CC BY
15
9. Asheim B. The Role of Regional Innovation Systems In a Globalizing Economy: comparing knowledge bases and institutional frameworks of Nordic clusters / B. Asheim // Industrial dynamics, innovation and development. - Elsinore, 2004. - Pp. 31-38.
10. Becla M. Jak Unia finansuje innowacje / M. Becla, T. Zima. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bankier.pl/wiadomosc/Jak-w-Uniifinansuje-sie-innowacje-1696483. html.
11. Goglio А. Policies to promote innovation in the Czech Republic / А. Goglio // OECD Economics Department Working Papers. - July 2006. - № 498. - Pp. 23-28.
12. Piesiak A. Po prostu to zrybmy! Unia Europejska i wyzwanie innowacyjnosci / A. Piesiak, P. Swieboda. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.demoseuropa.eu/upload/editor/demos/ File/Raport - Innowacje.pdf
13. Sztaba M. Innowacyjnosc w regionach a transfer wiedzy / M. Sztaba // Przedsi^biorstwo a Region. - Jaroslaw : Wyd-wo Kolordruk, 2006. - S. 112-116.
Андрушкив И.П. Заграничный опыт стимулирования инновационной деятельности и возможность его приложения в Украине
Исследован заграничный опыт стимулирования инновационной деятельности и возможность его приложения в Украине, разнообразные методы и инструменты стимулирования и поддержания инновационной деятельности, которые успешно используются в европейских странах. Рассмотрен опыт стимулирования и поддержания инновационной деятельности Германии, Франции, Великобритании, США, Финляндии, России, Чехии, в которых реализуются комплексные стратегии развития инновационной деятельности. Сделан вывод о том, что каждая страна использует свои инструменты содействия инновационной деятельности. Украина должна использовать опыт экономически развитых стран относительно реализации инновационной политики, ведь экономически развитые страны уже прошли значительный путь в направлении реализации инновационной стратегии и имеют большой опыт в данной отрасли.
Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная политика, инновационная стратегия, методы, инструменты, стратегия развития.
Andrushkiv I.P. Foreign Experience of Stimulating Innovative Activity and its Possible Application in Ukraine
Foreign experience of stimulating innovative activity and its possible application in Ukraine, various methods and instruments of stimulating and supporting innovative activity that are successfully used in European countries are studied. The experience of stimulation and maintenance of innovative activity of such countries as Germany, France, Great Britain, the USA, Finland, Russia and the Czech Republic, where complex strategies for innovative activity development are implemented, are considered. Each country is concluded to use its own instruments to assist innovative activity. Ukraine is supposed to use the experience of the economically developed countries concerning the implementation of innovative policy, as the economically developed countries have already come a considerable way towards the implementation of the innovative strategy and have a valuable experience in this sphere.
Keywords: innovative activity, innovative policy, innovative strategy, methods, instruments, development strategy.
УДК 330.341 Доц. З.В. Юринець, канд. екон. наук -
Львiвський НУ iM. 1вана Франка
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР16НТИРИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛ1ННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ У СИСТЕМ1 ШНОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Проаналiзовано програми i досягнення у розвитку системи енергозбереження у роз-винених крашах свпу та в Украш завдяки актуалiзацil шновацшно! складово!. Розгляну-то основш орieнтири шновацшно! шштики та пол^ики енергозбереження в окремих кра-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
шах свггу. Запропоновано найважливiшi напрями полiтики управления iнновацiями та енергозбереження для Украши. Зазначенi рекомендацн сприятимуть створенню комплексного виршення проблем енергетики, щоб знизити неефективне споживання енергетич-них ресурив, зробити перехiд до використання альтернативних джерел енергн.
Ключовг слова: енергозбереження, шноваци, програми, iнновацiйна политика, по-лiтика енергозбереження.
