CC BY
17
12. Лурье А.Л. Экономический анализ моделей планирования социалистического хозяйства. - М.: Наука, 1973. - 435 с.
13. Лурье А.Л., Нит А.В. Экономико-математическое моделирование социалистического хозяйства. - М.: Изд-во МГУ, 1973. - 284 с.
УДК 630*67 Acmip. С. Мельник* - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА УКРАШИ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА (КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З)
Проаналiзована система оподаткування лiсового господарства Украши та шляхи ïï вдосконалення.
S. Melnyk - USUFWT
Ukrainian forestry policy on taxation (analyse and critique of ukrainian
forestry taxation)
Ukrainian forestry taxation is considered in the paper. Critique and improvement of taxation are also given.
Лкове господарство Украши, як i iншi галузi економжи, перебувае в гли-бокiй економiчнiй кризь Однiею з головних причин тако'1 ситуаци е недосконала податкова система, яка покликана, з одного боку, наповнювати бюджет краши, а з другого, створювати умови для економiчного розвитку держави та суб'ектiв тд-приемницько'1 дiяльностi.
Величина доходiв, отриманих завдяки лковим ресурсам, може регулю-ватися структурою та величиною податюв, якi накладаються на прибуток чи май-но. Зменшення лiсових податюв може сприяти надходженню iнвестицiй у лшове господарство на величину зменшення податкових зобов'язань [10]. Лшова политика Украши повинна бути спрямована на створення гнучко'1 та ощадливо'1 системи оподаткування лiсового господарства, адже лш е не тiльки джерелом деревини, а виконуе ряд шших корисних функцш, якi е важливими для сустльства.
Структура податково'1 системи щодо оподаткування лiсового господарства Украши представлена такими основними податками та платежами: оподаткування прибутку юридичних оиб, збiр за спецiальне використання лкових ресурсiв та користування земельними дшянками лiсового фонду, збiр до шновацшного фонду, збiр за забруднення навколишнього природного середовища. Непряме оподаткування представлене податком на додану вартшть. До складу податково'1 системи Украши щодо оподаткування лшового господарства не входить майнове оподаткування (ввдсутнш податок на нерухоме майно), земельний податок.
У структурi податково'1 системи Украши за 1998 рш податок на прибуток пiдприeмств склав 25,3 %, податок на додану вартасть - 31,4 %. Щодо зарубiжних краш, то податок на прибуток в структурi податково'1 системи становить: у Имеч-чинi - 2,8 %, Великобритани - 9,3 %, Швеци - 6,3 %; податок на додану вартiсть: в Имеччиш 17,3 %, у Великобритани' 19,0 %, у Швеци 15,1 %. Але Водночас ш-диввдуальний прибутковий податок з громадян у Имеччиш становить 27,3 %, Великобритани - 27,4 %, Швеци - 35,2 %, тодi як в Украш - 9,1 %. Така ситуацiя
* наук. кершник - проф. 1.М.Синякевич, д.е.н. - УкрДЛТУ
пояснюеться тим, що середньомiсячнi доходи громадян Укра'ни в декiлька десят-кiв разiв нижчi вiд доходiв громадян кра'н Захвдно'' ввропи. Крiм того, рiст розмь ру заробггно'' плати стримуеться подвiйною сплатою нарахувань на фонд оплати пращ та з доходiв, яю виплачуються найманим працiвникам: до Пенсшного фонду - 32 % та 2 %, Фонду сприяння зайнятост населення - 1,5 % та 0,5 %, збiр на обов'язкове соцiальне страхування - вщповвдно 4,0 % та 1,5 % [5]. Тобто ц пла-тежi не доповнюють, а перекривають один одного.
