CC BY
40
6. Piskulova N.A. Environmental Aspects of Globalisation: Governance Issues / N.A. Piskulo-va // Int. J. Trade and Global Markets. - 2009. - Vol. 2, No. 1. - P. 59-70.
7. Бабаева М. Экологические аспекты конкурентоспособности ТНК на рынке сжиженного природного газа / М. Бабаева // Модернизация. Инновации. Развитие. - 2011. - N° 4. - С. 23-27.
8. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecovitagroup.com/about/market/
9. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.dt.ua/articles/26004?articleslug= ekolo giya_vhodit_u_rinok&rubric
10. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bibliofond.ru/view.aspx? id=485053.
11. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.business.ua/whitepapers/news/22054/
12. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.kievpress.net/news/Ukrainskaya _ekoprodukciya_smozhet_probitsya_na_mezhdunarodnye_rynki-8470/
13. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecochistyproduct.ru/rights_base/ raz-del31_25
Гаврилко П.П., Черторижский В.Н. Состояние и особенности развития мирового и отечественного экологического рынка товаров и услуг
Рассмотрены современное состояние и особенности развития международного и отечественного экологического рынка, также проведен анализ отечественного рынка экологических товаров и услуг, его имеющиеся преимущества для ведения бизнеса, конкурентоспособность и возможность выхода на международный рынок.
Ключевые слова: рынок экологических товаров и услуг, конкурентоспособность, трансграничное сотрудничество.
Gavrilko P.P., Chertoryzhsky V.M. State and characteristics of the development global and domestic environmental goods and services market
In the article the current status and features of international and domestic environmental market, as the analysis of the domestic market for environmental goods and services from its existing benefits for business, competitive and able to enter the international market.
Keywords: market environmental goods and services, competitive, transborder cooperation.
УДК332.122:911.375 Ст. викл. А.П. Голод, канд. географ. наук;
студ. З.Б. Дрофяк —Львiвський ДУ фЬично1 культури
ПРИМ1СЬКА ЗОНА ВЕЛИКОГО М1СТА ЯК ПЕРСПЕКТИВНА РЕКРЕАЦ1ЙНА ТЕРИТОР1Я
Розглянуто еколого-економiчш, просторовi та прикладш аспекти рекреацшного використання примюько'' зони великого мюта. Узагальнено наявш у працях втизня-них науковщв та стратепчнш документаци шдходи до оптимiзацii рекреацшного природокористування на територи примюько'' зони. На прикладi м. Львова розглянуто особливост рекреацшного потенщалу та перспективы напрями туристичного використання i просторового розвитку примюько'' зони великого мюта.
Ключовг слова: примюька зона, велике мюто, рекреацшна дiяльнiсть, туризм, еколопчна безпека.
Будь-який населений пункт ютотно впливае на прилеглу територт, при-чому штенсившсть такого впливу головним чином залежить вщ сощально-де-мограф1чного та економ1чного потенщалу самого поселення. З урахуванням цього, особливо' уваги потребуе дослщження впливу саме великих мют на 'х примюьку зону. З-пом1ж напрям1в використання примюько' зони великого мюта для анал1зу ми обрали найбшьш сощально значущий - рекреацшний.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.6
Впродовж останшх роюв проблема з оргашзацп активно! рекреацп стала особливо актуальною для мешканщв великих мiст. На нашу думку, саме рекре-ацiйне освоення примюько! зони великих мiст е достатньою альтернативою значно дорожчому ви!зному i мiжрегiональному внутрiшньому туризму. Однак рацюнальне використання рекреацiйно-туристичних ресурсiв примюько! зони неможливе без детального !х аналiзу i розробки практичних рекомендацш для оптимiзацп розвитку вiдповiдних рекреацшних зон.
У сучасних вiтчизняних наукових дослщженнях проблеми з антропогенного освоення примюько! зони розглянуто досить широко, зокрема у працях таких учених як: Г. Денисик, О. Дмитрук, I. Круглов, Ю. Яцентюк та ш Окремi аспекта аналiзу та оцiнки перспектив власне рекреацшного використання примюь-ких зон розглядають також О. Бабчинська, О. Бейдик, Й. Гiлецький, О. Любщева та iн. Однак, очевидно, враховуючи перспективний характер рекреацшно! дiяль-ностi у примiських зонах великих мют, дослiдження у цьому напрямi потребу-ють поглиблення та додаткового теоретико-методолопчного обгрунтування. Саме такими мiркуваннями й обумовлена мета нашого дослщження.
