CC BY
30
22. Сидельникова Т.С. Генеративные органы и кариотип сосны обыкновенной на олигот-рофных болотах Западной Сибири / Т.С. Сидельникова, Е.Н. Муратова. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - № 3. - С. 34-44.
23. Тарханов С.Н. Формы внутрипопуляционной изменчивости хвойных в условиях атмосферного загрязнения (на примере Северо-Двинского бассейна) / С.Н. Тарханов. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2010. - 229 с.
24. Черепнин В.Л. Изменчивость семян сосны обыкновенной / В.Л. Черепнин. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1980. - 182 с.
Дышко В.А., Дышко С.М. Характеристика морфологических признаков генеративных органов сосны обыкновенной в природных и искусственных древостоях Украины
Освещены материалы исследования внутрипопуляционного разнообразия формы и окраски генеративных органов у потомства восьми искусственных и пяти природных древостоев из Харьковской, Волынской, Ровенской и Киевской областей. Исследования показали сложность популяционной структуры древостоев. Установлено, что самой высокой степенью изменчивости характеризуется форма апофизов шишек. Исследовано, что варьирование признаков в искусственных древостоях выше, чем в естественных, что указывает на наличие запаса генетического разнообразия и подтверждает целесообразность использования семян с КСП для лесовосстановления.
Ключевые слова: внутрипопуляционное разнообразие, популяционная структура, синтетические сорта-популяции, природные сорта-популяции, число морф, доля редких морф.
Dyshko VA., Dyshko S.M. The Description of Morphological Characters of Generative Organs of Scots Pine Trees in Natural and Synthetic Forest Stands of Ukraine
Conservation of forest species genetic potential including pine tree (Pinus sylvestris. L.) is assumed to be the urgent problem associated with the study of species population structure. The materials of study of intrapopulation diversity of form and coloration of tree generative organs at progeny of eight synthetic and 5 natural populations in Kharkiv, Volyn, Rivne and Kyiv regions are presented. The study showed the complexity of forest stands population structure. Cones apophysis are characterized by the highest grade of variability. The variation of traits in synthetic population is higher than in natural ones, that indicates on presence of genetic diversity reserve and prove expediency of seeds with clonal seed orchards use for reforestation.
Key words: intrapopulation diversity, population structure, synthetic breeds-populations, natural breeds-populations, the number of morphs, share of rare morphs.
УДК630*182.53:581.52 Ст. викл. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук;
магистрант Т.А. Федорчук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
РЕКРЕАЦ1ЙНА ДИГРЕС1Я БУКОВИХ Л1С1В ВЗДОВЖ ЕКОЛОГО-
ШЗНАВАЛЬНОГО МАРШРУТУ "М. СКОЛЕ - Г. ПАРАШКА" (НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ")
Розглянуто та проаналiзовано видовий склад та ценотичну структуру рослинного вкриття вздовж еколого-шзнавального маршруту. Шднаметове трав'яне вкриття налiчуe 79 вид1в, що належать до 30 родин. Поряд зi зменшенням проективного вкриття типових люових видiв (розмщення мозагане), у трав'яне вкриття у просвггах та вздовж стежки проникають лучш види. Рекреацшне навантаження сприяе збшьшенню щшьност грунту, на якому не проходить заселення люових рослин, ущшьнення грунту спричиняе вщ-мирання кореневищних рослин. Збшьшуеться участь рудеральних видiв та "люових бур'яшв". Виявлено характеры напрями рекреацшно! дигресн рослинного вкриття.
Ключовi слова: рекреацшна дигресш, видовий склад, ценотична структура.
Вступ. У другш половинi ХХ ст. с^мко зросло екологiчне значения ль шв як фактора природно! рiвиоваги. Водиочас починае зростати рекреацiйиа роль лiсiв ^ вщповщно, збiльшуватися рекреацiйие навантаження на лiсовi при-родиi комплекси. 1нтенсивне рекреацiйие лiсокористуваиия може спричиняти иегативиi екологiчиi иаслiдки - попршення саиiтариого стану та складу дере-востану, зниження захисних фуикцiй люу, втрату його естетичних фуикцiй.
