CC BY
18
5. Мокрий В.1., Пщь Н.А. reonpocTopoBi iнформацiйнi технологп екологiчного карто-графування pecypciB Шацького нацioнальнoгo природного парку // Науковий вюник Волинсь-кого державного ушверситету ím. Лeci Украшки : матер. I мiжнаp. науко.-практ. конф. "Шаць-кий нацюнальний природний парк: репональш аспекти, шляхи та напрямки розвитку" (3-6 жовтня 2007 р., Луцьк). - Луцьк : РВВ ВДУ ím. Лед Укражки. -2007. - № 11 (Ч.1). - С. 216-220.
УДК 630*111, 630*425 Cm. наук. сшвроб. В.П. Ворон, канд. с-г. наук -
Укратський науково-до^дний тститут м. Г.М. Висоцького
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕНИЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Л1САХ ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ РВАТ "АЗОТ "
Розглянуто основш особливосп ведення люового господарства в аеротехноген-но забруднених люах зелено! зони м. Рiвнe. Ведення господарства в таких зонах повинно оптимально поеднувати нормування забруднення i люогосподарсью заходи, спрямоваш на збереження i вщновлення лiciв.
Ключов1 слова: нормування забруднення, люогосподарсью заходи, асорти-мент порщ.
Senior scientific employer V.P. Voron -Ukrainian research institute is the name of G.M. Visockogo
Peculiarities of forest management practice in forests of technogenic zone of Rivne nitrogen plant
Main peculiarities of forest management practice in forests of green belt of Rivne city being under the impact of industrial air pollution are discussed. In such zones forest management should be grounded on optimal combination of standardization of pollution rate and forestry measures aimed at conservation and regeneration of forests.
Key words: standardization of pollution rate, forestry measures, tree species assortment.
Пщ час ведення господарства у люах, пошкоджених аеротехногенним забрудненням, ставимо таю завдання: шдвищити !хню стшюсть i дoвгoвiчшc-ть; зменшити витрати деревини та еколого-захисш функци люу.
Кардинальне виршення проблеми збереження лшв в умовах аеротех-ногенного забруднення можливе лише у pазi зниження його до допустимих piвшв. Система люогосподарських та шших захoдiв мае тдлегле, хоча й ic-тотне значення. Адже за високих piвшв забруднення не отримано задовшь-них результат вщ застосування шших захoдiв щодо шдвищення стшкосп лшв. Про це свщчить i динамжа стану лшв у зош Рiвнeнcькoгo ВАТ "Азот"[3, 4, 9]. Тому система захoдiв, спрямованих на збереження i вщновлення лiciв, мае базуватися на оптимальному поеднанш нормування аеротех-ногенного забруднення i всього циклу вирощування насаджень.
Залежно вщ мети й умов нормування для люових екосистем застосо-вують нормативи: гранично дoпycтимi концентраци (ГДК), гранично допус-тимi викиди (ГДВ) гранично дoпycтимi навантаження (ГДН), дoпycтимi piвнi нагромадження (ДРН) тoкcикантiв. У закoнoдавcтвi нинi затверджено лише cанiтаpнo-гiгiеничнi нормативи, а еколопчш норми, зокрема i щодо лiciв, не мають чинност [6, 7]. Для людини розроблено pазoвi та середньодобов1 ГДК бшьше, нiж 160 тoкcикантiв та !хтх кoмбiнацiй [7]. Однак, ГДК багатьох
шюдливих газ1в, якi розроблено для людини, не можна застосовувати до рос-лин, оскшьки вони чутлив1 до них. Тому у 80-90-т роки ХХ ст. Науковщ ВНД1ЛМ, УкрНД1ЛГА, БелНД1ЛГ розробляли нормативи ГДК для основних лiсотвiрних порiд (ГДК. - лю). В УкрНД1ЛГА встановлено значення максимально разово! ГДК Б02 для сосни звичайно!, яке залежно вiд природно! зони Укра!ни змшюеться в межах 0,2-0,3 мг/м . Найпоширешший перелiк ГДК. -лю розроблено ВНД1ЛМ [6].
