Деревна рослинність старовинних парків лісостепової частини Львівської області Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

3. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. - К.: Наук. думка, 1987. - 216 с.

4. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К.: Укр. Енциклопедiя, 1996. - 607 с.

5. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология люв. Вибраш працi. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.

6. Оценка и сохранение биоразнообразия лесного покрова в заповедниках Европейской России. - М.: Научный мир, 2000. - 196 с.

УДК 722.253:712.43(292.485)+(477.83) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко,

канд. бюл. наук - НБС НАНУ

ДЕРЕВНА РОСЛИНШСТЬ СТАРОВИННИХ ПАРК1В Л1СОСТЕПОВО1 ЧАСТИНИ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1

Наведено загальш вщомосп про Оброшинський дендропарк, Буський, Пщпр-цiвський (Бродiвського району) та Стрийський (м. Львiв) парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, баланс !х площ, розподш озеленено! площi зазначених об'eктiв за типами садово-паркових дандшафтсв та розподш озеленено! площi мiж видами та шшими насадженнями. Виявленi тенденцп змiни дерев-но! рослинностi.

Ключов1 слова: старовинний парк, садово-парковий ландшафт, деревна рос-линнiсть.

Yu.A. Klimenko - NBG NASU Woody vegetation in old parks in forest-steppe part of Lviv region

The general information abut Obroshin dendrological park and park-monuments of national importance Busk, Pidhirtsi (Brodiv district), Stryi (Lviv city) is given. The balance of their territories, apportionment of areas among woody species and other vegetation are present. The tendency of woody plant changes is shown.

Keywords: old park, park and gardening landscape, woody vegetation.

Старовинш парки e важливою складовою нашо! культурно! спадщини. Принциповий шдхщ до таких об'ект1в полягае у збереженш, шдтриманш та вщновленш ix первинного планування, ландшафт1в та насаджень (таксоно-м1чного складу, основних композицшних груп тощо). Але для бшьшосп ста-ровинних парюв вщомосп про насадження у перюд розквпу або вщсутш, або дуже уривчасл. Сучасш обстеження подають нам данш про стан насаджень у наш час. Звичайно, що вжов1 дерева, виявлеш протягом обстежень, несуть важливу шформацда про насадження у минулому. Але головна проблема полягае у встановленш загальних тенденцш змши деревного покриву парюв. Якщо щ тенденцп встановлеш в1рно, можна, спираючись на вщомосп про су-часний стан, уявити первинш насадження та спланувати ведення робгг на !х вщновлення. Таким чином, з'ясування тенденцш змши деревно! рослинносл старовинних парюв е важливою науковою та практичною проблемою.

Завданнями наших дослщжень старовинних парюв люостепово! час-тини Льв1всько! обласл було: 1) пошук юторичних вщомостей; 2) уточнення сучасного планування (як база використовувалися плани М 1:10000 отримаш у Картгеофонд1 Украши), обрахунок балансу площц 3) ландшафтний анал1з; 4) анал1з таксоном1чного складу; 5) анал1з насаджень.

Ландшафтний аналiз здiйснювали за методикою Л.1. Рубцова [9, 10], який видшив 6 типiв садово-паркових ландшафтiв: люов^ парковi, лучнi, са-довi, регулярш, альпiйськi. Для кожного парку виготовлявся ландшафтний план (щ плани за браком мюця у статтi на наводяться) та обраховувалася озеленена площа, яку займае кожний тип ландшафту та и вiдсоток. Таксономiч-ний склад дослiджувався методом маршрутних обстежень. Назви рослин бра-лися за С.К. Черепановим [11]. Сорти плодових рослин, бузку звичайного та троянд не встановлювалися (якщо вид був представлений кшькома сортами, вш все-рiвно зараховувався як 1 таксон). Якщо вид був представлений тшьки сво!м культиваром (типових рослин у парку не було), то вш вносився i у список видiв, i у список культиварiв. Для проведення аналiзу насаджень робився розподш озеленено! площi паркiв на видши за переважаючими видами, а та-кож видiлялися сади, галявини та луки, алейнi та рядовi посадки. Якщо вид переважав в якомусь видш i, крiм того, з нього були створеш аде! чи ряди, то плошд !х не пiдсумовували, а розглядали окремо. Видiли, у яких жоден вид не мав бшьше 4 одиниць у складi насадження, ми вщносили до видiлiв, у яких жоден вид не переважае, та позначали !х окремим знаком. У таблицю вносили тiльки тi види та iншi насадження (плодовi сади, галявини та луки тощо), площа яких хоча б в одному парку перевищувала 5 % вщ озеленено! площд парку.

