CC BY
70
УДК 336.22:001(477) Юл1я Олександр1вна Мазур,
канд. екон. наук 1нститут економши промисловосп НАН Укра1ни, Ки1в
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ НДДКР В УКРА1Н1: ДОСВ1Д 1ННОВАЦ1ЙНО РОЗВИНУТИХ КРА1Н
Вибiр Укра'ною стратегiчного курсу економiчного розвитку держави шляхом штеграцп у Свропейське Ствтова-риство, що визначено у посланш "Про внутрiшнe та зовшшне становище Укра'-ни в 2015 рощ" [1, с. 228], визначае впро-вадження змiн, спрямованих на форму-вання сприятливих умов шновацшного середовища для вiтчизняних й шоземних пiдприемств, якi здiйснюють дiяльнiсть на територп кра'ни. Вiдомо, що державна пол^ика держав-членiв СС спрямована на стимулювання сприятливого швести-цшного клiмату у сферi шновацшно'' дiя-льностi суб'ектiв господарювання. За да-ними Свропейського комiтету статистики [2], у 2014 р. видатки на дослщження та розробки у кра'нах СС зросли в серед-ньому до 283 млрд евро. У 2013 р. вони склали 2,03% ВВП та у 2014 р. збшьши-лися на 15% порiвняно з 2004 р. Найбь льшими таю видатки були у Фшляндп (3,17% ВВП), Швецп (3,16% ВВП) та Дани (3,05% ВВП), а найменшими - в Ру-мунп (0,38% ВВП), Латвii (0,69% ВВП) та Сербп (0,77% ВВП). В Укрш'ш питома вага видатюв на iнновацiйну дiяльнiсть у загальному обсязi ВВП скорочуеться: якщо в 2004 р. вона складала 1,3%, то в 2014 р. зменшилася майже в 2,7 раза та склала 0,49% [3]. Ураховуючи те, що в умовах фшансово'' та пол^ично'' кризи в Укрш'ш загальний обсяг ВВП у порiв-няльних щнах постшно скорочуеться, зниження питомо'' ваги iнновацiйних ви-трат у ВВП свщчить про недостатне за-безпечення розвитку шновацшно'' скла-дово'' економiки Укра'ни.
Проблемам стимулювання шновацшного розвитку економши Украши присвячено низку наукових праць, серед яких важливе мюце посщають сучаснi дослщження тд керiвництвом В. Гейця [4], де обгрунтовано необхiднiсть змiни засад економiчного розвитку в Укршш та створення умов для активного викорис-тання можливостей втизняного науко-во-техшчного й iнновацiйного потенща-лiв; М. Диби i Т. Майоровоï [5], як ви-значають напрями пщвищення ролi шве-стицiйноï полiтики держави у стимулю-ваннi економiчного розвитку краши, фо-рмуваннi iнвестицiйних ресурав суб'ек-тiв господарювання; C. 1лляшенка [6], де розкриваються проблеми державно'1' по-лiтики щодо забезпечення шновацшного розвитку промисловосп; О. Амош^ А. Землянкiна та I. Шдоричево'1' [23; 31] щодо визначення поточного стану й ос-новних проблем шновацшно'1' дiяльностi у промислових регiонах Украши, а також щодо обгрунтування доцшьносп збшь-шення якостi дiючоï системи державного управлшня iнновацiями на нащонально-му та регiональному рiвнях з метою при-скорення структурних реформ на основi розвитку комунiкацiйних взаемозв'язюв органiв влади з наукою, бiзнесом та сус-пiльством.
Зарубiжнi автори при дослщженш iнновацiйного розвитку економши придь ляють увагу державним шструментам стимулювання наукових дослiджень i розробок у крш'ш. Так, наприклад, J. Fichtner i A. Michel [7] аналiзують особливос-
© Ю.О. Мазур, 2016
tí використання швестищйного податко-вого кредиту на проведення наукових до-слщжень та розробок у США з метою об-грунтування його економiчноi ефектив-ностi. Автори дiйшли висновку, що осно-вними вимогами щодо забезпечення ефе-ктивностi використання такого стимулу мають бути такi: по-перше, незмiннiсть умов надання iнвестицiйного податково-го кредиту, що дозволяе тдприемствам мати впевненiсть при плануваннi майбу-тнiх iнвестицiй; по-друге, заборона на законодавчому рiвнi внесення поправок щодо повернення податкового кредиту; по-трете, визначення квалiфiкованих ви-трат (з метою оподаткування) мають бути розширеш та максимально спрощеш.
У дослщженш A. Rao [8] викладено аналiз попереднiх праць щодо оцiнки еластичносп iнвестицiй у науковi досль дження та розробки вщ фiскальних сти-мулiв у США, Канадi та Австрали; вияв-лено переваги та недолши надання пода-ткового кредиту; визначено дощльшсть його надання нарiвнi з iншими держав-ними стимулами (наприклад, урядовими грантами, розширеним захистом прав ш-телектуально'1' власност тощо) тим тд-приемствам, яю iнвестують кошти у роз-робку нових бютехнологш загальносвi-тового значення.
Аналiз впливу швестищйного пода-ткового кредиту на величину квалiфiко-ваних витрат тдприемства в умовах ре-формування податкового законодавства через змшу ставки такого кредиту протя-гом 2000-2003 рр. у Япони виконано у робот H. Kasahara, K. Shimotsu та M. Suzuki [9]. За податковою реформою 2003 р. японським урядом запроваджено загальну систему податкового кредиту-вання, вщповщно до яко'1' сукупний по-датковий кредит став значно бшьшим, шж був при прирiснiй системi до 2002 р. включно. Проведенi авторами досль дження показали, що сукупш витрати на науковi дослiдження та розробки в
2003 р. були б нижчими на 3,0-3,4% за вщсутносп реформування мехашзму надання податкового кредиту, а також вони були б бшьшими на 3,1-3,9% за умови не обмеження суми податкових кредипв.
В Укра'ш дослщження податкового стимулювання iнновацiйного розвитку економши базуеться, з одного боку, на ощнщ методiв податкового регулювання дiяльностi суб'ектiв господарювання -через ощнку впливу податкових стимулiв на ефектившсть розвитку економiки Укра'ни [10; 11]; з шшого - на аналiзi за-рубiжного досвiду щодо шновацшного розвитку економiки за допомогою вщпо-вiдних податкових iнструментiв: у досль дженнях [12; 13] висвiтлюються особли-востi iнновацiйного розвитку в розвину-тих кра'нах свiту та кра'нах з емерджент-ною економiкою, а також аналiзуються напрями податкового стимулювання нау-кових дослiджень та розробок у них. I. Алексееев та Р. Желiзняк [14] узагаль-нюють досвiд розвинутих кра'н, як за-стосовують податковi стимули шнова-цшно'' дiяльностi пiдприемств, i визна-чають, що найбiльш розповсюдженими 'х видами е податковий кредит i спецiальнi вирахування; авторами дослiдження [15, с. 159] на основi аналiзу зарубiжного до-свiду обгрунтовуються напрями вдоско-налення бюджетного та податкового стимулювання iнновацiй в Укрш'ш.
У цiлому зарубiжнi пiдходи спря-мованi на вирiшення проблеми тдви-щення ефективностi податкових стимулiв шновацшного розвитку економши вщпо-вщно'' держави, а втизняш - на пошук оптимального механiзму податкового стимулювання тдприемств в умовах об-меженостi фшансових ресурсiв й шсти-туцiйних перетворень в Укршш. На вщ-мшу вiд здiйснених дослiджень, пропо-нуеться тдхщ, який, базуючись на аналь зi актуальних трендiв у податковому за-конодавствi та податковiй полггищ рiз-них груп кра'н св^у (розвинених i тих,
що розвиваються) у посткризовий перiод, передбачае обгрунтування напрямiв по-даткового стимулювання НДДКР в Укра-"ш з урахуванням нов^шх тенденцiй роз-витку п економiки та iнститутiв.
Метою статп е виявлення перспектив й обгрунтування механiзмiв податко-вого стимулювання НДДКР в Укра'ш в умовах подолання наслщюв економiчноi кризи з урахуванням особливостей су-часного етапу реформування господарсь-кого законодавства, специфши сформо-ваного шституцшного середовища i стра-тегiчних напрямiв розвитку економiки держави.
