CC BY
141
Stets'ko L.I. Monetary policy as mean of overcoming of financially-economic crisis
Reasons of origin of crisis are examined in the article. The methods of overcoming of crisis and place of monetary policy are examined.
Keywords: financially-economic crisis, monetary policy.
УДК 005.378 Астр. М.П. Тимощук - Одеський НПУ; доц. П.В. Тимощук,
д-р техн. наук - НУ ""Львiвська полтехтка"
ШФОРМАЦШНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто структуру шновацшного процесу. Проаналiзовано головш чинники устху запровадження нововведень. Наведено рекомендацп щодо здшснення аналiзу шновацшно'1 дiяльностi. Сформульовано актуальнi завдання щодо запровадження якюного iнформацiйного забезпечення шновацшно'1 дiяльностi та управлiння шнова-цiйним розвитком.
Ключов1 слова: шформацшне забезпечення, шновацшна дiяльнiсть, модель по-ширення шновацш, система iнформацiйного забезпечення iнновацiй, управлшня розвитком iнновацiйного потенцiалу.
Вступ. У сучасних умовах конкурентоспроможшсть промислових шд-приемств багато у чому визначаеться iх шновацшною актившстю, що особливо важливо для науково-виробничих шдприемств, зайнятих розробленням та впровадженням нових продук^в 1 технологш. Впровадження шновацш дае змогу оперативно реагувати на запити ринку i шдтримувати цим самим рен-табельшсть, фшансову стшюсть i конкурентоспроможшсть. 1нновацшна дь яльшсть, як вщомо, - це д1яльшсть, пов'язана з трансформащею результат наукових дослщжень i розробок, шших науково-технолопчних досягнень у новий або покращений продукт чи технологш, що виводяться на ринок, у но-вий або покращений технолопчний процес, який використовуеться у прак-тичнш д1яльност1. 1нновацшний процес можна розглядати з р1зних позицш: як паралельно-послщовне проведення науково-технологiчноi д1яльност1; як послщовш змiни фаз життевого циклу продукту i як iнвестицiйний проект за стадiями фiнансування дослiджень та розробок, поширення iнновацiй i iх ко-мерцiалiзацii. В основi iнновацiйного процесу лежить створення, упрова-дження i поширення iнновацiй, необхiдними властивостями яких е науково-технiчна новизна, iх практичне застосування i комерцiйна реашзовашсть, з метою задоволення нових суспшьних потреб. Спочатку визначають необхщ-шсть змiн i мету, розробляють шновацш, освоюють, поширюють, використо-вують, а по^м вона мвiдмираем. Iнновацiйний процес мае чггку орiентацiю на остаточний результат прикладного характеру, який забезпечуе певний техшч-ний i соцiально-економiчний ефект [1, 6].
У дослщженш стисло описано структурнi частини шновацшного процесу. Проанашзовано чинники усшшного запровадження нововведень. Фор-мулюються актуальш завдання зi запровадження iнформацiйного забезпечення шновацшно!" дiяльностi та управлшня шновацшною дiяльнiстю.
Структура шновацшного процесу. В економiчному й оргашзацшно-му розумiннi iнновацiйний процес може подшятися на окремi етапи, стадп, фази, якi рiзняться цiльовим призначенням, специфiкою управлiння, фшансу-ванням та кшцевим результатом дiяльностi. Iнновацiйний процес може бути представлений у виглядi ланцюга Mфундаментальнi дослiдження - прикладш дослiдження - розробки - дослщження ринку - конструювання - дослщне виробництво - ринкове випробування - комерцшне виробництво" [7]. Дос-лщне виробництво може мати рiзнi оргашзацшш форми - завод, цех, дослана станцiя, дослiдно-експериментальне виробництво, майстерня тощо; рiзне мiсце розташування, рiзний ступiнь господарсько! самостiйностi; перебувати на баланс науково! оргашзаци чи бути юридичною особою. Дослщно-експе-риментальнi роботи завершують стадiю освоення промислового виробництва нових виробiв i починаеться процес промислового виробництва, в якому знання матерiалiзуються. Шсля того, як нововведення вступило у стадда ма-сового виробництва, воно потребуе нагляду та контролю дослщно! оргашзаци. Перюд, який починаеться з виконання фундаментальних i прикладних розробок та охоплюе усi наступнi етапи до моменту, коли нововведення шд-лягае замш яюсно новим, прогресивнiшим, е, як вщомо, життевим циклом шноваци. Кожна ланка життевого циклу - вщносно самостшна, вона мае сво! закономiрностi розвитку i виконуе специфiчну роль. Життевий цикл мiстить часовi, трудовi i кошториснi оцiнки, якi використовуються для оргашзаци планування та фшансування робiт. На рис. представлено структуру життевого циклу шновацшного процесу.
