CC BY
32
УДК 674.032.477.2 Здобувач Т.1. Шуплат- НЛТУ Украни, м. Львiв
Ф1ТОНЦИДНЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ ЯЛ1ВЕЦЬ (JUNIPERUS L.) У ПОКРАЩЕНН1 СТАНУ М1СЬКОГО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Висвiтлено ф1тонцидш та декоративно-естетичнi властивостi представникiв роду ялiвець (Juniperus L.) та 1'хню роль в оздоровленнi мюького середовища. Завдяки сво'1'м фiтонцидним властивостям вони створюють сприятливе для перебування людей ф1тосередовище, тому ix варто частiше використовувати в системi мiського зеленого будiвництва.
Ключов1 слова: ф1тонциди, ялiвець, оздоровлення середовища, декоративнють, озеленення.
Мюька екосистема, як середовище життя мюьких жител1в, зазнае пос-тшного антропогенного впливу, який загалом мае негативний характер. Заб-руднюються ус компоненти навколишнього середовища: повггряний басейн, грунтовий покрив, мюью води, рослини. У склад1 мюького повпря мютиться широкий спектр полютанпв та хвороботворних бактерш, яю, будучи збудни-ками р1зноман1тних хвороб, ютотно впливають на здоров'я мешканщв мюта.
Вагома роль "оздоровлювач1в" мюького атмосферного повггря выводиться зеленим насадженням, як справно виконують саштарну функщю: зменшують бактер1альну забруднешсть пов1тря, тдвищують юшзащю атмос-фери, збагачуючи ii фгтонцидами.
Людство знайоме з цшющими властивостями оргашчних речовин ще з давшх чаЫв, зокрема древш египтяни використовували ф^онцидш власти-вост туi для бальзамування померлих. Пппократ у Стародавнш Греци лжу-вав легенев1 захворювання деревною смолою, римляни - гшками та ягодами яшвцю обкурювали та знезаражували примщення тд час ешдемш, а слов'яни активно використовували екстракти на основ! плод1в i xвоi ял1вцю в народнш медицинi та релтйно-обрядовому життi
Летючi фiтонциди (гр. phyton - рослина, лат. caedo - вбиваю) - це складний комплекс бюлопчно активних оргашчних речовин, що видшяються рослинами в процес ixньоi життедiяльностi. Термiн "фтонциди" вперше запропонував леншградський учений, професор Б.П. Токш у 1928 р. Вш вста-новив, що фiтонциди вбивають або ж пригшчують зростання i розвиток бак-терiй, мiкроскопiчниx грибiв та найпростiшиx паразитiв. Вчений шдрахував, що 1 га ялiвцевиx насаджень може за добу видшяти до 30 кг летких фгтонци-дiв, що у 6 разiв бшьше, нiж ix видiляе сосна та у 15 разiв бiльше, шж листянi порiди. Це теоретично дае можливють знищити всi патогеннi мжрооргашзми у мiстi середньоi величини, тому ix розглядають як важливий чинник форму-вання сприятливого для людини навколишнього середовища [1].
Дослщження показують, що кшьюсть хвороботворних бактерiй, широкий спектр яких мютиться у мюькому повiтрi, е рiзною. Максимальною во-на е на вулицях з штенсивним рухом транспорту, автомобшьними корками, поблизу промислових об,ектiв, тодi як в лiсопарковiй та парковш зонах ixня кiлькiсть у 200 разiв е меншою [2]. Помггаа роль у цьому процес належить хвойним рослинам, зокрема численним видам роду яивець (Juniperus L.), який входить до родини кипарисовi (Cupressaceae Neger.).
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Численними дослщженнями доведено, що леткi видiлення хвойних порщ, зокрема ялiвцiв, вбивають таких злюних збудникiв хвороб людини як туберкульозна паличка, бiлий та золотистий стафшококи, холерний вiбрiон, гемолiтичний стрептокок. За даними Н.М. Артем'ево! (1955), яка проводила спостереження на Швденному березi Криму, найактивнiше на збудника ту-беркульозно! палички впливають представники родини кипарисових та майже вс види клешв i магнолiй. Тому багато санаторив i баз вщпочинку розташованi в зонi впливу цих насаджень [3].
