CC BY
36
There are described biological and ecological characteristics of Korean fir. There are defined optimal circumstances for the growth of seeds of the species studied. The dynamics of seed germination, depending on the type of substrate is studied in greenhouses. The conducted experiments confirmed the broad applicability of seed breeding for the receipt of qualitative planting material of Korean fir.
Keywords: introduction, Korean fir, seeds, seedling, breeding.
УДК 502.4(477) Acnip. Ф.Ф. Марков; доц. A.B. Вишневський, канд. с.-г. наук -Житомирський нацюнальний агроекологiчний ушверситет
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ПАРКУ-ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА 1МЕН1 МИКЛУХИ-МАКЛАЯ
Проведено анашз apxiBH^ даних створення парку-пам'ятки садово-паркового мис-тецтва iM. Миклухи-Маклая. Дослщжено сучасний стан паркових насаджень i i'x структуру. Проведено юторичну, таксономiчну, ландшафтну та естетичну ощнку паpковоi тери-торп. Розроблено методи та шляхи реконструкцп паркових насаджень.
Ключовi слова: геоботашчний район, едифкатор, дендрофлора, тип садово-паркового ландшафту, деградацш.
Постановка проблеми. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва iM. Миклухи-Маклая розташований у м. Малин Житомирсько'1 облает (50°46'06,72" С, 29°15'06,04" B).
Рис. 1. Супутниковий знток парку iM. Миклухи-Маклая
Його названо на честь видатного мандршника, антрополога, етнографа, географа, гумашста Росшсько! 1мперц М.М. Миклухи-Маклая, який займався ан-трополопчними та зоолопчними дослщженнями не тальки на територц бврази, а й на землях Ново!' Гвше1 та Австралп. Микола Миколайович Миклуха-Маклай на час перейду його с1м'1 до Малина вже був вщомим географом та етнографом 1 перебував у далеких експедищях.
Матар Миколи Миколайовича Катерина Семешвна переселилася до Малина з1 свош старшим сином Серпем та дочкою Ольгою. Малинський маеток, шсля смерта Катерини Семешвни, у 1905 р. ощнювався в 200 тис. рублш. Особ-ливу щншсть мав парк, у якому було багато рщккних дерев в1ком 500-600 роюв. Його було сплановано у ландшафтному стил1. Для шдтримки парку у належному сташ с1м'я Миклух утримувала двох садавнитв [2, 8]. На сьогодш, на жаль, бшь-шкть рослин не збереглася, зокрема й та, що були завезеш Миклухою-Маклаем з Ново! Гвше!.
Упродовж 1917-1941 рр. парк занепадае, фактично шхто його не догля-дае, значна частина штродукованих видш на його територц гине. Саме тому ниш у склада його дендрофлори переважають аборигенш деревш та чагарников1 види. У роки Друго! Свиово!' В1йни фашистсьш окупанти вир1зали частину дерев парку, який вже на той час примикав до центру мкта.
Вщновлення мкького парку почалося у 1960-1970-та роки. Тод1 було роз-чищено та заасфальтовано але!, розчищено ставки, на них збудовано станцда для човшв, споруджено линш театр. Кр1м того, збудовано дитячий майданчик з каруселями та атракцюнами, який, на жаль, дониш не зберкся: вш поступово виро-бив свш ресурс та згодом його демонтували.
Статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва мкцевого значення 1м. Миклухи-Маклая було набуто 22 грудня 1973 р. зпдно з ртенням Жито-мирського облвиконкому, площа на той час становила 43,0 га. Але шсля прове-дення швентаризацл парку було з'ясовано, що внаслщок забудови перифершно! частини (школа-лщей, дитячий садочок, жил1 приватш маетки) протягом 19731992 рр. його площа зменшилася на 13,4 га та становить ниш 29,6 га.
Метою роботи е проведения кторично1, таксоном1чно1, ландшафтно! та ес-тетично! ощнки парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва 1м. Миклухи-Маклая.
