CC BY
16
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации// Ч.1. Урбоэкология. -М.: НТ Информация, 1991. - 357 с.
5. Любавская А.Я, Виноградова О.Н. Селекционная оценка древесных растений применяемых для озеленения Москвы. - М.: Изд-во МЛТИ, 1981. - 46 с.
6. Таран И.В., Агапова А.М. Пейзажные группы для рекреационного строительства. -Новосибирск: Наука, 1981. - 241 с.
УДК 712.3 Ст. наук. ствроб. Р.В. Кармазт, канд. бюлог. наук;
Г.П. Любтська, зав. eiddiny репродукцй ботатчного саду - НЛТУ Украти
1НТРОДУКЦ1Я ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЯЛ1ВЦ1В В БОТАН1ЧНОМУ САДУ НЛТУ УКРА1НИ
Пщведено тдсумки штродукцп 33 декоративних форм ялiвцiв у Боташчному саду НЛТУ Укра!ни.
Ключов1 слова: штродукщя, боташчний сад, ялiвець, форма.
Senior research worker R.V. Karmazin;
H.P. Lubinska, head of the reproduction department - NUFWT of Ukraine
Introduction of decorative forms of junipers in the botanical garden
of NUFWT of Ukraine
It is summed up the results introductions of 33 decorative forms of junipers in the botanical garden of NUFWT of Ukraine.
Keywords: introduction, botanical garden, juniper, form.
У зв'язку з оргашзащею у Львов1 при Нацюнальному люотехшчному ушверситет Украши ботатчного саду (1991 р.), Мюькрада видшила земельну дшянку тд декоративний розсадник (пл.3,354 га, 1993-1994 рр.) для штродукцп i збагачення генофонду дендрофлори, перспективно! для озеленення Львова i область 1шщатива створення ботатчного саду та розсадника належить ко-лишньому ректору Львiвського люотехшчного шституту, зав. кафедрою екологп та ландшафтно! архггектури, професору, доктору с.-г. наук В.П. Кучерявому.
З того часу активiзувалась дослщницько-практична робота з штродукцп, нагромадження й апробацп деревно-чагарникових порщ з метою вщбору перспективних для впровадження в зелене будiвництво Львiвщини.
На сьогоднi в дослщно-колекцшних дiлянках та шкiлках вирошуеться понад 14 тис. деревно-чагарникових порщ 350 видiв i форм, половина з них хвойш рослини. Незаперечним фактом кшця ХХ i початку ХХ1 ст. те, що е зросла популяршсть i поширення в садово-парковому будiвництвi як в нашо-му так i в сусщшх регiонах, вiчнозелених рослин, а особливо хвойних. Цьому сприяв нагромаджений банк виведених культурних форм аборигенно! i екзо-тично! дендрофлори. У нашш iнтродукцiйнiй дiяльностi вагоме мiсце посща-ють багатi на декоративно-формовий склад родовi комплекси ялiвцiв, туй та кипарисовиюв. Загалом протягом десятирiчного перюду дiяльностi розсадника розмножено i успiшно вирощено на дослiдних дшянках i шкiлках розсадника понад 20 видiв i 120 культурних форм ялiвцiв, туй i кипарисовиюв (72 % таксономiчного складу хвойних розсадника).
226
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй творчосп
Науковий ¡¡¡сник, 2006, вип. 16.4
Дане повiдомлення про iнтродукцiю хвойних рослин присвячене вив-ченню особливостей розмноження i формування декоративних форм ялiвцiв у вiргiнiльнiй фазi онтогенезу та еколого-естетична ощнка перспективностi !х використання в зеленому будiвництвi.
Систематичний склад новоштродукованих таксонiв, !х вiк, життева форма (бiоморфа) та габарити надземно! частини рослин наведено в табл. за станом на кшець вегетацшного перiоду 2005 р. Одночасно в табл. наведено л^ературш данi про наявшсть дослiджуваного декоративно-формового складу ялiвцiв розсадника в iнших експозищях: ботанiчного саду НЛТУ Укра!ни [1], в культивованш дендрофлорi Укра!ни [2, 3], Бшоруси [5] та Роси [4]. Вщ-сутнiсть (позначена знаком тире) св^ить про можливiсть збагачення ден-дрофлори як нашого саду, так i за межами. Проведет дослщження еколого-бiологiчних особливостей формового складу ялiвцiв показали, що вс вони виявилися зимостiйкими. З штродукованого видового асортименту (10 таксо-тв) не витримав нашого клiмату тшьки ялiвець бермудський, який два роки перезимовував з ознаками обмерзання, а на третш рш обмерз зовЫм.