У люостеповш частинi Львiвсько!' областi до мережi природно-заповщ-ного фонду Укра!ни як об'екти загальнодержавного значення вiднесенi Обро-шинський дендропарк (с. Оброшине Пустомш!вського району), Буський парк, Пiдгiрцiвський парк (Бродiвського району) та Стрийський парк (м. Львiв).

Пiд час обстежень виявилося, що офiцiйно затвердженi площд паркiв [8] не збiгаються з тими, як отримали ми при тдрахунках. Тому у табл. 1 наведено офщшну площу парку, та у графi "Обстежена площа" результати наших шдрахунюв, а на розташованих дадi у статл рисунках можна побачити межi, у яких ми проводили обстеження.

Табл. 1. Загальнахарактеристика об'eктiв досл'кдження

Об'ект Час Офщшна Обстежена площа, га К-сть К-сть куль-тивар1в

заснування площа, га вид1в

Оброшинський дендропарк 1730 5 15,10х 73 10

Буський парк 1810 82 8 37 4

Пвдпрщвський парк (Брод1вського району) 1635-1640 17 17,35 38 2

Стрийський парк (м. Льв1в) 1876, або 1879 56 52,45 140 38

Примггки: 1 - за даними Ю. Нельпвського [7] первинна площа Оброшинського парку становила 50 га (в1ропдно у цю площу входили плодов! сади, що розташоваш вздовж кшометрово! тд'!зно! але!, та деяю шш1 дшянки); 2 - сучасна площа парку, первинна була значно бшьшою (зокрема за сучасними межами парку опинився палац та територ1я навколо нього).

Значна рiзниця мiж офщшною площею Оброшинського дендропарку та обстеженою нами пояснюеться тим, що у 1967 р. 1нститут землеробства i тваринництва, якому шдпорядковано дендропарк, почав створювати на сво!й територи зоопарк. Побудова вольерiв призвела до того, що цшсний парк

43 о CP н

и

43

s

X s о

3 » °

s о

О

a

и

№ «

S Sc

a

to s

H № О Sa

w

00

о H td О 43

S td

s s s

to cd

s

to

а: чЗ M «

td g

м i ^ № • td h-» •

w

a

43 о

ft) «

td g

о

Sa

Sa «

U sa

s

to

S

sa

H

s s

Se

3 S

л w

g §

ж sa

S «

S

S, ^

S Q

g и

ft) bp

ç» S

g ft

S s

и

a S3

sa S 43

« td

^ g

S Sa

ft) w

ft) U ft) S ft) S н

sa

43

ft)

S „

H « ^ S

H л

43 43

s

H

о 43

s

и

sa S

H Sa

S

й as P И

to §

E g

в- S

H sa

s 5

ft) sa

S ^ Sa

a

Sa

H fD

Sa w S sa

S

S «

1=4 о s s

sa sa

43 t3 « «

S w w S

^ И 3 S

Q

g S

5

s ^

6 UJ Ul

-b»

о

43 td 43 Sa •

s h

S Sa

S Щ

w 5

о о

S ^ S ^

se H

s a\

Sa H 43 О

« 4¡

U

« Л Sc g О ~

о

со Sa О

to

«

со

о

S «

О

и s

«

о td S X

и

sa S

to

S

и Я

S t g td

О M

ta td

ft) to

H ttí sa g

a\ u и '<

L^ h

V, P

to oj !-) * h- • 43

a h-» •

td

о

№ «

S Se

S

s

«

H sa

О o\

43 о

s

s s

о

№ «

S Se

S

s

«

to о Sc

О

о\

и

s S

hd sa

о 5

со ft

я А

О я Ö.^ö

I О

ff о

s

л

s о

h-:

s и о

S s s

о

№ «

О

я 3 i—'.