Матерiали та методика дослщжень. Як первинш даш використано ма-тер1али Центрального державного кторичного архшу та Державного арх1ву Жи-томирсько! областа [2, 8]. !нформацц стосовно с1м'1 Миклухи-Маклая бшьш менш достатньо, але даних щодо тогочасного та нишшнього складу дендрофлори парку практично немае. На жаль, немае шформащя щодо видш чи хоча б ро-дав рослин, що завозилися з р1зних кра'н, зокрема з Ново!' Гвше1.
Для досягнення мети, поставлено!' в робота, ми також дослщили таксоно-м1чний склад дендрофлори. Видовий склад дерев 1 чагарниюв вивчали маршрут-ним методом. Разом з тим визначали сучасний саштарний стан дерев з викорис-танням шкали Рисша Л. П. [5]: 0) здоров1 дерева, 1) ослаблеш, 2) сильно ослаблена 3) всихаюч1, 4) св1жий сухостай, 5) старий сухостай, 6) св1жий вировал, 7) ста-рий вировал, 8) св1жий бурелом, 9) старий бурелом. Естетичну ощнку фгтоцено-зш парку проводили за класифжащею В.А. Кучерявого [4], що охоплюе дв шка-
ли - таксащйно-фитоценотичну та емоцшну. Садово-парков1 ландшафти анал1зу-вали за класиф1кац1ею Л.1. Рубцова [6, 7], який видшив 6 титв: лковий, парко-вий, луговий, садовий, альпшський 1 регулярний. Супутниковий зшмок парку от-римано за допомогою комп'ютерно! програми Г1С-6.
Результати дослщжень. Крiм загальнокторично! та мемор1ально1 щн-ност1, пов'язано! з родиною Миклухи-Маклая, дослщжуваний парк мае беззапе-речну наукову щннкть. Зокрема, на його територц добре збереглося ландшафтне планування територц, яке створюе мальовнич1 краевиди. В1к значно! частини де-ревосташв перевищуе 150 роюв, особливо це стосуеться дубових 1 соснових на-саджень. За нашими тдрахунками, у парку-пам'ятщ зростають 57 видiв 1 форм деревних та чагарникових порщ, зокрема деревних - 34 види, чагарникових -22 види, чагарникових л1ан - 1.
У видовому склада переважають мкцев1, аборигенш деревно-чагарников1 види. Нечисленною е група 1итродукованих видш декоративних, а також плодо-вих видав, введених у дендрофлору парку поршняно недавно (табл. 1).
Табл. 1. TaHcoHOMiHHUü склад дендрофлори парку-пам 'ятки садово-паркового мистецтва iM. Миклухи-Маклая
Родина Кiлькicть видiв Кшьюсть штродукованих видiв
R^eHOBi Aceraceae 5 2
Барбарисовi Berberidaceae 1 1
Бeрeзовi Betulaceae 3 -
Жимолостeвi Caprifoliaceae 2 -
Бруслиновi Celastraceae 2 -
K^nap^OBi Cupressaceae 1 1
Бобовi Fabaceae 5 3
Буковi Fagaceae 2 1
Гiркокаштановi Hippocastanaceae 1 1
Маслиновi Oleacea 1 1
CocHOBi Pinaceae 5 3
P030Bi Rosaceae 17 6
Bep6oBi Saliaceae 7 2
Липoвi Tiliaceae 1 -
B^3OBi Ulmaceae 3 1
Винoградoвi Vitaceae 1 1
Всього 57 23