Однак нормування хрошчних впливiв помiрних доз полютанлв на ль совi екосистеми за допомогою ГДК та ГДВ не виршуе проблеми. За величиною ГДН значною мiрою зважаемо на вказаш умови. Згiдно з "Попередшми нормативами гранично допустимих навантажень (ГДН) основних промисло-вих фгготоксиканлв для лiсових екосистем Укра!ни", за ГДН у Полюс прийнято таю р1вш, якi зазначено в табл. 1 [4].
Табл. 1. Гранично допустимi навантаження викидьв РВО "Азот"
(Пол'ьсся) налiсовi екосистеми, кг/гар'ш
1нгред1енти 8042- 8 N0^ Ш3-+КН4+ N
ГДН 19,0 6,0 4,6 6,5 11,1 6,0
Люи, як зазнають техногенного впливу, доцшьно видшяти в окрему господарську частину - "люи зони промислових викидiв". Залежно вщ стану деревостанiв необхщно видiляти зони аеротехногенного пошкодження. Пев-ного зменшення рiвня забруднення можна досягти формуванням оптимально! лiсистостi та оптимiзацi!' спiввiдношення лiсових i безлюих дiлянок на сумiж-них джерелах забруднення територш.
Розмiщення лiсових насаджень i об,ектiв виробничого призначення у зош сильного та середнього забруднень атмосфери доцшьно здшснювати так, щоб, з одного боку, створити бар'ери для проникнення забруднювачiв у люо-вi масиви, а з шшого - досягнути максимально! !хньо! провггрюваность Для цього по узлiссях люових масивiв збоку вiд джерела забруднення варто ство-рювати щiльнi узлюся шириною 20-30 м iз газостшких деревних порiд.
Позитивну роль у розвитку та захист насаджень в умовах високого рiвня забруднення може вщграти десинхронiзацiя критичних перiодiв онтогенезу та сильш викиди, тобто погодження технологш з феноритмiкою рос-лин. Не повиннi допускати викидiв значного об'ему забруднювачiв у критич-нi перiоди (наприклад, у перюд формування ново! хво! та пагошв).
У 80-тi роки важливим напрямом люогосподарсько! дiяльностi в аеро-техногенно порушених лiсах зелено! зони м. Рiвне були лiсокультурнi заходи. Проблема полягала в тому, що через усихання соснових i ялинових насаджень лiсiвники змушенi були вщмовитися вiд створення лiсових культур iз цих порiд у техногеннiй зош РВАТ " Азот".
Особливо складна ситуащя склалася у кв. 38, 39, 42, 43 Решуцького лiсництва, де постала проблема залiсення лiсосiк, що утворилися шсля су-цiльних санггарних рубань хвойних деревостанiв, яких у 1979 р. було сильно пошкоджено викидами РВАТ "Азот" [3]. Лише у 1980-1981 рр. було зрубано 63,7 га хвойних насаджень. Загалом площа зрубаних хвойних лiсiв у 19801988 рр. досягла 226,7 га.
Кшьюсть шдросту дуба звичайного (табл. 2) на закладених ППП шв-нiчно-схiдного екоряду дае змогу оцiнити успiшнiсть природного поновлення на трьох ППП (13, 15, 17) як недостатне, на двох (14, 16) - погане. На решт ППП взагаш не шддають класифжацп, оскiльки кiлькiсть шдросту менша у 1000 шт./га, а зпдно зi "Справочником лесовода" [11] усшшшсть природного поновлення вважають поганою при 1-1.4 тис. шт./га. На вЫх ППП була нез-начна кшьюсть ялини, клена та сосни. Пщрют лiсотвiрних порiд поширений нерiвномiрно на ППП. Про неналежне природне поновлення свщчать також дослiдження А. А. Новака [8].
