Научная статья на тему 'Модель інноваційного розвитку сучасного підприємства'

Модель інноваційного розвитку сучасного підприємства Текст научной статьи по специальности «Организация и управление»

CC BY
9
1
Поделиться
Ключевые слова
модель / підприємство / інноваційний розвиток / джерела інноваційних ідей / механізми інноваційної діяльності.

Аннотация научной статьи по организации и управлению, автор научной работы — Нагачевська Тетяна Володимирівна, Пригара Ольга Юріївна

Розкрито сутність та види моделі інноваційної розвитку підприємства. Наведена порівняльна характеристика моделей інноваційного розвитку підприємства. Запропоновано підхід до формування інноваційної моделі розвитку підприємства через системну інтеграцію чинників внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності підприємства. Виявлено джерела інноваційних ідей в контексті внутрішнього середовища – на ланках ланцюга створення вартості на підприємстві, а також в рамках зовнішнього середовища. Розкрито напрями використання можливостей розвинутої інноваційної інфраструктури для ефективної організації інноваційного процесу підприємства. Обґрунтовано практичні рекомендації для підприємств щодо моделювання та вдосконалення організаційно-управлінських механізмів інноваційної діяльності для прискорення економічного розвитку.

MODEL OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF A MODERN ENTERPRISE

The article explores nature and types of models for enterprise innovative development and presents their comparative analysis. The approach is proposed to build up the innovative model of enterprise development by integrating internal and external environmental factors of the enterprise. The sources of innovative ideas in the context of the internal environment are found at the links of the chain of value creation at the enterprise, as well as within the external environment. The study exposes ways of using advantages of the developed innovative infrastructure for the effective organization of the innovation process at an enterprise. Practical recommendations are made for the enterprises to model and improve their organizational mechanisms of innovation activity aimed at enhancing economic development.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Модель інноваційного розвитку сучасного підприємства»

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 33-41

УДК 339.13

JEL classification: F20, L29, M21, O31

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/5

Т. Нагачевська, канд. екон. наук, доц.

ORCID iD 0000-0002-5771-1925, О. Пригара, канд. екон. наук, доц.

ORCID iD 0000-0002-8444-819Х КиТвський нацюнальний унiверситет iMern Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна

МОДЕЛЬ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ШДПРИСМСТВА

Розкрито сутнсть та види моделi шновацйно! розвитку пдприемства. Наведена порiвняльна характеристика моделей ¡нновацтного розвитку шдприемства. Запропоновано nidxid до формування iнновацшноl моделi розвитку шдприемства через системну iнтеграцiю чинникв внутрiшнього та зовншнього середовища дiяльностi пiдприемс-тва. Виявлено джерела iнновацiйниx iдей в контекстi внутршнього середовища - на ланках ланцюга створення вар-тостi на тдприемств^ а також в рамках зовншнього середовища. Розкрито напрями використання можливостей розвинуто/ шновацшно/ нфраструктури для ефективноi оргашзаци шновацшного процесу пдприемства. Об^рунто-вано практичнi рекомендацп для пiдприемств щодо моделювання та вдосконалення органiзацiйно-управлiнськиx ме-xанiзмiв iнновацiйноl дiяльностi для прискорення економiчного розвитку.

Ключовi слова: модель, пiдприемство, шновацшний розвиток, джерела iнновацiйниx iдей, механзми шновацшноi д яльност .

Постановка проблеми. Сучасш умови глобалiзацií призводять до посилення конкуренци на ринках i зму-шують пщприемства до пошуку нових ефективних ме-тофв роботи. У боротьбi за споживача ключовi позицп займають найбтьш конкурентоспроможш пщприемства, серед яких Д як можуть у максимально короткий тер-мш адаптуватись до нових умов i здатш до постшних упроваджень шновацш. Причому глобальш шновацп не забезпечують пщприемствам тривалого утримання кон-курентних переваг на ринку, а дають íм лише тимчасо-ву перевагу. Вимогою часу е постiйний монiторинг рин-ково'1' ситуацií з можливiстю забезпечення постмних модифкацш продуктiв/послуг та методiв роботи на ринку. Це стимулюе пщприемства до пошуку ефективних методiв вщслщковування можливих джерел iнновацiй та шляхiв 'х упровадження. Саме тому сучасна модель розвитку пщприемства мае будуватись на засадах роз-робки ефективних шновацшних моделей.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Теорети-чнi та практичнi аспекти проблематики шновацшного розвитку пiдприемств розкрито у численних наукових працях таких зарубiжних та вп"чизняних авторiв: Б. Годiн [1], Р. Ротвелл [2], Дж. Тщд, Дж. Бесант, К. Павiт [3], М. Портер [4], Ю. М. Бажал [14], Л. М. Болдирева [б], А. О. Старостина [16], С. М. 1лляшенко, О. А. Бтоводська [15], С. В. Мальцева [12], Л. I. Федулова [18], Д. М. Черваньов, О. I. Жилшська [19], М. В. Устименко [21]. У науковш лiтературi висвплюються пiдходи до формування шновацшних iдей, фактори та особливостi розвитку шновацшних процесiв, розкриваються пщходи до управлiння iнновацiями та напрями державно' полiтики регулювання iнновацiйних процеав, особливостi формування iнновацiйних стратепй пiдприемств, проблеми ре-алiзацií шновацшних проектiв на пiдприемствах тощо.

Невиршеш ранiше частини загапьно'Г проблеми. В умовах динамiчного та висококонкурентного глобального бiзнес-середовища, в якому працюють сьогоднi пщ-приемства, недостатньо дослщженими е практичнi аспекти моделювання шновацшного розвитку пiдприемства, у т. ч. виявлення сучасних домшуючих чиннигав, джерел та органiзацiйно-управлiнських механiзмiв шновацшного розвитку пiдприемства. Вирiшення даних проблем у цй площинi дозволить удосконалити оргашзацю та управ-лiння шнова^ями на пiдприемствi, забезпечить цшесп-рямований прискорений розвиток, зростання економiчноí ефективносл, пiдвищення конкурентних переваг на вну-трiшнiх та мiжнародних ринках.

Актуальнють. Реалiзацiя iнновацiйних рiшень на пiдприемствi можлива за умови формування ефектив-

ноí iнновацiйноí моделi та виваженого пщходу до реа-лiзацií шновацшно1 полiтики, яка формуе умови залу-чення до iнновацiйноí дiяльностi певних функцюналь-них служб пiдприемства. Своечасне розшзнавання нових ринкових потреб забезпечуеться квалiфiкова-ними маркетинговими дослiдженнями, за результатами яких топ-менеджери визначають напрями шнова-цiйних змiн i окреслюють завдання у сферi науково-технiчних робiт. Реалiзацiя iнновацiйноí пол^ики пот-ребуе ефективного механiзму управлшня шновацш-ним розвитком пiдприемств, який охоплюе вс питання виробничо!, комерцшно!, науково-дослiдноí, збутовоí дiяльностi господарського суб'екта. Зважаючи на зрос-таючу актуальнють шновацшно1 дiяльностi за сучасних умов господарювання, подальшо! розробки вимагають ефективш iнновацiйнi моделi розвитку пiдприемств.

Мета статт - узагальнення теоретичних засад до-слiдження моделювання iнновацiйного розвитку пщприемства та розробка практичних рекомендацш щодо формування моделi шновацшного розвитку пщприемства в сучасному динамiчному та висококонкурентному бiзнес-середовищi.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Результати дослщження. Розглянемо сутнiсть мо-делi iнновацiйного розвитку пiдприемства та юнук^ типовi моделi. Пiдприемство, яке орiентуеться на шновацп, обирае певну модель шновацшного розвитку, зп-дно з якою на пiдприемствi будуються шновацшш про-цеси й мехашзм управлiння ними. Обрана iнновацiйна модель стае основою розробки подальшо! стратеги економiчного розвитку пiдприемства та визначальною основою для формування загально1 корпоративно! стратеги. В iнших випадках модель шновацшного розвитку пщприемства передбачае вбудовування (вмон-товування, внутршньо! штеграци) у систему економiч-ноí дiяльностi пiдприемства його органiзацiйноí струк-тури та системи управлшня. Модель шновацшного розвитку пщприемства слщ розглядати як вербальний або графiчний опис пiдходiв до оргашзаци та управлшня шновацшного процесу на пщприемствк Модель шновацшного розвитку пщприемства - це сукупнють спонука-льних мотивiв, рушшних сил i джерел, методiв, шстру-ментiв, органiзацiйно-управлiнських та фшансових ме-ханiзмiв генерування й комерцiалiзацií iнновацiй.

