CC BY
19
ведеться з використанням комп'ютерних технологш, до послуг студентiв сучасна бiблiотека лiтератури з еколого-економiчних питань, здебшьшого англо- та шме-цькомовна.
Мапстерський курс "Економiка довкiлля i природних ресурив" готуе магь стрiв, економютав-еколопв на рiвнi вимог ринково! економши, потреба в яких в Укрш'ш iснуе вже сьогоднi.
УДК 330.15: 504. 06 Проф. М.В. Римар, д.е.н.; асист. О.1.Руда - УкрДЛТУ
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОГО ВАР1АНТУ 1НВЕСТИЦ1Й В РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИЧНИХ ШДПРИСМС ТВ
Детально розглядаються питання, якi стосуються методичних засад обгрунтування вибору оптимального варiанту швестицш в розвиток енергетичних пiдприeмств.
Prof. M. Rymar, O. Rouda - USUFWT
Methods principles of substantiating optimum variant of investments into the develoment of energy enetrprises
Problems concerning methods principles of substantiation of optimum investment variant choice into the development of energy enterprises have been considered.
У будь-якш сферi реальних швестицш (тобто швестицш у pe40Bi елементи основного катталу) простежуеться така законо]шршсть: чим бшьша каттало-мштюсть проекту на стади його реалiзацif, тим меншi витрати на стади експлу-атаци. Особливо характерна описана ситуащя для iнвестицiй в енергетику, яка ввдзначаеться наявнiстю як порiвняно мало капiталомiстких способiв продукуван-ня eHeprif (наприклад, за допомогою ТЕС, як спалюють дороге органiчне паливо - газ, вугiлля та мазут), так i високо капiталомiстких способiв (наприклад, за допомогою СЕС, як продукують енергiю, перетворюючи дармове сонячне випромь нювання).
На графшу, який зображено на рис. 1, права його частина (наприклад, в точках 4 i 5) стосуеться, як правило, продукування енергif на базi вiдновних джерел, а лiва - з допомогою оргашчного палива (наприклад, в точках 1 i 2).
Точка 5 на графшу (рис. 1) вiдповiдае варiанту з мiнiмумом поточних вит-рат на виробництва енерп'].'. Цей варiант був би найкращим, якщо б обсяг кат-таловкладень не був обмежений (тобто, якщо було б можливе дармове залучення iнвeстицiй). За умов обмеження фонду катталовкладень, що виключае мож-ливiсть !х бeзплатностi, мшмум поточних витрат не може бути критeрiем вибору найкращого варiанту: виникае необхщшсть у розробцi та використанш спeцифiч-них мeтодiв обгрунтування вибору оптимального варiанту iнвeстицiй.
Свiтова практика eкономiчного обгрунтування вибору оптимального ва-рiанту iнвeстицiй базуеться у загальному на використаннi двох основних мeтодiв:
• методу приведених витрат;
• методу чисто! тепершньо! цiнностi (чи методу тегрального екошмчного ефек-
ту - У вичизнянш термшологи).
Метод приведених витрат застосовуеться у межах статично! постановки задачi оцiнки економiчноí ефективносл взаемозамiнних варiантiв iнвестицiй, яка полягае у прийнятл умови стабiльностi технiко-економiчних показниюв, що сто-суються проекту протягом всього термшу його функцюнування. Даний метод пе-редбачае два етапи виконання розрахунюв [1, ст. 44]. На першому етапi розра-ховуеться показник приведених витрат (30 для кожного з порiвнюваних варiантiв за формулою:
З, = С, + Ен • К,, (1)
де: С - собiвартiсть (поточнi витрати) виробництва енерги; Кi - кашталовкладен-ня (одноразовi витрати), необхiднi для виробництва енерги; ЕН - норма прибутку
к1 к5 к
Рис. 1. Схема принципового спiввiдношення мiж катталомктшстю (К) та собiвартiстю (С) продукування енергпрЬними способами
Критерieм вибору оптимального варiанту з множини альтернативних е мь шмум показника приведених витрат. При цьому можна обгрунтовано твердити, що варiант, оптимальний за критерiем мiнiмуму приведених витрат, завжди вима-гае меншого обсягу швестицш, нiж варiант з мiнiмумом поточних витрат.