Рис. Структура життевого циклу шновацшного процесу
Yci види робгг належать до циклу створення шновацш i входять до складу науково-шновацшного та виробничо-комерцiйного циклiв. Прийнято видшяти такi чотири фази (етапи): I - створення шноваци i потужностей для ïï використання, II - III - зростання виробництва i продажу, IV - насичення ринку i занепад та зняття продукту з виробництва. До настання четвертоï фази шдприемства повинш модершзувати продукт або створити новий. Для за-безпечення постшного розвитку це варто робити одночасно. Життевий цикл шноваци можна продовжити, якщо активно працювати у маркетинговш сфе-рi, пiдтримуючи попит на цю продукцiю шляхом зниження цiн, за допомогою активноï реклами або шших каналiв збуту. Успiшнi пiдприемства повинш постшно працювати над удосконаленням або створенням нового продукту.
Головш чинники усшшного запровадження нововведень. Голов-ними причинами i джерелами виникнення шновацшних щей е: потреби ринку, конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентш переваги i максимiзувати прибуток, пщвищення престижу шдприемств; пошук вирь шення проблем, якi виникають пiд час дiяльностi пiдприемств, на^дування iншим органiзацiям, якi впроваджують новi технологiï, бажання працiвникiв покращити свою майстершсть у конкретнiй дiяльностi, реашзащя знань твор-чо1' особистостi, поради консультаипв у будь-який перiод реоргашзаци пщ-приемств, науковi вiдкриття, штернацюнаизащя науки, винахiдництво, шту-1'тивне уявлення про те, що нововведення може полшшити дiяльнiсть оргаш-зацiï. Спонукальним мотивом для iнновацiй е змши зовнiшнього середовища, якi ведуть до появи нових потреб або нових засобiв задоволення вже юну-ючих потреб. На успiшнiсть нововведень впливають такi чинники: наявнiсть в оргашзаци джерела творчих щей, ефективна система вщбору та оцшки iдей нових виробiв, орiентацiя на ринок, перевага товару над товарами конкурента, маркетингове ноу-хау, вiдповiднiсть iнновацiйноï стратеги мет оргашза-цiï, доступ оргашзаци до ресурЫв, глобальна концентрацiя товару. У конкретному середовишд шдприемства намагаються першими вийти на ринок з новим продуктом (технолопею), щоб отримати додатковi прибутки у виглядi iнтелектуальноï ренти, оскiльки з дифузiею iнновацiï попит на не1' змен-шуеться. Крiм цього, керiвництво пщприемств зацiкавлене у створеннi про-дукци, яка б iстотно перевершувала за сво1'ми споживчими властивостями вже iснуючi аналоги i могла б стати базовою для подальших модифiкацiй. Тому ключовими чинниками усшшного запровадження нововведень е:
1) перевага товару над своïми конкурентами, тобто наявтсть у нього ут-кальних властивостей, що сприяе його кращому сприйняттю спожива-чем;
2) маркетингове ноу-хау фiрми, тобто краще розумiння поведiнки спожива-чiв, психологiï сприйняття новинок i величини потенцiйного ринку;
3) висока синерпя науково-дослiдних робiт i виробництва або взаемодiя усiх пiдроздiлiв шдприемства, як одного цшого - технолопчне ноу-хау.
Додатковими чинниками успiху впровадження нововведень е: адап-тивнiсть товару до вимог ринку, технолопчна перевага товару, пщтримка iн-новацiï керiвництвом пiдприемсьва, використання оцiнювальних процедур нововведень, сприятливе конкурентне середовище, вщповщшсть нововведен-
ню оргашзацшно! структури шдприемства. Ycnix реал1заци нововведення визначаеться також яюстю iнновацiйного менеджменту.
