УДК 338.242
ПОЛ1ТИКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1 ЯК ОСНОВА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
Галюк 1.Б., к.е.н., доцент (1вано-Франк1всъкийНТУ нафтиiгазу)
Розглянуто питання формування механгзму реал1зацН полтики енергоефективностг. Визначено основн! iнструменти регулювання процесу енергозбереження.
Ключов1 слова: енергоефективтстъ, енергозбереження, енергетична безпека, економгчна безпека.
Постановка проблеми. Полггика енергоефективносп виступае в багатьох державах свиу шструментом забезпечення стшкого соцiально-економiчного розвитку (СЕР), забезпечуючи досягнення високого рiвня енергетично!' безпеки (ЕнБ) як важливо1 складово1 економiчноï (ЕБ) та нацюнально!' безпеки держави. Формування механiзму реалiзацiï полiтики енергоефективностi е складним завданням з огляду на специфiку енергозабезпечення (ЕЗ) та енергоспоживання окремоï держави.
Для Украши питання пвдвищення рiвня ЕнБ стоïть особливо гостро. Високий рiвень енергозалежностi держави (60,7%),
енергомюткосл виробництва, енергоемностi ВВП (0,89 кг у.п/$ США) - це тi фактори, якi обмежують можливостi економiчного розвитку i, як наслiдок, сощального розвитку [1]. Тому основними завданнями, яш поставленi сьогоднi до вирiшення, е приведення названих показник1в до середньосвггового рiвня. Першi кроки в цьому напрямку вже робляться.
Анализ останнИх дослгдженъ та публгкацш. Укра!нськими науковцями широко розглядаються питання ефективного використання енергетичних ресурав, можливостi диверсифiкaцiï джерел постачання енергоресурав, зменшення
енергоемностi промислового виробництва. Дана проблематика представлена у працях В.М. Гееця, G.I. Сухiнa, В.В.Микитенко, О.М. Суходолi та iнших вiтчизняних науковщв.
Мета статти ЕБ держави - це певна теоретична конструкцiя, використання яко1' на прaктицi забезпечуе захищешсть нaцiонaльних iнтересiв шляхом aктивiзaцiï мехaнiзмiв реaлiзaцiï та захисту розвитку вичизняно!' економiки i стaбiлiзaцiï соцiaльно-полiтичноï ситуацп в держaвi. Економiчнa безпека базуеться на кшькох фундаментальних складових: фшансовш, продовольчiй, енергетичнiй, обороннiй та оборонно-промисловш. Власне тому кожна складова розглядаеться як окремий елемент загально1' системи: фшансова безпека, продовольча безпека, енергетична безпека, оборонна та промислово-оборонна безпека.
Реалiзацiя полггики енергоефективностi повинна збезпечуватись ввдповвдними мехшзмами та шструментами, якi уможливлюють фактичне досягнення бажаних результатiв i при цьому узгогджуються з напрямками розвитку шших складових ЕБ.
Виклад основного матерiалу. Основним документом, який визначае напрями розвитку енергетично! системи е ухвалена КМУ «Енергетична стратегiя Украши на перюд до 2030 року». В нш представленi основнi напрямки вирiшення проблеми енергозабезпечення та ЕЗ, що дозволить шдвищити рiвень енергоефективносп укра!нсько! економiки. Однак, певнi моменти не дозволяють забезпечити реалiзацiю Стратеги у повному обсязi:
- окреслеш в Стратеги цiлi визначенi недостатньо чгтко;
- недостатньо обгрунтованою е узгоджешсть Енергетично! стратеги iз стратепею соцiально-економiчного розвитку держави;
- заходи по забезпеченню ЕнБ держави iз врахування конкретного змiсту очiкуваних зовшшшх та внутрiшнiх загроз не представлеш в достатньому обсязi;
- доопрацювання потребують економiчнi, iнвестицiйнi, цiновi та податковi механiзми забезпечення практично! реалiзацi! стратегi!.
Слiд зауважити, що в Енергетичнш стратегi! представлене прогнозне споживання
енергоресурсiв, однак даний прогноз е прогнозом потреби, а не прогнозом платоспроможного попиту. Тарифна политика щодо енергоносi!в потребуе змш. З одного боку, доведення тарифiв до свiтового рiвня неможливе через неспроможнють населення та промисловостi погасити рахунки в такому розмiрi. В той же час збшьшення тарифiв призведе до зростання витрат на виробництво товарiв та послуг ^ як наслiдок, зменшення попиту на вичизняну пропозицш та зменшення прибутковосп укра!нських
пвдприемств. З iншо! сторони, система списання боргiв та надання дотацiй на розрахунки з постачальниками енергоресурсiв не забезпечують повноцiнних процеав ринкових вiдносин, якi в класичному варiантi повиннi регулювати рiвень
© Галюк 1.Б.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловосп № 29, 2010
попиту та пропозицп на енергоноси. Вирiшення потребуе питання створення передумов для формування платоспроможного попиту на основi полiтики енергозбереження та ефективно! тарифно! полiтики.
