CC BY
35
В Укрш'ш в 1981 р. прийнята Програма розвитку комплексного лiсового господарства "Лш", в якiй розроблений комплекс заходiв з вiдтворення та рацю-нального використання лшових ресурсiв на перюд до 2000 р. (на двадцятирiчний строк).
Соцiальнi фактори також впливають на ринкову ситуащю i повиннi врахо-вуватися пiдприeмцями при розробцi стратеги i тактики свое! дiяльностi. Напри-клад, внаслiдок полiпшення житлових умов тдвищуеться попит на меблi та iншi товари тривалого користування. Виршення проблем житлового будiвництва тд-вищуе попит на будiвельнi матерiали, техтку тощо.
Культура iстотно впливае на тдприемницьку дiяльнiсть. Кожен тдпри-емець повинен знати, на який рiвень культури покупця орiентуеться його вироб-ництво. I якщо це питання виршене, то необхiдно визначити, якою мiрою товар, що пропонуеться, ввдповвдае певному рiвню культури. Для цього необхщш спець альнi дослiдження сегментаци ринку.
Лiтература
1. Закон Укра'ши "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнють" вщ 16.04.1991 р. зi змiнами 28.01.1994р.
2. Закон Укра'ши "Про митну справу в Укрш'ш" вщ 25.06.1991 р. зi змiнами в 28.01.1994 р.
3. Закон Укра'ши "Про единий митний тариф" вщ 05.02.1992 р. зi змiнами 1992, 1997 р.
4. Тимчасове положення про порядок пропуску товарiв, майна, транспортних засобiв та шших предметiв через митний кордон Украши (наказ ДМКУ - №7 вщ 30.12.1991 р.)
5. Положення про дiяльнiсть митних брокерiв (наказ ДМКУ - №»173 вщ 04.09.1992 р.)
6. Положення про порядок вщкриття та дiяльностi митних лщензшних складiв на терито-ри Украши (наказ ДМКУ - №170 вiд 03.09.1992 р.)
7. Положення про порядок митного оформлення товарiв та iнших предметiв, що перево-зяться мiж митницями на територи Украши (наказ ДИКУ - №246 вщ 27.09.1993 р.)
8. Порядок перемщення валюти через митний кордон Украши (наказ ДМКУ - №169 вщ 21.07.1994 р.)
9. Положення про зону митного контролю (наказ ДМКУ - №»320 вщ 21.10.1994 р.)
10. 1нструкщя про порядок оподаткування митом товарiв, яю ввозяться в Украшу (наказ ДМКУ - №132 вщ 31.05.1993 р.)
11. Порядок ведення облжу субlектiв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в митних органах (наказ ДМКУ вщ 21.03.1996 р. №237)
12. М1жнародш правила по тлумаченню термiнiв !ЫСОТЕКМ8, редакцiя 1996 р.
УДК 630*81+630*28] 004.14 Доц. €.1. Сенько, к.е.н.;
тж. Н.С. Дворяшина - УкрДЛТУ
СИСТЕМА ПОКАЗНИК1В ОЦ1НКИ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розроблено i обгрунтовано систему показникiв, яка дае можливiсть оцiнити не тшь-ки повноту та iнтенсивнiсть використання Bcix видiв лiсових ресурав, в тому чи^ дерев-них, недеревних рослинного походження, мисливських i рекреацшних, але й дестpуктивнi еколого-економiчнi змши, що вiдбуваються у лiсовому бiоценозi в пpоцесi люокористу-вання.
Doc. J.I. Senko, N.S. Dworjaschyna - USUFWT Anzeigersystem der Bewertung komplexer Ausnutzung von Forstressource
In diesem Artikel ist ein System der Kennziffern ausgearbeitet. Dieses System gibt eine Möglichkeit nicht nur die Korpulenz und Intensität der Ausnutzung aller Arten von Forstres-
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
source darunter holz-und niehtholzlicher Herkunft, Jagd und Rekreation zu bewerten, sondern auch destruktive wirtschaftliche Veränderungen, die in der waldlichen Biozenose im Prozeß der Holznutzung stattfinden.
