CC BY
24
УДК 630 *627.3 Acnip. О.1. Дерех1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ВПЛИВ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СТАН БУКОВИХ I ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЛЬВОВА
Вивчено вплив рекреацй на стан бучин i дiбров i3 рiзними стадшми рекреацшно! дигресй' примiських лiсiв. Встановлено зворотнiй дуже високий кореляцiйний зв'язок мiж стадieю рекреацшно! дигресй' та юльюстю пiдросту (для бучин r=-0,96, для дiбров r=-0,92). Лiсовiдновнi процеси на V та IV стадшх рекреацiйного навантаження для бука та дуба вщбуваються незадовiльно. Частка пошкоджених дерев у бучинах та дiбровах змшюеться в межах 40-100 %. Встановлено, що i3 зменшенням рекреацшного впливу кiлькiсть пошкоджених дерев вщ !хньо1 загально! кiлькостi поступово зменшуеться. За-лежно вiд стадп дигресй' у деревостанах спостережено, що за високого антропогенного впливу (V СРД) середнш радiальний прирiст е меншим порiвняно з менш iнтенсивним. Ступшь мiнливостi приросту деревини характеризуеться слабкою та середньою варь абельнiстю (9,3-23,9 %). З результатiв дослiджень можна помiтити змшу у таксономiчнiй структурi та кiлькiсному складi трав'яного покриву.
Ключовi слова: стадiя рекреацшно! дигресй', пiдрiст, радiальний прирiст, механiчне пошкодження, живий надГрунтовий покрив.
Постановка проблеми. За умов посилення антропогенного впливу на се-редовище та женсивне використання природних ресурс1в особливо!' актуаль-ностi набувають охорона i ращональне використання лiсових рекреацiйних тери-торш зелених зон великих мiст. Ввдомо, що внаслiдок нерегульованого масового впливу рекреаштв вiдбуваeться порушення природних процеав розвитку фио-ценозiв, зниження 1рунтозахисно1 i водорегулювально' функцл лiсових екосис-тем, що призводить до деградацп лiсiв. Дигресивнi змiни лiсових екосистем на територц Захiдноí Укра'ни вивчено у багатьох наукових працях [1, 2]. Одним iз головних показниюв негативного рекреацiйного впливу е стадп рекреацiйноí дигресй' (СРД). Теорда рекреащйно!' дигресй' детально розглянуто у працях Р. А. Каприсоново' (1967), Н.С. Казансько' (1972, 1973), Л.П. Рисiна, Г.П. Полякова (1987), В.П. Чижово!' (1977), Н.П. Жижена, Н.Н. Зеленського (1973), В.1. Парпана (1988), А.1. Тарасова (1986), С. А. Генсрука, М.С. Нижник, Р.Р. Воз-няка (1987) та ш. Ученi розробили рiзнi методичнi рекомендацй' щодо вивчення цього процесу, беручи за головний показник рiзнi компоненти довкiлля: площу витоптаних дiлянок (В.П. Чижова, С.А. Генсрук), стан лiсовоí пiдстилки (В.1. Середш, В.1. Парпан, Н.П. Жижен, Н.Н. Зеленський), стан мохово-ли-шайникового покриття (Л.П. Рисiна, Г.П. Полякова) тощо [3-10].
Природнi умови iснування лк1в у межах примiськоí зони Львова ктотно змiненi пiд впливом антропогенного фактора. Наслдаи людсько' дiяльностi про-являються в забрудненнi груштв i атмосфери, змiнi лiсорослинних умов шд впливом рекреацй. Тому мета дослвдження - виявити та проаналiзувати особливостi впливу рекреацiйноí дiяльностi на екосистеми букових i дубових деревосташв.