Табл. 2. Ктьшсть 4-8^чного тдросту на ППП пiвнiчно-схiдного екоряду вiд
РВАТ "Азот", шт./га
№ 1Ш Ввдстань, км Кв. / вид. Дуб звичайний Ялина звичайна Граб звичайний Клен гостролистий Береза поникла
12 5,5 39 / 6 571 571
13 5,5 39 / 6 2768 307 1364
16 7,0 41 / 14 1541 667
14 7,5 34 / 7 1000 333 3000 333
15 7,5 34 / 8 2708 333 3667
19 10,0 29 / 21 307 307 192
17 10,0 37 / 1 2038
18 10,0 37 / 2 147 333 333
Осюльки катастрофiчний стан хвойних деревосташв унеможливлював створення культур за 1хньо1 участ^ единим виходом було створити лiсовi культури з листяних порщ. Водночас створення листяних культур до еколо-пчно! катастрофи мало практикувалося, оскiльки умови регiону були опти-мальними для хвойних - домшуючий тип лiсу - свiжий грабово-дубовий складний субiр i дерново-слабоошдзолеш грунти. Серед 34 дiлянок люових культур у цьому районi, яю взято для аналiзу, 10 - це чист сосновi культури або змшаш культури з домiнуванням сосни (причому лише два насадження старшi 60 роюв), ще 4 - це культури ялини звичайно!. Сосновi культури рос-туть за I та 1а бонiтетом. У вщ 40 рокiв 1х запас становить 190-210, у 50 -180-330 м /га. Висока продуктившсть характерна i для ялинових культур (1х запас може перевищувати 400 м /га).
Площа культур дуба звичайного з участю граба звичайного, липи дрiбнолистоl, берези поникло! та осики значно менша. 1хнш запас дещо мен-ший (180-190 м /га), тж соснових культур, але середш висота та дiаметр майже однаковь У кв. 38 вид. 16 росте змшане, рiзновiкове дубове насадження з деревами вжом 45, 72 i навiть 150 роюв. Непогану таксацшну характеристику мае також 30^чний змiшаний деревостан липи дрiбнолистоl (6Лпд2Дз1Бп1Гз) у кв. 38, вид. 9. На особливу увагу заслуговують культури тополi чорно! (кв. 42, вид. 8), яю у 30^чному вiцi мають запас 310 м /га, се-редню висоту 25 м i середнiй дiаметр 30 см. Хвойнi культури продуктившш^ нiж листянi, але внаслiдок важких еколопчних умов у 80-90-тi роки, вони зазнали сильного пошкодження. Про це також св^ить сучасний стан соснових деревосташв - переважно - це сильно ослаблеш дерева.
Одним Ï3 головних завдань пiд час створення люових культур у районах аеротехногенного забруднення був n^6ip асортименту газостшких деревно-чагарникових порщ, i можливих схем змшення та агротехнiки робiт. Насамперед варто зважити на стшюсть порщ до фiтотоксикантiв. Однак вона може бути реашзована лише в тому випадку, якщо загальна стiйкiсть не буде порушена дiею iнших стрес-чинниюв. Тому обов'язковою умовою створення культур е вiдповiднiсть екологiчних вимог деревно! породи до лiсорослинних умов. На пiдставi проведеного комплексу дослiджень, як здiйснили сшвро-бiтники УкрНД1ЛГА у районах забруднення атмосфери викидами амiаку, Ыр-чистого ангiдриду, окислiв азоту, було запропоновано асортимент деревних i чагарникових видiв для озеленення i люовщновлення, рекомендовано типи люових культур i узлюь, i наведено можливi схеми змiшання в техногеннiй зош впливу РВАТ "Азот" [10].
