CC BY
20
Щдсумовуючи, варто зазначити, що впровадження вiдшкодування ПДВ е позитивною тенденщею, оскiльки стимулюе представниюв 6i3Hecy до сощаль-но вщповщально! поведшки, що дае змогу отримати економiчний ефект без зайвих навантажень. Проте мехашзм такого вщшкодування потребуе удоскона-лення з пею метою, щоб ним могли скористатися не лише велик! тдприемства, але i представники середнього i малого бiзнесy. Визначальним критерiем для цього, передушм, повиннi стати сyмлiннiсть платника податюв, а не якi-небyдь iншi " корупцшш" чинники. Перелiченi нововведення, звичайно, лише частково вирiшyють проблеми тдприемств i тому на сучасному етат розвитку ринково! економiки в Украш необхiдно вжити низку заходiв щодо покращення ситуацп з вщшкодуванням ПДВ.
Л1тература
1. Офщшний вюник Укра!ни // Економжа // серпень, 2012.
2. Постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни № 1238 вщ 27.12.10.
3. Рижий 1.М. Пщвищення ефективносп використання ПДВ як регулятора економ1чного розвитку держави в умовах глобашзаци / 1.М. Рижий // 1нвестування: практика та досвщ. - 2009. - № 18. - С. 35-38.
4. Титаренко М. Сшрш питання щодо особливостей сплати ПДВ / М. Титаренко // Вюник податково! служби Укра!ни. - 2010. - № 4. - С. 54-57.
5. Вюник податково! служби Укра!ни № 1 ачень 2013. - С. 15-18.
6. Иностранные инвесторы озвучили претензии к Украине. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://4post.com.ua/rus.4post.com.ua/economics/139074.html.
Червинская О.С., Батько М.И. Преимущества и недостатки возмещения налога на добавленную стоимость
Проанализированы преимущества и недостатки возмещения налога на добавленную стоимость, а также пути улучшения этой процедуры. Высказано соображение о необходимости внедрения данной системы, учитывая экономическую ситуацию в Украине. Указаны тенденции, которые стимулируют представителей бизнеса к социально ответственному поведению, позволяющему получить экономический эффект без лишних нагрузок.
Chervinska O.S, Batko M. Yо. Advantages and disadvantages of refund of value added tax
The article analyzes the advantages and disadvantages of refund of value added tax, as well as ways to improve this procedure. Proposed to implement this system, given the economic situation in Ukraine. It should be noted that in the article along with the advantages and disadvantages outlined trends that encourage businesses to socially responsible behaviour, which make the economic effect without undue stress.
УДК 330.341.1 Доц. З.В. Юринець, канд. екон. наук;
магктрант Д.Б. Задорожний; маястрант В.В. Звiр -Львгвський НУ м. 1вана Франка
РОЗВИТОК ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРАШ1 ТА СВ1Т1
Розглянуто поняття шновацшно! дiяльностi, завдання та умови управлшня шнова-цшною дiяльнiстю. Дослщжено досвщ розвитку шновацшно! дiяльностi у США та Япо-ни. Проаналiзовано сучасний стан шновацшно! дiяльностi в Укра!ш та перспективи !! розвитку. Подано перелж факторiв, що стримують розвиток шновацшно! дiяльностi в Укра!ш, i комплекс заходiв для !! активiзацi!.
Ключовi слова: шноваци, iнновацiйна дiяльнiсть, iнновацiйний розвиток, управ-лiння iнновацiйною дiяльнiстю, закордонний досвщ, фактори актив1заци шновацшнсй дiяльностi.