Життево! форми материнсько! особини, розмножеш вегетативним способом живцювання в оранжере! саду, пiддослiднi вкорiненi живцi набува-ли при дорощуваннi у вщкритому грунт розсадника в вiргiнiльнiй фазi преге-неративного перiоду онтогенеза. При цьому початкова ювеншьна фаза
Декоративно-формовий склад та бюморфолопчна характеристика ко-лекци ялiвцiв на розсаднику боташчного саду НЛТУ Укра!ни (2005 р.) роз-витку рослини була вщсутня (вона характерна для насiнного розмноження). У першi роки дорощування вкоршених живцiв культурних форм ялiвцiв ^жнародний термiн "культивар", позначка латинська "су.") виявляються оз-наки таксона. Зрщка траплялись випадки не наслiдування ознак материнсь-ких особин, що не викликало сумнiвiв до !х вибраковки. Вимiри формування життево! форми шддослщних рослин показали, що вегетативна сфера над-земно! частини рослини формуеться у ялiвцiв протягом майже всього перюду вегетацп з дещо видоформоспецифiчними особливостями. Це зумовлюеться найтривалiшим у ялiвцiв серед хвойних перiодом росту пагошв. Якщо взяти до уваги класифжацш тривалостi перiоду росту пагошв у хвойних, то з шести груп першi три групи (дуже короткий, короткий та середнш перюди - з 20 до 80 дшв) вщсутт у ялiвцiв. Найтривалiший перiод росту вiд 150 до 170 дшв, що закшчуеться у жовтш мiсяцi, вiдзначено у двох форм ялiвця зви-чайного (Juniperus communis L.: 'Blue Fox' та 'Fastigiata'). I навпаки, найкорот-ший у 5 форм, що тривае 90-110 днiв i закшчуеться в серпш - початку верес-ня (90 днiв у J.chinensis 'Blaauw' та J.communis 'Repanda', 100 дшв - J.chinensis 'Expansa', 110 дшв - J. horizontalis 'Wiltonii' та J.x media 'Mint Julep'). Решта форм, яка нараховуе 26 таксошв, входить до 5 групи ("довготривало!") - 120140 дшв. Таким чином, ялiвцi - це таксономiчна група з найдовшим перюдом росту пагонiв. Позитивним однак для ялiвцiв е те, що вони виявляються зи-мостiйкими в нашому регiонi i тому популярнi в озелененш через багатство низькорослих, сланких форм, що застосовуються при компонуванш альпшсь-ких гiрок, схилiв i можуть бути навт грунтопокривними.
2. Деревна рослиншсть у фмодизашм, ламдшафтмш apxiTeKTypi та озелемеммi
227
Табл. Класифйкац'ш тривалост1 перюду росту пагошву хвойних nopid
J5 со £ Назва форми (cv.) rt S a о ф о • ^ w Вк, рошв л н о . Ia • ^ К Висота, см Дiаметр крони, см Наявтсть в колекщях
Бот саду НЛТУУкр [1] Украши Беларусь [5] Роси [4]
2001 [2] 2002[3]
Juniperus communis L. - Яловець звичайний
1 cv.Blue Fox Д 7 1 35 13 - - - - -
2 cv.Fastigiata Д 7 4 70 15 + - + - +
3 cv. Green Carpet К 13 1 20 50 - - - - -
4 var. hibernica Gord. Д 13 2 250 30 + + + + +
5 cv.Repanda Кк 8 1 10 50 - + + - -
Juniperus chinensis L. - Яловець китайський
6 cv.Blaauw Кк 5 1 25 45 - - + - -
7 cv.Expansa Кк 8 2 50 35 - - + - +
8 var. japonica Lav. К 7 2 50 40 - - + - +
9 cv. Keteleerii Дц 7 1 23 12 - - - - +
Juniperus horizontalis Moench - Яловець горизонтальний
10 cv.Blue Chip К 8 2 30 80 + - + - -
11 cv. Blue Moon К 8 4 25 25 + - + - -
12 cv.Glauca К 9 2 20 160 - - + - +
13 cv. Golden Carpet К 10 2 10 70 - - - - -
14 cv.Wiltonii К 13 1 15 35 - - + +
Juniperus x media P.. . Me le. - Яловець середнш
15 cv.Hetzii К 10 1 40 120 - - - - -
16 cv.Old Gold К 9 2 50 80 + - + - +
17 cv. Mint Julep К 9 1 40 20 - - - - -
18 cv. Pfitzeriana К 8 2 30 70 + - + + +
19 cv. Pfit. Compacta Кк 7 1 20 40 - - + - -
Juniperus sabina L. - Яловець козачий
20 cv.Aurea К 9 2 35 60 - - - - -
21 cv.Blue Danube К 9 2 35 60 - + + - +
22 cv.Cupressifolia Кк 9 5 20 60 - - + + +
23 cv.Tamariscifolia Кк 10 4 45 110 + + + + +
24 cv. Scandia Кк 9 1 60 40 - + + - +
25 cv.Variegata Кк 8 2 45 90 + + + + +
Juniperus sargentii Takeda - Яловець Саржента
26 |cv. Aurea |К| 9|2|30|70| - - - - -
Juniperus sq uamata Lamb. - Яловець лускатий
27 cv.Blue Carpet К 7 3 20 70 - + + - +
28 cv. Blue Star К 8 2 20 40 - + + - -
