика численности копытных животных и заповедность/ Охотоведение. - М. - 1977. -С. 1-230.
29. Briedermann L. Die Schioarzwildbewirtsckaftung in Theorieund Praxis. Merkblatt, № 23 der Arbeitsgem. f.Jard - und Wildforschung der DAL. - Berlin. 1966, 121-149.
30. Briedermann L. Die biologische und forstliche Bedeutung des Wildschweines im Wirtsehafswald. - Ach. ForstwS. 17, № 9. 1968. Р. 943-967.
УДК 712.253:712.41(477.81) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко,
канд. бюл. наук - НБС НАНУ
ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВНО1 РОСЛИННОСТ1 ПАРК1В КИСВА
Парки Киева можна роздшити на три групи. Перша - парки, як створет на базi або мющ лiсiв з сосни звичайно!, друга - дiбров, третя - рослинност заплави Дншра. У парках першо! групи спостерк'аеться тенденщя змши хвойних листяними видами. У парках друго! групи площi дiбров скорочуються, на !х мющ починають домшувати супутш види або граб (вид другого ярусу). У парках третьо! групи зменшуються пло-щ^ яю займали луки, тополя чорна замшюеться кленом ясенелистим. Використання ш^вняльно-фтоценотичного методу дозволяе вщновити коршш насадження. Ключовi слова: парк, деревна рослиншсть, ландшафт, вщновлення.
YuA. Klimenko - NBG NAS of Ukraine Forming of tree vegetation in the parks of Kyiv
The parks of Kyiv fall into three groups. These are the parks founded either on basis or on the cite of firstly pine forests, secondly oak groves and thirdly Dnieper riverside vegetation. A shift from coniferous to deciduous species is observed in the parks of the first group. In the parks of the second group the area of the oak groves is decreasing and there is also an expansion of oak accompanying plants and hornbeam (a second layer species). In the parks of the third group the area of meadows is diminishing and black poplar is being replaced by box-elder. Comparative phytocenotic method should be applied to restore the original plantations.
Key words: park, trees vegetation, landscape, restoration
Кшв розташований на межi Полкся, для якого характерш cocHOBi i ду-60B0-C0CH0Bi лки, де видшяеться формащя сосни звичайно! та Лкостепу, де переважають лки формацл дуба звичайного (грабoвo-дубoвi лки). Мкто пе-ретинае Дшпро. На його берегах та островах сформувалася рослиннкть зап-лав рiчoк (луки, болота, чагарники, лки). Кшв оточують сшьгоспупддя, яю створено на мкщ лiciв, луюв та бoлiт. Але е реконструкцл рослинного покрову на час виникнення мicта. Тому легко встановити, яка рослиннкть була свого часу на рiзних мкцях плoщi сучасного мкта. Природна рocлиннicть, тiею чи iншoю мiрoю, змiнена антропогенним впливом, безпосередньо вико-ристовувалась при створенш бiльшocтi парюв, а в тих випадках, коли насад-ження створювались штучно, вплив попередньо! рocлиннocтi був пoбiчним, через Грунти, якi шд нею утворювались, через появу сходав певних видiв, на-ciння та вегетативних oрганiв розмноження, кoтрi збереглися на далянщ i т.п. У зв'язку з цим парки Киева можуть бути роздалеш на 3 групи:
• парки, створет на 6a3i або мiсцi лiсiв 3i сосни звичайно!';
• парки, створет на бaзi або мiсцi лгав з дуба звичайного;
• парки, створет на бaзi або мющ рослинностi у заплавах рiчок.
У межах парюв кожно! з цих груп можуть бути дiлянки, яш формува-лись на базi штразонально! рocлиннocтi. Дoцiльнo окремо розглядати парк Вщрадний, створений на ocнoвi плодового саду (ще ранiше на цьому мкщ був сосновий лк).
