Ялівці в зелених насадженнях урбанізованих ландшафтів Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

forming methods and the high-quality state is examined. The ways of maintenance of existent green fences and the increase of their decorativeness and hardiness are worked out and proposed.

Keywords: green fences, structure, vitality, decorativeness, improvement of palisades.

УДК 674.032.477.2 Здобувач Т.1. Шуплат1 -НЛТУ Украши, м. Львiв

ЯЛ1ВЦ1 В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ УРБАН1ЗОВАНИХ ЛАНДШАФТ1В

Розглянуто роль, мюце i функцп деревотедабних та чагарникових представни-KiB роду ялiвець (Juniperus L.) у c^TeMi мюького садово-паркового будiвництва. Наведено прийоми 1хнього використання в окремих посадках i групових композицiях.

Ключовг слова: ялiвeць, насадження, композицiя, вулиця, парк, декоратившсть, альпiнарiй.

Вступ. Зелеш насадження вдаграють важливу роль у процеш форму-вання архиектурно-художнього комплексу мюта, надаючи йому шдивщуаль-них рис. З 1х допомогою виявляють i тдкреслюють р1зн1 архгтектурш спору-ди, пам'ятники, декорують глух1 стши, огорож^ стар1 будинки. Рослини вико-ристовують в оформленш мюьких площ, внутршшх квартальних двориюв, вулиць. За 1х допомогою виявляються характерш особливост мюького ландшафту або ж швелюються його недолжи.

Естетичне та емоцшне значення зелених насаджень обумовлено мож-ливютю з 1х допомогою вмшо чергувати враження вщ навколишшх просто-р1в, вводити в урбашзоване середовище природш елементи, надшеш непов-торним колоритом [1, 2]. Значне мюце у формуванш садово-паркових компо-зицш выводиться представникам роду ял1вець (Juniperus L.).

Матерiали та методи дослвджень. На приклад1 Львова розглянуто роль, мюце та функцп представниюв роду ял1вець (Juniperus L.) у систем! мюького зеленого буд1вництва.

Естетизащя мюького середовища, за допомогою хвойних, забезпе-чуеться створенням р1зних садово-паркових та вуличних композицш, як в умовах мюьких територш потребують тдбору невисоких деревних рослин, надшених природною красою, багатством форм та стшкютю до екстремаль-них умов мюько1 екосистеми. Помгтне мюце у цьому процеш выводиться представникам родини кипарисов1 (Cupressaceae Neger.): туям, ял1вцям i рщ-ше - кипарисовикам. Вони е в1чнозеленими хвойними деревами i чагарника-ми, р1зно1 висоти, розгалуження i вщтшюв та представлен широким видовим i формовим рiзноманiттям.

Для швентаризацп ял!вщв, як! зростають на територп мicта Львова ви-користовувався маршрутний метод та фeнологiчнi доcлiджeння.

Вивчаючи види та форми ял!вщв, як! використовуються в озелененш мicта Львова, наявш у розсадниках i шкшках, встановлено, що в розпоря-дженш озeлeнювачiв може бути значна кшькють деревних i чагарникових

1 Наук. KepÏBHm:: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук

форм цього роду, якими можна прикрасити внутршш мюью дворики, вулицi, вiдкритi простори, дшянки мiського центру, сквери i парки.

Результати досл1дження. Видове та формове представництво ялiвцiв, виявлене у Львовi шляхом швентаризацп та фенолопчних дослiджень, до-сить широке:

• ялшець козацький - Juniperus sabina (форми: "Blaue Donau", "Glauca", "Tama-riscifolia", "Variegata","Cupressifolia");

• ялiвець китайський - Juniperus chinensis (форми: "Blaauw", "Blue Alps", "Monarch", "Variegata", "Stricta","Old Gold");

• ялiвець звичайний - Juniperus communis (форми: "Arnold", "Gold Cone", "Green Carpet", "Compressa");

• ялшець горизонтальний - Juniperus horizontalis (форми: "Andorra Compact", "Golden Carpet", "Glauca", "Plumosa","Prince of Wales", "Wiltonii");

• ялiвець середнш - Juniperus x media (форми: "Blue and Gold", "Gold Star", "Pfitzeriana", " Pfitzeriana Aurea");