На сьогоднi в науковш лiтературi розглядають такi моделi шновацшного розвитку пщприемства:

1) модель пропозици шновацш;

2) модель попиту шновацш;

3) штерактивна модель;

4) модель штегрованих бiзнес-процесiв;

© Нагачевська Т., Пригара О., 2018

5) мережева модель iнновацiй;

6) модель "вщкритих" iнновацiй.

Лiнiйнi моделi шновацш (пропозицií та попиту) з'яви-лись у 1950-1960-Ti рр., базувались на сферi досль джень i розвитку та були мало пов'язан з основною дiяльнiстю фiрми [1]. Модель пропозицп або модель проштовхування (англ. "science-push" або "technology-push") акцентуе увагу на технолопчних аспектах шно-вацшного процесу i була популярна в 1950-1960-т рр. Згiдно з даною лiнiйною моделлю фундаментальнi нау-ковi дослiдження генерують новi ще1 та виступають ру-шiйною силою шновацшного процесу. Отже, iнновацií е ганцевим результатом автономних досягнень науки i тех-нiки. Ланцюг шновацш у цiй моделi мае такий вигляд: фундаментальн дослiдження - приклады дослщження -експериментальнi розробки - початкове сершне вироб-ництво - дифузiя. Головним недолiком моделi е юнуван-ня значного розриву в ланцюгу наука - технологя -ринок. Також модель technology - push працюе i може бути ефективною переважно для наукоемних та високо-технологiчних галузей i сеюгрв економiки.

Модель попиту iнновацiй (англ. "demand-pull") (1970-1980-т^ розглядае iнновацiйний процес у безпо-середньому зв'язку з ринковими чинниками [1]. Незадо-волен потреби на ринку iнiцiюють виникнення науково-технiчноí iдеí, яка обумовлена темпами розвитку науко-во-технiчного прогресу. Дана модель мае такий вигляд: ринковий попит - НДДКР - початкове сер/'йне вироб-ництво - комерцiалiзацiя /нновацИ Св^овий досвщ дае багато прикладiв обмеженого використання моделi попиту, особливо для шновацш радикального типу. Адже на раншх ст^ях iнновацiйного процесу ринковий ана-лiз е дорогим, i його результати е не завжди достг^р-ними. Також зазначимо, що умовою ефективно' реаль зацií цiеí моделi е наявнiсть у пiдприемства матерiаль-но-технiчноí бази, науково-дослiдних пiдроздiлiв та ла-бораторiй, квалiфiкованих науково-iнженерних кадрiв, або коштiв для оплати зовншых замовлень наукових дослiджень i розробок.

Сучасна практика засвщчуе, що першопричинами та рушiйними силами iнновацiйних процеав пiдприемства в бiльшостi випадкiв е фактори попиту i рiдше - пропозицп. Також, очевидним сьогодш е те, що лшшш моделi iнновацiй, якi передбачають причинний зв'язок мiж нау-ковими знаннями та шнова^ями, являють собою здебь льшого виняток, який можна застосувати до високотех-нологiчних галузей.

Наступнi моделi генерацií iнновацiй е нелiнiйними i враховують рiзностороннiй вплив великоí галькост фак-торiв на iнновацiйну дiяльнiсть [2].

1нтерактивна модель розвитку шновацш (90-тi рр. минулого столiття) передбачае штегра^ю управлiння iнновацiйними процесами зi стратегiею розвитку фiрми. Основнi позици концепцií ^рунтуються на тiснiй ствпра-цi стратегiчного керiвництва корпорацií з керiвництвом дослiджень у створеннi портфеля дослщницьких тем, портфеля iнновацiйних проек^в на зразок портфеля продуктiв чи технологш, якi визначаються у процес стратегiчного аналiзу фiрми.

Модель 1'нтегрованих бзнес-процесв (1980-1990-рр.) передбачае штегра^ю в рамках пщприемст-ва шновацшних процесiв та економiчноí дiяльностi, штеграцю iнновацiйноí дiяльностi пiдприемства з пос-тачальниками i клiентами, акцент на формування та входження пщприемства у стратепчш iнновацiйнi аль-янси, розвиток на рiвнi пiдприемства рiзних форм шновацшного спiвробiтництва. Пiдприемство пщтри-муе систему внутршны^рмового спiвробiтництва i обмшу потоками iнновацiйних iдей.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Мережева модель шновацш передбачае створення iнновацiйних процесс у мережевих системах, якi вихо-дять за рамки фiрм i за нацiональнi межi [3]. Ця модель визнае необхщнють перемiщення знань мiж рiзними географiчними територiями. Сучасний досвщ бтьшост найбiльш iнновацiйних компанш демонструе доцiльнiсть та ефективнiсть створення мережевих моделей шнова-цiй. Як показуе практика, високi власнi витрати компанш на НДДКР не завжди призводять до високих результа-^в дiяльностi та комерцiалiзацií iнновацiй. Найбтьш високий iнновацiйний рейтинг мають компани Apple, Google i Microsoft, яга ведуть активнi розробки, але в рейтингу НДДКР вони займають далеко не першi мiсця. Значна роль в шновацшнш дiяльностi цих компашй на-лежить iнновацiйнiй спiвпрацi поза компаыями та шно-вацiйним альянсам. Характеры для мережево''' моделi коопера^я та спiвробiтництво на стадií НДДКР дозволя-ють оптимiзувати витрати, забезпечити концентрацю фiнансових ресурсiв на перспективних наукоемних на-прямах дослiджень i розробок, об'еднати зусилля для проведення штегрованих мiжгалузевих дослiджень тощо.

Сучасний досвщ дiяльностi найбiльш успiшних пщ-приемств демонструе популярнiсть використання ште-грованих, iнтерактивних та мережевих шновацшних моделей, якi дають можливiсть максимально розши-рити можливостi розробки шновацш. При цьому все актуальнiшими постають питання розробки ефектив-них механiзмiв iнновацiйного спiвробiтництва всере-динi фiрми i створення мереж, якi пов'язують фiрму з ii оточенням (шшими фiрмами, центрами, дослщниць-кими лабораторiями, органiзацiями).

Крiм того, популярностi набувае теорiя "вщкритих" iнновацiй, суть яко'' полягае у тому, що для стимулю-вання iнновацiйноí активностi компашям слiд орiенту-ватись на зовшшне середовище, замiсть концентру-вання зусиль на пошук iнновацiй, використовуючи вну-трiшнiй потенцiал. Аналiз зовнiшнього середовища дае змогу отримати ще1' щодо нових потреб ринку або нових технологш, яга юнують на ринку. 1деться про неформальнi зв'язки, яга юнують у компани. Це i вщрь зняе iдею упровадження концепци "вщкритих шнова-цiй" вiд концепци упровадження шновацшного ствро-бiтництва, шновацшних альянсiв у формi цтеспрямо-ваного науково-техшчного спiвробiтництва. Система пошуку вщкритих шновацш мiстить використання всьо-го зовшшнього середовища органiзацií, яке включае не лише споживачiв, постачальникiв, але i осiб, якi не е споживачами, фахiвцiв-експертiв з iнших галузей, зацкавлених осiб, студентство.

Узагальнивши юнук^ моделi iнновацiй, можемо дш-ти висновку, що шновацшна дiяльнiсть сучасного пщприемства мае опиратись на пошук широкого кола мож-ливостей посилення його шновацшного потен^алу й системний комплекс методiв та оргашзацшно-управлiнських механiзмiв досягнення стратегiчних цтей iнновацiйного розвитку. Це i внутршн можливостi пщп-риемства, i пошук джерел шновацш у зовншньому рин-ковому середовищi дiяльностi пiдприемства, i впрова-дження iнновацiйного спiвробiтництва та використання можливостей розвинено' iнновацiйноí шфраструктури на ринку. Постiйний монiторинг внутршшх факторiв та зовнiшнього середовища дозволяе чпжо поставити цiлi iнновацiйного розвитку, завдання НДДКР, а спвроб^-ництво та штегра^я - мiнiмiзувати обсяги витрат i часу, об'еднати ушкальш ресурси, у т. ч. у мiжнародному кон-текстi. Отже, у сучасних умовах пщприемствам доцть-но формувати комплексну системно-штегровану модель шновацшного розвитку (рис. 1).

