CC BY
12
ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, 01011, Украина, e-mail: natalyust@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kudrytska Natalia, PhD, Senior Researcher, Senior Fellow for Development of Industrial Infrastructure, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine, st. Panasa Myrnoho, 26, Kyiv, 01011, Ukraine, e-mail: natalyust@ukr.net
УДК 658:631.11 (477.85) https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-70-77
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ РИНКУ ПРАЦ1 С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ
ПщПРИеМСТВ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО туризму
Мармуль Л.О.
Романюк I.A.
Предметом досл'дження е структура ринку прац сльських територ1й шляхом розвитку пдприемств сльського зеленого туризму.
Метою роботи е виявлення проблем i тенденцш зайнятостi населення сльських територ1й та обфунтування оргашзацУУ альтернативних вид'в зайнятост! на селi шляхом розвитку п1дприемств сльського зеленого туризму.
Методолог'чною основою cmammi стали загальнонауковi методи п1знання, узагальнення, метод пор1вняльного анал'зу, статистичний та ¡нш1 методи досл1дження.
Результати роботи. Ринок пращ' на селi характеризуеться згортанням пропозиц/Уробочих мсць через холдинг1зацю аграрного виробництва, його модерн1зацю. Спостергаеться пдвищення продуктивной прац1, вивльнення великих мас с'тьського населення, зменшення р'вн'т його доход'в та життед'яльностi. Це спонукае до пошуку та обфунтування альтернативних вид'т зайнятост! на селi. Одним ¡з них у статтi визначено сльський зелений туризм та його п1дприемства. Тим бльше, що орган1зац1я малих туристичних пдприемств та агроосель на селi не потребуе значних ¡нвестиц1й та спец/'альноУ фаховоУ пдготовки прац/'вник/'в. Вони фунтуються на використанн матер'альних ресурс'т фермерських, особистих селянських та домогосподарств, а також традиц1ях гостинностi та сльського укладу життя укра'Унц1в.
Галузь застосування результатiв. Результати досл'дження можуть бути використан1 органами державноУ виконавчоУ влади при вдосконаленн структури ринку прац сльських територ1й.
Висновки. З метою розвитку економки сльських територй та розширення ринку прац для сльських жител'т нами запропоновано розвиток пдприемств сльського зеленого туризму. Орган1зац1я нових вид'т економ'чноУ д1яльност1 на сльських територ1ях покликана п1двищити р'вень доход'т сльського населення. При активному розвитку ункальних та конкурентоспроможних напрям1в сльського зеленого туризму, для здшснення яких сльськ територУУ використовуються як перевага, а не трактуються як недолк, можливим е вих1д на достатньо високий р'тень прибутковост'!. Це дасть поштовх до подальшого розвитку сльськоУ мюцевост1 та виникнення сум'жних чи обслуговуючих суб'ект'в п1дприемництва.
Ключов'1 слова: сльськ територУ, п1дприемства, сльський зелений туризм, ринок прац1, зайнятсть, альтернативн види, населення, удосконалення.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СТРУКТУРЫ РЫНКА ТРУДА СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ ПУТЕМ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ СЕЛЬСКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМА
Мармуль Л.А.
Романюк И.А.
Предметом исследования является структура рынка труда сельских территорий путем развития предприятий сельского зеленого туризма.
Целью работы является выявление проблем и тенденций занятости населения сельских территорий и обоснование организации альтернативных видов занятости на селе путем развития предприятий сельского зеленого туризма.
Методологической основой статьи стали общенаучные методы познания, обобщения, метод сравнительного анализа, статистический и другие методы исследования.