Постановка проблеми. Свггова економ1чна криза, в умовах глобал1зацп суспшьних i соц1ально-економ1чних вщносин, зумовила переор1ентац1ю основ-них цiнностей та пошук крашами Свросоюзу прийнятно! моделi економiчного розвитку, яка забезпечувала б нацiональну конкурентоспроможнють i орiенту-вала б нацюнальну економiку кожно! кра!ни на довготермшове зростання. Так, цieю моделлю стала модель шновацшного розвитку, яка е тим фундаментом, що визначае економiчну силу кра!ни та li перспективи на свгговому ринку.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й з проблеми. Питання шно-вацiйноl дiяльностi та ii розвитку як ключового фактору економiчного зростання дослiджено у працях таких вчених, як О.1. Амоша, Б.М. Андрушкiв, Ю.М. Бажал, О.Г. Богуславська, П.П. Гаврилко, М.П. Денисенко, О.1. Заклекта, Н.Б. Кирич, А.В. Колодшчук, Н.В. Краснокутська, 1.М. Пiдкамiнний, С.Ф. Пок-ропивний, А.В. Посипайло, Я.В. Риженко, О.М. Сазонець, О.М. Собко, П.С. Ха-рiв, Г.Ф. Хартоняк та ш. Проте окремi проблемнi аспекти розвитку шновацшно! дiяльностi в Украш залишаються невиршеними i потребують подальших на-укових пошуюв.
Мета роботи полягае у дослщженш особливостей розвитку, управлiння шновацшною дiяльнiстю в Украш та провщних кра1нах свiту й у визначенш факторiв, якi стримують iнновацiйний розвиток нашо1 держави.
Виклад основного матер1алу. Свропейський вибiр Укра1ни на шляху штеграцп у високотехнологiчне конкурентне середовище зумовив необхiднiсть формування та запровадження шновацшно1 моделi розвитку, яка повинна була забезпечити висок та стабшьш темпи економiчного зростання, вирiшити певш соцiальнi й екологiчнi проблеми, забезпечити конкурентоспроможнють нащ-онально1 економiки, тдвищити експортний потенцiал кра1ни, гарантувати !й економiчну безпеку та чiльне мюце в Свропейському Союзi. Досягнення цих щ-лей, згiдно з моделлю штенсивного розвитку, мае забезпечувати шновацшна дь яльнiсть [2, с. 28].
Зпдно iз Законом Укра1ни "Про шновацшну дiяльнiсть", iнновацiйна дь яльнють - дiяльнiсть, що спрямована на використання i комерцiалiзацiю результата наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ринок нових кон-курентоздатних товарiв i послуг [1]. На нашу думку, шновацшна дiяльнiсть - це спiльна дiяльнiсть учасникiв ринку в единому шновацшному процесi з метою створення i реалiзацil шноваци. Варто виокремити таю задачi та умови управ-лшня iнновацiйною дiяльнiстю, як на макро-, так i мiкрорiвнi (табл. 1).
Як свщчить статистика, багато тдприемств не використовуе iнновацiйнi розробки через низку факторiв, якi стримують шновацшну дiяльнiсть, особливо пiд час ф^нсово! кризи. Краши з розвиненою ринковою економжою знайшли вихiд з кризового стану. Вони впровадили змши у законодавст, органiзацiйнiй та фiнансовiй сферi пiдприемств, що стимулюють активiзацiю iнновацiйноi дь яльностi. Аналiз такого зарубiжного досвiду та його подальше врахування укра-!нськими пiдприемствами дасть змогу реалiзовувати конкурентоспроможну
продукцiю на свгтовому ринку. Можна видiлити декшька груп факторiв впливу на шновацшну дiяльшсть, що сприяють активiзащí шновацшно! дiяльностi: економiчш, оргашзацшш, законодавчi та сощальш фактори [4, с. 130].
Табл. 1. Задачi та умови управлшня шновацшною дiяльнiстю [13]
Задачi та умови управлшня шновацшною дiяльнiстю на рiвнi держави Задачi та умови управлшня шновацшною дiяльнiстю на пiдприемствi
Формування державно! шновацшно! стратеги Формування шновацшно! стратеги тдприемства
Створення державно! шновацшно! полiтики, що визначае прюритетш напря-ми розвитку галузей економiки тощо Створення шновацшно! полижи, що тд-тримуе персиективш напрями дiяльностi суб'екта господарювання
Створення сприятливого шновацшно! ктмату для економжи загалом Створення й оцшювання шновацшно! програми, проектов, портфеля щдприемства
Реалiзацiя державно! шновацшно! програми розвитку галузей, економжи Реалiзацiя шновацшно! програми на пiдприемствi
Шдвищення рiвня шновацшно! активност кра!ни Пiдвищення рiвня шновацшно! активност пiдприемства
Як приклад розвитку шновацшно! дiяльностi для Укра1ни варто вико-ристати досвщ таких розвинених кра!н, як США та Япошя. США е найбшьшим iмпортером i посiдае друге мюце у свiтi за обсягом експорту товарiв i послуг. Японiя - порiвняно невелика, бiдна на природш ресурси кра!на, яка зазнала по-разки у Другiй свiтовiй вшш з великими втратами, проте посщае перше мiсце у свiтi за кшьюстю патентiв на душу населення i вважаеться передовим виробни-ком сучасно! електрошки i робототехнiки. Сукупна частка цих кра!н у свггово-му валовому продукт становить 30 %.