Об'екти та методика дослщжень. Вплив рекреацй' на стан фiтоценозiв дослвджено на прикладi найбiльш навантажених рекреацшних дiлянок довкола Львова. Для цього було закладено чотири стацiонари в межах зелено' зони Львова: "Винники", "Липники" (буковi деревостани) та "Зубра" i "Давид1в" (дубовi деревостани). На стащонарах сформувались складнi мшат буково-грабовi та
1 Наук. кергвник: проф. Л.1. Копш, д-р с. г. наук
дубово-грабовi деревостани. Головт породи ростуть за 1-11 класами бонiтету. У складi деревостатв головнi породи становлять вiд 8 до 10 одиниць. Серед друго-рядних порiд переважають: граб, клен гостролистий та клен-явiр. Середня висо-та для бучин змiнюeться в межах 26,6-34,9 м, а дiаметр - 33,6-67,3 см; для дiб-ров - висота змiнюeться ввд 27,2 до 31,1 м, дiаметр - вiд 25,3 до 47,7 см.
Вплив рекреацiйного тиску дослщжено на основнi компоненти лiсу: виз-начено особливостi природного поновлення головних деревних порiд, встанов-лено мехатчне пошкодження та визначено радiальний приркт бука та дуба, ощ-нено змшу живого надГрунтового покриву. Для визначення кiлькостi пiдросту деревних порщ на стацiонарах закладено по 5 пробних площадок розмiром 1 х 2 м на кожнiй пробшй площi. Облiк пiдросту кожно!' деревно!' породи виконано за вiковими групами: 1-, 2-, 3-, 4-7-рiчки та старшi за 7 роюв. Вивчення видового складу i проективного вкриття надГрунтового покриву проведено на тих же площадках, що й вивчення шдросту. Використано назви рослин, наведет у визнач-нику рослин [154, 225, 295]. У десяти ввдбраних модельних дерев дуба та бука з кожно!' пробно!' плошд вимiряно ще й величину поточного лшшного приросту за останнi роки. Дендрохронолопчш зразки вiдiбрано з використанням вiкового бурава (бурава Преслера). Облiковi дерева вибрано, за змогою, зi стовбурами ци-лiндричноí форми з вщносно однаковим зi вах сторiн рiчним приростом. Зага-лом було ввдбрано 120 зразк1в кершв. Аналiз рiчних кшець здайснено з використанням кронциркуля Bohrkernmessgeraet (Швейцарського виробництва). Меха-нiчно пошкодженими вважали дерева, якi мають рану на стовбурi до камбiю, зламанi чи зрубаш гiлки або вираженi ознаки цих пошкоджень. Встановлено вiд-соток цих пошкоджень та висоту.
Результати дослщжень. На вiдмiну вiд шших природних ресурс1в, лiси мають здатнкть поновлюватись власним шляхом. Ми дослвджували лiсовiдновнi процеси на стацiонарах "Липники" та "Зубра" iз рiзними стад1ями рекреацiйноí дигресií та якi зазнають найбiльшого рекреацiйного впливу. Пiд наметом кон-трольних i дослiдних деревосташв на стацiонарi "Липники" загальна кшьккть пiдросту деревних порiд рiзного вжу становить 35-59 тис. шт./га, зокрема бука -15-30 тис. шт./га, а на стацiонарi "Зубра" - 19-59 тис. шт./га, зокрема дуба -14-28 тис. шт./га (рис. 1 та 2). Встановлено зворотнш дуже високий кореля-цшний зв'язок мiж стадieю рекреащйно!' дигресií та кшькктю тдросту (для бучин г=-0,96, для дабров г=-0,92).
Лковвдновт процеси на V та IV стадях рекреацiйного навантаження для бука та дуба проходять незадовшьно. Це можна пояснити погiршенням Грунтових умов та надшрним витоптуванням цих далянок в наслiдок рекреацiйноí дальности Спостерiгаeться вiдсутнiсть пiдросту дуба звичайного у вiковiй групi старше 7 роюв, а бука лiсового - в однорiчок. Можна припустити, що шдркт дуба звичайного е стiйкжм до рекреацiйноí д1яльност1 на початкових роках життя, а бука -навпаки. До III стадц дигресií природне поновлення е задовшьним. На IV та V стадо рекреацшно1 дигресií пiдрiст уражуеться хворобами. Для формування деревостатв необхiдний особливий догляд за самоавом бука та дуба, регулювання роз-витку пiдросту клена гостролистого та клена-явора. На стацiонарi "Липники" найбшьш стiйкжм до рекреацiйного впливу виявився пiдрiст клена гостролистого, на стацiонарi "Зубра" - дуба та теж клена, у старшому вщ - ясена звичайного.
