CC BY
49
3. Кузнецов С.1. Бюеколопчш та фiтомелiоративнi засади паркознавства / С.1. Кузнецов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. -Вип. 13.5. - С. 317-320.
4. Кучерявий В.П. Озеленения населених мюць / В.П. Кучерявий. - Львш, 2008. - 455 с.
5. Методические предложения по созданию системы постоянных пробных площадей на особо охраняемых территориях / Л.П. Рысин, Е.С. Комиссаров, А.А. Маслов и др. - М. : Изд-во "Прогресс", 1988. - 28 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Изд-во "Прогресс", 1979. - 183 с.
7. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К., 1956. - 211 с.
8. Центральний державний iсторичний архш Украши у Киеш, Ф. 276, Оп. 1., Спр. 453.
Марков Ф.Ф., Вишневский А.В. Комплексная оценка парка-памятника садово-паркового искусства имени Миклухи-Маклая
Проведен анализ архивных данных создания парка-памятника садово-паркового искусства местного значения им. Миклухи-Маклая. Исследованы современное состояние парковых насаждений и их структура. Проведена историческая, таксономическая, ландшафтная и эстетическая оценка парковой территории. Разработаны методы и пути реконструкции парковых насаждений.
Ключевые слова: геоботанический район, эдификатор, дендрофлора, тип садово-паркового ландшафта, деградация.
Markov F.F., VyshnevskyiA.V. Comprehensive assessment of Miclouho-Maclay park, the monument of landscape art
The article is devoted to the analysis of archival experience of creation the Miclouho-Maclay park, monument of landscape architecture. Examined the current state of Parkland and their structure. Conducted historical, taxonomic, landscape and aesthetic evaluation of park area. Elaborated the methods and ways of reconstruction of parkland.
Keywords: geobotanical region, edificator, dendroflora, the type of park landscape, degradation.
УДК 630*[625+627.3] Мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЛАНДШАФТНО-ТАКСАЦ1ЙНИЙ ВИДЫ I ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
Проаналiзовано застосування люшиичо-таксацшних та лаидшафтно-рекреацшиих ознак для люш зелених зон вщповщно до норматишв та запропоновано ландшафтно-рек-реацшш ознаки люш люопаркових частин, як визначають цшшстъ люових масивш та до-цшъш люогосподарсью заходи для шдвищення бюлопчно! стшкост насаджень, 1хньо1 продуктивное^ та покращення благоустрою.
Ключовi слова: рекреацшно-оздоровч1 люи, люопаркова частина лгав зелено! зони, ландшафтно-рекреацшш ознаки.
Вступ. Лiсоiнвентаризацiйнi роботи в рекреацшно-оздоровчих лках е основою для розроблення проектов оргашзаци та ведення господарства, спрямованих на забезпечення сприятливих саштарно-гшетчних, мiкроклiматичних та естетичних умов для вщпочинку працiвникiв, охорону навколишнього природного середови-ща, унiкальних i живописних ландшафтов, пам'яток iсторií та природи тощо.
Матерiали ландшафтно1 таксацií далянок використовують для проектуван-ня лкогосподарських заходав з метою розкрити та посилити ландшафтно-архь тектурнi, декоративнi та санiтарно-оздоровчi функцií лiсу. Пiд час ландшафтно1 таксацií лiсопаркових частин подано додаткову до загально!' лiсовоí таксацл ха-
pактеpистикy, яка включае ознаки, що xаpактеpизyють pекpеацiйнy пpидатнiсть дшянок i насаджень, ïx здатнiсть виконувати pекpеацiйнi функци та можливi нас-лiдки впливу на сеpедовище.
Поеднання лiсiвничо-таксацiйниx ознак, зо^ема типу лiсоpослинниx умов, вiкy, складу та повноти деpевостанiв лiсовпоpядкyвання викоpистовye для встановлення ландшафтниx ознак, зо^ема типу ландшафту, стiйкостi, естетич-но1' та pекpеацiйноï оцiнки екосистем. Недосконалкть методики визначення лан-дшафтниx ознак лковж дшянок чеpез сyб'eктивнiсть 1хнього встановлення, вщ-сyтнiсть пpичинно-наслiдковиx зв'язюв мiж ландшафтними ознаками та доцшь-ними заxодами з тдвищення ефективносп pекpеацiйного викоpистання лiсовиx масивш зумовлюють необxiднiсть вдосконалення системи ознак для pекpе-ацiйно-оздоpовчиx лiсiв, зокpема лкш зеленик зон.