Для остаточного виршення питання про доцшьшсть здiйснення iнвестицiй за вибраним варiантом, його необхiдно перевiрити на ефективнiсть загалом. Для цього за формулою (2) необхвдно розраховувати абсолютну (загальну) ефектив-нiсть цього варiанту:
Е а = Ц-С = П , (2)
а К К
де: Еа - абсолютна економiчна ефективнiсть вибраного за критерiем мшмуму приведених витрат варiанту iнвестицiй у виробництво енерги; Ц - цша реалiзацif енергИ, для виробництва яко! здiйснюються iнвестицif; С, К, П - ввдповвдно собь вартiсть, катталовкладення та прибуток за вибраним варiантом iнвестицiй у виробництво енерп'г
Вибраний варiант швестицш вважаеться доцiльним загалом, якщо вико-нуеться умова:
Еа > ЕН . (3)
Розрахунок приведених витрат повинен виконуватися з урахуванням необ-хiдностi дотримання умов порiвнюваностi взаемозамiнних варiантiв iнвестицiй в розвиток енергетичних пiдприемств. Так, величина поточних i одноразових витрат мае бути достатньою для забезпечення належного рiвня якостi енергif, технь чноf надiйностi i безпеки об'екту енергетики та дотримання вимог законодавства стосовно безпечних умов пращ на такому об'екп.
Тодi додатковi поточнi витрати ( Сд ) мiститимуть:
С Д = С Я + С Н + С п, (4)
де: СЯ - додатковi поточнi витрати на забезпечення належного рiвня якостi енер-п!'; СН - додата^ поточнi витрати на забезпечення належного рiвня технiчноf надiйностi i безпеки об'екту енергетики; СП - додатковi поточнi витрати на забезпечення належного рiвня умов працi на об'екп енергетики.
У свою чергу, додатковi одноразовi витрати (К д ) мiститимуть.■
К д = К я + К н + К п, (5)
де: КЯ - додатковi одноразовi витрати на забезпечення належного рiвня якостi енергif; К Н - додатковi одноразовi витрати на забезпечення належного рiвня тех-нiчноf надiйностi i безпеки об'екту енергетики; КП - додатковi одноразовi витрати на забезпечення належного рiвня умов працi на об'екп енергетики.
Говорячи про додатковi поточш та одноразовi витрати на дотримання вимог чинного законодавства стосовно безпечних умов пращ на об'екп енергетики, зауважимо, що вони формуватимуться за двома напрямками. З одного боку це можуть бути чисто технолопчт витрати щодо запобиання виникненню нес-приятливих умов працi, що зумовлюеться небезпечними i шкiдливими вироб-ничими факторами. З iншого боку - це витрати на запобиання впливу цих фак-торiв на персонал, яю включають витрати на забезпечення пращвниюв спец-одягом та шшими засобами захисту, створення систем кондищонування повiтря, iзоляцiю шкiдливих виробництв тощо.
Що стосуеться надiйностi постачання продукцif, то тут можуть бути два тдходи щодо забезпечення дотримання умов порiвнюваностi взаемозамiнних ва-рiантiв iнвестицiй. В одному випадку мова, як i ранiше, може йти про те, що величина поточних i одноразових витрат мае бути достатньою для забезпечення ввд-поввдноста мiнiмально допустимому рiвню надшноста постачання продукцif. В другому випадку, що базуеться на врахуванш збитку споживачiв вiд недостатньо'1 надiйностi постачання продукщ'1, ситуацiя щодо розрахунку ввдповвдних витрат суттево змiнюеться.
Очевидно, що тодi кожен варiант енергопостачання може мати свш "опти-мальний" рiвень надiйностi, який вiдповiдатиме мiнiмуму витрат (Се), що мiсти-тимуть:
• витрати на реалiзацiю варiанту з так званим "базовим" (найдешевшим) рiвнем на-дiйностi (С!);
• додатюж витрати на шдвищення рiвня надшноси енергопостачання (С2);
• збитки споживачiв через недосгагнiй рiвень надiйносгi енергопосгачання (С3). На рис. 2 показано, як буде формуватися оптимальний рiвень надiйностi
конкретного варiанта енергопостачання та мшмальний рiвень витрат, що ввд-
Рис. 2. Схема формування оптимального рiвня надiйностi варiанта енергопостачання
Виконання умови дотримання принцитв концепци екологiчно сталого розвитку при розрахунку приведених витрат буде здшснено шляхом врахування вартосл компенсаци викидiв вiдповiдних нових енергетичних об'eктiв 1х скоро-ченням на дтачих у вiдповiдному регюш джерелах забруднення.