ь!
I
II
л
1 р!чки | 2-3 р. | 4-7 р. | ст. 7р.| 1-р1чки| 2-3 р. | 4-7 р. | ст.7 р. I 1-р1чки| 2-3 р. | 4-7 р. | ст.7р.| 1-р1чки| 2-3 р. | 4-7 р. | ст.7 р. I 1-р1чки| 2-3 р. | 4-7 р. | ст.7 р. Бук люовий | Клен гостролистий | Клен-яв1р | Липа др!бнолиста | Черешня
Деревна порода та трупа вшу шдросту
Рис. 1. Загальний розподш тдросту на стащонарг «Липники»
ш 2.1./У
2.2./ГУ
■ 2.3./1П
ш 2.4./П
т 2.5./ I
п Контроль
5 + О
ш
1 р!чки 2-3 р. 4-7 р. ст. 7 р. Дуб звичайний
II п шп 4-7 р. ст. 7 р. П ст. 7 р. П П 1 4-7 р. ст. 7 р.
В'яз толий В'яз Ясен звичайний
гладкий
I
ЕЬ
1 р!чки 2-3 р. 4-7 р. ст. 7 р. Клен гостролистий
Л
1 р!чки 4-7 р. ст. 7 р Клен-яв1р
ст. 7 р.
Липа др1бнолиста
■ пп
ст. 7 р. Черешня
Деревна порода та трупа в1ку тдросту
Рис. 2. Загальний розподш тдросту на стацюнарг «Зубра»
■ 3.1./У Ш З.5./V □ 3.2./1У
■ 3.3. ЯП
■ ЗАЛП
Ш Контроль
На рис. 3 вщображено залежнiсть площi мехашчного пошкодження вiд ступеня рекреацiйного навантаження на мiшанi 6yKOBi та ^6obî деревостани. Так, в зонi женсивного рекреащйного впливу (V СРД) на Bcix дослiдних дшян-ках стащонарш загальна площа механiчних пошкоджень е найвищою: стацiонар "Винники" - 4105,27 см2, середнш ввдсоток пошкодження дерев до висоти 1,5 м -17,6 %,; стащонар "Липники" - 5469,69 см2, ввдсоток пошкоджених дерев до 1,8 м - 12,3 %; "Зубра" - 4775,37 см2; вщсоток пошкодження до висоти 2,0 м -22,3 %; " Давидiв" - 1610,29 см2; ввдсоток пошкодження до висоти 1,8 м - 9,06 %.
Частка пошкоджених дерев на стационарах становила 40-100 % (частка пошкоджених дерев ввдображае ввдсоток пошкоджених ввд загально' кiлькостi дерев на пробнш площi стацiонарy).
Загальна площа пошкоджень на пробних площах i3 I СРД, поршняно з V СРД, на стационарах зменшуеться: "Винники" - у 5,9 раза, "Липники" - у 5,1 раза, "Давидш" - у 4,2 раза, а на стацiонарi "Зубра" iз III СРД - в 1,4 раза. Проте трап-ляються випадки, коли площа пошкоджень на пробних площах iз меншим рекре-ащйним навантаженням е бшьшою за площу iз бшьшим рекреащйним наванта-женням i навпаки. Це можна пояснити бiльшим чи меншим середшм дааметром на пробнш плошд, порiвняно з iншими (стащонар "Липники", пр. пл. 2.4. - бшь-ший дiаметр (d); на стащонарi "Зубра", пр. пл. 3.5. iз V СРД - найнижчi показники площi пошкодження, оскшьки d в 1,5 раза менший, поршняно з iншими). Iз змен-шенням рекреацiйного впливу кiлькiсть пошкоджених дерев вщ 'х загально' юль-кост поступово зменшуеться. Отже, iснyе прямий кореляцiйний зв'язок мiж ста-даею дигресй' та площею пошкоджень деревостатв: iз збшьшенням рекреащйного навантаження вщсоток пошкодження i площа пошкоджень збшьшуеться.