Японськiй моделi менеджменту притаманш: висока якiсть i низькi вит-рати, рiзноманiтнiсть моделей продукцп та !х характеристик, система бережливого виробництва, ставлення до ствробиниюв як до важливого активу компа-ни, довiчний найм, лiдерство на основi консенсусу, мiцнi зв'язки мiж компаш-ями, довгостроковi цiлi, внутрiшня диверсифжащя в галузi, що швидко розви-ваеться, тiснi взаемовiдносини з урядом.
Лщерсью позицп японських промислових компанш визначаються чин-никами iнновацiйного управлшня, до яких належать:
1) розширене фiнансування прикладних дослiджень i дослщно-конструк-торських розробок нових технологiй, всебiчне заохочення винахiдництва та науково! дiяльностi;
2) оригiнальна система виробничого менеджменту й ефектившсть стилю ке-рiвництва, нацiленого на взаемодiю з персоналом умх рiвнiв;
3) фiлософiя "Кайдзен".
Головною особливiстю управлiння японських компанш, на вщмшу вiд компанiй США, е те, що !х мета полягае не в тому, щоб одержати прибуток у максимально короткий термш, а в тому, щоб забезпечити постшне довгостроко-ве зростання. Зпдно з багатьма теорiями, устхи Японп приписують особливим нацiональним якостям - схильносп до узгоджених дш на всiх рiвнях вiд приватного до загальнонацюнального. Внаслiдок цього вся японська нащя об'една-лась, тдкоривши сво! особистi iнтереси загальнонацюнальним цiлям. Японськi
фiрми надають великого значення творчiй iнiцiативi працюючих i заохочують новаторський процес тд гаслом "Винахiдництво - це життя шженера". Японсь-кий менеджмент виходить i3 принципiв орiентацп на процес покращення стандарта, якосп, адаптивносп й досконалостi продукту, спрямованостi на вирь шення науково-технiчних завдань експериментального i прикладного характеру, яю мають комерцiйне значення, залучення робиниюв до творчого процесу, колективiзм в ухваленш рiшень.
Проте помилковою е думка, що в японських корпорациях структура пов-новажень повнiстю децентралiзована i найпоширенiшим в ухваленнi ршень е метод "знизу вверх". Саме в японських компашях влада централiзована, але в рамках ще! централiзацп беруть участь пiдсистеми, а для ухвалення рiшень не-обхiдний консенсус. Вище керiвництво успiшно дiючих японських компанш орiентовано на перспективу, виявляе шщативу в ухваленнi iнновацiйних рь шень i наполегливо 1х реалiзуе. Проте в межах групи ршення приймаються з участю всiх члешв групи на основi консенсусу. Отже, в японських компашях використовують широкий дiапазон пiдходiв до управлiння шноващями залежно вiд керiвництва корпорацiй. Велику увагу придiляють створенню глобально1 сггки патентування. Жорстка конкуренцiя йде за те, хто швидше запатентуе свою продукщю не тiльки у себе в кра!ш, а й у свт. Японськi фiрми використовують комплексний тдхвд до шновацшно! дiяльностi, починаючи вiд оргашза-цп виробництва, наприклад система "Just in time", яка була розроблена компа-шею "Toyota" i тепер використовуеться в США та в шших кра1нах, i до "тотального контролю якостГ'. НДДКР, дизайн, iнжинiринг i промислове виробництво були iнтегрованi в один цикшчний виробничий процес. Нова парадигма менеджменту людських ресуршв набула поширення, що сприяло участ всiх працюючих у розробленш й реалiзацil iнновацiйних щей. Суть ще! парадигми полягае в тому, що робиники одержують iнформацiю про д^яльнють компанп, знання i навики, як використовують для досягнення цшей компанп [6, с. 203]. З метою розвитку знань компанп реалiзують спецiальнi навчальнi програми (гуртки якосп), вводять новi принципи в систему заробино! плати та стимулювання персоналу, створюють команди (творчi проектнi групи), у яких працюють спе-щалюти з вивчення ринку, iнженери, розробники i технологи, виробники, на-уковщ.
