CC BY
66
Ключевые слова: экологический аудит, лесохозяйственные предприятия, экологизация деятельности, эколого-экономическая эффективность лесопользования.
Duda O.B. The Concept of Perspective Development of an Environmental Audit of Forestry Enterprises
The importance of environmental audit at forestry enterprises is grounded. The list of business transactions to be checked is offered. The role of nature and environmental audit is analysed. Objectives, functions, and problems solved during audits are defined. Some benefits of the introducing of environmental audit on forest enterprises and problems that arise during the inspection are stated. The results of research of the concept of environmental auditing perspective on forest enterprises are highlighted.
Key words: environmental auditing, forest enterprises, greening of activity, environmental and economic efficiency of forest management.
УДК 340.341.1(100+477) Доц. 1.П. Андруштв, канд. екон. наук - Львiвська КА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВ1Д СТИМУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1
ДослГджено закордонний досвГд стимулювання шновацшно! дшльност та можли-вiсть його застосування в УкрашГ рiзноманiтнi методи та шструменти стимулювання та пiдтримання шновацшно! дiяльностi, якi успiшно використовуються у европейських крашах. Розглянуто досвiд стимулювання та шдтримання Гнноващйно! дiяльностi таких НГмеччини, Франци, Великобритани, США, ФГнлянди, Роси, Чехи, в яких реалГзуються комплекснi стратеги розвитку Гнноващйно! дГяльностГ Зроблено висновок про те, що кожна краша використовуе сво! шструменти сприяння шновацшнГй дГяльностГ Укра!на повинна використовувати досвГд економГчно розвинених кра!н щодо реалГзацГ! Гннова-цшно! полГтики, адже економГчно розвиненГ краши вже пройшли значний шлях у нап-рямку реалГзацГ! шновацшно! стратеги Г мають великий досвГд у цш галузГ.
Ключовi слова: ГнновацГйна дГядьшсть, ГнновацГйна полГтика, ГнновацГйна страте-ггя, методи, Гнструменти, стратегГя розвитку
Постановка проблеми. Одним iз основних рушшних факторш розвитку будь-якого економiчного процесу е iнвестицiйнi ресурси. А у поеднанш з iнно-вацiями швестицп дають вагомий позитивний ефект, оскшьки вони не тшьки збiльшують кшьккть робочих мiсць i обсяги вироблено1 продукцл, але i знижу-ють вартiсть одиницi продукцií, покращують ц якiсть, пiдвищують рентабель-нiсть виробництва та умови працi.
Створення конкурентоспроможно!' економiки, забезпечення довгостро-кового економiчного зростання, потреба вiдновлення економiки Украши пiсля свiтовоí фiнансово-економiчноí кризи та утвердження iнновацiйноí моделi розвитку краши робить питания стимулювання шновацшно!' дiяльностi досить ак-туальними. У европейських крашах успiшно використовують рiзноманiтнi методи стимулювання та шдтримання iнновацiйноí дiяльностi. Тому, з метою можливосп використання тако1 практики в економщ Украши, вивчення досвь ду стимулювання, пiдтримания та заохочення шновацшно1 дiяльностi шд-приемств провiдних европейських краш е актуально темою.
Анамз останнiх публiкацiй i дослщжень. Питання, якi стосуються вив-чення закордонного досвщу стимулювання iнновацiйноí дiяльностi та можли-востi його застосування в УкраМ дослiджували такi вченi, як: ВО. Касьяненко
[2], Н.В. Коноваленко [3], Е Е. Кучко [4], А.е. Никифоров [5], В.М. Диба [5], В О. Парнюк [5], В. Троян [6], Н. Чухрай [7], Р. Патора [7] та ш.
Метою роботи - дослщження закордонного досвщу стимулювання шно-вацiйноí даяльносп та можливостi його застосування в УкраМ.
Виклад основного матерiалу. Питания, яш стосуються iнновацiйноí дь яльносп, впродовж останнiх рокiв е одними з основних у дiяльностi 6С. Варто зазначити i те, що практично у всiх захвдноевропейських крашах було прийнято програми, якi стосувалися стимулювання iнновацiйноí дiяльностi. Такi програ-ми передусiм спрямованi на поширення iнновацiй. Наприклад, у таких крашах, як Нмеччина, Франция, Великобританiя, США, Канада, Япошя, Нiдерланди, Бельгия, Швещя, Фiиляндiя реалiзуються комплекснi стратегií розвитку. Таи стратеги називають локальними або регюнальними iнновацiйними стратегиями. Метою стратегш розвитку е стимулювання нових шновацшних пiдприемств та пiдтримания вже кнуючих [13].