Прийнятi протягом останнього часу змши в податковому законодавсга Укра-'ни спрямованi на забезпечення податко-вими надходженнями бюджетiв уах рiв-нiв. Надаючи податковi пшьги, Податко-вим кодексом Укра'ни (ПКУ) обмежено введення податкових стимулiв, спрямо-ваних на розвиток шновацшно'' дiяльнос-тi суб'ектiв господарювання. Згiдно зi змiнами, внесеними до ПКУ, з початку 2015 р. виключеш статп про податкове стимулювання впровадження тдприемс-твами енергоефективних технологiй, а також про надання тимчасових пшьг з податку на прибуток, отриманий вщ таких напрямiв дiяльностi:
виробництво бюпалива;
виробництво електрично'' i теплово'' енергл та/або виробництво теплово'' енергл з використанням бiологiчних видiв палива;
виробництво технiки, обладнання для виготовлення та реконструкцп технь чних i транспортних засобiв, у тому числi самохiдних сiльськогосподарських машин та енергетичних установок, яю спо-живають бюлопчш види палива.
У сучасних умовах ПКУ не перед-бачено скорочення податкових зобов'я-зань платниюв податюв у результатi здш-снення ними шновацшно'' дiяльностi. Винятком е дiяльнiсть пiдприемств, яку
визначено у ст. 142 ПКУ, що не мае без-посереднього вщношення до шновацш [17, ст. 142], а також у п. 2 ст. 4 Закону Укра'ни "Про стимулювання швестицш-но'' дiяльностi у прюритетних галузях економiки з метою створення нових ро-бочих мюць" [16, ст. 4] як ту, що нале-жить до прюритетних галузей економши Укра'ни та вщповщае вимогам до загаль-но'' кошторисно'' вартостi (3 млн евро -для суб'екпв великого пiдприемництва, 1 млн евро - для суб'екпв середнього тдприемництва, 500 тис. евро - для суб'екпв малого тдприемництва) та кь лькосп створених нових робочих мюць для працiвникiв виробництва.
На практищ податкове стимулювання шновацшно'' дiяльностi в Укра'т розкриваеться через звшьнення вiд опо-даткування основними бюджетоутворю-ючими податками законодавчо встанов-лених видiв господарсько'' дiяльностi в умовах дп таких чинникiв:
неузгодженiсть та фрагментарнiсть державно'' полiтики у сферi НДДКР;
недостатне фiнансування держав-них програм у сферi НДДКР, науково'' i науково-техтчно'' дiяльностi в Укра'ш;
вiдсутнiсть оргатзацшно'' та фшан-сово'' пiдтримки iнновацiйних пiдпри-емств;
вiдсутнiсть ефективно'' системи контролю за шновацшною дiяльнiстю тд-приемств й обгрунтованого механiзму коригування шновацшно'' полiтики.
Сучасна практика шновацшного розвитку багатьох держав св^у як з роз-виненою, так i з економiкою, що розвива-еться, передбачае значне зростання шве-стицiй у НДДКР. Державн органи влади у европейських кранах, кранах Азп, Шв-денно'' Америки та США визнають важ-ливють iнвестування в iнновацiйнi скла-довi розвитку в^чизняно'' економiки. Одним iз найбiльш гнучких iнструментiв державно'' пол^ики у сферi iнновацiй ви-ступають податковi стимули НДДКР.
Вибip пoдaткoвих cтимyлiв HДДKР 3a-лeжить вiд мaкpoeкoнoмiчних чинникiв, тaких як piвeнь iннoвaцiйнoгo poзвиткy тa зтачних pинкoвих пpoвaлiв у cфepi ^ЦД^, cтpyктypa пpoмиcлoвocтi тa po-змip пiдпpиeмcтв, ocoбливocтi oпoдaткy-вaння пpибyткy пiдпpиeмcтв. Haпpиклaд, Швeцiя тa Фiнляндiя нe нaдaють cyбcидiï тa те зacтocoвyють пiльгoвe oпoдaткy-вaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, aлe мaють виcoкий piвeнь пpивaтних витpaт нa HДДKР. Iншi ^шни (нaпpиклaд, Hoвa Зeлaндiя) вiддaють бiльшy пepeвaгy cyб-cидiям, шж пoдaткaм, щoб peaлiзyвaти цiлi HДДKР тa зaпoбiгaти зaгpoзaм тейт-paльнocтi пoдaткoвoï cиcтeми. Вeликo-бpитaнiя, США тa Фpaнцiя викopиcтoвy-ють ^мб^щю cyбcидiй тa пoдaткoвих cтимyлiв для cтимyлювaння пpивaтних iнвecтицiй у ^Д^Р.
Зaлeжнi вiд iнcтитyцiйних ocoбли-вocтeй poзвиткy eкoнoмiки вiдпoвiднoï дepжaви, пoдaткoвi cтимyли HДДKР e eфeктивним iнcтpyмeнтoм для cпpияння зaпpoвaджeнню НДДДР у пpивaтнoмy ceктopi. Цe пoв'язaнo з тим, щo вoни мo-жуть збiльшyвaти пpивaтнi витpaти нa дocлiджeння дo кiлькocтi, eквiвaлeнтнoï в cepeдньoмy витpaтaм пoдaткoвих дoхo-дiв. Одтак eфeктивнicть пoдaткoвих сти-мyлiв HДДKР визнaчaeтьcя дизaйнoм 3a-хoдiв щoдo цiлeй пoдaткoвoï пoлiтики. Ocнoвними хapaктepиcтикaми дизaйнy пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР e тa-кi:
1) aдмiнicтpyвaння - визнaчeнicть у пoдaткoвiй пiдтpимцi ^Д^Р дoзвoляe зaбeзпeчити дoвгoтepмiнoвe плaнyвaння дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa;
2) фopмa пoдaткoвoгo стимулу -пoдaткoвi знижки тa пoдaткoвi кpeдити нa HДДKР cпpямoвaнi та oтpимaння piзнoгo eфeктy для вeликих тa мaлих пщ-пpиeмcтв, a тaкoж нa пpийняття piшeння щoдo HДДKР;
3) фopмa витpaт ^б^мт aбo ^и-picнi HДДKР) - викopиcтaння пoдaткo-вих cтимyлiв 3a oб'eмними витpaтaми нa HДДKР aбo 3a витpaтaми, якi зpocтaють у пoтoчнoмy пepioдi пopiвнянo з пoпepeд-нiм, мae piзнi aдмiнicтpaтивнi тa фiнaн-coвi нacлiдки;
4) цiльoвий хapaктep - oб'eктaми нaдaння пoдaткoвих cтимyлiв HДДKР e iннoвaцiйнi po3PO6^ мaлих пiдпpиeмcтв, cyмicнi дepжaвнo-пpивaтнi дocлiджeння тoщo;
5) нaпpям HДДKР - пoдaткoвi сти-мули мoжyть бути cпpямoвaнi нa фyндa-мeнтaльнi дocлiджeння aбo пpиклaднi HДДKР зaлeжнo вщ чacoвoгo пepioдy пpoвeдeння дocлiджeнь;
6) пoлoжeння щoдo yхилeння вiд cплaти пoдaткiв - зaпpoвaджeння OTe-цiaльних пoлoжeнь зaпoбiгae yхилeнню пiдпpиeмcтв вщ cплaти пoдaткiв у pa3i бaжaння oтpимaти пoдaткoвi cтимyли для нeoбrpyнтoвaних HДДKР;
7) вимoги для iнoзeмних тд^и-eмcтв - пoдaткoвi пpaвилa у cфepi стиму-лювaння ^Д^Р впливaють нa i^e-cтицiйнo-iннoвaцiйнy пpивaбливicть ^шни у cфepi пpoвeдeння мiжнapoдних дocлiджeнь.
Aнaлiз дocвiдy викopиcтaння пoдaт-кoвих cтимyлiв HДДKР в iннoвaцiйнo poзвинyтих ^штах cвiтy [7; 9; 18] дoзвo-ляe видiлити pяд aдмiнicтpaтивних pe^-мeндaцiй щoдo пpoвaджeння пoдaткoвих cтимyлiв HДДKР. Сepeд них ocoбливe знaчeння мaють чiткicть, лoгiчнicть i те-peдбaчyвaнicть у нaдaннi дepжaвoю пo-дaткoвих cтимyлiв ^Д^Р для тд^и-eмcтв, якi пpиймaють piшeння щoдo pea-лiзaцiï iннoвaцiйних poзpoбoк. Heoбхiднo чiткo визнaчити, щo HДДKР мae пpaвo нa пoдaткoвий cтимyл. Визнaчeнicть пщ-пpиeмcтвa щoдo нaдaння пoдaткoвoгo cтимyлy HДДKР дoзвoляe йoмy плaнyвa-ти гocпoдapcькy дiяльнicть пpoтягoм вщ-пoвiднoгo пepioдy. Якщo тaкий пepioд
часу е тривалим, то ефектившсть подат-кового стимулювання НДДКР збшь-шуеться. Надмiрно складнi схеми адмь нютрування податкового стимулювання НДДКР або таю, що часто змiнюються, е стримуючим чинником iнвестицiй у НДДКР.