Пкля здшснения кшьккного аналiзу видового складу насаджень визначе-но, що 23 види (40 %) е iнтродукованими. Найчисельнiшою е родина Rosaceae -17 видав (30 %). В оформленнi декоративними насадженнями захщно!' частини парку найчастiше трапляються рослини видш клен гостролистий та цукристий (Acer platanoides L., Acer sacharinum L.), барабрис звичайний (Berberis orientalis L.), береза повисла (Betula pendula L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), ялшець козацький (Juniperus sabina L.), робiнiя псевдо акащя (Robiniapsevdoaca-cia L.), дуб червоний (Quercus rubra L.), гiркокаштан кiнський (Aesculus hyppo-castanum L.), ялина колюча та ялина звичайна (Piceapungens Engelm., Picea abies (L.) Karsten) та ia
Для зручносп проведення аналiзу деревно' домiнуючоí рослинносп так-сацiйнi показники розглядали в межах видшв, якi ми видалили згiдно з вимогами ландшафтно' таксацп. Для кожного з них визначили основнi таксацiйнi показники деревних порiд (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика насаджень парку-пам 'ятки садово-паркового мистецтва ¡.м. Миклухи-Маклая
№ з/п Площа, га Склад насадження Б, см Н, м Категорiя II стану || Вщносна II повнота || л т о "Я ч> К « § со Клас есте-тично'1 цш-носи
1 2,2 4 Лп2 Клг 1 Бп 1 Клц 1 Кляс 1 Дзв 32 26 1 0,3 0,4 II
2 1,6 6 Лп 1 Гркш1 Сзв 1 Рбпс 1 Тч 44 26 1 0,3 0,4 II
3 2,1 9Дз1Сзв 43 26 1 0,4 0,3 II
4 0,7 10Вч+Дзв 42 25 1 0,6 0,7 II
5 1,3 6Ябл4Гр 22 13 2 0,4 0,5 III
6 2,6 9Дзв1Сзв+Бп 60 30 2 0,5 0,6 II
7 1,2 3Грзв2Дзв2Сзв1 Лп1Взш1Клг 30 26 1 0,6 0,8 III
8 2,8 7Дзв2Лп1Сзв 72 29 2 0,4 0,5 II
9 2,2 4Бп4Лп2Дзв +Клг 20 27 0 0,7 0,9 III
10 1,7 8Дзв2Сзв 70 30 2 0,7 0,6 II
11 1,6 4 Лп3 Дзв 1 Сзв 1 Бп 1 Клт 62 29 2 0,8 0,7 II
12 1,1 4Грзв3 Дзв2Бп1 Лп+Клг 40 27 1 0,6 0,8 III
13 0,8 8 Грзв2Бп+Ттр+Взш 34 27 1 0,5 0,7 III
14 2,4 4Грзв2Бп2 Дзв 1 Кл 1 Лп+Сзв 46 27 0 0,7 0,8 III
15 2,3 6Лп2Грзв2Дзв2Сз+Клг 52 29 0 0,7 0,8 III
16 1,4 2 Дзв2Клг2Клт2Рбпс1 Бп1 Лп 44 27 2 0,6 0,7 II
17 1,6 8Вб2Тч+Гкш, Кляс 65 27 1 0,7 0,6 III
У 1-му та 2-му видшах вщсутшй переважаючий вид, причиною цього е штучне походження насаджень i 'х функцюнальне призначення.
Дуб звичайний переважае у 3-му, 6-му, 8-му та 10-му видшах. Площа вкрита дубовими насадженнями, становить 9,1 га (31 % загально' територií). Сосна звичайна трапляеться майже по всiй територц, але займае при цьому до 20 % плошд. Колишнi домшанти дуб звичайний та сосна звичайна були випснеш з фь тоценозу субедiфiкаторами грабом звичайним, липою серцелистою, вшьхою чор-ною, кленом гостролистим та iн. Однiею з причин цього е те, що тсля 1917 р. догляд за парковими насадженнями не здшснювали. Як зазначалося вище, пiд час фашистсько!' окупацц дуб та сосна тддавалися рубщ як дшова деревина, а нових культур не створювали.
Значна частина дерев парку стиглого i перестiйного вiку е сильно ослаб-леними або сухостiйними, насадження пошкоджеш шкiдниками та хворобами.
