CC BY
100
штетом. Перюд повiльного росту може тривати вщ 40 до 120 роюв. У старшому вщ швидюсть росту дерев зростае i набувае значень II, I, i навiть Ib боштету.
2. Найбiльший пpиpiст у висоту простежуеться у вщ 50-100 роюв, за дiамeтpoм - у 50-150 роюв, а за об'емом - шсля 150 poкiв.
3. Враховуючи навeдeнi бioмeтpичнi oсoбливoстi ходу росту дерев ялищ та особливо високо1 пpoдуктивнoстi, а також дiагнoстичнi рекоменда-цiï З.Ю. Герушинського [1, 2], деревостани з перевагою ялищ у горах дощль-но вщнести до типу вологих яличин. Видшення суяличин потребуе додатко-вого таксацiйнoгo дослщження, oскiльки ïхня пpoдуктивнiсть повинна бути загалом нижчою.
Лiтература
1. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат : Практические рекомендации. - Львов, 1988. - 164 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лшв Украшських Карпат. - Льв1в : Вид-во "Шрамь да", 1996. - 208 с.
3. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксащя. - Льв1в : УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
4. Калинович Н.О. Змши лшв швшчно-захщного Передкарпаття в голоцеш // Лшвни-ча академ1я наук Укpаïни: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка". - 2002.
- Вип. 1. - С. 63-66.
5. Калинович Натал1я. 1стор1я розвитку флори та рослинносп Укpаïнських Карпат // Пращ НТШ. Том XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в, 2003. - С. 18-28.
6. Криницький Григорш, Третяк Платон. Стан лшв Украшських Карпат, еколопчш проблеми та перспективи Пращ НТШ том XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в, 2003. - С. 54-65.
7. Парпан Т.В. Бюлого-географ1чш особливосп ялищ бшо'1 у Центральны Сврош та в Укpаïнi // Науковий вюник УкрДЛТУ: Охорона бюр1зномашття: теоретичш та прикладш ас-пекти. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 54-69.
8. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
9. Третяк П. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько'1 частини басейну Днютра // Пращ Наукового товариства 1м. Шевченка. - Т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2003. - С. 214-231.
10. Цурик G.I. Таксащя дерева та його частин. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2006. - 328 с.
11. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливосп природного люового покриву Приднютровсько'1 височини на Передкарпатп // Лшвнича академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004. - Вип. 2. - С. 79-81.
12. Черневий Ю.1. Сукцесшш стади тишв люу за участю бука, дуба та ялищ // Лшвни-ча академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка". - 2004.
- Вип. 3. - С. 72-77.
13. Черневий Ю.1. Особливосп структури люового покриву низькопрного ландшафту у басейш р1чки Днютер // Лiсiвнича академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Вип. 5. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол1технка", 2007. - С. 47-50.
14. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1980. - 192 с.
15. Шевченко С.В. Прикарпатские пихтовые дубравы и пути их восстановления // Лесное хозяйство, 1952. - № 9. - С. 50-52_
УДК 712.3/4(477.42) Ст наук. ствроб. Ю.О. Клименко, канд. бюл. наук -
НБС НАН Украти
НАСАДЖЕННЯ СТАРОВИННИХ ПАРКШ-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено загальш вiдомостi про 5 старовинних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Житомирсько'1 областi, баланс !хшх
площ, розподш озеленено! площi зазначених об'екпв за типами садово-паркових ландшафт1в та розподш озеленено! площi мiж видами й шшими насадженнями. Здiйснено порiвняльно-фiтценотичний аналiз.
Ключов1 слова: старовинний парк, садово-парковi ландшафти, насадження, природнi лiси, порiвняльно-фiтоценотичний аналiз.
Senior research officer Yu.A. Klimenko - NBG NAS of Ukraine
Plantations in ancient parks, landscape gardening memorials of national
importance, in Zhytomyr region
General information is provided on 5 ancient parks, landscape gardening memorials of national importance, in Zhytomyr region: area balance, the wooded area division according to landscape architecture types and also the division on the basis of species and other plantations domination in the area. Comparative phytocenotic analysis of plantations was done.