Перспективний рекреацiйно-туристичний розвиток будь-якого регiону базуеться на сукупностi його переваг - особливостях географiчного положення та рельефу, сприятливому клiматi, багатому природному, iсторико-культурному потенцiалi. Однак не можна також нехтувати роллю окремих економiчних цен-трiв у формуванш загальнорегiонального рекреацiйно-туристичного потенщ-алу. Саме у цьому аспекп важливу роль вщграють примiськi зони, залучення яких до розвитку туризму та рекреацшно! дiяльностi сприяе розширенню мюь-кого середовища для покращення умов житщ^яльносп населення, сталого со-цiально-економiчного та просторового розвитку мют, ефективного використання прилеглих територiй [1]. Таким чином розширюються можливостi мiста що-до надання туристичних послуг, збшьшення кiлькостi закладiв рекреацiйного, лiкувально-оздоровчого, профшактичного та спортивного спрямування. Водно-час, зростае рекреацшний i туристичний потенщал регiону та держави загалом. Отож, на нашу думку, рацюнальне використання тако! важливо! рекреацшно! територп, як примюька зона, мае стратегiчне значення не лише для туристично-го, а й для економiчного розвитку регюну загалом.
Для розвитку озеленених i ландшафтно-рекреацiйних примiських тери-торш необхiдним е збереження унiкального природно-ландшафтного комплексу, рекреацiйних територiй i об'ектiв природно-заповiдного фонду, пiдвищення забезпеченосл населення озелененими територiями загального користування шляхом створення нових паркiв, скверiв, полiпшення рекреацiйного потенцiалу наявних природних ландшафтав, !х благоустрiй та належний догляд за ними [3]. Таю заходи, на думку фахiвцiв [4], дадуть змогу оптимiзувати надання рекреацшних послуг i задовольнити потреби мюького населення у вiдпочинку i рекреацп, а також, що не менш важливо, сприятимуть нарощуванню обсягу дохо-дiв суб'ектiв господарювання i мiського бюджету вiд туристично-екскурсшно! та санаторно-курортно! дiяльностi.
Ще одним позитивним фактором оптимiзацil рекреацiйного використання примюько! зони, на думку Й.Р. Плецького та 1.1. Закутинсько!, е те, що заходи у цьому напрямi сприятимуть розвитку окремих частин примюько! зони,
створюючи HOBi po6o4i мЮПД, стимулювальни розвиток MiC^BOÏ промисловос-Ti, сiльського господарства, сфери послуг, тдвищуючи якють життя населення, вщроджуючи мiсцевi традицiï [1].
Однак для цього потрiбно постiйно дбати про благоустрш примiських зон, покращувати матерiально-технiчну базу та iнфраструктуру. 1з цieю метою необхiдним е виршення прикладних завдань, серед яких найважлившими ви-даються такi:
• запровадження системи просторового планування розвитку територп для м-нiмiзацiï негативних на^дюв вiд дiяльностi в сферi туризму;
• рiвномiрна розбудова закладiв розмщення та харчування з рiзним рiвнем об-слуговування;
• спорудження рекреацiйноï, культурно-розважальноï та спортивноï шфрас-труктури, що спрямована на конкретних споживачiв;
• розбудова туристичноï iнфраструктури в межах заповщних територiй;
• ширше використання атракцш регiону для потреб туристш;
• покращення доступностi для оаб з обмеженими можливостями та лпшх людей;
• траси маршрутiв вихщних дтв повиннi мати вщповщний ршень благоустрою та обладнат майданчики огляду визначних пам'яток, а також стоянки екскурсшного транспорту, пункти торговельно-побутового i рекреацiйного обслуговування [1, 3 та in.].
Важливим аспектом рекреацшного використання примiськоï зони е змщнення екологiчnоï безпеки рекреацiйnоï та туристичжй дiяльnостi у niй. З урахуванням того, що екологiчnу безпеку туризму ми трактуемо як вщсутнють загрози активiзацiï деструктивних процесiв у функцюнуванш системи "туризм -навколишне природне середовище", а також nаявniсть можливостей для сталого розвитку вiдповiдnих територiальних рекреацiйnих систем; рацiоnальnе приро-докористування у примiських зонах повинне мати комплексний характер i узго-джуватися не лише iз плануванням розвитку великого мюта, а й iз загальнорегь ональною стратегiчnою докумеnтацiею.