Для оцiнювання динамiки стану лкових екосистем бiльшiсть дослiдникiв використовують дендрохронолопчний та дендроклшатичний методи, що базу-ються на вивченнi радiального приросту окремих дерев i деревостанiв [6]. Радь альний прирiст - найбшьш yнiверсальний i комплексний показник стану наса-джень впродовж всього 'хнього вiкy, дае змогу виявити реакщю деревостанiв на д1ю зовнiшнiх чинниюв, встановити тривалiсть цього впливу, його ступшь та критичш перiоди, дае змогу планувати заходи щодо стабшзацп стану пошкоджених лiсiв та прогнозувати ïхнiй подальший розвиток. Зразки кершв вщбира-ли у середин вересня 2013 р. Для ощнювання радiального приросту букових i дубових деревостанiв порiвнювали ïхнi абсолютнi величини приростш, проводили аналiз дендрохронолопчних рядав за останнi 20 ротв залежно вiд стадiï рек-реащйно' дигресй' протягом 1993-2013 рр. (табл.).
Так, величина приросту змшюеться в межах 1,35-2,08 мм - стащонар "Липники", 2,02-2,41 мм - стащонар "Зубра". Залежно ввд стадп дигресй' у буковому деревосташ спостережено, що на V СРД середнш радаальний приркт е меншим, порiвняно з шшими стад1ями, за винятком II СРД та контролем, а у дубовому - приркт на V СРД е бшьшим, порiвняно з IV СРД та контролем, але меншим, шж на III СРД. Подабну тенденщю простежено з мшшальним та мак-симальним приростами. Стyпiнь мiнливостi приросту деревини характеризуется слабкою та середньою варiабельнiстю (9,3-23,9 %). Найвищi показники спостеркаемо на стацiонарi "Липники", а найменшi - у стацiонарi "Зубра". Ввд'емний ексцес для бiльшостi рядш свiдчить про те, що прирости деревини е бшьш згладженими.
120
100 Площа
80 мехашчних
пошкоджень, см
—0— Частка
60 пошкоджених
дерев,%
1.1./V 1.2./IV 1.3./III 1.4./ II 1.5. I Пробна площа/СРД, стащонар "Винники"
2.1. V 2.2./IV 2.3./ III 2.4./II 2.5./I Пробна площа/СРД, стащонар "Липники"
,6000-
<и
§5000-
I
14000 -с
X
я
х 2000 -О
11000 о
й о-
у = -476,85х +5321,3^; К\\м к = о 8769
Ж
-120
Д 00 Л 00 Л 00 Л 00 Л 00
—о-о-о-о -
1
-20
3.1./V 3.2./IV 3.3./III 3.4./III 3.5./V Пробна площа/СРД, стащонар "Зубра"
Площа мехашчних пошкоджень, см' Частка
пошкоджених дерев,%
у = -303.04х+ 1826,7 Ы2 = 0,977
>89
120
4.1./V 4.2./IV 4.3./III 4.4./II 4.5. /1 Пробна площа/СРД, стащонар "Давщцв"
Рис.3. Пошкодження буковых та дубовых деревостатв залежно вгд стадп рекреа цшшп дигресй
Табл. Статистична характеристика ряЫв раЫального приросту букових та дубових деревостатв на рЬзних СРД (1993-2013 рр.)
№ пр. пл. / ста- Прирют, мм Стандартне Ек- Коеф.