1 lнновацiйна дiяльнiсть niдnриeмства 1

*

* г >

Внутрiшнi можливостi посилення Зовнiшнe ринкове середовище lнновацiйна

iнновацiйного потенщалу дiяльностi пiдприeмства шфраструктура

пiдприeмства ринку

4 у *

* *

У ? г >

• 1нновацшж iдеT lнновацiйне

lнновацiйнi iдеT • lнновацiйне сшвробггництво спiвробiтництво

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Л

T

Можлив1 джерела пошуку !дей на

етапах ланцюга створення вар-

тост! на п1дприемств1:

• 1нфраструктура компан1Т

• розвиток технолопй

• управл1ння трудовими ресурсами

• матер1ально-техн1чне забезпечення

• вхщна лог1стика

• виробництво

• вихщна лог1стика маркетинг I продаж обслуговування

Г,

Т

Макромаркетингове середовище:

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

• полiтико-правовi

• eKOHOMi4Hi

• демографiчнi

• со^ально-культурж

• HayKOBO-TexHi4Hi

Мiкромаркетингове середовище:

• конкуренти

•постачальники

• споживачi

• контакты аудиторп (внутрiшнi, зовнiшнi)

М

Можлив1 вар1анти 1нновац1йного сп1вроб1тництва:

• 1нновац1йн1 центри

• 1нновац1йн1 б1знес-1нкубатори

• технопарки

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

• науков1 парки

• шдустр1альн1 парки

• центри трансферу технолопй

• технополюи

• науково-техн1чн1 в1льн1 зони

• 1нновац1йн1 кластери

• технолопчж платформи

Рис. 2. Комплексна шновацшна модель розвитку сучасного шдприемства

Джерело: авторська розробка.

Розглянемо ц три складових (модулi) iнновацiйноí моделi розвитку сучасного пiдприемства:

1) внутршн можпивостi посилення iнновацiйного потенцiалу пщприемства;

2) зовнiшне ринкове середовище дiяльностi пщпри-емства;

3) iнновацiйна Ыфраструктура ринку.

1. Внутрiшнi можливостi посилення шновацшного потенцiапу пiдприeмства слiд розглядати через призму моделi "ланцюга створення вартостГ, запропонованоí М. Портером [4], яка вщображае процес створення вар-тостi на пiдприемствi i складаеться з рiзних елементiв основних i допомiжних (пiдтримуючих) процесiв.

До основних елемен^в належать: вхiдна логiстика, виробництво, вихщна логiстика, маркетинг i продаж, об-слуговування. До допомiжних функцш належать: Ыфра-структура компанп, матерiально-технiчне забезпечення, розвиток технологи, управлiння трудовими ресурсами.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Кожен iз цих процеав у ланцюгу цiнностей е потенцшним джерелом конкурентно! переваги, а отже мае розгляда-тися для пошуку Ыновацшних iдей та рiшень. Ця концеп-цiя може використовуватись для визначення перспекти-вних напрямiв створення джерел конкурентно! переваги та 1х подальшого розвитку за рахунок упровадження iнновацiйноí дiяльностi. У табл. 1 наведено можливi джерела пошуку Ыновацшних iдей на ланках ланцюга створення вартост на пiдприемствi.

Так, пщприемство може виявляти можпивостi та на-прями посилення власного iнновацiйного потен^алу за вказаними в моделi (див. табл. 1) ланками. Виявлен таким чином можливост стають складовими плану i завдань стратегiчного iнновацiйного розвитку компанп.

Розглянемо детальнiше зазначенi джерела Ынова-цiйних iдей у груш основних та допомiжних елементiв ланцюга створення вартосп на пiдприемствi.

Таблиця 1. Джерела шновацшних !дей у рамках анал1зу ланцюга створення вартосп на п1дприемств1

Ланки ланцюга створення вартосп на niдnриeмствi Можливi джерела пошуку iнновацiйних iдей

Основнi елементи

Вхщна лопстика Закуп1вельна лог1стика, транспортна лог1стика, складування 1 збер1гання, управл1ння запасами

Виробництво Обробка, упаковка, збирання, обслуговування обладнання, тестування

Вихiдна логiстика Обробка замовлень, товарорух

Маркетинг i продаж Виб1р канал1в збуту, просування, ц1ноутворення, комун1кац1Т 1з кл1ентами, робота з в1дгуками та пропозиц1ями

Обслуговування П1дтримка кл1ент1в, налаштування, навчання, постачання запасних частин

Доnомiжнi елементи

1нфраструктура пiдприeмства Стиль кер1вництва, система менеджменту та планування (Ыновацмж пщходи до управл1ння п1дприемством), управл1ння якютю

Розвиток технологiй Науково-досл1дн1 розробки, автоматизац1я процес1в, розробка систем тестування вироб1в

УправлЫня трудовими ресурсами Процедура пщбору, тестування та п1дготовки, розвитку й мотивацп роботи кадр1в

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Матерiально-технiчне забезпечення Закуп1вл1 сировини, сервю, запасн1 частини, обладнання

Джерело: авторська розробка.

1нфраструктура п/'дприемства. При pозглядi можливостей покращення конкурентних позицiй та мо-жливих iнновацiй за цим елементом пеpеглядаeться стиль кеpiвництва, система yпpавлiння та планyвання на пiдпpиeмствi. Сьогоднi набyвають поширення сучас-нi iнновацiйнi концепци yпpавлiння - концепцiя Lean Management (Ощадне yпpавлiння), Total Quality Management (Комплексне yпpавлiння якiстю), Business Process Reingineering (Решжишринг бiзнес-пpоцесiв), Change Management (Менеджмент змш), Benchmarking (Бенчмаркинг), Time Business Management (Упpавлiння бiзнес-часом). Наприклад, виробнича система в авто-мобтьнш корпораци Toyota Motors - Toyota Production System (TPS) оpieнтована на повне виключення втрат i базyeться на пpинципi "точно в час" iз використанням засобiв пеpедачi шформаци "KANBAN". Сyтнiсть цieï системи полягаe в тому, що всi виpобничi пiдpоздiли заводу постачаються матеpiальними pесypсами лише в тiй ктькост й до такого теpмiнy, який необхщний для вико-нання замовлення пщроздту споживача. Попеpеднiм кроком до застосування виробничоТ системи TPS CT^e повна iдентифiкацiя втрат: утрати через надвиробницт-во; втрати часу через очкування; утрати при непотpiб-ному транспортуванш; утрати через зайвi етапи обробки; утрати через зайвi запаси; утрати через непотpiбнi пере-мщення; утрати через випуск дефектно!' продукци. Усу-нення цих утрат може значно пщвищити ефективнiсть роботи пiдпpиeмства.

Розвиток технологш як джерело шновацшного розвитку, як зааб визначення перспективних напpямiв створення i подальшого розвитку конкурентних переваг пiдпpиeмства пеpедбачаe здшснення науково-дослiдних розробок у сфеpi виробництва, продажу, сеpвiсy, дослiджень i т. п. Тобто пеpедбачаe готовнють до технолопчних новацiй у будь-якш сфеpi дiяльностi пiдпpиeмства. Aвтомобiльнi компани активно упрова-джують технологiчнi шноваци, спpямованi на пщвищен-нi piвня безпеки, комфорту, зменшення piвня шкщливих викидiв в атмосферу, зменшення споживання палива. Виконавчий вще-президент департаменту розвитку електромобтьност Bosch зазначив, що компашя щорь чно iнвестye 400 млн eвpо в електpифiкацiю транспортних засобiв - головним чином у розробку тягових аку-мyлятоpiв, електродвигушв i електронних пpиладiв [5].

Управл'шня трудовими ресурсами. Розглядаючи можливiсть шновацшних пiдходiв до yпpавлiння трудовими ресурсами, слщ зосередити увагу на можливост збiльшення piвня iнновацiйностi програм з пщбору кад-piв, застосування провщних схем навчання та перюди-чноТ атестаци персоналу. Обов'язковим для багатьох компанш e пеpiодичне проходження piзного роду трень нгiв для працюючого персоналу. Провщш компани ма-ють власнi навчальнi центри та центри атестаци кадpiв.

Матерiально-технiчне забезпечення. Пiдпpиeмст-во може розробляти шновацшш iдеï з питань пiдвищення piвня власних конкурентних переваг, а також шляхом удосконалення системи роботи з постачальниками. Наприклад, провщш автовиробники сприяють пщвищенню piвня конкypентоспpоможностi своТх постачальникiв. Компанiя Toyota Motors розробила систему стимyлiв для постачальникiв стосовно швестування у спецiалiзоване обладнання, пщвищення квалiфiкацiï пpацiвникiв, що ствоpюe обоптьш довгостpоковi вигоди.

