CC BY
25
regional, national and global, from the perspective of different scientists is defined. Some approaches of various scientists to the interpretation of the essence of separate territorial risks in development of the national economy are generalized and systematized. The author's definition of the essence of aforementioned categories considering the needs of the study of processes of the national economy is submitted.
Keywords: risk, national economy, development, regional risk, local risk, national risk, global risk, globalization.
УДК 336.226.46(477) Доц. Н.М. Матвшчук, канд. екон. наук -
Схдноевропейський НУ т. Лес Укратки
Ф1НАНСОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАШ1
Розглянуто основш фiнансовi шструменти стимулювання енергозбереження в Ук-ра!ш. Проаналiзовано стимули до енергозбереження у сферi альтернативно! енергетики. Дослщжено податковi та митш пшьги для шдприемств, яю виготовляють та використо-вують енергозберiгаюче обладнання. Висв^лено фiнансовi стимули в житловому секто-рi, зокрема: цiновi iнструменти, безкоштовне встановлення лiчильникiв газу, компенса-цш державою частини кредитiв на утеплення будиншв та придбання негазових котлiв. Визначено основнi проблеми використання фшансових стимулiв енергозбереження та запропоновано напрями !х вдосконалення для пiдприeмств та населения.
Ключовi слова: енергозбереження, фшансове стимулювання енергозбереження, альтернативна енергетика, податковi стимули, кредитнi шструменти стимулювання енергозбереження, "зелений" тариф, енергозберiгаюче обладнання.
Постановка проблеми. Проблема енергозбереження в УкраЫ е досить актуальною на сьогодш, оскшьки недостатня забезпеченiсть власними енерго-ресурсами та неефективне !'х використання зумовлюють зниження рiвня нащ-онально!' економiчноí безпеки кра'ни, пiдвищують ц енергетичну залежнiсть вiд iнших кра'н. Укра'на водночас е енергодефiцитною та енергоемною державою i власними джерелами задовольняе сво!' потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш нiж на 50 %.
Частка вiдновлювальних джерел енергп у структурi постачання енергп у 2013 р. становила 8,1 % [1], тодi як аналопчний показник у Швецп становив 37,2 %, Латвп - 36,4 %, Австрц - 30,1 %, Фшлянди - 29,2 %, Даш! - 23,3 % [2]. Тому в сучасних умовах нестачi енергетичних ресурсов постае питання пошуку оптимальних шструментш стимулювання енергозбереження на державному ршш та змiна структури використання ресурсов з акцентом на ресурси ввднов-люванi й невичерпнi.
Аналiз дослщжень i публiкацiй. Проблеми енергозбереження та енер-гоефективностi дослiджували такi науковщ: С. Бевз, С. Денисюк, Г. Дзяна, В. Жовтянський, М. Ковалко, В. Микитенко, А. Праховник, I. Розпутенко, О. Су-ходоля, А. Шидловський та iн. Незважаючи на наявшсть грунтовних досль джень з цих питань, варто зазначити, що фiнансовi стимули енергозбереження в УкраЫ було впроваджено в дда лише починаючи з 2008-2009 рр., багато з них (насамперед це стосуеться податкових пльг) було вiдмiнено наприкшщ 2014 р. Тому проблеми фшансового стимулювання енергозбереження в Украíнi потре-бують подальшого вивчення.
Мета дослщження - визначити особливостi застосування фшансових стимул1в енергозбереження для вiтчизняних шдприемства та населения.
Виклад основного матер1алу. Згiдно iз ст. 11, 16 Закону Украши "Про енергозбереження" стимулювання енергозбереження в Украíнi здiйснюють шляхом:
• надання податкових пiльг шдприемствам - виробникам енергозберiгаючого обладнання, технiки i матерiалiв, засобiв вимiрювання, контролю та управлiння витратами паливно-енергетичних ресурив, виробникам обладнання для вико-ристання нетрадицiйних та поновлюваних джерел енергп i альтернативних ви-дiв палива;
• надання податкових тльг шдприемствам, якi використовують устаткування, що працюе на нетрадицiйних та поновлюваних джерелах енергп, альтернатив-них видах палива;
• прюритетного кредитування заходiв щодо забезпечення рацюнального вико-ристання та економп паливно-енергетичних ресурив;
• встановлення пiдвищених норм амортизацп енергозберiгаючих основних фондiв;
• щльових державних та iнших субсидш i безповоротного асигнування на вико-нання пошукових науково-дослiдних робiт у сферi енергозберiгаючих техноло-гiй i нетрадицiйних видiв енергп, на виробництво та освоення нових видiв енер-гозберiгаючоí технiки та технологи;
• надання юридичним i фiзичним особам субсидш, дотацш, податкових, кредит-них та iнших пiльг для стимулювання використання енергозберiгаючих техно-логiй, обладнання i матерiалiв [3].