Лшокористування в Укрш'ш вимагае виршення низки питань, одним з яких е економiчна оцiнка використання лкових pecypciB. Упродовж останнiх 10 роив у зв'язку з ввдходом ввд централiзованоí системи господарювання i не завжди об-Грунтованим спрощенням i скороченням форм облiку i звггносп, практично втра-тили свое значения таю показники як вщсоток виходу та виробництва дшово! дере-вини, обсяг використання маломiрноl деревини та вiдходiв лiсозаготiвель, рiвень використання ресурив побiчного лiсокористування, мисливсько! фауни тощо.
Для ефективного використання лiсових ресурив в ринкових умовах господарювання, ^м достовiрноl шформаци про наявшсть та стан використання всiх видiв лiсових ресурсiв, необхiдно мати систему оцшочних показникiв, якi б хара-ктеризували повноту та iнтенсивнiсть лшокористування i враховували деструкти-внi еколого-економiчнi змiни, що вiдбуваються в лковому бiоценозi.
Показникам оцiнки лiсокористування були присвячеш працi таких вггчиз-няних i зарубiжних дослiдникiв як 1.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця [1, 2], Я.С. Остапенко [3], 6.1. Цурик [4] (Украша), А.П.Петров [5], В.Г.Сударев, 6.В. Панков [6], О.1. Тарасов [7] (Роия).
Не зупиняючись на критичному аналiзi праць наведених авторiв, ввдзна-чимо, що не дивлячись на важливiсть виконаних ними дослвджень, в колишнiй системi господарювання вони не знайшли належного визнання i застосування на практицi. В ринкових умовах сама концепщя (а не окремi показники запропоно-ваш авторами) також не може бути застосована, оскшьки вона, в основному, базу-еться на затратних принципах.
Не ввдкидаючи саму вдею дослiджень згаданих авторiв з метою рацюналь-ного природокористування, ми пропонуемо принципово нову систему оцiночних показниюв, яка вiдповiдае вимогам часу i базуеться на таких засадах:
• кожен показник зокрема, як i система загалом, повиннi вписуватися у ринковi умови господарювання i ввдповвдати економiчним умовам, в яких працюють люо-Bi пiдприeмства;
• основою оцшочно! системи е тi натуральш i вартiснi показники, як1 практично за-стосовуються в бухгалтерському облшу, статистичнiй звiтностi i облiку люового фонду;
• показники системи повинш характеризувати повноту та iитенсивнiсть лiсокорис-тування i водночас враховувати деструктивш еколого-економiчнi змiни, що ввдбу-ваються в лiсовому бiоценозi;
• оцшочна система повинна бути простою i зрозумiлою, що уможливить спеща-лютам рiзних виробництв без надмiрних трудовитрат розраховувати оцiночний показники використання вих ресурсiв лiсу.
Запропонована система оцшки використаних лiсових ресурсiв мiстить п'ять груп показниюв: I - ресурсш, II - результативнi; III - штенсивносл; IV -оцiночний; V - еколопчность В межах кожно! групи передбаченi 2-4 показники оцшки, як найповнiше вiдбивають специфiку використання ресурмв кожного компонента системи DMFR1, в тому числi: деревних, недеревних рослинного по-ходження, мисливських i рекреацiйних ресурсiв.
1 Систему DMFR розробив i обгрунтував проф., д.е.н. Ю.Ю.Туниця [8].
Деревш ресурси. До першо! групи ресурсних показниюв належать: лiсова площа (8), обсяг ресурмв, можливих для господарського освоення (РОд), обсяг вiдпуску ресурсiв (РВд). Першi два показники без труднощiв можна отримати в кожному держлкгосш, адже данi про лiсовий фонд ^ зокрема, лiсову площу, а та-кож обсяг ресурсiв, можливих для господарського освоення мктяться у "Плат оргатзаци i розвитку лкового господарства". В цьому ж плат е дат про серед-ньорiчну розрахункову лiсосiку. Саме ця шформащя використовуеться для визна-чення лкоичного фонду (РЛФ), тобто запасiв деревини у стиглих лконасаджен-нях, яю призначенi для лiсозаготiвлi з головного лшокористування.