Дотримання умови змщнення енергетично! безпеки впливатиме на величину поточних i одноразових витрат за двома напрямками. З одного боку роз-рахунок приведених витрат повинен мати своею складовою витрати на охорону енергетичних об'екпв, щоб забезпечити необхiдну стiйкiсть енергетики за умов певних конфлштав. З шшого боку змiцнення енергетично! безпеки передбачае пе-реважну орiентацiю на використання джерел енергл, розмiщених у межах нацю-нально! територи. Ця умова порiвнюваностi досягатиметься вiдсiюванням при аналiзi варiантiв iнвестицiй, якi передбачають iмпорт енерги чи енергоносив, як-що його частка вже досягла певно! безпечно! позначки. Очевидно, що ця умова порiвнюваностi не буде порушена, коли новi енергетичнi об'екти орiентуватиму-ться на iмпорт енергоносив в обсягах, яю споживалися пiдприемствами, що при-пиняють свою дiяльнiсть.
Зрозумшо, що у даному випадку (при дотриманш умови орiентацií на використання джерел енерги, розмiщених у межах нацюнально! територи) можна говорити про таку складову поточних i одноразових витрат в розвиток енергетичних тдприемств, як витрати на змщнення енергетично! безпеки (неза-
лежносл). Ця складова буде piBHa рiзницi витрат мiж вiтчизняним та iмпортним вapiaнтaми енергопостачання.
Таким чином, pi4rn величина витрат, пов'язаних з дотриманням умови змь цнення енергетично! безпеки (ВЕБ), буде розраховуватися за формулою:
веб = вох + внт , (6)
де: ВОХ - piчнa величина витрат на охорону енергетичних об'ектав; ВНТ - piчнa величина витрат через оpieнтaцiю на використання джерел енерги, pозмiщених у межах нацюнально! територи. У свою чергу:
вох = сох + ен ' кох , (7)
де: СОХ - поточш витрати на охорону енергетичних об'еклв; КОХ - одноpaзовi витрати на охорону енергетичних об'еклв.
внт _ снт + ен ' кнт , (8)
де: СНТ - поточш витрати через оpieнтaцiю на використання джерел енерги, роз-мщених у межах нацюнально! територи; К НТ - одноpaзовi витрати через оpiентa-цiю на використання джерел енерги, розмщених у межах нацюнально! територи.
Статична постановка зaдaчi поpiвняння взaeмозaмiнних вapiaнтiв швести-цiй в розвиток енергетичних шдприемств дозволяе лише частково виконувати умову врахування фактора часу. Забезпечуючи врахування обставин, пов'язаних з необхщшстю введення енергетичних потужностей до певного заданого моменту та обставин, зв'язаних з piзним перюдом функцюнування об'еклв, метод приве-дених витрат не реагуе на неpiвнознaчнiсть нaвiть однакових величин коштiв (до-ходiв чи витрат), але прив'язаних до piзних пеpiодiв часу. Ця остання складова умови врахування фактора часу при поpiвняннi взаемозамшних вapiaнтiв швести-цiй може бути виконана лише у динaмiчнiй постaновцi задачи
Анaлiзуючи детaльнiше особливостi врахування фактора часу у зв'язку з необхщшстю введення енергетичних потужностей до певного заданого моменту, зазначити, що даний чинник впливатиме на тдвищення витрат лише за тими ва-piaнтaми, оптимальний строк pеaлiзaцil яких при "вшьних" теpмiнaх (коли не за-даеться певний момент введення потужностей) е тривалшим за допустимий.
Врахування piзного пеpiоду функцiонувaння енергетичного об'екту за по-piвнювaними вapiaнтaми може здшснюватися у межах статично! постановки за-дaчi через aмоpтизaцiю.