Keywords: ancient park, garden-park landscapes, plantations, natural forests, comparative phytocenotic analysis.
Бшьшють парюв в Укра!ш у XVIII-XIX ст. створювали на баз1 природ-них насаджень. Часто це були майже недеградоваш коршт люи. Тому, для вщновлення насаджень старовинних парюв потр1бно застосовувати пор1в-няльно-фггоценотичний метод [8], який передбачае вивчення, моделювання та формування паркових угрупувань шляхом сшвставлення !х з аналопчними коршними рослинними ценозами.
Метою наших дослщжень стало вивчення сучасного стану насаджень старовинних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавно-го значення Житомирсько! област та проведення пор1вняльно-ф1тоценотич-ного анал1зу. Методика дослщжень передбачала встановлення таксоном1чно-го складу, виготовлення топограф1чних плашв, ландшафтних плашв i плашв насаджень. За топографiчними планами обраховувався баланс плошд кожного парку (таким чином визначали озеленену площу парюв, яку надалi аналiзува-ли). Шд час складання ландшафтного плану застосовували класифiкацiю са-дово-паркових ландшаф^в Л.1. Рубцова [6, 7], який видшив 6 типiв садово-паркових ландшаф^в: лiсовий, парковий, лучний, садовий, регулярний, аль-пiйський. Цей крок е потрiбним, оскiльки порiвняльно-фiтоценотичний метод може застосовуватися тшьки до певних ландшаф^в. Цим методом можна ко-ристуватися пiд час аналiзу насаджень у люовому типi садово-паркового ландшафту, у парковому (великих гаях) й альпшському (на великих за площею дшянках, якi створенi на базi природних виходiв камiння на поверхню). Пiд час складання плашв насаджень територiю дiлили на видши за переважаючи-ми видами (видшяли також сади, галявини та луки, алейш та рядовi посадки). Якщо вид переважав у якомусь видш i, крiм того, з нього були створеш але! чи ряди, то !хш плошi не тдсумовували, а розглядали окремо. Видiли, в яких жоден вид не мав бшьше 4 одиниць у складi насадження, ми вщносили до ви-дiлiв, у яких жоден вид не переважае, та позначали !х окремим знаком.
У Житомирськiй област е п'ять старовинних паркiв-пам,яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Це парки у с. Верхiвня Ружинського району, у с. Городниця Новоград-Волинського району, с. 1вни-
ця Андрушiвського району, с. Нова Чортория Любарського району та с. Тро-ща Чуднiвського району. Загальнi вiдомостi про щ парки наведено у табл. 1, баланси площi - у табл. 2, а розподш озеленено! плошд за типами садово-пар-кових ландшаф^в - у табл. 3 (ландшафтш плани паркiв за браком мюця не наводимо; ландшафтний план Новочорторийскього парку представлений у нашш публжаци [3]).
Табл. 1. Загальш вiдомостiпро об'екти досл'кдження
Парк Час заснування Офщшна площа, га Обстежена площа, га Наявтсть палацу*
Верх1внянський 1820-т1 рр. 34 41,3 Х
Городницький м1ж 1856 та 1878 р. 21 18,7 -
1вницький друга половина XVIII ст. 14 15,5 -
Новочорторийський початок Х1Х ст. 19,2 28 Х
Трощанський 1810-1820 рр. 31,9 40 -
ПримШка: "Х" - палац збер1гся, "-" - палац зруйнований. * - Городницький парк розташований на обох берегах р1чки Случ, але водна поверхня не входить у площу парку.