Усi фiнансовi стимули загалом охоплюють два напрямки - економне використання традицшних енергетичних ресурс1в i розвиток альтернативно! енер-гетики. Основними iнструментами стимулювання розвитку вадновлювано! енергетики в УкраМ е: встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергда, вироблену з альтернативних джерел, та надання митних i податкових пiльг.
Донедавна вiд оподаткування ввiзним митом i ПДВ звшьнялися: 1) устаткування, яке працюе на вщновлюваних джерелах енергií, енергозбертаюче обладнання i матерiали, обладнання та матерiали для виробництва альтернативних видiв палива або для виробництва енергп з вщновлюваних джерел енергп за умови, що щ товари застосовувалися платником податюв для власного виробництва та якщо щентичш товари з аналогiчними якiсними показниками не вироблялися в УкраЫ; 2) техшчш та транспортнi засоби, що працюють на бь опаливi, якщо таи товари не вироблялися в УкраЫ.
Однак наприкшщ 2014 р. Кабшет Мiнiстрiв скасував постанову ввд 14.05.2008 р., яка затверджувала первинний список енергозбертаючих матерь алiв та обладнання, звшьнених вiд сплати ввiзного мита та ПДВ, i низку документов, якi вносили вщповщт доповнення та змiни до кнуючого перелiку. Хо-ча це ртення Кабiнету Мiнiстрiв матиме антистимулятивний вплив на шпорте-рiв енергозберiгаючого обладнання, варто зазначити, що можливктю шльгово-го ввезення такого устаткування та обладнання скористалися кiлька укра'нсь-ких пiдприемств, а саме пiдприемства альтернативно!' енергетики, для яких зас-тосовуеться спещальний "зелений" тариф.
"Зелений" тариф - гарантована закутвля електроенергií, вироблено! з альтернативних джерел (насамперед сонячна та вiтрова енерпя) за шдвищеною
цiною. Шдвищена цiна гарантуеться виробникам альтернативно!' енерги через те, що собiвартiсть виробництва електроенергй з вiдновлюваних джерел вища, нiж з традицiйних, i без шдтримки держави ця дiяльнiсть була б невипдною.
У кiнцевому шдсумку зелений тариф в Украíнi виплачуе сонячним та вiтровим електростанцiям населения, оскшьки всi виробники електроенергй' продають í"í на оптовому ринку, який контролюе Нацiональна енергетична ком-пани "Укренерго". "Укренерго", водночас, збувае продукцда в Обленерго, якi доводять електроенергда до кшцевих споживачiв - фiзичних та юридичних осiб. Хоча шдприемства альтернативно!' енергетики в Украíнi генерують трохи бшьше 1 % ввд всiеí вироблено! електроенергй', однак витрати на виплату "зеленого тарифу" становлять близько 10 % ввд загально! суми коштiв, якi державне пiдприемство " Енергоринок" виплачуе виробникам електроенергй'.
Розвиток альтернативно! енергетики в нашш державi розпочався як го-нитва за надприбутками. 1нвестори почали вкладати грошi в альтернативну енергетику лише через надвисокий "зелений" тариф (який значно перевищуе розмiр аналопчного тарифу в европейських кра!нах). Для прикладу, АЕС отри-мували за 1 кВт/год електроенергй лише 21 коп., тодi як сонячш електростан-цц - 505,09 коп., тобто у 24 рази бшьше.