Методика й об'екти дослщження. Об'ектом дослiджень е лки зелено!' зони мiста Львова, що пpедставленi вкpитими та невкpитими лковою pослиннiс-тю лiсовими дшянками загальною площею 24509,6 га [10, 11]. Лкшничо-такса-щйну та ландшафтно-pекpеацiйнy ощнку лiсовиx дшянок зеленоï зони здшснено за матеpiалами 96 дослiдниx дшянок [9, 10].
Кpiм загальнопpийнятиx лiсiвничо-таксацiйниx ознак насаджень, для вкpитиx та нев^итт лiсовою pослиннiстю дшянок шд час ландшафтноï таксапiï визначали: тип лiсопаpкового ландшафту, pекpеацiйнy оцiнкy, естетичну ощнку, стiйкiсть насаджень до pекpеацiйниx навантажень, стадю pекpеацiйноï дигpесiï, пiшоxiднy достyпнiсть та додаткову ощнку [2, 5, 12, 13].
Результати дослщження. Лкшничо-таксацшш ознаки лiсостанiв е за-гальновизнаними, мають тpивалy iстоpiю ïx викоpистання, вiдобpажають piзнi стоpони лкосташв - умови pостy, xаpактеp pозвиткy, особливостi компонентов -деpевостанy (цшьшсть фоpмyвання, пpодyктивнiсть, товаpнiсть), пiдpостy, тд-лiскy та тpав'яного вкpиття (видовий склад, чисельнiсть та xаpактеp pозмiщення) i фунту. На ïx основi для кожного видшу планують лiсогосподаpськi заxоди, спpямованi на пiдвищення пpодyктивностi лiсостанiв та ефективне викоpистання лiсовиx pесypсiв.
Таксапiйнi ознаки - вш i склад деpевостанy, його зшкнуткть, тип лiсy та xаpактеpистики шдуосту, пiдлiскy, тpав'яного вкpиття - викоpистовyють для встановлення ландшафтниx xаpактеpистик дшянок: типу ландшафту, естетичноï та pекpеацшноï оцiнки, ступеня спйкосп насаджень i деградаци лiсового сеpедо-вища. Ландшафтш xаpактеpистики pекpеапiйниx лiсiв мають бути пpостими та однозначними для визначення, не дублювати один одного, об'ективно вiдобpажа-ти стан лiсовиx дшянок та визначати допiльнi лiсогосподаpськi заxоди чи заxоди з благоyстpою.
На нашу думку, ^асу ландшафту надають пpодyктивнi високоповнотнi багатояpyснi лiсостани. Оскшьки в pекpеацiйно-оздоpовчиx лiсаx фоpмyвання ль состашв оpieнтоване на ïx виpощyвання до вiкy пpиpодноï стиглостi, лкогоспо-даpськi заxоди повиннi бути спpямованi на виpошyвання складниx за фоpмою piзновiковиx лiсостанiв. У такиx лiсостанаx можна видшити пiкавi об'екти: о^е-мi вiковi деpева, бiогpyпи, живописш дшянки тощо. Поpяд iз цим пpодyктивнi л> состани найкpаще виконують киснепpодyкyвальнy, вуглецедепонувальну, сеpе-довищетвipнy, шумопоглинальну та iншi фyнкпiï [7, 8].
Високопродуктивними та бюлопчно спйкими е корiннi деревостани з оп-тимальним поеднанням головних i другорядних порДд, тому важливим е досто-вiрне встановлення типу лДсорослинних умов i типу лДсу. Це потребуе детального вивчення та опису грунту, трав'яного вкриття, шдросту та шдлкку, складу дере-востану та його походження. Планування та ведення лiсогосподарських заходдв мае опиратись на такi таксацiйнi ознаки, як: вДк, дiаметр та висота, повнота (густота та зшкнуткть), запас та товарнкть деревостанiв. Певне сшвввдношення мiж окремими таксацiйними ознаками (вДком, висотою, складом, товарнiстю) визна-чае продуктивнкть (бонiтет за М.М. Орловим) деревостанiв та особливоси !х росту, розвитку та санiтарного стану.