Зазначимо i те, що для стимулювання шновацшно1 дiяльностi викорис-товують рiзнi методи та шструменти. Наприклад, такi краши як Франщя, 1спа-ня, Нiмеччина пiдтримують шновацп пiдприемств безпосередньо у роботi [10]. Деят краши використовують опосередкованi методи стимулювання шновацш До таких краш можна вiднести Фiиляндiю, яка е одшею iз найбшьш шновацшних держав свiту i тривалий час ефективно використовуе субсидií для шд-приемств, якi впроваджують iнновацií [9]. У розвинених крашах бвропи одним iз важливих iнструментiв стимулювання шновацшно1 дiяльностi е державно-приватне партнерство у сферi iнновацiй. Державно-приватне партнерство охоп-люе рiзноманiтнi форми довготривало!' спiвпрацi мiж органами державно!' влади та приватним сектором i мае значну частку у фiнансуваннi дослвджень та розвитку [12].
Доцшьно зазначити, що найуспiшнiше державно-приватне партнерство функцюнуе в Австрií, де розробили i почали втiлювати двi програми державно-приватного партнерства i Kind/Knet, метою яких було змщнення зв'язкiв мiж промисловим сектором та наукою [8]. Ц програми дали змогу розробити конкурента процедури вибору шновацшних проекпв. Також внаслiдок реалiза-цií зазначених програм було створено сшльш центри, якi проводили дослщжен-ня i реалiзовували проекти технолопчного розвитку як для науки, так i для про-мисловостi
Водночас, видшимо найважливiшi iнструменти, якi використовують европейсью краши для сприяння iнновацiйнiй дiяльностi: безпосередне спшш-вестування шновацшних швестицш, створення науково-техиiчних паркiв, на-уково-дослiдних установ, центров трансферу технологш. Також використовують такi шструменти, як спрощення адмiнiстративних процедур, податковi пiльги, створення техиологiчних паркш та ш. У сферi iнновацiй для Украши важливим е досвiд Шмеччини, оскiльки за розвитком iнновацiйноí дiяльностi ця краша посiдае одне з перших мкць у свiтi та перше мкце в Gвропi [6].
У Шмеччиш значну увагу придшяють сприянню практично1 спiвпрацi мiж наукою та реальним сектором економжи. Велику увагу придiляють розши-ренню мереж кооперацií та об'еднань потенщалу науково-дослiдних установ i
компанiй через створення iнновацiйних союзш i кластерш. Також у краíнi запо-чатковано програми та мехашзми, якi мають на метi покращити умови здшснення НДЕКР i пришвидшити впровадження на практищ iнновацiй. Для цього було створено програми для сприяння шновадшнш дiяльностi шд-приемств малого та середнього бiзнесу, спецiальнi програми шдтримки науко-во-дослiдноí та iнновацiйноí дiяльностi, програми пiдтримки засновникiв шно-вадшних компанiй тощо. Щодо пiдтримання прогресивних технологш, то метою стратеги ще1 краши е активне впровадження шновадш у рiзнi сфери науки i техшки, а саме: енергетичну сферу, нанотехнологда, бiотехнологiю та ш. [12].
Розвиток iнновацiй е одним з найважливших завдань також i в Чехií. У цiй краМ у впровадженнi iнновацiй важливу роль ввдграють прямi закордоннi iнвестицií. У Чехи державною шдтримкою користуються кластери та технок-ластери, якi одержують безпосередню iнвестицiйну допомогу у формi дотацiй, а також фiнансування окремих робiт [11]. Ще однiею крашою, в якiй пiдтримка iнновацiйних проектш е важливим завданням, е !спашя. Тут пiдтримку отриму-ють як локальш, так i регiональнi програми розвитку. В цш краíнi на стимулю-вання високоiнновацiйних iнвестицiй в шдприемства, а особливо пiдприемства малого та середнього бiзнесу, у розвиток шновадшного потенцiалу пiдприемств та наукових установ, а також та шдвищення квалiфiкацií людського капiталу на шдприемствах спрямовуеться фiнансова допомога у виглядi дотацiй [12].