1нформацшна пiдтримка iииовацiй. Iнформацiйнi ресурси, процеси i люди, якi збирають, перетворюють i поширюють необхiдну шформащю, можуть поеднуватись в iнформацiйнi системи. Для уього може бути викорис-таний широкий спектр рiзних тишв iнформацiйних систем - вiд звичайних (традицшних) без застосування комп,ютерiв, до заснованих на використанш комп,ютерiв, програмного забезпечення i фахiвцiв iнформацiйних систем. Метою створення шформацшних систем е трансформащя iнформацiйних да-них в шформацшш продукти. Аналiз шформацшно! дiяльностi може здiйснюватись за допомогою вщповщних програм, зокрема, LOTUS 5 i QU-ATTRO-PRO 4 [4]. Можна використовувати комплексы (так званi штегрова-нi) iнформацiйнi системи, в яких поеднуються програми, за допомогою яких формуються аналiтичнi звiти, з програмами систем шдтримки прийняття рь шень [5]. Для запровадження якiсного шформацшного забезпечення шнова-цшно! дiяльностi необхщно вирiшити такi актуальнi завдання:
• дослщити практику шформацшного забезпечення науково-техтчних 1ннова-цш, яка склалася, i запропонувати рекомендацп щодо реоргатзаци шформа-щйно!" тдтримки на баз1 сучасних шформацшних технологш;
• дати теоретичне обгрунтування основним принципам i критерiям створення, функцюнування i розвитку комплексно! шформацшно! системи пiдтримки iнновацiй;
• розробити принципи i методи побудови комплексно! шформацшно! системи пiдтримки науково-техтчних iнновацiй;
• розробити метод оптимального тематичного формування iнформацiйноi системи на основi аналiзу потреб певно! цшьово! групи користувачiв-розробни-юв шновацш;
• дослщити залежнiсть зниження цшност! отримувано! iнформацii в часi i розробити пропозицii щодо перюдичносп оновлення iнформацiйних фондiв в шформацшних структурах та формуваннях;
• виявити особливост! моделювання i конструювання на прикладi центру ш-формацiйного забезпечення науково-дослвдно!" органiзацii;
• експериментально розробити модель i апробувати комплексну шформацшну систему забезпечення, призначену для щльово! групи користувачiв з одно-рвдними iнформацiйними потребами;
• здiйснити порiвняльний аналiз продуктивност ново! i традицшно! систем ш-формацiйного забезпечення шновацш.
Учасникам шновацшних процеЫв необхщна шформащя, розкидана у значнш кшькост вгтчизняних i заруб1жних наукових джерел [2]. 1снуюч1 системи шформацшного забезпечення шновацшних процеЫв на в1тчизняних шдприемствах нараз1 залишаються традицшними i малоефективними, а спро-би !х розширення без коршних перетворень потребують значних швестицш. Основним елементом цих систем е науково-техшчш б1блютеки, що е найбшьш поширеними i доступними джерелами отримання шформаци. Швидкий розвиток науково-техшчного прогресу, зростаючий обсяг наявно! шформаци, а також шдвищення вимог до термш1в отримання новгтньо!, ор1ентовано пщбрано! шформаци, призводить до того, що звичайш б1блюте-ки вже не справляються з цим завданням. У той же час, за кордоном значного
поширення набувають технологи, якi дають змогу швидко i ефективно вирь шувати цю проблему за допомогою електронного доступу до бiблiотечних фондiв [3]. Створення таких технологш е важливим завданням.
Важливу роль в iнновацiйнiй дiяльностi займае управлiння розвитком iнновацiй. 1нформацшне забезпечення управлiння iнновацiйним розвитком мае передбачати наявшсть вiдповiдних iнформацiйних технологш, як нада-ють можливiсть ефективно розвивати шновацшний потенцiал. Вибiр таких технологш ютотно залежать вiд обрано! стратеги розвитку, структури i мето-дiв управлiння, а також обраного виду шновацшно! дiяльностi.
Висновки. З викладеного випливае низка актуальних завдань. Зокре-ма, необхiдно розробити рекомендаци щодо модершзаци шформацшно1 шд-тримки науково-техшчних iнновацiй на базi сучасних шформацшних техно-логiй. Потрiбно дати теоретичне обгрунтування основним принципам i крите-рiям створення, функцiонування i розвитку комплексних шформацшних систем шдтримки шновацш. Треба розробити принципи i методи побудови комплексних шформацшних систем шдтримки шновацш Необхщно дослщити залежшсть зниження цшносл отримувано! шформаци у часi i розробити про-позици щодо перiодичностi оновлення шформацшних фондiв. Потрiбно розробити й апробувати комплексну шформацшну систему шдтримки шновацш для цшьово!' групи користувачiв з однорiдними iнформацiйними потребами. Необхщно здiйснити порiвняльний аналiз продуктивност ново!' i традицшно1 систем шформацшного забезпечення шновацшно1 дiяльностi.
Л1тература
1. Breschi, S., Lissoni, L., 2004. Knowledge networks from patent data. In: Moed, H.F., Gl'anzel, W., Schmoch, U. (Eds.), Handbook of Quantitative Science and Technology Research. Kluwer Academic Publishers, pP. 613-643.