_Табл. 2. Баланси плеищ об'eктiв досл'кдження_
Парк Загальна площа, га/% Катего! эи площ1, га/%
озеленена площа буд1вл1 дор1жки водойми шше
Верх1внянський 41,3 100 38,85 94,1 0,35 0,8 21 5,1 0 0 0 0
Городницький 18,7 100 18,05 96,5 0,05 0,3 0,5 2,7 01 0 0,12 0,5
1вницький 15,5 100 13,8 90,2 0,05 0,3 0,45 3,0 10 6,5 0 0
Новочорторийський 28,0 100 24,65 88,0 0,3 1,1 14 5,0 0,13 0,4 1,554 5,5
Трощанський 40,0 100 39,75 99,4 0 0 0,25 0,6 04 0 0 0
ПримШка: - цвинтар.; - Новочорторийський парк розташований на берез1 створеного на р1чщ Случ ставка площею 32 га, який не входить у площу парку.; 3 -Садиби; 4 - Трощанський парк розташований на берез1 створеного на р1чщ Тетер1в ставка площею 21 га, який не входить у площу парку.
Потреба наведення у табл. 1 офщшно! площд та площд, на якш здшснено обстеження, зумовлена тим, що дуже часто офщшш площд не збь гаються з реальними, а також тим, що в окремих випадках важко встановити межi парюв, оскшьки ш у довiдниках про природно-заповщний фонд, нi в тих, кому парки тдпорядковаш, не було на час проведення дослщжень точ-них топографiчних планiв, або державних акпв на право користування землею, за якими можна було б встановити щ межь Це е iстотною проблемою у справi збереження старовинних паркiв.
Як показуе практика, доглянутють паркiв значною мiрою залежить вiд того, зберiгся у ньому палац, чи ш. Найчастше насадження паркiв, у яких палац був зруйнований, деградували сильшше.
Табл. 3. Ктьшсть видiв i культиварiв тарозподт озеленено'1 плош^ об'eктiв _до^дження за типами садово-парковихландшшфт'кв_
Парк Кшь-кють вид1в, шт. Кшь-шсть куль-тива-р1в, шт. Озеленена площа, га/% Розподш озеленено! площ1 за типами садово-паркових ландшафт1в, га/%
люо-вий парко-вий луч-ний садо-вий регу-ляр-ний аль-пш-ський
Верх1внян-ський 58 2 38,85 100 32,1 82,6 1,65 4,2 36 9,3 0,15 0,4 1,35 3,5 0 0
Городниць-кий 45 2 18,05 100 13,55 75,1 0,05 0,3 2,75 15,2 0 0 0,55 3,0 1,15 6,4
1вницький 21 1 13,8 100 53 38,4 1,35 9,8 6,82 49,4 0,03 0,2 0,3 2,2 0 0
Новочорторийський 41 1 24,65 100 15,45 62,7 2,0 8,1 5,05 20,5 0,05 0,2 21 8,5 0 0
Трощан-ський 29 1 39,75 100 39,15 98,5 0 0 0 0 0 0 0,6 1,5 0 0
З табл. 3 випливае, що сучасний таксономiчний склад насаджень неба-гатий. Для бшьшосл парюв вщомосл про таксономiчний склад у перюд роз-квiту вiдсутнi. в дат тшьки про Новочорторийський парк [5], у якому свого часу юльюсть видiв i культиварiв була значно бшьшою. Ми вважаемо, що в насадженнях ушх паркiв вщбулася таксономiчна деградацiя [4] i юльюсть ви-дiв стала значно меншою, нiж у перiод розквiту. Люовий тип садово-паркового ландшафту переважае у 4 з 5 парюв. У Трощанському парку вiн займае 98,5 % плошд парку. Немае сумшву, що в перiод розквггу паркiв частка лiсо-вого типу садово-паркового ландшафту була меншою, частка паркового, а та-кож деяких шших типiв садово-паркових ландшафтiв - бшьшою. Це свщ-чить, що у насадженнях старовинних парюв Житомирсько! област вiдбулася ландшафтна деградацiя [4]. Ландшафтна деградацiя - це порушення, а часом i зникнення у парку певних тишв садово-паркових ландшаф^в (найчастiше завдяки розвитку самоЫву, а iнодi й через здшснеш у нашi днi безсистемнi посадки - регулярний, парковий, садовий, лучний ландшафти перетворюють-ся на люовий). Ландшафтна деградацiя проявляеться також у зменшенш пло-щд галявин, перекриттi просiк, через яю вiдкривалися ближнi та дальнi пер-спективи тощо.
