CC BY
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
the article. It is set that the agroforestal planting weaken force of winds and improve the microclimate of the fields, instrumental in retention of snow on field and hinder blowing of snow in a hydrographical network, detain and regulate the flow of the melted and thun-dershower waters, improve the hydrological mode of territory and promote humidity of the fields, protect soils from erosive processes.
Keywords: rational land use, soil erosion, agroforestmelioration, forested territory, productivity.
УДК 630*182.59 Астр. О.Б. Шиммв1 - НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
ЖИТТеЫСТЬ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В Р1ЗНОГО СТУПЕНИ
РЕКРЕАЦШНО1 ДИГРЕСП
Розглянуто сучасний стан пристигаючих дубових деревосташв, що ростуть в зелешй зош Львова. З'ясовано особливосп 1хнього всихання залежно вщ ступеня рекреацшно'1 дигресп. Встановлено, що тд впливом рекреадшного навантаження по-рушуеться еколопчна рiвновага дубових фiтоценозiв i знижуеться "хня бюлопчна стiйкiсть. Окрiм цього, в рекреадшно-оздоровчих насадженнях вiдбуваеться iстотна змiна багатьох компоненпв лiсових екосистем, яка призводить до деградацп наса-дження.
Ключов1 слова: дубовi деревостани, життевiсть, дефолiацiя, стадiя рекреа^^о" дигресп.
Люи зелених зон е найпопуляршшими мюцями рекреацii. У рекре-ацшному аспектi населения найбшьше цiкавлять дiлянки, збагаченi деревно-чагарниковим видовим складом, що характерно для дiбров. Понад 50 % мюь-кого населення вщпочивае у люах з переважанням дуба [4, 8].
Шдвищення антропогенних навантажень на люи зелених зон промис-лових мют i населених пунктiв Украши супроводжуеться посиленням дп не-гативних рекреацшних чинникiв на рослиннi угруповання [1]. Шд впливом рекреацiйного навантаження порушуеться екологiчна рiвновага дубових фь тоценозiв i знижуеться iхня бюлопчна стшюсть. Результати дослiджень [7] засв^или, що в рекреацiйно-оздоровчих насадженнях вщбуваеться iстотна змiна багатьох компонентiв люових екосистем, яка може призвести до деградацп насадження. Для шдтримання мюць вiдпочинку в належному естетич-ному i санiтарному станах, шдвищення iхньоi стiйкостi та збереженостi пот-рiбно регулярно здiйснювати iхне рекогнистувальне обстеження та вiдповiднi санiтарно-оздоровчi заходи.
З метою вивчення життевосп дубових деревосташв, залежно вщ стади рекреацшно" дигресii, у зеленiй зонi Львова ми заклали 4 пробш площд у пристигаючих деревостанах волого" грабово" дiброви. Характеристику пробних площ наведено в табл. 1. Пробш площд 1-3 формують екологiчний ряд за стадь ями рекреацiйноi дигреси вiд слабко" до сильно", а ПП 4 характеризуемся найвищим ступенем дигреси. Стушнь рекреацiйноi дигресii на пробних пло-щах встановлювали за дiагностичними ознаками для зони Люостепу i Полiсся Украши [6]. Пробш площд вiдповiдали стадiям рекреацiйноi дигреси, а саме:
1 Наук. KepiBHm: доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
62
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.5
1. ПП - I стадiя рекреацшно! дигреси (СРД) - слабка CTyniHb поруше-носп, витоптанiсть 0-5 %, люова пiдстилка не порушена, трав'яний покрив, шдрют i пiдлiсок типовий для люостану, стан деревостану - нормальний, по-точний прирiст рослин у межах норми;
2. ПП - II СРД - помiрний стушнь порушеносп, витоптанiсть 6-10 %, люова пiдстилка мiсцями витоптана або зрихлена, трапляються лучнi види та бур'яни, пiдрiст i пiдлiсок зрiджений, куртинами, трапляються пошкоджеш дерева, поточний прирют знижений на 5-10 %.
3. ПП - III СРД - сильний стушнь порушеносл, витопташсть 11-30 %, люова пiдстилка порушена на всш площi, на дорiжках вщсутня, у трав'яному покривi переважають лучш види та бур'яни, пiдрiст i пiдлiсок вiдсутнiй, або зрiджений у куртинах, деревостан помггно зрiджений, част слiди пошко-джень, поточний прирют знижений на 11-20 %, початок розвитку куртинно-галявинного комплексу.
4. ПП- IV СРД - дуже сильний стушнь порушеносп, витопташсть ся-гае 31 -60 %, люова пiдстилка трапляеться окремими плямами, трав'яний покрив вщсутнш на витоптаних частинах, помине задернiння галявин, пiдрiст i пiдлiсок вiдсутнiй, стан деревостану - повнота менше 0,6, хворих i пошко-джених дерев близько 50 %, поточний прирют знижений на 21-40 %, просте-жуеться формування куртинно-галявинного комплексу.