Летючим фiтонцидам, що видшяються хвойними, властива закономiр-шсть: основною 1хньою частиною е компоненти ефiрноl оли, якi синтезують-ся рослинами-терпено!дами. Монотерпеновi вуглеводнi, що входять до складу фiтонцидiв, володдать високою реакцiйною здатнiстю i впливають на нав-колишне середовище та людину, регулюючи енергетичний баланс в атмосферному повггрь У повг^ хвойних насаджень аерозолi, якi видшяються, створюють захисний голубуватий серпанок [2].
Пари етеричних речовин дуже легк та мають властивiсть швидко поши-рюватись в атмосферному повггрь У структурi насаджень 1х найвищу концен-трацiю встановлено у нижньому горизонтi, на невеликих галявинах i в перифе-рiйному поясi - на межi закритого та вщкритого просторiв. Збiльшення шсоля-цй, температури та руху повiтря з одночасним зменшенням вологостi сприяе синтезу i випаровуванню ефiрних олiй. Варто зазначити, що помине зниження антимшробно! ди спостерiгаеться у процесi старiння вегетативних органiв.
У дослiдженнях використано шкалу, яка шюструе ступiнь фггонцид-ност дерев та чагарникiв [1]. За нею деревш породи подiляються на п'ять груп, кожнiй з яких присвоено ощночний бал. Групи розмщет в порядку спадання ступеня фггонцидность Нижче подано коротку характеристику груп та дiаграму подiлу на прикладi окремих порiд з кожно! групи (рис.):
найбшьш ф1тонцидна (5 бал1в) - дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гос-тролистий (Acerplatanoides L.);
сильноф1тонцидна (4 бали) - береза повисла (Betula pendula Roth.), береза 6í-ла (Betula alba L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялíвець козацький (Juniperus sabina L.), ялíвець китайський (Juniperus chinensis L.), ялíвець звичайний (Juniperus communis L.), туя захщна (Thuja occidentalis L.); середньоф^онцидна (3 бали) - модрина сибíрська (Larix sibirica Ledeb.), вшь-ха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.), кедр сибíрський (Pinus sibirica DuTour); слабо ф^онцндна (2 бали) - в'яз шорсткий (Ulmus glabra Huds.), бруслина бо-родавчаста (Euonymus verrucosa Scop.);
найменш ф^онцидна (1 бал) - бузина чорна (Sambucus nigra L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.)
Рис. Розподт деревних nopid за pieHeM фiтонцидностi
З огляду на те, що за природними характеристиками дшвщ е свггло-любними, не вибагливими до родючостi грунту, досить посухостшкими та морозостiйкими видами, а до того ще й володдать значними фiтонцидними та декоративними властивостями, резонним е розширення видового та формового використання ix у системi мiського озеленення.
Шляхом маршрутних спостережень та фотофжсаци ми встановили ряд деревоподiбниx та кущових видiв i форм роду яшвець, якi використову-ються в озелененш мiста Львова:
• ял1вець козацький - Juniperus sabina (форми: "Blaue Donau", "Glauca", "Tama-riscifolia", "Cupressifolia");
• miee^ китайський - Juniperus chinensis (форми: "Blaauw", "Blue Alps", "Monarch", "Plumosa Aurea", "Variegata", "Stricta");
• miee^ звичайний - Juniperus communis (форми: "Arnold", "Gold Cone", "Green Carpet", "Compressa");
• miee^ горизонтальний - Juniperus horizontalis (форми: "Andorra Compact", "Golden Carpet", "Prince of Wales", "Wiltonii", "Douglasii");
• miee^ середшй - Juniperus x media (форми: "Blue and Gold", "Gold Star", "Pfitzeriana", " Pfitzeriana Aurea");
• miee^ лускатий -Juniperus squamata (форми: "Blue Arrow", "Meyeri", "Holger");
• ялiвець вiргiнський - Juniperus virginiana (форми: "Grey Owl", "Skyrocket", "Globosa").