Пiд час створення гуртюв якост використовують такi принципи:
1. Добровшьносл. Гуртки повиннi створюватися на добровшьнш основi. Вони формуються як невелию групи робiтникiв одного шдроздшу, що займа-ються на добровшьних основах проблемами управлiння якiстю.
2. Самовдосконалення. Члени гуртка повиннi виявляти бажання вчитися. Вод-ночас вони тдвищують свiй освiтнiй рiвень, удосконалюються у виробни-чому (професiйному) вщношенш, вивчають питання управлiння.
3. Взаеморозвитку. Члени гуртка повиннi прагнути до розширення свого кругозору i спiвпрацювати з членами iнших гуртюв, тобто мають пiдвищувати свою культуру.
4. Загально! участi в остаточному тдсумку. Кiнцевою метою гурткiв якост повинна стати повноцiнна участь усх робiтникiв в управлiннi якiстю [10, с. 143].
Також популярною в Японп стала вiдома у всьому свт система тотального контролю якост (TQC) - ефективна система, що поеднуе д!яльнють рiзних пiдроздiлiв оргашзацп, вiдповiдальних за розробку параметрiв якостi, тдтри-мання досягнутого рiвня якостi та його тдвищення, для забезпечення вироб-ництва й експлуатацп виробу на найбiльш економiчному рiвнi, за повного задо-волення вимог споживача.
Головними рисами тотального контролю якост в Японп е те, що: контроль якост Грунтуеться на професшних i особистих якостях робггаиюв, почи-наеться з навчання i закiнчуеться навчанням (загальне навчання старших i се-редшх менеджерiв, а також робггаиюв); рух на тдтримку поширення системи тотального контролю якост е загальнонацюнальним; усвщомлення того, що якiсть первинна, а прибуток вторинний; тотальний контроль якост орiентова-ний на покупця, а не на виробника. Завдання виробника не в тому, щоб вироби-ти продукт, а в тому, щоб його товар м^ бути проданим i задовольнив споживача [6, с. 206].
Не менш важливою в шновацшному розвитку Японп стала фiлософiя "Кайдзен". Вперше фшософто "Кайдзен" було застосовано у деяких японських компашях (включаючи "Toyota") i поширилася по всьому свiту. "Кайдзен" - фь лософiя, яка фокусуеться на безперервному вдосконаленнi процесiв виробниц-тва, розробки, допомiжних бiзнес-процесiв i управлiння, а також всiх аспекпв життя оргашзацп. У фшософп "Кайдзен" оргашзацп безперервно покращують усi функцп бiзнесу, в чому задiянi вш працiвники - вiд директора до звичайного робггаика. Покращуючи стандартизованi дп та процеси, "Кайдзен" мае на метi усунути всi втрати.
Для американсько! системи характерним е делегування всiх питань, пов'язаних iз забезпеченням якосп, певному адмiнiстративному пiдроздiлу, що спецiалiзуеться на аналiзi якостi продукцп i контролi. Усi цi функцп оргашзову-ють спецiалiсти пiдроздiлу. Керiвники американських компанiй пiдходять до управлшня iнновацiями (i фiрмою загалом) насамперед з позицш прибутковос-тi, увагу придiляють тiльки значним iнновацiям. У США невелик! i середнi (ри-зиковi) ф!рми е iнновацiйно-успiшними, а традицшш гiганти часто втрачають сво! позицп. Iнновацiйнi ф!рми i компанп працюють саме як група людей, орга-нiзованих для постшно! шновацп. Управлiння органiзацiею будуеться так, що змши стають нормою. пор!вняння кшькосп створених нових компанiй у США та Японп вщносно загально! кшькосп компанiй наведено у табл. 2.
