CC BY
35
УДК 332.1 (477.41)
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ КИ1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Слюсар С.Т.
Предметом досл'1дження е р'вень органiзацiйно-економiчного розвитку сльських територiй примськоУ зони.
Методи, що були використан в процес досл'1дження. Методологiчною основою дослдження е комплексний пдхд, системно-структурний аналiз та дiалектичний метод наукового пзнання. Для реалiзацil' поставлених завдань застосовувалися так методи: статистичний, порiвняння, узагальнення, дедукцУ та iншi.
Результати роботи. Територiям примськоУ зони притаманнi як мiськi, так / сльськ риси одночасно, у певному сполученн, тому вони е складними об'ектами для дослдження. Для проведення аналзу досягнутого р'вня органiзацiйно-економiчного розвитку цих територiй необхдно враховувати наступну сукупнсть фактор'в: роздлення цих територiй за ознакою мсцеположення, врахування демографiчних характеристик населення, галузева перевага у виробничо-господарськй дiяльностi пiдприемств, тип землекористування, розвиток соцальноУ та виробничоУ нфраструктури. Таким чином, стаття присвячена дослдженню рiвня органiзацiйно-економiчного розвитку сльських територiй примськоУ зони, а саме:
- досл'джено р'вень органiзацiйно-економiчного розвитку сльських територiй примiськоУ зони;
- запропоновано зонування сльських поселень примськоУ зони;
- обфунтувано показники, що характеризують в'ддалешсть територУ вд мста, характер розселення, демограф чн аспекти.
Галузь застосування результат¡в: Мнютерство регiональноУ полiтики УкраУни, Мнстерство аграрноУ полiтики та продовольства УкраУни, органи державноУ влади, органи мсцевого самоврядування, територiальнi громади.
Висновки. Досл1дження р'вня органiзацiйно-економiчного розвитку сльських територiй примськоУ зони дозволяе виявити прiоритетнi напрямки в полiпшеннi фактор'в органiзацiйно-економiчного розвитку цих територiй та окремих населених пунтв, розвивати та змiцнювати ресурсний, майновий потенц ал мун ципальних утворень.
Ключов'1 слова: сльська територiя, мсто, примська зона, регюн, кластеризаця, урбанзаця.
ИССЛЕДОВАНИЕ УРОВНЯ ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ ПРИГОРОДНОЙ ЗОНЫ КИЕВСКОГО РЕГИОНА
Слюсар С.Т.
Предметом исследования является уровень организационно-экономического развития сельских территорий пригородной зоны.
Методы, которые были использованы в процессе исследования. Методологической основой исследования является комплексный подход, системно-структурный анализ и диалектический метод научного познания. Для реализации поставленных задач применялись следующие методы: статистический, сравнения, обобщения, дедукции и другие.
Результаты работы. Территориям пригородной зоны присущи как городские, так и сельские черты одновременно, в определенном сочетании, поэтому они являются сложными объектами для исследования. Для проведения анализа достигнутого уровня организационно-экономического развития этих территорий необходимо учитывать следующую совокупность факторов: разделение этих территорий по признаку местоположения, учета демографических характеристик населения, отраслевая преимущество в производственно-хозяйственной деятельности предприятий, тип землепользования, развитие социальной и производственной инфраструктуры. Таким образом, статья посвящена исследованию уровня организационно-экономического развития сельских территорий пригородной зоны, а именно:
- исследован уровень организационно-экономического развития сельских территорий пригородной зоны;
- предложено зонирование сельских поселений пригородной зоны;
- обоснованы показатели, характеризующие удаленность территории от города, характер расселения, демографические аспекты.
Область применения результатов: Министерство региональной политики Украины, Министерство аграрной политики и продовольствия Украины, органы государственной власти, органы местного самоуправления, территориальные общины.
Выводы. Исследование уровня организационно-экономического развития сельских территорий пригородной зоны позволяет выявить приоритетные направления в улучшении факторов организационно-экономического развития этих территорий и отдельных населенных пунктов, развивать и укреплять ресурсный, имущественный потенциал муниципальных образований.
Ключевые слова: сельская территория, город, пригородная зона, регион, кластеризация, урбанизация.