На жаль, податок на прибуток та додану вартасть не надають стимулiв пiдприемствам лшового господарства Укра'ни для рацiоналiзацii процесу лшоко-ристування. Адже стимулююча функщя податкiв виражаеться суб'ектом та об'ек-том стимулювання, формами заохочення. Ввдсутшсть цих положень свiдчить про ввдсутшсть механiзму стимулювання. Для того, щоб податок на прибуток та податок на додану вартасть заохочували до рацiоналiзацii лiсокористування, необхiдно визначити форми матерiального заохочення, тобто запровадження рiзних ставок оподаткування, звуження бази оподаткування та пшьг, якi залежали б вiд здшс-нювано'1 господарсько'1 дiяльностi. Доцiльно було б звшьняти вiд податку ту час-тину прибутку, яка спрямовуеться на впровадження нових ресурсозбер^аючих технологiй, створення лшових насаджень на ранiше незалiснених територiях та проведення в них доглядових рубань тощо. Закон Укра'ни "Про оподаткування прибутку тдприемств" №283/97-ВР ввд 22.05.1997 не передбачае менших ставок оподаткування та пшьг для тдприемств лшового господарства, тобто законодав-ство не враховуе специфшу, напрями та цт розвитку галузей економiки, що шд-креслюе фiскальну спрямованiсть податково'1 системи Укра'ни. Це видаеться до-сить незрозумiлим, оскiльки розвиток лшового господарства пов'язаний з числен-ними економiчними, соцiальними та екологiчними вигодами, яю суспiльство чер-пае з лшових ресурсiв. На наш погляд варто переглянути та змшити шнуючий ме-ханiзм оподаткування прибутку лшогосподарських пiдприемств, який стимулюе суб'екти господарсько'1 дiяльностi до збiльшення валових витрат, зменшення бази оподаткування (валового прибутку), що зрештою не стимулюе до збшьшення надходжень до бюджету та рацiоналiзацii лiсокористування. У практицi оподаткування прибутку лкогосподарських пiдприемств кра'н з розвинутою ринковою економiкою не застосовуеться шдхщ розрахунку валового прибутку, як це мае мь сце в Украш. Найбiльш поширено застосовуються фiксований податок та податок на вартасть заготовлено'' деревини [9, 10]. У першому випадку власники лгав сплачують на користь держави певну фшсовану величину податку, яка визнача-еться за допомогою адмшстративно встановлених ставок за 1 м3 заготовлено'1 деревини [9, 10]. У другому випадку оподаткуванню тдлягае валова або чиста вар-тшть заготовлених ресурсiв, а величина податку становить ввдсоток вiд цiеi' варто-стi [9, 10]. За своею суттю фiксований податок та податок на вартасть заготовлено'1 деревини зменшуе вартiсть ресурсу на фiксовану величину або постшний ввдсо-ток. Таке оподаткування стимулюе рацюнальне лiсокористування, осюльки заго-товляються лише тi сортименти, яю принесуть прибуток (як правило кращо'1 якос-тi). Цi податки, на ввдмшу вiд податку на майно та землю, дозволяють уникнути нагромадження платежiв, осюльки залежать ввд розмiру щорiчного використання лiсових ресурив. Фiксований податок та податок на вартасть заготовлюваних ль сових ресурив характеризуються простотою при розрахунках та збор^ оскiльки
не вимагае ввд лiсокористувача значних розрахунюв, не заохочують надмiрно'i експлуатаци лкових ресурсiв.
Оподаткування землi та нерухомого майна до пiдприемств лiсового госпо-дарства Укра!ни не застосовуеться. Виняток становлять лише земельш дiлянки, що входять до складу земель лшового фонду i зайнятi виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будiвлями i спорудами. Для таких земель податок встановлюеться у розмiрi 0,3 вщсотка вiд грошово! ощнки одиницi площi рiллi по област [3]. В Лiсовому кодексi Укра!ни (ст. 89) зазначено, що спещальне використання лiсових ресурсiв та користування земельними дшян-ками лiсового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоров-чих, рекреацшних, спортивних i туристичних щлей та проведення науково-до-слвдних робiт е платним, причому плата справляеться за встановленими таксами або у виглядi орендно! плати чи доходу, отриманого ввд реалiзацii лшових ресур-сiв на конкурсних умовах. Величина земельного податку не може залежати ввд обсягiв заготовлюваних ресурмв, вибору обороту рубання, не стимулюе змш управлiнських рiшень та не впливае на ефектившсть лiсокористування [9]. Ввдсу-тнiсть належного мехашзму стягнення земельного податку iз земель лшового фонду в Украш пояснюеться виключно державною власнiстю на лки (ст. 6 Лiсового кодексу Украши). У крашах з розвинутою ринковою економшою земельний податок державi сплачують приватнi власники лшу, а орендну плату на користь влас-ника сплачують лiсокористувачi, яю використовують державнi та приватнi лiсовi землi на правах оренди [9,10]. Лковим кодексом Укра!ни (ст. 9) передбачена передача дшянок лкового фонду у тимчасове використання на перюди до 3-х роюв та вщ 3-х до 5-и роив на умовах оренди, яка передбачае сплату орендно! плати раз в рш на користь держави. Фактично, це положення не знаходить широкого за-стосування на практищ Одшею з причин такого становища е те, що перюд лшо-вирощування е значно довшим i становить 80-100 роив. В майбутньому для роз-витку приватно! форми власносл на лши необхiдно визначити систему оподаткування лкових земель, адже ринкова економша передбачае податок на нерухомiсть та землю лiсових власниюв. Цi податки доповнюють податок на прибуток, осю-льки податок на нерухоме майно та землю - це податок на багатство. При запро-ваджеш таких податкiв в Украш дощльно взяти до уваги особливост !х застосу-вання в лшовому господарствi розвинутих кра!н, яю залежать вiд цiлей лшово! политики: лiсовi землi можуть виключатись з положень закону про майно постш-но або протягом визначеного перюду часу; землевласники, якi здiйснюють посадку саджанщв, доглядовi рубання можуть оподатковуватися за зниженими ставками; сплата податку може вщтермшовуватися до часу лшозаготавель; люова земля та майно можуть ощнюватися аналогiчно до шших видiв майна, але для розраху-нку податку застосовуеться шша ставка (як правило, нижча), або ж ощнка здшс-нюеться iз врахуванням понижуючих коефiцiентiв [10].