Табл. 2. BidcomoK нових компанш у США та Японп
1969 1972 1975 1978 1981 1984 1987 1990 1993 1996
ЯПОН!Я 6,5 7,0 6,1 6,2 6,1 4,7 4,2 4,7 4,7 3,7
США - - - - - 14,3 14,8 13,8 13,5 13,7
Основна перевага американсько! оргашзацп шновацшно! д!яльносп по-лягае в децентралiзацil дослщних тдроздшв, незважаючи на диверсифжова-нють компанп. Централiзовано вiдбуваеться лише ухвалення стратегiчних шно-вацiйних рiшень - швестування мшьярдних кошпв на НДДКР, розроблення но-
вого продукту чи проекту. Таю стратепчш питання не можна делегувати вниз. KpiM того, децентралiзацiя ефективна з точки зору мотивацп персоналу, швид-ко! винагороди за досягнення, у протилежному разi люди залишать органiзацiю. Японщ бiльше орieнтованi на компанiю ^рму, довiчний найм), тому потреби в тш мотивацп, яку дае децентралiзацiя, у них менше. У США грошова винагоро-да i загроза ll втрати необхiднi для мотивацп керiвництва вiддiленням: у цьому випадку вiдповiдальнiсть мае бути чiтко визначена, щоб було зрозумiло, до яких результата керiвництво мае прагнути [6, с. 210].
У США фiнансовi ресурси надходять як вщ держави, так i вiд приватних фiрм, органiзацiй. Фiнансування всiх розробок i нововведень у США здiйснюеться приблизно в таких пропорщях: 35 % - з федерального бюджету (близько 200 млрд дол. США); 60 % - за рахунок власних кошта компанш; 5 % - з кошта урядiв штата та оргашв мюцевого самоврядування. Ушверсите-ти, коледжi та приватнi неурядовi оргашзацп беруть участь у фiнансуваннi на-уково-дослщно! дiяльностi i конструкторських розробок (НДДКР) на рiвнi 56 %. Для системи державно! тдтримки iнновацiй в США останнiм часом харак-терний розподiл програмно-цiльового тдходу. Фiнансування зосереджене як на прюритетних технологiчних (бiотехнологiя, енергетика, електронiка, охорона здоров'я), так i галузевих напрямках (аерокосмiчний, вiйськово-промисловий тощо). Близько 75 % НДДКР в аерокосмiчнiй промисловосп здiйснюеться на державних асигнуваннях. Науковi дослiдження щодо виробництва нових мате-рiалiв на 35 % фшансуе держава. Переважну частину даних розробок фшансуе федеральним урядом через систему гранта. Виконавча влада в США е провщ-ником нацюнально! полггаки у сферi шновацшно! дiяльностi. При цьому феде-ральний уряд не мае централiзованого органу управлiння науковими розроблен-нями i здiйснюе цю дiяльнiсть через невелику кiлькiсть агентств i компанiй. Ко-мерцiалiзацiю результата НДДКР регулюють понад 20 закошв i указiв президента США, що забезпечують баланс iнтересiв приватних компанiй-споживачiв НДДКР, унiверситетiв i держави як основного швестора НДДКР.
