CC BY
33
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
7. Лыпа А.Л. О результатах и перспективах интродукции хвойных пород у садово -парковые и лесные насаждения Украины// Зеленое строительство, № 11-12. - Л.,1939. - С. 22-27.
8. Липа А.Л. Дендрофлора УРСР. Ч.1. Хвойш породи садiв i паркiв УРСР (з таблиця-ми для 1х визначення) - К.: Вид-во АН УРСР, 1939. - 213 с.
9. Липа А.Л. Доповнення до флори голонасшних садiв i парюв УРСР// Ботанiчний журнал АН УРСР. II, № 2. - К., 1941.
10. Липа А.Л. До вивчення фондiв декоративних i чагарникових екзотiв Украши. -К.: Вют АН УРСР, № 4 - 5,1937. - С. 74-94.
11. Липа А. Л. Поширення i перспективи культури в УРСР тюльпанового дерева (Ы-г1оёепёгоп ШЬр1Аега Ь). - // Ботан. журнал АН УРСР, т.П, № 1. - К.1941. - С. 34-42.
12. Липа А.Л. Про первинний i вторинний ареал пнкго у зв'язку з поширенням його у кулк^ на УкраЫ. - Доповiдi АН УРСР, № 1-2. - К., 1946. - С. 13-16.
13. Перелж заповщних територш та об'eктiв рщкюних та зникаючих тварин та рос-лин Хмельниччини. (Склав Ярема С. А.). - м. Хмельницький. 1986. - 37 с.
УДК 712.4:634.017(477.44) Ст. наук. ствроб. Ю. О. Клименко1,
канд. бюл. наук - м. Кит
ДЕРЕВНА РОСЛИНН1СТЬ СТАРОВИННИХ ПАРК1В
В1ННИЧЧИНИ
Процитовано шформащю про 8 парюв-пам'ятниюв паркового мистецтва наць онального значення, ^Tpi були створеш до 1917 року на Вшничиш, включаючи роз-мiщення окремих порщ, фруктових садiв та газонiв. Встановлене домiнування ясеня звичайного, а також юнування значних територiй, без домшування конкретно! породи, розглядаеться як другорядний ефект, приймаючи до уваги наслщки деградацп дубових лiсiв. Бшьшють паркiв було сформовано на основi дубових лiсiв. Рекомен-дуеться вщновити дубовi лiси у старих парках.
Yu.A. Klimenko1 - Kyiv Woody plants in old parks of Vinnitsa region
The information abut 8 parks-monuments of park art of national value, that have been built till 1917 in Vinnitsa region, including distribution of the areas on territories with definite species, fruit garden, lawns and pratums is cited. The found dominance of common ash and large areas without predominance of a definite species considered as second-order effect, consequent of a degradation of oak-woods, taking into account. That the majority of parks were formed on the basis of oak plantations. It is suggested to regenerate oak-woods in old parks.
У Вшницькш област е 8 старовинних (створених до 1917 р.) парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Це парки у селах Антошль Томашшльського району, Верх1вка Тростянецького району, Немерче Мурованокуриловецького району, м1ст Немиров1, селах Обод1вщ Тростянецького району, Печер1 Тульчинського району, Централь-ний парк культури та вщпочинку 1м. Горького у м1ст Вшниця та парк у сел1 Чернятин Жмеринського району. Ус вони становлять значну юторичну, лан-дшафтну та дендролопчну цшшсть. Тому шдтримання та вщтворення пер-винних насаджень цих парюв мае велике значення у збережеш культурно!
1 Нацюнальний боташчний сад 1м. М.М. Гришка НАН Укра!ни (candidate of biological science, senior scientist M.M. Grishko National Botanical Garden NAS of Ukraine)
спадщини нашого народу. На жаль, архiвнi вщомост про насадження паркiв або вщсутш, або дуже уривчастi. Таким чином, основним джерелом шформа-цп про стан насаджень у минулому мають стати !х сучаснi обстеження. Пщ час таких обстежень нами з'ясовувався таксономiчний склад парку, виявляли-ся та наносилися на плани старi дерева, територiя парку роздiлялася на видь ли за видом, який на них переважав. Нижче у таблицях подано загальш вщо-мост про об'екти дослiдження та розподш площ озеленених територiй мiж рiзними видами, плодовими садами i газонами та луками.
Офщшно [7] площа Антопiльського парку 27 га (за нашими пщрахун-ками - 28 га), Верхiвського - 25 га (ми провели дослщження на 24 га), Немер-ченського парку - 20 га (за нашими шдрахунками - 13,6 га), Немирiвського парку - 85 га (у тих межах, в яких проведет нашi дослщження - 76,25 га), Ободiвського парку - 17 га (за нашими шдрахунками - 19,5 га), Чернятинсько-го - 31 га (за нашими шдрахунками - 45 га).