Щорiчно також розраховують обсяги рубань, пов'язаних з веденням лко-вого господарства, тобто доглядових рубань за лшом (РД) та шших видiв рубань (Р1), а також рубань, пов'язаних з реконструкщею малоцшних деревостанiв тощо. Таким чином, обсяг ресурив деревини, можливих для господарського освоення (РОд), розраховуеться за схемою:
РОд = РЛФ + РД + Р1 (1)
Визначеш обсяги ресурив, можливих для господарського освоення за умов нормального господарювання i ввдсутноста стихiйного лиха, яке призводить до знищення лiсу i змiни розрахунково! лiсосiки, фактично е рiвним обсягу вiдпуску ресурсiв в рубку (РВд), тобто РОд = РВд.
Обсяг ввдпуску ресурив деревини (РВд) офщшно оформляеться лкоруб-ними квитками i ордерами на дрiбний вiдпуск лiсу. В цих документах вказаш об'-еми дшово! i дров'яно! деревини, а також хворосту, вершин i сучкiв. При наявнос-тi об'ективних чинникiв величина РОд може збшьшуватись або зменшуватись у поточному рощ на якусь величину ДРОд, тобто
РВд = РОд±ДРОд. (2)
До показниюв друго! групи (результативш) вiднесенi: обсяг користування ресурсами деревини (РКд); обсяг товарно! продукци, отримано! вiд заготiвлi лко-матерiалiв i продукци, виготовлено! з деревини (ТПд); обсяг отриманого прибутку (Пд).
Обсяг користування ресурсами визначаеться як рiзниця мiж обсягом ввд-пуску ресурмв (РВд) i обсягом невикористаних ресурив деревини, в тому числк недорубiв (Рн), не закiнчених рубкою лкоик (Рнл), вiдведених i не зрубаних лко-сiк (Рнр), заготовлено! i не вивезено! в установлен термiни деревини (Рнв). Об'ем використаних ресурсiв деревини (РКд) можна визначити за такою формулою:
РКд = РВд - Рн - Рнл - Рнр - Рнв. (3)
Обсяг товарно! продукци (ТПд) мктить вартасть круглих лiсоматерiалiв i дров ввд рубань головного користування (ТПгк); рубань, пов'язаних з веденням лкового господарства (ТПлг); iнших рубань (ТПГ), а також продукци переробки деревини (ТПпд), тобто
ТПд = ТПгк + ТПлг + ТП + ТПпд (4)
Подiбно встановлюють величину прибутку (Пд), який розраховують за формулою:
Пд = Пгк + Плг + Ш - Ппд (5)
Третя група показниюв (iнтенсивностi) використання деревних ресурмв характеризуеться двома показниками - коефщентом використання деревних ре-сурив за масою (Км) i коефщентом використання ресурсiв за площею (Кб), якi вiдповiдно розраховуються за формулами:
Км = РКд/РВд (6)
Кб = РКд/8 (7)
Четверта (оцшочна) група мiстить такi показники:
1. Вихщ товарно! продукци (ВТПд):
а) з 1 м3 використано! деревини (ВТПдм) ВТПдм = ТПд/РКд; (8)
б) з 1 га лково! площi (ВТПд8) ВТПдб = ТП/8 (9)
2. Отримано прибутку (Опд):
а) з 1 м3 використано! деревини (Опдм) ОПдм = Пд/РКд; (10)
б) з 1 га лiсово'i площi (ОПд8) ОПдб = Пд/8 (11)
П'ята група (еколопчшсть лiсокористування) (Ед) характеризуе рiвень
шкоди, заподiяноi' лшовому господарству i довкiллю вiд заготовлення, транс-портування i перероблення деревини. Ця група враховуе: а) пошкодження дерев i чагарникiв до ступеня неприпинення або припинення росту (Едпд); б) знищення або пошкодження лшових культур i молоднякiв природного походження (Едлк); в) знищення або пошкодження иянщв i саджанцiв у лшових насадженнях або плантац1ях (Едс); г) пораження верхнього шару Грунту (Едгр); д) пошкодження шших об'ектiв (Ед1); е) забруднення атмосфери в процес переробки деревини (Едо).