1снують широк можливостi прийомiв використання видiв та форм ялiвцiв у виглядi окремих насаджень: у формi солiтерiв, акцентiв, зважаючи на ландшафтш умови навколишньоi мiсцевостi (ялiвцi - звичайний (Juniperus communisL.), сквльний (Juniperus scopulorum Sarg.), твврдий (Juniperus rigida L.)), так i в групових посадках разом з шшими хвойними породами - туею захiдною (Thuja occidentalis L.) та складчастою (Thuja plicata D. Don), сосною гiрською (Pinus mugo Turra.), кипарисом арiзонським (Cupresus arizonica Greene.), кипарисовиками лавсона (Chamaecyparis lawsoniana Parl.) та горi-хоплiдним ф.трчаста (Chamaecyparis pisifera "Plumosa"). Варто частше ви-користовувати ялiвeць козацький (Juniperus sabina L.), лускатий (Juniperus squamata Lamb.), горизонтальний (Juniperus horisontalis Moench.), пфтцвра (juniperus x media "Pfitzeriana"), як здебшьшого представлеш щкавими ча-гарниковими сланкими формами, чим додають з естетичного погляду особливого привабливого колориту. Насичеш зелеш кольори надають виразност мюькому простору, а декоративш форми вносять значну рiзноманiтнiсть у пейзажш картини парюв i скверiв [3].
Для ощнки естетичностi окремих видiв та форм яшвщв ми використо-вували формулу
Я _ S Крб + Y Рб + S Гб + Е Лб + S Тб + S Квб + S Пб
Яоб----,
тб
де: ХКрб - сума балiв, одержана кроною (силует); ЪРб - сума балiв, одержана розгалуженням; ЕГб - сума балiв, одержана гiлочками; ТЛб - сума балiв, одержана листям; ИТб - сума балiв, одержана корою стовбура; ЪКвб - сума балiв, одержана квiтами; ЕПб - сума балiв, одержана плодами; тб. - трибальна оцiнка.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Оцiнка естетичних якостей складаеться i3 суми башв, одержаних кож-ною окремою рослиною, виходячи з !! природних декоративно-естетичних характеристик та бала, виставленого загалом бюгруш з ммодуляцiею виду" (спричинена почуттям несподiваностi).
За основу брався ряд представниюв роду (Juniperus L.), однi з яких бiльш поширеш в системi мiського зеленого будiвництва, iншi - менше. Ви-користовувались такi ялiвцi: козацький (Juniperus sabina), звичайний Juniperus communis), горизонтальний (Juniperus horizontalis), середнш (Juniperus x media), лускатий (Juniperus squamata), китайський (Juniperus chinensis) та вiр-гшський (Juniperus virginiana). Використавши наведену вище формулу, одер-жуемо такi результати, виражеш у балах:
• ялiвець горизонтальний - 2,2;
• ялiвець середнiй - 2,1;
• ялiвець лускатий - 2,5;
• ялiвець вiргiнський - 1,9;
• ялiвець китайський - 2,1;
• ялiвець козацький - 1,7.
Як бачимо, з одержаних результалв, найвищим балом естетичност ха-рактеризуються чагарники - яшвщ лускатий, горизонтальний, китайський та середнш, тому !х частiше потрiбно використовувати пiд час створення лан-дшафтних посадок, виходячи з !х красиво! покривно! здатностi, а також у ма-совому мiському озелененш та в облагородженнi приватних упдь. Трохи ниж-чий бал у яшвщв козацького та вiргiнського. Рiч у тому, що ялiвець вiргiнсь-кий ще доволi рiдко застосовуеться у мюькому озелененнi, тодi ж як козацький давно зайняв свою "ншу" i е дуже поширеним, викликаючи одноманiтнiсть.
Особливу увагу варто звернути на мiсця масового вщпочинку - мiськi парки, сквери, плошд, прибудинковi майданчики, дитячi та навчальш заклади, санаторно-курортнi зони, де вщпочивають та лiкуються тисячi людей. Ство-рюючи тут невеликi групи за участю хвойних, доцшьно висаджувати два-три види, як якiсно компонуються у просторi та вигiдно розкривають свш декора-тивний потенцiал. Прикладом можуть слугувати посадки простим та складним ритмом, у кiлька рядiв колом - назваш "хороводами", де можна застосувати, як акцент, ряд деревоподiбних ялiвцiв, зокрема: звичайний (форма вузъкотрамi-дальна-"hybernica" Gord.), скельний (вузькоколоноподiбна шрамщальна форма Skyrocket), а навколо них посадки ту! захщно!, форма куляста ("globosa" Gord.) [3]. За таких умов спостер^аеться "ефект сумаци", адже поеднання по-силюе позитивну дда на оргашзм людини, тому що туя захщна, теж належить до групи найбшьш фiтонцидних деревних рослин, як це було подано вище.