Результаты работы. Рынок труда на селе характеризуется свертыванием предложения рабочих мест через холдингизации аграрного производства, его модернизацию. Наблюдается повышение производительности труда, высвобождение огромных масс сельского населения, уменьшение уровней его доходов и жизнедеятельности. Это побуждает к поиску и обоснованию альтернативных видов занятости на селе. Одним из них в статье определено сельский зеленый туризм и его предприятия. Тем более, что организация малых туристических предприятий и агроусадеб на селе не требует значительных инвестиций и специальной профессиональной подготовки работников. Они
70
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Мармуль Л.О., Романюк I.A., 2018
основываются на использовании материальных ресурсов фермерских, личных крестьянских и домохозяйств, а также традициях гостеприимства и сельского уклада жизни украинцев.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы органами государственной власти при совершенствовании структуры рынка труда сельских территорий.
Выводы. С целью развития экономики сельских территорий и расширения рынка труда для сельских жителей нами предложено развитие предприятий сельского зеленого туризма. Организация новых видов экономической деятельности на сельских территориях призвана повысить уровень доходов сельского населения. При активном развитии уникальных и конкурентоспособных направлений сельского зеленого туризма, для осуществления которых сельские территории используются как преимущество, а не трактуются как недостаток, возможно выход на достаточно высокий уровень доходности. Это даст толчок к дальнейшему развитию сельской местности и возникновения смежных или обслуживающих субъектов предпринимательства.
Ключевые слова: сельские территории, предприятия, сельский зеленый туризм, рынок труда, занятость, альтернативные виды населения, совершенствование.
IMPROVING THE STRUCTURE OF THE LABOR MARKET OF AGRICULTURAL TERRITORIES BY DEVELOPING AGRICULTURAL GREEN TOURISM ENTERPRISES
Marmul' L.O.
Romaniuk I.A.
The subject of the research is the structure of the labor market of rural areas through the development of enterprises of rural green tourism.
The purpose of the work is to identify problems and trends of employment of rural population and to substantiate the organization of alternative types of employment in rural areas through the development of rural green tourism enterprises.
Methodological basis of the article became general scientific methods of cognition, generalization, method of comparative analysis, statistical and other methods of research.
Results of work The labor market in the countryside is characterized by the curtailment of job offers through the holding of agrarian production, its modernization. There is an increase in labor productivity, the release of large masses of the rural population, a decrease in the levels of its income and life. This leads to the search for and justification of alternative types of employment in the countryside. One of them is the definition of rural green tourism and its enterprises. Moreover, the organization of small tourist enterprises and agro-villages in the village does not require significant investments and special professional training of workers. They are based on the use of material resources of farmers, personal peasant and households, as well as the traditions of hospitality and the rural way of life of Ukrainians.
The field of application of results. The results of the study can be used by the state executive authorities in improving the structure of the labor market of rural areas.
Conclusions With the purpose of developing the rural economy and expanding the labor market for rural residents, we proposed the development of rural green tourism enterprises. The organization of new types of economic activity in rural areas is intended to increase the incomes of rural population. With the active development of unique and competitive destinations for rural green tourism, for which rural areas are used as an advantage, rather than treated as a disadvantage, it is possible to reach a sufficiently high level of profitability. This will give impetus to the further development of the countryside and the emergence of adjacent or serving businesses.
Key words: rural territories, enterprises, rural green tourism, labor market, employment, alternative kinds, population, improvement.
Постановка проблеми. Ринок прац населення стьських територм характеризуемся значними деформа^ями та попршенням структури. Вивльнення пра^вниюв аграрних пщприемств досягло величезних масштабiв i склало, за рiзними оцнами, вщ 5 до 7 млн. оаб. Таку ктьмсть людей за короткий перод не можливо працевлаштувати навгть шляхом залучення потен^алу мюьких пщприемств, самозайнятост в особистих домогосподарствах, iммiграцíí за кордон. Тому важливе значення мае оргаыза^я альтернативних видiв зайнятост на селк
В якост альтернативних видiв зайнятосп на селi пропонуеться розвивати оргашчне землеробство; народы промисли й ремесла, ужитково-прикладне мистецтво; переробн пщприемства (мшнпекарш, олшнищ крупорушки, мшнсироварш, м'ясопереробш цехи тощо); со^альш та шфраструктурш заклади й оргашзаци. При цьому пщприемства стьського зеленого туризму мають прюритети як там, що не потребують додаткових катталовкладень та можуть формуватися будь-якою стьською родиною.