Постановка проблеми. Для кожно1 краши на сьогодш е вкрай актуальною проблема енергозбереження. Функцюнування та сталий поступ економжи Украши в умовах шдсилення безпеки краши нерозривно пов'язаний iз виршен-ням завдань забезпечення енергоносiями. Однак без впровадження iнновацiй неможливо вивести нацiональну економiку на яккно новий ефективний р1вень i забезпечити водночас високу конкурентоспроможнiсть краши на свгговому ринку та вирiшити комплекс енергетичних проблем [5, с. 45-51]. В умовах фь нансово-економiчноí кризи особливо акту^зуються проблеми ефективного уп-равлiння енергозбереженням завдяки розробленню та впровадженню новiтнiх технологiй i продукцц, iнновацiйних процесiв тощо.
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй з проблеми. У сучаснш на-уцi проблему енергозбереження сустльства активно дослiджують таю провщш вченi: В. Геець, В. Джеджула, О. бранкш, Г. Калеткш, I. Кириленко, Т. Колодь-ко, О. Мудрак, та iн. Вагомий науковий внесок у вивчення проблем створення iнновацiй за сучасних умов розвитку економжи зробли: I. Балабанова, В. Вер-надський, I. Ансоф, Б. Санто, М. Портер, Й. Шумпетер та iн. Проте i на сьогод-нi актуальними залишаються питання дослiдження проблем енергозбереження iз врахуванням новiтнiх розробок.
Мета роботи полягае в аналiзi програм i досягнень у розвитку системи енергозбереження у розвинених кра'нах свiту та в Укра'ш завдяки актуалiзацií iнновацiйноí складово!'. Розглянуто основнi орiентири шноващйно!' полiтики та полiтики енергозбереження в окремих кра'нах свiту. Запропоновано головш напрями полiтики управлiння iнновацiями та енергозбереження для Украши.
Виклад основного матерiалу. Найважливiшою проблемою Украши е енергозбереження i пiдвалиною у цьому напрямi мае стати iнiцiатива держави. Значний досввд у цiй сферi набуто сьогоднi в Нiмеччинi, Япони, Чехií США та iнших кранах. Ншеччина е провiдною кра'ною у сферi енергозбереження.
У Нiмеччинi за останш роки активно розвиваються вщновлюваш джере-ла енергií, зокрема сонячна та геотермальна енерпя, бiоенергетика, пдроенерге-тика, вiтроенергетика. Запровадження енергоефективностi та енергозбереження фшансують нiмецькi банки та велит корпорацц. У 2010 р. частка використання вiдновлюваних джерел енерги у загальнiй структурi енергоспоживання краши оцiнювалася в 11 % ввд нацiонального енергетичного споживання, що стано-вить близько 500 % ввд р1вня 1990 р. За 2010 р. було швестовано у новi регене-ративнi виробничi потужностi близько 27 млрд евро, з яких 19,5 млрд евро - це ^естицл у фотоелектричний сектор [4].
У Чехи з 2013 р. введено нову Операцшну програму "Пiдприемництво та iнновацií для конкурентоспроможностГ, розраховану на черговий семирiч-ний перiод 2014-2020 рр. [1]. У сферi енергетики одним iз напрямiв е пiдтримка
впровадження нових технологiй у галузi використання енергп, енергозбережен-ня та перероблення сировини, а саме: модернiзацiя iснуючих установок для ви-робництва енергií з ввдновлюваних джерел енергií та будавництво нових понов-люваних джерел енергп на чеських шдприемствах; модернiзацiя ддачого гене-руючого обладнання для шдвищення його ефективностц впровадження i модер-нiзацiя систем вимiрювання й управлшня, ухвалення заходiв i3 скорочення втрат у розподiльчих мережах електрично1 та теплово1 енергп; полiпшення теп-лових властивостей комерцiйноí нерухомостi й умов експлуатацщ розвиток сфери послуг в енергетищ, використання вторинних енергоресурсiв у виробни-чих процесах; зниження рiвня споживання електроенергií та пiдвищення енер-гоефективностi виробничих i технологiчних процеав; впровадження комбшо-ваного виробництва тепла та електроенергп; розвиток технологiй виробництва iнновацiйних продуктiв i3 вторинно!' сировини.