Нижче наведено плани насаджень Городницького (рис. 1), 1вницького (рис. 2) та Трощанського парюв (рис. 3). План насаджень Верхiвнянського парку наведено у нашш публжаци [2], а Новочорторийського - в шшш нашiй публжаци [3]. Вщомост про площi, якi займають у кожному з цих парюв ви-дши рiзних видiв, а також iншi насадження подано в табл. 4.
Верхiвнянський парк розташований на територи Козятинсько-Сквирського геоботанiчного району дубових, менше грабово-дубових лiсiв та лучних стешв [1]. Нинi в парку дубовi насадження займають невелику пло-щу. У !хньому складi значна участь ясена звичайного. А на 2/3 озеленено! площi домшуе ясен звичайний. Переважають рослини молодого та середньо-го вiку. Очевидно, що вони походять iз самоЫву, що розвинувся на мiсцi ко-лишнiх паркових насаджень. Серед видшв, у яких жоден вид не переважае, основним е той, який складаеться з клена гостролистого, дуба звичайного, ясена звичайного, клена польового та липи серцелисто!.
Рис. 1. План насаджень Городницького парку: 1 - липа серцелиста (0,1 га, 0,5 У вiд озеленено1' площi), 2 - iльмовi (в'яз шорсткий та в'яз малий) (0,65 га, 3,6 У), 3 -граб звичайний (1,7 га, 9,4 У), 4 - клен гостролистий (1,5 га, 8,3 У), 5 - верба быа (0,1 га, 0,5 У), 6 - вiльxа чорна (0,3 га, 1,7 У), 7 -робшя звичайна (1,1 га, 6,1 У), 8 -iншi види листянт дерев (горix чорний /0,03 га, 0,2 У/), 9 - сосна звичайна (8,85 га,
49,0 У), 10 - ялина звичайна (0,03 га, 0,2 У), 11 - модрина европейська (0,05 га, 0,3 У), 12 - виды, у якому жоден вид не переважае (0,04 га, 0,2 У) 13 - iншi листяш кyщi (бузина чорна /0,15 га, 0,8 У/), 14 - галявина, луки (2,9 га, 16,1 У), 14 - ряд iз листянт дерев (а - гiркокаштан звичайний /0,05 га, 0,3 У/, б - липа серцелиста /0,05 га, 0,3 У/, в - тополя чорна /0,15 га, 0,8 У/), 15 - ряд iз xвойниx дерев (ялина звичайна /0,3 га, 1,7 У/), 16 - окреме листяне дерево, l7 - окреме xвойне дерево (г -
модрина европейська)
Табл. 4. Розпод1л озелененоК площь старовинних паркьв ЖитомирськоК област1
м1ж видами та шшими насадженнями
Розподш озеленено! плошд, га/%
Парки Озеленена площа, га/% ясен звичайний граб звичайний клен гостролистий вшьха чорна робшя звичайна сосна звичайна ялина звичайна видш, у якому жоден вид не пе-реважае галявина, луки iншi види та насадження
Верхiвнянський 38,85 100 25,45 65,5 0 0 0,5 1,3 0 0 0,35 0,9 0,45 1,2 05 1,3 23 5,9 5,45 14,0 3,85 9,9
Городницький 18,05 100 0 0 17 9,4 15 8,3 0,3 1,7 11 6,1 8,85 49,0 0,03 0,2 0,04 0,2 2,9 16,1 1,63 9,0
1вницький 13,8 100 1.05 7.6 0 0 0,65 4,7 0 0 0 0 0 0 21 15,2 0,7 5,1 81 58,7 1,20 8,7
Новочорторий-ський 24,65 100 10,75 43,6 0 0 0,25 1,0 30 12,2 0 0 0,05 0,2 0,05 0,2 0,2 0,8 6,85 27,8 3,50 14,2
Трощанський 39,75 100 27,15 68,3 12,0 30,2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0,6 1,5
Рис. 2. План насаджень 1вницького парку: 1 - липа серцелиста (0,3 га, 2,2 % вiд
озелененоI площI), 2 - ясен звичайний (1,05 га, 7,6 %), 3 - клен гостролистий (0,65 га, 4,7 %), 4 - клен цукристий (0,1 га, 0,7 %), 5 - гiркокаштан звичайний (0,05 га, 0,4 %) 6 - береза повисла (0,02 га, 0,2 %), 7 - тополя быа (0,1 га, 0,7 %), 8 - верба быа