Аналiз останжх дослщжень та публшацш. Питання соцiально-економiчного розвитку стьських територш висв^лено у працях вттчизняних науков^в: П. Березiвського, О. Бтттера, Д. Богиш, О. Бугуцького, I. Гнибщенка, О. Гудзинського, М. Долшнього, О. ермакова, С. Злупка, М. 1гнатенка, О. Котлера, В. Лагодiенка, Е. Лiбановоí, Л. Мармуль, В. Оншенка, О. Онищенка, I. Романюк, П. Саблука, У. СадовоТ, I. Тотхи, Г. Черевка та ш. Питанням формування, розвитку та ефективного управлшня зеленим туризмом присвячено чимало дослщжень. Розвиток та становлення пщприемств зеленого туризму знайшли широке вщображення у наукових працях в^чизняних та зарубiжних вчених, серед яких слщ згадати: е. Богданова, I. Гришову, А. Дубоделову, Ю.Зшько, В. Кафарського, В. Косенка, М. Кострицю, С. Мельниченко, М. Рутинського, Н. Шонову, К. Дронга, Я. Маевського, Л. Фмкова, В. Яковенка та ш.
Метою статтi е виявлення проблем i тенденцiй зайнятосл населення сiльських територiй та обфунтування оргаызацп альтернативних видiв зайнятосri на селi шляхом розвитку пiдприeмств стьського зеленого туризму. В такому розумшы мова йде про диверсифкацю стьськоТ економiки та збiльшення зайнятостi стьського населення.
Виклад основного матерiалу дослщження. Аналiз облiковоТ кiлькостi штатних працiвникiв за видами економiчноТ дiяльностi у краТ'ш у 2012-2015 рр. показуе, що ТТ скорочення було викликано зниженням ктькосп працюючих, насамперед, в агроформуваннях та бу^вельних органiзацiях. Так, у будiвництвi ктькють працiвникiв скоротилася з 443,3 тис. оаб до 359,9 тис. оаб (на 82,4 тис. оаб або 18,6%) i практично таким же чином у стьському господарствi - з 603,5 тис. оаб до 511,1 тис. оаб (на 92,4 тис. оаб 18,1%). Трудовi ресурси на транспорту освт, охорон здоров'я та наданн соцiальноТ допомоги нав^ь помiтно збiльшилися.
Таким чином, вщбулися принципово важливi структурнi зрушення й у зайнятосп населення. Село залишаеться, як i ранiше, але вже значно меншою мiрою, сферою докладання стьськогосподарськоТ працi [1, с. 253]. Отже, ринок прац характеризувався постшним скороченням кiлькостi працiвникiв у виробничих видах економiчноТ дiяльностi та постшним збтьшенням кiлькостi зайнятого населення у сферi послуг. При цьому найбтьша кiлькiсть населення була зайнята у таких видах економiчноТ дiяльностi: торгiвля; ремонт автомобiлiв, побутових приладiв та предметiв особистого вжитку, дiяльнiсть готелiв та ресторанiв (табл. 1).
Незважаючи на постiйне скорочення ктькосп зайнятого населення у цих видах економiчноТ дiяльносri (окрiм торгiвлi), в них працювала найбiльша кiлькiсrь зайнятого населення краТни. Виходячи з даних табл. 1, виникае питання щодо ктькосп зайнятого населення у секторi державного управлЫня, як утримуються цiлком за бюджетнi кошти.