Головш програми iнновацiйноí полiтики та полиики енергозбереження Чехií [1, 2, 4]: нащональна стратегiя у галузi iнновацiй (NIS), 2014 р. Основним завданням е створення передумов для формулювання iнновацiйноí полiтики краши (NIP), формування сприятливого iнновацiйного середовища; операцшна програма "Пвдприемництво та iнновацií для конкурентоспроможностГ, розра-хована на 2014-2020 рр. для шдвищення конкурентоспроможносп чесько1 еко-номiки та наближення шновацшно1 ефективностi сектора промисловостi та послуг до рiвня провiдних промислових краш 6С. У межах програми вщбуваеться виконання 15 масштабних програм за прiоритетними напрями розвитку, зокре-ма у сферi енергозбереження; програми державно1 органiзацií "Технологiчне агентство Чесько1 Республiки". Головна мета - шдтримка дослiджень, експери-ментальних розробок та iнновацiй. Шдтримку програм агентства можуть отри-мати, в тому чи^ i суб'екти малого та середнього пiдприемництва; програма шдтримки мiжнародноí технологiчноí спiвпрацi, метою яко1 е сприяння просу-ванню iнновацiйноí високотехнологiчноí продукцií, а також стимулювання спiвробiтництва вiтчизняних та iноземних компанш для МСП; операцшна програма "Довкшля" - програма пiдтримки шновацш у сферi охорони навколиш-нього середовища, ращонального природокористування, екологп, яка фшан-суеться так: 84 % - "Фонд згуртованостГ, 16 % - "бвропейський фонд регь онального розвитку".
1стотних досягнень розвинеш краши досягли i продовжують досягати завдяки блискучiй нормативно-правовоí базi та фшансовим стимулам з розвитку вiдновлюваноí енергетики. Роль держав у цьому процесi, передуем, зводить-ся до формування нащональних програмних докуменпв, якi визначають основ-нi напрями дiяльностi та реалiзуються за шдтримки державних органiзацiй, ввд-повiдальних за розроблення шновацц у сферi енергозбереження. Водночас зна-чущим iнструментом державного стимулювання е видшення фiнансових коштав для реалiзацií положень цих програм.
Програми iнновацiйноí полiтики та политики енергозбереження Нмеч-чини [ 1, 2, 4]: програми шдвищення квалiфiкацií та консультування, якi спрямо-ванi на надання навчально-методичноí пiдтримки малим iнновацiйним компаш-ям; програми державно-приватного партнерства у науково-дослвднш сферi пе-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
редбачають стимулювання швестування приватним сектором у НДДКР; прог-рама "INSTI" (дае з 1995 р.) створена з метою формування сприятливого середо-вища для винахвднитв i новатор1в, полiпшення процесу перетворення результа-тiв дослiджень i розробок у продукцда, гiднy для продажу, розширення вико-ристання патентно!' системи та науково-техшчних баз даних для запобiгання марнотратним iнвестицiям або дублювання зусиль; комплексна программа тно-вацтного розвитку нацюнально1 економжи Шмеччини - "Стратегiя високих технологт" (2006 р.) передбачае закршлення мкця Шмеччини у груш краш, що лвдирують у сферi високих технологiй, сформульовано 17 найбiльш "прик-ладних" стратегш розвитку, розроблених вiдносно окремих секторш шнова-цiйноí дiяльностi (нацiональна безпека, енергозбереження, нано- i бютехноло-rii, медицина тощо); програма "Дослiдження у сферi шформацшних технологiй 2011", яка розрахована на 5 ротв i стала iнтегральною частиною стратегiчноí Ыщативи влади кра'ни з метою створення iнформацiйного сусшльства. На фь нансування програми було видалено до 2 млрд евро; Стратепя-2020 у сферi високих технологiй (High-Tech Strategy 2020), де рyшiем iнновацiй визнано розви-ток сектору 1КТ та визначено таю сфери iнновацiйного розвитку держави: безпека, ктмат/енерпя, здоров'я/харчування, комyнiкацií, мобiльнiсть. Стратегiя мае штегрований характер взаемодл промислового виробництва з наукою, зо-рiентована на потреби свггового ринку.