Говорячи про амортизацшш вiдpaхувaння, як складову поточних витрат, i загалом, - про поняття амортизац11, необхiдно чггко видiлити два його аспекти стосовно моменту здшснення кaпiтaловклaдень (рис. 3):
• амортизащя на стад11 обгрунтування iнвестицiйного рiшення (тобто перед здшс-ненням iнвестицiй);
• амортизацiя шсля здiйснення iнвестицiй (тобто на стади функцiонування основ-них виробничих фондiв).
Автори численних праць [2-6], присвячених економiчним дослiдженням основних фондiв, говорячи про амортизащю, мають на увaзi саме другий аспект,
тобто традицшно амортизацiя трактуеться як поняття, похiдне вiд здiйснених ш-вестицш.
Проте на пiсляiнвестицiйнiй стади те, що ми називаемо амортизацiею, е не чим шшим як рiзновидом податку (назвемо його амортизацiйний податок), який залишаеться в розпорядженнi виробника. Держава, розумтачи "суть" амортизацп, фактично насильно спрямовуе частину отриманих прибутюв у катталовкладення. Зрозумiло, що поточна амортизащя (А) не може перевищувати поточного маргинального доходу (Бм) [6, ст. 189]:
0 < А < V - м - W = Бм, (9)
де: V - виторг ввд реалiзацií продукци; м - матерiальнi витрати; W - заробiтна плата з уйма в^ахуваннями.
Рис. 3. Два аспекти амортизацп
З формули (9) випливае, що споиб нарахування амортизацп визначае й величину прибутку. Високий рiвень амортизацп за цих умов - це не високий рiвень цiн (витрат), а низький рiвень прибутку. Тому на шсляшвестицшнш стади вибiр того чи шшого методу амортизацп - це результат суб'ективного економiчного рь шення, а не результат вимiрювання величини об'ективного процесу.
Тому державна амортизацшна полггика, яка фактично стосуеться минулого акту господарсько! дiяльностi (капiталовкладень, щодо яких здiйснюеться процес списання), насправдi не впливае на вибiр оптимальних технолопчних рiшень, у т.ч. у сферi генерування енергп.
Але стосовно майбутшх iнвестицiй те, що називаеться амортизащею у ро-зумiннi погашення в ходi господарсько! дiяльностi витрат на створення фондiв, вiдiграе об'ективну та важливу роль. При обгрунтуванш проектних рiшень вiд то-чноста методiв повернення коштiв, iнвестованих у створення основних фондiв, за-лежить вибiр варiанта капiталовкладень. Тому ми змушеш констатувати необхiд-нiсть досконалшого дослiдження цього поняття з погляду майбутшх катталовк-ладень, що дало б змогу удосконалити методи обгрунтування оптимальних варiа-нтiв проектних ршень, особливо враховуючи ту обставину, що частка амортизацп при виробництвi енергп на базi вiдновних джерел енерги досягае 80 % [7, ст. 6].
У господарськш практицi рiчну величину амортизац11' (Ар), як правило, об-числюють за формулою:
AP = , (10)
де: К, Л - вщповщно початкова балансова та лшвщацшна вартасть основних фон-дiв (обладнання); Т - термш служби обладнання.
Суттевим недолшом формули (10) е неврахування Tie'i обставини, що вщ-повiднi кошти (яю щорiчно нараховуються як амортизащя) можуть продуктивно використовуватися за перюд часу вiд моменту нарахування амортизаци до виве-дення з експлуатаци [3; 8, ст. 189; 9, ст. 14; 10, ст. 95; 11, ст. 97; 12, ст. 335; 13, ст. 244-245;].
Це може бути враховано у межах такого рiвняння:
т
XAp • (1 + Eнп.)т-4 = K, (11)
t=0
де: t - рiк нарахування амортизаци; ЕНП- нормативний коефщент, що враховуе нерiвнозначнiсть у чаи надходжень i витрат; К - початкова балансова варткть основних фондiв (одноразовi витрати).
З формули (11) шляхом нескладних математичних перетворень легко отри-мати формулу для визначення рiчноi величини амортизацiйних вiдрахувань:
Е
А р = К • Е НП.Т . (12)
(1 + Е Н П.)Т -1
Очевидно, що амортизащя, розрахована за формулою (12), е меншою, шж за формулою (11). Так, при ЕНП =0,08, Т=10 роив, К=10000 грн. рiчна амортизащя у першому випадку становитиме 680 грн., а у другому - 1000 грн. У деяких випадках рiзниця такого порядку достатня, щоб вплинути на прийняття швести-цшних рiшень щодо розвитку енергетичних тдприемств.