На момент створення люових культур на люосжах вщзначено бурхли-вий розвиток шдлюку бузини чорно! та червоно!, а також нiтрофiльних трав'яних видiв- [2, 5]. На деяких люосшах хащi цих чагарникiв майже повшс-тю вкривали дiлянку, що було спричинено штенсивним надходженням азот-вмюних забруднювачiв. Розвиток цих нiтрофiлiв пов'язаний з локальним заб-рудненням довкшля сполуками азоту [1].
Пiд наметом соснових насаджень на закладених у 1982 р. ППП було виявлено значну кшьюсть шдлюку бузини чорно!, лiщини звичайно! та кру-шини ламко! (табл. 3). Так, на 4-х iз 8-ми ППП кшьюсть бузини перевишува-ла 2 тис. шт./га, а на двох вщзначено таку ж кiлькiсть лiщини. Однак чггко! залежностi кiлькостi пiдлiску бузини вщ вiдстанi до РВАТ "Азот" на цей час не було. Чим бшьший був перюд мiж рубанням i садiнням культур, тим силь-нiше лiсосiка заростала бузиною. У зв'язку з цим, для садшня лiсових культур доводилося прорубувати коридори.
Табл. 3. Густота тдяшку на ППП пiвнiчно-схiдного напряму _eid РВАТ "Азот", 1982рк, шт./га_
№ ППП Кв. / вид. Бузина чорна Крушина ламка Черемха звичайна Лщина звичайна Горобина звичайна
7 39 / 6 537 893 — 1250
8 39 / 6 577 2499 — 384 192
5 41 / 14 3749 — — — —
6 34 / 7 833 - — — 625
4 34 / 8 625 - — 208 833
3 29 / 21 2693 192 1731 1154 1346
2 37 / 1 2115 385 — 192 192
1 37 / 2 2708 2501 208 208 625
Наступними роками таке сильне розростання бузини не спостер^а-лось. Старi кушд бузини ще до цього часу можна спостершати в сильно зрь дженому сосновому деревосташ на ППП у кв. 43 Решуцького люництва.
У 1981-83 р. змшування виконували рядами, висаджували 5-7 рядiв дуба i 2-3 ряди супутшх порiд. У 1984 р. садили чист культури дуба, супут-нiх порiд було лише 3 %. У 1985-86 рр. частка супутшх порщ знову зросла до
однiе! одинищ повноти. Як бачимо, схеми змшування максимально спрощу-вали за рахунок зменшення частки супутнiх порiд.
Ряди створюваних люових культур розмiщували, переважно перпендикулярно напрямку вiтрiв з боку джерела забруднення. В шшому випадку, забруднеш повiтрянi потоки проникали б усередину люового масиву, що прискорило би процес деградацi! приузлюно! частини та призвело до розши-рення зони ураження.
Як супутнi породи використовували клен-явiр i липу дрiбнолисту. Ро-били спроби введення у культури ялини звичайно!. У насадженнях, якi ство-рювали у 1981 р. у кв. 43 вид. 1, 2, 6, шсля 5 рядiв дуба звичайного висаджу-вали 3 ряди ялини звичайно!. Однак щ спроби були невдалими. На фонi неза-довiльного стану соснових деревостанiв створеш культури листяних порiд мали добрий стан. Як видно iз табл. 4, культури на трьох iз п'яти пробних площ у 1995 р. характеризувалися як ослаблi, а на двох - здоровь У вшх насадженнях погiршився стан дерев вщ верхнiх класiв Крафту до нижшх, а поява сухостою була наслщком процесу природного вщпаду.