У сферi потужних вiтроенергетичних установок такi компанп важкого машинобудування, як "Фyджi хевi iндастрiз", "Hitachi", "Нiппон Стiл", "Мщубь d Хевi Iндастрiз", активно перепрофшюють виробничi лiнií на випуск вiтрових енергоустановок потужнктю 500 кВт, 1 МВт, 2 МВт, технологи виробництва яких ушкальш [2]. Також варто зазначити, що найбiльший iнтерес японськi компанп проявляють до сонячно! енергетики - це i вiдомi у всьому свiтi компа-нй' традицшних шдустрш ("Шарп", "Кесэра", "Санъе", "Мiцyбiсi Електрик"), а також сталеливарнi та хгшчш компанп (JFE Steel, "Ниссин Сейко", "Сyмiтомо Кэмикал" i "Торэй") тощо. Впроваджеш ними iнновацiйнi технологи у вироб-ництво iстотно знижують варткть отримано! електроенерги.
Уряд Япони мае намiр за аналогiею США (даяльнкть американського агентства DARPA) запровадити в краЫ нову систему фiнансовоí шдтримки НДДКР на основi виплати винагород за отримаш результати дослiдження [4]. З щею метою уряд приступив до формулювання детальних завдань НДДКР у прь оритетних сферах, включаючи альтернативну енергетику. Згiдно з новою системою дослщникам, rni досягли поставлених цшей, буде виплачуватися грошова винагорода в обсязi до 250 млн iea Нова система фшансування мае значно тд-вищити ефективнiсть проведення НДДКР, посилити конкуренцию мiж дослвд-ницькими колективами та тдвищити швидкiсть реалiзацií наукових програм, ос-юльки единою умовою виплати винагороди е позитивний результат до^джень.
Мiнiстерство економiки, торгiвлi та промисловосп Япони плануе засну-вати спещальну експертну комiсiю, яка обговорюватиме теми конкретних дос-лiджень. Завдання з вщбору yчасникiв проекту, оцiнювання результапв досль джень та виплати винагороди покладено на Органiзацiю сприяння розвитку но-вих енергетичних та передових промислових технологiй (NEDO). Прюритет-
ною темою е сфера альтернативно1 енергетики, де визначальним чинником е термiновiсть впровадження технологií, включаючи технологií "паливних еле-мештв з пониженим вмiстом платини", "автомобiлiв, якi очищають повiтря". ОчДкуеться, що головними учасниками таких проектов стануть унiверситети та дослiдницькi шдроздши компанiй.
КББО сформувала нацюнальний консорщум для проведения п'ятирiчноí програми НДДКР Дз створення нового поколДння сонячних батарей, якД спро-можнД знизити собДвартДсть соиячноí енергп до 2017 р. до 10 Ден за кВт/год з поточного рДвня 48 Ден за кВт/год, що дасть змогу збДльшити у 30 разДв потужностД нацюнальних сонячних електростанцш до 2020 р. [1]. До НДДКР передба-чаеться залучити максимальну кшьккть японських промислових компашй, включаючи навДть тД, якД рашше не мали жодного вДдношення до сонячно1 енергетики. УрядовД експерти очДкують, що нова система виплати винагород за ус-пДшно проведет НДДКР стимулюватиме науковД дослДдження щодо удоскона-лення швестицшних Д кадрових ресурсДв. Новий порядок компенсацп витрат скоротить навантаження на бюджет завдяки припиненню фшансування мало-перспективних Д непрюритетних напрямкДв, а також низькоефективних науко-вих лабораторДй, що затягують процес розробок.