При впровадженн податкових кре-дитiв (знижок) у сферi НДДКР необхiдно враховувати витрати на дотримання ви-мог надання податкового кредиту, яю можуть бути особливо обтяжливим для невеликих тдприемств. Так, дослщжен-ня, проведет для Канади, показали, що витрати на дотримання таких вимог склали 15% вщ вартост податкового кредиту на НДДКР для малих тдприемств порiвняно з 5,5% для великих тдприемств [18, а XIV-XV].
У св^овш практищ поширеним е використання податкових стимулiв НДДКР, яю спряють збiльшенню кваш-фшованих витрат пiдприемств на прове-дення НДДКР. Економiчними категорiя-ми, на яю може поширюватися вплив податкових стимулiв, можуть бути таю:
витрати на НДДКР - база стимулювання включае рiзноманiтнi витрати, яю в деяких кранах можуть бути обмежет квалiфiкованими витратами на придбан-ня машин й обладнання, а в деяких - ви-тратами, яю здiйснюються у кра'ш;
заробiтна плата у сферi НДДКР -базою стимулювання е фонд заробггно'' плати пiдприемства, пратвники якого зайнятi у сферi НДДКР;
витрати штелектуально'' власностi: за базу стимулювання приймаються ви-трати на придбання патенпв, швестицп в нематерiальнi активи чи придбання но-вих технологш;
витрати на НДДКР та штелектуаль-но'' власностi - база стимулювання включае як витрати на НДДКР, так i витрати штелектуально'' власносп;
дискрецiйна база - деяю кра'ни ви-користовують нижчi ставки податку на
прибуток тдприемств, яю здiйснюють iнновацiйну дiяльнiсть;
прибуток штелектуально'' власнос-тi - базою стимулювання е прибуток, отриманий вщ комерцiалiзацii продуктiв, захищених правом штелектуально'' влас-ностi.
Визначення квалiфiкованих витрат залежить вщ кра'ни, в якш використову-ються податковi стимули НДДКР. Деяю кра'ни за 'х допомогою стимулюють ви-датки, спрямованi на розвиток фундаме-нтальних дослiджень [7, с. 19, 26; 20, с. 408-409]. Ураховуючи п обставини, що використання податкового стимулювання видатюв на НДДКР на етат проведення фундаментальних дослiджень пов'язане з високим ступенем ризику i таке стиму-лювання можуть дозволити лише розви-нет держави зi сталою економiкою, най-бiльш поширеним у кра'нах е податкове стимулювання витрат, пов'язаних з упро-вадженням прикладних дослщжень, що супроводжуеться меншим ризиком та вщ чого користь для економши е бiльш яв-ною.
У деяких кра'нах вважаеться, що податковi стимули НДДКР мають нада-ватися протягом усього перiоду розробки й упровадження iнновацiйного продукту в господарську дiяльнiсть пiдприемства. Наприклад, до квашфшованих витрат на проведення НДДКР в аерокосмiчнiй промисловостi Великобританй [25, с. 14] вщносять заходи, пов'язат з вивченням, дослiдженням, розробкою продукпв, тех-нологiй, прототипiв, зразкiв, призначених для пщтримки або розширення знання (або технолог^' базового рiвня), тесту-ванням i сертифiкацiею щодо подальшо-го виробництва.
Найбiльш поширеними формами податкових стимулiв НДДКР, якi позна-чаються на величит квалiфiкованих витрат, е таю:
податковi кредити - через скоро-чення податкового зобов'язання пщпри-
eмcтв. Вoни мoжyть зacтocoвyвaтиcя дo пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтвa ^op-пopaтивнoгo пoдaткy) aбo пoдaткy нa дo-хiд фiзичних ocí6, зaйнятих у cфepi HДДKР;
пoдaткoвi знижки - 4epe3 виpaxy-вaння кoштiв та HДДKР i3 cyкyпнoгo дo-хoдy пiдпpиeмcтвa з мeтoю дocягнeння oпoдaткoвyвaнoгo дoхoдy;
пoдaткoвa aмopтизaцiя - чepeз вщ-cтpoчкy зi cплaти пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв. Вoнa дoзвoляe знижyвaти вapтicть пpидбaних ocнoвних зacoбiв зa вищими cтaвкaми в пepшi poки викopиc-тaння aктивy, щo змeншye зaгaльний oпoдaткoвyвaний пpибyтoк у вiдпoвiднi пepioди 4acy.
У зaгaльнoмy poзyмiннi з пoзицiй пiдпpиeмcтвa вибip пoдaткoвoгo кpeдитy aбo знижки у cфepi HДДKР зaлeжить вiд eфeктивнoï гpaничнoï cтaвки пoдaткy нa ^ибуток пiдпpиeмcтв. Зaзвичaй вeликим пiдпpиeмcтвaм мoжyть нaдaвaтиcя як пo-дaткoвi кpeдити, тaк i пoдaткoвi знижки та ^Д^Р, якi e нижчими зa ïx cyкyпнi пoдaткoвi зoбoв'язaння. Heвeликi тд^и-eмcтвa, якi нe мaють знaчниx пoдaткoвиx зoбoв'язaнь, мoжyть oтpимaти бiльшe pиcтi вiд пoдaткoвиx знижoк, якi нижчi ïx oпoдaткoвyвaнoгo пpибyткy.
Oднaк дeякi ^шни (нaпpиклaд, Вe-ликoбpитaнiя [24, с. 8], Kaнaдa [18; 24, c. 46]) мaють мoжливicть нaдaвaти нeвeли-ким пiдпpиeмcтвaм пoдaткoвi кpeдити у cфepi HДДKР. Пoдaткoвi знижки нa ^Д^Р виcтyпaють видoм cyпep-знижки, якa нeпpямo зapaxoвyeтьcя дo квaлiфiкo-вaниx видaткiв. Тoмy для дeякиx тд^и-eмcтв пoдaткoвi кpeдити нa HДДKР e бшьш eфeктивними пpи пpийняттi pi-шeння щoдo HДДKР, нiж пoдaткoвi знижки, у зв'язку з тим, щo пoдaткoвий ^e-дит вiдpaзy вiднocитьcя дo фiнaнcoвoгo кoштopиcy пiдпpиeмcтвa. Kpeдити, тaким чинoм, e бшьш вщчутними з пoзицiй зa-бeзпeчeння квaлiфiкoвaниx витpaт пвд-пpиeмcтвa тa бiльш пiдxoдящими дo зa-oxoчeння iнвecтицiй у HДДKР. ^му pa-
зoм зi знижкaми вoни e дieвим iнcтpyмe-нтoм cтимyлювaння iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi пiдпpиeмcтв.
Вибip oб'eмнoï aбo ^Hpic^'i cxeми витpaт нa HДДKР зaлeжить вiд oцiнки кoжнoю кpaïнoю ïx пepeвaг i нeдoлiкiв. Oб'eмнa cxeмa витpaт e нaйпpocтiшoю як для пiдпpиeмcтв, тaк i для дepжaви. Вe-лию пiдпpиeмcтвa, якi пpoвoдять знaчнy кшькють HДДKР, вiддaють пepeвaгy oб'eмнiй cxeмi витpaт нa HДДKР. Вoни ввaжaють, щo пpиpicнi cxeми нe вpaxo-вують циклiчнy пpиpoдy дocлiджeнь, яю здiйcнюють cyб'eкти гocпoдapювaння, тa виpoбничi цикли, a тaкoж тe, щo в тaкиx yмoвax пiдпpиeмcтвa те мoжyть збepiгaти кoшти нa зpocтaння виpoбництвa у ïx фь нaнcoвoмy кoштopиci нa HДДKР. ^и-picrn cxeми мoжyть pyйнyвaти здaтнicть вeликиx пiдпpиeмcтв oтpимyвaти кopиcть вiд пoдaткoвиx cтимyлiв в yмoвax дoвгo-cтpoкoвoгo iннoвaцiйнoгo плaнyвaння, a тaкoж cкopoчyвaти знaчнy чacтинy джe-peл фiнaнcyвaння HДДKР. У тoй жe 4ac oб'eмнi cxeми пoдaткoвoгo cтимyлювaн-ня ^Д^Р e дocтaтньo зaтpaтними для ypядy, aлe мoжyть cпpияти зpocтaнню пpибyткy вeликиx пiдпpиeмcтв для йoгo cпpямyвaння як iнвecтицiй нa ^Д^Р. А бiльш cклaднi зa дизaйнoм тa aдмiнicтpy-вaнням пpиpicнi пoдaткoвi cxeми мoжyть бути кpaщими для нoвиx дocлiджeнь тa мaлиx пiдпpиeмcтв.