Табл. 4. Стан 15 рiчних л^ових культур у техногеннш зон РВАТ "Азот",
паприки щ190-х рок'ш
№ ПП Склад Порода Розподш дерев за категор1ями стану, % !ндекс стану
I II III IV V Породи Дерево-стану
1 8Дз1Дч1Вб Дз 1,4 71,5 23,6 3,5 - 2,29 2,13
Дч 16,7 75,0 8,3 - - 1,92
Вб 93,3 6,7 - - 1,13
2 7Дз3Дч Дз 1,9 74,8 14 1,9 7,4 2,38 2,07
Дч 82,5 12,5 2,5 2,5 - 1,25
3 8Дч1Бп1Грз Дч 72,4 24,1 2,3 1,2 - 1,32 1,44
Бп 18,5 55,6 25,9 - - 2,08
Грз 30,8 69,2 - - - 1,69
4 7Дч2Мде1Бп Дчер 1,1 84,9 13,5 0,5 - 2,14 1,99
Мде 63,0 32,6 4,4 - - 1,42
Бп 100,0 - - - 2,0
5 8Дч1Бп1Грз Дч 71,8 25,3 1,7 1,2 - 1,32 1,43
Бп 17,4 52,2 30,4 - - 2,13
Грз 42,9 50,0 7,1 - - 1,64
ПримШки. - ТПП - тимчасов1 пробш площ1
Так, усi сухостшш дерева дуба звичайного на ПП 2 належали до V класу Крафта, а сильно ослаблi дерева модрини на Ппп 5 - до IV.
Основним показником зарахування дерев до категорп ослабло! та сильноослабло! категорш була передчасна дефолiацiя внаслщок ди комплексу негативних чинниюв. Серед дослiджуваних листяних порщ найбiльший рь вень дефолiацi! виявлено в дуба звичайного. У нього шдекс стану перебував у межах 11,29-11,38, тобто дерева ощнюються, як ослабль Частка ослаблих дерев становила 72-75, а сильноослаблених 14-25 %. Приблизно такий стан мала береза поникла (1с=1,98 -2,14).
Досить непоганий стан був у дуба червоного (табл. 4). На двох проб-них площах насадження були ослаблi (1с=1,98-11,14). I хоча технiчнi власти-востi деревини ще! породи значно прш^ нiж дуба звичайного, 11 декоратив-нiсть i високий рiвень стiйкостi заслуговують на особливу увагу.
Добрi результати отриманi внаслiдок садшня модрини европейсько!. Модрина характеризуеться найкращим станом. Враховуючи високу продук-тившсть i стiйкiсть ще! породи до техногенного забруднення атмосфери, а також те, що в Решуцькому люнищв е модриновi насадження, тобто насшнева база для вирощування садивного матерiалу, впровадження ще! породи в люо-вi культури може бути перспективним.
Позитивш результати отриманi при створенш смугових лiсових культур березою пониклою, що звернут до масиву РВАТ "Азот". Ц смуги стали добрим захистом для створених культур.
Культури штенсивно пошкоджували дию тварини. Частка пошкодже-них дерев на окремих дшянках культур сягала 95 %. Не зважаючи на дда комплексу негативних чинникiв, стан люових культур оцiнювався, переваж-но, як добрий. Винятком е культури у кв. 43 вид. 4, 6, стан яких був задовшь-ним. Залежно вщ ступеня негативного впливу перерахованих вище чинниюв, термш переведення лiсових культур у покриту люом площу змiнювався вiд 5 до 9 роюв.
У першш половит 90-х роюв на мющ зрубаних сосняюв i ялинникiв, яю були сильно пошкодженi разовим викидом в атмосферу забруднювачiв РВАТ "Азот" у 1979 р., сформувалися змшаш культури з домiнуванням у складi дуба звичайного, а також значною домшкою супутнiх порiд (дуба червоного, модрини европейсько!, липи дрiбнолистоl, клена-явора) та друго-рядних м'яколистяних порщ природного походження - берези, осики, верби. Ц культури нав^ь в умовах сильного впливу комплексу негативних чинниюв мали добрий стан. Водночас, через ютотну рiзницю в рост дуба звичайного та м'яколистяних порщ виникла загроза змши порщ i нагальна потреба у здшсненш доглядових рубань у цих насадженнях.
