CC BY
17
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*907.2/477.83 Доц. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш -НЛТУ Украти, м. Львiв
ПВДХОДИ ДО ОЦШКИ PЕKPЕАЦIЙHИX PIBHИHHИX
БУКОВИХ ЛIСIB
Ефективне pекpеацiйне викopистання лiсoстанiв мае oпиpатись на дoскoналy систему пoказникiв л^^еш^ша^!, яю oб'ективнo oцiнюють pекpеацiйний пoтен-щал лiсoстанiв, визначають систему благoyстpoю ландшафтних A^nox та лiсoгoс-пoдаpських захoдiв, щo забезпечують стшкють лiсoстанiв. Оптимальна величина ландшафтних дiлянoк спpияе 1'хнш таксацп та oпpацюванню шлях1в ведення tooto-даpства.
Kлючoвi слова: pекpеацiйнo-oздopoвчi люи, бук лiсoвий, ландшафтна дшянка, таксацшш пoказники.
Вкpитi лiсoвoю poслиннiстю лiсoвi дiлянки oкoлиць мiст та населених пункпв зазнають значнoгo pекpеацiйнoгo впливу. Рекpеацiйний пoтенцiал ль сoвих масивiв активнo набувае екoнoмiчнoгo значення, пoтpебyе oпpацюван-ня метoдiв oцiнки та шляхiв ефективнoгo викopистання. У складi зелених зoн мiст захiднoгo pегioнy Укpаïни значнi плoщi oхoплюють бyкoвi лiсoстани, якi за свoïми бioекoлoгiчними oсoбливoстями poзташoванi на пiдвищених еле-ментах pельефy та фopмyють, пеpеважнo, висoкo зiмкнyтi деpевoстани. Вoни зменшують ампл^уду темпеpатyp, пiдвищyють вoлoгiсть швиря, чим erao-pюють кoмфopтнi yмoви для вiдпoчинкy [б, V, 9, 10].
Численш дoслiдження свiдчать, шр iнтенсивне pекpеацiйне викopис-тання бioгеoценoзiв зелених зoн пpизвoдить дo змш у rpyrni, лiсoвiй шдстил-щ, тpав,янoмy вкpиттi, пiдpoстi та деpевoстанi. 3i зpoстанням pекpеацiйнoгo пpoцесy пoгipшyються oснoвнi вoднo-фiзичнi властивoстi фунту i дого r^po-лoгiчний pежим. Зменшення запаЫв фiзioлoгiчнo дoстyпнoï вoлoги у rpyrni, а такoж зниження запаЫв лiсoвoï пiдстилки пpизвoдять дo пoгipшення yмoв звoлoження i poдючoстi фунту, внаслiдoк чoгo бiльш вoлoгi i багат лiсopoс-линнi yмoви тpансфopмyються у бiльш сyхi та бщш [4, 9, 10].
Аналiз pекpеацiйних змiн oснoвних яpyсiв бyкoвих бioгеoценoзiв зеле-нoï зoни Львoва за ^p^ з 19V9 пo 2006 pp., який ви^ната Т.Р. Пpикладiвсь-ка [9], пoказyе, пoслаблення pекpеацiйнoгo навантаження, яке маго мiсце на пoчаткy 90-х po^, спpиялo стабiлiзацiï негативних пpoцесiв, а наступне тpивале зниження iнтенсивнoстi pекpеацiйнoгo впливу зyмoвилo i пoкpащан-ня стpyктypи фунту та деpевoстанy, пpoстopoвo-вiкoвoï стpyктypи пiдpoстy.
Аналiз стpyктypи бугавих деpевoстанiв за матеpiалами 10 шсршних пpoбних плoщ, закладених у pекpеацiйнo-oздopoвчих лiсах Львoва, вказуе на штенсивне випадання зi складу дyбoвo-бyкoвих деpевoстанiв значнoï частини дуба звичайнoгo та часткoвo гpаба. Бyкoвий елемент люу хаpактеpизyеться дoбpим poстoм як за дiаметpoм, так i за виштою. Вiкoвих змiн зазнають iншi кoмпoненти насаджень. Пopяд iз pекpеацiйнoю функщею, бyкoвi насадження, завдяки piзнoбiчнoмy впливу на дoвкiлля, yспiшнo викoнyють фунтозахисну,
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.9
водоохоронну, водорегулювальну, KniMaTOTBipHy, киснепродукувальну та ш-шi коpиснi функци, якi необхiдно враховувати у процес швентаризаци люос-ташв, з метою !хнього ефективного використання у процес оргашзаци та ве-дення господарства.