Наведенi показники приймаються за фактичними даними пiдприемства або визначаються на основi експертних оцшок i дiючих нормативiв в грошовому ви-разi. Сукупна екологiчна шкода ввд використання деревних ресурсiв розрахову-еться за формулою:
Ед = Едпд + Едлк + Едс + Едгр + Едi + Едо (12)
Недеревш ресурси лку (компонент М). Найважливше мкце серед цих ресурсiв поидають гриби, ягоди, плоди, березовий ик, лiкарська сировина.
В першу групу (ресурснi) включенi таю показники: лкова площа (8), обсяг експлуатацiйних ресурив (РЕн) i обсяг ресурсiв, залучених до господарського ви-користання (РВн).
До експлуатацшних ресурсiв (РЕн) недеревних харчових продуктав лiсу вiдносять ту Гх частину, яку може заготовити лшове тдприемство. Обсяг цих ре-сурсiв визначаеться шляхом зменшення потенцiйних, тобто бюлопчних ресурсiв (РПм) на величину природних втрат [9], тобто:
РЕн = РПн - ПВн. (13)
Обсяг потенцшних ресурив встановлюеться лiсовпорядкувальними експе-дицiями для кожного держлiсгоспу. За лггературними даними [10] природнi втра-ти грибiв становлять 25-30 %, а дикорослих япд - 40-50 % ввд наявних потенцш-них ресурсiв.
Обсяг ресурсiв, залучених до господарського використання (РВн) - це час-тина експлуатацшних ресурив зменшена на ту Г! кшьюсть, яка практично не може використана через об'ективш чинники (РНн). Такими чинниками е: попит на про-дукщю, закушвельш та гуртовi цiни, густота населення, ввддалешсть вiд населе-
них пунклв. Кiлькiсть невикоpистаних pесуpсiв може становити 10-50 % вщ екс-плуатацшних pесуpсiв [9].
РВн = РЕн - РНн. (14)
У дpугу гpупу (pезультативнi) вiднесенi таю показники: pесуpси, якi вико-pистовуються фактично (РКн), обсяг товаpноï пpодукцiï, отpиманоï вiд викоpис-тання недеpевних pесуpсiв (ТПн) i обсяг пpибутку (Пн).
До pесуpсiв, якi викоpистовуються фактично (РКн) вiдносять обсяги заго-товлених деpжлiсгоспом гpибiв (Рг), япд (Ря), плодiв (Рп), беpезового соку (Рбс) та шших видiв недеpевних pесуpсiв лiсу (Pi) у грошовому в^азк
РКн = Рг + Ря + Рп + Рбс + Р1 (15)
^и визначенш товаpноï пpодукцiï, отpиманоï вiд pеалiзацiï недеpевних pесуpсiв (ТПн) необхiдно пам'ятати, що види недеpевноï пpодукцiï вiдpiзняються piвнем та повнотою пеpеpобки. Адже частину зiбpаних гpибiв, дикоpослих япд i плодiв деpжлiсгоспи pеалiзують споживачам у свiжому виглядi, частину у натв-пеpеpобленому (пiвфабpикати), а частину - в законсеpвованому виглядi. Тому у товаpну пpодукцiю (ТПн) необхвдно включити свiжу пpодукцiю (ТПс), натвфаб-pикати (ТПнф) i консеpвну пpодукцiю (ТПк):
ТПн = ТПс + ТПнф + ТПк. (16)
Подiбним чином pозpаховують i пpибуток (Пн) ввд цього виду дiяльностi:
Пн = Пс + Пнф + Пк. (17)