Тарасов О.1. зазначае, що ознаки рекреацшного використання лiсiв мають бути системними, iнформацiйними та коректними [16]. Серед ознак, що характеризуют рекреацшш лiси, рекомендовано виддляти спецiальнi ознаки - екологДч-нi та сощальш. Першi характеризують вплив рекреанттв на тс, а другi - лiсу на рекреаттв. Серед чинникДв, якД характеризують рекреанттв, можна визначати: 1) юльккть вiдпочивальникiв на 1 га за день (вщвщувашсть); 2) одночасна кДль-кiсть вiдвiдувачiв на 1 га (шдльшсть вДдпочивальникш); 3) кшьккть вiдвiдувачiв на 1 га за годину у дш значних (максимальних) навантажень. Разом iз тим встановлення ще1 ознаки потребуе спепдальних дослiджень, а И визначення тд час польових робiт е недоречним через сезоннiсть виконання робiт.
Як зазначають Ю.Й. Каганяк iз ствавторами [6], методика визначення показникiв рекреацшно1 характеристики земель повинна вiдповiдати кДльком ос-новним вимогам:
1. Ознаки мають бути чггко регламентоваш й мати самостiйний функцюналь-ний змкт.
2. 1х потрiбно визначати за об'ективними критерiями.
3. Юльысть таких ознак i класiв оцшок повинна бути достатньою для об'ективного визначення характеристики, але не надмiрною.
4. Система оцiнок мае бути придатною у широкому дiапазонi лкорослинних зон.
5. Вона мае давати змогу прогнозування змш показниыв залежно вщ виконання запроектованих заходiв.
На нашу думку, необидно роздаляти ознаки рекреацшно-оздоровчих лiсiв природних нацiональних паркДв, зелених зон населених мiсць, паркДв та екологДч-них стежок, тобто дДлянок спецiального призначення та з регульованою рекре-ацiею. Впорядкування лДсДв, що використовуються у культурно-оздоровчих щ-лях, зазвичай проводять за другим розрядом iз застосуванням методу класДв вiку в поеднаннi з дшянковим методом [5].
Особливiстю лДсДв зелених зон навколо населених пункпв е 1хня приуро-ченiсть до конкретних лiсових дДлянок, що оточують Ц мiста чи села. Таю маси-ви представленi всДм геолопчним, пдролопчним, рельефним та лДсДвничим рДз-нобарв'ям конкретного регiону Д не завжди охоплюе пам'ятки природи, живопис-ш ддлянки, коршш високопродуктивш та бюлопчно стшкД лДсостани. Лтси лДсо-парково! частини зелено!' зони, на вДдмшу вДд напдональних парив чи заповедника, не визначаються за природною, науковою чи культурною щннктю, багат-ством видового рДзноманДття, неповторними ландшафтами тощо. Для лДсДв зеле-
них зон мДст з характерними для них лДсостанами лiсовпорядкування розробляе заходи з благоустрою та ведення господарства, спрямованД на посилення рекре-ащйних функцш та ефективне 'хне рекреацДйне використання.
ДоцДльно пiдтримати дослiдникiв, якi рекомендують лацдшафтнi видали видаляти площею достатньою для органiзацií однотипних заходДв з благоустрою територп та ведення лДсогосподарських заходав. ЛДсогосподарська практика виз-начила площу, такого виддлу не менше нДж 5 га. Якщо врахувати, що середня площа таксацДйного видалу лДсдв зелено! зони м. Львова дорДвнюе 4,4 га, то об'еднання пДд час лДсовпорядкування видалДв з близькими таксацДйними ознака-ми спростить планування та виконання робДт з благоустрою, оргашзащю лДсогос-подарських заходав.