Починаючи з 80-х рокiв, американськi велик корпорацп здiйснили кар-динальну перебудову сво!х структур управлiння iнновацiйною дiяльнiстю. Нап-риклад, у структурi "General Motors" було створено проектно-цшьову групу з розроблення ново! моделi малолпражного автомобiля, водночас фiрма орiенту-валась i на створення ново! системи нас^зного управлiння, завдяки якiй пе-редбачалися розвиток горизонтальних взаемозв'язкiв мiж пiдроздiлами, введен-ня нових принцитв у систему заробiтноl плати i стимулювання персоналу. Компанiя "Crysler" розширила делегування повноважень. У 1990 р. вона вивела на ринок серт нових автомобЫв, якi користувались популяршстю. У 1994 р. обсяг продажу зрю (порiвняно з 1993 р.) на 20 %, а прибуток тдскочив на 246 %. Кожний ствробиник одержав винагороду в розмiрi 8 тис. дол. (рекорд за весь час юнування компанil). Секрет устху, як зазначив голова компанп Роберт 1тон, у розширенш повноважень. Р. 1тон продовжуе полггаку Лi Якокки початку 1980-х роюв. Як стверджуе менеджер, з того часу, як вш прийшов у "Crysler", вш жодного разу не брав учасп в ухваленнi ршень вiдносно товарiв. Для розроблення ново! моделi або вдосконалення старо! створюеться самокеро-
вана мiжфункцiональна команда, яка несе певну вщповщальшсть за долю проекту. Вищий менеджмент пропонуе лише щею, ставить перед командою висок цiлi та дае робггаикам повну свободу дш. Якщо виникають проблеми i розбiж-ностi, вони вирiшуються командою без участ керiвництва. За словами Р. 1тона, "ми не заважаемо, i люди працюють набагато краще, ретельшше, з гордiстю. Чи буде проект устшним, чи провалиться - цшком залежить вiд безпосереднiх його учасниюв". Одним з результатiв подiбноl оргашзацп е зниження витрат на розроблення нових моделей i висока швидюсть виходу на ринок [6, с.211].
На сьогоднi в Украш рiвень шновацшно! активностi, впровадження ш-новацiй та вiдтворення ринкового сегменту виробництва шновацшно! продукцп залишаеться недостатшм для забезпечення iнновацiйного прориву нацюнально! економiки. Згiдно з даними Державно! служби статистики Укра!ни, за останш роки iнновацiйна активнiсть промислових тдприемств була такою (табл. 3) [5]: Табл. 3. Ыновацшна активтсть промислових тдприемств Украти протягом
2006-2012
Показник Рiк
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Питома вага тдприемств, що займа-лися шноващями, % 11,2 14,2 13,0 12,8 13,8 16,2 17,4
Загальна сума витрат тдприемств, що займались шноващями 6160,0 10850,9 11994,2 7949,9 8045,5 14333,9 11480,6
Питома вага тдприемств, що впро-ваджували шновацп, % 10,0 11,5 10,8 10,7 11,5 12,8 13,6
Кiлькiсть впроваджених нових тех-нологiчних процесiв 1145 1419 1647 1893 2043 2510 2188
Таким чином, державi необхщно спрямувати свою дiяльнiсть на ство-рення сприятливих умов для активiзацil шновацшно! дiяльностi всiх учасникiв iнновацiйного процесу "щея - дослiдження - виробництво - реалiзацiя"; стиму-лювання штеграцп вiтчизняних пiдприемств до реалiзацil мiжнародних проек-тiв високотехнологiчного виробництва.
Стратепя iнновацiйного розвитку Укра!ни мае стати пею основою, яка дасть змогу забезпечити вдосконалення системи генерацп знань, формування щлюно! шновацшно! iнфраструктури та системи трансферу технологш, тдви-щення ефективносп управлiння iнтелектуальною власнiстю, стимулювання по-питу на iнновацil [7, с. 26]. Однак у практищ Укра!ни iнновацiйний розвиток не став одшею з головних характеристик зростання !! економжи. Протягом кiлькох роюв спостерiгались позитивнi тенденцil, але вони мали переважно тимчасовий характер i змiнювалися слабкими зрушеннями в економщг Це свiдчить про те, що шновацшш процеси в Украlнi е нестшкими та позбавленi чiтких довготер-мiнових стимулiв для iнновацiйноl дiяльностi [1, с. 28].
Спецiалiзованими органами державного управлшня було зроблено чима-ло справ для нiвелювання руйшвного впливу, завданого трансформацiйною кризою шновацшнш сферi. Проте прiоритетнi орiентири вищих оргашв влади постiйно знаходилися у сферi вирiшення гострих поточних економiчних проблем. Аналiзуючи розподiл функцш управлiння мiж вищими органами державно! влади, функцп мiнiстерств та вщомств з питань науково-технiчноl шнова-
цшно! политики, можна стверджувати, що апарат бшьшосп мiнiстерств та вь домств не налаштований на послiдовне проведення шновацшно! полiтики. Впм, i основний для шновацшно! политики Закон "Про шновацшну дiяльнiсть", сприяючи оргашзацп шновацшно! дiяльностi, все ж оминае 11 основш аспекти, залишаючи поза увагою основне питання - базовi шновацп [11, с. 151].