Задекларованi Стратепею цiлi передбачають створення «умов для шгенсивного розвитку економiки i шдвищення рiвня життя населення кра!ни». Однак, вщсутшсть iнструментiв оптимiзацi! роботи паливно-енергетичного комплексу кра!ни викликае сумнiв щодо реальностi досягнення цих цiлей.
За прогнозними показниками динамiки ВВП базовий сценарш передбачае у 2030 рощ зб№шення обсягу виробництва ВВП майже в 3 рази, а споживання первинних енергоресурсiв - на 51%. При цьому рiвень енергоемностi ВВП плануеться забезпечити на рiвнi 0,41 кг у.п/$ США, тобто у близько 2,2 рази меншим за сьогодшшнш рiвень [1]. Таким чином, оч^ване зменшення енергоемностi ВВП становить 42%. Досягнення цих результатiв можливе лише при докорiннiй змiнi структури промислового виробництва, значному скороченнi частки енергоемних виробництв та модершзацп ПЕК.
На сьогодшшнш день реалiзуються окремi програми ЕЗ та енергоефективностi. Фшансування таких заходiв вiдбуваеться переважно за рахунок власних коштiв шдприемств. За даними 2008 року загальна сума фшансування становила 7074,4 млн.грн., що на 35,9% бiльше показника 2007 року [2].
Укра!нський ринок ще не готовий самотужки вирiшувати питання ЕЗ те енергоефективносп, використовуючи як керiвництво Енергетичну стратегш. Необхiдним е забезпечення на державному рiвнi мехашзму управлiння, контролю та регулювання процеав. Окремi напрямки формування такого мехашзму вже розроблеш вiтчизняними науковцями.
Украшський варiант управлiння процесами енергоефективностi передбачають «симбюз опцiй держави та ринку» [3]. За таким сценарiем роль держави полягае у створеннi сприятливих умов для реалiзацi! енергоефективних заходiв: формування нормативно-правового забезпечення, створення системи преференцiй, державних гарантш iнвестицiям, удосконалення цшово! полiтики, вдосконалення процедур дозвшьно! системи для проеклв з енергозбереження, розвиток енергосервюно! шфраструктури, стимулювання комерцiалiзацi! розробок у сферi ЕЗ. Бiзнес у цiй системi взаемоди виконуе роль практичного реалiзатора впровадження енергозберiгаючих технологiй iнновацiйного характеру шляхом залучення приватних та шоземних iнвестицiй, спiльного з державою страхуванням комерцiйних ризикiв проектiв, створенням нових робочих мюць.
Реалiзацiя полiтики енергоефективносп потребуе великого обсягу iнвестицiйних кошпв.
Для оновлення матерiально! бази промисловосп Укра!ни необхвдно, за оцiнками експерпв, 353,9 млрд. грн. Потреба швестицшних ресурсiв паливно-енергетичного комплексу складае 1045 млдрд. грн. в розрахунку на перiод 2006-2030 рр. [4]. Комерцшш структури не готовi виступати швесторами структурних змiн, власнi можливосп пвдприемств е вкрай обмеженi, державна пвдтримка починань поки що зведена до мшмуму. Ввдповвдно, вкрай важливим е забезпечення швестицшно! привабливостi пвдприемств та проектiв у промисловостi та ПЕК.
Таким чином, прогнозш параметри СЕР базуються на вкрай хиткш основi подолання паливно-енергетичних обмежень економiчного розвитку.
Цiкавим до розгляду е заруб1жний досвiд вирiшення подiбних питань. В розвинених кранах свiту ресурсо- та енергозбереження е одним з найважливших напрямшв пiдвищення
ефективностi економiки, який забезпечуе економiчну та полиичну незалежнiсть кра!ни. При цьому забезпечуеться комплексне поеднання ринкових механiзмiв господарювання, як одше! iз складових загально! системи, i державна политика стимулювання впровадження нових технологiй, як друго! складово!. Для прикладу, в США такий пiдхiд дозволив зменшити енергоемнiсть ВВП на 12%, що дозволило забезпечити економш у нафтовому еквiвалентi 325 млн. т. Однак, слад ввдзначити, що процес досягнення таких результалв був досить тривалим i охопив близько 10 рок1в [5].