дiя дигреси середнш максимальний мшмальний вщхилення сцес варiацil
стацюнар "Липники"
2.1./ V 1,76 2,33 1,35 0,327 -1,071 18,6
2.2./ IV 2,08 2,49 1,58 0,226 0,534 10,9
2.3. / III 1,90 2,63 1,36 0,339 -0,300 17,8
2.4. / II 1,35 1,88 0,97 0,257 -0,667 19,0
2.5. / I 1,66 2,04 1,14 0,265 -0,524 16,0
К2 1,77 2,52 1,06 0,423 -0,805 23,9
стацюна р "Зубра"
3.1./ V 2,21 3,09 1,84 0,294 2,946 13,3
3.2. / IV 2,02 2,51 1,68 0,243 -0,601 12,0
3.3. / III 2,41 2,88 1,97 0,223 0,003 9,3
3.4. / III 2,12 2,81 1,6 0,338 -0,394 16,0
3.5. / V 2,18 3,25 1,68 0,357 3,669 16,4
К3 1,10 1,46 0,88 0,152 0,243 13,8
Кривi прироспв деревини на рiзних стадiях дигреси змiнюються практично синхронно (рис. 4). Однак значш перепади ампитуд стосуються тiльки при-ростiв на IV та II СРД - буковий деревостан, та V i III СРД - дубовий деревос-тан. Так, у стацiонарi "Липники" мiнiмальнi показники приросту спостерггали на II СРД, а у "Зубра" - на контрол1 З 2000 р. у буковому та дубовому стащонарах спостережено загальну тенденцш до поступового зменшення радiального приросту, порiвняно iз попереднiми роками.
'I 0,50
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Роки _0_3.1./У ш^ш- 3.5. / V =^=3.2. /IV —Ж—3.3. /III -•— 3.4./Ш -ф-КЗ
Рис. 4. Динамжа приростiв деревини бука (А) та дуба (Б) на рЬзних стадiях рекреацшног дигреси стацiонарiв
Живий надфунтовий покрив е дуже чутливим щодо навколишнього сере-довища та швидко реагуе на його змiни, тому його можна використовувати як шдикатор. Ми дослiджували видове рiзноманiття у липш 2013 р. на пробних площах з рiзною стадiею дигресп на стацiонарах "Липники" та "Зубра". Загалом кiлькiсть видiв змiнюеться в межах 17-39 видов, найбiльше на V СРД, найменше на II СРД, а проективне вкриття змшюеться з 13 (V СРД) до 49 % (III СРД). На V та IV СРД за проективним вкриттям переважають рудеральнi види - 77 %, люо-чагарник^ - 12 %, а частка лгсових становить тiльки 8 %; на iнших пробних площах поступово у видовому складi трав'яного вкриття збшьшуеться кiлькiсть з рудеральних на лiсовi та лiсочагарниковi (рис. 5). В основному, провщними родинами е: Лр1асеае, ЯиЫасеае, Ьаш1асеае, Ба^аштасеае, Бога§тасеае, Капипси-1асеае, ОхаКёасеае.
Стащонари
Рис. 5. РозподЫ трав 'много вкриття за екоелементом (екоморфою)
Щодо стацюнару "Зубра", то вш хaрaктеризyeться значно меншим проективним вкриттям трав'яно'1 рослинностi. Загальна кiлькiсть видiв змiнюeться в межах 6-26 видов, найб1льше на III СРД, а найменше на V СРД. Проективне вкриття змiнюeться з 3 (V СРД) до 34 % (III СРД). На V та IV СРД по проективному вкритп переважають рудеральш види 71 та 47 % вщповщно, а лiсовi скла-дають 4 % та 38 %. На inrnnK пробних площах поступово у видовому склaдi трав'яного вкриття збiльшyeться кшьюсть з рудеральних на лiсовi та люочагар-никовi види, як i в буковому деревосташ.
З резyльтaтiв дослщжень можна помiтити змiнy в тaксономiчнiй структу-рi i кiлькiсномy склaдi трав'яного покриву. Серед видового рiзномaнiття букових та дубових деревостaнiв можна видшити види, якi e найбшьш стiйкими до рекре-aцiйного навантаження: маренка запашна (Asperula odorata L.), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), квасе-ниця звичайна (Oxalis acetosella L.), медунка темна (Pulmonaria obscura Pum.), копитняк eвропейський (Asarum europaeum L.) та фiaлкa Рейхенбаха (Viola reic-henbachiana Jard.), a серед рудеральних видов пашвними e бальзамш дрiбноквiт-ковий (Impatens parviflora L.), подорожник великий (Plantago major L.) та зiроч-ник середнш (Stellaria media L.).