Вх/'дна логiстика. 1нноваци можливi у постачаннi pесypсiв, перевезены вантажiв, складyваннi, збеpiганнi й управлшш запасами. Логiстичнi комyнiкацiï e важли-вою поeднальною ланкою в лопстичних системах. У дiяльностi складiв застосовують автоматизоваш транс-поpтно-складськi системи (AS/RS), вщом^ як "автомати-

зований склад" [7]. До управлшських iнновацiй, як за-стосовуються у логiстицi, вщносять i аутсорсинг, вщпо-вiдно до якого виконання неключових функцiй компани покладаеться на третю сторону, що представляе собою спецiалiзованого професiйного провайдера послуг.

Виробництво. 1нновацшш iдеí можуть з'явитись при аналiзi можливих шляхiв удосконалення процесiв обробки, збирання, обслуговування обладнання та тестування виробiв. Наприклад, компани Ford, Audi, BMW, General Motors, Daimler AG та Volkswagen бе-руть участь у чотирирiчнiй дослщницькш програмi ш-мецького уряду за назвою "Safe Intelligent Mobility -Testfield Germany". IT завдання полягае у випробуваннi iнтелектуальних автомобтьних систем, якi дозволя-ють збтьшити безпеку дорожнього руху, а також ви-роблення единого стандарту для технологш "сптку-вання" машин. Серед новинок, випробовуваних авто-виробниками, представленi системи, що дозволяють шформувати водив про небезпеки на дорозi та екстре-не гальмування попереду 'дучих автомобов, якi пере-бувають поза зоною видимость General Motors на сьогодш розробляе систему, здатну визначати мюце роз-ташування пiшоходiв за допомогою Wi-Fi сигналу, який видають смартфони пiшоходiв [5]. У концерт Daimler AG автомоб^ проходять випробування в аеродинамiч-них тунелях, за допомогою яких штучно створюють екс-тремальш погодш умови. За допомогою цих тунелiв випробування автомобiлiв можливе за температури до мiнус 40 градуав, а вентилятори дають змогу створити умови вп"ру швидкiстю до 265 км/год. На буфвництво цих тунелiв витрачено 52 млн евро [5].

Вих/'дна лог1стика. 1нноваци можливi й у розподiлi та постачаны продукц^' замовникам. Скоротити час мiж одержанням замовлення та вiдправкою продукци спожи-вачу дозволяе застосування комп'ютерно' технiки. На сьогоднi серед лопстичних технологш у дистрибуци поширення набули системи Efficient consumer response (ефективна реага^я на споживача), QR (швидка реакцiя).

Маркетинг i продаж теж потребують шновацшних запроваджень i доволi часто застосовуються як засоби пщвищення власних конкурентних переваг пщприемств. Нерщко мiжнароднi компан^' делегують сво'м закордон-ним фiлiям економiчнi функци, пов'язанi з маркетингом та обслуговуванням споживачiв. На етапi маркетингу i продажу компан^' надають унiкальнi умови кредитування для споживачiв, намагаються покращувати стандарти обслуговування шен^в, застосовують рiзнi методи про-сування продукц^' та формування iмiджу бренду.

Обслуговування. 1нноваци можливi у сферах пiдт-римки шен^в, налаштування, навчання, постачання запасних частин. Провщш автовиробники мають власш сервюы центри, оснащенi новiтнiм обладнанням для проведення дiагностики технiчного стану автомобтя, здiйснення робiт щодо техшчного обслуговування та ремонту. Власники автомоб^в марки Mercedes-Benz можуть скористатись послугою цтодобового сервiсу (Service 24h), яка включае надання технiчноí допомоги, консультацш, можливiсть оперативно' евакуацií авто-мобтя як на територií Укра'ни, так i закордоном [5].

2. Зовшшне ринкове середовище дiяльностi пiдприeмства. Система пошуку вiдкритих iнновацiй мiстить використання всього зовншнього середовища органiзацií, яке включае не лише споживачiв, постача-льникiв, але й осiб, як не е споживачами, фахiвцiв-експер^в з iнших галузей, зацiкавлених оаб, студент-ство. У табл. 2 наведено можливi шляхи виникнення та реалiзацiT iнновацiй шляхом аналiзу елемен^в зов-нiшнього ринкового середовища.

Таблиця 2. Джерела виникнення шновацшних iдей у рамках зовнiшнього ринкового середовища дiяльностi niдnриeмства

Елементи зовжшнього ринкового середовища Можливi шляхи виникнення та реалiзацiï iнновацiй

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Мак| эомаркетингове середовище дiяльностi niдnриeмства

Полiтико-правове EKOHOMi4He Со^ально-культурне Демографiчне Науково-технiчне Технологiчнi iнновацiï, новi тенденцiï у попитi, стилi життя, новi економiчнi, правовi можливостi Альтернативы варiанти вирiшення проблем чи реалiзацiï можливостей

Мiкромаркетингове середовище дiяльностi niдnриeмства

Конкуренти Бенчмаркинг, 1нновац1йне сп1вроб1тництво, створення горизонтально Ытегрованих систем

Споживачi П1дтримка кл1ент1в, комун1кац1Т 1з кпiентами, робота з вщгуками та пропозиц1ями, створення вертикально Ытегрованих систем

Постачальники Бенчмаркинг, iнновацiйне сглвробтицтво, створення вертикально iнтегрованих систем

Посередники !нновацмне спiвробiтництво

Контакты аудиторп' Комунiкацii iз персоналом, ЗМ1, громадськими органiзацiями, зацiкавленими особами, науковцями для пошуку Ыновацмних iдей

Джерело: авторська розробка.

Макромаркетингове середовище дае змогу проана-лiзувати технологiчнi шновацп, новi тенденцп у попитi, стилi життя, новi економiчнi, правовi можливосп. Аналiз факторiв макромаркетингового середовища компанп допомагае виявити ринковi загрози та можливост дiя-пьностi, розробити альтернативы варiанти вирiшення проблем чи реапiзацiï можливостей, серед яких можуть бути i можпивостi iнновацiй.

Анапiз мiкромаркетингового середовища дiяпьностi пiдприемства передбачае виявлення та оцшку впливу конкуренцп, споживачiв, постачапьникiв, посередникiв, контактних аудиторiй. Вщповщно у кожному з цих елемен-тiв середовища можуть бути виявлен можпивостi для вдосконалення та перетворення. Так, ана^з конкуренцп сприяе виявленню iнформацiï щодо iнновацiй, якi упрова-джують конкуруючi органiзацiï. У зв'язку з цим можна розг-лядати альтернативи бенчмаркингу, iнновацiйного ствро-бпшицтва, створення горизонтально iнтегрованих систем за умови юнування схожих економiчних штереав. 1ннова-цiйне спiвробiтництво набувае значних темпв сьогоднi у багатьох галузях народного господарства у вiдповiдь на зростаючу конкуренцiю на ринках та зростаю^ витрати на науково-доспiднi роботи. Особливо! актуальност набува-ють гнучк форми iнтеграцiï шляхом об'еднання компетен-цiй start-up компанiй, споживачiв, постачальнигав.

Ефективним чинником органiзацiï та розвитку шновацшних процеав пiдприемства е шновацшне cniepo-бтництво, яке набувае значних темтв сьогодн у багатьох галузях економки у вiдповiдь на зростаючу конкуренцю на ринках та зростаю^ витрати на науко-во-дослщы роботи. lнновацiйне спiвробiтництво здшс-нюеться в таких формах: науково-технiчна коопера^я, виконання спiпьних iнновацiйних проектiв, створення сптьних пiдприемств, створення науково-технiчних консорцiумiв, стратегiчних iнновацiйних апьянсiв тощо.

Створення науково-до^дних центр/'в як форма шновацшного ствроб^ництва активно розвиваеться в IТ-секторi Украши. Так, в УкраТш розташовано понад 100 R&D-офiсiв (R&D-Research and Development) свпл-вих лiдерiв IT-iндустрiï, у т. ч. Microsoft, Cisco, Google, Apple. Це свпг^ компани з рiзних галузей промислово-стi, включаючи тепекомунiкацiï, програмне забезпечен-ня, iгри та електронну комерцю. Значна частина цих глобальних компанш вийшла на украшський ринок опо-середковано, через M&A, спiпьнi НДДКР iз компонентом аутсорсингу або компашями, якi обслуговують аутстаф-фiнг. США залишаються найбiпьшим партнером Укра!-ни для сптьно! науково-доспiдноï дiяпьностi, за якими щуть краТни GC та 1зра!ль. Мiсто Кив е найпопулярнь шим мiсцем в Украïнi для вщкриття центру з досль

дження й розробки, зосереджуючи бiльше половини Bcix таких баз у крашк Популярними майданчиками для мiжнародного шновацшного ствробпшицтва у сферi IT е також Днiпропетровськ, Львiв, Одеса, Харгав та Вiнниця.