Таблиця 1. Динамiка обл^ово! ктькосп штатних працiвникiв в Укржш за видами економiчно^i^ дiяльностi*
Види економiчноi дiяльностi Облiкова кiлькiсть штатних пращвнимв
усього з них жшки
2012 2013 2014 2015 2012 2013 2014 2015
Сiльське господарство, мисливство та пов'язанi з ними послуги 603,5 573,4 526,4 511,1 230,2 212,2 193,2 191,1
Промисловють 3086,5 2847,7 2898,9 2895,2 1258,1 1145,4 1145,5 1145,1
Будiвництво 442,3 353,5 355,8 359,9 93,0 75,9 75,7 75,8
Транспорт 311,0 290,2 734,5 755,2 106,6 99,2 251,6 252,3
Освгга 1722,8 1736,4 1726,5 1727,1 1321,9 1333,7 1323,9 1325,2
Охорона здоров'я та надання со^альноТ допомоги 1328,7 1340,1 1332,1 1331,9 1101,6 1108,7 1099,1 1099,6
*Розраховано автором на основ! даних ДержавноУ служби статистики УкраУни, 2016 р.
Вважаемо, що в умовах сучасноТ кризи збтьшення витрат на державне управлшня не е виправданим [2, с. 197]. Проаналiзувавши кiлькiсть зайнятого населення за видами економiчноТ дiяльностi, ми з'ясували, в яких видах економiчноТ дiяльностi була зайнята найбтьша ктькють пра^вниюв протягом 2005-2015 рр. Однак ц данi не розкривають повноТ ситуацГТ, яка склалася на ринку працк Для цього необхщно проаналiзувати основнi його змiстовнi складов^ а саме: попит та пропозицш на робочу силу (табл. 2).
Таблиця 2. Попит пщприемств провщних галузей на робочу силу в Укра'|ш за видами економiчноi дiяльностi*
2005 р. 2015 р.
тис. осiб у % до пщсумку тис. о^б у % до пщсумку
Потреба у пра^вниках всього 170,5 100 59,3 100
Стьське господарство, мисливство та люове господарство 8,1 4,7 2,9 4,9
Промисловють 55,8 32,7 16,6 28,0
добувна промисловють 8,0 4,6 1,3 2,2
обробна промисловють 41,7 24,4 13,0 22,0
виробництво та розподт електроенерги, газу та води 6,1 3,6 2,3 3,9
Будiвництво 17,0 9,9 3,5 5,9
Торпвля; ремонт автомоб^в, побутових приладiв та предмелв особистого вжитку 24,1 14,1 7,1 12,0
Дiяльнiсть готелiв та ресторашв 2,4 1,4 1,1 1,8
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 11,4 6,6 5,0 8,4
Фшансова дiяльнiсть 3,7 2,2 0,9 1,5
Операци з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг пщприемцям 15,5 9,0 4,8 8,1
Державне управлшня 14,2 8,3 7,7 13,0
Освгга 4,1 2,4 2,1 3,5
Охорона здоров'я та надання со^альноТ допомоги 8,5 5,0 5,9 9,9
lншi види економiчноТ дiяльностi 5,7 3,3 1,7 2,7
*Розраховано автором на основ! даних ДержавноУ служби статистики УкраУни, 2016 р.
Очевидно, що з початку кризи на ринку прац проявилися негативы тенденци його функцюнування. З 2005 по 2015 рр. проаналiзуeмо, у яких видах економiчноT дiяльностi попит на робочу силу був найбтьшим, а в яких найменшим. У першу чергу, хоттося б вiдмiтити майже дворазове зменшення попиту на робочу силу за вама видами економiчноT дiяльностi з 2005 по 2015 р. на 65,2%. Так, скорочення попиту на робочу силу вщбулося у промисловосп на 4,7%, торгiвлi - на 2,1%, бу^вницт - на 4%. Незважаючи на це, найбтьший попит на робочу силу залишаеться у промисловосп, друге мюце посiдаe державне управлЫня, трете - торгiвля.
У селi скорочення попиту на робочу силу в агроформуваннях вщбулося бтьше, шж у 2,8 разiв. Бщнють за умовами життя за ознаками позбавлень була найбтьш поширена в стьських та багатодiтних домогосподарствах [3, с. 94]. Так, серед стьських домогосподарств були бщними за умовами життя 45,0% проти 14,0% домогосподарств, ям проживають у мiських населених пунктах. Серед багатод^них домогосподарств 41,0% мали 6 та бтьше ознак позбавлень матерiальних та шших благ, що, вщповщно в 1,7 та 1,9 разiв бiльше, шж у домогосподарствах без дiтей та в однод^них домогосподарствах. На селi проживае, проте, 13,6 % амей з чотирма особами i 13,4% з п'ятьма особами та бтьше (рис. 1).
