CC BY
31
Науковий вкник, 2005, вип. 15.7
користування i доступностi цiнних рекреацiйних ресурс1в нинi та в майбутньо-му, що забезпечить умови полiпшення якост життя та здоров'я населення кра-1ни, зростання його благополуччя, еколопчно! та економ1чно! безпеки.
Л1тература
1. Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования/ Козлов В.Н., Филиппович Л.С., Чалая И.П. и др. - М.: Наука, 1990. - 168 с.
2. Мщенко В.С. Концепщя платного природокористування// Економжа Укра1ни. - 1993, № 7. - С. 68-73.
3. Кашенко О.Л. Фшанси природокористування. - Суми: Ушверситетська книга, 1999. - 421 с.
4. Синякевич 1.М. 1нструменти екополггики: теорiя i практика. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
5. Мельник Л.Г. Еколопчна економша: Пiдручник. - Суми: Унiверситетська книга, 2002. - 346 с.
6. Веклич О. Економiчний механiзм природокористування: аналiз дieвостi// Економiка Укра1ни. - 2003, № 10. - С. 62-70.
7. Гуцуляк Г.Д. Соцiально-економiчнi та еколопчш проблеми в Укра1ш i напрями 1х вирiшення// Соцiально-економiчнi дослiдження в перехiдний перiод. Природно-ресурсний по-тенцiал у системi просторового розвитку. Зб. наук. праць, вип. 2 (XLVI). - Львiв: 1РД НАНУ, 2004. - 396 с.
УДК 630*627.3(477.83) Acnip. Н.Г. Криницька -НЛТУ Украни
СТРАТЕГ1Я ПОКРАЩЕННЯ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЛЬВ1ВЩИНИ В КОНТЕКСТ1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Наведено результати дослщжень з питань рекреацшного використання природ-но-ресурсного потенцiалу Львiвщини, намiчено заходи щодо подальшого розвитку туристично! галузi та рекреацшно! бази.
Ключов1 слова: рекреацiйний потенцiал, туризм, сталий розвиток.
Doctorate N. G. Krynytska - NUFWT of Ukraine
The Improvement Strategy of Recreational Use of Natural Resources potential in L'viv Region in the Context of Sustainable Development
The research results in recreational use of natural resources potential of L'viv region are considered. Are online actions about future development of tourist sector and recreational base.
Keywords: recreational potential, tourism, sustainable development.
Розвиток рекреацшно-туристично! сфери та ii базово! складово! - при-родно-ресурсного потенщалу - визначено прюритетним завданням регь онально! пол1тики ряду областей Укра1ни.
Одними з найважлив1ших чинниюв, що визначають можливють забез-печення використання i споживання природних рекреацшних ресурЫв е сощ-ально-економ1чш та демограф1чш чинники. Льв1вщина характеризуеться великою щшьтстю населення i за цим показником посщае друге мюце в Укра-im. Специфжа системи розселення регюну полягае у значнш субурбашзаци поселень. На територи Льв1вщини проживае 40,3 % сшьського населення облает^ а за кшьюстю сшьських населених пунклв вона випереджае ус регюни
кра1ни [5]. Водночас структура внутршнього валового продукту Львiвськоl областi досить несприятлива (сшьське господарство i лiсiвництво становлять майже п'яту частину ВВП). Близько половини ВВП припадае на неринковi послуги (освгга, охорона здоров'я тощо), а частка промисловост е незнач-ною. Отже, ринок працi на Львiвщинi е досить вузьким з високою часткою зайнятостi населення в бюджетнш сферi. Поряд з тим, у Львiвськiй областi iснують проблеми з надлишком робочо! сили. Особливо гостро сто1ть проблема зайнятостi населення прських територiй, де проживае близько четверто! частини населення областi. Стабшзащя цих та iнших негативних сощально-економiчних процесiв можлива за рахунок розширення сфер зайнятостi, на-самперед, створення галузi ринкових послуг, в тому чи^ i за рахунок розширення рекреацшно-туристичного сектора.
Прюритетний розвиток рекреаци в Карпатському регюш доцiльно розглядати з точки зору 11 позитивних соцiально-економiчних наслiдкiв, як полягають в розширеннi ринку пращ, особливо для прського населення, ви-рiвнюваннi iнфраструктури районiв, збiльшення частки приватного рекре-ацiйного бiзнесу тощо. Рекреацшно-туристичш переваги Львiвщини полягають у можливостях широко! пропозици вщпочинку протягом вихiдних днiв та на бшьш тривалий час, рiзноманiтних туристичних заходiв, а також медич-них послуг з використанням мюцевих бальнеолопчних ресурсiв.