78
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Слюсар С.Т., 2016
RESEARCH OF LEVEL OF ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES OF THE RESIDENTIAL SUBURB OF THE KIEV REGION
Slyusar S.T.
Object of research is the level oforganizational and economic development of rural territories of a residential suburb.
Methods which were used in the course of research. A methodological basis of research is the integrated approach, the system and structural analysis and a dialectic method of scientific knowledge. The following methods were applied to implementation of the tasks: statistical, comparisons, generalizations, deductions and others.
Results of work. Both city, and rural lines at the same time, in a certain combination therefore they are difficult objects for research are inherent in territories of a residential suburb. For carrying out the analysis of the reached level of organizational and economic development of these territories it is necessary to consider the following set of factors: division of these territories on the basis of location, the accounting of demographic characteristics of the population, branch advantage in production economic activity of the enterprises, land use type, development of social and production infrastructure. Thus, article is devoted to research of level of organizational and economic development of rural territories of a residential suburb, namely:
- level of organizational and economic development of rural territories of a residential suburb is investigated;
- zoning of rural settlements of a residential suburb is offered;
- the indicators characterizing remoteness of the territory from the city, nature of moving, demographic aspects are proved.
Scope of results: Ministry of regional policy of Ukraine, Ministry of an agrarian policy and food of Ukraine, public authorities, local governments, territorial communities.
Conclusions. Research of level oforganizational and economic development of rural territories of a residential suburb allows to reveal the priority directions in improvement of factors of organizational and economic development of these territories and certain settlements, to develop and strengthen the resource, property capacity of municipalities.
Key words: rural territory, city, residential suburb, region, clustering, urbanization.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. Проблема вщносин «мюто - примюька зона» не нова. Вона виникла разом i3 першими мюькими поселеннями. Розвиток мют завжди вщбуваеться у взаемоди з прилеглими територiями. Французький юторик Фернан Бродель слушно зазначав, що мюто як таке юнуе лише коштом нижчого способу життедiяльностi шж його: «Мюто - завжди мюто, де б воно не розташувалося як у простора так i в чаа. Це не означае, що вс мюта подiбнi одне на одне. Проте, якщо абстрагуватися вщ шших ознак, ус вони обов'язково у своТй сут розмовляли одшею мовою: це був неперервний дiалог iз селом - перша потреба повсякденного життя; поповнення людьми для мюта було так само необхщним, як i вода для млинового колеса; однаковими були незмшна надмiрнiсть мют, Тхне намагання в^знятися вщ шших, Тхне обов'язкове розташування в центрi бтьш або менш далеких зв'язш, Тхне поеднання зi своТми передмютями та з шшими мютами. Жодне мюто школи не постане перед нами без «супроводу» шших [1].
Анат останшх дослщжень i публшацм. У сучасних вп"чизняних наукових дослщженнях проблеми з освоення примюькоТ зони розглянуто досить широко, зокрема у працях таких учених як: Г. Денисик, О. Дмитрук, I. Круглов, Ю. Яцентюк та ш. Окремi аспекти аналiзу та оцшки рiвня органiзацiйно-економiчного розвитку сшьських територм примюьких зон розглядають також О. Бабчинська, О. Бейдик, Й. Плецький, О. Любщева та ш. Однак, дослщження у цьому напрямi потребують поглиблення та додаткового теоретико-методолопчного обфунтування.
ЦЫ статтi. Метою даноТ статтi е дослщження рiвня органiзацiйно-економiчного розвитку сшьських територш примiськоТ зони КиТвського регюну.
Виклад основного матерiалу. Примiську зону бшьшють вчених визначають як перехщну (за переважаючим видом виробничо-господарськоТ дiяльностi, характером землекористування, соцiальними та демографiчними характеристиками) зону, яка, по-перше, розташована мiж щiльно забудованими територiями мюта, а по-друге - е сшьською околицею мюта, де практично повною вщсутш мiськi функци: низький рiвень транспортно-логiстичного забезпечення територiй, софальноТ шфраструктури. На вiдмiну вiд захщноТ специфки зонування територiальноТ' структури великого мюта, де видшяються 5 основних зон: ближня, двi перехiднi, вiддалена зона i зона сiльських околиць, використання структурно-функцюнального пiдходу до класифiкацiТ примюьких зон в УкраТш дозволяе видтити 4 основнi примiськi зони вщповщно до пов'язаного з ними функцюнального навантаження: ближня, перехiдна, вiддалена зона i зона сiльських околиць (рис. 1).