Тpетя хрупа (штенсившсть викоpистання) мiстить два показники: коефщь ент викоpистання pесуpсiв за масою (Кнм) i коефщент викоpистання pесуpсiв за площею (Кнs), pозpахунок яких доводиться за фоpмулами:
Кнм = РКн/РВн; (18)
Кнs = РКн/S. (19)
До четвеpтоï (оцiночнi) групи показниюв вiднесенi: вихiд товаpноï ^оду-кцй' (ВТПнs) i обсяг отpиманого пpибутку з одиницi площi (ОПш), як вiдповiдно pозpаховуються за фоpмулами:
ВТПнs = ТПн/S; (20)
ОПш = Пн/S (21)
П'ята ^упа (екологiчностi) вpаховуe екологiчну шкоду, спpичинену лко-вому господаpству вiд викоpистання дикоpослих (Ен). Ця шкода вpаховуe: а) по-шкодження ягiдникiв i ^ибовищ до ступеня непpипинення або пpипинення pосту (Еня); б) пошкодження лiсових культуp i молоднякiв пpиpодного походження (Енлк); в) пошкодження шших об'еклв (Енi). Загальна екологiчна шкода ввд вико-pистання недеpевних pесуpсiв лiсу pозpаховуeться за фоpмулою:
Ен = Еня + Енлк + Енш. (22)
МисливсьК ресурси оцшюються показниками викоpистання мисливсько'1 фауни. До мисливсько'1 фауни вiдносять мисливських тваpин - птахiв i звipiв, на яких дозволене полювання. Полювання в У^шт носить, в основному, споpтив-ний хаpактеp.
До гpупи pесуpсних показникiв нами вiднесенi: площа мисливських упдь (Sм); бонiтет мисливських упдь (БУ), юльюсть мисливських тваpин можливих для вщстршу (РВм).
50
Еколого-eкономiчнi проблeми розвитку лiсового комплeксy
Площa мисливських yгiдь (Sм) з&лежить ввд виду дiяльностi лiсового тд-пpиeмствa тa його спeцiaлiзaцiï. У дepжлiсгоспaх, якi зaймaються мисливством, площa мисливських упдь поpiвняно нeвeликa i становить 3-5 тис. гa. У дepжaвних мисливських господapствaх до мисливських упдь ввдноситься весь лiсовий фонд, зaкpiплeний зa цим господapством.
Бонiтeт мисливських упдь (БУ) - це юльюсть звipiв i птaхiв, якa пpипaдae нa lOOO гa площi упдь. Вс мисливськi yгiддя pоздiлeнi та 5 бонiтeтiв: I бонiтeт -тайвищий, piвeнь зaсeлeностi звipaми i птaхaми тут нaйбiльший, a у V боттета поголiв'я звipiв i птaхiв вiдповiдно e нaймeншим. Бонiтyвaння мисливських упдь доводиться щоpiчно, у зв'язку з чим кожне мисливське господapство чи лкницт-во знae точну юльюсть мисливських твapин, як e в його упддях.
Kiлькiсть мисливських твapин можливих для вiдстpiлy (РВм) визнaчaeться щоpiчно по всiх видaх звipiв i птaхiв нa основi дiючих ноpмaтивiв i бонiтeтy упдь. Чисельтсть поголiв'я пiдтpимyeться нa оптимaльномy piвнi.
Дpyгa гpyпa (peзyльтaтивнi) покгзниюв мiстить: кiлькiсть вiдстpiляних мисливських твapин (РКм); обсяг зaготовлeноï пpодyкцiï полювaння в нaтypaльномy виглядi (ЗП), в тому числк м'ясa (ЗПм), х/rpa (ЗПх), тpофeïв (ЗПт), живих твapин (ЗПж), a тaкож обсяг товapноï пpодyкцiï мисливствa (ТПм).