(0,1 га, 0,7 %), 9 - ялина звичайна (2,1 га, 15,2 %), 10 - модрина европейська (0,1 га, 0,7 %), 11 - виды, у якому жоден вид не переважае (0,7 га, 5,1 %), 12 - плодовий сад (0,03 га, 0,2 %), 13 - галявини, луки (8,1 га, 58,7 %), 14 - чагарниковi верби (0,1 га,
0,7 %), 15 - ряд i3 листяних дерев (а - липа серцелиста /0,1 га, 0,7 %/, б -гiркокаштан звичайний /0,05 га, 0,4 %/, в - ясен звичайний /0,1 га, 0,7 %/, г - верба быа /0,02 га, 0,2 %/), 16 - ряд i3 хвойних дерев (ялина звичайна /0,03 га, 0,2 %/), 17 -окреме листяне дерево (д - ясен звичайний з Д=142 см, iншi дерева - переважно ясени, а також дектька грабiв, лип та т.), 18 - окреме хвойне дерево (е - сосна Веймута, е - сосна звичайна, решта - ялини звичайш).
Рис. 3. План насаджень Трощанського парку: 1 - ясен звичайний (27,15 га, 68,3 % вiд озеленено1' площi), 2 - граб звичайний (12,0 га, 30,2 %), 3 - ряд iз хвойних дерев
(ялина звичайна - 0,6 га, 1,5 %/)
Ряди та фрагменти рядiв Ï3 старих дерев, OKpeMi crapi дерева та неве-лию ïxHi куртини, що трапляються серед насаджень ясена, св^ать про зов-ciM шший вигляд первинних насаджень. На нашу думку, базою для створен-ня парку слугувала природна дiбpовa, в якш було прокладено доpiжки, зроб-лено галявини, висаджено але].', окpемi дерева та групи хвойних, iншi декора-тивш рослини. У роки лихолпъ дуб був вирубаний, вщбувся вщпад в алеях,
загинуло багато хвойних (ялин, модрин), а вшьт мюця захопив ясен звичайний, який дае рясний самоЫв, або на цих мюцях утворилися видши, у яких жоден вид не переважае.
Городницький парк розташований на територи Городницько-Олевсь-ко-Gмiльчинcького району дубово-соснових i соснових лiciв рододендроно-вих, а також piзнотипних, переважно евтрофних лicових болiт. Серед корш-них лiciв переважають дубово-cоcновi лicи з рододендроном жовтим, яю займають значш площi у зниженнях рельефу. Соcновi лicи займають веpхiвки гоpбiв та iншi пiдвищення рельефу. У зниженнях трапляються також cоcновi лicи рододендроновь Подекуди вiдзнaченi гpaбово-дубовi лicи [1]. Парк розташований на обох берегах pi4^ Случ (табл. 2 та рис. 2). Проте, на нашу думку, старовинний парк був тшьки на правому берез^ а лiвобеpежнa дшянка бу-ла приеднана до старовинного парку в радянський перюд. Лiвобеpежнa части-на, яка знаходиться на плато, - це фрагмент природного соснового люу (саме соснового люу, а не соснового люу рододендронового, тому рододендрон жовтий у парку не зростае). Осюльки лiвобеpежнa частина бшьша за площею, сосна звичайна стала домшуючим видом цього парку. Щодо правобережно'' частини, то, нaйвipогiднiше, коpiнним насадженням i базою для створення парку була грабова дiбpовa. Саме ïï деградащя призвела до домiнувaння у наш час на нш грабняюв та нaявноcтi значних площ, на яких переважають клен гостролистий та шьмовь На цiй же плошд почав розповсюджуватися штроду-кований вид - робшя звичайна. У Городницькому парку е дшянки альпшсь-кого типу садово-паркового ландшафту, яю займають значш плошд, оcкiльки утвоpенi природними виходами камшня на поверхню. До таких дшянок засто-сування поpiвняльно-фiтоценотичного методу цiлком прийнятне.