Зпдно зi статтею 89 Лiсового кодексу Украши розмiр плати за спещальне використання лшових ресурсiв та користування земельними дшянками земельного фонду встановлений на основi лiмiтiв !х використання i такс на лшову продук-цiю та послуги з врахуванням якоста та доступностi. Платежi за спецiальне використання лкових ресурсiв в структурi Державного бюджету Украши у 1998 рощ склали 0,2 % [5]. Домшуючу роль в них займае попнева плата за заготовлену де-
pевинy та живицю, незважаючи на те, що Лковий кодекс Укpaïни пеpедбaчae ще цiлий pяд iнших видiв лiсокоpистyвaнь. Комеpцiйне викоpистaння багатьох неде-pевних пpодyктiв лiсy не знаходить пош^ення не тiльки в Укpaïнi, айв шших кpaïнaх свiтy чеpез значш сезоннi коливання зaготiвель, яю неможливо пеpедбa-чити. В Укpaïнi щ плaтежi спpямовyються на виконання pобiт щодо вiдтвоpення лiсiв, пpоведення лiсогосподapських зaходiв (ст. 91 Лiсового кодексу). Попнева плата не е податком, але мае певш pиси податкових плaтежiв. На наш погляд, ^и пеpеходi до pинковоï економiки необхвдно скасувати попневу плату в тепеpiш-ньому ïï тpaктyвaннi та ^^начени. У класичному pозyмiннi попнева або коpене-ва плата не е збоpом до бюджету, а цшою (залишковою вapтiстю), яку покупець бажае заплатити за отpимaння (зaготiвлю) лкового pесypсy, в той час як ^ода-вець pозглядae цю плату як мшмальну цiнy, беpyчи до уваги сво'1 виpобничi ви-тpaти [10]. Коpеневa плата чи вapтiсть визначаеться на лiсових ayкцiонaх за умови високо'1 конкypенцiï або за допомогою pозpaхyнкiв, коли конкypенцiя незначна або слабка, pинковi цiни для люових pесypсiв не iснyють, але вони викоpистовy-ються для в^обництва iншоï пpодyкцiï, для яко'1 pинок iснye. В остaннiх випад-ках найчастше застосовують метод "залишково'1 вapтостi", який пеpедбaчae, що коpеневa вapтiсть доpiвнюe зaлишковiй, яка отpимaнa шсля вiднiмaння вiд pинко-во'1 цши кiнцевого пpодyктy витpaт тpaнспоpтyвaння, пеpеpоблення, pеaлiзaцiï та ноpмaльного пpибyткy на вкладений кaпiтaл. Hеобхiдно взяти до уваги той факт, що залишкова вapтiсть лiсових pесypсiв, визначена зi стоpони покупця, е вipною у випадку, коли вшрати лiсовиpощyвaння доpiвнюють нулю (за вiдсyтностi влас-ниюв лiсових pесypсiв) [8]. У випадку плантацшного лiсовиpощyвaння пpи визна-ченш коpеневоï плати до уваги необхвдно бpaти i витpaти пpодaвця.