Основнi заходи планують для конкретних ландшафтних дiлянок рек-pеaцiйно-оздоpовчих лiсiв. Вони базуються на окремих таксацшних видiлaх, площа яких може збшьшуватись завдяки дiлянкaм з подiбними тaксaцiйними характеристиками. Важливою, на наш погляд, е величина ландшафтно! дшян-ки. Дiлянки мало! плошд ускладнять iнвентapизaцiю та не забезпечать можли-востi надежного !хнього благоустрою. Значш плошi спрощують завдання проектування люогосподарських зaходiв, але 1м властива одномаштшсть.
Сеpеднi плошi тaксaцiйних видшв букових лiсостaнiв piвнинноl час-тини Украши змiнюються у межах 4,3-7,9 га, залежно вiд 1хнього походжен-ня [8]. Нaйбiльшi плошi таксацшних видшв зафжсовано у природних букня-ках, де окpемi видiли мають площу понад 20 га, а нaйменшi у деревостанах штучного походження - 0,1 га. Мшливють площ таксацшних видшв е знач-ною. Незалежно вiд походження насаджень коефщент мiнливостi площ видь лiв - близько 100 %. Найменшою - 93 %, е мшливють площ люосташв штучного походження, як створюють у середньому на плошд 4,3 га. Це свiдчить про поступове подpiбнення тaксaцiйних видiлiв. Подiбний висновок зробле-но пiд час ретроспективного aнaлiзy структури букових деревосташв Прикар-паття [5]. Так, за 50 piчний пеpiод площа таксацшних видшв у букових деревостанах регюну зменшилась до 5- 8 га, у 2-3 рази. У букових люах Розточчя та Опшля, яю переважно формують pекpеaцiйно-оздоpовчi люи Львова, се-редня площа таксацшного видiлy букових деpевостaнiв становить 5,6 га, у природних - 6,4, у букняках штучного походження - найменша - 4,5 га, а у порослевих букняках дещо зростае i сягае 5,1 га [8]. Максимальна площа таксацшного видшу перевищуе 30 га. Плошд таксацшних дшянок у 5-10 га, близьких за люорослинними умовами, рослиншстю та структурою, дають змогу формувати вщповщш пейзажш композици та забезпечити належний блaгоyстpiй.
Мойсеев В.С. зi сшвавторами [11] вважають, що оптимальна величина ландшафтно! дiлянки становить 5-10 га. Видшеш лaндшaфтнi дiлянки пло-щею 20-30 га автори рекомендують роздшити на декшька меншо! плошi на яких можна ввести piзнi декоративш рослини, але формувати один i той лiсо-парковий пейзаж.
Мaтеpiaди ландшафтно! таксацп дiлянок використовують для проектування люогосподарських зaходiв з метою розкрити та посилити ландшаф-тно-apхiтектypнi, декоративш та сaнiтapно-оздоpовчi функци лiсy. Шд час ландшафтно! таксаци лiсопapкових частин даеться додаткова до загально! ль сово! таксаци характеристика, яка охоплюе показники рекреацшно! цiнностi дiлянок i насаджень та !хню здaтнiсть витримувати навантаження.
Возняк Р.Р. [2] рекомендуе для ландшафтних дшянок визначати Ым показниюв: тип ландшафтно! дiлянки; стушнь стiйкостi природних комплек-сiв до рекреацшних навантажень; стадн рекреацшно! дигреси; pекpеaцiйнy оцiнкy; естетичну оцiнкy; оцшку пpохiдностi дiлянки; стyпiнь благоустрою
територiï, насичешсть ïï цiкавими пам'ятками, наявнiсть япдниюв та можли-вють просторового огляду. Першi чотири показники характеризують придат-шсть ландшафтних дiлянок для рекреацшного використання, решта допов-нюють та уточнюють характеристики рекреацiйноï оцiнки. Ц показники впровадженi у практику рекреацiйноï оцiнки земель лiсового фонду Украши.
Мойсеев В.С. зi спiвавторами [11] розширюють список показникiв рекреацiйноï ощнки ландшафтних дiлянок i рекомендують визначати таю: 1) типи i види люопаркових ландшаф^в; 2) рекреацiйну ощнку; 3) естетичну оцiнку; 4) клас стшкост насаджень; 5) оцiнку прохщност дiлянки; 6) прог-ляднiсть дшянки; 7) розмiщення дерев на плошд та характеристику крон; 8) зiмкнутiсть намету; 9) клас досконалостi; 10) ощнку стадш рекреацiйноï дег-реси; 11) запас зелено1' бiомаси деревосташв.