У Карпатах склалися рiзиомаиiтиi комфортиi природт умови для вщпо-чинку. Рекреацшний потеицiал НПП мСколiвськi Бескиди" дае змогу розглядати рекреацiю як один з прюритетних иапрямкiв його дiяльностi. 1нтенсивно розви-ваються еколого-пiзиавальиi маршрути. На територп НПП мСколiвськi Бескиди" одним iз иайцiкавiших е еколого-тзнавальний маршрут "м. Сколе - г. Парашка" (рис.). Цкавий маршрут тим, що маемо можливiсть спостерiгати природт змь ни, зумовлеиi висотною зональтстю (маршрут починаеться на висотi 440 м н. р. м, а найвища точка маршруту - гора Парашка - мае 1268 м н.р.м).
Рис. Еколого-тзнавальний маршрут "м. Сколе - г. Парашка" [18]
Уздовж маршруту спостершаемо значне навантаження на лiсовi угрупо-вання. Високе рекреацшне навантаження е фактом, що визначае склад травостою бiльшою мiрою, иiж його визначають умови мюць зростання [6-8, 13]. 1нтенсив-ний рекреацiйиий вплив може стати причиною зникнення рiдкiсиих рослинних угруповань чи окремих видiв фауни. Тому вивчення та аиалiз видового рiзиома-тття флори та особливостей дигресивних змш рослинного вкриття е иеобхiдиим етапом для запровадження системи моиiториигу за станом довкшля i пiд час складання проекту оргаиiзацГí територп та планування будь-яких господарських заходiв на територп иацiоиальиого природного парку "Сколiвськi Бескиди".
Iнтенсивнiсть характеризуе вiдвiдування лку, коефiцieнт екологiчного впливу - агресДя вiдвiдувачiв. Похiднi цих величин дае рекреацДйне наванта-ження, яке поpiвнюеться 3i стiйкiстю лку. Як наслДдок, лiс отримуе деякД змД-ни - вiдбуваеться його дигресДя. Таким чином дигресДя лку характеризуе його динамку внаслДдок рекреацДйного навантаження [2-4]. Зазвичай pекpеацiйна дигресДя спровокована впливом антропогенних чинникДв, що призводить до ущ1льнення Грунту, витоптування та знищення лiсовоí пiдстилки й окремих дД-лянок трав'яного вкриття, шдлкку та пДдросту пошкодження дерев. ЦД процеси локального масштабу призводять до порушення структурних елементДв природ-них екосистем, íх трофДчних ланцюгДв та поглиблюють антропогенний вплив на бДотичний розподДл видДв бДоти та стан íх оселищ. ДигресДя рекреацДйна - змДни рослинностД або природних комплексДв унаслДдок Днтенсивного використання для вДдпочинку населения. Це спричиняе дигресДю структури, складу та функцД-онування ценоекосистеми через витоптувания, ущДльнення Грунту, знищення рослин i тварин [1, 9, 10, 14, 15].
Мета дослщження. Мета роботи - вивчення видового складу трав'яного вкриття вздовж еколого-шзнавального маршруту "м. Сколе - г. Парашка" та визначення дигреси рослинного вкриття за змДною домДнантДв видового складу рослин у системД букових лДсДв. Завдання дослДдження - виявити видовий склад трав'яних рослин вздовж еколого-шзнавального маршруту, скласти систематич-нД списки трав'яного вкриття, виявити змДну кДльккних сшввДдношень видДв рДз-них ценотичних груп, виявити вплив рекреащйно! дигресй' на компоненти лДсо-вих угруповань та оцДнити дигресивнД змДни на дослДджуванДй територп.