0 ^ и п>

01 д

2 ^ Я

П О

td S

to

о «

О V"

й о-

S S

H №

to о о

s

H №

43 о

со td S S

to *

fD

S

s

Sa td О

s и о

в

со Sa

H S

s

sa

о

sa to о td О

S

ë

to о Sc S

S

ft) со S

S

s

со

H Sa C5\ U

bJ td S to S о

В

о

о

H

Ä

to ^ О о 43 td

S о

Л

н

s

s

s h-» •

S ,sa

S § « s

§ *

ft) 43

ft)

О

о о

H ft) s о td о

dd л

Sa

О h- -

X S

s

«

sa td

m

td о № td « О О

a

•a s

H

я s

Я S

^ й Ltl Д

- • Я oo CD U3 ? g i s. й

U) о

s л я

fa

Я О Й

_ 43

Ц s

1 о S м

и

л X я я

о> H

s

о H fa

Cd Я О

я о со о о H Cd

^ д g. со

2 oï д J-5 S Soi» ю

^ Я

s

H fa

43

H о

fa ^

о О О о 43

'i К*

и со

со

я

nS"

ш.

5с

^ о H

s ^

fa Cd Я Я^

2. S

й I 0 ö s

Cd 2 я. _ с

о

H

s s

S №

fa U п

Я fa

Л fa О

О

СП

0 H

01 *

Ol

я я

ÜQ

СП ^

0

СП

01

U)

Cd

о s

LO ZI

lo

о ~

я

H fa

Д í-ri

s ^

О fa

ЪЙ

д fa Q

о 43 а, а

fa

s

Cd 1 О

ÄS

UJ

д «S

fa 43 О H

p О jj „

Щ V S я ö

g ^ О fa Œ

О WS

СП pa О

S ï.a

S

e °

Ê 43 fa О К

_ Cd Ю О О

^ S

s

Cd

л CD

j^fa О ^

3 ^ SC Й g

^ i s g a

fa S Й S

/ fa

S Й

43 О fC H

а а о\

S g ^

td « О

ь-7 О

w U та

к о о

о со

h-: О ¿I

ОУ П)

» со

« о

о 2 та я

я £

та ^ V, о « 3 а а

S» Р-н та и

£ 5 M о S а

НЧ M

й та «

Табл. 3. Розподт озелененоИплощi об'eктiв до^дження за типами

Озеленена площа, га/% Розподш озеленено! площ1, га/%

л1со-вий парко-вий луч-ний садовий регулярний аль-тйський

Оброшинський дендропарк 11,92 100 0,25 2,10 4,25 35,57 2,60 21,81 0,58 4,87 4,25 35,65 0 0

Буський парк 6,44 100 2,27 35,25 4,00 62,11 0 0 0 0 0,17 2,64 0 0

Пвдпрщвський парк (Брод1вського району) 15,20 100 0,60 3,95 2,45 16,12 1,80 11,84 2,35 15,46 8,00 52,63 0 0

Стрийський парк (м. Льв1в) 43,70 100 30,10 68,88 9,40 21,51 0 0 0 0 4,15 9,50 0,05 0,11

Зараз первинний ландшафтний вигляд Оброшинського та Пщпрщвсь-кого парюв значною мiрою викривлений. У Пщпрщвському парку на партер-нiй дiлянцi мiж колишнiми грабовими стшками та рядом лип, шсля вiйни 1941-45 рр., був створений плодовий сад. Зараз вш сприймаеться як самос-тiйний ландшафтний елемент (садовий тип садово-паркового ландшафту). Безумовно, що сад не повинен тут лишатися. На першш та другш терасах втраченi дорiжки, що дшили партер на геометричнi фiгури. Граби у зелених стшах вздовж дорiжки, що з'еднуе палац та костьол, та у боскетах на третш терас багато рокiв нiхто не формував. Аналопчна проблема е i в Оброшинсь-кому дендропарку з липами, якими обсаджено партер.

Регулярний тип садово-паркового ландшафту у парках з регулярним плануванням необхщно вщновлювати з високим ступенем точност (юнуе ре-конструкцiя вигляду Пiдгiрцiвського парку чаЫв перших господарiв Конецпольських [13] та у XVIII ст. [3]). Регулярний тип ландшафту не повинен замшюватися шшими типами садово-паркових ландшаф^в. Ощнюючи сучасний стан таких парюв не можна говорити, що в них вщбулися процеси десильватизаци [2], оскiльки з самого початку в них був вщсутнш люовий тип садово-паркового ландшафту.

На нашу думку, вщсоток паркового типу садово-паркового ландшафту у Стрийському парку м. Львова мае бути вищим, шж зараз. Розподiл озеленено! плошд об,ектiв дослiдження мiж видами та шшими насадженнями наведено на рис. 1-4 та у табл. 4.