В УкраМ ухвалено та шщшовано комплекс програм щодо вирДшення питань енергоефективностД й енергозбереження. Однак щ нормативнД докумен-ти на практищ виявлялись малопродуктивними. Для Украши вкрай важливим е удосконалення державного управлДння та регулювання дДяльностД у сферД енергозбереження [3]. Стушнь енергетично1 незалежностД Украши можливо збДль-шити завдяки зваженДй шновацшнш та енергетичнш поттищ держави. Головними напрямами ще1" поливки мае стати насамперед:
• розроблення чiтких i прозорих органiзацiйно-економiчних механiзмiв стимулю-вання та реалiзацií iнновацiйних проектiв розвитку сфери енергозбереження, запровадження ефективних систем фшансово! пiдтримки НДДКР та шнова-цiйноí дiяльностi;
• перегляд mдходiв субсидiювання енергетичних компанiй для подолання корум-пованостi украшського енергетичного сектору, що завдае шкоди енергетичнiй та нащональнш безпецi Украши;
• перегляд прюритетних напрямiв iнновацiйного розвитку, яю сприяють збере-женню нацiональноí та енергетично'1 незалежностi, припинення фiнансування малоперспективних, непрiоритетних напрямкiв для скорочення навантаження на державний бюджет;
• використання високопродуктивного зарубiжного досвiду у сферi впровадження енергозбереження: спiльнi комплекснi проекти разом iз вiдповiдними мiжна-родними оргатзащями, пiдприемствами тощо;
• розвиток та активна шдтримка вiтчизняного науково-техтчного та шнова-цiйного потенцiалу, зокрема посилення ролi власних науково-технiчних кадрiв;
• розвиток iнновацiйноí iнфраструктури (технопарки, технолопчт iнкубатори, iнновацiйнi центри, кластери, енергозберiгаючi iнвестицiйнi сервiснi компанп тощо), тдтримка комерцiалiзацií, пiдвищення ролi трансферу технологш з метою вдосконалення процесу замiни застарiлого устаткування на нове, переоз-броення енергоемних виробництв важко!* промисловостi краши;
• розвиток венчурного бiзнесу для залучення швестицшних ресурсiв у сферу енергозбереження краши;
НОЦЮНОЛЬНИЙ л^те^^иний yнiверситет Укрaïни
• формyвання системи приватно-державного партнерства мiж тдприемствами, yнiверситетами та наyково-дослiдними шстшутами;
• розвиток i стимyлювання iнновацiйного шдприемництва для впровадження власних новiтнiх високих технологш та iнновацiй, високоефективних енергоз-берiгаючих технологiй y разi виробництва енергп, для зменшення енергетично'1 складово'1 y собiвартостi кiнцевоï продукцц галyзей вичизняно'1 промисловоси;
• нарошування масштабiв застосyвання нетрадицiйних i вiдновлюваних джерел енергп.
Висновки. З метою сприяння розвитку системи енергозбереження y кожнш з pозглянyтиx кpaïн вiдбyвaeться розвиток iнновaцiйноï дiяльностi тa високотеxнологiчниx гaлyзей пpомисловостi, здiйснення нayково-теxнiчниx розробок для винaйдення високоефективниx енеpгозбеpiгaючиx теxнологiй, шдтримки комеpцiaлiзaцiï тa тpaнсфеpy теxнологiй, нaдaння ефективно!' допо-моги пiдпpиeмницькомy сектору. Для цього уряд зapyбiжниx ^arn фоpмye нор-мaтивно-пpaвове зaбезпечення в iнновaцiйнiй сфеpi тa сфеpi енергозбереження: yxвaлюe спецiaлiзовaнi зaкони, розробляе piзнi стpaтегiï i пpогpaм. У бшьшосп зapyбiжниx кpaïн yxвaлюються спецiaлiзовaнi пpогpaми, нaцiленi нa розвиток певниx aспектiв системи енергозбереження. Використовуючи досвiд yпpaвлiння у гaлyзi енергозбереження тa iнновaщйнiй сфеpi, вaжливо виробити нaпpями звaженоï iнновaцiйноï тa енергетично!' полiтики для Укpaïни, що дaсть змогу виртити комплекс енергетичник проблем, зменшити неефективне споживaння енергетичник pесypсiв, здiйснити пеpеxiд нa широке викоpистaння aльтеpнa-тивник видш енергп.