Дослщний матер1ал та методика дослщження. Район ялиново-буково-ялицевих лДсДв займае на територп' нацДонального природного парку основну площу. Основними лДсоутворювальними породами е Abies alba Mill., Fagus sylvatica L., Picea abies L. Karsten. У складД насаджень трапляються: Ulmus glabra Huds., Acerpseudoplatanus L. Populus trémula L., Betulapendula L., Alnus inca-na L. Щоб вести мову про дигресивнД змДни рослинного вкриття букових лДсДв вздовж маршруту, потрДбно, насамперед, вивчити його таксономДчну (система-тичну) структуру, виявити змДну кДлькДсних сшввДдношень видДв рДзних ценотичних груп [5, 11, 12, 17]. Використовуючи маршрутний метод, заклали проб-ну дДлянку i провели опис фДтоценозу у кв. 9 на схилД крутизною 20-30° на ви-сотД 700-850 м н.р.м. у свДжДй смереково-ялицевДй субучинД (С2-см-яцБк) та вздовж стежки на г. Парашка.
Результати дослщження. У нижнДй частинД пробно!' площД лДс рДзновД-ковий (70-100 рокДв). Деревний ярус формують Fagus sylvatica, Picea abies, Betula pendula. Висота бука змДнюеться вДд 15 до 35 м. ПДдлДсок формують Corylus avellana L., Sorbus aucuparia L. Вище, уздовж стежки, насадження представлене старим лДсом, Дз домДнуванням у деревному ярусД бука лДсового, до якого домД-шуеться клен-явДр, а в горах, по стежцД - старД екземпляри ялицД бДло!. ЗДмкну-тДсть крон дуже нерДвномДрна, вДд 0,7 до 0,9. Чагарниковий ярус представлений лДщиною звичайною та пДдростом лДсотвДрних порДд, якД розташованД нерДвно-мДрно - куртинами.
РекреацДйна дигресДя призводить до вДдпаду дерев меншого дДаметра. У деревостанД присутнД дерева з механДчними пошкодженнями. Загалом рекре-
ацiйна дигресм призводить до зниження життeвостi насадження. Це добре видно вздовж стежки на г. Парашка. CTapi екземпляри ялицi бiлоï та бука лкового пошкоджено написами, розвиваються дупла, що з часом призводить до розвит-ку захворювань.
Використання лку для вiдпочинку ускладнюе процес природного вщ-новлення. Внаслiдок витоптування знишуеться насiння деревних i кущових ви-д1в. Ушiльнення грунту, зниження аерацп призводить до значного вiдпаду та пошкодження тдросту. На витоптаних мкцях вiн або вiдсутнiй, або представлений поодиноко. Важливим наслiдком дигреси е зменшення загальних запасш фггомаси. Вздовж стежки спостерiгаемо "старiння" лку, осюльки пiдрiст систематично знишуеться i деревостан не омолоджуеться. У мiру знищення пiдросту припиняеться самоввдновлення деревостану. Ще деякий час, поки жиш дорослi дерева, лiсовий бюценоз може iснувати, проте стiйкiсть його вже порушено.
Першим компонентом лкових бюгеоценозш, який зазнае рекреацiйного впливу i в якому спостерiгаються найбiльшi змiни, е живе надфунтове вкриття. Трав'яне вкриття на дослiджуванiй дшянщ налiчуе 79 видiв, що належать до 30 родин. Фоноутворювачами е представники перших 10 родин (табл. 1). Першi три мiсця займають такi родини: Asteraceae - 9 видш, Lamiaceae - 8 видiв, Ra-nunculaceae - 7 видш. Наявнiсть значно1 кiлькостi представникiв перших трьох родин свiдчить про значне порушення структури рослинного вкриття, тобто по-яву "лiсових бур'янiв" i рудеральних видiв. Представники родини Poaceae трап-ляються здебiльшого на ввдкритих територiях вздовж стежки та у мкцях, де ут-ворилися вжна через поваленi старi дерева. Це таю види як Calamagrostis epi-geios (L.) Roth., Agrostis tenuis Sibrh., Melica nutans Retz., Poa nemoralis L. та ш. Решта родин представлена незначною кiлькiстю видiв - вiд 1 до 3.