Рисунок 1. Розподт стьських домогосподарств Укра'ши за розмiром
Побудовано на основ/ даних ДержавноУ служби статистики УкраУни, 2016 р.
Склад стьських домогосподарств за статтю та вком Тх членiв наведено на рис. 2.
9%
3%
5%
16%
2% 2%
6%
20%
□ дгги у ВЩ1 до 3 рокв
□ дни у вЩ1 до 3-6 роюв 5 дiти у вщ до 7-13 рокв ■ тдлггки у вiцi 14-15 роюв
□ щдлп'ки у вiцi 16-17 роюв
□ жшки у вщ 18-29 рокв
□ чоловжи у вщ 18-29 ротв 8% □ жшки у вiцi 30-54 рокв
□ чоловжи у вщ1 30-59 ротв
В жiнки у вщ 55 рокiв i старше
□ чоловжи у вщ 60 рокв i старше
Рисунок 2. Склад стьських домогосподарств за статтю та вшом 1х членiв у 2015 р.
Побудовано на основ/ даних Державно'/' служби статистики УкраУни, 2016 р.
Звертае особливу увагу як негативна тенден^я незначна частка домогосподарств з дггьми. Це не дае пiдстави думати про ïx розширене вiдтворення на перспективу, як i переважання родичiв старшого вку [4].
У структурi сукупних витрат стьських домогосподарств Украши переважають витрати на харчування (54,6%) та витрати на непродовольчi товари (22,8%) (рис. 3). Найменше видатш е характерним для осв^и, культури, вiдпочинку, отже, саморозвитку та всебiчного вдосконалення особистостк
Рисунок 3. Структура сукупних витрат стьських домогосподарств Украши у 2012-2015 рр.
Побудовано на основ/ даних ДержавноУ служби статистики УкраУни, 2016 р.
Витрати на вщпочинок традицшно коливаються на рiвнi 3,1-3,2% бюджету сiльських родин. У структурi сукупних ресурсiв сiльських домогосподарств УкраТни у оплата працi займае найбтьшу частку (37,2 %), доходи вщ продажу сiльськогосподарськоТ продукци займають 29,7 %, грошова допомога вщ родичiв, iнших осiб та iншi доходи - 10,2 %. Доходи вщ пiдприемницькоТ дiяльностi та самозайнятост складають лише 2,9 % сукупних ресурав сiльських домогосподарств (рис. 4).
Рисунок 4. Структура сукупних pecypciB стьських домогосподарств Украши у 2012-2015 рр.
Побудовано на основi даних Державно'/' служби статистики УкраУни, 2016 р.
Частка домогосподарств iз середньодушовими еквiвалентними грошовими доходами на мсяць нижче прожиткового мiнiмуму становить 18,2 %, що на 1,5 в.п. менше, нiж у попередньому роц (табл. 3). Це також не сприяе розумЫню сiльського зеленого туризму як виду пщприемницькоТ дiяльностi сiльськогосподарських пiдприемств на засадах диверсифкацп. Рiвень зайнятостi сiльського населення впливае на яксть його життя та величину доходiв [5, с. 127]. У свою чергу, високе значення останых е потужним стимулом для продуктивно' зайнятосп.
Серед показникiв майнового стану селян е наявнють у домогосподарствах товарiв тривалого користування. Вибiрковi статистичнi опитування, якi були проведет у 2015 р., свщчать про певн позитивнi тенденци щодо покращення забезпечення мешкан^в села цими товарами.