У цiлoмy пpиpicнi пoдaткoвi cxeми мoжyть бути бiльш eфeктивними в yмo-вax cпiввiднoшeння вapтocтi ^Д^Р тa йoгo якocтi зa yмoви, щo визнaчeнo бaзo-вий пepioд пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР для униктення xибнoгo пoдaткo-вoгo cтимyлювaння пiдпpиeмcтв. Тaкi cxeми мoжyть пpизвecти дo викpивлeнь у пoвeдiнцi пiдпpиeмcтв з мeтoю зa-бeзпeчeння мaкcимaльнoгo дocтyпy дo пoдaткoвиx кpeдитiв. Цe мoжe бути чacт-кoвo пoдoлaнo зa paxyнoк викopиcтaн-ня фiкcoвaниx aбo мaкcимaльниx квa-лiфiкoвaниx видaткiв та ^Д^Р як бa-зи для пoдaткoвoгo cтимyлювaння
НДДКР. Податковi кредити на основi таких схем мають достатнш стимулюючий ефект для пщприемств, щоб збшьшувати 'х квалiфiкованi витрати на проведення НДДКР.
Цшьовий характер податкових сти-мулiв на НДДКР проявляеться в такому. Вщомо, що вони е доступними для пщприемств, рiзних за розмiром, видами економГчно'' дiяльностi та напрямом проведення наукових дослщжень, якi можуть бути фундаментальними чи прикладни-ми, виконуватися самостшно або спiльно з державними науково-дослщними уста-новами. Ураховуючи це, багато податко-вих стимулiв на НДДКР затребуваш великими пщприемствами, якi здiйснюють бiльшу частку шновацшних дослiджень. Податковi заходи, спрямованi на малi пiдприемства, зазвичай не мають значно-го впливу на сукупш iнвестицiйнi витрати, але можуть стимулювати граничнi iнновацiйнi витрати. Так, податкове сти-мулювання шновацшно'' дiяльностi невеликих пiдприемств допомагае 'м у перiод створення та на початку розвитку шно-вацшно'' дiяльностi, тому що на перших етапах вони не можуть бути достатньо прибутковими, щоб скористатися перевагами податкових стимулiв. Також усе бшьш популярним об'ектом для надання податкових стимулiв у сферi НДДКР стае проведення наукових дослщжень за контрактом або спшьно з державними нау-ково-дослщними iнститутами й ушверси-тетами. Таким чином, податкове стиму-лювання НДДКР мае цiльову спрямова-нiсть та орiентоване на: пщприемства пе-вних видiв економГчно'' дiяльностi; ново-створенi пiдприемства, якi е бшьш шно-вацiйними та менш прибутковими, нiж iншi пiдприемства; стратепчно важливi напрями наукових дослiджень (напри-клад, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, бютехнологи тощо).
Пiдходи до iнновацiйного розвитку економши в кожнiй державi рiзнi. Так, у США здiйснюеться фшансування зако-
нодавчо закрiплених напрямiв фундамен-тальних дослiджень, але в умовах вшьно'' конкуренцГ' приймаеться рiшення, яю технологи розширювати в 6Гльших масштабах. У Кита'', де витрати на НДДКР досягли рГвня 2,2% вщ ВВП у 2015 р., значна частка швестицш спрямовуеться в новГ види економГчно'' дГяльностГ (на-приклад, масштабне розмiщення пщ-приемств, що використовують еколопч-но чисту енерпю або провГднГ грГд-технологл) порГвняно з фГншнсувшнням фундаментальних г прикладних наукових дослiджень Г розробок. Але при рГзних пГдходах до шновацшного розвитку еко-номГк багато держав широко використовують вщповщний шструментарш сти-мулювання ГнвестицГй та шновацш у НДДКР. У даний час у €С тГльки Имеч-чина та ЕстонГя не застосовують шстру-менти, спрямованГ безпосередньо на податкове стимулювання шновацш.
Використання податкових стимулГв на НДДКР може супроводжуватися ухи-ленням вщ сплати податкГв пГдприемст-вами у випадку, коли неквалГфшоваш витрати заявляються пщприемством-платником податкГв як тГ, що потребують податкового стимулювання шляхом на-дання податкового швестицшного кредиту тощо. НГмеччина е одшею з кра'н ОЕСР, яка в середиш 1990-х рокГв скасу-вала надання податкового кредиту на НДДКР через проблеми, пов'язанГ з його зловживанням [24, с. 17].
Деякими кра'нами прийнято поло-ження, спрямованГ проти штучного розд-роблення пщприемства на окремГ суб'екти господарювання, мета якого по-лягае у тому, щоб скористатись спещаль-ними податковими знижками для невеликих пщприемств. Таю кра'ни, як Авст-ралГя [24, с. 1; 26, с. 12], мають обов'яз-ковГ правила групування для пГдпри-емств, що претендують на податкове стимулювання 'х ГнновацГйно'' дГяльностГ. 1ншГ кра'ни прийняли спецГальнГ поло-ження або правила для вщокремлення
^^юних витpaт нa HДДKР вiд звичaй-них piчниx витpaт.
Зaгaлoм у ^штах, якi викopиcтo-вують пoдaткoвe cтимyлювaння iннoвa-цiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки, peaлiзyють-cя зaкoнoдaвчo вcтaнoвлeнi пoлoжeння, щoб зaпoбiгти oтpимaнню пiдпpиeмcтвa-ми пoдaткoвиx cтимyлiв для нeoбгpyнтo-вaниx HДДKР й yникaти aбo ухиляттея, тaким чинoм, вiд cплaти пoдaткiв.
Kpa'1'ни OЕСР вiдpiзняютьcя зa ^a-вилaми щoдo пoдaткoвoгo cтимyлювaння ЯД^Р iнoзeмниx пiдпpиeмcтв. Для тa-ких п^^жмата вимoгaми щoдo нaдaння пpaвa oтpимaння пoдaткoвиx cтимyлiв у cфepi HДДKР e тaкi:
тepитopiaльнicть - ЯД^Р мaють пpoвoдитиcя в ^ami, якa зaбeзпeчye та-дaння вiдпoвiдниx пoдaткoвиx cтимyлiв;
нaцioнaльний кoнтeнт - cepeд cпiв-poбiтникiв пiдпpиeмcтвa, зaйнятиx у cфe-pi HДДKР (нaпpиклaд, нayкoвиx cпiвpo-бiтникiв), мae бути тевта кiлькicть ^o-мaдян ^шни, в якiй здiйcнюeтьcя пoдaт-кoвe cтимyлювaння iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi;
eкcплyaтaцiя - peзyльтaти HДДKР мaють викopиcтoвyвaтиcя нa блaгo ^шни, щo нaдaлa пoдaткoвi cтимyли;
пpaвa iнтeлeктyaльнoï влacнocтi -пpaвo влacнocтi нa пpoдyкт (тoвap, пo-cлyгy), oтpимaний у peзyльтaтi пoдaткo-вoгo cтимyлювaння HДДKР, нaлeжить дepжaвi, щo нaдaлa пoдaткoвi cтимyли.
Тaкi дepжaви, як Бpaзилiя, Iндiя, Kaнaдa США тa ш. [24, c. 52], пiдтpимy-ють пoлoжeння пpo тe, щo iннoвaцiï мa-ють бути викoнaнi в ^ami для тoгo, щoб пiдпpиeмcтвo oтpимaлo пpaвo нa пoдaт-кoвi cтимyли у cфepi HДДKР. Пpoтe ^a-лiфiкoвaнi витpaти нaцioнaльниx тд^и-eмcтв aбo \х iнoзeмниx дoчipнix кoмпaнiй нa пpoвeдeння нayкoвo-дocлiдниx ^oe^ тiв нe мaють пpaвa здiйcнювaтиcя зa мe-жaми ^aï.™ (нaпpиклaд, витpaти щoдo виплaти зapoбiтнoï плaти, oплaти пoдo-poжeй дocлiдникiв).
Iншi ^aï.™ poзшиpюють пoдaткoвi cтимyли для cвoïx пiдпpиeмcтв, якi зa-ймaютьcя HДДKР в iнoзeмниx юpиcдик-щях. Тaк, нaпpиклaд, Aвcтpaлiя мae тaкi пoлoжeння щoдo нaцioнaльнoгo кoнтeнтy тa eкcплyaтaцiï iннoвaцiйнoгo пpoдyктy як peзyльтaтy HДДKР: ocнoвнi нayкoвi cпiвpoбiтники говинш бути гpoмaдянaми Aвcтpaлiï i вигоди, oтpимaнi вiд пpoвe-дeння ЯД^Р, мaють бути зacтocoвaнi в Aвcтpaлiï.