2. Eurostat, 2003. Increase of patent applications to the EPO in the ICT sector between 1991 and 2001. Statistics in Focus, Science and Technology.
3. Fujimoto, M., Miyazaki, K., von Tunzelmann, N., 2000. Technological fusion and teleme-dicine in Japanese companies. Technovation 20, 169-187.
4. Granstrand, O., Patel, P., Pavitt, K., 1997. Multitechnology corporations: whey they have 'distributed' rather than 'distinctive core' competencies. California Management Review 39, 8-25.
5. Grogan, L., Moers, L., 2001. Growth empirics with institutional measures for transition economies. Economic Systems 25, 323-344.
6. Hall, B.H., Jaffe, A.B., Trajtenberg, M., 2000. Market value and patent citations: a first look. NBER Working Paper No. 7741.
7. Hicks, D., Breitzman, T., Olivastro, D., & Hamilton, K. (2001). The changing composition of innovative activity in the U.S.: A portrait based on patent analysis. - PP. 684-687.
Тимощук М.П., Тимощук П.В. Информационное обеспечение инновационной деятельности
Рассмотрена структура инновационного процесса. Проанализированы главные факторы успеха внедрения нововведений. Приведены рекомендации относительно осуществления анализа инновационной деятельности. Сформулированы актуальные задания относительно внедрения качественного информационного обеспечения инновационной деятельности и управления инновационным развитием.
Ключевые слова: информационное обеспечение, инновационная деятельность, модель распространения инноваций, система информационного обеспечения инноваций, управление развитием инновационного потенциала.
Tymoshchuk M.P., Tymoshchuk P.V. Information providing of innovative activity
A structure of innovative process is considered. There is analyzed main reasons of implementation success of innovations. There are given recommendations concerning analysis fulfilling of innovative activity. Urgent tasks concerning implementation of qualitative information providing of innovative activity and innovative development control are formulated.
Keywords. information providing, innovative activity, innovation expansion model, innovation infirmation providing system, innovative potential development control.
УДК 339+658 Доц. А.А. Теребух, канд. екон. наук; студ. Н.Б. Бандура -
Львiвський Д1НТУ M. Вячеслава Чорновола
ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ФОРМА ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ РЕГ1ОНУ
Визначено сутшсть та роль туристичного кластера при реалiзацii конкурентних переваг регюну, наведено алгоритм створення кластера. Туристичний кластер - це ключова оргашзацшна основа, що дасть змогу реалiзувати прюритетш задач^ яю стоять перед органами районно1 влади, i сприятиме посиленню конкурентних переваг цього регюну.
Ключовi слова: конкуренты переваги регюну, туристичний кластер.
Постановка проблеми. Устшний розвиток будь-якого регюну тюно пов'язаний i3 формуванням та реашзащею новггшх пiдходiв щодо забезпечення конкурентоспроможност даноi територи. Це, своею чергою, висувае на перший план питання виявлення регюнальних конкурентних переваг, ix ощ-нювання й ухвалення на цш основi потрiбниx ршень.
Свiтовий досвщ показуе, що одним iз ефективних способiв забезпечення економiчного зростання в регюш е впровадження на його територи кластерноi моделi оргашзаци господарства.
Аналiз дослiджень та публжацш з проблеми. Питання пiдвищення регiональноi конкурентоспроможностi на основi впровадження кластерних моделей зумовлюе великий iнтерес серед науковщв. Цiй проблематицi прис-вячено багато наукових праць, семiнарiв та конференцш.
Запропоновану М. Портером [1] теорда нацiональноi та регiональноi конкурентоспроможност^ основою яко" е кластерний шдхщ органiзацii бiзне-су, одразу схвалили економiсти рiзниx краш, а ii апробацiя дала позитивнi ре-зультати, внаслщок чого питання вдосконалення мехашзму ди кластерно!" мо-делi набуло осо6ливо" актуальностi.
Так, серед вггчизняних вчениx-економiстiв осо6ливо" уваги заслугову-ють роботи С. Соколенка [2], у яких вш узагальнив досвiд використання кластерних моделей у багатьох крашах, а також запропонував власш рекомендацп щодо кластеризацп економiки у регюнах Украши. Актуальнi також дослщження економiста М. Войнаренка [3], у яких проаналiзовано умови ш-вестування на засадах кластерних технологш, а також запропоновано складо-вi усшшно' роботи кластерних об'еднань. Осо6ливо" уваги заслуговують дос-лiдження вченоi Н. Мшули [4], у яких обгрунтовано роль кластерiв у шдви-