На сьогодш в Украíнi склалася ситуащя з монополiею великих олiгархiч-них компанiй у сферi альтернативно! енергетики, насамперед вiтровоí та соняч-но!. У 2009-2010 рр. найвищий тариф у майже 47 евроцентав за вироблену кВт/год отримали сонячнi електростанцц, майже 97 % з яких на той момент бу-ло зосереджено в компанп Activ Solar. Щоб уникнути сплати ввiзного мита та ПДВ при ввезенш енергозбершаючого обладнання, ця компанiя-iмпортер за-мовляла китайським виробникам соиячнi панелi нестандартних розмiрiв для со-нячних електростанцш, щоб не купувати вiтчизиянi панел!
У 2014 р. на виплату тарифiв по "зеленiй енергетицi" було витрачено 6,4 млрд грн. Враховуючи значну девальвацда гривнi, в наступш роки ця сума може зрости, бо "зелений" тариф прив'язаний до евро. З шшого боку, значна частка сонячних та вiтрових електростанцш залишилися на окупованiй терито-рц i не отримують виплат з Украши. Для пiдприемств альтернативно! енергетики донедавна також дяли таю податковi пiльги: звiльнения вiд податку на при-буток до 2020 р. (шльгу було скасовано 03.08.2014 р.), сплата 25 % нараховано! плати за землю.
Окр1м цього, вiдповiдно до ст. 158 Податкового кодексу шдприемства, що впроваджували проекти з енергоефективностi, платили 50 % податку на прибуток. Хоча щею п'ятирiчноí пiльгою в Украíнi скористалося всього юлька пiдприемств, оскiльки ввдповвдно до даних Державного агентства з енергоефек-тивностi та енергозбереження Украши, станом на 30 липня 2014 р. до реестру енергоефективних шдприемств було внесено лише три шдприемства (ПАТ " Завод нашвпроввдниюв", ПАТ "Квазар", ПАТ "Оболонь"). Вщповдао до цiеí ж статтi Податкового кодексу ввд оподаткування звiльиялося 80 % прибутку шд-приемств, отриманого вiд продажу на митнiй територц Украши товарiв власно-го виробництва, а саме: обладнання, що працюе на ввдновлюваних джерелах
енергп; MaTepi^ÍB, сировини, устаткування та комплектуючих, яш будуть вико-ристовуватися у виpобництвi енергп з вiдновлювaних джерел енергп; енерго-ефективного обладнання i мaтepiaлiв, виpобiв, eксплуaтaцiя яких забезпечуе економда та paцiонaльнe використання паливно-енергетичних ресурав; зaсобiв вимipювaння, контролю та управлшня витратами паливно-енергетичних [4].
"Зелений" тариф, багатомшьйонш кредити державних бaнкiв, пряма фь нансова державна допомога (200 млн грн у 2010 р.), шльги по ПДВ та ввiзному миту дозволили забезпечити гpупi Activ Solar монопольне становище на ринку i пролобдавати норми "мкцево! складовоГ - мiнiмaльний обсяг вiтчизняного обладнання i послуг при спорудженш нових стaнцiй для отримання "зеленого" тарифу мае становити 50 %. Якби Укра'на мала потужносп з виробництва обладнання для таких станцш, "мiсцeвa складова" сприяла б завантаженню втизня-них завод1в. Однак тaкi змiни в зaконодaвствi тiльки змiцнили позицiю монопо-лкпв у сфepi альтернативно!' енергетики.
У лютому 2015 р. Нацюнальна комiсiя, що здiйснюе регулювання у сфе-pi енергетики i комунальних послуг, знизила тарифи на вiдпуск у мережу елек-тpоeнepгií, яка виробляеться на сонячних eлeктpостaнцiях, на 55 %. Тарифи для iнших вид1в альтернативно!' енергетики знижeнi на 50 %. Незважаючи на зни-ження зелених тариф1в, вiдновлювaнa енергетика в УкраМ залишаеться доволi дорогою. Аби створити конкурентш умови у сфepi альтернативно!' енергетики, Нaцiонaльнa комiсiя, що здайснюе регулювання у сфepi енергетики i комунальних послуг, пропонуе скасувати "мкцеву складову", зaмiнивши íí' надбавкою в 10 % до "зеленого тарифу" тим, хто купуватиме для сво'х пiдпpиемств "зелено! енергетики" укра'нське обладнання. Також пропонуеться зменшити тарифи для альтернативно!' енергетики до середньосвиового р1вня та поширити даю "зеленого тарифу" не тшьки на юридичних осiб, а й на фiзичних осiб. На наш погляд, таю кроки позитивно вплинуть на створення конкурентних умов у сфepi альтернативно!' енергетики, заощадженш тpaдицiйних джерел енергй' та позитивно вплинуть на довкшля.