Табл. 1. npoeièni родини флори вздовж еколого-тзнавального маршруту "м. Сколе - г. Парашка"
№ з/п Родина Кшьюсть B^iB %
1 Asteraceae 9 12
2 Lamiaceae 8 10
3 Ranunculaceae 7 9
4 Poaceae 6 8
5 Rosaceae 5 6
6 Rubiaceae 4 5
7 Liliaceae 4 5
8 Scrophulariaceae 4 5
9 Onagraceae 3 4
10 Juncaceae 3 4
Всього 79 100
На дослщжешй дшянщ трав'яне вкриття мае виражену мозаинкть i значну площу займають мертвопокривш дiлянки (10-20 %). Основний фон ста-новлять типовi лiсовi види (табл. 2). 1х виявлено 53. Переважають види класу Querco-Fagetea [16]: Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Stellaria nemorum L., Galeobdolon lutem Huds., Oxalis acetosella L., Majanthemum bifolium (L.)
F.W. Schmidt, Prenanthes purpurea L., Vaccinium myrtillus L., Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin, Mycelis muralis (L.) Dumort. Поодиноко трапляються Dentaria bulbifera L., та D. glandulosa Waldst. et Kit., Veronica montana L., V. urticifolia Jasq. ^tobí лiсовi види трапляються бшя стовбур^в дерев та в куртинах шдрос-ту i шдлкку.
Табл. 2. Ценотична структурарослиннихугруповань букових лiсiв вздовж
еколого-тзнавального маршруту "м. Сколе - г. Парашка"
Назва ценоморф Кiлькiсть видiв %
fficoBi 53 67
Лучт 11 15
Рудеральнi 12 14
Гiдрофiльнi 3 4
Всього 79 100
На узлкс та вздовж стежки зростають Filipendula ulmaria (L.) Maxim, Thalictrum aquilegifolium L., Astrantia major L., поодиноко - Lathyrus niger (L.) Bernh, L. laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch, Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult., Pyrethrum corymbosum (L.) Scop. Проективне вкриття нершно-мiрно розвиненого трав'яного ярусу - 5-60 %. Це пов'язано 3i значною крутизною схилу, а також iз рекреацшним навантаженням вздовж стежки. На освиле-них дiлянках, де вiдпали окремi дерева, непрохвдний ярус формуе Rubus hirtus Waldst. et Kit.
Уздовж стежки, на освилених дшянках, спостерiгаeмо значну участь лучного низькотрав'я: Glechoma hederaceae L., Veronica chamaedrys L., V. officinalis L., Trifolium repens L., Alchemilla gracilis Opiz., Plantago major L., Vicia tetrasperma (L.) Schreb. Завдяки сво'й морфологiчнiй будовi, бшьшкть цих вид1в е стiйкими до витоптування. Вони мають добре розвинеш системи пiдземних па-гон1в та добре розвинеш кореневi системи. Подорожник великий мае розеткове розташування листюв i гнучкi генеративнi пагони. Менш стiйкими е види рос-лин, у яких кореневища та кореш розташоваш у приповерхневому шарi грунту, а стштшими - види, яю мають глибокi стрижневi коренi чи розвивають велику кiлькiсть тонких корешв.
Упродовж еколого-шзнавального маршруту на г. Парашка та у сильно засмiчених мкцях непланового вiдпочинку зi значним рекреацiйним навантаженням трапляються рудеральш види: Urtica dioica L., Galeopsis spesiosa Mill, G. tetrahit L., Prunella vulgaris L., Lamium album L. У мкцях неорганiзованого розведення вогнищ та вiдпочинку територда засмiчено побутовими рештками, а трав'яне вкриття повнктю вiдсутне або розвинулися угруповання з перевагою кропиви дводомно! Внаслвдок витоптування у мiсцях самовiльного вiдпочинку утворюеться своерiдна структура з витоптаних стежок i невитоптаних мiсць. Рекреацшне навантаження сприяе зб1льшенню щiльностi грунту, на якому не вiдбуваеться заселення лiсових рослин, ущiльнення грунту спричиняе вiдмиран-ня кореневищних рослин.