Особливе значения шновадшна дiяльнiсть, а саме у сферi туризму, мае для економiки Мальти. Венчурний капiтал, фiнансова допомога, а також програми, як заохочують управлiния iнновацiями серед пiдприемств е головними iнструмеитами заохочення iнновацiй на Мальп [10].
Досвiд Росií щодо стимулювання iнновацiйноí дiяльностi також може становити штерес для нашо1 держави. Стимулювання шновадшно!' дiяльностi в цш краíнi здiйсиюеться шляхом формування системи надання бюджетних гран-тiв (субсидш) пiдприемствам за прiоритетними напрямами шновацшно1 ддяль-ностi, розроблення та проектування нових зразкiв iнновадiйноí промислово1 продукцц, компенсадií витрат на патентування за кордоном; розробки та реаль зацп державними корпорад1ями i компанiями з державною участю корпоратив-них програм iнновадiйного розвитку; установлення пiльгового перехiдного пе-рiоду зi зростання навантаження на фонд оплати прадi для окремих категорш iнновадiйних пiдприемств; посилення державно1 пiдтримки створення малого iнновадiйного бiзнесу через додаткову капiталiзадiю Фонду сприяння розвитку малих форм шдприемств у науково-техиiчнiй сферi.
На нашу думку, розглядаючи питання стимулювання шновацшно1 дiяль-ностi в зарубiжних крашах, неможливо обiйти увагою дiяльнiсть технополiсiв та техиологiчних парк1в, якi е досить поширеними в економiчно розвинених кра1нах. Зазначимо, що техиополiс - де спещально створений науково-промис-ловий комплекс, до якого входять шдприемства та оргашзацц, охопленi повним iнновадiйним циклом. Стрижнем технополiсу е науково-дослщний комплекс, який виконуе фундаментальнi науковi дослiджения, що визначають перспекти-ви розмщених в ньому виробнидтв [11].
А за визначенням Н. Чухрай та Р. Патори [7], науковий (технолопчний) парк - це науково-виробничий комплекс, до якого входять дослiдний центр i компактна виробнича зона, що прилягае до нього, де на орендних чи iнших умовах розташованi м^ наукомiсткi фiрми. Цi ж автори зазначають [7], що сьогоднi у свт нараховуеться декiлька сотень технопарков рiзних видiв, бшь-шiсть з яких зосереджено в США, бврош, Японп та Кита!', тобто в тих регюнах, що е економiчно найвагомiшi та найдинамiчнiше розвиваються. Сьогодш в США функцiонуе понад 140 наукових та технологiчних парив, а iз 25 найбшь-ших ушверситетш 23 мають науковi парки, де створено сотш компанiй i тисячi робочих мiсць. У Фiнляндií нараховуеться понад 17 паркiв, у Кита!' - понад 53 нащональш парки (спещальш технологiчнi зони), 50 провшщальних паркiв та 30 паркш при унiверситетах. До японського технополку Tsukuba входить 3 технопарки, понад 50 державних дослiдних iнститутiв [7].
Сощальш iнновацií, метою яких е полшшення якостi життя населення та стимулювання соцiальноí динамiки через створення та реалiзацiю нововведень, на думку ЕЕ. Кучко [4], також ввдграють важливу роль у процесi конвергенцц (зближення за основними кiлькiсними та яккними параметрами) европейських економiк. Отже, розглянувши досвiд деяких зарубiжних кра'н, та погоджу-ючись з твердженням М. Штаби [13], зазначимо, що кра'ни-члени 6С мають великий досвщ у наданнi податкових шльг, спрямуваннi прямих закордонних ш-вестицш в iнновацiйнi сфери, пiдтриманнi ринку капиатв, удосконаленнi сис-теми охорони штелектуально! власностi, утвореннi кластеров, установлены державно-приватного партнерства з метою заохочення iнновацiй, а також навчання персоналу у сферi iнновацiй.