ЛДсопаркова частина лДсдв зелено! зони представлена дДлянками з рДзною ДнтенсивнДстю íхнього використання через вДкову структуру та породний склад лДсостандв, здмкнутДсть намету (повноту), рельеф мДсцевостД, наявнД цДкавД об'екти, впорядковану транспортну мережу, благоустрДй територп тощо. Це зу-мовлюе рекреацДйне навантаження на конкретну дДлянку, серед яких е не вДдвДду-ванД, мало-, середньо- та Днтенсивно використовуванД дДлянки. Стан лДсових ддля-нок необхДдно враховувати пДд час зонування лДсдв лДсопарково!' частини. До ос-новних ознак лДсових далянок лДсопаркових частин, на нашу думку, необхДдно вДднести: тип лДсопаркового ландшафту; стадДю рекреацшно!' дигресД!'; життездат-нДсть насаджень; рекреацДйну щннкть лДсово!' далянки.
ЛДсовпорядкуванням набуто значний досвДд встановлення типу лДсопарко-вого ландшафту за М.М. Тюльпановим [17], який доцдльно використовувати. Методика передбачае виддлення семи типДв ландшафтов у межах трьох груп з ураху-ванням деревно-чагарниково!' рослинностД та !! розмДщення на площД, структури та здмкнутостД намету лДсостану.
АналДз стану компонентов лДсостандв та íхньоí структури, процесДв природного вДдновлення, тривале використання стало!' мережД дорДг та стежок, дос-товДрнДсть встановлення та ефектившсть використання пДд час проектування дае пДдстави, вслДд за Е.А. Репшасом [14], рекомендувати видалення 3 стадДй рекре-ащйно!' дигресД!': I - слабопорушенД екосистеми, II - середньопорушенД Д III -сильнопорушенД екосистеми. Для контролю використовують данД умовно непо-рушених екосистем. Якщо припустити, що видДлена С.А. Диренковим [4] перша стадая рекреацшно! дигресД! з малопорушеним станом бДогеоценозу вДдповДдае умовно непорушеному, то обидвД класифДкацц е подДбними.
Таким чином, зД врахуванням стану лДсових далянок лДсопарково!' частини зелено! зони м. Львова, вслДд за Е.А. Репшасом [14] та С.А. Диренковим [4], до-цДльно виокремити такД стадц рекреацшно!' дигресД!' лДсостанДв:
1) умовно непорушеш - насадження з малопорушеним станом бюгеоценозу, де витоптана площа не перевищуе 5 %. Деревостан, тдлкок, пiдрiст розпо-дiленi на площi дiлянки рiвномiрно. Трав'яний покрив представлений типо-вими для цього типу лку видами рослин; пiдстилка ущшьнена, вщшару-вання Грунту вiдсутне;
2) слабопорушеш - стан бiогеоценозу, де витоптана площа дшянки становить 6-25 % ввд загально!. Деревостан е без видимих ознак пошкоджень. Юль-кiсть пiдросту та пiдлiску менша та розмiщуються групами. Трав'яний пок-
рив трапляеться спорадично, в окремих мкцях вш вiдсутнiй, з'являються свiтлолюбнi види рослин, шдстилка подрiбнена, дiлянок iз вщшаруванням Грунту немае;
3) середньопорушенi - характеризуемся порушеним станом бiогеоценозу, де витоптана площа становить 26-50 %. Окремi дерева з ознаками ослаблення, частина з них мають незначш механiчнi пошкодження, пiдрiст та шдлкок розташованi невеликими групами, подекуди вщсутш; трав'яний покрив практично вiдсутнiй, шдстилка подрiбнена, е площi з вщшаруванням Грунту, простежуемо незначне його ущшьнення;
4) сильнопорушенi - дуже порушений стан бiогеоценозу, витоптана площа становить бшьше 50 % ввд загально! площi д1лянки; пiдрiст та деревостан порушено! структури з ознаками ослаблення, окремi дерева мають мехашч-нi пошкодження, пiдлiсок, трав'яний покрив та лкова пiдстилка - ввдсутш; верхнiй шар Грунту порушений.