Кш'в виник наприкiнцi V - початку VI ст., тoдi вiн мав площу 1,5 га. На 1240 рш це було мicтo, в якому мешкало 50000 ociб. Пкля розорення ордами Батия життя у Киевi не згасло, але кiлькicть киян значно знизилася. По-дальшi подд1 (набiги татар, ешдеми та iн.) склалися так, що чиcельнicть населения 50000 вiднoвилаcя т1льки у cерединi Х1Х ст. З того часу i чисельнкть, i площа мicта починають швидко зб1льшуватися. Аналiз теритoрiальнoгo роз-витку Киева з чаав його виникнення до наших дшв показав, що територц де-яких сучасних парюв перебувають пiд антропогенним впливом вже 1500 роив, але швидке зростання плoщi мicта розпочалося тшьки у Х1Х ст., oкремi дшянки примicьких лiciв зoвciм нещодавно охоплеш новозбудованими кварталами i перетвореш на парки.
У 1748 р. був розроблений проект Царського саду (зараз Мкький сад), який прилягав до Царського палацу (зараз Маринський палац), збудованого у 1752-1755 рр., у 1830-1840 рр. почали створювати парк, центром якого з
1853 р. став пам'ятник князю Володимиру (з тих чаав парк зветься Володи-мирська гiрка), у 1860-х роках виник Ушверситетський парк (зараз ш. Т.Г. Шевченка), у 1874 р. - Маринський. Решта парив, яи кнують i нинi, створена на межi Х1Х-ХХ ст. та у ХХ ст. Таким чином, деревна рослиннкть парив залежить ввд того, на якiй базi вони створеш, як давно ця територ1я пе-ребувае пiд антропогенним впливом i у чому цей вплив полягав, та з якого часу вона формуеться як паркова. П!д час реконструкцií багатьох паркш необидно враховувати те, що вони е кторичними.
Цiкаво вiдзначити, що схили правого берега Днiпра так школи i не були тд суцшьною забудовою, завдяки чому на них i була створена низка парив. Однак вплив забудов на верхню частину схилiв, на ц рослиннiсть був до-сить iстотним, про що свщчать iконографiчнi джерела. Так на малюнку Вес-терфельда, виконаному у 1651 р., видно, що правий берег Дншра, на якому зараз розташовано кiлька паркiв, не вкритий суцшьним деревостаном. Пере-важають схили вшьш вiд деревно-чагарниково1 рослинностi, а вона займае переважно низини (днища численних яр1в). Але аналiз малюнкiв XVIII -Х1Х ст., на яких зображено правий берег Дшпра у Киев^ показуе, що покров на них частково зберкався. Бшьше того, на деяких малюнках, а також на планах Киева окремi дiлянки схилiв (зокрема бшя Киево-Печерсько1 лаври) зображе-нi як лiсовi масиви.
Ландшафти вивчалися за класифiкацiею Л.1. Рубцова [1, 2], який вида-лив 6 типiв садово-паркових ландшафтов (лковий, парковий, регулярний, лу-чний, садовий та альшйський). Пiсля обстежень деревно1 рослинностi кшвсь-ких паркiв складалися вiдповiднi плани. Вiдомостi про ландшафти та деревну рослиннiсть паркiв, створених на базi, або мiсцi лiсiв iз сосни звичайно1 наведено у табл. 1 та 2, iз дуба звичайного - у табл. 3 та 4, на базi рослинносп за-плави рiчки Днiпро у табл. 5 та 6. За браком мкця у таблиц 4 в одну графу "супутники дуба" були об'еднанi плошд, на яких домiнують клен гостролис-тий, липа серцелиста, ясен звичайний, та iльмовi - в'яз гладенький та в'яз шо-рсткий; окремою графою показаш площд видiлiв, в яких жоден вид не перева-жае - це переважно дшянки деградовано1 дiброви з майже рiвною долею уча-стi у складi супутникiв дуба; рiдколiсся, якi у 3 парках займають вiд 2,4 % до 3,1 %, а у 4 парках ввдсутш, у даному випадку були об'еднанi з галявинами та луками.