Не вдаючись в аналiз досконалост використовуваних показникiв рек-реацiйноï ощнки ландшафтноï дiлянки та чисельних методик 1хнього вста-новлення, наведене порiвняння свiдчить про необхiднiсть впорядкування по-казникiв рекреацiйноï оцiнки й бiологiчноï стiйкостi лiсостанiв пiд час вико-нання ними рекреацiйноï функци та шдвищення рекреацiйного потенцiалу, що зумовлено бюеколопчними особливостями порiд, природними властивос-тями екосистеми, характером рекреацiйних навантажень, рiвнем благоустрою та системою ведення господарства. Разом з тим шд час ландшафтноï таксаци детального опису потребують показники структури деревостану (розмщення стовбурiв на плошi, характеристика крон та зiмкнутостi намету тощо). Врахо-вуючи рiзноплановiсть функцiй лiсостанiв, значний обсяг кiлькiсноï шформа-цп можуть забезпечити характеристики бюмаси компонентiв насадження, зокрема деревостану.
Як вщомо, внаслiдок рекреацiйного навантаження змшюються всi компоненти насадження, а для ощнювання змiн потрiбнi спещальш досль дження грунту, трав'яного вкриття, шдросту, пiдлiску та деревостану, як пiд час лiсоiнвентаризацiï ускладненi та нерентабельна Зеленський М.Н. та Т.Р. Прикладiвська [4] зазначають, що структура насаджень визначае тип ль сопаркового ландшафту та iншi найважливiшi показники ощнки ïхньоï рекре-ацiйноï придатность Аналiзуючи особливостi таксацiйноï будови букових деревосташв Розточчя, автори дшшли висновку, що на дшянках iз рiзними величинами i типами розвитку рекреацiйноï дигреси розмах крайшх значень ве-личини мiнливостi зростае до 19,2 % за загального зменшення ïï числових величин. Мшливють товщини дерев на порушених рекреацiйною дiяльнiстю дь лянках залежить не так вiд вiку деревосташв та ïхнiх середнiх дiаметрiв, як вщ типу розвитку стадiй дигреси. Оцiнка характеру формування рядiв розпо-дiлу за дiаметром та 1хня мiнливiсть можуть бути використанi для характеристик рекреацшних навантажень та стшкосп лiсостанiв.
Основною причиною порушення стiйкостi лiсостанiв е надмiрна ш-тенсивнiсть ïхнього вiдвiдування, тому для рекреацшних дшянок визначають допустиме рекреацшне навантаження (чол/год/га), яке, на думку дослщниюв [1, 12], виявляеться малоефективним чи навiть неможливим, оскiльки не вра-ховуе функцiональне призначення територи, рiвень ïï благоустрою, пору року, час доби, погодш умови тощо.
Науковий iticmiK НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.9
Для оцшювання стшкосп pекpеaцiйних лiсiв А.М. Бондарук [1] пропо-нуе пiдхiд, який враховуе еколого-природш зaкономipностi й обмеження та просторово-функцюнальну специфiкy дослщжувано! територи, що базуеться на фaктичнiй i потенцiйнiй толеpaнтностi екосистеми до рекреацшних наванта-жень, встaновленнi piвня трансформаци екосистем пiд впливом pекpеaцiйних навантажень, 1хнш aнaдiз лежить в основi науково обгрунтованих piшень щодо оргашзацй pекpеaцiйних теpитоpiй i виконання вщповщних лiсогосподapських зaходiв. На нашу думку, використання толерантност лiсових екосистем до рекреацшних навантажень е оправданим, оскшьки враховуе лiсiвничi та бюлопчш особливостi лiсостaнiв, умови !хнього росту (тип люу), сaнiтapний стан дере-востaнiв. Так у pекpеaцiйних люах Львова за умови однотипного рекреацшного навантаження у соснових та букових люах деградащя iстотнiше позначиться на соснових, бyковi у бiднiших умовах пошкоджуються сильнiше, нiж у багатших, в умовах свiжоl дубово-грабово! бучини дуб звичайний випадае зi складу дере-востану значно iнтенсивнiше, шж бук лiсовий тощо.
Таким чином, шд час швентаризаци pекpеaцiйно-оздоpовчих лiсiв не-обхiдно визначати кiлькiснi показники, що мають практичне застосування. Вони мають бути покладеш в основу оргашзацй люогосподарських зaходiв та проектування зaходiв iз благоустрою територи.
Лггература
1. Боднарук М.А. Оцшка стшкосп люових екосистем до рекреацшних навантажень // Лю1вництво i агролюомелюрашя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - 2006. - Вип. 109. - Х. : 2006. - С. 89- 96.
2. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.
3. Зеленский Н.Н. Исследование рекреационной дигрессии курортных лесов Предкар-патья и природоохранные принципы организации и ведения хозяйства в них : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук. - Львов, 1979. - 20 с.
4. Зеленський М.Н. Реакщя букових насаджень на рекреацшне навантаження / М.Н. Зе-ленський, Т.Р. Приклад1вська // Науков1 пращ Лю1вничо'! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка". - 2003. - Вип. 2. - С. 89-95.