Запропоноване зонування сшьських поселень примюькоТ зони дозволяе визначити основы чинники, яю визначають систему доцтьних заходiв щодо розвитку цих зон.
Перша група чиннимв мае адмшютративний характер щодо встановлення мюьких кордошв, тобто урахування того факту, що юридичш межi великого мiста часто «обганяють» природнi межi i ближня (а iнодi i перехiдна) зона передмють виявляеться практично включеною в межi мiста.
До другоТ групи чинниш вiдноситься наявнiсть фактору сезонноТ так званоТ субурбанiзацiТ, яка полягае у сезонному пщвищенш попиту на стьське житло, що, в свою чергу, стимулюе активний розвиток рекреацшноТ' та селищноТ функцiй, зеленого стьського туризму в дальнiй зонi сшьських поселень.
ш
X .о
го
36-50 понад 51
Вiддаленiсть вiд центрального 1^ста, км
ей
Рисунок 1. Зонування стьських територiй примюько'Т зони
Запропоновано автором
Третя група чинниш полягае в урахуваннi фактору високо'Т зовншньо'Т мiграцшноТ привабливостi стьських поселень примюько'Т ближньоТ' зони, яка формуеться переважно за рахунок зовншых мiгрантiв, якi в'Т'жджають до мюта, четверта - в урахуваннi фактору низького рiвня розвитку логiстично-транспортноТ' шфраструктури, яка проявляеться у наявностi тяжжня основних процесiв розвитку сiльських територш до транспортного сполучення. lнституцiональнi фактори також мають великий вплив на тенденцп розвитку сiльських територiй примюько'Т зони - мiсцеве самоврядування практично не здшснюе нiякого впливу на процеси планування стьських територш, що у пщсумку, призводить до хаотичност розвитку цiеТ' сiльськоТ' мiсцевостi.
Ближня (перехщна) зона украТ'нських передмiсть найбтьш iстотно вiдрiзняеться вiд зарубiжних аналопв. На Заходi ця територiя представляе собою «спальне передмютя», з практично повною вiдсутнiстю виробничих пiдприемств i великими масивами одноповерхових будинкiв для пра^вниш мiст. В Укра'Тш ця зона представлена неофiцiальними мiськими кварталами в стьськш мiсцевостi з багатоповерховим будiвництвом. Тобто, зона класичноТ' субурбашзаци змiщуеться в бiк або вщдалено'Т зони або в бiк зони стьських околиць.
Головною вщмп"ною особливютю ближньоТ' перехiдноТ зони е вщсутнють широкого розповсюдження локалiзованих субцентрiв, або «мют на околицi», що е типовою рисою для такого типу територш на Заходк Формування та розвиток ближньоТ перехщно'Т зони вщбуваеться пiд впливом мiграцiйного чинника, причому розвиток та щтьнють поселень з кращим транспортним сполученням стимулюеться активним освоенням цих територiй мiгрантами, ыж територiй, розташованих у мiжмагiстральних просторах. Вщдалена зона i зона стьських околиць в нашш краТнi в^зняються пiдвищеними, в порiвняннi iз Заходом, обсягами потош маятникових мiгрантiв в центральне мюто, що пояснюеться вщсутнютю на цих територiях масових мюць прикладання працi. На розвиток останых перерахованих зон мають вплив фактори сезонного розселення, що, у пщсумку, стимулюе розвиток сезонного виду пращ не характерного для Заходу: дач^ сади, огороди тощо.
Виходячи з цього, послщовнють проведення аналiзу рiвня розвитку окремих територш примюько'Т зони мае конкретизуватися завданнями, серед яких можна видтити наступш: проведення загального аналiзу на пiдставi вивчення демографiчних тенденцш, стану економiки, переважних видiв виробничо-господарськоТ дiяльностi, сiльського господарства, типу землекористування, стану екологи, притаманних для цих територш, на основi збирання та математично'Т обробки статистичноТ' шформаци; вiдбiр та обфунтування факторiв i показникiв, що впливають на поточний стан сiльських територiй примiськоТ зони; власне проведення аналiзу на основi комплексного зонування i кластеризации як у сукупностi дозволяють з'ясувати наявнють основних функцiональних зв'язкiв.