Так, холодильники мали 95,6% домогосподарств, кольоровi телевiзори - 93,5%, електропраски - 93,3%, пральнi машини - 77,4%, мобтьы телефони - 74,5%, пилососи - 58,2% тощо. У 2015 р. в порiвняннi з 2010 р. значно збтьшилась частка домогосподарств, у власност яких були: мiкрохвильовi печi (з 17,5% до 21,9%), супутниковi антени (з 14,6% до 20,3%), вщеомагытофони (з 12,3% до 23,8%), морозильн камери (з 11,8% до 16,0%).
Таблиця 3. Розподш стьських домогосподарств iз середньодушовими грошовими доходами на м^яць нижче прожиткового мiнiмуму*_
Роки Частка домогосподарств iз середньодушовими ешвалентними грошовими доходами на мiсяць нижче прожиткового мЫмуму Частка домогосподарств iз середньодушовими ешвалентними загальними доходами на мюяць нижче прожиткового мЫмуму
у кiлькостi домогосподарств вщповщноТ групи у загальнш ктькосл домогосподарств iз середньодушовими ешвалентними грошовими доходами на мюяць нижче прожиткового мЫмуму у ктькосл домогосподарств вщповщноТ групи у загальнш ктькосл домогосподарств iз середньодушовими ешвалентними загальними доходами на мюяць нижче прожиткового м^муму
2009 28,0 49,3 15,5 41,7
2010 22,0 51,2 9,9 42,8
2013 18,9 51,3 8,2 42,3
2014 19,7 50,3 10,2 41,9
2015 18,2 48,6 8,8 39,4
Вщхилення 2015р. вщ 2009р. (+,-) -9,8 -0,7 -6,7 -2,3
Вщхилення 2015р. вщ 2014р. (+,-) -1,5 -1,7 -1,4 -2,5
* Розраховано автором за даними Державно/' служби статистики Укра/ни, 2016 р.
У той же час значна частина товарiв високоТ вартост селянам поки що недоступна. Це посудомийш машини (Тх мають лише 0,1% сiльських домогосподарств), кондицюнери (1,5%), вiдеокамери (1,9%), комп'ютери (9,9%) та багато шших товарiв тривалого користування. Нав^ь автомобiлi у 2015 р. мали лише 20,0% стьських домогосподарств. Таким чином, низький рiвень доходiв селян не дае Тм можливостi мати в користуваннi необхщне дороге майно, яке нинi уже стало доступним для бтьшосп мюького населення. Тим бiльше, не йдеться про використання ними як споживачами послуг нав^ь бюджетного туризму й вщпочинку; продуктiв органiчного харчування, що не сприяе збтьшенню попиту, отже, й диверсифкаци дiяльностi.
Окремим напрямом аграрноТ полiтики на селi е сприяння розвитку альтернативно' зайнятосп стьського населення. Як показуе свiтовий досвщ, сiльськогосподарська зайнятiсть буде скорочуватися i далi, i тiльки зростання нестьськогосподарського сектора дозволить знизити безробiття, диверсифкувати джерела доходу в сiльськiй мюцевосп, сприяючи зростанню добробуту сiльських жителiв та збереженню сiльських населених пунклв. Прискорений розвиток несiльськогосподарськоT зайнятостi, яка б абсорбувала робочу силу, що вивтьняеться з стьськогосподарських пiдприемств i домогосподарств, дозволить iстотно розширити сферу залучення стьськоТ робочоТ сили [6, с. 140].
Це також сприятиме згладжуванню мiжсезонного характеру працi стьських жителiв, формуванню багатогалузевоТ структури зайнятосп стьського населення. Вт дасть можливють уповiльнити темпи i мiнiмiзувати негативн наслiдки стьськоТ мiграцiT; створити умови для закртлення молодi на селi за рахунок розвитку виробництв, ям вимагають високоТ квалiфiкацiT. Також можливо пiдвищити доходи сiльських жителiв ^ таким чином, знизити рiвень бiдностi, пiдвищити мобiльнiсть робочоТ сили через поширення шформацп про ситуацiю на локальних ринках працк Нарештi буде сформована занятють, орiентована на цшнюш установки рiзних соцiальних верств стьського населення.