Використання у формулi (12) коефщента дисконтування (ЕНП), а не по-
казника норми прибутку (ЕН) у конкретнш сферi iнвестування пояснюеться тим,
що вщповщш кошти (Ар) можуть прибутково використовуватися будь-де, без
прив'язки до конкретноi сфери. А твердження, що норма прибутку е рiвною кое-фiцiенту дисконтування е помилковим, оскшьки перший показник стосуеться ри-зикових iнвестицiй, а другий - т. Коефiцiент дисконтування у загальному випадку обчислюеться за формулою [1, ст. 45]:
Ен.П. = ЕН -(1 - Ер), (13)
де: Ер- норма ризику у вщповщнш сферi швестування (0 < Ер < 1).
Зрозумiло, що у таких сферах швестування, де значення ЕН е бшьшим, бь льшим буде i величина норми ризику Е р. Через це добуток Е Н -(1 — Е р) ^ const, а ЕНП , на вiдмiну вiд ЕН, однакове у вих випадках. Очевидно, що ЕНП < ЕН i менше у випадку норми прибутковостi щнних державних паперiв висо-корозвинутих краш (наприклад, США, Нiмеччини чи Великобритани), де Ер ^ 0, виконуеться умова Е НП = Е Н. Але дана ситуац1я е винятковою i не стосуеться швестицш у господарську дiяльнiсть, де однозначно Е Н П Ф Е Н.
I, щодо останньо! умови порiвняння взаeмозамiнних BapiaHTiB iнвестицiй у розвиток енергетичних тдприемств, то вона передбачае pеaлiзaцiю комплексного тдходу, що може бути здшснено шляхом врахування не лише безпосередшх ви-трат в об'ект, продукуючий енеpгiю, але й витрат пов'язаних з li транспортуван-ням. Остання складова мiстить не тiльки витрати власне на транспортування (створення ввдповщних передавальних пристро!в - лiнiй електропередач^ тепло-трас тощо; подолання вщстат), але й неминучих втрат енерги у пpоцесi транспортування. Оскшьки витрати, пов'язaнi з транспортуванням енерги, можуть мати як одноразовий (швестици у створення передавальних пристро!в), так i постiйний характер (витрати на подолання енерпею вiдстaнi та втрати у процес транспортування), то вони будуть складовими формули приведених витрат за двома напрям-ками: одноpaзовi витрати входитимуть у К, а витрати постшного характеру - у С.
Одноpaзовi витрати (К) повиннi враховувати i економiчний ефект, який ви-никае за вapiaнтом iнвестицiй з бшьш короткими строками pеaлiзaцii. Економiч-ний ефект вiд прискореного завершення iнвестицiйного проекту мае сво1ми складовими ефект швестора (Ej) та ефект пiдpядникa (Е2), якi розраховуються за формулами:
Ej = nj -(Tj - Т2), (14)
де: П1- pi4rn величина очiкувaного прибутку ввд функцiонувaння iнвестицiйного проекту з бшьш короткими строками pеaлiзaцii; Т1, Т2 - строки (у роках) реаль заци iнвестицiйного проекту за альтернативними вapiaнтaми.
Е 2 = УПВ (1 - T^Tj), (15)
де: УПВ - умовно-постшш витрати пiдpядникa, тобто та витрати, що залежать не ввд змiни обсягiв виконання робгт, а тiльки вiд змiни строку швестування.
Лiтература
1. Стадницький Ю.1., Загороднiй А.Г., Пол1щук В.1. EKOHOMi4He обгрунтування та вибiр оптимальних технологи. - Львiв: Центр £вропи, W97. - U5 с.
2. Денисов В.И. Технико-экономические расчеты в энергетике: Методы экономического сравнения вариантов. -М.: Энергоатомиздат, W85. - 2X6 с.
3. Лурье А.Л. Методы сопоставления экспериментационных расходов и капиталовложений при экономической оценке технических мероприятий// Вопросы экономики железнодорожного транспорта: Сб. науч. Тр. - М.: Трансжелдориздат, W48. - С. 5-70.