• ялшець лускатий - Juniperus squamata (форми: "Blue Arrow", "Meyeri", "Blue Carpet", "Holger");

• ялшець вiргiнський - Juniperus virginiana (форми: "Grey Owl", "Tripartita");

• ялшець скельний - Juniperus scopulorum (форми: "Skyrocket", "Blue Arrow"). Прийоми використання 1х у посадках е рiзнi. Ялiвцi, особливо дерево-

подiбнi (ялiвець звичайний, скельний), часто висаджуються окремими деревами (солггери), що пiдкреслено виступають декоративною об'емною домь нантою в просторь Ix використовують як акценти в регулярних та пейзажних композищях. Солiтернi посадки у багатьох випадках створюють на початку алей, бшя фасадiв будiвель, на майданчиках, поблизу пам'ятниюв та мону-ментiв. Зазвичай практикуеться висаджування деревних екземплярiв через рiвнi iнтервали для суворостi заповнення простору, ^м того, 1х доповнюють рабатками, стрiчками, бордюрами, смугами з живоплоту, вони добре впису-ються в рiзнобарвнi смуги мiксбордерiв, ефективно тдкреслюють об'еми ма-лих архггектурних форм [4].

Групи за участю низькорослих чагарникових ялiвцiв (козацький, ки-тайський, звичайний ("Green Carpet"), горизонтальний, лускатий) досить широко використовують перед адмшютративними спорудами, де е достатньо вшьних просторiв. 1м вiдведено роль самостшного елемента композицп: для запобiгання витоптуванню газону - ялiвцi звичайний ("Green Carpet"), лускатий ("Blue Carpet"), на розгалуженш дор^ (кiльце на проспект В. Чорновола, вулиць Кульпарювсько! i В. Великого) ростуть чагарники ялiвцю козацького ("Variegata") з колоноподiбною туею заxiдною, пiд час оформлення партерiв, кам'янистих гiрок, рабаток використовують ялiвець китайський "Old Gold", звичайний "Compressa", козацький "Cupressifolia"). У багатьох композищях використовують ялiвець козацький та його форми в поеднанш з мжробютою перехреснопарною (Microbiota decussata Kom.) та тисом япдним (Taxus bac-cata L.). Щшьну посадку ялiвцю козацького на схилах використовують як хороший замшник газону. У поеднанш з гострокутними шпичастими гладеньким камшням у групах i на кам'янистих гiркаx, вiн створюе об'емш композицп, надаючи рiзними вiдтiнками особливого колориту (ринок "Швденний", готель "Супутник").

У парку Автобyсобyдiвникiв, з боку вул. Науково^ вщразу за голов-ним входом, недалеко вщ мiсцевого храму, створеш цiкавi композицiйнi поеднання з ятвцю козацького i барбарису звичайного на невеликих округ-лих тдвищеннях, оточених невисокими тдтрними стiнками.

Перед фасадом саду обласного кардюлопчного центру, що по вyлицi Кyльпаркiвськiй, поруч з яснозеленою смугою газону величаво зростае ек-спозицiя ятвцю козацького, магонп, гiбiскyса та спiреï, демонструючи в чер-говий раз можливiсть устшного гармонiйного поеднання в декоративних композищях хвойних та листяних видiв. При цьому контури ландшафтних груп мають бути плавноï форми та рiзнi за розмiрами. Розмiщyються вони для природного гармоншного вписування у вшьний простiр для пiдкреслення своïх декоративних переваг.

Цжава картина вiдкриваеться у саду Дитячоï клiнiчноï лiкарнi, твшч-на частина якого спланована у пейзажному стиль Схили покривае густий ма-сив iз листяних порщ. Вздовж лiкyвального корпусу пiрамiдальнi тyï i ялiвцi козацькi чергуються зi сланкими формами чагарникiв [2].

Використовують ялiвцi й пiд час створення живоплопв, хоча порiвня-но з традицшшшими - туями, тисами та ялинами, практикуються рiдше. Вони декоративш впродовж року, добре юшзують повiтря, видiляють кориснi для здоров'я фионциди, захищають вiд пилу та шуму. Для створення живоп-лоту можна використати ятвець вiргiнський (форми "Glauca"), козацький (форми "Tamariscifolia", "Blue Danube") i звичайний (форми "Repanda", "Compressa"). Для вшьнорослих живих стш мають практичну щнють культи-вари ялiвця звичайного (форми "Hibernica", "Depressa aurea").