Головна ппотеза проведення цього аналiзу фунтуеться на припущены, що нове осмислення основних напряммв розвитку окремих стьських територш примюько'Т зони та визначення перспектив прюрите^в його органiзацiйно-економiчного забезпечення представляе собою з'ясування так звано'Т «функци мюця», притаманноТ' для кожноТ зони, тобто переважного для певно'Т територи виду дiяльностi: промислового,
сiльськогосподарського, транспортного, сел^ебного, рекреацiйного, природоохоронного, а потiм пюля з'ясування поточного стану - визначення найбтьш доцiльних, оптимальних для даного кластеру функцш.
Для проведення такого дослщження необхiдно визначити критери формування та розвитку стьських територiй примюько''' зони шляхом проведення аналiзу функцюнального розвитку цих територiй. На пiдставi вивчення впливу мiста на розмiри, значимiсть (зональнiсть) дослiджуваних територiй, розвитку со^альноТ', виробничоТ iнфраструктури (на матерiалах КиТ'вського регiону) було узагальнено характеристики сили впливу мюта на стьськ територп примiськоТ' зони (рис. 1.2) шляхом зютавлення середнiх значень ключових показникiв залежно вiд вiддаленостi мюта.
200
1 150 О. о
юо
о н
у §
50
>
* " * ^ * > ч ч ч > N ■ Х-
\ * ■_ ч Чч ч ч
V
. ро;м1р тершоритьно-адмийстрапшного \твореннл
— — иальюсть населения
ыльыстъ МСДКЧШП освтш 5аклад1£
ЮЛЬЮСТЬ Е1Гро6Н1ГЧ1С ШДПр! ГСМСТБ
до 10 11-20 21-35
вщстакь до мкта, кы
36-50
понад 51 — -
вщстань до обл. район, центру
ильыстъ рекреашшпк турИСГИЧНИХ щдпрнсмстЕ
Рисунок 2. Вплив мюта на розвиток стьських територш примюько! зони
Побудовано автором
В результатi узагальнення даних рис. 1.2 встановлено, що на рiвень розвитку стьських територш примюькоТ зони мають вплив 6 груп факторiв, причому за результатами проведеного дослщженнями було з'ясовано, що в залежност вщ зони впливу мiста спостерiгаeться змша значущостi окремих факторiв за трьома рiвнями градацп: рис. 3.
Сильний Середнш Слабкий
15% 7% 4% 14% 11% 2 \
17% 1 5 6 1 / ^Ч 28% / / \ 22% / /А ( 6 2 Ч 24% 33% \ ( 6 1
19% 4 У V 5 20% 25% \\ 3 ' \ 5 15% 4 3 / 8%
4% 17% 17%
1. М1сцезнаходження 3. Соц1альна шфраструктура 5. Тенденц1я зм1ни чисельност населення 2. 1нженерна шфраструктура 4. Виробнича шфраструктура 6. Еколог1чний стан територп
Рисунок 3. Зони впливу мюта на розвиток стьських територш примюько! зони
Розраховано автором
Для дослщження впливу мюта на розвиток стьських територш примюько''' зони необхщно довести ознаки, що дозволяють використовувати 'х для видтення примюько''' зони, детермшувати показники, як охоплюють ключовi функцп примюьких зон i визначити змiст соцiально-економiчних зв'язкiв з мiстом.
Для обфунтування показникiв, що характеризують вiддаленiсть територп вiд мiста, характер розселення, демографiчнi аспекти (чисельнiсть, щiльнiсть населення), характер притаманного територп виробництва, шфраструктуру, земельний ринок, еколопчну обстановку примiських територш, пропонуеться скористатися методом багатофакторного аналiзу за допомогою пакету прикладних програм STATISTICA10.
В якостi залежноТ змшноТ прийнятий основний iндикатор сили впливу мюта - yp6aHi30BaHicTb територи, обумовлений вiддаленiстю вiд мiста. Результати проведеного факторного аналiзу наведено на рис. 4.