Важливу pоль для економiчного стимулювання охоpони навколишнього сеpедовищa виконують екологiчнi платежи 1хня основна фyнкцiя полягае в сти-мyлювaннi paцiонaльного пpиpодокоpистyвaння суб'еклв господapськоï дiяльнос-тi. В Укpaïнi частка екологiчних подaткiв в стpyктypi податково'1 системи не дося-гае i 1 %, в той час як в кpaïнaх Захвдно!' Gвpопи ця частка коливаеться в межах 38 % [7]. В Укpaïнi лiсогосподapськi пiдпpиeмствa з екологiчних плaтежiв сплачу-ють пеpевaжно плату за зaбpyднення пеpесyвними джеpелaми зaбpyднення: авто-мобiлi, лшозаготавельна технiкa тощо. В основi методологй' встановлення ноpмa-тивiв, як1 визначають pозмipи плати за зaбpyднення, покладено: величину еколо-го-економiчного збитку; обсяг грошових коштiв, який необхiдно "отpимaти" з ко-жно'1 тонни викидiв, скидiв, pозмiщених вiдходiв для ствоpення джеpелa фiнaнсy-вання екологiчноï дiяльностi, який був би незалежним ввд деpжaвного бюджету; економiчного стану пiдпpиeмств-зaбpyднювaчiв. Плата за зaбpyднення, яка здшс-нюеться в межах гpaнично-допyстимих викидiв, вiдноситься на собiвapтiсть пpо-дукци i оплачуеться споживачем. До понaдноpмaтивного понaдлiмiтного зaбpyд-нення застосовуються штpaфнi санкцй i сплачуються за paхyнок пpибyткy пiд-пpиeмствa-зaбpyднювaчa. Позитивною стоpоною дiючих плaтежiв за зaбpyднення е pеaлiзaцiя на пpaктицi пpинципy "зaбpyднювaч платить", що дозволяе нaгpомa-дити, хоч i незначш, кошти для здшснення пpиpодоохоpонноï дiяльностi. Згiдно з постановою Кабшету Мiнiстpiв Укpaïни № 303 вщ 1 беpезня 1999 pокy встанов-лено, що збip за зaбpyднення для пеpесyвних джеpел встановлюеться залежно вiд виду пального. Так, за споживання 1 тонни дизельного пального ноpмaтив стано-
вить 3 грн/т, етильованого бензину - 4 грн/т, неетильованого бензину - 3 грн/т [6]. Неважко зауважити, що таю платежi не дозволяють ввдшкодувати всю шкоду, яю завдають забруднення та не стимулюють рацiоналiзацiю природокористування. Оскiльки розмiр платежiв встановлений на низькому рiвнi через фiнансову кризу пiдприемств, то товаровиробникам випдшше сплачувати рiзнi фшкальш екологь чнi платежi, нiж витрачати кошти на попередження екологiчноi' шкоди, вартiсть яких часто в десятки р^в перевищуе платежi. На наш погляд, в Укршт, аналогь чно до розвинутих кра'н свiту, доцшьно було б запровадити податок на еколопч-но шюдливу в споживанш продукцiю: пальне, пакувальнi матерiали, хiмiчнi доб-рива, автошини, акумулятори та шшь Такий податок з певною диференщащею можна також застосувати для важко! технiки, яка завдае шкоду Грунту, тдросту та пiдлiску в процес лiсозаготiвель. Оподаткування еколопчно-небезпечно'' про-дукци мае незначний вплив на поведшку споживачiв в короткотермiновому перь одi та вiдповiдно на обсяги споживання ще1 продукци, але з плином часу сприя-тиме виробництву ново!' еколопчно чисто!' продукци. Його застосування дозволило б збшьшити надходження до еколопчних фондiв, яю могли б збiльшити масш-таби природоохоронно'' дiяльностi. Сьогоднi високорозвиненi та кра'ни перехвд-но'' економiки рухаються в напрямку "екологiзацii" податково'' системи, коли зро-стають екологiчнi платежi при зменшеннi iнших податкiв. Це звичайно досить складна робота, яка потребуе стабшьносл в економщ та податковому законодав-ствi, обгрунтованостi та виваженост при 1'х змiнах. Проте вже сьогодш варто за-кладати такi основи у податковому законодавствь Наприклад, податкове законо-давство Росшсько! Федерац1' надае суттевi пiльги для тих тдприемств, якi за ра-хунок свого прибутку здiйснюють каштальш вкладення в природоохороннi заходи. Оподаткований прибуток зменшуеться на суму в розмiрi 30 ввдсотюв ввд таких вкладень [1].
Висновки
1. Реформування податково'' полiтики щодо оподаткування лшового госпо-дарства Укра'ни повинно заохочувати швестици та стримувати обезлiснення.