З ддачих податкових пiльг варто вiдзнaчити тимчасове (до 01.01.2019 р.) звiльнeння ввд сплати ПДВ та ввiзного мита опepaцiй з: а) постачання техшки, обладнання, устаткування, що працюе на альтернативних видах палива; б) 1м-порту тeхнiки, обладнання, устаткування, що використовуються для ре-конструкцй' кнуючих i будавництва нових пiдпpиемств з виробництва бюпали-ва i для виготовлення та реконструкцй' тeхнiчних i транспортних зaсобiв з метою споживання бiопaливa, якщо тaкi товари не виробляються та не мають ана-лопв в Укpaiнi, а також техшчних та транспортних засоб1в, у тому числi само-хщних сшьськогосподарських машин, що працюють на бюпалив^ якщо тaкi товари не виробляються в УкраЫ [5].
Хоча Закон Укра'ни "Про енергозбереження" передбачае застосування пiдвищeних норм амортизацп eнepгозбepiгaючих основних фондiв, Податковий кодекс таких шльг не встановлюе. Законопроектом про внесения змш до Подат-кового кодексу пропонуеться тимчасово, до 01.01.2020 р., звшьнити вiд оподат-
кування ПДВ, ввiзним митом та акцизним збором операцп з ввезення на мигну територда Украши транспортних засобш, оснащених електричними двигунами.
На сьогоднi можна стверджувати, що в бюджетнiй сферi немае ефектив-них стимулiв до енергозбереження. Навпаки, iснуюча практика зменшення ви-даткiв iз бюджету на утримання бюджетних установ, якi зменшили споживання енергоносiíв та зекономили кошти внаслiдок реалiзацií енергозберiгаючих прог-рам, не стимулюе кершництво i пращвникш цих установ до подальшого енергозбереження. Адже установа не отримуе зекономлених коштш i не мае права ними розпоряджатися. Найкращим варiантом могло б стати створення мехашз-му реалiзацií енергозберiгаючих проектiв у бюджетнш сферi, використовуючи як кошти державного бюджету, так i приватш iнвестицií з поверненням коштш завдяки отриманiй економií паливно-енергетичних ресурсов.
Оскшьки значну частку енергоносiíв споживае житловий сектор, необ-хiднi дiевi стимули до енергозбереження, яш держава гарантуватиме населен-ню. В Украíнi протягом останнiх десятилiть склалася ситуацiя, за яко1 природнi енергетичнi ресурси споживали домогосподарства за заниженою цiною - населения платило за газ у 5 разш менше, шж промисловiсть, а споживало близько 40 % природного газу. Витрати населення на енергоносií субсиддавала держава. Тому нещодавне пiдвищения 1х вартосп покликано стати одним iз стимулов ефективнiшого використання енергоносiíв. Прикладом використання цiнового iнструмеиту у стимулюваннi енергозбереження також е диференщащя вартост! енергоносив залежно вщ обсягу 1х споживання. Насамперед це стосуеться природного газу i електроенергií. Так, в УкраЫ дають р!зн тарифи на електроенер-пю для населення при використанш багатозонних л!чильник1в, як! дають змогу сплачувати на 50 % менше за електроенергда, спожиту вноч^ Однак для знач-но1 частки населення варткть встановлення таких л!чильниюв е вагомою, тому вони поки не набули масового поширення.
Наша держава е одшею з небагатьох краш свиу, де дос можливе споживання енергоносш без прямого облшу споживання, що базуеться на середшх нормах споживання ресурав на площу помешкання чи одну особу. 1ндив!дуаль-н прилади облжу води, електроенергп ! газу дають змогу виртити проблему справедливого облшу та економп, а от встановлення шдив!дуальних приладш облжу тепла не в уах будинках е техшчно можливим. Тому непродуктивш витрати енергоресурсш перекладаються на споживача у вигляд! завищених тари-ф1в. Це не стимулюе населення економити енергоресурси.