В Украш, яка мае висою показники розвитку сфер, що е первинними джерелами шновацшного розвитку, шновацшний потенцiал використовуеться, порiвняно з iноземними кра!нами, менш ефективно. Це створюе загрозу перет-ворення Укра!ни у державу, яка експортуе сировинш ресурси для промислового та штелектуального виробництва [8, с. 164]. Стан шновацшно! дiяльностi в Украш бiльшiсть експертiв-науковцiв визначають як кризовий i такий, що не вщ-повiдае сучасному рiвню шновацшних процесiв у кра!нах, для яких шновацшний розвиток е прюритетним завданням економiчно! стратеги [3, с. 184]. У табл. 4 наведено основш чинники, що стримують розвиток шновацшно! дiяль-ностi пiдприемств [12, с. 47].
Табл. 4. Чинники, що стримують шновацшну дiяльнiсть втчизняних
п'гдпршмсии!
Чинник Частка пiдприемств, %
Нестача власних коштiв 83,0
Недостатня фшаисова допомога держави 56,6
Велик витрати на нововведения 55,9
Високий екоиомiчиий ризик 38,9
Недоскоиалiсть закоиодавчо! бази 37,7
Тривалий термiи окупиостi нововведень 34,6
Ввдсутшсть коштiв у замовиикiв 31,7
Нестача шформацй про иовi технологи 19,5
Вщсутшсть можливостей для коопераци з штими пiдприемствами та иауковими оргаиiзацiями 18,5
Нестача шформацй про риики збуту 18,3
Вщсутшсть квалiфiковаиого персоналу 17,2
Вiдсутнiсть попиту иа продукцта 16,0
Несприйиятливiсть тдприемства до иововведеиь 14,5
З-помiж сприятливих чинниюв для впровадження нововведень видшя-ють таю: здатшсть керiвникiв пiдприемств i персоналу визначати та ощнювати економiчнi, сощальш, технологiчнi змiни у зовнiшньому середовищц орiентацiя керiвникiв на довгострокову перспективу, наявшсть чiтких стратегiчних цшей; розвинена система збуту i маркетингу, що здатна ощнювати ринковi тенденцп; безперервний пошук нових ринкових пропозицш; вмшня аналiзувати й реалiзо-вувати новi ще!. Зовнiшнiми чинниками виливу е: старшня наявних товарiв (скорочення життевого циклу), виникнення нових потреб покупщв, змша (вплив моди) смакiв i прiоритетiв споживачiв, пiдвищення рiвня конкуренци [11, с. 153].
Щоб в Укра!ш все ж таки розвивалась шновацшна дiяльнiсть, необхiдно здiйснити комплекс органiзацiйно-економiчних заходiв, що охоплюватимуть: проведення ефективно! державно! шновацшно! политики, погоджуючи темпи i пропорцп розвитку науки, технологш i виробництва; вдосконалення мехашзму
захисту прав штелектуально! власностi та процедур патентного захисту шнова-цiй; забезпечення сприятливого ктмату для створення власних наукомютких виробництв повного циклу завдяки використанню рiзних форм державно! шд-тримки; розвиток шновацшно! iнфраструктури через покращення системи ш-формацiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi, сертифжацп та впрова-дження розробок, тдготовки i перепiдготовки кадрiв; забезпечення комерщаль зацп наукових результата завдяки формуванню основ для ефективного партнерства державного та тдприемницького секторiв в iнновацiйнiй сферi; роз-ширення мiждержавного спiвробiтництва у галузi наукових розробок та шновацшно! дiяльностi, координацп зусиль у питаннях розвитку прiоритетних для кiлькох держав напрямiв.