Дослщжуваш деревостани за участю дуба звичайного ростуть на вщ-далi 3 км вщ Львова (межа мюта) на територи Лапа'вського лiсництва ДП "Львiвське лiсове господарство" в умовах волого! грабово! дiброви.
Пiд час обстеження деревосташв оцiнювали категорiю стану вЫх дерев на пробних площах [5], втрати асимiляцiйного апарату [3], заселешсть дерев збудниками хвороб та ентомошюдниками [5]. Для ощнювання дефоль аци використано атлас втрат асимшяцшного апарату лiсових дерев [2]. Також було проаналiзовано основш таксацiйнi показники [6].
Ощнювання життевост рекреацiйно-оздоровчих дубових насаджень засвщчило, що вони е ослабленими та сильно ослабленими (табл. 2). 1ндекс !х санiтарного стану перебувае в межах 2,7-3,0 од. Ступiнь ослаблення та дегра-даци дубнякiв змшюеться залежно вiд ступеня рекреацшно! дигреси i зростае в мiру збшьшення рекреагенного навантаження. Найбiльш ослабленим ви-явився деревостан на IV стади рекреацшно! дигреси, де зовсiм немае здоро-вих дерев, а частка дуже ослаблих становить 51 %. Ця пробна площа характе-ризуеться i найбiльшою часткою (21,7 %) всихаючих дерев дуба. 3i зменшен-ням впливу рекреацiйного навантаження частка здорових дерев у насадженш зростае i становить 4-17 %, а частка ослаблих i дуже ослаблих перебувае в межах 42-48 % та 17-34 % вщповщно. Зменшення частки сухостшних дерев на дшянках iз III i IV СРД можна пояснити здшсненням вибiркових саштар-них рубаньу 2008 р., з метою оздоровлення насаджень. Вщтак наявшсть свь жого та старого сухостою на ПП 1-2, який у кшька разiв перевищуе вiдпад, свщчить про незадовiльний санiтарний стан дубових деревосташв на цих ПП.
3i зростанням ступеня порушеностi дубняюв шдвишуеться показник де-фол1аци i становить вдаовщно 39-44 %, тобто за ступенем деградацн фотосинтетичного апарату дубовi насадження доцiльно вважати середньо пошкодженими.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
63
№ з/п Квартал / виды Стад ¡я рекреацшно! дигресп Тип тсу Вж, роюв Склад деревостану Середж Густота, шт./ га Сума площ перетишв, м~/ га Повнота Боштет Запас м3/га
д1аметр, см висота, м
1 43/2 I ОгГД 100 10 Дз + Гр 47.5 20.5 118 20.88 0.6 II 218.1
2 43/2 II Оз-ГД 100 10 Дз + Гр 49.7 21.0 158 30.66 0.85 II 321.7
3 43/2 III Вз-ГД 100 10 Дз 48.3 19.5 202 36.98 1.0 II 345.7
4 34/1 IV Оз-ГД 83 10 Дз 46.7 19.0 166 28.32 0.83 III 295.1
Табл. 2. Показники стану дубових деревосташвр'иног стадирекреащйноХдигресп _в зелешй ют л/. Львова (Лапшвське л1сництво, 2009 р.)_
№ з/п Квартал / ВИДЕЛ Стад1я рекреацшно 1 дигресп' Тип л1су Склад дерево-стану В1к, рок ¡в Повнота В1ддаль В1Д м. Львова, км Порода Розподш дерев за категор!ями стану, % 1ндекс стану Дефол1ашя деревостану,%
I II III IV V VI
1 43/2 I В3-ГД 10 Дз + Гр 100 0.6 3.0 Дз 16.9 47.5 16.9 1.7 3.4 13.6 2.7 39
Гз 2,6 57,9 39,5 - - - 2,0 24
2 43/2 II В3-ГД 10 Дз + Гр 100 0.85 3.0 Дз 10.1 40.5 21.5 11.4 1.3 15.2 2,9 44
Гз 7,7 82,0 10,3 - - - 2,0 24
3 43/2 III Оз-ГД Ю Дз 100 1.0 3.0 Дз 3.9 41.8 33.5 15.8 4,0 1.0 2.8 42
Гз 11,1 61,1 27,8 - - 2,3 23
4 34/ 1 IV ОгГД Ю Дз 83 0.83 3.0 Дз - 25,3 50,6 21,7 - 2,4 3,0 42
Гз - 24,8 52,0 20,3 - 2,9 3,0 32
Науковий вкник НЛТУ УкраГни. - 2010. - Вип. 20.5
Щодо пошкодження дерев дуба звичайного хворобами та шюдниками, то ютотно! залежност вщ СРД не спостер^аеться. Ураженiсть деревосташв збудниками хвороб перебувае в межах 13-22 %, а заселення дерев стовбурови-ми шюдниками 19-28 % (табл. 3). Всихаючi дерева дуба звичайного пошкоджу-ють переважно опеньок осшнш та несправжнiй трутовик. Щодо мехашчних пошкоджень стовбурiв дерев, то в мiру збiльшення кiлькостi рекреанпв, частка пошкоджених дерев зростае вщ 8 % до 23 % (для I i IV СРД вщповщно).