Формою iнновацiйного ствробпшицтва та вагомим ш-струментом шновацшного розвитку пщприемств у висо-котехнолопчних галузях е iнновацйнi альянси. Напри-клад, альянс Renault-Nissan став свппвим лiдером у сферi електромобiлiв. 1нженери альянсу працюють над створенням технологш автономного керування, систем комушкацп та iнших технологiй нового поколшня. У 2016 р. альянс Renault-Nissan i компанiя Microsoft подписали глобальну угоду щодо сптьноТ роботи над автомо-бiлями, пщключеними до мережi iнтернет та сервюами для них. 1ншим прикладом мiжнародного iнновацiйного альянсу е спiвпраця мiж автомобiльними корпорацiями BMW, Daimler i General Motors з метою розробки нового типу пбридного автомобiля, що дозволить Тм роздiлити ризики i витрати у цьому радикальному шновацшному проектi. PSA Peugeot-Citroen Toyota сьогодн також тiсно спiвпрацюють у межах сптьного пiдприемства [7].

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

1ншим варiантом зовнiшнiх мереж е побудова досль дницьких мереж, якi створюються для проведення нау-кових дослiджень. Наприклад, компанiя "Siemens" по-будувала Technology-to business Сеntre для налаго-дження персональних контактiв iз науковцями, докторантами, приватними пщприемцями, державними лабора-торiями i корпоративними дослiдницькими центрами. Як правило, дослщницью мережi оргаызовуються компань ями на базi технопаргав, технополiсiв, iнновацiйних цен-трiв. У результат пiдприемцi мають доступ до шновацшних щей та можливосп Тх апробаци [3].

Аналiзуючи споживачiв, виявляючи незадоволенi iснуючi або потенцшш потреби, можна визначити мо-жпивосп й, таким чином, розробляти новi пiдходи до iнновацiй у сервiсi. Пiдтримка кпiентiв, комунiкацiТ iз Рентами, робота з вiдгуками та пропози^ями, створення вертикально iнтегрованих систем - потребують iнновацiйних рiшень.

Аналiз контактних аудиторiй може також розшири-ти можливостi пошуку й реалiзацiТ iнновацiй, а саме комунiкацiТ з персоналом, ЗМ1, громадськими органь за^ями, зацiкавленими особами, науковцями можуть бути джерелом шновацшних щей. Таким чином, компани мають змогу будувати внутрiшнi (посилення внутршнього ствроб^ництва оргашзацшних пщроздь лiв компанiТ) i зовнiшнi шновацшш мережi.

КомпанiТ можуть виршити проблему креативного потенцiалу шляхом побудови зовн/'шн/'х мереж. Прикладом може бути мережа, що створена з метою вирь

шення певноí проблеми. lнновацiйна мережа, побудо-вана у компанií "Procter&Gamble", включае технолопв, постачальникiв, дослiдницькi лабораторií й торговельн пiдприемства. Фармацевтична компанiя "Eli Lilly" також використовуе можливост використання зовншньо! ме-режi через розроблений компаыею Web-сайт, спрямо-ваний на пошук шновацшних ршень (www.innocentive.com). Подiбнi сайти використовують провiднi компани для пошуку рiшень технiчних або нау-кових проблем. У процесi обговорення дискусшних пи-тань в он-лайн режимi зареестрованi на сайтi користувачi можуть пропонувати iнновацiйнi рiшення проблем, за що мають можливють отримати фшансову винагороду.

3. lнновацiйна шфраструктура ринку. Вагоме мю-це серед зовнiшнiх чинникiв iнновацiйного розвитку пщ-приемства займае стан розвитку шновацшно! шфра-структури ринку та використання пщприемством мож-ливостей прискорення шновацшних процеав через включення у рiзнi форми штеграци науки й технологш, форми шновацшного ствробпшицтва. У цьому контекст модель iнновацiйного розвитку пщприемства передбачае упровадження iнновацiйного ствроб^ництва, шно-вацiйних альянсiв у формi цiлеспрямованого науково-технiчного спiвробiтництва, розробки ефективних ме-ханiзмiв iнновацiйного ствроб^ництва всерединi фiр-ми i створення мереж, як пов'язують фiрму з и ото-ченням (iншими фiрмами, iнкубаторами бiзнесу, шно-вацiйними центрами, центрами трансферу технологш, дослщницькими лабораторiями, науково-дослiдними iнститутами, науковими й технопарками, технополюа-ми, iнновацiйними кластерами, шновацшними банками, вiльними науково-технiчними зонами тощо).

Науковi парки, як сучасна форма штеграци науки та промисловост, забезпечуе iнтеграцiйну взаемодiю пщприемств i установ, пiдвищення конкурентноздатнос-т та ефективностi учасникiв, упровадження високо! культури iнновацiй. У законодавствi Украши науковий парк - це юридична особа, що створюеться з У^ативи вищого навчального закладу та/або науково! установи шляхом об'еднання внесюв засновниюв для органiзацií, координацií, контролю процесу розроблення i виконан-ня проектв наукового парку. Отже, науковий парк керуе потоком знань i технологш мiж унiверситетами, науко-во-дослiдними шститутами, пiдприемствами та ринками; сприяе створенню i зростанню iнновацiйних пщприемств шляхом перемщення 1х в шкубатори i передання 1м частини активiв; надае високоякiсне примiщення, устаткування, консультацшш, бухгалтерськi, аудитор-ськi, юридичн та iншi послуги. В Укра^ станом на початок 2017 р. працюе 22 наукових парки [8], серед яких корпора^я "Науковий парк Кшвський унiверситет iменi Тараса Шевченка", мiсiя якого полягае у просуванн та комерцiалiзацií iнтелектуальних R&D i технологiчних проектiв у галузi теоретичних i прикладних наук [9].

Технопарк являе собою територю що забезпече-на матерiальними активами й умовами для розмщен-ня компанш, науково-дослщних iнститутiв та лабора-торш, проведення наукових дослiджень i розробки технологш з метою комерцiалiзацií 1х результатiв. Основною метою технопарюв е проведення наукових дослiджень, розробка та комерцiалiзацiя результатiв, а також скорочення термов упровадження наукових щей у практику. Першим у свт технопарком став Сте-нфордський дослщницький парк - високотехнолопч-ний кластер. Усього у свт дiе бтьш нiж 700 технопар-кiв, у т. ч. 42 % - у США, 34 % - у кражах Свропейсь-кого Союзу, 11 % - у Кита!. У технопарках зареестро-вано дочiрнi компани та ф^али найбiльших ТНК, наприклад, у "Кремшевш долинГ зареестровано компанií

Symantec, Intel, Hewlett-Packard, eBay, Google, Apple Inc., AMD, CiscoSystems, NVIDIA, Yahoo тощо.

Технопарки e зонами eK0H0Mi4H0ï активностi, якi поеднують потенцiал промислових пiдприeмств i3 yrn-верситетами, наyково-дослiдними структурами та су-б'ектами iнновацiйноï iнфрастрyктyри репонального, загальнодержавного й мiжнародного рiвнiв. Головною метою дiяльностi технологiчних паркiв е створення оргашзацшних засад виконання проектв i3 розробки та виробничого упровадження наукоемних розробок, високих технологш i забезпечення промислового ви-пуску конкурентоспроможно'1' на св^овому ринку продукци. У технопарках вiдбyваeться концентрацiя наукових, виробничих та фшансових ресурав, що дозво-ляе забезпечити ефективну реалiзацiю iнновацiйних проектiв на вах етапах життевого циклу iнновацiй.

В Укра'ш формування системи технопаркiв розпо-чалося у 2000 р. реестра^ею таких технологiчних пар-кiв, як 1нститут монокристалiв та 1нститут електрозва-рювання iменi G. О. Патона. Згодом з'явились: Вугле-маш (2001), Натвпровщники, 1нститут технiчноï тепло-фiзики, Укрiнфотех (2002), Ки'вська полiтехнiка та 1нте-лектyальнi iнформацiйнi технологiï (2003) тощо. На сьо-годнi в Укра1ш вже зареестровано 12 технопарюв та ще чотири проходять процедуру реестраци [10].