ВДдповДдно до запропоновано! класифкащ! стаддй рекреащйно! дигреси, заходи щодо посилення рекреащйних функщй та тдвищення бюлопчно! стшкостД екосистем можуть полягати в обмеженнД рекреащйного використання, виконаннД лДсогосподарських заходДв та благоустрою територц (табл. 1). Форму -вання насаджень складно! структури, що представлене вДдповДдно до типу лДсу всДма компонентами, мае важливе значення для рекреапдйних лДсДв, у яких добре розвинена впорядкована мережа дорДг Д стежок як з твердим, так Д з грунтовим покриттям.
Табл. 1. Стадп рекреацшноХ дигресп насаджень та основт заходи щодо ¡.х рекреацшного використання
Стад1я рекреащйно! дигресп 1н- декс стадп Частка ви-топтано! площ1, % Деревостан Основн1 заходи
Умовно непорушен1 I до 5 нормального росту та розвитку л1согосподарськ1
Слабопорушен1 II 6-25 без видимих ознак порушення росту та пошкодження формування дорожньо-стежково! мереж1 з твердим покриттям
Середньопору-шен1 III 26-50 з ознаками ослаблення та вщмиранням др1бних дерев формування до-рожньо-стежково! мереж1 з твердим покриттям та благоус-трш територп
Сильнопору-шен1 IV бшьше 50 з вщсуттстю дерев др1б-них розм1р1в та часткою дерев (до 5 %) з механ1ч-ними пошкодженнями та оголеними коренями огороджування л1сових д1лянок
Природне формування лкосташв визначаемо здатшстю появи пДд мате-ринським наметом життездатного шдросту, можливДстю його росту Д розвитку. Структура вДкового насадження з добре розвиненим молодим поколДнням пере-важно е непривабливою для рекреантДв через непроглядувашсть та непрохщшсть територц. Разом з урахуванням оргашзовано! мережД прогулянкових маршрутДв
таш дшянки можуть бути 1 в перюд 1х вщновлення об'ектом вщпочинку, оскшьки насичеш киснем та чистим пов1трям.
Життездатнкть насаджень е показником, що виражае здатнкть насаджень збер1гатись або адаптуватись до м1нливих умов середовища без деградацц компонент, зокрема тд впливом рекреацшних навантажень. Цей показник харак-теризуе здатнкть насаджень забезпечувати 1х вщновлення, ркт та розвиток, тоб-то накопичувати ф1томасу. Його можна визначити у процес мошторингу лкових дшянок наземними методами чи за змшою яккних та юльккних характеристик зображень дистанцшного зондування лк1в. Як тестов1 дшянки (не менше 5-7) потр1бно використовувати наземш дослвдш даш найпоширешших насаджень кожно! породи. 1х мкцезнаходження встановлюють з використанням ОР8. Особ-ливосп та характер застосування вегетацшного шдексу детально опрацювали дослщники дистанщйного зондування Земл1 [3, 16, 18].
Доцшьно визначити три класи життездатносп за вегетацшним шдексом (ЫЭУ1) ландшафтного видшу. Першим класом життездатносп характеризуються насадження нормального росту 1 розвитку та структури, а ктотне зниження ш-тенсивносп росту насаджень та порушення 1хньо! структури буде характерне для насаджень третього класу життездатносп.
Цшнкть лкових масив1в дощльно визначати як комплексний показник, що характеризуе наявнкть продуктивних кор1нних деревосташв, пам'яток кторц та природи, належного благоустрою територш, можливкть безперешкодного 1х використання та оргашзацц прогулянкового шшохщного чи моторизованого в1д-починку. Виконаш дослщження показують, що найбшьш вщшдуваними в околи-цях м. Львова е листяш лков1 масиви у св1жих та вологих типах лку, що недалеко (до 150 м) вщдалеш вщ транспортних шлях1в чи населених мкць.
Оценку цшносп рекреацшних дшянок пропонуемо здайснювати з враху-ванням лкорослинних умов, стану насаджень, р1вня благоустрою територц за трьома категор1ями - висока, середня, низька (табл. 2).