Пpoвeдeний aнaлiз нaпpямiв дизaй-ну пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР в iннoвaцiйнo poзвинyтиx кpaïнax cвiдчить, щo, з oднoгo бoкy, знижуючи coбiвap-тють HДДKР, пoдaткoвi cтимyли cпpия-ють пiдвищeнню чиcтoï пpивeдeнoï вap-TOcri пepcпeктивниx нayкoвo-дocлiдниx пpoeктiв; фicкaльнi зaxoди дepжaви у cфepi HДДKР визнaчaють poзпoдiл iнвec-тицiй зa piзними пpoeктaми, пiдпpиeмcт-вaми тa ceктopaми eкoнoмiки, cпpяючи ïï iннoвaцiйнoмy poзвиткy, з iншoгo - пo-дaткoвi cтимyли для HДДKР мaють бути пpaвильнo cпpoeктoвaнi з мeтoю знижeн-ня aдмiнicтpaтивниx витpaт нa ïx викopи-cтaння.
Пpи пpoeктyвaннi мexaнiзмy пoдaт-кoвoгo cтимyлювaння HДДKР нeoбxiднo зayвaжити, щo Укpaïнa вxoдить у ^упу дepжaв iз piвнeм дoxoдiв нижчe cepeд-ньoгo (у 2014 p. oбcяг ВВП cклaв 131,8 млpд дoл. [30]). Ha вщмшу вiд кpaïн iз виcoким piвнeм дoxoдy (пepeвaжнa бiль-шicть ^arn СС, Kaнaдa, США, Япoнiя) i з piвнeм дoxoдy вищe cepeдньoгo (Бpaзи-лiя, Kитaй, дeякi ^aíi™ СС тa iн.), Укpaï-та мae ocoбливocтi, якi нeгaтивнo пoзнa-чaютьcя нa yмoвax ïï iннoвaцiйнoгo poз-витку.
Пo-пepшe, цe пoлiтичнa кpизa. Укpaïнcькa дepжaвa xapaктepизyeтьcя ви-coким piвнeм кopyмпoвaнocтi opгaнiв влaди тa yпpaвлiння. 3a дaними мiжнa-poдниx eкcпepтiв [31, c. 6; 32; 33], Укpaï-нa пociдae 130 мicцe cepeд 168 ^arn cвiтy зa iндeкcoм кopyмпoвaнocтi у дepжaвнo-му ceктopi eкoнoмiки. У 2015 p. знaчeння
даного шдексу зросло nopiB^HO з попе-реднiми перiодами. Як вiдзначаeться у "The Washington Times", корупщя в Укра-ÏHi перешкоджае ïï виходу Ï3 фшансово!.' кризи та соцiально-економiчному розви-тку [33]. Крiм цього, мають мiсце постш-ш змши в державному апаратi, вiдсутня законодавчо обгрунтована та виважена стратегiя шновацшного розвитку прюри-тетних видiв економiчноï дiяльностi.
По-друге, економiчна криза, яка проявляеться через зниження ВВП краши (на 9,9% у 2015 р. порiвняно з 2014 р.), зростання рiвня шфляцп (у 2015 р. спо-стерiгалося найбiльше зростання шдексу шфляцп, його величина склала 143,3%), зниження державного фшансування НДДКР (93,5 млн грн у 2015 р., що скла-дае 0,0047% ВВП, порiвняно з 349,8 млн грн у 2014 р.), низький рiвень шновацш-но орiентованих пiдприемств (у 2015 р. шновацшною дiяльнiстю займалося 17,3% загально!! кiлькостi промислових пщпри-емств iз середньою кiлькiстю пращвниюв вiд 50 чол.), зниження швестицшно'! ак-тивностi в багатьох сферах господарсько'.' дiяльностi (у 2015 р. в економшу Украши iноземних швестицш вкладено на суму 3763,7 млн дол. США, що у 12,2 раза ме-нше порiвняно з 2014 р.).
По-трете, сощальна криза, яка зна-ходить вiдображення у зниженш чисель-ностi населення (у сiчнi-листопадi 2015 р. середня чисельшсть населення Украши скоротилася на 154,7 тис. чол. порiвняно з аналопчним перiодом 2014 р.), перед-уам, через мiграцiйнi процеси та вшсь-ковi дп, а також у зниженш рiвня суспi-льного добробуту.
Тому досвщ держав iз високим рiв-нем доходiв е корисним з точки зору ви-користання податкових стимулiв як ефек-тивних iнструментiв промислово!! пол^и-ки типу catch-up (Iрландiя, Iспанiя, Чехiя тка iн.), а також пол^ики iнновацiйного та конкурентоспроможного типу (Вели-кобританiя, Канада, США, Франщя, Япо-нiя) [27, с. 5], але явно недостатшм у
зв'язку з юнуючими вГдмГнностями мГж Укра'ною та ГнновацГйно розвинутими державами щодо передумов податкового стимулювання НДДКР. У даному контекст основними принципами запрова-дження мехашзму податкового стимулю-вання НДДКР в Укршш мають бути простота Г стабшьшсть правил щодо викори-стання податкових стимулГв НДДКР, прозорють звГтностГ про використання, а також жорсткий контроль за дГяльнютю оргашв державно'' влади та управлГння у зв'язку з високим рГвнем "х корумпова-ностГ. Прикладом вГдносно просто'' схеми податкового стимулювання НДДКР мо-жуть виступати краши ВЫСБ, якГ е державами з емерджентною економГкою, се-реднГм або низьким рГвнем доходГв [28, с. 4; 29, с. 6] Г характеризуються високим рГвнем корумпованосп й обмежешстю бюджетних коштГв.
У Бразили, 1ндп, Кита'' та ПГвденнГй Африщ одним Гз напрямГв податкового стимулювання НДДКР е використання податкових знижок, яю базуються на квалГфГкованих доходах (Китай) та ква-лГфГкованих витратах (БразилГя, 1ндГя та ПГвденна Африка) [13, с. 52; 34, с. 12]. Тому, спираючись на досвщ цих кра'н, впровадження в Укра"ш податкового ш-вестицГйного кредиту у сферГ НДДКР у формГ податково'' знижки, що базуеться на квалГфГкованих витратах Г залежить вщ "х абсолютного обсягу, може бути по-чатковою стадГею дизайну вГтчизняного податкового стимулювання НДДКР. Це пов'язано з тим, що така форма податко-вого стимулювання НДДКР е найбшьш простою з позицГй податкового адмшют-рування для використання та прозорою в умовах корумпованостГ державних орга-шв влади й управлГння. Упровадження таких стимулГв в умовах недостатносп бюджетних коштГв, повГльних темпГв оновлення основних фондГв пГдприемств, низького рГвня витрат на науково-технГчну дГяльнГсть, невщповщносп зна-чно'' частини вГтчизняно'' продукцГ' свГто-
вим стандартам тощо може сприятливо впливати на тдвищення шновацшно'1 ак-тивносп промислових пiдприeмств та економiчне зростання в держава
Податковi стимули НДДКР мають певнi переваги перед прямими держав-ними iнструментами стимулювання НДДКР, яю в умовах обмеженостi бю-
джетних коштiв не справляються iз за-вданням сприяння iнновацiйному розвит-ку економiки (див. рисунок). У той же час податковi стимули НДДКР також мають недолши, яю доцiльно враховува-ти при впровадженш податкового меха-нiзму стимулювання шновацшного роз-витку економiки в Укрш'ш.
1НСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ НДДКР
Прямi державш
Основы переваги:
найкраще тдходять для заохочення проекта з високим ступенем ризику i для досягнення конкретних пол1тичних щлей; в1дпов1дають цшьовому характеру НДДКР з найбшьшою нев1дпов1дн1стю м1ж социальными i приватними доходами;
1снування конкуренци м1ж тдприемствами забезпечуе спрямування державних кошпв на 1нвестування найкращих НДДКР; можуть бути використат для вир1шення проблем у конкретней технолопчнш або науковш сфер1 для подолання циюпчних або секторальних уповшьнень; сприяють передач1 технологш; забезпечують достаттй контроль за використанням бюджетних кошпв.
Недолжи:
висою адмшстративт витрати; адм1н1стративна обмежетсть обробки велико! кшькоси запипв на виконання НДДКР; тдприемства не мають можливосп виконувати проекти на НДДКР, яю не затверджет для державного ф1нансування.
Податковi
Основт переваги:
сприяють заохоченню до НДДКР рвних тдприемств та !х груп;
надання права приватному сектору економгки вир1шувати самостшно найбшьш продуктивт напрями 1нвестування; недискрим1нац1йний характер з точки зору наукового, технолопчного та промислового секторiв економ1ки;
знижують ризик провалiв уряду у виборi проектiв НДДКР;
забезпечують заохочення тдприемств бiльш точно повiдомляти про отримат прибутки; сприяють уникненню незаконного привласнення фондiв з боку державних цившьних службовцiв;
нижчi адмшстративт витрати планування, розподiлу та управлшня.