1вницький парк знаходиться на територи Житомирського геоботашч-ного району дубових лiciв лщинових (волосистоосокових, трясучковидно-осокових та чоловiчопaпоpотевих), а також грабово-дубових лiciв. Iнодi в paйонi трапляються дiлянки грабових та грабово-соснових лiciв [1]. У 1вниць-кому парку переважае лучний тип садово-паркового ландшафту. Люовий тип лише на другому мющ (див. табл. 3). Насадження мають штучне походження, через що поpiвняльно-фiтоценотичний метод застосовувати не можна. У парку збереглося деюлька старих ялин звичайних, а навколо них у повоенний час було висаджено молодi ялини звичайш, завдяки чому цей вид переважае у насадженнях.
Новочорторийський парк розташований на територи Любарсько-Чуд-швського геоботашчного району грабово-дубових, дубово-соснових, грабо-во-дубово-соснових та дубових лiciв i лучних cтепiв. Гpaбово-дубовi люи пpедcтaвленi acоцiaцiями Carpineto-Quercetum caricoso (pilosae)-egopodiosum, Carpineto-Quercetum aegopodiosum; дубовi лicи - асощащями лщиново-ягли-цевою (Quercetum (roboris) coryloso-aegopodiosum) та лщиново-прськоосо-ковою (Quercetum coryloso-caricosum (montanae); cоcново-дубовi лicи пред-cтaвленi acоцiaцiями Querceto-Pinetum herbosum, Querceto-Pinetum pteridi-osum, а гpaбово-дубово-cоcновi люи - Carpineto-Querceto-Pinetum herboso-pteridiosum [1].
Новочорторийський парк непомгтно переходить у навколишнi природ-m насадження (лiси, луки та болота). Очевидно, що природнi люи стали свого часу основою, на який створювався парк. Оскiльки територiя мала дiлянки з надмiрним зволоженням, для вщводу вологи було зроблено дренажну систему. У парку було висаджено значну кшьюсть штродукованих видiв, зокрема малопоширених. Пiсля вшни 1941-1945 рр. перестала функцiонувати дренаж-на система. Вологiсть грунлв зростала, i багато видiв загинуло (зокрема вщ колекцiï модрин лишилося тшьки кiлька рослин модрини европейсько''). Ниш на бшьшш частинi територiï переважае ясен звичайний (звiдси можна при-пустити, що корiнним лiсом, який став базою для парку, був дубовий лю ль щиновий). Шдвищення вологостi грунту створило добрi умови для розповсю-дження вiльхи чорно'', яка домiнуе на 3 га (12 % вщ озелененоï плошд парку).
Трощанський парк розташований на територп Любарсько-Чудшвсько-го геоботанiчного району, коротку характеристику лiсiв якого зроблено вище в опис Новочорторийського парку. Трощанський парк найменш доглянутий. Деградащя паркових насаджень призвела до майже повного переважання ль сового типу садово-паркового ландшафту. Вщ цiнних юторичних насаджень лишився тiльки ряд 200^чних ялин. Решту територп займають ясеневий (на схилах) i грабовий (на плато) масиви. Можна припустити, що коршними на-садженнями, як стали основою для створення парку, були дубовий (на схилах) та грабово-дубовий люи (на плато). ïхня деградащя призвела до утворен-ня ясенниюв i грабняюв.
Отже, у насадженнях старовинних парюв Житомирсько'' област вщ-булася фiтоценотична деградацiя [4]. Фгтоценотична деградацiя насадження, яке е окремою парковою асоцiацiею - це змша спiввiдношення мiж кiлькiстю рослин рiзних видiв в усiх ярусах порiвняно з непорушеними корiнними на-садженнями, а також невiдповiднiсть видового складу порiвняно з тим же еталоном. Фiтоценотична деградацiя паркового масиву, який складався з кшькох асощацш, - це зменшення 'хньо'' кшькост^ або фiтоценотична дегра-дацiя в окремих (у^х) асоцiацiях.