Лiтература
1. Аналитический обзор о реализации государственной нолитики в иностранных государствах в области инновационного и научно-технологического развития. [Электронный ресурс]. -Достунный с http://ved.gov.ru
2. Використання енергозберкаючих технологш в крашах СС: досвщ для Укрaïни. [Елек-тронний ресурс]. - Достунний з http://old.niss.gov.ua
3. Конценщя держaвноï енергетичноï нолiтики Укрaïни на нерiод до 2020 року. УЦЕПД. Прес-релiз. 23 лютого 2001 р. Кт'в. [Електронний ресурс]. - Достунний з http://razumkov.org.ua
4. Периодический обзор инновационной деятельности стран Евроны, Америки, Азии и Африки, СНГ. - 2011. - № 4. [Электронный ресурс]. - Достулный с http://csef.ru
Юринец З.В. Стратегические ориентиры процесса управления энергосбережением в системе инновационного развития экономики
Проанализированы нрограммы и достижения в развитии системы энергосбережения в развитых странах мира и Украине благодаря актуализации инновационной составляющей. Рассмотрены основные ориентиры инновационной нолитики и нолитики энергосбережения в отдельных странах мира. Предложены нервостененные нанравле-ния нолитики унравления инновациями и энергосбережения для Украины. Указанные рекомендации будут снособствовать созданию комнлексного решения нроблем энергетики, чтобы снизить неэффективное нотребление энергетических ресурсов и сделать нереход к иснользованию альтернативных источников энергии.
Ключевые слова: энергосбережение, инновации, нрограммы, инновационная но-литика, нолитика энергосбережения.
Yurynets Z. V. Modern Strategic Reference-points of Energy-savings Management in Innovative Development System of Economy
The analysis of programs and achievements in the development of energy-saving systems in developed countries and in Ukraine through the use of innovative component is
MayKOKMM KknnK M.IT V yKpai'HM. - 2015. - Ban. 25.2
conducted. The article describes the basic reference-points of innovation policy and policy in the field of energy-saving in the developed countries. The primary policies of innovation management and energy-savings management for Ukraine are proposed. It will give an opportunity to decide the complex of energy problems, to reduce the ineffective consumption of energy resources, to make the transition to the use of alternative energy.
Key words: energy-savings, innovations, programs, innovative policy, policy of energy-savings.
YflK339.94 n.r. IrnnyK, rnHd. eKOH. HayK -HY ".Hbeiecbm nonimexHim"
fcOPMH nPOHHKHEHHfl HA 3AKOPflOHHI PHHKH YKPAiHCbKHX niflnPHCMCTB I iXHIM BttflHB HA ^IHAHCOBI PE3Y.bTATH fllfl.bHOCTI TA PIBEHb IHTEPHA^OHA.I3A^'i
Ha ochobí BacyHeHHa Ta nepeBipKa npaBaatHocri rinoTe3 BaaBaeHo BnaaB i^opM npo-HHKHeHHa Ta npacyTHocri Ha 3aKopgoHHax paHKax Ha ^ÍHaHcoBÍ pe3yabTara giaabHocri Ta piBeHt iHTepHa^oHaai3a^i yKpaiHCbKax nignpaeMCTB. 3a gaHaMa 289 yKpai'HCbKax nig-npaeMCTB, aKi Haae:®aTb go 17 cernja (po3giaiB) eKOHOMi^Hoi' giaatHocri, gocaig^eHo xa-paKTep BnaaBy oKpeMax i^opM npoHaKHeHHa Ta npacyraocri Ha ^iHaHcoBi pe3yabTaTa gi-aatHocTi Ta piBeHt iHTepHa^oHaai3a^i yKpaiHcbKax nignpaeMCTB. BcTaHOBjieHo, ^o HaaSiatmaa BnaaB aK Ha i^maHcoBi pe3yabTaTa giaatHocTi, TaK i Ha piBeHt iHrepHa^oHaai-3a^i yKpaiHcbKHx nignpaeMCTB, Mae 3acTocyBaHHa KoonepaTaBHax 6e3 oS'egHaHHa Kanira-ay ^opM npoHHKHeHHa Ta npacyTHocri Ha 3aKopgoHHax paHKax. ^oBegeHo, ^o $opMa npoHHKHeHHa Ta npacyTHocri Ha 3aKopgoHHHx paHKax e BaraaBaM eaeMeHToM i^opMyBaHHa MapKeTHHroBoi CTpaTerii iHTepHa^oHaai3a^i.