Недолжи:
недостатнiй бюджетний контроль; збшьшення ризику змертвiлих збигкiв (тобто тдтримують проекти, якi б були виконат в будь-якому випадку);
не збiльшуються для достатньо великих тдприемств;
ризик перейменування тдприемствами iнших напрямiв дiяльностi у НДДКР; тдприемства вибиратимуть проекти НДДКР з найвищими приватними показниками прибутковоста;
ризик того, що глобалiзацjя НДДКР може призвести до зниження локального переливания iнновацiй до суспjльства.
Рисунок. Пор1внялъний анал1з переваг та недолтв инструментов стимулювання НДДКР (складено за джерелами [19, а 15; 20, а 402])
ОрГентуючись у довгостроковш пе-рспективГ на европейську модель соць ально-економГчного розвитку [1, с. 228], необхщно враховувати, що тдходи до використання податкових стимулГв у сферГ НДДКР вщрГзняються. Тому з по-зицГй проведеного аналГзу напрямГв дизайну податкового стимулювання НДДКР, виявлених переваг та недолГкГв податкових стимулГв НДДКР доцшьним е впровадження мехашзму надання швес-тицГйного податкового кредиту в Укршш (у виглядГ знижки, яка базуеться на ква-лГфГкованих витратах) з податку на при-буток пГдприемств, единого податку та податку на доходи фГзичних осГб, зайня-тих у сферГ НДДКР.
Внесення до "Перехщних поло-жень" ПКУ пГдроздГлу "1нвестицшний податковий кредит у сферГ НДДКР" за-безпечить визначення мехашзму податкового стимулювання НДДКР в УкрашГ Зокрема, цей тдроздш може включати такГ пункти:
1. "Визначення швестицшного податкового кредиту у сферГ НДДКР".
1нвестицшний податковий кредит у сферГ НДДКР е шструментом цГльового стимулювання шновацшно'' активностГ платникГв податку. ВГн дозволяе вирахо-вувати з суми податку частину витрат, як законодавством Укра'ни мають бути визначенГ як квалГфГковаш витрати на проведения НДДКР, скорочуючи тим самим суму сформованого податкового зо-бов'язання тдприемства перед бюджетом.
2. "Особливосп надання швестицш-ного податкового кредиту".
1нвестицГйний податковий кредит у сферГ НДДКР мае бути доступним тд-приемствам незалежно вГд 'х розмГру та надаватися на безповоротнГй основГ про-тягом законодавчо встановленого перюду часу.
Головною вимогою надання швестицшного податкового кредиту у сферГ
НДДКР мае бути здшснення шдприемст-вом систематично'' дГяльносп, спрямова-но'' на досягнення науково-техшчного прогресу в умовах науково'' або технологично'' невизначеносп. 1нвестицГйний податковий кредит у сферГ НДДКР доцГль-но надавати тдприемствам, якГ здГйсню-ють дГяльшсть на територГ'' Укра'ни.
1нвестицГйний податковий кредит може надаватися за податком на прибу-ток пГдприемств, податком на доходи фГзичних осГб та единим податком. Змен-шення робиться за кожним податком, за яким надаеться податковий кредит у сфе-рГ НДДКР.
Для обчислення бази швестицшно-го податкового кредиту використовуеть-ся сума квалГфГкованих витрат на НДДКР. КвалГфшоваш витрати на НДДКР - це поточш та каттальш витра-ти на придбання машин та обладнання за умови, що вони здшснеш для шновацш-но'' дГяльностГ, спрямовано'' на отримання доходу. ТакГ витрати виникають у проце-сГ створення ново'' або вдосконалення Гс-нуючо'' продукцГ'' (товарГв, послуг), що виробляеться.
КвалГфГковаш витрати на НДДКР мають бути обгрунтоваш та документально тдтверджеш, тобто вони мають бути, з одного боку, економГчно виправда-ними Г вираженими у грошовш формГ, а з Гншого - тдтвердженими документально та оформленими вщповщно до законо-давства. Вони можуть бути здшснеш платником податку самостшно або разом з шшими оргашзащями. Якщо такГ витрати не привели до створення нових зразюв чи технологГй, то вони мають бути включеш до складу витрат на загаль-них засадах.
Напрямами дГяльносп пГдприемств у сферГ НДДКР для отримання швестицшного податкового кредиту можуть бути такГ:
проведення шдприемством науко-вих дослГджень Г розробок з метою ство-
peння зpaзкiв нoвoï пpoдyкцiï (тoвapiв, пocлyг);
yпpoвaджeння oб'eктiв irn^e^ya-льнoï влacнocтi у cфepi нayки i тexнiки;
cтвopeння дocлiдниx зpaзкiв, пpoвe-дeння дocлiдниx випpoбyвaнь, poзpoбкa тa пepeдaчa в eкcплyaтaцiю нoвиx зpaзкiв пpoдyкцiï (тoвapiв, пocлyг);
пaтeнтнo-лiцeнзiйнa дiяльнicть; ви^тання ocoбливo вaжливoгo зa-мoвлeння щoдo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy aбo нaдaння ocoбливo вaжливиx пocлyг нaceлeнню.
Haпpямaми дiяльнocтi пiдпpиeмcтв у cфepi HДДKР, яю нe пepeдбaчaють oтpимaння iнвecтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy, мaють бути тaкi:
дocлiджeння у cфepi coцiaльнo-гyмaнiтapниx мук тa миcтeцтвa;
пpoвeдeння плaнoвoгo тecтyвaння тa aнaлiзy з мeтoю якicнoгo aбo кшькю-нoгo кoнтpoлю зa виpoбництвoм пpoдyк-ци (тoвapiв, пocлyг);
змiни кocмeтичнoгo aбo стилютич-нoгo xapaктepy у виpoбництвi пpoдyкцiï (тoвapiв, пocлyг) з мeтoю пiдвищeння ïï ecтeтичнoï цiннocтi;
oпepaтивнi дocлiджeння в yпpaв-лiннi пiдпpиeмcтвoм aбo виявлeннi йoгo eфeктивнocтi, якi нe вiднocятьcя дo HДДKР;
зaxoди, пoв'язaнi з peмoнтoм oблa-днaння для кoмepцiйнoгo виpoбництвa пpoдyкцiï (тoвapiв, пocлyг);
пpaвoвa тa aдмiнicтpaтивнa дiяль-нicть щoдo лiцeнзyвaння пaтeнтiв;
дiяльнicть, пoв'язaнa з бyдiвницт-вoм, пepeмiщeнням, пepecтaнoвкoю aбo зaпycкoм oб'eктiв aбo oблaднaння, вщ-мiнниx вiд oб'eктiв, aбo oблaднaння, якe викopиcтoвyвaтимeтьcя пoвнicтю i ви-ключнo з мeтoю здiйcнeння ^Д^Р;
дocлiджeння, тecтyвaння тa poзви-ток pинкy, cтимyлювaння збуту aбo oпи-тyвaння cпoживaчiв;
poзвiдyвaльнi poбoти, a тaкoж дiя-льнicть щoдo бypiння aбo виpoбництвa з
видoбyткy кopиcниx кoпaлин, нaфти aбo пpиpoднoгo ^у;
кoмepцiйнa тa фiнaнcoвa дiяльнicть з мapкeтингy aбo кoмepцiйнoгo виpoбни-^raa чи poзпoвcюджeння нoвoï aбo вдoc-кoнaлeнoï пpoдyкцiï (тoвapy, пocлyги то-Щo);
aдмiнicтpaтивнi тa зaгaльнi дoпo-мiжнi пocлyги (нaпpиклaд, тpaнcпopтy-вaння, збepiгaння, чищeння, peмoнт, тex-шчте oбcлyгoвyвaння i бeзпeкa), нe пoв'язaнi з дiяльнicтю у cфepi ^Д^Р.
Haдaння iнвecтицiйнoгo пoдaткoвo-гo кpeдитy у cфepi HДДKР пepeдбaчae, щo oтpимaнi peзyльтaти HДДKР в yмoвax викopиcтaння пiдпpиeмcтвoм тaкoгo ^e-диту cпpияють iннoвaцiйнoмy poзвиткy eкoнoмiки Укpaïни тa e ïï дepжaвнoю влa-cнicтю.
3. мТepмiн нaдaння iнвecтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфepi ^Д^Р".
Iнвecтицiйний пoдaткoвий кpeдит мae зacтocoвyвaтиcя дo oб'eктa oпoдaткy-вaння пpoтягoм пepioдy чacy, вcтaнoвлe-нoгo зaкoнoдaвcтвoм. Тaкий пepioд чacy мae cтaнoвити вiд oднoгo дo п'яти po^.