Дослiдженнями виявлено наступш тенденцií. Ближче до iсторичних центрiв виникнення мiста у парках природна рослиннiсть збереглася менше, бiльшого значения набули штродуценти, одновидовi групи займають меншi площд. Переважаючим типом садово-паркового ландшафту у парках Киева е лковий. Найбшьше видове рiзноманiття спостеркаеться у парках з парковим типом ландшафту. Тому одним з завдань формування рослинносп е змен-шення густоти насаджень, перевiд частини площ з лiсового типу садово-паркового ландшафту у парковий.
Табл. 1. Розподгл площ насаджень парте, створених на баз1, або м1сц1 л1с1в 1з сосни звичайноЧ, за типами садово-паркових ландшафтгв
Об'ект Площа насаджень, га/% Розподш плошд насаджень, га/%
люо-вий парко-вий регу-ляр-ний луч-ний садо-вий аль-пш-ський
Парк "Пуща Водиця" 8,08 100 5,0 61,9 1,8 22,3 1,28 15,8 0 0 0 0 0 0
Парк "Кинь-Грусть" 8,88 100 5,07 51,7 1,55 17,5 0 0 1,7 19,1 0,56 6,3 0 0
Сквер бия юнотеатру "Аврора" 7,36 100 0 0 66 85,6 0,86 11,7 0 0 0 0 02 2,7
Парк "Перемога" 50,1 100 28,3 56,5 2,5 5,0 И 14,6 11,3 22,5 07 1,4 0 0
Насадження вздовж лшп метрополитену вщ станцп "Дарни-ця" до станцп "Лiсова" 59,7 100 33 5,5 48,9 82,0 Ю 11,7 0 0 0 0 05 0,8
Парк Партизансько! слави 99,3 100 46,5 46,9 45,1 45,4 0,6 0,6 60 6,0 11 1,1 0 0
Табл. 2. Розподт площ1 насаджень партв, створених на баз1, або м1сц1 л1с1в 1з _сосни ¡вичайно/ мгж видами, ргдколксям та галявинами I луками_
Пло- Розподш плошД насаджень, га/%
Об'ект ща насад-жень, га/% сосна зви-чай-на дуб зви-чай-ний береза повисла липа сер-це- листа робь шя зви-чай-на клен цук-рис-тий iншi види дерев та ку-шдв рщ- колюся галя-вини, луки
Парк "Пуща Водиця" 8,08 100 4,95 61,3 0,08 1,0 0 0 0,17 2,1 0,27 3,3 0,41 5,1 12 14,8 0 0 10 12,4
Парк "Кинь-Грусть" 8,88 100 0 0 0,15 1,7 0,05 0,56 4,13 46,5 0,56 6,3 0,39 4,4 1,47 16,54 0 0 2,13 24,0
Сквер б^ юнотеатру "Аврора" 7,36 100 0 0 0 0 0,63 8,56 0,062 0,84 0,078 1,06 1,448 19,7 1,622 22,04 0 0 3,52 47,8
Парк "Перемога" 50,08 100 13,54 27,0 27 5,39 77 15,38 0 0 0,44 0,88 0,08 0,16 16,52 33,02 0 0 91 18,17
Насадження вздовж лшп метрополие-ну вщ станцп " Дарниця" 59,7 100 53 8,9 01 0,2 3,65 6,08 02 0,3 4,82 8,03 23 3,84 8,73 14,65 95 15,9 25,1 42,1
до станцп "Лкова"
Парк Партизансько! слави 99,3 100 36,8 37,06 0,25 0,25 18 1,81 0,05 0,05 3,47 3,5 4,71 4,74 10,77 10,84 32,15 32,38 93 9,37
Табл. 3. Розподт площщ насаджень парте, створених на баз^ або мкщ лiсiв з дуба звичайного, за типами садово-паркових ландшафтiв
Об'ект Площа насаджень, га/% Розподш плошД насаджень, га/%
лко-вий парко-вий регу-ляр-ний луч-ний садо-вий аль-пiй-ський
Березовий гай М 100 42 50,0 17 20,2 0,2 2,4 0 0 23 27,4 0 0
Сирецький парк 16,24 100 7,68 47,3 45 27,7 3,81 23,5 0 0 0,25 1,5 0 0
Парк Нивки 52,2 100 33,49 64,16 50 9,58 50 9,58 4,12 7,89 45 8,62 0,09 0,17