Knwnoei aioea: iнтepнaцioнaaiзaцia, MapKeTaHrcrna cTpaTeria iHTepHa^oHaai3a^i, i^opMa npoHaKHeHHa Ta npacyTHocri, 3aKopgoHHi phhkh.
nocTaHOBKa npo6.neMH. Ock№kh imeprn^OHaróa^a nignpueMCTB ne-peg6anae Bxig Ha 3aKopgoHHi phhkh, to BH3HaneHHa ^opMH npoHHKHeHHa Ta npu-cyTHOCTi, aK HeBig'eMHoro Ta 060B'a3K0B0ro egeMema iHTepHa^OH&róa^i', e ogHHM i3 HeBigKgagHHx CTpaTerinHux ynpaBgrnctKHx pimeHt b yMOBax imepHa^OHa^a-цií. CynacHa puHKOBa eKOHOMiKa ipymyeTtca Ha прннцнпax BWtHoro nig-пpнeмннцтвa, a TOMy icHye mupoKHH cneKTp MO^guBOCTen mpgo Bu6opy ^opMH npoHHKHeHHa Ta npucyTHOcri Ha 3aKopgoHHHx puHKax, go^gtHicTt 3acTOcyBaHHa aKHx BH3HanaeTtca, HacaMnepeg, CTpaTeriHHHMH ^gsMH nignpueMCTBa. ToMy goc-gig^eHHa CTpaTerinHoro ynpaBgiHHa iHrepHauioHagi3a^ero nignpueMCTBa, 3OKpeMa b nacTHHi BH3HaneHHa ^opM npoHHKHeHHa Ta npucyraocri Ha 3aKopgoHHHx puHKax, e ogHHM 3 Ba^grnux egeMerniB ^opMyBaHHa MapKeTHHroBo! CTpaTerií imepHa^-OHagi3a^i nignpueMCTBa.
ÁHa^Í3 ocTaHHix gocnig^eHt i nySmKa^ft. Ekohomícth aKTHBHO gocgi-g^yroTB bh^hb pi3Hux acneKTiB imepHa^OHagi3a^i Ha giagtmcTt nignpueMCTB. TaK, I. ^pa6iK aHagi3ye bh^hb ^opM npoHHKHeHHa Ta npucyTHOCTi Ha 3aKopgoHHux puHKax Ha K0HKypeHT0CHp0M0»HicTt nignpueMCTB [2, c. 592]. Bh^hb ^opM npoHHKHeHHa Ta npucyTHOCTi Ha 3aKopgoHHux puHKax Ha mo^hboctí noga^tmo! íh-тepнaцiонa^iзaцil nignpueMCTB po3raagae B.I. KoKopiHa [5, c. 69]. T.B. fflTa^t aHa^i3ye bh^hb MapKeTHHroBoi' CTpaTerii npoHHKHeHHa Ha puHKOBy no3H^ro nig-npueMCTB [8, c. 614], a bh^hb npoHHKHeHHa Ha 3aKopgoHHi phhkh Ha piBeHt pu3HKy giratHOcri nignpueMCTB gocgig^ye O.K. naceHHeHKO [7, c. 39]. OgHaK нpaцi, aKi