Площу вщ 1 до 5 % озеленено! площд парку мали в Оброшинському дендропарку - верба бша (0,12 га, 1,01 %), вшьха чорна (0,31 га, 2,60 %), горiх грецький (0,37 га, 3,10 %), рядовi та алейш посадки липи серцелисто! (0,52 га, 4,36 %), алейна посадка тополi чорно! (0,15 га, 1,26 %), рядова посадка ясена звичайного та грабу звичайного (0,12 га, 1,01 %), рядова посадка ялини зви-чайно! (0,12 га, 1,01 %); у Буському парку - бузина чорна (0,10 га, 1,55 %), рядова посадка пркокашташв (0,10 га, 1,55 %); у Пщпрщвському парку - рядова посадка липи серцелисто! (0,40 га, 2,63 %); у Стрийському парку - модрина европейська (1,25 га, 2,86 %), рядова посадка пркокаштану звичайного (0,75 га, 1,72 %), рядова посадка липи серцелисто! (1,0 га, 2,29 %).

Рис. 1. План рослинностi Оброшинського дендропарку

I - палац, II - в'!зна брама, III - новий корпус шституту, IV - територ1я зоопарку, V -новоствореш ставки. 1 - липа серцелиста, 2 - ясен звичайний, 3 - клен гостролистий, 4 - пркокаштан звичайний, 5 -береза повисла, 6 - осика, 7 - верба бша, 8 - вшьха чорна, 9 - робш1я звичайна, 10 - шш1 види листяних дерев (а - гор1х грецький), 11 -сосна звичайна, 12 - ялина звичайна, 13 - видши, у яких жоден вид не переважае, 14 - шипшина зморшкувата, 15 - плодовий сад, 16 - газони, галявини, луки, 17 - рядов! посадки листяних дерев (б - липа серцелиста, в - липа серцелиста та клен гос-тролистий, г - ясен звичайний, д - ясен звичайний та дуб звичайний, е - тополя чор-на, е - клен цукристий, ж - гор1х грецький, з - бархат амурський, и - черешня та бархат амурський, 1 - ясен звичайний та граб звичайний, 18 - рядов1 посадки хвойних дерев (к - ялина звичайна, л - туя захвдна, м - модрина европейська, 19 - стша з стриженого грабу, 20 - окреме листяне дерево (н - ясен звичайний (Д=134 см), о -ясен звичайний (Д=140 см), п - дуб звичайний (Д=104 см), р - верба бша 'Жовта Плакуча' (Д=114 см), с - бук люовий (Д=94 см), т - найбшьша липа серцелиста в але! (Д=166 см)), 21 - окреме хвойне дерево.

Рис. 2. Буський парк

А - територ1я парку на початку ХХст.: 1 - палац, 2 - фл^ел^ 3 - парк на при-палацовш частиш, 4 - городи, 5 - парк, 6 - територiя, яка очевидно входила до складу парку, 7 - мюька забудова.

Б - сучасний план рослинностг: 1 - липа серцелиста, 2 - ясен звичайний, 3 -клен гостролистий, 4 - клен ясенелистий, 5 - тополя чорна, 6 - видш, в якому жоден вид не переважае, 7 - бузина чорна, 8 - галявина, 9 - рядова посадка листяних рос-лин (а - пркокаштан звичайний, б - липа серцелиста, в - граб звичайний, 10 - окре-ме листяне дерево (г - дуб звичайний, д - ясен звичайний, е - клен гостролистий, е -клен цукристий, ж - явiр, з - пркокаштан звичайний, и - верба бша, i - липа серцелиста), 11 - окреме хвойне дерево (модрина европейська).

Для парюв з регулярним плануванням (Оброшинський, Шдпрщвсь-кий) цшком закономiрним е переважання вщкритих просторiв, а у насаджен-нях - алейних та рядових посадок. Для парюв, у яких переважае ландшафтне планування (Буський, Стрийський), вщзначено домшування видшв без переважання одного виду, ясена звичайного у Буському парку та граба звичайного у Стрийському. У Стрийському парку у бшьшоси видшв зростае деюлька

ооаооооооооо 8 «5000000» 9 10 #11 Рис. 3. Пiдгiрцiвський парк Бродiвського району

А - планування у середин XVIII ст. [3]: 1 - замок, 2 - оборонш вали, 3 - Вер-хнш парк, 4 - формоваш стши з грабу, 5 - перша тераса Нижнього парку, 6 - друга тераса з фонтаном, 7 - павшьйони, пщ схщцями на третю терасу - гроти, 8 - третя тераса з боскетами.