В Урядовш брошур! "Це дуже просто" запропоновано так! заходи, спря-мован на енергозбереження в житловому сектор!: "мешканщ будинюв повинш: знизити споживання теплово!' енерги, зробити ремонт будиншв для шдвищення енергоефективностц встановити прилади облжу тепла; встановити регулятори тепла, щоб зменшити споживання залежно ввд погодних умов" [6, с. 5]. На прак-тищ це зробити дуже важко. Особливо це стосуеться старих багатоквартирних будинюв, де не дозволено встановлювати автономне опалення, ! мешканщ не мають змоги зменшувати споживання тепла, а лише можуть облжувати його споживання внаслщок встановлення будинкових л!чильниюв облжу тепла. Ок-
р1м цього, врaxовyючи низький ршень доxодiв бшьшосп громaдян Укрaïни, зок-ремa порiвняно з комyнaльними плaтежaми, кaпiтaльний ремонт будиншв з метою шдвищення ïx енергоефективностi, e непiдйомною стaттею витрaт для пере-сiчного y^arn^. Виxодячи з цього, розроблено спецiaльнy прогрaмy кредиту-вaння нa придбaння енергоефективного облaднaния тa утеплення будинку, що реглaмеитyeться Постaновою Кaбiнетy Мiнiстрiв "Про зaтверджения порядку використaния котив, передбaчениx y держaвномy бюджетi для держaвноï шд-тримки зaxодiв з енергозбереження через меxaнiзм здешевлення кредитив" [7].
Постaновa КМУ № 491 вщ 01.10.2014 р. "Про внесення змiн до Порядку використaния коштш, передбaчениx y держaвномy бюджетi для здайснення зa-xодiв щодо ефективного використaния енергетичниx ресyрсiв тa енергозбереження" передбaчae вiдшкодyвaния позичaльникaм чaстини суми кредиту нa ку-швлю електро- тa твердопaливниx котлiв для ^maram домогосподaрств, якa стaновить до 20 % Ma кредиту, aле не бiльше 5 тис. грн. Кредит нaдaють дер-жaвнi бaнки "Ощaдбaнк", "Укрексiмбaнк" тa "Укргaзбaнк" m рiзниx yмовax [S].
Ha сьогодш дае тaкож Держaвнa прогрaмa встaновлення квaртирниx ль чильникiв гaзy, яга передбaчae безкоштовне облaднaния лiчильникaми всix осель з гaзовими колонкaми aбо бойлерaми до 2016 р. тa решту - з гaзовими плитши до 201S р. Передбaчений обсяг фiнaнсyвaння всix прогрaм енергоефек-тивносп нa 2015 р. - 343,5 млн грн, з нт 97,9 млн грн нaпрaвлено нa компенсa-цiю 30 % тiлa кредиту, отри^ного громaдянaми нa утеплення ^maram бу-динкiв, 19S млн грн - m компенсaцiю 40 % Ma кредиту нa термомодернiзaцiю бaгaтоповерxовиx бyдинкiв тa 47,6 млн грн. - m компенсaцiю 20 % кредиту, взятого m придбaння негaзовиx котлш [9].
Висновки. Ha нaш погляд, для нaселення держaвнa пiдтримкa енергозбереження повинш бути переорieнтовaнa вiд меxaнiзмy здешевлення кредитiв нa дольове фiнaнсyвaння держaвою придбaния енергозберiгaючого облaднaния тa мaтерiaлiв. Адже зa резyльтaтaми соцiологiчного опитyвaння респондентiв, 52 % опитaниx готовi iивестyвaти y пiдвищения енергоефективностi свого жит-лa зa умови держaвноï пiдтримки нa принципax спiвфiнaнсyвaния, лише 1S % -зa умов нaдaння пiльговиx кредитiв [10].