Висновки. Рекреaцiйне освоeння примiських лiсiв сприяe розвитку на його територп такого негативного явища, як рекреaцiйнa дигресiя. Внaслiдок дослщжень встановлено, що природне поновлення бука та дуба на дшянках iз рiзними стaдiями дигресй' вiдбyвaeться нерiвномiрно та переважно незaдовiльно. В основному тдрют розмiщyeться на V-IV СРД бюгрупами. Встановлено зво-
ротнiй дуже високий кореляцшний зв'язок мiж стадieю рекреацiйноí дигресй' та кiлькiстю шдросту (для бучин r=-0,96, для дiбров r=-0,92). Порiвнюючи склад пiдросту Í3 материнським, простежено тенденцию до переважання на V-III СРД у складi клена гостролистого, що в майбутньому може привести до замiни голов-но1 породи. На V-IV СРД 15-30 % шдросту уражаеться некрозом та борошнис-тою росою.
1снуе прямий кореляцшний зв'язок (r= 0,83-0,98) мiж стадiею дигресií та площею пошкоджень деревосташв: Í3 збiльшенням рекреацiйного навантаження ввдсоток пошкодження i площа пошкоджень збшьшуеться.
Для живого надгрунтового покриву спостеркаеться тенденция, що Í3 збiльшенням рекреацшного навантаження вiдбуваеться значне зменшення проективного трав'яного вкриття (r=0,89). У разi тривало! дií рекреацiйного тиску проективне вкриття змiнюеться з 13 (V СРД) до 49 % (III СРД) для бучин та з 3 (V СРД) до 34 % (III СРД) для дiбров. У проективному вкригп на V СРД перева-жають рудеральш види - приблизно 70-75 %, а частка лкових становить тшьки 3-8 %, на шших пробних площах поступово у видовому склада трав'яного вкриття збшьшуеться юльккть з рудеральних на лiсовi та лкочагарников^
Результати дослiджень ще раз засвдаують, що природнi компоненти при-мiських лiсiв не встигають належним чином вiдновлюватись. Тому треба розро-бити систему розвантаження та ввдновлення рекреацiйно деградованих дiлянок. Це потребуе значних наукових дослiджень у галузi рекреацiйного природокорис-тування, а також вiдповiдного фiнансування.
Лiтература
1. Дорошенко К. Демографiчнi параметри ценопопуляцш CORYDALIS SOLIDA (L.) CLA-IRY за умов рекреацшного навантаження / К. Дорошенко, О. Андреева // Вюник Львгвського национального аграрного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бiологiчна. - Львгв : Вид-во Львiвсько-го НАУ. - 2006. - Вип. 42. - С. 48-61.
2. Жижин Н.П. К методике изучения рекреационной дигрессии лесных биогеоценозов / Н.П. Жижин, Н.Н. Зеленский // Природа и научно-технический прогресс. - Кишенев : Изд-во "Штиинца", 1973. - С. 164-166.
3. Копш Л.1. Негативний вплив надшрно! рекреацн на лiсовi насадження / Л.1. Копш, О.1. Озарюв // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 140-143.
4. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности / Н.С. Казанская // Известия АН СССР. - Сер.: Географiчна, 1972. - № 1. - С. 52-57.
5. Каприсонова Р. А. Дубравы лесопарковой зоны г. Москвы / Р. А. Каприсонова. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 103 с.
6. Мазепа В.Г. Наслщки впливу змш клшату та атмосферного забруднення на радiальний ^^ira' сосняюв в умовах Малого Полюся Украши / В.Г. Мазепа, Г.Т. Криницький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15. -С. 56-63.
7. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 246 с.
8. Рысин Л.П. Влияние рекреационного лесопользования на растительность / Л.П. Рысин, Г.А. Полякова // Природные аспекты рекреационного использования леса. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - С. 4-26.