Щодо податкових пiльг, то 'х головною метою е збшьшення видатюв приватного сектора на дослвдження та розвиток, який вважають одним iз найго-ловнiших показниюв iнновацiйностi в 6С, через збшьшення власних коштiв шдприемств. На вiдмiну вiд дотацiй, за яких розмiр видаткiв на дослщження i розвиток визначаеться у момент затвердження бюджету, податковi тльги нада-ють привiлей приймати рiшення про розмiр витрат на дослiдження i розвиток приватному сектору (ринку). За таких умов самi пiдприемства приймають рi-шення, чи використовувати можливосп, наданi державою, чи вiдмовитись вiд них. На думку Б. Ашейма [9], важливою ознакою податкових тльг е 'х пе-редбачуванкть. А на погляд А.€. Никифорова, В.М. Диби, В О. Парнюка [5] податкове стимулювання шноващйно!' дiяльностi е найпоширешшим у закор-доннiй практищ напрямом державного управлiння.
Передуем податкове стимулювання шноващйно! дiяльностi передбачае застосування та реалiзацiю податкових пiльг суб'ектам шновацшно!' дiяльностi. Згiдно з Податковим кодексом Укра'ни податковою п1льгою визначено перед-бачене податковим i митним законодавством зв1льнення платника податк1в вщ обов'язку щодо нарахування та сплати податку i збирання, сплата ним податку та збирання в меншому розмiрi за наявностi пiдстав [1].
Варто зазначити i те, що податковi системи рiзних кра'н використовують рiзноманiтнi засоби стимулювання iнновацiйноí дiяльностi. А найчастiше кра-!'ни-члени 6С використовують податковi кредити та повернення податкiв. На
думку деяких aBTopiB [12], можливiсть використання податкового кредиту зас-тосовуеться частiше, шж повернення податкiв, i передбачаеться податковими системами Австрц, Бельгп, Дани та Великобритании
Найбiльш ефективним i3 уах методiв податкового стимулювання, як по-казуе досвiд зарубiжних краш, е застосування iнвестицiйного податкового кредиту для забезпечення технологiчного оновлення. Податковий кредит е безпо-середнiм в^ахуванням i3 суми нарахованого податку, а не з суми оподаткова-ного прибутку при iнвестуваннi коштiв у власний каштал пiдприемства.
Зазначимо, що саме за допомогою цього регулюючого iнструменту у Японп, США, Захадно!' Gвропi, промислово розвинених крашах Сх1дно1 Азп бу-ло забезпечено реатзацда моделей iнновацiйного розвитку економiки. А у Францп для створення нових пiдприемств податковий кредит використовуеться i для пришвидшення розвитку економiчно ввдсталих регiонiв, а в 1талп - для стимулювання розвитку швденних регюшв [3]. Наприклад, у республiцi Польша одним iз прiоритетiв розвитку шновацш та технологiчного оновлення е тех-нологiчний кредит, який надаеться Нащональним банком Польшi [2]. Досль дження практики стимулювання, заохочення та шдтримання iнновацiй в еконо-мiчно розвинених крашах дае нам шдстави дшти висновкш про те, що кожна краша використовуе сво1 шструменти сприяння iнновацiйнiй дiяльностi.
Висновки. Отже, з наведеного вище можна зробити висновок, що Укра-ша повинна використовувати досвщ економiчно розвинених краш щодо реаль зацп iнновацiйноï политики, адже економiчно розвиненi краши вже пройшли значний шлях у напрямку реалiзацiï iнновацiйноï стратегiï i мають великий дос-вiд у цш галузi. Сьогоднi i для Украши головним прiоритетом економiчного розвитку мае стати щлеспрямований перехвд до шновацшно!' моделi економiки.
А розширення мiжнародноï спiвпрацi у сферi iнновацiйноï дiяльностi мiж Украшою та економiчно розвиненими крашами буде дiевим iнструментом формування iнновацiйноï системи в Украïнi та сприятиме збiльшенню обсяпв iнвестицiй в шновацшну сферу.
Лiтература
1. Податковий Кодекс Украши: Закон Украши вщ 02.12.2010 р., № 2755-VI // Голос Украши. - 2010. - № 229-230.
2. Касьяненко В.О. Зарубiжний досвщ управлшня шновацшним потенцiалом економши та можливост його використання в УкраЫ / В.О. Касьяненко // Маркетинг i менеджмент шновацш - 2011. - № 4, т. II. - С. 200-204.
3. Коноваленко Н.В. 1нвестицшний податковий кредит як инструмент фшансування дшль-ност промислових тдприемств / Н.В. Коноваленко // Науковий вiсник Нацюнального ушверси-тету ДПС Украши. - Сер.: Економша, право. - 2011. - Вип. 3(54). - С. 106-111.