У контекста змщнення еколопчжй безпеки рекреацiйnоï дiяльnостi у примiських зонах може бути доцшьним застосування визначеного у Концепцп сталого розвитку населених пунклв [5] комплексу природоохоронних та еколо-гiчnих заходiв:
• проведення та постшна актуалiзацiя комплексноï оцinки рекреацшного фонду з визначенням lieï його частини, яка може тдлягати сертифiкацiï за мiж-народними вимогами i використовуеться для вiтчизняного та шоземного туризму;
• визначення територп земель юторико-культурного призначення, цinних дже-рел мinеральних вод, покладiв лжувальних грязей, цiнних ландшафта та ш-ших цiнних природних територiй та об'екта;
• створення округiв саштарноï охорони в межах курортiв для забезпечення збереження курортологiчних ресурсiв, ïхньоï охорони вiд забруднення, пош-кодження та передчасного виснаження;
• розширення системи примiських природоохоронних територш з подвшною функцiею: як "легешв мiста" та зон короткочасного вщпочинку;
• врахування вимог та умов розвитку й охорони рекреацшних ресурсш тд час планування i забудови населених пункта примiськоï зони;
• рацюнальне використання природно-ландшафтних комплексiв, проведення роботи щодо ïхnього збереження та ввдтворення.
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.6
Очевидно, що одним i3 шляхiв змiцнення eKonorÎ4Hoï безпеки рекре-ацiйноï дiяльностi у примюькш 30Hi мае також бути iнтенсифiкацiя розвитку еколопчного туризму, який може забезпечити збалансовану взаемодiю турис-тичноï сфери та навколишнього середовища. Водночас, беручи до уваги дуалю-тичний характер екологiчноï безпеки туризму, заходи у напрямi ïï забезпечення повинш вживати як туристичнi тдприемства (туристи), так i органи влади та пiдприемства iнших галузей, як деструктивно впливають на стан та якють навколишнього природного середовища.
Розглянемо особливостi рекреацiйного потенцiалу та перспекгивш нап-рями рекреацiйно-туристичного використання примiськоï зони великого мiста на прикладi м. Львова. Як вщомо, примiська зона мiстить примiськi поселення, винесенi за межi мiста промисловi об'екти, сiльськогосподарськi угiддя та рек-реацiйнi зони, а також не мае чгтких меж унаслiдок чого ïï локатзащю найкра-ще пояснюють вiдповiдно до суспiльно-географiчноï концепцiï гравп'ацшних полiв, напруженiсть яких в Идеальному гомогенному середовищi рiвномiрно спадае вщ центру до периферiï [2, с. 12]. Найбшьше значення для рекреацшно-туристичноï дiяльностi мае територiя, яка безпосередньо прилягае до мiста i, вщповщно, е найбiльш доступною у транспортному вщношенш. На прикладi м. Львова до цiеï територiï, на нашу думку, входять рекреацiйно-туристичнi об'екти, якi вiддаленi вiд центру мюта не бшьш нiж на 20 км. Зважаючи на це, можемо видшити у межах примiськоï зони м. Львова двi рекреацiйнi зони - пер-винну (мiську) i вторинну (власне примiську). Головними критерИями видiлення таких зон е транспортна доступшсть (рекреацiйно-туристичнi об'екти первинноï зони доступы для мiського транспорту та одноденних тших маршрутiв), а також стутнь рекреацiйноï освоеностi та рiвень рекреацiйного навантаження.
У межах первинжй рекреацiйноï зони м. Львова рекреацшно-туристичш об'екти розмiщенi нерiвномiрно. Поттним е ïх зосередження навколо примюь-ких поселень: м. Винники та смт Брюховичт Саме цi територи i е найпопулярш-шими мюцями активноï рекреацiï мешканцiв обласного центру. Найкраще за-безпеченою рекреацiйно-туристичними об'ектами е твденно-захщна частина примiськоï зони. Водночас, звертае на себе увагу недостатня кльксть рекре-ацiйно-туристичних об'екпв у пiвнiчно-схiдному напрямку вiд м. Львова. Ана-лiзуючи розмiщення рекреацшно-туристичних об'екгiв вiдносно шляхiв сполу-чення, можемо зробити висновок про випдшше ïх транспортне положення у за-хiднiй частинi примiськоï зони, ж^вняно iз схiдною.