Доволi оригiнальний вигляд мае композицiя, в якiй присутня туя за-хiдна форми "Смарагд", яка немов шпиляста вежа здшмаеться понад ялiвцем горизонтальним (форма "Сиза") та ялiвцем китайським (форма "Золотиста"), як оточують ïï колом [4]. Щд час створення кам'янистих садiв, якi часто е поруч з приватними житловими будинками, устшно застосовують цiлy групу ялiвцiв - звичайний, лускатий, китайський та притиснутий. Вдалим компози-цiйним рiшенням е обсадження берепв штучно створених та природних во-дойм ялiвцем горизонтальним (форми "Golden Carpet", "Prince of Wales", "Wiltonii"), яю, замiняючи очерет, вiзyально розширяють контури природних та штучно створених водойм [5].

Ще одним способом створення насаджень, актуальшсть якого з року в рж зростае в умовах тюноти та переповненост мiських вулиць, з чим ми зус-трiчаемось у Львов^ який проте дуже рщко використовуеться, е створення садiв-терас, садiв на дахах. Данi прийоми компенсують нестачу простору для посадок на заасфальтованих вулицях та створюють комфортний мжрокшмат для мюьких мешканцiв, збшьшують рослинну площу, цим самим наближа-ють природу до людини. Як вщомо зовнiшнiй вигляд рослини формуеться пiд впливом умов середовища, в яких вона росте. Клiматичнi умови на дахах та висотних терасах можна порiвняти з прськими умовами, тому для посадок на них придатш рослини, яю ростуть в високопрних умовах, зокрема i низь-корослi чагарники, що стеляться по поверхш. В даному випадку дуже зручно

використовувати ряд чагарникових ялiвцiв: китайський (форма "Pfitzeriana" з ширококонiчною кроною), звичайний (форма "Nana"), горизонтальний (фор-ми "Glauca", "Plumosa"). Використання 1х е доволi вигiдним через 1хню стiйкiсть до морозiв, холодних зимових вг^в, через що, вони не потребують перенесення у теплi мiсця на зимовий перiод [3].

На вулицях мюта Львова все частше можна зустргги балкони та н^ густо вкритi рослиннiстю, яка збагачуючи iнтер'ер приватних помешкань до-волi гармонiйно вписуються у мюьку арxiтектуру. Тут поруч з листяними рослинами присутш i xвойнi - ту1, кущовi ялiвцi, низькорослi форми ялин. 1х висаджують у спещальш пластиковi та керамiчнi бокси та горшки, викорис-товуючи спецiальнi rрунтовi сумiшi, здiйснюючи зовнiшнiй ручний полив i тдживлення мiкро- та макроелементами.

Ялiвцi часто можна побачити поблизу ресторашв, кафе, готелiв та банюв Львова. Вони ростуть у стацюнарних (мурованих), або ж у переносних (керамiчниx, пластикових) контейнерах рiзного дiаметра (козацький "Blaue Donau"," Tamariscifolia"; китайський "Variegata", "Stricta"; середнш "Blue and Gold", "Gold Star"; лускатий "Meyeri"), помино поступаючись у цьому сегмент мiського озеленення численним формам ту1 захщно1. Висновки:

1. Видовий i формовий склад ялiвцiв у зелених насадженнях мiста Львова мае тенденщю до поступового зростання. Це св^ить про великi можли-востi розширення 1хньо1 участi в озелененнi мют.

2. Високодекоративнi види i форми ялiвцiв, повиннi стати об'ектом генеративного та вегетативного розмноження.

3. Рекомендуемо ширше використовування ялiвцiв у рiзноварiантниx садо-во-паркових композищях.

4. Сланкi форми роду ялiвець, зважаючи на 1хню добру пристосовашсть до урбанiзованиx умов, необxiдно ширше використовувати при створенш скельних прок, для обрамлення бордк^в, сxилiв, декорування тдтрних стiнок, як замiнникiв газону.

Л1тература

1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. - М. : Агропро-миздат, 1988. - 223 с.

2. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2008. -

236 с.

3. Голлвитцер Г. Сады на крышах / Г. Голлвитцер. - М. : Стройиздат, 1972. - 282 с.

4. Пушкар В.В. Хвойш у садово-парковому буд1внищта / В.В. Пушкар. - К. : Держ. ака-дем1я кер1вних кадр1в культури i мистецтв, 2004. - 236 с.

5. Полозун Л.Г. Альпинарий в вашем дворе / Л.Г. Полозун. - Донецк : Изд-во "АСТ-Стакер", 2004. - 64 с.

Шуплат Т.И. Можжевельники в зеленых насаждениях урбанизированных ландшафтов

Показаны роль, место и функции древовидных и кустарниковых представителей рода можжевельник (Juniperus L.) в системе городского садово-паркового строительства. Приведены приемы их использования в одиночных посадках и груповых композициях.

Ключевые слова: можжевельник, насаждения, композиция, улица, парк, декоративность, альпинарий.

Shuplat T.I. Juniper Green areas in urban landscape

The role, place and function of treelike shrub and representatives of the genus juniper (.Juniperus L.), in the system of the urban landscape construction. These methods of their use in single crop and group compositions.

Keywords: juniper, planting, track, street, park, decorative, garden.

УДК 630*[232+174] Доц. I.B. Шукель, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ОСВОеННЯ ПРИБЕРЕЖНО1 СМУГИ ОЗЕРА Б1ЛЕ У Р1ВНЕНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ

Прибережна смуга озера Бше PÍBHeHCbKoro ПЗ е мюцем вщпочинку оргашзова-них та неоргашзованих рекреанпв (жителi майже bcíx perioHÍB Украши та сусщшх держав). Отримуючи íctothí соцiально-емоцiйнi позитивнi враження, рекреанти зав-дають значних екологiчних збиткiв компонентам ландшафту навколишнього середо-вища.

Ключовг слова: рекреанти, компоненти ландшафту, рекреацшна дигреая.

Вступ. Рекреацшне освоення територп розглядаеться як багатогран-ний процес пристосування територп для певних вид1в рекреацшних занять та ix комбшацш. Його можна розглядати як р1вень господарського потенщалу рекреацп в процеш територ1ального розподшу пращ; як р1вень перетворення ландшафту в процес рекреацшно! д1яльност1 та як результат процесу рекре-ацшного освоення територп, що характеризуе р1вень насичення територп видами та об'ектами рекреацшно! i туристично! д1яльност1 [1].

Озеро Бше площею 426 га територiально кв. 51 Бшоозерського лю-ництва Рiвненського ПЗ. Глибина озера - бшьше нiж 4 м, у западинах - до 20-26 м. Вода чиста i прозора. Безпосередньо до озера тдходять лiсовi та бо-лотш масиви. На берегах ростуть очерет (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.) i куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla), е дiлянки латаття 6í-лого (Nymphaea alba L.). 1х угруповання занесет до Зелено! книги Укра!ни. На дш озера - заростi молодильника озерного (Isoetes lacustris L.), якого внесено до Червоно! книги. Озеро мае суто полюький колорит, мальовниче та по-справжньому унiкальне. Вода з тдвищеним вмiстом глiцерину, мае цшю-щi властивостi, береги здавна освоеш рекреантами. На березi озера з 60-х ро-кiв ХХ ст. дiяла профспiлкова здравниця, на базi яко! Рiвненською АЕС влаштовано реабшггацшно-оздоровчий комплекс "Бiле Озеро". Для забезпе-чення його дiяльностi вилучено з Рiвненського ПЗ територiю шириною по 50 м на березi озера Бше та водi (22 га сушi та 22 га акваторп) для влаштуван-ня рекреацшно! зони [2].

Пiзнання особливостей рекреацшного освоення прибережно! смуги озера Бше набувае вагомого значення особливо у визначенш потоюв рекре-антiв, !х рекреацшно! активностi, впливу на компоненти прибережного ландшафту та забезпеченш заповщносп прилегло! до озера територп Рiвненсь-кого ПЗ.

Методика po6ÍT. Об'ектами дослщжень слугували компоненти прибе-режних ландшафпв озера Бiле. Суб'ектами виступали рекреанти та !х пове-