У науковш лiтературi оперують двома термiнами - «альтернативна зайнятють у сiльськiй мюцевосп» i «нестьськогосподарська зайнятiсть». У нашому дослiдженнi використовуеться термш «альтернативна
зайнятють», пiд якою пропонуеться розглядати зайнятiсть сiльського населення нестьськогосподарською дiяльнiстю з виробництва товарiв i послуг, а також окремими спецiалiзованими видами стьськогосподарсько'' дiяльностi, ям не е типовими i масовими на данш конкретнiй територи'. Одним iз основних напрямiв забезпечення сталого розвитку стьських територш е диверсифка^я стьсько'' економiки [7, с. 231]. Необхщно здiйснювати пошук додаткових видiв зайнятостi та джерел доxодiв стьських амей, оптимальних органiзацiйно-економiчниx рiшень, ям сприятимуть самооргашзацп стьсько'' економiки, бтьш рацiональному використанню трудового потенцiалу та сталому розвитку стьських територш.
Пол^ика стимулювання альтернативно' зайнятостi на селi сприятиме зменшенню бiдностi сiльськиx жителiв. Також важлива державна пiдтримка та сприяння розвитку як стьського господарства, так i нестьськогосподарських видiв економiчноï дiяльностi, що сприятиме соцiально-економiчному розвитку стьських територш [8, с. 402]. На загальнодержавному рiвнi необхщно розробити заходи для поетапного переходу з переважно монофункцюнально' моделi стьсько'' економки до полiфункцiональноï та диверсифковано''.
Висновки. З метою розвитку економки стьських територш та розширення ринку прац для сiльськиx жителiв нами запропоновано розвиток пщприемств стьського зеленого туризму. Оргашза^я нових видiв економiчноï дiяльностi на сiльськиx територiяx покликана пщвищити рiвень доxодiв сiльського населення. При активному розвитку ушкальних та конкурентоспроможних напрямiв сiльського зеленого туризму, для здшснення яких сiльськi територи' використовуються як перевага, а не трактуються як недолiк, можливим е вихщ на достатньо високий рiвень прибутковостк Це дасть поштовх до подальшого розвитку стьсько'' мiсцевостi та виникнення сумiжниx чи обслуговуючих суб'ектiв пщприемництва.
Список використаних джерел
1. 1гнатенко М. М. Проблеми та перспективи розвитку стьського туризму в УкраУш // Науковий вюник Львiвського нацонального унверситету ветеринарно'У медицини та б'ютехнологш 1м. С. З. Гжицького. Сер'я «Економiчнi науки». Т. 12, № 1 (43). Льв'в, 2010. С. 252-255.
2. Важинський Ф. А., Колодшчук А. В. Вплив економ'нно'У кризи на розвиток стьських територiй // Формування ринкових в'дносин в УкраУнi : зб. наук. праць. 2011. № 9. С. 195-199.
3. Ку&нова I. П. Зелений туризм як один iз напрямiв розвитку пiдприeмництва в стьськш мсцевостi // Науковий всник Нацонального аграрного унверситету. КиУв 2008. № 124. С. 91-96.
4. Вишневська О. М. Процеси глобал'зацУУ та перспективи соцiально-економiчного розвитку сльських територш URL : http://www.rusnauka.com/6_PNI_2011 /Economics/12_80152.doc.htm
5. Важинський Ф. А., Колодтчук А. В., Молнар О. С. Диверсифiкацiя та коопера^я розвитку сшьських територй регону //Науковий всник Ужгородського унверситету: зб. наук. праць. Сер.: Економка. 2011. Спецвип. 33, ч. 3. С. 125-129.
6. Биркович В. I. Сльський зелений туризм - проритети розвитку туристично'У галузi УкраУни // Стратег 'чнi проритети. Науково-аналтичний щоквартальний збiрник. 2008. №1 (6). С. 138-143.
7. Мармуль Л. О., Романюк I. А. Ринок пращ' та зайнятсть населення сшьських територiй: теорiя i практика регулювання: [монографiя]. Херсон: Айлант, 2015. 266 с.