Б - сучасний план рослинностг: I - палац, II - гетьманський зшзд, III - костьол; 1 - липа серцелиста, 2 - ясен звичайний, 3 - граб звичайний, 4 - iншi види листяних дерев (бук люовий), 5 - видш, в якому жоден вид не переважае, 6 - плодовий сад, 7 -галявини, луки, 8 - ряд з листяних дерев (а - граб звичайний, б - липа серцелиста, в - ясен звичайний, д - посадка лип серцелистих та клешв гостролистих, 9 - ряд з хвойних дерев (ялина звичайна), 10 - окреме листяне дерево (тополя чорна), 11 - ок-реме хвойне дерево.

Рис. 4. План рослинностi Стрийського парку (м. Львiв)

1 - дуб звичайний, 2 - дуб червоний, 3 - ясен звичайний, 4 - граб звичайний, 5 - клен гостролистий, 6 - береза повисла, 7 - шш1 види листяних дерев (яв1р), 8 - сосна звичайна, 9 - модрина европейська, 10 - шш1 види хвойних дерев (сосна чорна), 11 - видш, в якому жоден вид не переважае, 12 - галявини, 13 - ряд з листяних дерев (а - пркокаштан звичайний, б - платан захщний, в - липа серцелиста, г -верба бша, 14 - ряд з хвойних дерев (ялина звичайна), 15 - формований живопшт з грабу, 16 - окреме хвойне дерево (кипарисовик горохоплодий).

видiв. Це граб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, липа серцелис-та, явiр, в'яз шорсткий, iнодi до них додаються гiркокаштан звичайний, на ок-ремих дiлянках - робiнiя звичайна i дуже рiдко - бук люовий (зовсiм небага-то дерев в окремих мюцях). Дерева рiзних видiв або ростуть у сумш^ або не-величкi одновидовi дшянки через смугу змiшаних насаджень переходять в одновидову дiлянку iншого виду. На плаш такого масштабу як на рис. 4 на-стшьки дрiбнi дiлянки показати неможливо.

Табл. 4. Розподт озеленено'1 плош^ об'eктiв до^дження мiж видами

та шшими насадженнями

Об'ект Озеленена площа, га/% Розподш озеленено! площ1, га/%

липа серцелиста ясен звичайний граб звичайний клен гостролистий тополя чорна видш без пе-реважання одного виду плодовий сад галявини, луки рядова посадка граба звичайного шш1 види та насадження

Оброшинський дендропарк 11,92 0,09 0,22 0 0 0,02 0 0 0,58 0,21 8,31 0 0 2,49

100 0,76 1,85 0,17 4,87 1,76 69,71 20,88

Буський парк 6,44 100 0,67 10,40 1,55 24,07 0 0 0,45 6,99 0,45 6,99 1,05 16,30 0 0 1,95 30,28 0,03 0,47 0,29 4,50

Пвдпрщвський парк (Брод1всь-кого району) 15,20 0,20 0,02 0,35 0 0 0 0 0,40 2,35 9,85 1,40 0,63

100 1,32 0,13 2,30 2,63 15,46 64,80 9,21 4,15

Стрийський парк (м. Льв1в) 43,70 100 0 0 0,50 1,14 3,90 8,93 1,50 3,43 0 0 25,25 57,78 0 0 8,40 19,22 0Д01 0,23 4,05 9,27

Примггка: формований живопшт висотою до 3 м.