Фа кто р н.а на л ¡з
Factor Analysis (Вих.дан.г Й iS Factor analysis results : 11 jfjI Factor Loadings (I
Factor Loadings (Unrotated) (Внх.дан.примюьк тер ) Extraction Principal components (Marked loadings are > .700000)_
Variable Factor 1 Factor 2 Factor 3 Factor 4
П1 0.928G42I -0.261623 0.156766 0.138224
П2 0.052801* 0.014384 0,934738 -0.301719
пз 0.844303 -0.209688 -0.328328 0.266672
П4 -0.950442 -0.133313 0.097995 0.125957
П5 0,432019 -0,733036 0.192078 0.256324
П6 0,475292 -0.648237 -0.839303 0.099002
П7 0,155506 -0,700098 -0,215447 -0.526026
П8 -0.561675 0.016685 -0.279672 0.780036
П9 ■0.854414 -0.228891 0.312091 -0.036525
Expl.Var 3.963577 1.630755 1,278051 1.013109
Prp.Toti 0,440397 0.181195 0.142006 0,112568
Рисунок 4. Результати факторного аналiзу розвитку стьських територiй примюько'' зони Ки'Твського регiону (лiстинг програми БТАИБИОДЮ)
Розраховано автором
Результати факторного аналiзу трактуються наступним чином: тi показники, як увiйшли до певного фактору пiдсвiчуються програмою червоним кольором, Тх абсолютна величина вщображае величину та напрямок впливу, де знак перед показником вщображае напрямок впливу («+» - стимулюючий вплив, «-» -дестимулюючий, негативний вплив). Загальна абсолютна величина впливу на залежну змшну кожного з отриманих факторiв (показник «Ргр.ТоИ») вiдображае питому вагу - ступшь впливу; показник «Ехр!^аг» вiдображае його факторне навантаження.
Результати проведеного аналiзу довели, що залежна змшна пояснюеться 4-ма факторами, до яких потрапили вс 9 з дослiджуваних показнимв.
Розглянемо функцiональне навантаження кожного з 4-х факторiв.
До першого фактору потрапили показники П1 (величина населення), П3 (щiльнiсть населення), П4 (ктькють дiючих на територп пiдприемств) та П9 (кiлькiсть освiтнiх закладiв). Дiею 1-го фактора пояснюеться 44,0397% дисперси, отримана залежнiсть залежноТ змшноТ вщ показникiв 1-го фактора мае вигляд: Р1= 1/3,963577^- 0,928642^П1 - 0,844303^П3 - 0,950442^П4 - 0,854414^П3).
Якюний аналiз показникiв, що потрапили до 1-го фактору, дае пщставу визначити вид функци, який вони вщображають: виробничу.
До другого фактору потрапили показники П5 (кiлькiсть сiльськогосподарських пщприемств), П7 (кiлькiсть рекреацiйних /туристичних пщприемств). Дiею 2-го фактора пояснюеться 18,1195% дисперси, отримана залежнють залежноТ змшноТ вiд показникiв 2-го фактора мае вигляд:
Р2= 1/ 1,630755^- 0,733036^П5 - 0,700098^П7).
Якюний аналiз показникiв, що потрапили до 2-го фактору, дае пщставу визначити вид функцш, як вони вiдображають: сiльськогосподарську та рекреацшно-сел^ебну.
До третього фактору потрапили показники П2 (площа сiльських примюьких територiй) та П6 (вiдстань до обласного/районного центру). Дiею 3-го фактора пояснюеться 14,2006% дисперси, отримана залежнють залежноТ змшноТ вщ показникiв 3-го фактора мае вигляд:
Р3= 1/ 1,27805И0,934738^П2 - 0,839303^П6).
Якiсний аналiз показникiв, що потрапили до 3-го фактору, дае пщставу визначити вид функцш, як вони вщображають: транспортно-логютичну та структурно-оргашзацшну.
До четвертого фактору потрапив один показник П8 (ктькють медичних закладiв). Дiею 4-го фактора пояснюеться 11,2568% дисперси, отримана залежнють залежноТ змшноТ вщ показника 4-го фактора мае вигляд:
Р4= 1/ 1,0131094- 0,780036^П8).