Парк Полиехшчного шституту 11,8 100 8,78 74,4 0 0 29 24,6 0 0 0 0 0,12 1,0
Парк iм. Пушкша 19,0 100 16,55 87,1 04 2,1 2,05 10,8 0 0 0 0 0 0
Парк Аскольдова могила 5,98 100 4,68 78,9 0 0 1,28 21,4 0 0 0,02 0,3 0 0
Голоспвський парк iм. М. Рильського 146,0 100 128,5 88,0 И 4,93 2,9 2,0 и 1,23 56 3,84 0 0
Табл. 4. Розподт площщ насаджень парюв, створених на базi або мкщ лiсiв з дуба звичайного, мiж видами, рiдколiссями та галявинами i луками
Об'ект Площа насад-жень, га/% Розподш плошД насаджень, га/%
дуб зви-чай-ний граб зви-чай-ний супут-ники дуба видши без пе-рева-жання одного виду iншi ви- ди дерев та кушДв рщко-люся, галя-вини, луки
Березовий гай 84 0,95 0,08 0,95 0 0 1,52 18,1 05 5,95 5,3 63,1 10 11,9
Сирецький парк 16,24 100 0,09 0,56 0 0 3,44 21,18 32 19,7 6,92 42,61 2,59 15,95
Парк Нивки 52,2 100 12,73 24,39 0,74 1,42 6,55 12,55 3,65 6,99 19,48 37,31 9,05 17,34
Парк Поли-ехшчного шституту 11,8 100 04 3,39 0 0 2,94 24,91 5,91 50,09 1,61 13,64 0,94 7,97
Парк iм. Пушкша 19,0 100 10 5,26 0 0 5,97 31,42 07 3,69 9,53 50,16 18 9,47
Парк Аскольдова могила 5,98 100 о I о| 0 0 0,37 6,19 3,808 63,68 1,232 20,6 0,57 9,53
Голоспвський парк iм. М. Рильського 146,0 100 15,6 10,69 86,7 59,38 62 4,25 3,0 2,05 25,2 17,26 93 6,4
Табл. 5. Розподгл площЬ насаджень паркгв, створених на базг рослинностг заплави Днтра, за типами садово-паркових ландшафтгв
Об'ект
Площа насаджень, га/%
Розподш площ1 насаджень, га/%
Л1СО-вий
парко-
регу-ляр-ний
луч-ний
садо-вий
Парк Дружби народ1в
186 100
52,0 28,0
81
4,3
27 1,5
123,2 66,2
Трухан1в остр1в
368 100
238,0
64,7
50,0 13,6
80,0 21,7
Долобецький остр1в
95 100
44,0 46,3
90
9,5
42,0 44,2
Пдропарк
151 100
70,0 46,3
55,8 37,0
60 4,0
18,0 11.9
12
0,8
Наводницький парк
97 100
10 10,3
86 88,7
0,1 1,0
Табл. 6. Розподт площ1 насаджень партв, створених на баз1 рослинност1
заплави Днтра, мгж видами, р1дкол1ссями та галявинами I луками
Розподш плошд насаджень, га/%
Об'ект Площа насаджень, га/% тополя чорна верба бша клен ясене-лис-тий шш1 види дерев та кушДв рщ- ко-лк-ся луки, галя-вини
Парк Дружби народ1в 186 100 40 21,5 13 6,9 0 0 17 9,2 15 8,1 101 54,3
Трухан1в остр1в 368 100 123 33,4 10 2,7 9 2,4 132 35,9 33 9,0 61 16,6
Долобецьк1й остр1в 95 100 30 31,6 6 6,3 4 4,2 12 12,6 8 8,4 35 36,9
Пдропарк 151 100 51,6 34,2 3 2,0 36 23,9 30,4 20,1 10 6,6 20 13,2
Наводницький парк 97 100 14 14,4 01 1,0 0 0 57 58,9 0 0 25 25,7
З табл. 1 та 2 видно, що у парках, створених на базi лкш iз сосни зви-чайно!' вiдбуваeться зменшення зiмкненостi соснового деревостану i перетво-рення насаджень лкового типу ландшафту у парковий, потам пiд рiдколiссям сосни створюються декоративш посадки листяних рослин, що врешта-решт призведе до замiни корiнного хвойного насадження на штучне листяне.