Граб звичайний, який на цих пробних площах росте у домшщ з дубом, виявився стшюшим до всихання, оскiльки його практично не пошко-джують хвороби та шюдники. 1ндекс санiтарного стану граба становить 2,02,3 од. (табл. 2). Найбшьше пошкодження дерев цього виду простежуеться на IV стадп рекреацшно! дигреси (3,0 од.). Показник дефолiацil крон граба е значно нижчим, шж для дуба i становить 23-32 %. Всихаючих i сухостiйних дерев граба звичайного практично немае.
№ ПП Стад1я рекреацшно1 дигреси Склад деревос-тану В1к, рошв Поширення хвороб, % Заселення дерев шквдника-ми, % Частка дерев з мехашчними пошкодженнями, %
1 I 10Дз + Гз 100 14 21 8
2 II 10Дз + Гз 100 22 28 13
3 III 10Дз 100 19 19 16
4 IV 10Дз 83 13 24 23
Висновки. Дубовi деревостани, як ростуть в зеленiй зош Львова та зазнають рекреацiйного навантаження, характеризуются незадовiльним са-нiтарним станом. У мiру зростання рекреацiйноï дигреси простежуеться зако-номiрне пiдвищення шдексу санiтарного стану дубнякiв (з 2,7 до 3,0 од.), зростання дефолiацiï (39-44 %), зменшення частки здорових дерев (0-17 %) та зростання частки дерев з мехашчними пошкодженнями. Пристигаючi дубов1 деревостани, що ростуть поблизу Львова, е середньо пошкодженими за сту-пенем дефолiацiï.
Лггература
1. Бондарук М.А. Диагностика рекреацшно'1' динамши толерантност надгрунтового пок-риву люових екосистем зелених зон промислових мют i населених пункпв Украши / М.А. Бондарук // Лавництво i агролiсомелiорацiя. - 2008. - Вип. 112. - С. 218-224.
2. Borecki T. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych / T. Borecki, A. Keczynski - Warszawa, 1992, Wyd.: Agencia Reklamowa "ATUT". - 49 s.
3. Букша 1.Ф. Методичнi рекомендаци з монiторингу лiсiв Украïни I рiвня / 1.Ф. Букша, М.В Банк - Харюв : УкрНДШГА, 2001. - 33 с.
4. Лки зелено!' зони м. Рiвне та ïx еколого-захиснi функци / Ворон В.П., 1вашиню-та С В., Коваль I.M., Бондарук М.А. - Х. : Вид-во "Нове слово", 2008. - 224 с.
5. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев., Э.С Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 152 с.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
65
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
7. Пастернак П.С. Повышение устойчивости рекреационных насаждений левобережной Лесостепи УССР с помощью лесоводственных мероприятий / П.С. Пастернак, В.И. Бон-дар // Лювництво i агролюомелюращя. - 1984. - Вип. 69. - С. 70-73.
8. Шудря Ю.В. Влияние рекреационных нагрузок на основные компоненты дубовых насаждений Западной Лесостепи : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 / Ю.В. Шудря. - Харьков, 1985. - 24 с.
Шимкив О.Б. Жизненность дубовых древостоев разной степени рекреационной дигрессии
Рассмотрено современное состояние приспевающих дубовых древостоев, что растут в зеленой зоне Львова. Выяснены особенности их усыхания в зависимости от степени рекреационной дигрессии. Установлено, что под воздействием рекреационной нагрузки нарушается экологическое равновесие дубовых фитоценозов и снижается их биологическая стойкость. Кроме этого, в рекреационно-оздоровительных насаждениях происходит существенное изменение многих компонентов лесной экосистемы, которое приводит к деградации насаждения.
Ключевые слова: дубовые древостои, жизненность, дефолиация, стадия рекреационной дигрессии.
Shymkiv O.B. Different degrees of recreational recession oak stands vitality
Present state of approaching maturity oak stands growing in the green zone of Lviv is analysed. Deeuliarities of their drying out depending on recreational recession degree are found out. It is set that under act of the recreational loading the ecological equilibrium of oak phitocenos is violated and goes down their biological firmness. Except for it, in recreational-health-improvement planting there is a substantial change of many components of forest ecosystems, which results in degradation of planting.
Keywords: oak stands, vitality, defoliation, recreational recession
66
Збiрник науково-техшчних праць