4. "Бaзa i cтaвкa iнвecтицiйнoгo пo-дaткoвoгo кpeдитy".
Рoзpaxyнкoвoю бaзoю пoдaткoвoгo кpeдитy e cyмa квaлiфiкoвaниx витpaт нa HДДKР пpoтягoм po^. Пoдaткoвa бaзa фopмyeтьcя з oб'eктa oпoдaткyвaння (cy-ми кoштiв, яку видiляe плaтник пoдaткy нa пpoвeдeння HДДKР) i вapтicнo йoгo xapa^eproye.
Стaвкa iнвecтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфepi HДДKР вcтaнoвлюeтьcя у вiдcoткoвoмy вiднoшeннi дo бaзи oпo-дaткyвaння. Ïï poзмip мoжe cклaдaти 50% (пpиблизнo тaкa cтaвкa дie у Бpaзилiï, Kитaï тa Пiвдeннiй Aфpицi [36, c. 7]). Вo-та мae бути eдинoю для вах типiв пiд-пpиeмcтв пpoтягoм вcтaнoвлeнoгo cтpoкy нaдaння пoдaткoвoгo кpeдитy.
5. "Виpiшeння питaнь щoдo нaдaння iнвecтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфepi ВД^Р".
Пpeтeнзiï щoдo нaдaння iMeCT^rn-нoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфepi HДДKР мoжyть пpиймaтиcя пpoтягoм 12 мicяцiв з мoмeнтy зaкiнчeння звiтнoгo пepioдy, в яшму були зaзнaнi витpaти.
Дaний пiдxiд дo пoдaткoвoгo сти-мyлювaння iннoвaцiйнoгo poзвиткy e^-нoмiки Укpaïни зacнoвaний нa aнaлiзi мiжнapoднoгo дocвiдy викopиcтaння ш-вecтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфe-pi HДДKР, який пoкaзaв, щo oдними з нaйeфeктивнiшиx iнcтpyмeнтiв стимулю-вaння iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки у piзниx ^arnax cвiтy (у тoмy чиcлi у кpaïнax-лiдepax зa oбcягoм iнвecтицiй в iннoвaцiï - США, Krnaï тa Япoнiï) e пo-дaткoвi cтимyли HДДKР. Дo них нaлe-жaть iнвecтицiйнi пoдaткoвi кpeдити, пo-дaткoвi знижки, ^TO^pera aмopтизaцiя, знижeнa cтaвкa пoдaткy нa пpибyтoк то-щo.
В Укpaïнi мexaнiзм пoдaткoвoгo cтимyлювaння iннoвaцiй e oбмeжeним тa нeдocтaтнiм для зaлyчeння iнвecтицiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв у дiяльнicть у cфe-pi ^Д^Р. Тoмy зaпpoпoнoвaнi нaпpями пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР та-дaють мoжливicть пiдпpиeмcтвaм функ-цioнyвaти нa iннoвaцiйниx зacaдax в yмo-вax знижeння пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння нa ïx гocпoдapcькy дiяльнicть, a дepжaвi -peaлiзyвaти цш, вcтaнoвлeнi 3aкoнoм У^шни "Пpo таушву i нayкoвo-тexнiчнy дiяльнicть" [21, ст. 45], щoдo пiдтpимки пpiopитeтниx нaпpямiв poзвиткy нayки i тexнiки, cтвopeння pинкy нayкoвoï i тау-кoвo-тexнiчнoï пpoдyкцiï, a тaкoж ф^н-cyвaння тa мaтepiaльнoгo зaбeзпeчeння фyндaмeнтaльниx i пpиклaдниx дocлi-джeнь зa paxyнoк кoштiв cyб'eктiв tooto-дapювaння. Kpiм тoгo, зaпpoпoнoвaнi та-пpями пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР дoпoвнюють пoлoжeння зaкoнo-дaвcтвa Укpaïни y cфepi i^eCT^rn тa ш-нoвaцiй, a caмe:
3aкoн Укpaïни "Пpo cтимyлювaння iнвecтицiйнoï дiяльнocтi y пpiopитeтниx
гaлyзяx eкoнoмiки з мeтoю cтвopeння нo-вих poбoчиx мicць" [16], дe визнaчaeтьcя cтимyлювaння iнвecтицiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв у ^^pmera^ гaлyзяx e^-нoмiки;
3aкoн Укpaïни "Пpo нayкoвy i тау-кoвo-тexнiчнy дiяльнicть" [21, cт. 47] щo-дo пoдaткoвиx iнcтpyмeнтiв дepжaвнoгo peгyлювaння у cфepi нayкoвoï тa тау^-вo-тexнiчнoï дiяльнocтi;
3aкoн У^шни "Пpo iннoвaцiйнy дi-яльнicть" [22, ст. 6] щoдo дepжaвнoгo pe-гyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi чepeз пiдтpимкy пpiopитeтниx нaпpямiв iннo-вaцiйнoï дiяльнocтi, фiнaнcoвy пiдтpимкy викoнaння iннoвaцiйниx пpoeктiв, пiд-тpимкy фyнкцioнyвaння тa poзвиткy cy-чacнoï iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи, a тaкoж щoдo визнaчeння ocoбливocтeй в oпoдaткyвaннi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi (poздiл V 3aкoнy).
Для визнaчeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo eфeктy впpoвaджeння iнвe-cтицiйнoгo пoдaткoвoгo кpeдитy у cфepi HДДKР у пoдaткoвy пpaктикy Укpaïни нeoбxiднe пpoвeдeння дoдaткoвиx poзpa-xyнкiв. Пoпepeднi oцiнки пoкaзyють, щo викopиcтaння зaпpoпoнoвaнoгo мexaнiз-му пoдaткoвoгo cтимyлювaння HДДKР збiльшилo би квaлiфiкoвaнi витpaти iн-нoвaцiйниx пiдпpиeмcтв у нacтyпнoмy пicля йoгo ввeдeння пepioдi щoнaймeншe нa cyмy нaдaнoгo кpeдитy, a caмe та 6,9 млpд гpн (пpи poзpaxyнкy зa виxiдними дaними пpo витpaти нa HДДKР у 2015 p. [35]). Якщo ж пpипycтити, щo квaлiфiкo-вaнi витpaти iннoвaцiйниx пiдпpиeмcтв в Укpaïнi зpocтaтимyть aнaлoгiчнo кpaïнaм BRICS у cepeдньoмy нa 0,15% та pk [37, c. 171], то тaкe зpocтaння пpизвeдe дo збiльшeння ïx зaгaльнoгo oбcягy у тасту-пнoмy пepioдi пpиблизнo та 16 млpд гpн i тoдi вoни дocягнyть 1,1% ВВП. 3 ypaxy-вaнням тoгo, щo дoдaткoвi дepжaвнi ви-дaтки з нaдaння кpeдитy e вiднocнo нe-зтачними (вoни cклaли б пpиблизнo 6,9 млpд гpн пpи cтaвцi кpeдитy 50%), пoлi-
тика податкового стимулювання НДДКР сприятиме розвитку державно-приватного партнерства у науково-техшчнш сферi та зростанню швестишйно' активности iнновацiйних пiдприeмств Украши.
Висновки. В Укршш дiючий меха-шзм податкового стимулювання шнова-цiй е обмеженим та недостатнiм для за-лучення iнвестицiйно активних тдпри-емств до ефективно'' дiяльностi у сферi НДДКР. Упровадження запропонованих рекомендацiй у податкове законодавство Украши щодо напрямiв стимулювання НДДКР (за умови стабшьного шститу-цiйного середовища i незмшних протя-гом багатьох рокiв правил податкового стимулювання НДДКР) сприятиме по-ступовому переходу до шновацшного розвитку економши кра'ни, формуванню нового, бшьш ефективного механiзму державно-приватного партнерства у нау-ково-технiчнiй сферi й у щлому бiльш сприятливого шституцшного середовища господарювання. Верифiкацiя розробле-них наукових положень i рекомендацiй iз використанням сучасного економшо-математичного шструментар^ е напря-мом подальших дослщжень.
Л1тература
1. Аналiтична доповiдь до Щорiч-ного Послання Президента Украши до Верховно'' Ради Украши "Про внутршне та зовнiшне становище Украши в 2015 рощ". - К.: Н1СД, 2015. - 684 с.
2. Eurostat news release 209/2015 -30 November 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/euro-stat/documents/2995521/7092226/9-301120 15-AP-EN.pdf/29eeaa3d-29c8-496d-9302-77056be6d586.