У свiтi та в Укран також активно розвиваються ¡нду-стр/альнi парки. 1нновацшним пiдприeмствам доцiльно ставати iнiцiаторами 1хнього створення та учасниками. Iндyстрiальний парк (1П) - це облаштована вщповщною iнфрастрyктyрою територiя, у межах яко1 учасники 1П можуть здiйснювати господарську дiяльнiсть у сферi пе-реробно! промисловостi, наyково-дослiднy дiяльнiсть, дiяльнiсть у сферi iнформацiï й телекомyнiкацiй. Вигоди для учаснигав - мiнiмiзацiя витрат матерiальних, фшан-сових, трудових i часових ресурав, необхiдних для запо-чаткування господарськоï дiяльностi, включаючи ïï ¡нно-вацйну складову, можливiсть отримання послуг, пов'я-заних iз забезпеченням господарсько1 дiяльностi вiд ке-руючо1 компанiï. Станом на 25.10.2017 р. в Укра1ы створено 33 шдуст^альних (промислових) паркiв, iз яких 28 -включено до Реестру шдуст^альних. Зокрема, ТОВ "1н-дyстрiальний парк ПАТР1ОТ" включае дiяльнiсть 100 учаснигав, яким надае примiщення площею 10 тис. кв. м. Новий промислово-технолопчний парк "КИ1ВЩИНА" (2017) створено для сприяння пщприемст-вам, що працюють у сферi переробки стьськогосподар-ськоï продyкцiï, легкоï промисловостi, виробництва машин i устаткування, лопстики, сервюного обслуговування, а також для надання шших видiв послуг [11].

Значна ктькють розвинених краш iде шляхом створення наукових, високотехнолопчних та iндyстрiальних паркiв як точок економiчного iнновацiйного зростання. Наприклад, у Туреччин бiльше 290 шдуст^альних пар-кiв, близько 30 % економiки Китаю перебувае у втьних економiчних зонах та iндyстрiальних парках, у Польщi -81 шдуст^альний парк i 14 вiльних економiчних зон. Тому пiдприeмства цих кра1н мають можливостi викори-стовувати шновацшну iнфрастрyктyрy для ефективного iнновацiйного зростання.

Сучасною у свппвш економiцi формою розвитку шно-вацiйноï iнфрастрyктyри та шновацшного ствробпшицт-ва е формування нацюнальних i мiжнародних шновацшних кластер/в. Пщприемствам рекомендуеться ви-ступати У^аторами створення нових iнновацiйних клас-терiв, уключатися в дiяльнiсть юнуючих кластерiв заради прискорення iнновацiйних процеав та отримання клас-терних економiчних ефектiв в iнновацiйнiй дiяльностi.

Перспективним елементом шновацшно1 шфраструк-тури е технолог/чн/ платформи (ТП), що являють

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

собою комун1кац1йний механ1зм взаемоди вс1х зацкав-лених стор1н, спрямований на створення перспективних комерц1йних технолопй, нових продукт1в/послуг, об'ед-нання штелектуальних та ф1нансових ресурс1в, залу-чення додаткових ресурс1в для проведення НДДКР. Технолопчш платформи е новою формою державно-приватного партнерства в шновацшнш сфер1 та шстру-ментом взаемоди б|знесу, науки, осв1ти, держави й гро-мадянського сусп1льства. Роль ТП полягае в генераци науково-технолог1чних ¡н/'ц'атив на основ! пропозиц1й наукового i технолопчного сусп1льства, пропозиц1й держави по стратепчних та критичних напрямах розвитку економки кражи, запит1в б/'знесу на високотех-нологiчну продукцiю, а також ^цатив у галузi осв^и. Технологiчнi платформи можуть стати ефективним iнструментом розробки та швидко! реалiзацiï економь чно об^рунтованих iнновацiйних програм.

¿вропейську практику створення ТП було започат-ковано у 2001 р. шляхом створення першо! ТП -Advisory Council for Aeronautics Research in Europe. На сьогодш в GO дiе 36 ТП у бтьш шж семи галузях науко-во-технологiчного розвитку [12]. eвропейськi ТП мають гнучку мережеву оргашзацшну структуру, що вщкрита стосовно зовнiшнього середовища. ¿вропейськ ТП надають iнфраструктуру для вах зацiкавлених промис-лових пщприемств з метою визначення прюрите^в у R&D, розробки тимчасових рамок i плашв дш по страте-пчно важливих напрямах.

Керуючись досвiдом краш ¿0 в Украшу у 2012 р. створено першу технолопчну платформу УНТп "Агро-продовольча" для змщнення iнновацiйного потенцiалу та забезпечення ефективносп iнвестицiй в аграрнi науковi дослщження. Ця ТП мiстить 12 тематичних кластерiв, е членом мiжнародних мереж Food Cluster Initiative (FCI), IFR - Food & Health Network (для науко-в^в), ComNet (для промисловосл). Також в УкраМ створено ще двi перспективнi ТП: "Передовi матерiали i технологiчнi процеси !х отримання" та "1нтелектуаль-на об'еднана електроенергетична система Украши". Важливу роль при цьому в УкраМ в^грають Нацюна-льнi контактнi пункти Рамково! програми ¿0 iз науки та шновацш "Горизонт 2020", якi е шформацшно-комунiкацiйними осередками, здатними спрямовувати свою дiяльнiсть на широке коло штересан^в европей-ських дослiдницьких та шновацшних програм як iз-посеред бiзнес-структур, так i серед дослщнигав, фшан-сових та державних установ тощо. Отже, технолопчш платформи е шструментом формування та реалiзацiï шновацшного потен^алу пiдприемств, !х штеграци в мiжнародний простiр, розвиток ТП впливае на формування моделi шновацшного розвитку пщприемства. Пiдприемствам слiд виступати ^^аторами створення ТП, включатися в 1хню дiяльнiсть, а державi - стимулю-вати до участi в ТП уах суб'ектiв iнновацiйного процесу.

За рiвнем розвитку шновацшно! шфраструктури Украша займае 89 мюце у свiтовому рейтингу згiдно зi звiтом "Глобальний iндекс iнновацiй 2018" серед 126 краш свпу [13]. Не дивлячись на позитивну динамку за цим фактором (зростання на 10 позицш порiвняно iз 2016 р.), рь вень розвитку шфраструктури в мiжнародних порiвнян-нях е недостатшм для створення сприятливих умов для шновацшно! активностi пщприемств Украши. Слабкими показниками iнфраструктурного забезпечення шновацш Украши е, зокрема, низький рiвень використання шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологш (95 мюце), електрон-ного урядування (70 мюце), ефективнють використання енергетичних ресурав (113 мiсце), рiвень розвитку зага-льно! та лопстичноУ шфраструктури.

Також, в УкраМ низький рiвень iнституцiйного розвитку, несприятливе регуляторне та бiзнес-середовище, недосконалими е законодавча база та

методи державно! пщтримки iнновацiйного розвитку, високий рiвень полiтичноï нестабiльностi, погiршився показник умов започаткування бiзнесу. Разом iз тим, позитивним е зростання загально! позици Украши у глобальному рейтингу шновацш iз 50-го мiсця до 43-го. За станом розвитку шновацшних ресурав та шновацшного потен^алу (Input rank) Украша займае 75 мюце (77 у 2017 р.), за результативнютю шновацш (Output rank) -35 мюце (40 у 2017 р.). Високий рiвень результативности шновацш забезпечуеться такими досягненнями: патенти на корисш моделi (перше мюце), торговельш марки (п'яте мюце), промисловi зразки (сьоме мюце), експорт 1КТ-послуг (15 мюце), створення мобтьних додаткiв (19 мюце), юлькють патентiв на винаходи (19 мюце) [13].

Високе мюце займае Украша за субшдексом шнова-цшно! ефективностi (Efficiency ratio) - п'яте мюце у свт (11 мюце у 2017 р.) [13], що обраховуеться за сшввщ-ношенням субшдекав розвитку iнновацiйного потен^а-лу та результативносп iнновацiй. Покращення позицш Украши дозволяе зробити припущення про перспективи зростання шновацшно! дiяльностi у краУш, проте дина-мiчнiсть i високий рiвень конкуренцп на мiжнародному ринку iнновацiй вимагае потужно! роботи на вах рiвнях соцiaльно-економiчноï системи над усуненням слабких мюць у нaпрямi створення бiльш сприятливих шститу-цiйних, регуляторних, iнфрaструктурних, фшансово-швестицшних та iнших умов для шновацшно! дiяльностi пiдприемств i оргaнiзaцiй.