Щодо естетично!' ощнки фiтоценозiв парку ситуация така. Перший клас естетично!' пiнностi вщсутнш, насадження другого класу займають площу 15,6 га (52,7 % загально!' територií), третього класу - 14 га (47,3 %). Видли з 1-го по 4-й були створеш тд час реконструкцií парку у 60-70-х роках, тому !'х естетичний стан бшьш менш задовiльний. В шших видшах ситуация гiрша: значна кшьккть захаращених д1лянок, дерева та чагарники пошкодженi хворобами та шшдника-
ми. Прохщшсть територй невисока, глибина перспективи, колорит i освiтленiсть на низькому рiвнi, пiдрiст i пiдлiсок рiдкiснi. Таю територи потребують ре-конструктивних i реставрацiйних робiт у першу чергу. Крiм аналiзу дендрофло-ри, ми провели ландшафтний аналiз територи парку (табл. 3).
Табл. 3. РозподЫ територи парку 1м. Миклухи-Маклая за типами садово-паркових ландшафтйв
Тип садово-паркового ландшафту Площа
га %
Люовий 17,4 58,8
Парковий 8,39 28,3
Лучний 2,64 8,9
Садовий 0,90 3,0
Регулярний 0,27 1,0
Альпшський 0,00 0,0
Всього 29,6 100,0
.Шсовий тип садово-паркового ландшафту е переважаючим i займае 17,4 га (58,8 % загально'! площ^. В основному представлений породами граба звичайного, липи серцелистоТ, вiльхи чорноТ та клена гостролистого. На рис. 2. ч1тко видно деревостан граба звичайного, у якому представлено дерева старшого вису, а навколо них суцшьний намет, сформований ¡з дерев молодшого вису.
Рис. 2. Грабняк (лжовий тип садово-паркового ландшафту)
Парк iм. Миклухи-Маклая розташований у Коростенсько-Малинському геоботанiчному районi дубових лiсiв лiщинових та дубово-грабових лiсiв [1]. На нашу думку, парк було створено на базi грабово'! дiброви, яка внаслiдок деграда-ци була замiнена грабняком.
Парковий тип садово-паркового ландшафту представлений в основному стиглими та перестшними насадженнями дуба звичайного, липи серцелистоТ та клена гостролистого, займаючи при цьому 8,39 га (28,3 % загально'! площГ) (рис. 3). Очевидно, що парковий тип садово-паркового ландшафту необхщно всь ляко пiдтримувати, не даючи самоаву перетворювати його на лiсовий тип.
Лучний тип садово-паркового ландшафту займае 2,64 га (8,9 % загально'! площГ) (рис. 4). Регулярний i садовий типи займають територ1ю близько 4 %. Альпшський тип садово-паркового ландшафту вщсутнш.
Рис. 4. Лучний тип садово-паркового ландшафту Висновки:
1. Пгд час панування сгмТ Миклух парк був у вгдповгдному станг. Пiсля 1917 р., через вгдсутнють догляду за парковими насадженнями, вгдбулася таксономiчна i фiтоценотична деградацгя. Бiльшiсть видiв, особливо гнтро-дуцентгв, випали з насаджень. Колишнiй домгнант дуб звичайний витгсне-ний субедифгкаторами грабом звичайним, липою серцелистою i кленом гостролистим.
2. На цей час склад дендрофлори представлений 57 видами деревних та чагар-никових поргд, зокрема деревних - 34 види, чагарникових - 22 види, чагар-никових лiан - 1.
3. Площа, вкрита дубовими насадженнями, становить 9,1 га (31 % вгд загаль-но*1 територи') (3-й, 6-й, 8-й та 10-й видгли). Сосна звичайна трапляеться майже по всгй територи', але займае при цьому не бгльше 20 % площг.
4. Перший клас естетично'1 щнностг вщсутнш, насадження другого класу займають площу 15,6 га (52,7 % вгд загально'1 територи'), третього класу -14 га (47,3 %).