На Львiвську область припадае сьома частина загальнодержавного при-родно-рекреацшного потенцiалу. Основна частина природних рекреацшних ресурсiв зосереджена в гiрських i передгiрських районах Львiвщини. Так, в за-гальнiй структурi природно-рекреацiйного потенщалу областi обсяги бальне-ологiчних, люових i ландшафтних ресурсiв Дрогобицького району становлять п'яту, а Стрийського району - шосту частини. Серед рiвнинних районiв Львiв-щини найбiльша частка природно-рекреацшного потенцiалу зосереджена в Яворiвському i Городоцькому районах (бальнеологiчнi, лiсовi ресурси), а також в Перемишлянському (лiсовi, воднi). Найбiльше земель оздоровчо-рекре-ацiйного призначення знаходиться у Сколiвському i Дрогобицькому районах област [6].
Основна частка в структурi рекреацiйно-туристичного комплексу реп-ону належить сферi послуг зi санаторно-курортного лжування. Серед областей Укра1ни за рiвнем показника кiлькостi санаторив i пансiонатiв з лжуван-ням Львiвщина посiдае друге мiсце [5]. В област зосереджено значний потен-щал для нарощування обсягiв дiяльностi санаторно-курортних закладiв. Спос-терiгаються позитивнi тенденци в курортно-рекреацiйному господарюваннi. За нашими дослщженнями, полiтика посилення контролю за використанням бальнеолопчних ресуршв i застосуванням ощадних технологiй у 2000-04 рр. привела до скорочення технолопчних втрат сировини галузi. Крiм того, юнуе великий запас ресурсiв, адже протягом останшх рокiв частка видобування мь неральних вод на курортах Львiвщини становить тiльки 5,5-24,5 %% вщ зат-верджених запасiв [7]. Загалом, аналiз теперiшнього стану санаторно-курортного господарства Львiвщини вказуе, що в найближчш перспективi не до-цшьно значно збiльшувати мiсткiсть дiючих курор^в. Основна причина обме-
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.7
ження росту потужностей цих курор^в полягае у слабкому розвитку ïx рекре-ацiйно-туристичноï iнфраструктури. Надмiрне завантаження рекреацшних те-риторiй погiршуе умови, ефектившсть лiкування i оздоровлення та може призвести до негативних еколопчних наслщюв. Тому подальший розвиток великих курор^в необxiдно здiйснювати iнтенсивним шляхом - через впровад-ження шновацшних медичних теxнологiй, покращення рiвня сервюу, облаш-тування iнфраструктури тощо.
Одним з найперспектившших напрямкiв розвитку санаторно-курор-тноï сфери Львiвщини е освоення пдромшеральних ресурсiв дiлянки Верхне Синьовидне та створення на цш базi сучасноï екологобезпечноï шфраструк-тури. Прогнозна мютюсть майбутнього курорту "Верхне Синьовидне" сягае близько 3000 лiжко-мiсць на рш [7].
Покращенню ефективностi використання природно-рекреацшного по-тенцiалу областi сприяе стратепя розширення ринку рекреацшно-туристич-них послуг у сшьськш мiсцевостi. Вже кшька рокiв в областi дiе програма розвитку екотуризму, зокрема на територи Жовкiвського та Сколiвського райошв. Однак аналiз результатiв впровадження цього проекту вказуе на ду-же повшьний розвиток украшського сектора агротуристичного бiзнесу. Так, у сусiднiй Польшд на територiï Люблiнського воеводства потенщал агроосель становить 966 одиниць, а в Жовювському районi - тшьки 20 осель [1]. На нашу думку, основна причина стримування розвитку цього виду туристичного бiзнесу полягае у вiдсутностi законодавчо-нормативно1' бази, яка б враховува-ла специфжу сектора.
Оперативною метою збшьшення пропозицiï гiрськолижного туризму в Карпатському регюш е залучення iноземниx турис^в. Карпати - практично единий регюн на територiï Украши, придатний для розвитку зимових видiв туризму i спорту. Природний потенщал ще1' територи е досить високим. За ощнками спещалю^в, в Карпатському регiонi протягом зимового сезону може здшснювати рекреацшну дiяльнiсть щонайменше 200 - 300 тис. ошб [3].