Якюний аналiз показникiв, що потрапили до 4-го фактору, дае пщставу визначити вид функцш, який вони вщображають: со^альну.
Перший етап проведеного аналiзу (факторний аналiз) е пiдставою для проведення наступного 2-го етапу аналiзу - кластерного. Для його проведення необхщно обфунтувати вибiр кластеризуючих ознак з кожного iз отриманих факторiв за величиною факторного навантаження, тобто т показники, якi характеризуються наявнютю високоТ тiсноти зв'язку з залежною змiнною ознакою урбаызаци територи: для 1-го фактору - це показник П4 (ктькють дшчих на територи пщприемств), його тюнота зв'язку дорiвнюе максимально! величини -0,950442; для 2-го фактору - показник П5 (ктькють стьськогосподарських пщприемств), його тюнота зв'язку дорiвнюе максимальноТ величини - 0,733036; для 3-го фактору - показник П2 (площа стьських примюьких
територiй), його тюнота зв'язку дорiвнюe максимально!' величини 0,934738; для 4-го фактору - показник П8 (ктыкюты медичних закладiв), його тюнота зв'язку дорiвнюe максимально!' величини - 0,780036. Результати проведеного кластерного аналiзу наведет на рис. 5.
Plot of Means for Each Cluster
3000 7000
eooo
5000 4000 3000 2000 1000 0
-1000
-2000 Cluster
П2 П» П4 П5 Cluster
Variables
Рисунок 5. Результати кластерного аналiзу розвитку сiльських територiй примюько! зони Ки'вського periOHy (лiстинг програми STATISTICA10)
Розраховано автором
Як свщчаты данi рис. 5, вся сукупнюты дослiджуваних сiлысыких територiй примюыко!' зони Кивсыкого регiону за обфунтованими чотирма ознаками подтяетыся на п'яты кластерiв.
На пiдставi додатково проведено' кластеризаци з'ясована наявнiсты чотирыох основних напряммв трансформаци сiлысыких територiй примюыкоУ зони Кивсыкого регiону: 1) проникнення мюыких, виробничих, транспортно-логiстичних функцiй; 2) формування та розвиток рекреацшних видiв дiялыностi, сiлысыкого зеленого туризму; 3) виникнення нових та штенсифка^я аграрних видiв дiялыностi; 4) деградацiя сiлысыкоl мюцевостк В цiлому по областi спостер^аетыся закономiрна змiна вiд традицiйно стысыких видiв дiялыностi з високим проникненням мюыких функцш поблизу центру до деградаци сiлысыкiй мiсцевостi на перифери.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Виходячи iз вищенаведеного, можна зробити висновок, що деградуючi сiлысыкi територп розташовуютыся на перифери регiону, де поки вщсутш як «мiсыкий», «стысыкий», так i рекреацiйний напрямки дiялыностi на периферiйних сiлысыких територiях. Отже, в найближчих до Киева зонах домшуе процес проникнення мiсыких функцш у стысыкш мiсцевiсты. Поширення елемен^в «мюыкоУ» економiки поступово витiсняе вс iншi форми розвитку сiлысыких територш далi вiд кордонiв Киева. Перехщш зони сiлысыких територiй характеризуютыся активним розвитком нових аграрних i рекреацшних видiв дiялыностей. На перифери регюну дедалi бiлыше поширюетыся рекреацiйний напрям трансформаци сiлысыкоl економiки. У той же час в межах найбтыш вщдалених сiлысыких територiй Кивсыкого регюну рекреацшна дiялынiсты знаходитыся по сусщству з деградацiею сiлысыкоl економiки.
Список використаних джерел
1. Алмазова Т. В. Мське та сльське середовище: порiвняльна характеристика соцокультурних систем [Електронний ресурс]/ Т.В. Алмазова. - Режим доступу: http // www.rusnauka.com /12_ENXXI_2011 / Pedagogica / 6_ 85695. doc. htm.
References
1. Almazova T.V. Gorodskoye and rural environment: comparative characteristic of sociocultural systems [Electronic resource]: http//www. rusnauka.com/12_ENXXI_2011/Pedagogica/6_ 85695. doc. htm.