Низькоро^ сланк чагарники та грунтопокривш види ялiвцiв, що ви-являють високу фггонцидшсть, успiшно використовуються для закрiплення схилiв, облицювання вiдкосiв, бордюрiв, кам'янистих сходiв, зокрема - яль вець розпростертий (Juniperus procumbens "Nana"), ялiвець горизонтальний (Juniperus horizontalis "Wiltonii"), при закладенш альшнарпв та альпiйських гiрок - лускатий (Juniperus squamata "Meyeri"), горизонтальний (Juniperus horizontalis "Douglasii'Moench.), звичайний (Juniperus communis " Depressa ", "Compressa" Stev.), ялiвець вiргiнський (Juniperus virginiana "Globosa","Nana compacta") [3, 4].
Висновки:
1. Високим ступенем фiтонцидностi (4 бали з 5) характеризуются ялiвець козацький (Juniperus sabina L.), ялiвець китайський (Juniperus chinen-sis L.), ялiвець звичайний (Juniperus communis L.). Завдяки сво1м фгтон-цидним властивостям вони створюють сприятливе для перебування людей фгтосередовище, тому 1х варто частше використовувати в системi мюького зеленого будiвництва.
2. Враховуючи висок естетичнi якостi ряду ялiвцiв: звичайного (Juniperus communis L.), горизонтального (Juniperus horizontalis Moench.), се-реднього (Juniperus х media), лускатого (Juniperus squamata Lamb.), вiр-гiнського (Juniperus virginiana L.) та !х численних форм, рекомендуемо для використання 1х у створент декоративних груп, алей, живопло^в та альпiйськиx гiрок.
Лiтература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 538 с.
2. Заячук В.Я. Дендрология. Голонаант / В.Я Заячук. - Льв1в : ТзОВ "Камула", 2005. - 176 с.
3. Пушкар В.В. Хвойш в садово-парковому буд1вництв1 / В.В. Пушкар. - К. : Державна академ1я кер1вних кадр1в культури i мистецтв, 2004. - 283 с.
4. Озеленение населенных мест : справ. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 с.
Шуплат Т.И. Фитонцидное и эстетическое значение представителей рода можжевельник (Juniperus L.) в улучшении состояния городской среды
Поданы фитонцидные и декоративно-эстетические свойства представителей рода можжевельник (Juniperus L.) и их роль в оздоровлении городской среды. Благодаря своим фитонцидным свойствам они создают благоприятное для пребывания людей фитосредой, поэтому их стоит чаще использовать в системе городского зеленого строительства.
Ключевые слова: фитонциды, можжевельник, оздоровление среды, декоративность, озеленение.
Shuplat T.I. Phytoncide and aesthetic role of the representative species juniper (Juniperus L.) for better state urban environment
Phytoncide deals and arts and aesthetic properties of representative species juniper (Juniperus L.) and their role in the rehabilitation of the urban environment. Due to the phytoncidal properties they create friendly to the stay of people of phytospaces, that is why them it costs more frequent to utillize in the system of city green building.
Keywords: phytoncides, juniper, healing environment, decorative, landscaping.
УДК 639.1 Асист. А.М. Яндюк -Житомирський шщональний
azpoeROROZÎ4Huû умверситет
ОПТИМАЛЬШ СТАЦП ПРОЖИВАННЯ КАБАНА ДИКОГО (SUS SCROFA) В УМОВАХ П1ВДШЯ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано найпридатнiшi для проживання кабана дикого упддя. У цих упддях оптимальна щшьшсть виду у 2-8 разiв вища, шж в упддях першого класу бо-штету. Вшносно високу щшьшсть кабана у типах мисливських упдь Ï3 значним представництвом хвойних насаджень можна пояснити наявшстю заболочених дшя-нок, водотоюв тощо.
Ключов1 слова: тип мисливських упдь, боштет, щшьшсть, чисельшсть, облш.