Новим домшуючим фактором, що впливае на формування моделi iнновaцiйного розвитку пщприемства, е прискореш у свппвому просторi процеси цифровiзaцiï економiки. Актуальним завданням пiдприемствa е вияв-лення нaпрямiв застосування шформацшно-комунiкaцiйних технолопй (1КТ) для прискорення гене-рування та вттення iнновaцiй на вах напрямах дiяль-ностi - у виробничш, збутовiй та нaуково-дослiднiй дiя-льностi. Сучасне пiдприемство може створювати 1КТ-технологп власними силами або через зовшшш за-мовлення компетентним контрагентам. Застосування 1КТ-технологш в iнновaцiйнiй дiяльностi дозволяе змен-шити витрати часу та ресурав, створюе можливост ко-мунiкaцiй фaхiвцiв у мiжнaродному шновацшному простора можливостi формування мiжнaродних та транскон-тинентальних колективiв для здшснення мозкових штур-мiв i знаходження радикальних шновацшних ршень. У зв'язку з цим доцтьно включити функцiю застосування 1Т в оргашзацшно-управлшсьга мехaнiзми моделi шнова-цiйного розвитку пщприемства, або штегрувати та забез-печити взaемодiю тих пiдроздiлiв пщприемства, на яких покладено функцп оргашзацп та здiйснення шновацшно! дiяльностi з пщроздтами iнформaцiйних технологiй.

Висновки. Проведене дослщження дае змогу зробити таю висновки. В умовах глобального динaмiчного висококонкурентного бiзнес-середовищa та прискоре-ного науково-техшчного розвитку перед пщприемства-ми постае завдання посилення шновацшного потен^а-лу й пiдвищення ефективносп шновацшно! дiяльностi, що вимагае запровадження сучасно! системно-штегровано! моделi шновацшного розвитку пщприемства. Ця модель передбачае застосування комплексного пщходу до пошуку можливих сфер виникнення шновацш на пщприемств^ формування джерел та мехaнiзмiв генерування й комерцiaлiзaцiï шновацш, комушкацп та взаемоди на етапах шновацшного ланцюга.

При формуванш моделi шновацшного розвитку пщприемства доцтьно керуватися новими мехашзма-ми, як вiдповiдaють сучасним реaлiям та показали вищу ефективнють, шж лiнiйнi шновацшш модели ш-терaктивнi, комунiкaцiйнi, штеграцшш, кооперaцiйнi, мережевi, "вiдкритих" iнновaцiй. Головним завданням при цьому е здшснення ^рунтовного мошторингу й ви-

користання внутрiшнiх можливостей посилення шновацшного потенцiалу пiдприeмства, залучення зовшш-шх iдей, запровадження сучасних форм шновацшного ствроб^ництва, iнтеграцiя пiдприeмства в шновацшну шфраструктуру ринку, застосування IКТ-технологiй в шновацшнш дiяльностi, iнтеграцiя в мiжнародний шно-вацiйний простiр тощо.

У формуванш ефективних механiзмiв органiзацiï та управлшня iнновацiйною дiяльнiстю пiдприeмствам рекомендуеться виступати iнiцiаторами створення i включатися в дiяльнiсть не тiльки традицшних, а й новiтнiх форм штеграци учасниюв iнновацiйного процесу та форм розвитку шновацшно!' iнфраструктури (глобальн центри R&D, iнновацiйнi консорцiуми, стра-тегiчнi iнновацiйнi альянси, науковi, шдуст^альш й технологiчнi парки, технополiси, шновацшш кластери, технологiчнi платформи i т. п.).

1мплемента^я запропоновано' моделi дозволить удосконалити оргаызацю та управлiння шнова^ями на пiдприемствi, забезпечить зростання економiчноï ефек-тивностi iнновацiйноï дiяльностi, пщвищення конкурентних переваг пщприемств на внутршшх i мiжнародних ринках за шновацшними факторами.

Дискусiя. Необхiднi дослщження з оцiнки позитив-них результатв та проблем дiяльностi укра'нських шновацшних структур, у т. ч. технолопчних платформ, у контекст досягнення ними мети та завдань 'х створення, таких, як ефективна штегра^я науки та бiзнесу в шновацшному процес та iнтеграцiя в свтовий шнова-цiйний простiр. Подальшi наую^ дослiдження з дано' проблематики полягають в поглибленому дослiдженнi евроiнтеграцiйних можливостей для шновацшного розвитку укра'нських пщприемств та розробц швестицшно-фшансових практичних механiзмiв 'х реалiзацiï як скла-дово' моделi iнновацiйного розвитку пщприемства.

Список використаних джерел:

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

1. Godin Benoit. The Linear Model of Innovation: The Historical Construction of an Analytical Framework. Science / B. Godin // Technology & Human Values. - 2006. - 31. - pp. 639-667. DOI: https://doi.org/10.1177/0162243906291865.

2. Rothwell Roy. Towards the Fifth-generation Innovation Process / R. Rothwell // International Marketing Review/ - 199. - Vol. 11. - No. 1. -pp. 7-31. DOI: https://doi.org/10.1108/02651339410057491.

3. Tidd J. Managing innovation: Integrating technological, market and organizational change, 3rd ed. / J. Tidd, J. Bessant and K. Pavitt // John Wiley & Sons. - 2005. - 602 р.

4. Porter M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance / M. E. Porter. - New York: Harvard Business Review, 1985. - p. 38.

5. Сайт групи компашй Bosch [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bosch.ua/language1/for-journalists/press/innovation-automotive/index.html.

6. Болдирева Л. М. 1нновацм в логютицк теоретико-методолопчш та практичш аспекти / Л. М. Болдирева [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekonk/2011./1_20l1.pdf.

7. Innovation alliances. Research in Germany [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.research-in-germany.de/research-landscape/ rpo/networks-and-clusters/41832/10-3-innovation-alliances.html.

8. Науковi парки Укра'ши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/ naukovi-parki/pro-naukovi-parki.html.

9. Корпора^я "Науковий парк КиТвський ушверситет iменi Тараса Шевченка" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://scp.knu.ua/ ua/pro-korporatsiiu.

10. Про технолопчш парки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/ iii.-texnologichni-parki/pro-texnologini-parki.html.

11. 1ндуст^альш парки в УкраТш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag=IndustrialniParkiVUkraini.

12. Инновационный менеджмент: учебник для академического бакалавриата / С. В. Мальцева и др.; под ред. С. В. Мальцевой. - М.: изд-во Юрайт, 2014. - 527 с.

13. The Global Innovation Index 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2018-report.

14. Бажал Ю. М. Розвиток ЫновацшноТ дiяльностi у знанневому трикутнику "держава - ушверситети - промисловють" / Ю. М. Бажал // Економка i прогнозування. - 2015. - № 1. - С. 76-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8.

15. 1лляшенко С. М. Управлшня шновацшним розвитком промислових пщприемств: моногр. / С. М. 1лляшенко, О. А. Бшоводська. - Суми: Ушверситетська книга, 2010. - 281 c.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

16. Маркетинг: пщручник / А. О. Старостша, Н П. Гончарова, 6. В. Крикавський та ш.; за ред. А О. СтаростшоТ. - К.: Знання, 2009. - 1070 с.

17. Нагачевська Т. В. Сучасн тенденцп управлшня Ынова^ями в мiжнароднiй економц / Т. В. Нагачевська // Вюн. КиТв. ун-ту. Економка. -2000. - Вип. 43. - С. 6-10.

18. Федулова Л. I. Концептуальш засади формування ЫновацмноТ системи пщприемств / Л. I. Федулова // Актуальш проблеми економки. -2014. - № 10. - С. 195-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ape_2014_10_26.

19. Черваньов Д. М. 1нновацм та конкурентоспроможнють: мехашз-ми впливу на мiкро- та макроекономiчному рiвнях / Д. М. Черваньов, О. I. Жилшська // 1нноваци та конкурентоспроможнють: проблеми науки та практики: моногр ; за заг. ред. М. О. Кизима, В. С. Пономаренка. - Х.: ВД "1НЖЕК", 2012.

20. Prygara O. Innovation Strategy of an Industrial Enterprise: Marketing Aspect / O. Prygara, L. Yarosh-Dmitrenko // European Applied Sciences. Germany. - 2013. - 4 (2). - pp. 114-115.

21. Устименко М. В. Мiжнароднi кластери у пщвищенш шновацшного рiвня господарськоТ дiяльностi суб'еклв пщприемництва / М. В. Устименко // Вюн. КиТв. ун-ту. Економка. - 2015. - Вип. 173. -С. 59-65. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/173-8Z9.