ДАН! ПРО АВТОРА
Слюсар Свптпана Тимофпвна, викладач кафедри облку, аудиту та контролЫгу Переяслав-Хмелыницыкий державний педагопчний уыверситет iменi Григорiя Сковороди, астрантка кафедри економки прац та розвитку стысыких територм Нацiоналыний унiверситет бiоресурсiв i природокористування УкраТни м. КиТв
вул. Шевченка, 22, с. Стовп'яги, Переяслав-Хмелыницыкий район, Кивсыка областы, 08436, Украша
e-mail: devko89@ukr.net
/ J / ч \ 4 \
/ / V > "». S \ ^ 4 \
^ w
Cluster Cluster Cluster
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Слюсар Светлана Тимофеевна, преподаватель кафедры учета, аудита и контроллинга Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды, аспирантка кафедры экономики труда и развития сельских территорий Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины г. Киев
ул. Шевченко, 22, с. Стовпяги, Переяслав-Хмельницкий район, Киевская область, 08436, Украина e-mail: devko89@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Slyusar Svetlana Timofeevna, teacher of chair of the account, audit and controlling Pereyaslav-Khmelnitsky state pedagogical university named by Grigoriy Skovoroda, graduate student of department of economy of work and development of rural territories National university of bioresources and environmental management of Ukraine Kiev Shevchenko St., 22, village Stovpyagi, Pereyaslav-Khmelnytsky area, Kiev region, 08436, Ukraine e-mail: devko89@ukr.net
Рецензент: Морозюк Натал'я Володимир'вна, к.е.н., доцент кафедри економки прац та розвитку стьських mepumopiü, Нацональний унверситет бюресурс/'в i природокористування УкраУни.
УДК 005.642 : 334.012.64 : 004
1НФОРМАТИЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ СУБе'КТАМИ МАЛОГО ПЩПРИеМНИЦТВА
Череп А.В., Гудзь П.В., Сучков А.В.
Предметом досл^дження е ¡нформатизаця процесу прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва; мета полягае в пошуку оптимальних шляхв ¡нформатизаци процесу прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва.
Методи, що були використаннi в процес дослдження. Методологiчною основою даного дослдження було обрано системний пдхд, який використовувався при досл^дженш загальнотеоретичних засад iнформатизаци процесу управлння пдприемством i обфунтуванш практичних напрямiв його удосконалення. Також застосовано методи логiчного аналзу, iндукци та дедукци для вибору найбльш оптимальних типв нформацйних систем i Ух впровадження в процес прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва.
Результати роботи: розкрито значення iнформатизаци процесу прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва. Проанал1'зовано особливостi найбтьш в'дпов'дних комп'ютерних нформацйних систем менеджменту. Визначено тип оптимальних сучасних iнформацiйних систем для iнформатизаци процесу прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва, використання яких дозволить Ум працювати в'дпов'дно до сучасних вимог та збергати або пдвищувати р'вень своеУ конкурентоспроможност'!.
Галузь застосування результатов: органзаця та проведення наукових дослджень щодо впровадження сучасних нформацйних технологий у процес управлння суб'ектами малого пiдприемництва.
Висновки: використання систем iз штучних iнтелектом при прийнятт1 управлнських рiшень е оптимальним вариантом iнформатизаци цього процесу на малих пiдприемствах. Впровадження систем зi штучним iнтелектом у процес прийняття управлнських рiшень суб'ектами малого пiдприемництва мае стати обфунтованою реакцею менеджменту цих п1дприемств на св1тов1 тенденци розвитку мистецтва управл1ння. 1гнорування цих тенденцй, чи спроби використання менш сучасних технологий у прийнятт1 управлнських рiшень можуть суттево погiршити стан конкурентоспроможностi п1дприемств та поставити пд сумнв сам факт Ух життездатностi.
Ключов'1 слова: iнформацiйна система, дан, особа що приймае рiшення, управлння, iнформацiйнi технолог У.
ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ СУБЪЕКТАМИ МАЛОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
Череп А.В., Гудзь П.В., Сучков А.В.
Предметом исследования является информатизация процесса принятия управленческих решений субъектами малого предпринимательства; цель заключается в поиске оптимальных путей информатизации процесса принятия управленческих решений субъектами малого предпринимательства.
84
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Череп А.В., Гудзь П.В., Сучков А.В., 2016