Склад люових культур доволi рiзноманiтний. У насадженнi представлено переважно 4-7 деревних порщ, що е надзвичайно позитивним явищем, осюльки змшаш деревостани е стшюшими до забруднення, шж чистi. Зазна-ченi лiсовi культури мають доволi непоганi таксацiйнi показники (табл. 5). Бшьшють iз них ростуть за II i навiть I бонггетом, з повнотою близько 0,8. Проте таксацшш показники дещо нижчi, шж у хвойних деревостанiв, якi росли тут до пуску РВАТ "Азот". Проте можна сподiватися, що рют насшевих дубових насаджень покращиться у стади жердняку, якщо для них рубаннями доглядовими будуть створеш оптимальш умови росту, зокрема не буде жорстко! конкуренци з боку м'ягколистяних порщ.
Отже, ведення господарства у таких зонах повинно оптимально поед-нувати нормування забруднення i люогосподарсью заходи, спрямованi на збереження i вiдновлення лiсiв.
Аналiз стану лiсових культур, якi створеш за рекомендащями УкрНД1ЛГА на мют зрубаних деревостанiв, свiдчить, що замша нестшко! до
техногенного забруднення хвойно! люогосподарсько! частини на листяну в дослщжуваних умовах вiдбулася усшшно. Створенi змiшанi культури з домь нуванням дуба звичайного мають добрий стан i непогану таксацшну характеристику. Доцшьно ширше впроваджувати в культури модрину европейську, а в мюцях, якi мають рекреацiйне значення- дуба червоного.
Табл. 5. Таксацшна характеристика лжових культур, створениху 1980 — 1989 рр. у кв. 38, 42, 43 Решуцького л'шництва. ДП "КлеванськеЛГ" (2000pík)
Виды !лоща, га Склад А, рошв м Оср, см Бот- тет Тип л1су Пов-нота м /га
Квартал 38
1 25 7Дз2Бп1Ос 16 6 6 1 С2-гдС 0,80 40
6 32 4 Дз2 Дч2Бп 1 Ос 1 Мде 16 5 4 2 С2-гдС 0,75 30
Квартал 39
1 1 10Дз 14 4 4 3 Сэ-гдС 0,80 20
5 19,5 4 Дч3 Бп 1 ОсДз 1 Гз 14 5 4 3 С2-гдС 0,70 20
Квартал 42
1 35 6Дз1Бп1Дч1Лпд1Клг 18 7 6 2 С2-гдС 0,90 60
5 3,7 4Дч1Дз3Бп1Ос1Гз 18 9 8 1 С2-гдС 0,85 70
9 35 6Дз2Бп2Ос 18 5 6 3 С2-гдС 0,85 40
10 22 5 Дз2Бп2Ос 1 Лпд 18 5 6 3 Сэ-гдС 0,60 30
11 1,2 5Дз4Бп1Ос 11 3,5 2 2 Сэ-гдС 0,85 15
12 4,2 6 Дз2 Лпд 1 Бп 1 Клг 12 4 4 2 С2-гдС 0,70 17
Квартал 43
4 23 5Дз1Мд1Дч1Бп1Гз1 Ос 16 5 4 2 С2-гдС 0,90 30
4(1) 5Дз 2Дз (10)2Бп1Ос1Сз 16 5 4 2 С2-гдС 0,60 15
5 3 8Дз1Бп1Ос 15 5 4 2 С2-гдС 0,85 30
6 5 8Дз1Бп1Ос 14 5 4 1 С3-гдС 0,90 20
7 7Дз2Бп1Сз 14 5 4 2 С2-гдС 0,80 30
Одним з важливих чинниюв, що впливае на газостшюсть лiсiв, е мше-ральне живлення. Тому система агротехшчних заходiв мае бути спрямована на створення оптимальних умов росту. Найбшьш ефективним i доступним для широко! практики е внесення в грунт мшеральних добрив i мжроелемен-тв. Для соснових насаджень навколо техногенно! зони Рват "Азот" за реко-мендацiями УкрНД1ЛГА оптимальною е така доза мшдобрив - N60P60K60 i мiкроелементiв: Мп10, В3, Cu5, Coi0, Zn10 [10].