Можна видiлити основнi напрями досягнення ресурсо- та енергонезалежносп, як1 використовують краши, як1 вже отримали позитивний результат у данш сферi:
- широкомасштабне використання мало-та безвщходних технологiй, як1 забезпечують сумюне досягнення ресурсозбереження та прородоохоронних цшей;
- стимулювання та активiзацiя науково-технiчних та iнвестицiйних зусиль для створення та використання ресурсоекономно! та, водночас, надшно! технiки та технологш;
- поступове скорочення залежностi вщ iмпортованих енергоресурсiв;
- послiдовна та поетапна реалiзацiя ресурсо- та енергозбертаючо! полiтики, яка передбачае широке використання прогресивних ресурсозберiгаючих технологiй, розробку нових технологш, матерiалiв та техшки.
Вивчення зарубiжного досв1ду дозволяе констатувати, що позитивнi результати в процеа вирiшення питань енергоефективностi економiки держави досягаються в ходi реалiзацil довготривало! цiленаправленоl ресурсозберiгаючоl державно! полiтики, яка забезпечуе дш механiзмiв економiчного, правового та оргашзацшного характеру по стимулюванню широкомасштабно!
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
роботи у цьому напрямку. При цьому основними iнструментами реалiзацiï полiтики
енергоефективностi е [5, 6, 7]:
- структурно--швестицшш шструменти. В розвинених крашах вiдбуваеться формування так званого шформацшного суспiльства, в якому рiст економiки ввдбуваеться на основi створення високотехнологiчноï продукцiï при вщносно менших витратах ресурсiв. Тому розподш iнвестицiй носить цiльовий характер. Для прикладу, в Японп 30% швестицш витрачаються на розширення виробничих потужностей, 20% на засоби автоматизацп, вiд 8 до 10% - на економш сировини, матерiалiв та енерги. Досввд Францiï передбачае фшансування заходiв, як1 мають швидку окупшсть, за рахунок коштiв шдприемств. Бшьш масштабнi проекти, термiн окупностi яких е тривалим, фiнансуються урядом;
- грошово-кредитш iнструменти передбачають пряме фшансування енергозбер^аючих заходiв (у Францiï частка державного фшансування проекпв становить 2530% ввд 1'х вартостi) або використання кредитiв на пiльгових умовах (як правило, норма процентно1' ставки на 8-10% нижча н1ж звичайна);
- податковi iнструменти передбачають використання диференцшованого пiдходу до оподаткування в залежносп вiд джерел енерги, складносп ïï отримання, рiвня економностi обладнання. В США для компанiй, як виготовляють енергетичне обладнання, яке дозволяе економити енергш, обсяг суми оподаткування зменшують на 10% вартостi енергозбернаючого обладнання. В Японй' практикуеться зменшення бази оподаткування на 25-30% вартосл енергозберiгаючого обладнання або використання прискореноï амортизацп (30% рiчних). В той же час система пшьгового оподаткування використовуеться i стосовно користувачiв енерго- та паливоекономiчних пристро1в та устаткування;
- цiновi iнструменти дозволяють держав регулювати ринковi цiни на основш енергоресурси для забезпечення контролю над внутрiшнiми цiнами. В США практикуеться вирiвнювання цiн на дорогу iмпортовану нафту на дешеву власну нафту для забезпечення компашям рiвних умов роботи. У ситуацп нерацiонального використання стратепчних видiв енергоресурсiв в окремих штатах передбачено тимчасове зб№шення цiни на них на 10-15%. В Япони використовуеться диференцiйований пвдхщ до оплати електроенерги, яка використовуеться для освгглення i енергiï для виробничих потреб. Тариф на електроенерпю, яка використовуеться у виробничих процесах, на 20-30% нижчий за тариф на електроенерпю для освилення. Для забезпечення енергозбереження дiе прогресивна ставка розцшок на оплату електроенергiï для освгтлення, яка передбачае оплату 120 кВт год. за
низьким тарифами, а понаднормова витрата оплачуеться за тарифними ставками, встановленими на граничному рiвнi, що дозволяе забезпечувати прирют виробництва електроенергiï в системi;
- нормативно-правовi iнструменти забезпечують комплекс нормативних акпв, як1 регулюють реалiзацiю енергоефективноï полiтики. При цьому передбачаеться регламентащя заходiв рiзного характеру: вiд видачi субсидiй та позик для кушвт та використання ресурсо- та енергозбер^аючих технологiй, дотримання вимог по рацюнальному використаннi ресурсiв та енергiï тощо аж до дотримання стандартiв виробництва, будiвництва, як1 забезпечують економне використання енергоресурав;
- програмно-цiльовi iнструменти передбачають системний шдхвд до планування потреби в енергоресурсах на основi плашв як на рiвнi окремих шдприемств, так i на рiвнi держави. Однак плани затверджуються лише у випадку забезпечення лiмiту енергоспоживання. Для пвдвищення рiвня енергозбереження д1ють окремi програми по реконструкцiï житлових примщень, в яких проживають сiм'ï з низьким рiвнем доходу;
- шформацшш iнструменти забезпечують популяризацiю полiтики енергозбереження серед громадськосп, швидке поширення шформаци про новi методи i засоби економп енергоресурсiв, контроль стану ресурсозбереження в краïнi. Витрати на проведення цих заходiв фiнансуе держава, переслвдуючи мету формування високого рiвня культури енерговикористання серед населення;
- адмшютративно-оргашзацшш та управлiнськi iнструменти передбачають формування шфраструктури пвдтримки енергозберiгаючих заходiв та пiдготовку кадрiв високоï квалiфiкацiï - енергоуправлiнцiв та енергоекспертiв;
- стимулюючi iнструменти передбачають реалiзацiю широкомасштабних програм стимулювання розробки та використання енргоощадних технологiй, як1 дозволяють модершзувати об'екти соцiально-побутового призначення та активiзувати малий бiзнес у сферi винахiдницькоï дiяльностi для розробки нового енергозбер^аючого обладнання.