Табл. 2. Рекреацшна цттсть лкових (Планок
Категор1я Лкорослинт умови Насадження Група вшу Наявн1сть пам'яток природи чи ютори Р1вень благоустрою
Висока св1ж1 в1дносно багаи та багат1 типи коршт листян1 та хвойш пристигаюч1, стигл1 та перест1йн1 наявш достат-н1й
Середня волог1 вщносно багат1 та багат1 типи листян1 та хвойн1 пристигаюч1, стигл1 та перестшш наявн1 посеред-н1й
Низька решта тип1в люо-рослинних умов листян1 та хвойш молодняки, середньо-вжов1, пристигаюч1, стигл1 та перестшш в1дсутн1 вщсутнш
Високу рекреащйну щннкть лкових дшянок визначають мальовнич1 лан-дшафти з1 здоровими продуктивними деревостанами, доцшьною мережею дор1г 1 стежок та благоустроем територц. Достатнш р1вень благоустрою передбачае наявнкть малих архтгектурних форм, а посереднш - проспших знарядь. Для дшя-нок з середньою та низькою рекреащйною цшнктю необхвдш лкогосподарсью
заходи, роботи з влаштування транспортних шлянв та в1дпов1дш роботи з благоустрою територц.
Ця ощнка могла б бути в основ1 функционального зонування територц. Необидно також розумгги, що виртальним чинником для рекреацл е наявш продуктивш лкостани, шшохщш прогулянков1 маршрути, щнш з кторичного чи естетичного боку природш об'екти. Впорядковаш каштальш в1дпочинков1 спору-ди можуть розташовуватися у спещально вщведених мкцях чи на в'!здах до лко-вих масивш. Застосування запропонованих показниюв скоротить час виконання польових лкотаксацшних роб1т у лкопаркових частинах зелених зон, визначить необхндш господарсью заходи для забезпечення яккного в1дпочинку.
Отож, лк1вничо-таксащйну та ландшафтну ощнку лкш зелено!' зони до-цшьно здшснювати виб1рковими методами з1 широким використанням матерь ал1в дистанцшного зондування Землг При цьому необидно використовувати наявш лковпорядш матер1али об'екттв. За матер1алами аерозшмюв (косм1чних зшмюв) можна встановити меж1 ландшафтних видшв та основш ознаки лкових дшянок. За швентаризащею на кругових площадках площею 1000 м2 з шструмен-тальним вишрюванням можна уточнити ландшафтш та лкотаксацшш ознаки кожного ландшафтного видлу.
Рекомендований Укра!'нським державним проектним лковпорядним ви-робничим об'еднанням длянковий метод лковпорядкування мае бути в основ1 оргашзацц лкового господарства в лкопаркових частинах зелених зон, а в лко-господарських частинах оргашзацда господарства можна здшснювати за методом клас1в в1ку в поеднанш з далянковим методом. Особливосп методв лковпорядкування детально викладено у навчальнш та науковш л1тератур1 [1, 2, 5, 12, 13]. Особливктю сьогодшшнього шдходу до лкошвентаризацл е широке вико-ристання дистанцшних методш вивчення лкових ресурсш, а польов1 роботи не-обхвдш для уточнення меж видшв та окремих !х ознак. З врахуванням шдивщу-альних особливостей конкретного видшу встановлюють дощльш лкогоспо-дарськi заходи та шдходи до благоустрою територц.
В окремий видл об'еднують д1лянки зазвичай площею не менше шж 5 га за типом лкорослинних умов, пашвною породою, незначною р1зницею у вшд (в один клас) та повноти (0,3-0,4). Рекомендоване вщмежування у натур1 фарбою можна за-мшити вставлення координат купв повороту за допомогою GPS. Для уточнення т-сорослинних умов i типу лку дощльне Грунтово-типолопчне дослщження.
Висновки. Лiсовi дiлянки лкопарково! частини лiсiв зелено! зони рiз-няться насадженнями рiзного породного складу, вжово! структури, зiмкнутостi намету та повноти деревосташв, а також рельефом мкцевосп, наявнiстю цiкавих об'екпв, впорядкованктю транспортно! мережi, благоустроем територií, iffim-сивнiстю рекреащйного використання тощо.
Рекреацшну значущiсть делянок та заходи з благоустрою територц визна-чать таю основш ознаки: тип лкопаркового ландшафту, стадя рекреацiйноí диг-ресií, життездатнкть насаджень та рекреацшна цiннiсть лкових длянок.