Для кожного з парюв ми обраховували баланс плошд. Озеленеш тери-тори на об'ектах дослщження займають вiд 69 до майже 88 % плошд паркiв. Решта припадае на будiвлi, дорiжки, водойми, ршля та iнше. У табл. 2 буде розглядатися тшьки площа озеленених територш. У цю таблицю внесенi тi види та iншi озелененi дiлянки (плодовi сади, галявини та луки), площа яких хоча б в одному парку перевишувала 5 % вщ плошi озеленено! територи парку. Якщо у видш доля окремих видiв не перевишувала 3 одиниць у складi насадження, то такий вщдш вщносили до мвидiлiв без переважання одного виду". Якщо у парку були видши, на яких переважав певний вид, i з того ж виду були створеш алейш або рядовi посадки, то плошi !х не пiдсумовували, а розглядали окремо. Близьку площу до 5 % вщ плошi озеленено! територи мали тiльки у ЦПКiВ iм. Горького (м. Вшниця) береза повисла (1,0 га, 4,83 %) та липа серцелиста (1,0 га, 4,83 %).
Табл. 1. Загальнахарактеристика об'eктiв досл'кдження
Парк Час заснування Площа, га К-сть вид1в К-сть форм
Антопшьський 1780-11 рр., або к!н. XVIII ст. - поч. Х1Х ст. 28,0 33 2
Верх1вський 1891 р. 24,0 63 5
Немерченський 1886 р. 13,6 41 1
Немир1вський 1787 р., у 1885 р. почали буд1вництво нового палацу та влаштування парку навколо нього. 76,25 101 11
Обод1вський 1800 р. (на мющ оборонного замку) 19,5 53 5
Печерський Початок Х1Х ст. (на м1сщ садиби, що шнувала з попередтх час1в). 19,0 57 3
ЦПК1В 1м. Горького (м. Вшниця) Кшець першо! половини Х1Х ст. 30,0 76 10
Чернятинський 1814 р. 45,0 56 9
З табл. 1 випливае, що об'екти дослщження досить неоднорщш - вони створювалися у рiзний час, у широких межах коливаються !х плошi. Але до 1917 р. навггь насадження тих парюв, якi були створенi останнiми, вже були сформоваш, оскiльки !м було понад 30 роюв.
300
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
Табл. 2. Розподт площь озелененоКтеритори об'ектьв досльдження мьж _видами, плодовими садами, газонами та луками_
Парки Площа озеленено! територи, га/% Розподш илощ1 озеленено! територи, га/%
дуб звичайний ясен зви-чайний граб звичайний сосна звичайна зидши, без переважання одного виду плодов! сади галявини, луки шш1 види та насадження
Антотль-ський 21,60 100 0,20 0,93 9,00 41,67 0 0 0 0 0,50 2,31 4,30 19,91 6,45 29,86 1,15 5,32
Верх1вський 17,9 100 0 0 8,70 48,60 0 0 0 0 2,10 11,73 0,50 2,79 4,75 26,54 1,85 10,34
Немерчен-ський 9,60 100 0,55 5,73 3,40 35,42 0 0 0 0 2,10 21,88 1,20 12,50 1,80 18,75 0,55 5,72
Немир1вський 62,90 100 2,30 3,66 11,12 17,68 0,04 0,06 17,72 28,17 2,38 3,79 2,97 4,72 21,70 34,50 4,67 7,42
Обод1вський 16,15 100 0,65 4,03 9,55 59,13 0 0 0 0 0,70 4,33 0,05 0,31 4,00 24,77 1,20 7,43
Печерський 16,70 100 0 0 8,84 52,93 0 0 0 0 1,72 10,30 0,18 1,08 3,20 19,16 2,76 16,53
ЦПК1В 1м. Горького (м. Вшниця) 20,70 69,0 2,75 13,29 1,40 6,76 0 0 0 0 5,60 27,05 0 0 3,70 17,87 7,25 35,03
Чернятинсь-кий 32,90 73,11 0,45 1,37 1,10 3,35 4,40 13,38 0 0 18,00 54,71 0,70 2,13 6,05 18,39 2,20 6,67
Щодо кшькост видiв та форм, то цей показник бшьше вщображае су-часний стан доглянутост паркiв, нiж !х первинний таксономiчний склад. Ста-рi дерева взагал^ а старi екземпляри малопоширених видiв та форм мають ве-лику цiннiсть, помiтно впливають на ландшафтний вигляд паркiв, але, у цшо-му, характер насаджень визначають найпоширенiшi види. Тому визначення площ, на яких домiнують окремi види або плодовi сади, чи газони та луки бу-ло основним завданням роботи.