Таким чином, робота, яка проводиться для забезпечення високого рiвня енергетичноï безпеки держави, потребуе удосконалення правових, економiчних, нормативних, оргашзацшних та управлiнських заходiв, як1 дозволяють реалiзувати пол1тику енергоефективностi.
Висновки. На сьогодшшнш день в Укршш увага уряду особливо гостро акцентуеться на питаннях енергетичноï безпеки. Закладена основа для реалiзацiï пол1тики енергоефективностi потребуе розвитку та удосконалення. Тому подальша робота науковцiв та фахiвцiв повинна
Вкник економ1ки транспорту i промисловосп № 29, 2010
спрямовуватись на пошук оптимальних шляхiв реалiзацiï визначених попередньо плашв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Енергетична стратег Украши на перiод до 2030 року // http://search.ligazakon.ua/.
2. www/naer.gov.ua.
3. Енергоефектившсть як ресурс шновацшного розвитку: Нацiональна доповвдь про стан та перспективи реалiзацiï державно! политики енергоефективностi у 2008 роцi // С.Ф. £рмшов, В.М. Геець, Ю.П. Ященко, В.В. Григоровський, В.е. Лiр та ш. - К., НАЕР, 2009. - 93 с.
4. Постанова ВРУ "Про шдсумки парламентських слухань "Енергетична стратегiя Укра!ни на перюд до 2030 року" ввд 24.05.2001. -№ 2455-Ш.
5. Экономическая безопасность России: Общий курс: Учебник // Под ред. В.К.Сенчагова. 2-е изд. - М.: Дело, 2005. - 896 с.
6. Сенчагов В. К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие // Институт экономики РАН. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 2002. - 128 с.
7. Робертсон Дж. На пути экономических преобразований. Задачи нового тысячелетия // Пер. с англ. СПб.: Б&К., 1999. - 124 с.
Аннотация. Рассмотрены вопросы формирования механизма реализации политики энергоэффективности. Определены основные инструменты регулирования процесса энергосбережения.
Ключевые слова: энергоэффективность, эенергосбережение, энергетическая безопасность, экономическая безопасность.
Summary. Questions of formation of the mechanism of realisation of a policy of efficiency are considered. The basic tools of regulation of process of savings are defined.
Keywords: efficiency, the savings, power safety, economic safety.
Рецензент д.е.н., професор Прикарпатського нацюанльногоутверситету
iм.В.Стефаника Благун 1.С. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 336:332.1
СИСТЕМА БЕЗПЕКИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Герасимчук З.В., д.е.н., професор, Абрамова 1.О., асшрант (Луцький НТУ)
У cmammi проведено до^дження зв Уязку понять криза та безпека. У cmammi розглянуто основнi аспекты регiонaльноï безпеки. Мета cmammi - показати зв'язок системи безпеки cоцiaльно-економiчного розвитку регюну та антикризового менеджменту.
Ключовi слова: криза, економiчна безпека, регюнальна безпека, антикризовий менеджмент.
Постановка проблеми. На тл економiчноï, фшансово!, политично!' нестабшьносп,
недосконалосп ринку товарiв i послуг характерним е зростання штересу до дослвдження кризових
явищ, причин ïx виникнення,аналiзу наслщшв та меxанiзмiв ïx попередження.
Фiнансово-економiчна криза, яка охопила yd галузi та територiальнi формування, змусила
© Герасимчук З.В., Абрамова 1.О.
Bíciiiik економши транспорту i промисловосп № 29, 2010