Лiтература
1. Антанайтис В.В. Современное направление лесоустройства / В.В. Антанайтис. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 280 с.
2. ripe О.А. Жсовпорядкування : пiдручник [для студ. ВНЗ] / О.А. ripe, Б.1. Новак, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Аргстей", 2004. - 384 с.
3. Дубин М. NDVI - теория и практика / М. Дубин. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://gis-lab.info/qa/ ndvi2. html
4. Дыренков С.А. Изменение лесных биогеоценозов под влиянием рекреационных нагрузок и возможности их регулирования / С.А. Дыренков // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 20-34.
5. 1нструкщя з впорядкування люового фонду Украши. - Ч. 1. Полыга роботи. - 1ршнь, 2006. - 74 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lisproekt.gov.ua/fileadmin/ user_up-load/files/docs/instmctions/Instrukciya-z_vporyad.pdf
6. Каганяк Ю.Й. Парколюовпорядкування : навч. поибн. / Ю.Й. Каганяк, А.А. Строчинсь-кий, М.П. Горошко. - Львш : Вид-во "Тpiада плюс", 2009. - 360 с.
7. Кучерявий В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявий. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248. - С. 115.
8. Миклуш С.1. Ршнинш буге^ люи Укра!ни: продуктивн1сть та оргашзацш сталого госпо-дарства : монографш / С.1. Миклуш. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 260 с.
9. Миклуш Ю.С. Ландшафтно-таксацшш показники пpимiських лiсiв / Ю.С. Миклуш // 62-га наук.-техн. конф. проф.-виклад. складу, наук. працшникш, доктоpантiв та аспipантiв, 10-11 трав. 2012 р.: тези доп. - Львш, 2012. - С. 84-85.
10. Миклуш Ю.С. Жсшничо-таксацшна характеристика лiсiв зелено! зони Львова / Ю.С. Миклуш // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.8. - С. 44-49.
11. Миклуш Ю.С. Жсшничо-рекреацшш особливост лiсiв зелено! зони м. Львова та оргашзацш сталого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Жсовпорядкування та люова таксацш / Ю.С. Миклуш. - К., 2013. - 20 с.
12. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
13. Рабочие правила по устройству рекреационных лесов / разробн. Р.Р. Возняк, А.В. Фука-ревич. - Ирпень, 1985. - 48 с.
14. Репшас Е.А. Особенности дигрессии и регрессии рекреационных лесов Литовской ССР / Е.А. Репшас // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 44-55.
15. Сердюченко Н.М. Теоpiя i практика використання ноpмалiзовано-piзнецевого вегета-цшного шдексу NDVI / Н.М. Сердюченко, С.1. Пешков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_1/09snm.pdf173.
16. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Агропромиздат, 1986. - 176 с.
17. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство / Н.М. Тюльпанов. - Л. : Стройиздат, ленинградское от-ние, 1975. - 160 с.
18. Wikipedia, Normalized Difference Vegetation Index. [Electronic resource]. - Mode of access http://en.wikipedia.org/wiki/Normalized_Difference_ Vegetation_Index.
Миклуш Ю.С. Ландшафтно-таксационный выдел и его характеристики
Проанализированы особенности применения лесоводственно-таксационных и лан-дшафтно-рекреационных признаков для лесов зеленых зон согласно нормативов и предложены ландшафтно-рекреационные признаки лесов лесопарковых частей, которые определяют ценность лесных массивов и целесообразные лесохозяйственные мероприятия для повышения биологической стойкости насаждений, их производительности и улучшения благоустройства.
Ключевые слова: рекреационно-оздоровительные леса, лесопарковая часть лесов зеленой зоны, ландшафтно-рекреационные признаки.
Myklush Yu.S. Landscape and valuation stratum and its characteristics
Application of valuation and landscape features of forests of green zones in accordance with the regulations was analyzed. Landscape and recreational features of forests of park part that determine value of forests and rational forestry measures for increasing biological stability of stands, productivity and landscape improvement were suggested.
Keywords: recreation and recreational forests, forest park of the forest green spaces, landscape and recreational features.