До товapноï пpодyкцiï мисливствa (ТПм) включaють: вapтiсть м'ясa (ТПмм), хyтpa, ш^и i пуху звipiв (ТПх), тpофeïв (ТПт), a тaкож вapтiсть ввдлов-лених нa пpодaж живих твapин (ТПж):
ТПм = ТМмм + ТПх + ТПт + ТПж (23)
До тpeтьоï (штенсивно!') групи покaзникiв включeнi: коeфiцieнт викоpис-тaння мисливських твapин (Кмм) i коeфiцieнт викоpистaння мисливських yгiдь, якi визнaчaються зa фоpмyлaми:
Кмм = РКм/Рвм; (24)
Kмs = РКм/S (25)
У чeтвepтy (оцiночнy) хрупу вiднeсeнi двa покгзники: кiлькiсть отpимaноï пpодyкцiï з одиницi площi (lOOO га мисливських упдь) (ПМ) i вихвд пpодyкцiï ми-сливствa та l гa мисливських yгiдь (ВТПм). Пepший покгзник визнaчaeться по pi-зних видaх пpодyкцiï зa тaкими фоpмyлaми:
а) зa кiлькiстю добутих твapин (ПMт):
ПМт = lOOO^PKWS; [шт./lOOO гa] (2б)
б) зa обсягом зaготовлeного м'ясa (ПMм):
ПМм = Ш00ЗПм^м; [ц/lOOO гa] (27)
в) зa кiлькiстю зaготовлeного хyтpa (ПMх):
ПМх = Ш00ЗПх^м; [шт./lOOO гa] (28)
г) зa юльюстю добутих тpофeïв (ПMт):
ПМт = Ю00ЗПт^м; [шт./lOOO гa] (29)
Дpyгий оцiночний покгзник - вихiд товapноï пpодyкцiï мисливствa нa l га мисливських упдь (ВТПм) pозpaховyeться зa фоpмyлою:
ВТПм = ТПм/Sм. (30)
Екoлoгo-екoнoмiчнi прoблеми сталoгo рoзвиткy лiсoвoгo кoмплексy
5l
Екологiчнiсть мисливства (Ем) (п'ята група) визначаеться сумою еколопч-но! шкоди, яку спричиняють дию тварини лiсу i сшьськогосподарським культурам, в т.ч. випасанням лшових культур i молоднякiв до неприпинення або припи-нення ними росту (Емлк), обгризання кори дерев (Емкд), пошкодження або зни-щення сшьськогосподарських культур (Емсг):
Ем = Емлк + Емкд + Емсг. (31)
Величина еколопчно! шкоди приймаеться за фактичним даними шдприем-
ства.
Рекреацшш ресурси. Для оцшки цього компонента в групу ресурсних по-казникiв включенк лiсова площа (8), площа лгав рекреацшного призначення (8р), площа лгав, яю активно виконують рекреацiйнi функци (8ра), тобто привабливi для вщпочинку лiси i чисельнiсть населення (Ч).
До лгав рекреацшного призначення вщнесеш: лiсопарковi частини зеле-них зон, лшопарки, нацiональнi i природнi парки, мшью лiси, зеленi насадження лшувально-оздоровчих закладiв.
Площа лiсiв, яю активно виконують рекреацшт функци (8ра) - це частина площi лiсiв рекреацшного призначення, до яко! не включаються згарища, заболо-ченi угiддя, крутосхили пр та iншi непривабливi люи (8нн):
8ра = 8р - 8нн. (32)
До друго! (результативно!) групи показниюв вiднесенi: середнiй час одного ввдввдування рекреантом лшу в годинах (1), кiлькiсть ввдввдувань лiсу за рiк (V), обсяг лкового вiдпочинку (Т).
Середнiй час одного ввдввдування рекреантом лiсу i кiлькiсть вiдвiдувань за рiк залежить ввд величини населеного пункту, ввддат до лiсу, наявностi транспорту у населення, стану дорш, пори року тощо. Данi про щ показники можна ви-значити за допомогою соцюлопчних дослiджень, а також з лггературних даних.
Обсяг лкового вiдпочинку (Т) розраховуеться за формулою, запропонова-ною О.1. Тарасовим [7]:
Т = ЕМ, [год./рiк]. (33)
До групи штенсивних показниюв включенк штенсившсть вiдвiдування ре-креацiйних лгав (1р) i, зокрема, привабливих лгав (1рп), лiсорекреацiйна актив-нiсть (А).