У загальнш структурi рекреацiйноï сфери Украши частка рекреацiйниx закладiв Львiвшини е невисокою. За цим показником область посщае тiльки десяте мiсце у кра1'ш [5]. Розвиток туристично1' шфраструктури регiону мож-ливий i на рiвнинниx територiяx, якi характеризуються м'яюшим клiматом, наявнiстю аквальних ресурсiв та об'екпв природно-заповiдного фонду.
Ще одним стратепчним напрямком покращення використання природно-рекреацшного потенщалу регiону е розвиток природошзнавального сектора туризму, який базуеться на створенш мережi екологiчниx прогулян-кових маршрутiв у природних заповщниках. Такi природопiзнавальнi стежи-ни мають велике освiтне i соцiальне значення.
До мережi природно-заповiдного фонду област входить ландшафтний парк "Знесшня", який розташований на територiï мiста Львова i е одним з найбшьших мюьких паркiв Заxiдного регiону Украши. Необхщно найближ-чим часом здшснити заходи щодо впорядкування парку i перетворення його на зону короткотривалого вщпочинку городян. Операцiйна мета такого проекту повинна включати розвиток туристично!" iнфраструктури: облаштування
велосипедних дорiжок, лижних спусюв, впорядкування мережi стежок при-родно-пiзнавального туризму тощо.
Таким чином, природно-рекреацшний потенцiал регiону як у цшому, так i окремi його складовi використовуеться в малих обсягах. 1снуе потреба в розширенш регiональних напрямкiв рекреацiйного використання бальнеоло-гiчних, гiрських ландшафтних ресурсiв та освггньо-шзнавального чинника природно-заповiдного фонду. Рекреацшно-туристичний сектор областi не за-довольняе яюсного i кiлькiсного попиту на рекреацшш послуги i потребуе значних iнвестицiй. Стратегiя розвитку туристично1 r^^i повинна здшснюва-тись в напрямках удосконалення туристично1 iнфраструктури, а це: створення сучасно1 туристично1 та рекреацшно1 бази, стимулювання сiльського i прсько-го туризму, впровадження програм еколопчного та пiзнавального туризму.
Програма покращення використання природного рекреацiйного потен-щалу базуватиметься на принципi попередження еколопчно1 небезпеки. Знач-не значення у виконанш такого завдання вiдводиться дiяльностi регюнально1" влади. Регiональна влада у сшвпращ з органами мiсцевого самоврядування повинна активнiше розробляти i впроваджувати заходи щодо покращення екологiчноï ситуаци i захисту цiнноï екосистеми регюну. Стратегiя охорони рекреацiйних територiй повинна включати схеми перерозподiлу навантажен-ня на рекреацшш комплекси, плани рекультиваци деградованих рекреацiйних дiлянок, пiдтримку найцшшших екологiчних територiй, розвиток мережi бюс-ферних заповiдникiв, розроблення концепцiï уташзаци смiття, впровадження програм iнтенсивного використання вщновлюваних джерел енергiï.
Л1тература
1. Сврорегюн Буг. - Льв1в: Обл. упр. статистики, 2002. - 78 с.
2. Концепщя стратеги розвитку Льв1вщини до 2015 р.: проект. - Льв1в: ОДА, 2004. - 60 с.
3. Кравщв В.С., Свдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреацшна политика в Карпатському регюш. Принципи формування, шляхи реашзаци. В-во Прут, 1995. - 71 с.
4. Кравщв В.С., Стадницький Ю.1. та ш. Управлшия розвитком прських територш: заруб1жний досвщ. - Льв1в: УРДНАН Украши, 2001. - 69 с.
5. Льв1вська область// Статистичний щор1чник. - Льв1в: Обл. упр. статистики, 2004. - 286 с.
6. Руденко В.П. Географ1я природно-ресурсного потенщалу Украши. - Льв1в: Свщ 1993. -
240 с.
7. Федунь О.В. Бальнеолопчш ресурси Передкарпаття. - Льв1в: ВНТА, 1999. - 168 с.
УДК332.122:379.84 Доц. Л.М. Грановська, канд. с.-г. наук -
Херсонський державний аграрний утверситет
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦ1ЙНО1 ЗОНИ П1ВДНЯ УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Розглянуто еколого-економiчнi проблеми рекреащйноi зони. Визначено основ-нi суперечностi мiж розвитком аграрного сектора економши, в тому чист галузi ри-сiвництва, та станом рекреацшних ресурсiв пiвденного регюну. Запропоновано нап-рями вирiшення еколого-економiчних проблем, якi сприятимуть як розвитку аграрного сектора економши, так i рацiональному використанню рекреацiйних ресурав пiвдня Украши.