4. Кучко Е.Е. Социальные инновации: подходы к определению и классификации / Е.Е. Куч-ко // Вюник Харквського нацiонального ушверситету ш. В.Н. Каразша. - Сер.: Сощолопчш дос-лiдження сучасного суспшьства: методологiя, теорiя, методи. - 2011. - № 941. - С. 27-33.
5. Никифоров А.С. Податкове стимулювання шновацшно'1 дiяльностi / А.С. Никифоров, В.М. Диба, В.О. Парнюк // Фiнанси Украши : журнал. - 2009. - № 5. - С. 78-86.
6. Троян В. 1нновацн в Шмеччиш / В. Троян // Наука та шноваци : наук.-практ. журнал НАН Украши. - 2005. - № 1. - С. 125-129.
7. Чухрай Н., Патора Р. Товарна шновацшна шштика: управлшня iнновацiями на шд-ириемита : пiдручник. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
8. Arnold E. Impact of the Swedish Competence Centres Programme 1995-2005 / E. Arnold, J. Clark, S. Bussillet // Vinnova Analysis, 2001.
9. Asheim B. The Role of Regional Innovation Systems In a Globalizing Economy: comparing knowledge bases and institutional frameworks of Nordic clusters / B. Asheim // Industrial dynamics, innovation and development. - Elsinore, 2004. - Pp. 31-38.
10. Becla M. Jak Unia finansuje innowacje / M. Becla, T. Zima. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bankier.pl/wiadomosc/Jak-w-Uniifinansuje-sie-innowacje-1696483. html.
11. Goglio А. Policies to promote innovation in the Czech Republic / А. Goglio // OECD Economics Department Working Papers. - July 2006. - № 498. - Pp. 23-28.
12. Piesiak A. Po prostu to zrybmy! Unia Europejska i wyzwanie innowacyjnosci / A. Piesiak, P. Swieboda. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.demoseuropa.eu/upload/editor/demos/ File/Raport - Innowacje.pdf
13. Sztaba M. Innowacyjnosc w regionach a transfer wiedzy / M. Sztaba // Przedsi^biorstwo a Region. - Jaroslaw : Wyd-wo Kolordruk, 2006. - S. 112-116.
Андрушкив И.П. Заграничный опыт стимулирования инновационной деятельности и возможность его приложения в Украине
Исследован заграничный опыт стимулирования инновационной деятельности и возможность его приложения в Украине, разнообразные методы и инструменты стимулирования и поддержания инновационной деятельности, которые успешно используются в европейских странах. Рассмотрен опыт стимулирования и поддержания инновационной деятельности Германии, Франции, Великобритании, США, Финляндии, России, Чехии, в которых реализуются комплексные стратегии развития инновационной деятельности. Сделан вывод о том, что каждая страна использует свои инструменты содействия инновационной деятельности. Украина должна использовать опыт экономически развитых стран относительно реализации инновационной политики, ведь экономически развитые страны уже прошли значительный путь в направлении реализации инновационной стратегии и имеют большой опыт в данной отрасли.
Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная политика, инновационная стратегия, методы, инструменты, стратегия развития.
Andrushkiv I.P. Foreign Experience of Stimulating Innovative Activity and its Possible Application in Ukraine
Foreign experience of stimulating innovative activity and its possible application in Ukraine, various methods and instruments of stimulating and supporting innovative activity that are successfully used in European countries are studied. The experience of stimulation and maintenance of innovative activity of such countries as Germany, France, Great Britain, the USA, Finland, Russia and the Czech Republic, where complex strategies for innovative activity development are implemented, are considered. Each country is concluded to use its own instruments to assist innovative activity. Ukraine is supposed to use the experience of the economically developed countries concerning the implementation of innovative policy, as the economically developed countries have already come a considerable way towards the implementation of the innovative strategy and have a valuable experience in this sphere.
Keywords: innovative activity, innovative policy, innovative strategy, methods, instruments, development strategy.
УДК 330.341 Доц. З.В. Юринець, канд. екон. наук -
Львiвський НУ iM. 1вана Франка
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР16НТИРИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛ1ННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ У СИСТЕМ1 ШНОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Проаналiзовано програми i досягнення у розвитку системи енергозбереження у роз-винених крашах свпу та в Украш завдяки актуалiзацil шновацшно! складово!. Розгляну-то основш орieнтири шновацшно! шштики та пол^ики енергозбереження в окремих кра-