1нтенсившсть вiдвiдування вимiрюеться кiлькiстю часу ввдпочинку в роз-рахунку на 1 га площi лiсiв рекреацшного призначення (8р) i, вiдповiдно площi привабливих лiсiв, якi активно виконують рекреацшш функци. Розрахунки ведуть за формулами:
1р = Т/8р; (34)
1ра = Т/8ра. (35)
Активнiсть вiдпочинку (лiсорекреацiйна активнiсть людей) визначаеться за формулою:
А = Т/Ч. (36)
В групу оцшочних включеш такi показники: покращення здоров'я рекреа-нтiв (ЗР); рiст продуктивностi працi (РПП); вартiсть зiбраних рекреантами грибiв, ягiд, плодiв, горiхiв тощо (Вр).
Група еколопчних показниюв мiстить: витоптування лшово!' площi (Ерг), пошкодження пiдросту, япдниюв i грибовищ (Еря), пошкодження або знищення дерев (Ерд). Отже, лкова рекреацiя супроводжуеться екологiчною шкодою, яка проявляеться в дигреси' лiсу i скороченш iнших користувань. Ïï можна визначити за формулою:
Ер = Ерг + Еря + Ерд. (37)
Рекреацшне лкокористування в краш загалом i держлiсгоспах зокрема, ще не набуло стану "громадянства" i знаходиться на початковш стади розвитку. В держлшгоспах вiдсутнi показники, яю стосуються цього виду дiяльностi. Водно-час рекреацiйне лiсокористування е дуже перспективне i воно повинно перетво-ритися в один з основних видiв дiяльностi лiсових пiдприемств.
Лггература
1. Синякевич И.М., Туныця Ю.Ю. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования. - Львов: Выща школа. 1985. - 176 с.
2. Синякевич И.М. Стимулирование рационального использования древесины. Плановое хозяйство. 1990, №6. - С. 59-65.
3. Остапенко Я.В. О критерии и показателях перспективного планирования лесных зон отдыха/ Лесной журнал, 1980, №6. - С. 106-109.
4. Цурик £.1. Еколого-економiчна ефективнють люокористування: Учбовий поабник. -К.: УМКВО, 1991. - 52 с.
5. Петров А.П. Система показателей для оценки эффективности использования и воспроизводства древесных ресурсов. На примере комплексных лесных предприятий. Лесной журнал. 1978, №4. - С. 127-131.
6. Сударев В.Г., Панков Е.В. Система показателей для оценки использования древесных ресурсов в комплексных лесных предприятиях/ Лесное хозяйство. 1989, №3. - С. 19-22.
7. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. М.: Агропромиздат. - 1986. - 176 с.
8. Туныця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов. - Львов: Выща школа. - 1976. - 215 с.
9. Сенько £.1., Фурдичко О.1. Економжа комплексного використання i вщтворення хар-чових ресурав люу. - Львiв: Мiсiонер, 1997. - 296 с.
10. Телшевський Д.А. Сокровища леса. Львов, 1974. - 488 с.
УДК 630. 477 А.В. Шлапак - Кигвський Нацюнальний економгчний
утверситет
АДАПТАЦШ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРА1НИ ДО РИНКОВИХ УМОВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Наведено коротю юторичш вщомосп про дендролопчний парк "Софнвку". Вивчено його шфраструктуру, розподш трудових ресурав та використання фонду зароб^но! плати. Нашчений подальший шлях переходу на госпрозрахункову дiяльнiсть за рахунок розвитку перспективних напрямкiв дiяльностi.
А. V. Shlapak - National economic university by Kyiv
Adapting dendrological park "Sofiyivka" NAS of Ukraine to market conditions
of managing
In operation the reduced short historical items of information about dendrological park "Sofiyivka". Its infrastructure, allocation of a manpower and usage of fund of wages is investigated. The marked further path transition on self-supporting activity at the expense of development of perspective directions of activity.