Для проведення ефективно!' полiтики фiнaнсового стимyлювaння енергозбереження щодо вiтчизияниx шдприемств ввaжaeмо доцiльними тaкi зaxоди: 1 ) вщновлення подaтковиx шльг по ПДВ тa ввiзномy миту для iмпортерiв енер-гозберiгaючого облaднaния, якщо aнaлогiв тaкого облaднaння немae в Укрaïнi. При цьому необxiдно розробити чикий меxaнiзм визнaчения "aнaлогy" - не зa розмiрaми, a зa якiсними xaрaктеристикaми облaднaния тa мaтерiaлiв; 2) нaдaн-ня подaтковиx шльг фiрмaм, якi виготовляють енергозберiгaюче облaднaння тa реaлiзyють його, як m внyтрiшньомy ринку, тaк i зaкордоном; 3) нaдaння по-дaтковиx преференций для фiрм, якi решвестують прибуток в придбaния енер-гозберiгaючоï тетши й теxнологiй; 4) зменшення тaрифiв для aльтернaтивноï енергетики до середньосвиового рiвия, що унеможливить отримaния шдпри-бyткiв компaнiями, якi виробляють aльтернaтивнy енергетику, тa зменшить фь шнсове нaвaнтaжения нa споживaчiв.
Лiтература
1. Енергетичний баланс Украши за 2014 р. // Експрес-випуск вiд 28.11.2014 р., № 510/0/08.4 вн-14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uabio.org/img/files/news/pdf/ energy-balance-2013-updated. pdf
2. Renewable energy statistics. [Electronic resource]. - Mode of access http://ec.europa.eu/euros-tat/statistics-explained/index.php/Renewable_energy_statistics# Primary_production
3. Закон Украши "Про енергозбереження" вiд 01.07.1994 р., № 74/94-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/94-вр
4. Постанова Кабинету Мiнiстрiв Украши вщ 28.09.2011 р., № 1005 "Про затвердження пе-релжу товарлв власного виробництва, 80 вiдсоткiв прибутку тдприемств вiд продажу яких на митнш територи Украши звшьняеться вщ оподаткування". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1005-2011-п
5. Податковий кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.ra-da.gov.ua/laws/show/2755-17/page22.
6. Це дуже просто. - Урядова шшдатива "Енергетична незалежшсть Украши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/publication/main /ua/25493/eko-nom2015.pdf
7. Постанова Кабинету Мiнiстрiв "Про затвердження порядку використання коштiв, перед-бачених у державному бюджет для державно'л' шдтримки заходлв з енергозбереження через ме-хан1зм здешевлення кредитив" вiд 13.04.2011 р., № 439. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/439-2011-n.
8. Мехашзм державно'1 тдтримки енергозберлгаючих заходлв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://saee.gov.ua/uk/activity/enerhoefektyvnist
9. Фокус на жшжга бущм - Держенергоефективностi Укрални. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://saee.gov.ua/uk/consumers/derzh-pidtrymka-energozabespechenya /focus-na-budivli
10. Подготовка проектних пропозицш iз чисто'л енерги : практ. посiбн. / за заг. ред. Р.Ю. Тормосова, О.П. Романюк, К.Р. Сафiулiноï. - К. : ТОВ "Полкраф плюс", 2015 р. - 176 с.
Матвийчук Н.М. Финансовое стимулирование энергосбережения в Украине
Рассмотрены основные финансовые инструменты стимулирования энергосбережения в Украине. Проанализированы стимулы к энергосбережению в сфере альтернативной энергетики. Исследованы налоговые и таможенные льготы для предприятий, которые изготавливают и используют энергосберегающее оборудование. Освещены финансовые стимулы в жилом секторе, в частности: ценовые инструменты, бесплатная установка счетчиков газа, компенсация государством части кредитов на утепление домов и приобретение негазовых котлов. Определены основные проблемы использования финансовых стимулов энергосбережения и предложены направления их совершенствования для предприятий и населения.
Ключевые слова: энергосбережение, финансовое стимулирование энергосбережения, альтернативная энергетика, налоговые стимулы, кредитные инструменты стимулирования энергосбережения, "зеленый тариф", энергосберегающее оборудование.
Matviichuk N.M. Financial Incentives Energy Saving In Ukraine
The main financial instruments of stimulation energy saving in Ukraine are described. The incentives to energy-saving of renewable energy are analyzed. Tax and customs privileges for businesses that produce and use energy-saving equipment are researched. Financial incentives in the residential sector are described, including: pricing tools, free installation of gas meters, the state compensation part of the loans for warming of houses and purchasing of boilers, alternative gas. The main problems of financial incentives to energy saving are described and directions of their improvement for enterprises and population are proposed.
Keywords: energy saving, financial stimulation energy saving, alternative energy, tax incentives, credit instruments promoting energy saving, Feed-in tariff, energy-saving equipment.