5. Типи садово-паркових ландшафтгв представлен таким чином: лгсовий -17,4 га (58,8 %), парковий - 8,39 га (28,3 %), лучний - 2,64 га (8,9 %), регу-лярний i його елементи - 0,27 га (1,0 %), садовий - 0,90 га (3,0 %). Аль-пгйський тип - вщсутнш.
Лiтература
1. Геоботашчне районування Украшсько!' РСР. - К., 1977. - 303 с.
2. Державний apxiB жИтомирсько!' областi., Ф. 568., Оп. 1., Спр. 3.
3. Кузнецов С.1. Бюеколопчш та фiтомелiоративнi засади паркознавства / С.1. Кузнецов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. -Вип. 13.5. - С. 317-320.
4. Кучерявий В.П. Озеленения населених мюць / В.П. Кучерявий. - Львш, 2008. - 455 с.
5. Методические предложения по созданию системы постоянных пробных площадей на особо охраняемых территориях / Л.П. Рысин, Е.С. Комиссаров, А.А. Маслов и др. - М. : Изд-во "Прогресс", 1988. - 28 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Изд-во "Прогресс", 1979. - 183 с.
7. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К., 1956. - 211 с.
8. Центральний державний iсторичний архш Украши у Киеш, Ф. 276, Оп. 1., Спр. 453.
Марков Ф.Ф., Вишневский А.В. Комплексная оценка парка-памятника садово-паркового искусства имени Миклухи-Маклая
Проведен анализ архивных данных создания парка-памятника садово-паркового искусства местного значения им. Миклухи-Маклая. Исследованы современное состояние парковых насаждений и их структура. Проведена историческая, таксономическая, ландшафтная и эстетическая оценка парковой территории. Разработаны методы и пути реконструкции парковых насаждений.
Ключевые слова: геоботанический район, эдификатор, дендрофлора, тип садово-паркового ландшафта, деградация.
Markov F.F., VyshnevskyiA.V. Comprehensive assessment of Miclouho-Maclay park, the monument of landscape art
The article is devoted to the analysis of archival experience of creation the Miclouho-Maclay park, monument of landscape architecture. Examined the current state of Parkland and their structure. Conducted historical, taxonomic, landscape and aesthetic evaluation of park area. Elaborated the methods and ways of reconstruction of parkland.
Keywords: geobotanical region, edificator, dendroflora, the type of park landscape, degradation.
УДК 630*[625+627.3] Мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЛАНДШАФТНО-ТАКСАЦ1ЙНИЙ ВИДЫ I ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
Проаналiзовано застосування люшиичо-таксацшних та лаидшафтно-рекреацшиих ознак для люш зелених зон вщповщно до норматишв та запропоновано ландшафтно-рек-реацшш ознаки люш люопаркових частин, як визначають цшшстъ люових масивш та до-цшъш люогосподарсью заходи для шдвищення бюлопчно! стшкост насаджень, 1хньо1 продуктивное^ та покращення благоустрою.
Ключовi слова: рекреацшно-оздоровч1 люи, люопаркова частина лгав зелено! зони, ландшафтно-рекреацшш ознаки.
Вступ. •Шсошвентаризацшт роботи в рекреацшно-оздоровчих лках е основою для розроблення проектiв оргашзаци та ведення господарства, спрямованих на забезпечення сприятливих саштарно-гшетчних, мiкроклiматичних та естетичних умов для вщпочинку працiвникiв, охорону навколишнього природного середови-ща, унiкальних i живописних ландшафтов, пам'яток iсторií та природи тощо.
Матерiали ландшафтно! таксацií дшянок використовують для проектуван-ня лкогосподарських заходав з метою розкрити та посилити ландшафтно-архь тектурнi, декоративнi та санiтарно-оздоровчi функцií лiсу. Пiд час ландшафтно! таксацií лiсопаркових частин подано додаткову до загально!' лiсовоí таксацл ха-