9. Середш В.1. Лс - база вщпочинку / В.1. Середш, В.1. Парпан. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1988. - 70 с.
10. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во "Агропро-миздат", 1986. - 176 с.
11. Чижова В.П. Рекреационное нагрузки в зонах отдыха / В.П. Чижова. - М. : Изд-во " Лесн. пром-сть", 1977. - С. 25-34.
12. Шукель 1.В. Рекреацшш дигреси соснових насаджень Ревуцького люниптва у зеленей зо-Hi м1ста Р1вне / 1.В. Шукель // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 102-107.
Дерех О.И. Влияние рекреационной нагрузки на состояние буковых и дубовых древостоев Львова
Изучено влияние рекреации на состояние бучин и дубрав с различными стадиями рекреационной дигрессии пригородных лесов. Установлена обратная очень высокая корреляционная связь между стадией рекреационной дигрессии и количеством подроста (для бучин r = -0,96, для дубрав r = -0,92). Лесовосстановительные процессы на V и IV стадиях рекреационной нагрузки для бука и дуба проходят неудовлетворительно. Частица поврежденных деревьев колеблется в пределах 40-100 %. Установлено, что с уменьшением рекреационного воздействия, количество поврежденных деревьев от их общего количества постепенно уменьшается. В зависимости от стадии дигрессии древостоев наблюдено, что при высоком антропогенном воздействии (V СРД) средний радиальный прирост меньше по сравнению с менее интенсивным воздействием. Степень изменчивости прироста древесины характеризуется слабой и средней вариабельностью (9,3-23,9 %). Из результатов исследований можно заметить изменение в таксономической структуре и количественном составе травяного покрова.
Ключевые слова: стадия рекреационной дигрессии, подрост, радиальный прирост, механическое повреждение, живой напочвенный покров.
Derekh O.I. The Effect or Recreational Load on Beech and Oak Stands of Lviv
The influence of recreation on the state of oak and beech stands with different steps of recreational digression in forests of Lviv green zone is researched. A relatively high correlation between the stage of recreational digression and the number of seedlings (for beech r = -0,96, oak r = -0,92) is established. Reforestation on 5th and 4th stages of recreation digression in beech and oak forests is proved to be unsatisfactory. The share of damaged trees varies between 40-100 %. Depending on the stage of degression stands it is observed that the high human impact (V SRD) average radial growth is lower compared to less intense. The degree of variability of forest growth is characterized by weak and average variability (9.3-23.9 %). The change in taxonomic structure and quantitative composition of vegetation cover is obtained in the result of the research.
Key words: stage of recreational digression, undergrowth, radial growth, crash, vegetation cover.
УДК 502.172:633.2(477) Заступник зав. eiddiiy Т.А. Козинятко, канд. бюл. наук -
1нститут агроекологп i природокористування НААН
В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦШ SCHOENUS FERRUGINEUS L. В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Визначено основы морфометричт ознаки ценопопуляцш Schoenus ferrugineus L., як задiянi у формувант адаптацшного потенщалу. Оцшено мшливост морфометрич-них ознак дослщжуваних ценопопуляцш. Наведено спектри виалтгету ценопопуляцш в умовах трьох ступешв антропогенного навантаження. Виявлено основш чинники антропогенного навантаження на дослщжуваш ценопопуляцц з вщповщним перелшом критерий. Оцшено двд механiзмiв адаптацш та лiмiтуючих еколопчних чиннишв щодо поши-рення рослин виду Schoenus ferrugineus L. в умовах трансформаци карбонатних боли у Захщному регюш Украши. Доведено, що велика кшьюсть кореляцшних зв'язюв мiж морфометричними ознаками рослин виду Schoenus ferrugineus L. обумовлюе рiвноваж-ний та процвтгаючий виалтгет ценопопуляци, а у мюцях з юнуючим або тим, що був у минулому антропогенным впливом - депресивний.
Ключовi слова: Schoenus ferrugineus L., популящя, водно-болотш угщдя.