Received: 24/02/2018 1st Revision: 21/05/2018 Accepted: 18/09/2018

Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project

Т. Нагачевская, канд. экон. наук, доц., О. Пригара, канд. экон. наук, доц.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

МОДЕЛЬ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ

Раскрыты сущность и виды модели инновационной развития предприятия. Приведена сравнительная характеристика моделей инновационного развития предприятия. Предложен подход к формированию инновационной модели развития предприятия через системную интеграцию факторов внутренней и внешней среды деятельности предприятия. Выявлены источники инновационных идей в контексте внутренней среды - на звеньях цепи создания стоимости на предприятии, а также в рамках внешней среды. Раскрыты направления использования возможностей развитой инновационной инфраструктуры для эффективной организации инновационного процесса на предприятии. Обоснованы практические рекомендации для предприятий по моделированию и совершенствованию организационно-управленческих механизмов инновационной деятельности для ускорения экономического развития.

Ключевые слова: модель, предприятие, инновационное развитие, источники инновационных идей, механизмы инновационной деятельности.

T. Nagachevska, PhD in Economics, Associate Professor, O. Prygara, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine

MODEL OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF A MODERN ENTERPRISE

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

The article explores nature and types of models for enterprise innovative development and presents their comparative analysis. The approach is proposed to build up the innovative model of enterprise development by integrating internal and external environmental factors of the enterprise. The sources of innovative ideas in the context of the internal environment are found at the links of the chain of value creation at the enterprise, as well as within the external environment. The study exposes ways of using advantages of the developed innovative infrastructure for the effective organization of the innovation process at an enterprise. Practical recommendations are made for the enterprises to model and improve their organizational mechanisms of innovation activity aimed at enhancing economic development.

Keywords: model, enterprise, innovative development, sources of innovative ideas, mechanisms of innovation activity.

References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription

1. Godin Benoit, 2006. The Linear Model of Innovation: The Historical Construction of an Analytical Framework. Science, Technology & Human Values, 2006, 31, pp.639-667. DOI: https://doi.org/10.1177/0162243906291865.

2. Rothwell Roy, 1994. Towards the Fifth-generation Innovation Process: International Marketing Review,Vol.11,No 1,1994,pp.7-31. DOI: https://doi.org/10.1108/02651339410057491.

3. Tidd, J., Bessant, J. and Pavitt, K., 2005. Managing innovation: Integrating technological, market and organizational change, 3rd edition. John Wiley & Sons. - 602 p.

4. PorterM. E., 1985. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. - New York: Harvard Business Review, p. 38.

5. Bosch Group of Companies Website. - Source: http://www.bosch.ua/language1/for-journalists/press/innovation-automotive/index.html.

6. Boldyreva L.M. Innovations in logistics: theoretical-methodological and practical aspects. - Source: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/Ekonk/2011.../1_2011 .pdf.

7. Innovation alliances. Research in Germany.- Source: http://www.research-in-germany.de/research-landscape/rpo/networks-and-clusters/41832/10-3-innovation-alliances.html.

8. Science parks of Ukraine. - Source: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/naukovi-parki/pro-naukovi-parki.html.

9. Science Parks Kyiv Taras Shevchenko University. - Source: https://scp.knu.ua/ua/pro-korporatsiiu.

10. About technological parks. - Source: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/iii.-texnologichni-parki/pro-texnologini-parki.html.

11. Industrial parks in Ukraine. - Source: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag= IndustrialniParkiVUkraini.

12. Innovative Management: Textbook for Academic Baccalaureate / S.V.Maltsev [and others], edited by S.V. Maltseva. -M.: Yurayt Publishing House, 2014 - 527 pp.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

13. The Global Innovation Index 2017. - Source: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2017-report.

14. Bazhal Yu.V. Bazhal Yu. M. The Development of Innovation Activity in the Knowledge Triangle "State - Universities - Industry"/ Bazhal Yu. M. // Economics and prognostification. - 2015. - № 1. - C. 76-88. - Source: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8

15. Ilyashenko S.M. Management of Innovative Development of Industrial Enterprises: Monograph / S.M. Ilyashenko, O. A. Belovodskaya. - Sumy: University book, 2010. - 281 c.

16. Marketing/ Starostina A.O., Goncharova N.P., Krykavsky E.V. and others; ed.by Starostina A.O.- K.: Znannya, 2009. - 1070 c.

17. Fedulova L.I. Conceptual Principles of the Formation of the Innovation System of Enterprises / L.I.Fedulova // Actual Problems of Economics. - 2014. - No. 10. - P. 195-205.- Source:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_10_26.

18. Chervanov D.M., Zhylinska O.I. Innovations and Competitiveness: Mechanisms of Influence on the Micro- and Macro-economic Levels // Innovations and Competitiveness: Problems of Science and Practice: monograph / under the constituents. Ed. Dr. Econ. Sciences, prof. Kyzyma M.O., Dr. Econ. Sciences, prof. Ponomarenko V. S. Kh.: V.D."INZHEK", 2012.

19. Nagachevskaya T.V. Modern Trends in Management of Innovations in the International Economy / Nagachevskaya T.V. // Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. - 2000. -№. 43.- p.6-10.

20. Prygara O., Yarosh-Dmitrenko L. Innovation Strategy of an Industrial Enterprise: Marketing Aspect // European Applied Sciences. Germany, 4 (2), 2013, - pp. 114-115.

21. Ustymenko M.V. International clusters in raising the innovative level of economic activity of business entities / Ustymenko M.V. // Bulletin of the Taras Shevchenko National Taras Shevchenko University of Kyiv / Taras Shevchenko Kyiv National University. Economy. - 2015. - № 173. - p. 59-65. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/173-8Z9.

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 41-50

УДК 339.97

JEL classification: F 01, F 15

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/6

С. Сардак, д-р екон. наук, доц.

ORCID iD 0000-0002-4716-3355 Дншровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара, Дншро, Украша,

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

С. Радзieвська, канд. екон. наук, доц.

ORCID iD 0000-0002-3680-7952 Державний ушверситет шфраструктури та технолопй, КиТв, Украша

ПЕРСПЕКТИВИ УКРА1НИ В ПРОЦЕСАХ РЕПОНАЛ1ЗАЦИ ТА ГЛОБАЛ1ЗАЦП

Визначено стан учас/ni Украни у процесах регiоналiзацií та глобалiзацií. Висвтлено, що сучасним головним завданням y4acmi Украши у процесах регiоналiзацu та глобалiзацií е отримання статусу повноправного члена €С, що е актуальным у зв'язку з пдписанням угоди про асоцацю з €С та прийняттям експортно1 стратеги збльшення укра-нського товарного експорту з одночасним покращенням його товарно1 структури. На основi системного пдходу i використання порiвняльного аналiзy опрацьовано мiжнароднi статистичн дан та матерiали украшсько1' державно1 служби статистики. Запропоновано напрями розширення нтеграцйних зв'язкв. Визначено проритетн ринки для експорту товарiв Украни у крани €С, Ази, Америки та Африки.

Ключовi слова: регiоналiзацiя; глобалiзацiя; зона вшьно1' торгiвлi; експорт; €С; Украна; повноправний член €С.

Постановка прoблeми. Pегiоналiзацiя св^ово! еко-номки посилкю процеси мiжнародного подшу пращ викликаючи необхщнють активiзацiï трансформацшних зрyшень y напрямах пщвищення штенсивност товарних потогав мiж крашами. В yмовах загострення проблеми забезпечення виробництва ресyрсами й посилення необхщносп збереження довкшля, краши св^у зму-шен пристосовувати свою виробничу, а вщповщно, i зовшшньоторговельну дiяльнiсть до тих вимог, як створюються внаслщок економiчних процеав, що роз-гортаються на глобальному та репональному рiвнях. Своeчасне розумшня цих вимог i прийняття вщповщ-них ршень e iмперативом розвитку краш у глобальнш та репональних економiчних системах.

1з 1 вересня 2017 р. набула чинност Угода про асо-^а^ю мiж Украшою та СС. Це е лопчним розгортанням штеграцшних процеав, яга плануеться активiзувати до 2020 р. за рахунок адаптаци до економiчних умов функ-цюнування СС (Копенгагенських критерив), що дозволить реально претендувати на членство в СС. Осгальки СС е найрозвиненшим штеграцшним об'еднанням св^у та одним iз трьох провщних центрiв глобального розвитку (США, СС та Азшсько-Тихоокеанський репон), то повноправне членство в СС слщ розглядати як найвищий рiвень участ Украши у процесах регю-налiзацN та глобалiзацi'í. Досягнення стану повноправного члена СС вщкривае для Украши можливють и включення до вах тих угод, яга уклав СС. Одночасно у разi вступу Украши до СС наслщком стае те, що вс

© Сардак С., Pадзieвcька С., 2018