Лгтература
1. Ворон В.П. Х1м1чний склад сшгового покриву як показник аеротехногенного забруднення люових екосистем // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 151-154.
2. Ворон В.П., Жалнш А.В. Вплив аеротехногенного забруднення на структуру трав'я-ного покриву сосняюв Полюся // Научные труды Полесской АЛНИС : проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 1998. - Вып. 5. -С. 114-120.
3. Ворон В.П., 1вашинюта С.В., Коваль 1.М., Леман О.В. Антропогенна трансформа-щя лю1в зелено'1 зони м. Р1вного i пщвищення 1'х стшкост та еколопчних функцш // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жв1домч. наук.-техн. зб. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 31. - С. 261 -271.
4. Ворон В.П., Лавров В.В., Коваль И.М., Леман А.В. Показатели трансформации лесных экосистем и нормирование аэротехногенной нагрузки на них в Волынском Полесье // Научные труды Полесской АЛНИС : проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 1997. - Вып. 4. - С. 114-119.
5. Ворон В.П., Савущик М.П. Змша трав'яного покриву сосняюв у зош впливу Р1внен-ського ВО "Азот" // Украшський бюлопчний журнал. - 1992. - Т. 43, № 4. - С. 28-31.
6. Мартынюк А.А., Коженков Л.Л., Дороничева Е.В., Рыкова Т.В., Ромашкевич Е.В. Экологическое нормирование техногенного воздействия на леса: основные итоги исследований // Научные труды Полесской АЛНИС : проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 2001. - Вып. 2.8. - С. 116-124.
7. Николаевский В.С. Влияние промышленных газов на растительность // Региональный экологический мониторинг. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 202-222.
8. Новак А.А. Стан, продуктивнють та вщновлення дубових деревосташв в умовах аеротехногенного забруднення довкшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Лкознавство i лювництво" / А. А. Новак. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. -2007. - 18 с.
9. Пастернак П.С., Ворон В.П. Змша люових екосистем п1д впливом аеротехногенного забруднення // Украшський бототашчний журнал. - 1994. - Т. 51, № 1. - С. 54-60.
10. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР : метод. указания / Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г. и др. - Харьков : Изд-во "Пирамида", 1987. - 16 с.
11. Справочник лесовода / под ред. П.С. Пастернака. - К. : Вид-во "Урожай", 1990. -
296 с.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. А.С. Мельник; тж. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
Р1ДК1СН1 ДЕРЕВА ПАРКУ СЕЛИЩА ЖУРАВНО
У парку селища Журавно ((Ль^вщина) збереглися рщкюш великовiковi дерева п'яти штродукованих видiв. Варт уваги також особини дуба звичайного, клена польового та граба звичайного, яким по кшька сотень роюв. Ус щ дерева е важливи-ми об'ектами для науки i потребують належного догляду та охорони.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; eng. O.S. Panasyuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Rare trees in Zhuravno park
The rare age-old trees of five introduction species were saved in the park of the Zhuravno settlement (Lviv region). The individuals of Quercus robur L., Acer campestre L. and Carpinus betulus L., are several hundred years old and noteworthy also. All these trees are very important objects for science and they need to be proper cared and guarded.
Keywords: old-age park, introduction trees, age olded trees
Одне is основних завдань боташчних сад1в у галуз1 наукових досль джень - вивчення особливостей росту i розвитку аборигенних та штродукованих рослин, зокрема, дерев i кушдв природних та штучних фггоценоз1в в умовах регюну.
Об'ектами дослщжень е не лише колекцшний фонд Боташчного саду. З такою метою широко використовують люопарки i парки населених пункпв, на як багата Львiвщина i сусщш област захщного регюну, а також лiсовi наса-