Ан^з даних табл. 3 та 4 свщчить, що даброви займають тальки частину територiй паркш i плошд дабров скорочуються - пiсля вщмирання старих дубш на мiсцi вщпаду починають домшувати супутнi види - клен гостролистий, ясен звичайний, липа серцелиста, iльмовi, або вид другого ярусу - граб звичайний.
З даних табл. 5 та 6 видно, що у заплавних парках зменшуеться площа луюв (завдяки створенню насаджень та заростанню самосiвом), шд пологом тополь чорних (найпоширенiшого у парках ще1 групи виду) формуеться дру-гий ярус з клена ясенелистого, а оскшьки тополi - недовговiчнi рослини, мо-жна очжувати у майбутньому 1х замiну кленом ясенелистим.
Таким чином тенденцп змiн деревно!' рослинностi в уах трьох групах паркiв ведуть до зменшення рiзницi мiж ними, втрати парками !х ландшаф-тно!' своeрiдностi. А збереження ландшафтно!' своервдносп, 11 пiдкреслення -важлива умова мктобудування. Цю проблему звичайно висувають перед ар-хiтекторами, якi виртують 11 сво!'ми шляхами (збереженням кторично!' забу-дови, врахуванням особливостей рельефу при проектуванш i т.п.), ^ практично, нiколи мова не йде про рослиннкть.
Для ввдновлення у парках корiнних насаджень необхвдно користувати-ся порiвняльно-фiтоценотичним методом [3]. Спочатку треба встановити, який лк е коршним для даних умов мкцезростання. Потiм порiвняти опис да-лянок з лiсовим типом садово-паркового ландшафту сучасного насадження з описом коршного. Далi спланувати рубки та посадки. У першу чергу мае бути ввдновлена домшуюча роль едифжатора, потiм необхвдно сформувати iншi яруси, у тому числi трав'янистий. Це призведе до перетворення кнуючих па-ркових масивiв у ввдповвдний еталон.
Лiтература
1. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.
2. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К.: Изд-во АН УССР. - 1956. - 211 с.
3. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи. Автореф. дис. на соиск. ... канд. биол. наук. - Киев, 1985. - 16 с.
УДК598.2 (253)08 Acnip. О.Л. Кратюк1 -НАУ
МЕТОДИ К1ЛЬК1СНОГО ОБЛ1КУ БОРОВИХ ПТАХ1В
Проаналiзовано сучасний стан методично! бази кшьюсного облшу борових пта-xiB. Вщзначено, що методики облшу зазначено! еколопчно! групи птахiв, знаходять-ся на рiзних стадiях розробки. Найповнше вони розробленi для тетерука i глушця. Натомiсть методики кiлькiсного облшу баранщв розробленi слабо, а юнукга методики облiку орябка, дроздiв, голубiв потребують подальшого удосконалення.
Ключовi слова: боровi птахи, облiк, метод.
Doctorate O.L. Kratyuk - NA U The methods of the quantitative registration of the forest-hunter's birds
A modern state of the methodical basis of the quantitative registration of the forest-hunter's birds was analyzed. They noted that the methods of registration, which concern a mentioned ecological group of the birds, are found on the different stages of working out. They worked out it for the Black Grouse and the Capercaillie the completelist. Instead of the methods of the quantitative registration of snipes worked out rather badly, and the existing methods of registration of the Hazel Grouse, thrushes, pigeons need a further improvement.
Key words: forest-hunter's birds, registration, method.
Для ефективного ведения мисливського господарства, з метою ращ-онального використання та охорони мисливських борових птах1в, необхвдно
1 Наук. кергвник: А.1. Гузш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ.