8. Кравцов С. С. О^нка iнвестиц'йно'У привабливост'! сльського зеленого туризму на основi розрахунку ефекту мультипл'1катора // Механ1'зми державного управлння економкою УкраУни: зб. наук. праць ДонДУУ. Донецьк: ДонДУУ, 2010. Т. XI. С. 398-405.
References
1. Ihnatenko M. M. (2010). Problemy ta perspektyvy rozvytku sil's'koho turyzmu v Ukrayini [Problems and prospects of development of rural tourism in Ukraine]. Naukovyy visnyk L'vivs'koho natsional'noho universytetu veterynarnoyi medytsyny ta biotekhnolohiy im. S.Z. Hzhyts'koho, 12, 252-255 (in Ukr.).
2. Vazhyns'kyy F. A. & Kolodiychuk A. V. (2011). Vplyv ekonomichnoyi kryzy na rozvytok sil's'kykh terytoriy [The impact of the economic crisis on the development of rural areas]. Formuvannya rynkovykh vidnosyn v Ukrayini, 9, 195-199 (in Ukr.).
3. Kudinova I. P. (2008). Zelenyy turyzm yak odyn iz napryamiv rozvytku pidpryyemnytstva v sil's'kiy mistsevosti [Green tourism as one of the areas of entrepreneurship development in rural areas]. Naukovyy visnyk Natsional'noho ahrarnoho universytetu, 124, 91-96 (in Ukr.).
4. Vyshnevs'ka O. M. (2011). Protsesy hlobalizatsiyi ta perspektyvy sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku sil's'kykh terytoriy [Processes of globalization and perspectives of social and economic development of rural territories]. URL: http:// www.rusnauka.com/6_PNI_2011/Economics/12_80152.doc.htm (in Ukr.).
5. Vazhyns'kyy F. A., Kolodiychuk A. V. & Molnar O. S. (2011). Dyversyfikatsiya ta kooperatsiya rozvytku sil's'kykh terytoriy rehionu [Diversification and co-operation of the development of rural areas of the region]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu, 33, 125-129 (in Ukr.).
6. Byrkovych V. I. (2008). Sil's'kyy zelenyy turyzm - priorytety rozvytku turystychnoyi haluzi Ukrayiny [Rural green tourism - priorities of the development of the tourist industry of Ukraine]. Stratehichni priorytety, 1(6), 138-143 (in Ukr.).
7. Marmul' L. O. & Romanyuk I. A. (2015). Rynok pratsi ta zaynyatist' naselennya sil's'kykh terytoriy: teoriya i praktyka rehulyuvannya [Labor market and rural population employment: theory and practice of regulation]. Kherson: Aylant (in Ukr.).
8. Kravtsov S. S. (2010). Otsinka investytsiynoyi pryvablyvosti sil's'koho zelenoho turyzmu na osnovi rozrakhunku efektu mul'typlikatora [Estimation of investment attractiveness of rural green tourism on the basis of calculating multiplier effect]. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya ekonomikoyu Ukrayiny, XI, 398-405 (in Ukr.).
ДАНI ПРО АВТОР1В
Мармуль Лариса Олексан^вна, доктор eKOHOMÍ4HMx наук, професор, професор кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди» e-mail: marmul61@ukr.net
Романюк 1рина Анатолпвна, кандидат економiчних наук, асистент кафедри економки та маркетингу Харшський нацiональний технiчний унiверситет сiльського господарства iменi Петра Василенка e-mail: romaniuk.iryna@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Мармуль Лариса Александровна, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: marmul61@ukr.net
Романюк Ирина Анатольевна, кандидат экономических наук, ассистент кафедры экономики и маркетинга Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко e-mail: romaniuk.iryna@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Marmul' Larysa, Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economics Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: marmul61@ukr.net
Romaniuk Iryna, Candidate of Sciences (Economics), assistant professor of economics and marketing Kharkiv Petro Vasylenko National Technical University of Agriculture e-mail: romaniuk.iryna@ukr.net