4. Методика эколого-экономической оценки проектов/ А.Н.Алымов, Ю.П.Лебединский, В.Г.Сахаев и др. - К.: СОПС, W80. - 28 с.
5. Методические указания по эколого-економической оценке и экспертизе проектов/ В.Е.Топкаль, Ю.П.Лебединский, В.Г.Сахаев и др. -К.: СОПС, W84. - 48 с.
6. Раяцкас Р.Л., Плакунов М.К. Экономические формы и управленческая реальность. -М.: Экономика, W9L - 207 с.
7. Методика определения себестоимости и тарифов на электроэнергию ветровых электрических станций/ НКРЭ. - К.: W98. - W с.
8. Залесский А.Б. Сравнительная оценка хозяйственных решений. - М.: Экономика, W68.
- 23 j с.
9. Ланге О. Теория воспроизводства и накопления: Пер. с польского. - М.: Изд-во иностр. Л-ры, W63. - М0 с.
10. Лившиц В.Н. Выбор оптимальных решений в технико-экономических рассчетах. - М.: Экономика, j97j. - 255 с.
11. Лившиц В.Н. Оптимизация при перспективном планировании и проектировании. - М.: Экономика, !984. - 224 с.
12. Лурье А.Л. Экономический анализ моделей планирования социалистического хозяйства. - М.: Наука, 1973. - 435 с.
13. Лурье А.Л., Нит А.В. Экономико-математическое моделирование социалистического хозяйства. - М.: Изд-во МГУ, 1973. - 284 с.
УДК 630*67 Acmip. С. Мельник* - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА УКРАШИ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА (КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З)
Проаналiзована система оподаткування лiсового господарства Украши та шляхи ïï вдосконалення.
S. Melnyk - USUFWT
Ukrainian forestry policy on taxation (analyse and critique of ukrainian
forestry taxation)
Ukrainian forestry taxation is considered in the paper. Critique and improvement of taxation are also given.
Лкове господарство Украши, як i iншi галузi економжи, перебувае в гли-бокiй економiчнiй кризь Однiею з головних причин тако'1 ситуаци е недосконала податкова система, яка покликана, з одного боку, наповнювати бюджет краши, а з другого, створювати умови для економiчного розвитку держави та суб'ектiв тд-приемницько'1 дiяльностi.
Величина доходiв, отриманих завдяки лковим ресурсам, може регулю-ватися структурою та величиною податюв, якi накладаються на прибуток чи май-но. Зменшення лiсових податюв може сприяти надходженню iнвестицiй у лшове господарство на величину зменшення податкових зобов'язань [10]. Шсова политика Украши повинна бути спрямована на створення гнучко'1 та ощадливо'1 системи оподаткування лiсового господарства, адже лш е не тiльки джерелом деревини, а виконуе ряд шших корисних функцш, якi е важливими для сустльства.
Структура податково'1 системи щодо оподаткування лiсового господарства Украши представлена такими основними податками та платежами: оподаткування прибутку юридичних оиб, збiр за спецiальне використання лкових ресурсiв та користування земельними дшянками лiсового фонду, збiр до шновацшного фонду, збiр за забруднення навколишнього природного середовища. Непряме оподаткування представлене податком на додану варпсть. До складу податково'1 системи Украши щодо оподаткування лшового господарства не входить майнове оподаткування (ввдсутнш податок на нерухоме майно), земельний податок.
У структурi податково'1 системи Украши за 1998 рш податок на прибуток пiдприeмств склав 25,3 %, податок на додану вартасть - 31,4 %. Щодо зарубiжних краш, то податок на прибуток в структурi податково'1 системи становить: у Имеч-чинi - 2,8 %, Великобритани - 9,3 %, Швеци - 6,3 %; податок на додану вартiсть: в Имеччиш 17,3 %, у Великобритани' 19,0 %, у Швеци 15,1 %. Але Водночас ш-диввдуальний прибутковий податок з громадян у Имеччиш становить 27,3 %, Великобритани - 27,4 %, Швеци - 35,2 %, тодi як в Украш - 9,1 %. Така ситуацiя
* наук. кершник - проф. 1.М.Синякевич, д.е.н. - УкрДЛТУ