Кшьюсть домшуючих видiв у старовинних парках Вшниччини мала (табл. 2). Незаперечним лщером у бiльшостi паркiв е ясен звичайний. Видши без переважання одного виду у Верхiвському парку складаються з дерев ясе-на звичайного, клена гостролистого, липи серцелисто1, явора, у Немерченсь-кому парку з ясена звичайного, шьмових та клешв, в Ободiвському парку з ясена звичайного, дуба звичайного, робши звичайно!, клена ясенелистого, у Печерському парку з ясена звичайного, клена гостролистого та шьмових, у ЦПК1В iм. Горького (м. Вiнниця) з граба звичайного, клена польового, клена гостролистого, ясена звичайного, дуба звичайного. Окремо розглянемо Чер-нятинський парк, в якому видши без переважання одного виду займають бшьшу частину плошд. У таких видшах перший ярус, який мае зiмкненiсть 0,4-0,6, утворюють дуб звичайний, ясен звичайний, липа серцелиста та клен гостролистий. Iнодi до них додаються явiр та черешня. Другий ярус станов-лять граб звичайний та клен польовий. Зiмкненiсть цього ярусу мюцями сягае 1,0. Там, де перший ярус випав, у Чернятинському парку утворилися грабня-ки (4,40 га, 13,38 % площi насаджень), або ясеневники (1,10 га, 3,35 %).
З 8 парюв у 6 е дiбровнi дiлянки. Тiльки у ЦПКiВ iM. Горького (м. Вш-ниця) вони перевищують 5 % площi насаджень. Але за л^ературними дани-ми [6] багато парюв створювалося з використанням природних насаджень (зокрема дiбров), як були на цих територiях. Це пiдтверджують також старi дерева дубiв звичайних та ясенiв звичайних, вж яких iнодi перевищуе час ic-нування тих паркiв, де вони зростають.
Творцi Немирiвcького парку намагалися максимально врахувати еко-лопчш умови мicцевоcтi та вимоги рослин. Тому на дшянках i3 Ырими люо-вими грунтами було висаджено листяш рослини та ялини, а на дшянках з отдзоленими сутсками - сосни звичайнi. Середнiй дiаметр сосен звичайних нинi дорiвнюе 40 см, висота 20 м, зiмкненicть насаджень - 0,7. Але зараз у сосняках шднявся дуже щшьний другий ярус з листяних видiв (клена гостро-листого, клена польового, черемхи та шших), що створюе загрозу змши у майбутньому соснового насадження листяним.
Наведений приклад показуе, що, якщо не докладати певних зусиль, насадження можуть зазнати докоршних змш. Нашi попередш доcлiдження [1 - 5] показали, що юнують певш тенденци змiни насаджень. Зокрема у дiбро-вах може випасти едифжаторний вид - дуб звичайний, а його мюце зайняти або один з супутшх видiв (iнодi декiлька cупутнiх видiв), або вид другого ярусу, або штродуцент, який натуралiзувавcя. У старовинних парках Вшнич-чини переважно домiнуе супутник дуба ясен звичайний, значш площi займа-ють видiли без переважання одного виду, склад яких подiбний до складу дег-радовано! дiброви, iнодi домiнуе вид другого ярусу - граб звичайний. Тому можна припустити, що сучасний стан насаджень старовинних парюв Вшнич-чини е наслщком деградацп дiбров, якi слугували базою для створення цих парюв. Тому для вщтворення первинного вигляду паркових насаджень необ-хiдно прагнути вщновити парковi дiброви на мicцi ясеневниюв, грабнякiв та видiлiв без переважання одного виду.
Лггература
1. Клименко Ю.А. Реконструкция насаждений парка "Нивки", Киев// Интродукция и акклиматизация растений. - 1995, вып. 23. - С. 43-47.
2. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно! рослинносп кшвських паркiв, створе-них на баз1 л1с1в 1з сосни звичайно!// 1нтрод. рослин. - 1999, №2. - С. 110-117.
3. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно! рослинносп кшвських парюв, створе-них на баз1 рослинносп заплави Дншра// 1нтрод. рослин. - 1999, №3-4. - С. 149-156.
4. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно! рослинносп старовинних парюв Полю-ся та Люостепу Укра!ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: М1сью сади i парки: минуле, сучасне i майбутне/ Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 68-71.
5. Клименко Ю.О., Гльенко О.О., Медведев В.А. Дендропарк "Тростянець": методика реконструкци насаджень// 1нтрод. рослин. - 2001, №1-2. - С. 208-224.
6. Лгтвиненко А.Ю. Парки Вшниччини. - Одеса: Маяк, 1972. - 40 с.
7. Природно-заповщний фонд Укра!ни загальнодержавного значення: Довщник. -К.: 1999. - 240 с.
302
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