3. Державна служба статистики Ук-ра'ни. Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть (1990-2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. 1нновацшна Укра'на 2020: нащо-нальна доповiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш; НАН Украши. - К., 2015. - 336 с.
5. Активiзацiя швестицшного про-цесу в Укра'ш: монографiя / Т.В. Майорова, М.1. Диба, С.В. Онишко, Ю.1. Козак, О.О. Ляхова; ред.: М.1. Диба, Т.В. Майорова. - К.: КНЕУ, 2012. - 473 с.
6. Научные основы маркетинга инноваций: монография в 3 т. Т. 1. / под ред. С.Н. Ильяшенко. - Сумы: ООО "Печатный дом "Папирус", 2013. - 279 с.
7. Fichtner J.J. Can a research and development tax credit be properly designed for economic efficiency? / J.J. Fichtner, A.N. Michel. - Washington: Mercatus Center - George Mason University, 2015. - 30 p.
8. Rao A. R&D tax credits. A tool to advance global health technologies? / A. Rao. - Washington: Center for Global Health R&D Policy Assessment, 2011. -24 p.
9. Kasahara H. Does an R&D tax credit affect R&D expenditure? The Japanese R&D tax credit reform in 2003 / H. Kasahara, K. Shimotsu, M. Suzuki // Journal of the Japanese and International Economies. - 2014. - Vol. 31. - P. 72-97.
10. Варналш З.С. Вплив оподатку-вання прибутку на економiчний розвиток Украши / З.С. Варналш, Д.М. Серебрян-ський // Економша Украши. - 2010. -№ 5. - С. 55-70.
11. Система податкових пшьг в Укрш'ш у контекст европейського до-свщу / Соколовська А.М., Сфименко Т.1., Лунша 1.О. та ш; за заг. ред. А.М. Соко-ловсько". - К.: НДФ1, 2006. - 320 с.
12. Ирландия: кельтский тигр или инновационный оффшор? Анализ опыта реформ для старопромышленных регионов Украины: монография / А.М. Бобков, А.А. Володина, Н.Г. Каптуренко, В.И. Ля-шенко, Ю.А. Чернодуб; Гос. ун-т инф-ки и искусст. интеллекта, НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: МСПСБ-Пресс, 2010. - 119 c.
13. OopMHpoBaHHe h pea.пнзaцнfl Ha^oroBOH no^HTHKH b c^epe ynpaB.neHHa pa3BHTHeM npoMbim.neHHocTH / B.n. BHm-HeBCKHH, A.C. BeTKHH, B.^. HeKHHa h gp.; HAH YKpaHHH, Hh-t экoнoмнкн npoM-cth. - Aoнeцк, 2014. - 148 c.
14. A^eKceeB I.B. Ba^nHBicTb npa-BH^bHoro nigGopy nogaTKoBHx nmbr i mmxiB ix HagaHHA npH nogaTKoBoMy cth-My^roBaHHi iHHoBa^HHoi gianbHocri nig-npueMCTB / I.B. A^eKceeB, PH. ®e^i3H«K // Ei3Hec ih^opm. - 2014. - № 2. - C. 314320.
15. Экoнoмнкa HanoroBbix pe^opM: MoHorpa^HA / nog peg. H.A. MaHGypoBa, ro.B. HBaHoBa, H.H. TapaHryn. - K.: A^ep-Ta, 2013. - 432 c.
16. 3aKoH YKpaiHH "npo cTHMynro-BaHHa iHBecTH^HHoi gianbHocri y npi-opHTeTHHx r&ny3ax eKoHoMiKH 3 MeToro cTBopeHHa hobhx poGohhx мicцb" Big 06.09.2012 p. № 5205-VI // BigoMocTi BepxoBHoi PagH YKpaiHH. - 2013. - № 32. -CT. 410.
17. nogaTKoBHH KogeKc YKpaiHH (3i 3MiH. Ta gon.) № 2755-17 // BigoMocTi BepxoBHoi PagH YKpaiHH. - 2011. - № 1317. - Ct. 112.
18. The Federal system of income tax incentives for scientific research and experimental development: evaluation report / Department of Finance Canada. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://www.col-lectionscanada.gc.ca/webarchives/200711270 90927/http://www.fin.gc.ca/resdev/fedsys4a _e.html#SR&EDTax.
19. Carvalho A. Why are tax incentives increasingly used to promote private R&D? / A. Carvalho. Working Paper 2011/04. - CEFAGE-UE, 2011. - 22 p.
20. Hodzic S. Tax incentives for research and development in Austria and Croatia: B-index / S. Hodzic S. // Ekonomic misao praksa DBK. - 2013. - God. XXII. -Br. 2. - P. 397-416.
21. 3aKoH YKpaiHH "npo HayKoBy Ta HayKoBo-TexHinHy gianbrncTb" Big
26.11.2015 p. № 848-VIII // BigoMocTi BepxoBHoi Pagu YKpaiHH. - 2016. - № 3. -CT. 25.
22. 3aKOH YKpaiHH "npo ÍHHOBa^ñ-Hy gianbHicTb" Big 04.07.2002 p. № 40-IV // BigoMocTi BepxoBHoi Pagu YKpaiHH. -2002. - № 36. - CT. 266.
23. 3eM^^HKiH A.I. iHHoBa^HHa gi-anbHicTb y npoMHcnoBHx perioHax YKpaiHH: noTOHHHH CTaH, TeHgeH^i, BHK^HKH /
A.I. 3eM^^HKiH, I.ro. nigopuneBa // EKOHO-MiKa npoMHonoBocri. - 2015. - № 2(70). -C. 5-19.
24. 2014 Global survey of R&D tax incentives. - Deloitte. - March, 2014. - 82 p. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://www2.deloitte.com/ content/dam/Deloi tte/global/Documents/Tax/dttl-tax-global-rd-survey-aug-2014.pdf
25. Niosi J. R&D support for the aerospace industry. A Study of eight countries and one region / J. Niosi / Department of Management and Technology UQAM Canada. - 2012. - July 13. - 25 p. [EneKT-pohhhh pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://aerospacereview.ca/eic/site/060.nsf/ vwapj/Niosi_-_support_programs_in_other_ countries.pdf/$FILE/Nio si_-_support_prog-rams_in_other_countries.pdf.
26. Global research & development incentives group / PwC. - 2014. - May. -32 p. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: https://www.pwc.com/gx/en/tax/ assets/pwc-global-r-and-d-incentives-bro-chure-nov-2013.pdf.
27. Weiss J. Industrial policy in high-income economies / J. Weiss. - Geneva: ICTSD, 2015. - 5 p.
28. Lee K. Industrial policies for upper-middle-income countries / K. Lee. -Geneva: ICTSD, 2015. - 6 p.
29. Guadagno F. Industrial policies in lower-middle-income countries / F. Guadagno - Geneva: ICTSD, 2015. - 10 p.
30. Ukraine. The World Bank. IBRD -IDA. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM go-
ступу: http://data.worldbank.org/country/ ukraine.
31. Амоша А.И. Совершенствование системы управления инновациями как условие ускорения структурных реформ в Украине / А.И. Амоша, А.И. Зем-лянкин, И.Ю. Пидоричева // Экономика Украины. - 2015. - № 9 (638). - С. 49-65.
32. Corruption perceptions index 2015. Transparency International. [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iaca.int/images/news/2016/Cor-ruption_Perceptions_Index_2015_report.pdf.
33. Ukraine Corruption Index 19982016. Trading Economics. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tra-dingeconomics.com/ukraine/corruption-index.
34. Wood T.L. Behind the curtain: two years after Ukrainian revolution, corruption undermines democracy / T.L. Wood // The Washington Times. - 2016. - Thursday, March 10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.washingtontimes.com/ news/2016/mar/10/ukraines-corrupt-oligarchs-betray-youths-fighting-/.
35. Raising the returns to innovation: structural policies for a knowledge-based economy // OECD Economics Department Policy Notes. - 2013. - May. - № 17. - 14 р.
36. 1нновацшна дiяльнiсть проми-слових тдприемств у 2015 рот: експрес-випуск / Державна служба статистики Украши, 2016. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
37. Review of R&D Tax Credit. Invitation for Submissions. - Department of Finance, 2013. - 7 p. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://taxpolicy.gov.ie/wp-content/uploads/downloads/2013/04/Invita-tion-for-Submissions-for-Consultation-on-RD-Tax-Credit.pdf.
38. OECD Science, technology and industry scoreboard 2015. Innovation for growth and society. - OECD, 2015. - 260 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. oecd-ilibrary.org/ docserver/down-load/9215031e.pdf?expires=1462610020&id =id&accname=guest&checksum=0C250298 818AEA7EB248E3B2D72CF88C.
Надшшла до редакцИ' 13.05.2016р.