Висновки. Реалiзацiя розглянутого комплексу органiзацiйно-економiч-них заходiв щодо розвитку шновацшно! дiяльностi в Укра!ш дасть змогу знач-но пiдвищити рiвень шновацшно! активностi промислових пiдприемств, стабь лiзувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використову-вати внутрiшнi та залучеш зовнiшнi швестицп на шновацшну дiяльнiсть. Про-вiдним напрямом у процес переходу Укра!ни до шновацшного розвитку мае стати полiпшення швестицшного клiмату в Укра!ш i всебiчне стимулювання нацiонального капiталоутворення та швестицшних процесiв. Також для всебiч-ного розвитку шновацш в Укра!ш можна використовувати досвщ розвинених кра!н, таких як США та Япошя, яю займають лiдируючi позицп у свгговш шно-вацiйнiй дiяльностi.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про шновацшну д1яльшсть" вщ 4 липня 2002 р., № 40 - IV. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua.
2. Амоша О.1. ¡нновацшний шлях розвитку Укра!ни: проблеми та ршення / О.1. Амоша // Економют. - 2008^ - № 6. - С. 28-34.
3. В1вчар О.Й. ¡нновацшна д!яльшсть в Укра!ш та напрямки II розвитку / О.Й. Ивчар, Н.М. Паранька // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.9. - С. 183-187.
4. Гвоздю С.Ю. Заруб!жний досвщ актив!заци шновацшно! д!яльносп на тдприемствах / С.Ю. Гвоздю // НУ "Льв!вська полггехнжа". - Льв!в : Вид-во НУ "Льв!вська полггехнжа", 2011. -С. 130-131.
5. Державна служба статистики : Изд-во "Наука" та шноваци. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Краснокутська Н.В. ¡нновацшний менеджмент : навч. поабн. / Н.В. Краснокутська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
7. Луцька Н.1. Теоретичш основи i практика запровадження шновацш в Укра!ш / Н.1. Луць-ка // ¡нвестици: практика та досвщ. - 2009. - № 20. - С. 26-28.
8. Порохня В.М. Дослщження шновацшно! д!яльносп в Укра!ш та напрямки !х розвитку / В.М. Порохня, О.В. Рубшчик // Держава та регюни. - 2009. - № 4. - С. 163-166.
9. Портер М. Японская экономическая модель: Может ли Япония конкурировать? / Майкл Портер, Хиротака Такеути, Марико Сакакибара : пер. с англ. - М. : Изд-во "Альпина Бизнес Букс", 2005. - 262 с.
10. Сшн Р.1. Практика тотального менеджменту : навч. пошбн. / Р.1. Сшн, Р. Коуп; Технол. ун-т Подшля. - Хмельницький : Вид-во ТУП, 2000. - 248 с.
11. Скрипко Т.О. ¡нновацшний менеджмент : тдручник / Т.О. Скрипко. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 423 с.
12. Щербань В.М. Товарно-шновацшна жштика : навч. пошбн. / В.М. Щербань, Л. Л., Ко-зубенко. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 396 с.
13. Юринець З.В. 1нвестицшний та iнновацiйний менеджмент / З.В. Юринець, Л.Й. Гни-лянська. - Львiв : Вид. центр ЛНУ ím. 1вана Франка, 2012. - 320 с.
Юринец З.В., Задорожный Д.Б., Звир В.В. Развитие инновационной деятельности в Украине и мире
Рассмотрены понятие инновационной деятельности, задачи и условия управления инновационной деятельностью. Исследован опыт развития инновационной деятельности в США и Японии. Проанализированы современное состояние инновационной деятельности в Украине и перспективы ее развития. Приведён перечень факторов, которые сдерживают развитие инновационной деятельности в Украине и комплекс мероприятий для ее активизации.
Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, инновационное развитие, факторы активизации инновационной деятельности.
Yurynets Z.V., Zadorozhny D.B., Zvir V.V. Development of innovative activity in Ukraine and worldwide
The concept of innovative activity, tasks and condition of management innovative activity is considered. Experience of development of innovative activity is investigated in the USA and Japan. The modern state of innovative activity in Ukraine and prospect of her development is analysed. The list of factors that restrain development of innovative activity in Ukraine and complex of measures for her activation is given.
Keywords: innovations, innovative activities, innovative development, the management of innovative activity, foreign experience, the factors of innovative activity.