Проаналiзувавши територiальну структуру рекреацшно-туристичних ре-сурсiв примiськоï зони м. Львова, можемо видшити п'ять особливо перспектив-них ядер теритс^ального зосередження рекреацiйно-туристичних об'екгiв: м. Винники, с. Наварiя, с. Страдч, с. Зашюв, смт Оброшине, с. Сокольники. Саме на базi цих ядер доцшьно розбудовувати туристичну iнфраструктуру. Рекре-ацiйно-туристичний потенцiал примiськоï зони Львова використовуеться недос-татньо. З метою оптимiзацiï розвитку вiдповiдноï рекреацiйноï зони, на наш погляд, необхщно упорядкувати промислове i сiльськогосподарське використання територш примiськоï зони, розробити мережу екотуристичних маршрутiв околицями мiста, обладнати мюця для органiзованого вiдпочинку в люових та лiсопаркових зонах, вживати заходiв щодо збереження i реставраци юторико-
2. Екологiя довкiлля
75
культурних об'екпв, покращити якiсть шл^в сполучення, особливо у районах зосередження рекреацiйно-туристичних об'еклв [2].
Отже, прiоритетнiсть рекреацшно-туристично! складово! розвитку будь-якого великого мюта, на наш погляд, не залежить вщ його основно! спецiалiза-цп. Зумовлено це тим, що навiть у великих промислових центрах проблема за-доволення рекреацiйних потреб населення потребуе невiдкладного вирiшення. Оскшьки, очевидно, що найбшьш доступними для мешканщв мiст е рекреацiйнi об'екти примюько! зони, то саме вони можуть стати точками зростання вщпо-вщних економiчних кластерiв i формування поселень iз вираженою рекре-ацiйно-туристичною спецiалiзацiею.
Л1тература
1. Плецький Й.Р. 1вано-Франгавськ як форпост рекреацшного освоення Укра!нських Карпат / Й.Р. Плецький, I.I. Закутинська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. geoinfo.if.ua/? p=276
2. Голод А.П. Рекреацшно-туристичш об'екти примюько! зони м. Львова: компонентна та теритс^альна структура / А.П. Голод // Проблеми активiзацii рекреацiйно-оздоровчоi д> яльностi населення : матер. VI Всеукр. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю. - Львiв : Вид-во ЛДУ ФК, 2008. - С. 11-14.
3. Озеленеш та ландшафтно-рекреацшш територii / 1н-т генерального плану м. Киева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kievgenplan.grad.gov.ua/ru/tekstovy-material/ 15-generalny-plan/70.html
4. Про затвердження Концепци розвитку туризму у м. Одес на 2007-2015 рр.: Ршення Одесько! мюько! ради вiд 04.07.2007 р., № 1395-V. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.odessa.ua/acts/council/8975/
5. Про Концепщю сталого розвитку населених пункпв: Постанова Верховно! Ради Ук-ра!ни вщ 24.12.1999 р., № 1359-XIV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/1359-xiv
Голод А.П., Дрофяк З.Б. Пригородная зона большого города как перспективная рекреационная территория
Рассмотрены эколого-экономические, пространственные и прикладные аспекты рекреационного использования пригородной зоны большого города. Обобщены имеющиеся в трудах отечественных исследователей и в стратегической документации подходы к оптимизации рекреационного природопользования на территории пригородной зоны. На примере г. Львова рассмотрены особенности рекреационного потенциала и перспективные направления туристического использования и пространственного развития пригородной зоны большого города.
Ключевые слова: пригородная зона, большой город, рекреационная деятельность, туризм, экологическая безопасность.
Holod А.Р., Drofyak Z.B. Suburban area of city as a perspective recreational territory
The ecological-economical, spatial and applied aspects of the recreational use of suburban area of city are considered in the article. Approaches to optimization of recreational usage of natural resources of suburban area in domestic research works and strategic documentation are generalized. The features of recreational potential and perspective directions of the tourist use and spatial development of suburban area of city are considered on the example of L'viv.
Keywords: suburban area, city, recreational activity, tourism, ecological safety.