Наведенi даш також показують, що порiвняльно-фiтоценотичний метод можна застосовувати до паркових насаджень, у яких основою були при-родш люи, а також до створених штучно, але тшьки тих, де використовували аборигеннi види. До масивiв iз iнтродукованих видiв метод не застосовуеться (за винятком випадюв, коли малоцiнний iнтродуцент, наприклад робiнiя зви-чайна, захопив територш, i ми плануемо видалити його та вщновити на цьому мющ корiнне насадження).
Л1тература
1. Геоботашчне районування УкраУнськоУ РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. -
303 с.
2. Клименко Ю.О. Верх1внянський парк: ютор1я створення та сучасний стан // Вюник Нацюнального утверситету 1меш Тараса Шевченка. 1нтродукщя та збереження рослинного р1зномашття. - 2005. - Вип. 8. - С. 44-47.
3. Клименко Ю.О. Насадження Новочорторийського парку Житомирсько' област // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2009. - Вип. 19.3. -С. 23-29.
4. Кузнецов С.И., Клименко Ю.А. Об актуальных биоэкологических проблемах зеленого строительства // Бюлетень державного Нштського саду. - 1999. - Вип. 81. - С. 50-55.
5. Липа О.Л. Визначш сади 1 парки Украши та !х охорона. - К. : Вид-во Кшвського унту, 1960. - 176 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1979. -
183 с.
7. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
8. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи: дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.05. -К., 1985. - 199 л. _
УДК 581.526.42 (477. 85) Доц. В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук; Г.Д. Шутак -Державнеуправлтня охорони навколишнього природного середовища в Чертвецькш област1; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ДО ПИТАНИЯ ПРИРОДНОГО ЗАЛ1СЕННЯ ЛУК I ПОЛОНИН
Визначено HOBi тдходи до залюення Буковинських Карпат та Передкарпаття в умовах економiчноi кризи. Для розширення територш люових насаджень запропоно-вано збереження яюсного природного залюення лук i полонин.
Ключов1 слова: Буковинсью Карпати, залюення, еколого-економiчний ефект, збалансований розвиток, Карпатська конвенщя.
Assoc. prof. V.D. Solodky; G.D. Chutak - State administration of natural
environment protection in Cherniveckiy area; assoc. prof. V.Ya. Zayachuk -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Regarding the issue of the afforestration of meadows and mountain valleys
New approaches concerning the afforestration of Bukovinian Carpathians and Pre-Carpathians are defined under the conditions of the economic crisis. The natural afforestration of meadows and mountain valleys of high quality is to be the optimal way for expanding the territories of forest stands.
Keywords: Bukovinian Carpathians, afforestration, eco-economic effect, balanced development, Carpathian convention.
Складношд еколого-економ1чних проблем i масштаб завдань збереження бюр1зномашття Буковинських Карпат та Передкарпаття потребують гармошзаци секторальних зусиль щодо вдосконалення природокористування i збереження природного довкшля [8]. Тривалий час традицшна форма вщ-новлення лiсiв мала прюритет у розвитку люового господарства, водночас значно менше уваги придшяли використанню чинника природного залюення, зокрема, лук i полонин. Врахування i практична реалiзацiя цього аспекту ста-новить важливу ланку збалансованого розвитку в люокористуванш та опти-мiзацii природокористування [1, 2].
Новий тдхщ до залюення Буковинських Карпат та Передкарпаття -використання фактору яюсного природного залюення лук та полонин - пев-ною мiрою змшюе традицшш напрямки люовщновлення. Поряд з тим е одним з чинниюв виршення питання паритету еколопчних та економiчних ас-пекпв природокористування, на що наголошено в Стратеги виконання Рам-ковоi конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат, сприяе створенню