Гiдрофiльнi види трапляються зрщка у мiсцях виходу невеличких дже-рел. Отже, характернi напрями дигреси рослинного вкриття - змiна домшаипв
видового складу рослин у системi букових лiсiв, збiднення флористичного рiз-номанiття, зниження стiйкостi насаджень внаслiдок пошкоджень.
Висновки. Процес змiни лiсового фiтоценозу вiд його механiчного ви-топтування (перша стежка) до повно! деградацй' (окремi дерева на оголенiй i ут-рамбованiй землi) проходить безперервно й поступово. Ввдбуваеться диферен-цiацiя угруповання на бiогрупи, роздiленi стежками i вiдкритими дiлянками, кiлькiсть пiдросту незначна та вш збережений невеликими групами. Типовi ль совi види зосереджеш б1ля стовбурiв дерев чи у групах пiдросту. Поряд 3i змен-шенням проективного вкриття типових лкових трав (розмiщення моза!чне), у трав'яне вкриття у просвiтах та вздовж стежки проникають лучнi та лучно-лко-вi види. Збiльшуеться участь рудеральних видiв та "лiсових бур'яшв".
Проаналiзувавши видовий склад та ценотичну структуру рослинного вкриття вздовж еколого-шзнавального маршруту, можемо видшити другу та -вздовж стежки - третю стадо рекреащйно! дигресп. Спостерiгаемо порушений та сильно порушений стан угруповання. У рослинному вкриттi букових лкш вздовж еколого-пiзнавального маршруту виявлено вс ознаки антропогенно!' трансформацп.
Лiтература
1. Безручко Л. Розвиток рекреацшно! дагреси на територи Шацького национального природного парку / Л. Безручко // Вюник Льв1вського национального ушверст'ету iM. 1вана Франка.
- Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2009. - Вип. 36. - С. 23-30.
2. Голубец М.А. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции / М.А. Голубец, Д.В. Борсук, М.В. Гаврилюк и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 240 с.
3. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. Генсирук, М. Нижник, Р. Возняк.
- К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.
4. Генсирук С.А. Жси Захщного регюну Укралии / С. Генсирук, М. Нижник, Л. Копш / НТШ, МО УкраЛ'ни. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - С. 327-335.
5. Дыренков С.А. Изменения лесных биогеоценозов под влиянием рекреационных нагрузок и возможности их регулирования / С.А. Дыренков // Рекреационное лесопользование в СССР : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 20-34.
6. Жижин Н.П. Критерии и индикаторы устойчивости лесов УССР к рекреационным нагрузкам // Современные проблемы рекреационного лесопользования : тез. докл. Всесоюз. совещ. / Н.П. Жижин, Н.Н. Зеленский. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - С. 92 -93.
7. 3абросаев Н.С. Влияние антропогенных и природных факторов на дубравы Молдавии и особенности ведения хозяйства в рекреационных лесах / Н.С. 3абросаев // Рекреационное лесопользование в СССР : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 68-80.
8. Зеленський М.Н. Реакцш букових насаджень на рекреацшш навантаження / М.Н. Зе-ленський, Т.Р. Прнклад1вська // Науков1 пращ Живничо! академи наук Укрални : зб. наук. праць.
- Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 2. - С. 90-95.
9. Казанская Н.С. Рекреационные леса. / Н.С. Казанская, В.В. Ланина, Н.Н. Марфенин. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 96 с.
10. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности / Н.С. Казанская // Известия АН СССР. - Сер.: Географическая. - 1972. - № 1. - С. 52-59.
11. Методика визначення таксацшних показниюв рекреацшного призначення та розрахун-ку рекреацшного навантаження i емност природних комплекйв / за ред. Р.Р. Возняка i А.В. Фу-каревича. - К. : Вид-во "Укрдержлюпроект", 1993. - 32 с.
12. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др.; за ред. Ю.Н. Прокудин. - Изд. 1. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
13. Прикладовская Т.Р. Изменение основных компонентов буковых биогеоценозов зеленой зоны г. Львова в результате рекреационного воздействия : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Т.Р. Прикладовская. - Харьков, 1986. - 15 с.
14. Поляков А.Ф. Влияние рекреационных воздействий на состояние почвы и почвенного покрова в лесных насаждениях горного Крыма / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 8-12.
15. Романов B.C. О рекреационных лесах / В.С. Романов, Л.Н. Рожков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1975. - № 9. - С. 27-30.
16. Соломаха В.А. Нащональний природний парк "Сколгвсью Бескиди". Рослинний свгг / В.А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 240 с.
17. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во "Агропро-миздат", 1986. - 176 с.
18. Еколого-шзнавальний маршрут "м. Сколе - г. Парашка": (Сколгвсью Бескиди офь цшний сайт Национального природного парку). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sko-le.org.ua/skole-majdan.html.
Лукащук Г.Б., Федорчук Т.А. Рекреационная дигрессия буковых лесов вдоль эколого-познавательного маршрута "г. Сколе - г. Парашка" (НПП "Сколевские Бескиды")
Рассмотрены и проанализированы видовой состав и ценотическая структура растительного покрова вдоль эколого-познавательного маршрута. Подпологовый травяной покров насчитывает 79 видов, относящихся к 30 семействам. Наряду с уменьшением проективного покрытия типичных лесных видов (размещение мозаичное), в травяной покров в просветах и вдоль тропы проникают луговые виды. Рекреационная нагрузка способствует увеличению плотности почвы, на котором не проходит заселение лесных растений, уплотнения почвы вызывает отмирание корневищных растений. Увеличивается участие рудеральных видов и "лесных сорняков". Выявлены характерные направления рекреационной дигрессии растительного покрова.
Ключевые слова: рекреационная дигрессия, видовой состав, ценотическая структура.
Lukashchuk H.B., Fedorchuk T.A. The Recreational Degression of Beech Forests along the Environmental Cognitive Route "Town Skole - Mountain Pa-rashka" (NNP Skole Beskids)
The species composition and coenotic structure of a plant layer along the environmental cognitive route have been examined and analyzed. The herbs layer under the forest canopy includes 79 species from 30 families. Alongside the decrease of typical forest species projective cover (mosaic distribution), meadow species penetrate into the herbs layer in the gaps and along trails. The presence of ruderal species and "forest weeds" is increasing. Some peculiar tendencies of plant cover degression have been discovered.
Key words: recreational degression, species composition, coenotic structure.
УДК 630 *232.329:582.632.2 Доц. О.1. Лялт, канд. с.-г. наук -
Харшвський НАУ т. В.В. Докучаева
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОСТУ ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ВИРОЩЕНИХ У КОНТЕЙНЕРАХ З Р1ЗНИМ СКЛАДОМ СУБСТРАТУ
Дослщжено та описано значения основних бюметричних показнишв одж^чних сшнщв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з рiзним складом субстрату. Про-аналiзовано вплив складових субстрату контейнера на дiаметр та висоту сiянцiв, про-тяжшсть стовбурiв та коршня, !х сшввщношення. Дослщження виконано у ДП "Чу-гуево-Бабчанське ЛГ" Харювського ОУЛМГ. Встановлено, що в однорiчному вщ висо-та та дiаметр сшнцгв дуба достовiрно перевищуе контроль i мае найвище значення у дослщних варiантах зi складом субстрату торф: грунт - 1 : 1 та грунт: перегнш: тирса -4 : 4 : 2.
Ключовi слова: дуб звичайний, субстрат, контейнер, сiянцi iз закритою кореневою системою, дiаметр коренево! шийки, висота, довжина коренево! системи.