29 var.meyeri Rehd. Дц 10 1 60 40 - - + + +
30 cv.Prostrata Кк 9 3 25 110 - + + + -
Juniperus virginiana L. - Яловець вiргiнський
31 cv. Skyrocket Д 7 2 130 25 - + + - +
32 cv. Tripartita К 10 3 35 90 - + + + +
33 cv. Venusta Д 6 2 140 15 - + + - -
Примггка: Д - дерево, Дц - деревце, К - кущ, Кк - кущ карликовий
Основним способом в штродукцп декоративних форм ялiвцiв, як i для шших родiв родини кипарисових, таксодiевих та тисових, е вегетативне роз-множення стебловими живцями, що забезпечуе гарантоване наоидування оз-
228
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй TB0p40CTÍ
Науковий iticniiK, 2006, вип. 16.4
нак рiзноманiття декоративних форм материнських особин. У цьому випадку ми вивчали ефектившсть живцювання хвойних рослин залежно вiд його про-ведення за сезонами року: зима, весна, л^о та осшь. Тiльки в цьому рощ (2005) апробовано в розмноженш 21 вид i 54 форми хвойних (бшя 2 тис. жив-цiв), в тому числi найбшьше ялiвцiв (50 %). З урахуванням досв^ i цього року можна зробити таю узагальнення:
• живцювання декоративно-формового складу ял1вщв не потребуе додаткових агротехтчних прийом1в, зокрема використання стимулятор1в росту, якщо його проводити в оптимальт сезони року;
• кращим i бшьш прийнятним з бюлопчного i економ1чного боку е зимове живцювання (с1чень-лютий) та ранньовесняне (березень), коли материнськ особи-ни перебувають у фаз1 вимушеного спокою. Збережетсть живщв у середньо-му становила - 89 %, вкоршетсть досягала 92 %. Додамо, що пор1вняно з ял1вцями, у туй збережетсть була нижча (84 %), а вкоршетсть вища (100 %);
• при живцювант в лггтй сезон, коли температура в сонячт дт сягала в оран-жере!' 35-40 °С, результати живцювання форм ял1вщв були незадов1льними. Збережетсть живщв не перевищувала 60 %, а ii, що збереглись життездат-ними, вкор1нювались слабо (10 %). Одтею з причин, а може i головною причиною незадовшьного вкоршення живщв ял1вщв ми вбачаемо в загот1вл1 i посадщ !'х в активний перюд росту паготв (вл1тку).
Осiнне живцювання ялiвцiв можливе, дае позитивнi результати, але це потребуватиме довшого часу догляду за ними.
Лггература
1. Третяк П.Р., Гнат1в П.С., Щербина М.О. Дендрофлора боташчних сад1в загально-державного значения Льв1вщини/ Наук. вюник УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.1. - С. 133-157.
2. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш та культивоваш дерева й кущ!- Голонасшш: До-вщник/ За ред. М. А. Кохна, С.1. Кузнецова. - К.: Вища шк., 2001. - 207 с.
3. Каталог р1зновид1в, культивар1в та форм деревних та кущових рослин. Ч.1. Голона-сшш (Полюся, Люостеп та Карпати Украши) С.1. Кузнецов, 1.С. Маринич, О.О. Похильченко, Ю.О. Клименко - К.: Ф1тосоцюцентр, 2002. - 32 с.
4. Каталог культивируемых древесных растений России/ отв. Ю.Н. Карпун. - Сочи-Петрозаводск, 1999. - 174 с.
5. Шкутко Н.В. Хвойные Белоруссии. - Минск: Навука i тэхшка, 1991. - 264 с.
6. Доброчаева Д.М., Котов М.И., Прокудин Ю.А. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
7. Международный кодекс номенклатуры культурных растений - Л.: Наука, 1974. - 32 с.
8. Krussman G. Die Nadelgeholze: - Berlin, 1960. - 336 s.
9. Chojnowska E. Iglaki w ogrodzie. - Warszawa, 2003. - 272 s.
УДК 712.41 Доц. С.Ф. Котов, канд. бюлог. наук; доц. Л.П. Вахрушева,
канд. бюлог. наук - Тавршський утверситет м. В.1. Вернадського
АРЕАЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ТА Ц1НН1СТЬ 1НТРОДУКЦ11 ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ ВИД1В БОТАН1ЧНОГО САДУ ТАВР1ЙСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1М. В.1. ВЕРНАДСЬКОГО
Висвгглено результати аналiзу ареалопчно! структури видiв Боташчного саду ушверситету, а також оцiнено важливiсть деяких видiв iнтродуцентiв, що успiшно зростають у саду.
Ключов1 слова: боташчний сад, штродукщя.
2. Деревна рослиншсть у фгтодизайш, ландшафтнш архiтектурi та озелененш
229