5. Куриляк В.М. Динам1чш тенденци формування букових лю1в Прикарпаття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лшвництво" / В.М. Куриляк. - Льв1в, 2007. - 20 с.
6. Кучерявий В.П. Еколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2000. - 500 с.
7. Кучерявый В.А. Лесопарковая деятельность у пригородных лесах // Лесное хозяйство, лесн., бум. и деревообрабат. пром-сть : межведомств. научно.-техн. сборник - К. : Вид-во "Буд1вельник". - 1982. - Вип. 13. - С. 20-22.
8. Миклуш С.1. Продукгивнють р1внинних букових лю1в та особливосп оргашзацй ста-лого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02. "Люовпорядкування та люова таксащя" / С.1. Миклуш. - К., 2009. - 37 с.
9. Приклад1вська Т.Р. Мошторинг рекреацшних букових бюгеоценоз1в зелено! зони Львова / Т.Р. Приклад1вська // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промис-ловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб1рник. - Льв1в : НЛТУ Укра^ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 253-263.
10. Прикладовская Т.Р. Изменение основных компонентов буковых биогеоценозов зеленой зоны г. Львова в результате рекреационного воздействия : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство, лесные пожары и борьба с ними". - Харьков, 1986. - 15 с.
11. Строительство и реконструкция лесопаркових зон: на примере Ленинграда / В.С. Моисеев, Л.Н. Яновский, В.А. Максимов и др. - Л. : Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1990. - 288 с.
12. Тарасов А.И. Экономика рекреационного лесопользования / А.И. Тарасов. - М. : 1980. - 137 с.
Миклуш С.И., Миклуш Ю.С. Подходы к оценке рекреационных равнинных буковых лесов
Эффективное рекреационное использование древостоев должно опираться на совершенную систему показателей лесоинвентаризации, которые объективно оценивают рекреационный потенциал древостоев, определяют систему благоустройства ландшафтных участков и лесохозяйственных мероприятий, которые обеспечивают стойкость древостоев. Оптимальная величина ландшафтных участков способствует их таксации и прорабатыванию путей ведения хозяйства.
Ключевые слова: рекреационно-оздоровительные леса, бук лесной, ландшафтный участок, таксационные показатели.
Myklush S.I., Myklush Yu.S. Approaches of assessment of recreational plane beech forests
The effective recreational use of stands must lean on perfect system of indexes of forest inventory. This system must objectively assess recreational potential of stands, determine the system of public welfare of landscape areas and silviculture measures that provide firmness of stands. The optimum size of landscape areas helps along their inventory and elaboration of forestry managing.
Keywords: recreational and curative forests, common beech (Fagus sylvatica L), landscape area, forest inventory indices.
УДК 630*622 Cm наук. стерев. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук -
УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака, м. 1еано-Франк1еськ
СТРУКТУРА I В1ДНОВЛЕННЯ ЯЛИНОВО-ЯЛИЦЕВО-БУКОВИХ ПРАЛ1С1В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Вивчено вшову структуру та вщновлення деревних видiв у хвойно-букових пралюах Закарпаття. Зроблено емтричш узагальнення результат дослщження впливу вибiркових рубань на структуру та вщновлення цих лiсiв. Встановлено, що стан ценопопуляцш ялищ та ялини у вшовш динамщ хвойно-букового пралюу характеризуемся дигресивним типом вшового спектру. Асектаторш види (клен-явiр та в'яз прський) фрагментарно представлеш поодинокими особинами i в першш вшовш груш не трапляються.
Ключоеi слова: хвойно-буковий пралю, смереково-ялицева субучина, вшова структура, природне вщновлення, вибiркове рубання.
Вступ. Старовiковi смереково-ялицево-буковi ф^оценози Карпат, як збереглись у захисних i природно-заповщних люах, за структурою близью до прашшв [1]. 1хне вивчення мае важливе теоретичне i практичне значения для прського люознавства, осюльки вони можуть слугувати моделями для опрацю-вання рекомендацш з ведення лiсового господарства, близького до природи.
Об'екти i методика дослвджень. Об'ектами дослiджеиь були лiсовi угруповання, якi належали до геоботашчного району ялиново-ялицево-буко-вих, ялиново-буково-ялицевих закарпатських лiсiв М1жпрського пiдрайоиу [2]. На сьогодш вони входять до Нацюнального природного парку "Сине-вир". Пробш площi закладенi в Колочавському люнищш ур. "Сухар" у суб-формацп смереково-ялицево-букових лiсiв. Ця група титв лiсу в Карпатах займае площу близько 109 тис. га, або 23,1 % формацп букових лiсiв (468,7 тис. га). Профiлюючим типом люу е волога мезотрофна смереково-ялицева субучина, яка займае 12,6 % буково! формаци. У цьому тиш лiсу на