На жаль, про те, на базi яких насаджень створювався Буський парк, в лпературних джерелах [12] вщомостей немае, а про Стрийський парк повь домляеться, що вiн був заснований на мющ невпорядковано!, хаотично засад-жено! територп, що носила назву "Стрийсью хащiм [1], а за шшими даними тут були пустирi та посадки на кладовишд [4]. З цього можна зробити висно-вок, що природних коршних насаджень на мющ Стрийського парку на час його заснування не було. До реч^ Стрийський парк знаходиться у мющ, для якого коршними люами е або дiброви, або бучини [6]. Тi залишки деревно! рослинностi, якi названi у згаданих вище лггературних джерелах, найвiрогiд-нiше являли собою фрагменти вкрай деградованих природних лiсiв та штучш посадки. Таким чином, вплив попередньо! рослинностi на парковi насаджен-ня, яю створювалися штучно, був незначним. Сучасний стан деревно! рос-линност е наслiдком людсько! працi, антропогенного впливу та тих природних процеЫв, яю вiдбуваються у паркових ценозах. Так, тд час створення Стрийського парку у ньому було висаджено дуже багато ялини звичайно! (смереки) [5]. До нашого часу вона майже повшстю випала. Натомють граб, ясен, клен гостролистий тощо дуже добре поширюються самоЫвом. Як насль док, ми маемо ценози, яю вiдповiдають не коршним, а похiдним, або деградо-ваним. Останш поступаються корiнним не тшьки за лiсогосподарськими по-казниками, але й за естетичними. На нашу думку, Стрийський парк був би набагато колоритшшим, якби у ньому бшьшу роль вадгравав бук люовий.

Висновки. Оброшинський та Пiдгiрцiвський парки е об'ектами з регу-лярним плануванням, яке в цшому збереглося, але у насадженнях вiдбулися змiни, як викривили первинний вигляд пам'яток садово-паркового мистец-тва. У Буському та Стрийському парках переважае ландшафтне планування, 1х насадження лiсового типу садово-паркового ландшафту або подiбнi до дег-радованих корiнних, або представляють чист ясеневники, чи чистi грабняки. Порiвняно з первинними насадженнями зменшилася кшьюсна участь хвойних, а також, вiрогiдно, дуба та бука.

Л1тература

1. Богданова Ю. Вшськова виставка 1916 р. у Львов1 (на верхшх терасах Стрийсько-го парку)// Наук. вюник УкрДЛТУ: М1сью сади i парки: минуле, сучасне, майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 107-112.

2. 1мшенецька Н.А. Загальш тенденци розвитку паркових фiтоценозiв// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Мсью сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 338-342.

3. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура/ Под ред. И.Д. Ро-дичкина. - К.: Будiвельник, 1990. - 336 с.

4. Кучерявий В.П. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.

5. Кучерявий В.П. Стрийський парк. 1люстрований пупвник. - Львiв: Каменяр, 1976. - 104 с.

6. Максим'юк Т.М., Любинська Г.П. Напрямки реноваци дендролопчного каркасу Стрийського парку в м. Львов^/ Старовинш парки i проблеми 1х збереження. Тези доповщей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200^ччю дендролопчного парку "Софивка". -Умань, 1996. - С. 191.

7. Нельговский Ю.Ю. Опыт проектирования восстановления исторических парков в Украинской ССР. Обзорная информация. - М.: Б.и, 1983, вып. 6. - 45 с.

8. Природно-заповщний фонд Укра1ни загальнодержавного значення: Довiдник/ Редкол. В.Б. Леоненко та шшг - К.: Наука, 1999. - 240 с.

9. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.

10. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.

11. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). - СПб: Мир и семья, 1995. - 992 с.

12. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. - Warszawa. - 1989, т. VI A. - 412 s., T. VI B. - 280 s.

13. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. - Warszawa. - 1990, т. VII A. - 696 s., T. VII B. - 431 s.

УДК 502.72 Проф. Б.Я. Голояд1, д-р техн. наук; К. О. Турчак2

ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТИСА ЯГ1ДНОГО У ЗАКАЗНИКУ "КНЯЖДВ1РСЬКИЙ" ТА ШЛЯХИ II ВИР1ШЕННЯ

Висвгглено проблемы питання, як пов'язаш iз збереженням деревостану тиса ягщного у заказнику "Княждвiрський". Основна причина, що спричиняеться до роз-ладу деревостану тиса ягщного i попршення умов його зростання та збереження, по-лягае в активiзацii шкщливих екзогенних процеав. Наводяться даш вже виконаних наукових дослщжень i реальш види можливих дослщжень на найближчi роки, як допоможуть встановити основш причини проявiв шкiдливих екзогенних процеав i кiнцево опрацювати схему стабшзацп зсувного схилу, збереження та вщтворення тиса ягiдного у заказнику "Княждвiрський".

1 1нститут туризму i менеджменту Прикарпатського нацюнального ушверситету 1м. Василя Стефаника

2 директор Надв1рнянського держтсгоспу