2. Замша ниш шнуючого податку на прибуток для лшогосподарських пiд-приемств на податок на заготовлену деревину дозволить знизити стимули до пе-редчасного вирубування та встановити тiсний зв'язок мiж доходами та сплатою податку.
3. При запровадженш приватно'' власностi на лши до лiсових податкiв можна включити податок на лiсовi землi та майно.
4. Вм лiсовi податки та платежi повинш бути спрямованими на рацiональ-не лшокористування. Встановлення пiльг в оподаткуванш неодмiнно стимулюва-тиме приплив катталу в цю сферу, що дасть змогу створити екологiчне пiдпри-емництво, ринок еколопчно чисто'' продукци i послуг.
5. Лiсовi податки та платежi повиннi доповнювати один одного та встанов-люватися на довготривалу перспективу без частих змiн та доповнень.
Лггература
1. Веклич О. Удосконалення економiчних iнструментiв екологiчного управлшня в Укра!-нi. - Економжа Укра!ни. - 1998, № 9. - С. 65
2. Закон Украши "Про оподаткування прибутку пщприемств" №283/97-ВР вiд 22.05.1997.
3. Закон Украши "Про плату за землю" N 378/96-ВР вщ 19.09.96.
4. Лковий кодекс Украши. - Льв1в: 1995. - 33 с.
5. Льовочкш С. Податкова структура в Укрш'ш та шляхи ïï вдосконалення. - Економжа Украши - 1999 - №8 - С. 19.
6. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши № 303 вщ 1 березня 1999 року.
7. Синякевич I.M. Екожмчш шструменти екополггики: теор1я i практика. - Економжа Украши. - 1999. - N 10. - С. 78-83.
8. Bettencourt, S. U. Economic valuation of forest and woodlands in sub-Saharian Africa (draft mimco.), 1992.
9. Grayson A.J. Private Forestry Policy in Western Europe. - Wallinggford: Cab International, 1993. - 329 p.
10. Ellefson, Paul V. Forest Resource Policy: Process, Participants, and Programs. Westview Press, Boulder, Colo., 1989.
УДК 08.02.03 Acnip. О.М. Борщевич - 1нститут Економ1чного
Прогнозування НАН Украгни
УМОВИ ШВЕСТИЦШНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ УКРА1НИ ТА НАПРЯМКИ IX ВДОСКОНАЛЕННЯ
Подаеться аналiз сучасних проблем розвитку швестування у малий 6i3Hec в Укра'ш. Розкрито основш перешкоди на шляху швестицшно! дiяльностi у ceKTopi малого 6i3Hecy, а також можливi шляхи усунення цих перешкод. Щ шляхи опираються на пропозици пред-ставникiв малого бiзнесy i рекомендаци iноземних експеpтiв. Мiстяться також пропозицш, якi б могли позитивно вплинути на розвиток швестицшно! дiяльностi у сектоpi малого 6i-знесу i в найближчому майбутньому знайти свое застосування в iнвестицiйнiй полiтицi уряду.
A. Borschevich - Institute of Economics Projects NAS of Ukraine (Kiyv)
Conditions of investment development of small and average business on Ukraine and way of their improvement
The article is devoted to the analysis of the up-to-date problem of small business investment development in Ukraine. This analysis contains definition of the most important barriers of small business investment activity and research of the ways of their elimination. The definition of these ways is based on demand of small business enterprises and foreign expert's recommendations, as well as own mind of this question. In addition there is a number of propositions, which could effect positively the stimulation of small business investment activity and be implemented in government investment policy for close perspective.
Одним i3 першочергових напрямюв ринкових реформ в Укра!т е прове-дення ефективно! структурно-швестицшно! политики, активiзацiя швестицшно! дiяльностi та формування привабливого швестицшного ктмату для залучення нацюнального та шоземного капиталу.
Без швестицш не може бути економiчного зростання, а без зростання не буде добробуту: ефективне використання швестицш i ввдповвдне зростання виро-бничого потенщалу повинш стати метою економiчно'i политики в Укра'ш.
Сучасна iнвестицiйна политика не вiдповiдае стратегiчним iнтересам дер-жави. Hi законодавча, нi виконавча гшки влади не вживають дшових заходiв для того, щоб максимально сконцентрувати фiнансовi та iнвестицiйнi ресурси на здш-снення ефективних перетворень. Держава втрачае надшш джерела швестування, i тепер, прагнучи, хоча iз запiзненням активiзувати iнвестицiйну дiяльнiсть, вона зггкнулась з протидiею власних полггичних та економiчних сил.
