CC BY
21
Байдала Н.М. Стратегический потенциал как источник конкурентного преимущества и основа стратегии внешнеэкономической деятельности предприятия
Рассмотрен вопрос формирования внешнеэкономической деятельности в связи с имеющимся стратегическим потенциалом предприятия и его конкурентными преимуществами. Установлено, что стратегию внешнеэкономической деятельности отображают образцы выбора способа деятельности предприятия в международном окружении во время формулировки и адаптации его связи к этому окружению и формированию внутренней структуры и процессов.
Ключевые слова: стратегия, конкурентное преимущество, стратегический потенциал, предприятие, внешнеэкономическая деятельность.
Baydala N.M. Strategic potential as source of competitive edge and basis of strategy of foreign economic activity of enterprise
In the article the problem of forming of strategy of foreign-economic activity in connection with available enterprise's strategic potential and its competitive advantages is investigated. It is set that strategy of foreign economic activity is represented by the standards of choice of method of activity of enterprise in international surroundings during formulation and adaptation of his connections to this surroundings and forming of underlying structure and processes.
Keywords: strategy, competitive advantage, strategic potential, enterprise, foreign-economic activity. _
УДК 65.012.8. Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктр В.В. Дубiв - Львiвський ДУВС
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШНОВАЦШНОГО ПРОЦЕСУ НА МАЛИХ ШДПРИеМСТВАХ
Описано проблеми шновацшного процесу на малих тдприемствах, висв1тлено основн напрямки розроблення стратеги сприяння розвитку шновацшно1 дiяльностi малого тдприемництва. Охарактеризовано ризики для шновацшних процеав. Вели-ку увагу придшено етапам шновацшно1 дiяльностi та заходам щодо вир1шення проблем шновацшного процесу на малих тдприемствах.
Вступ. Глобашзащя св1тово1 економжи вивела на перший план таку характеристику економжи краши, як ïï конкурентоспроможшсть на свггово-му товарному та фшансовому ринках, яка все бшьше залежить вщ нових тех-нологш та шновацш у виробничш та фшансовш сферах, перетворення науки на основну продуктивну силу. Стимулювання iнновацiйноï спрямованост розвитку будь-я^ краши потрiбно розглядати у складi моделi швестицшно-го розвитку ïï економжи, за умови, що ця модель е прюритетом шновацшного розвитку. Украша, проголосивши курс на шновацшний розвиток економь ки, мае виршити цшу низку проблем. Для виршення цих проблем необхщно осмислити досвщ розвинених краш у створенш мехашзму сприяння шноваць ям i запровадити найбшьш прийнятш для Украши шструменти стимулювання розроблення та комерщашзацп шновацш на макрорiвнi, регюнальному рiвнi та на рiвнi пiдприемств [3, с. 16].
Рушшною силою в шновацшному розвитку економiки е створення i ефективне використання нацiональноï iнновацiйноï системи, економiчним механiзмом якоï е забезпечення розроблення та експлуатацп нових знань,
шдприемницького шдходу до iнновацiй. Ключовим моментом реашзаци курсу на iнновацiйний розвиток економжи е створення в Укра!ш iнновацiйних iнститутiв, якi фiнансують нововведення та доводять !х до етапу комерщаль зацп. Важливу роль в шновацшному процесi займають малi шновацшш шд-приемства. Вони е специфiчною органiзацiйною формою шновацшно! дiяль-носл, яка мае важливе значення як для розвитку економши кра!ни загалом, так i для задоволення шдив^альних потреб творцiв iнновацiй.
Висвiтленням питань пов'язаних з проблемами розвитку шновацшно! дiяльностi на малих шдприемствах, займалися такi вченi як З. Верна-лiй, Л. Воротiно, М. Долшнш, М. Козорiз, С. Реверчук, П.Б. Бшенький. Про-те, незважаючи на велику увагу, придiлену вивченню цього питання, досi не розроблено конкретних заходiв для вирiшення проблем розвитку шнова-цiйних процесiв на малих шдприемства.
Метою роботи е пошук шляхiв розвитку шновацшно! дiяльностi на малих пiдприемствах.
Виклад основного матерiалу. Сучасний розвиток малого шдприем-ництва в Укра!ш зумовлено насамперед проблемами доступу до економiчних ресурЫв через вiдсутнiсть виважено! державно! полггики, що надала б мож-ливють доступу малим фiрмам та шдприемствам до ресурсiв, що перебува-ють у державнiй власностi, а також через несформовашсть мережi об,ектiв ш-фраструктури ресурсного забезпечення процесiв реалiзацil iнновацiйних про-ектiв малими суб'ектами шдприемницько! дiяльностi; з огляду на це, основ-ними напрямами розроблення державно! стратеги сприяння розвитку шновацшно! дiяльностi малого пiдприемництва е:
• створення мехатзм1в фшансового забезпечення шноващйно! д1яльност1, зок-рема стартових стадш реал1зацш шноващйних проектов малими ф1рмами;
• стимулювання масового створення об'ектгв не фшансово! шфраструктури ш-новацшно! д1яльностц
• сприяння виршенню проблем кадрового забезпечення шноващйно! д1яль-ност!
Успiх розроблення та реалiзацi! заходiв державно! полiтики в цш сфе-рi мае визначити перспективи розвитку малого шновацшного шдприемниц-тва Укра!ни та розкриття його шновацшного потенщалу.
Найбiльшою проблемою реалiзацi! шновацшно! моделi розвитку Ук-ра!ни е розрив шновацшних процесiв мiж стадiями наукових дослiджень та впровадженням шновацш у виробництво, що зумовлено вщсутшстю ефек-тивного механiзму трансформацi! наукових знань в шновацшш ще!. У подо-ланнi цiе! проблеми важливу роль мае вщшравати прошарок малого шновацшного шдприемництва, для розвитку якого мають бути створенi сприятливi iнституцiйнi умови.
Пiсля проведення дослщжень фахiвцями Нацiонального наукового фонду США у 70-х роках ХХ ст., було виявлено що малi фiрми за бшьшютю показникiв демонструють вщносно вищу ефективнiсть, порiвняно з бшьшими пiдприемницькими структурами, щодо розроблення шновацшних проекив. Вони витрачають в кшька разiв менше матерiальних та трудових ресурЫв на розроблення iнновацiйного проекту i майже на третину випереджають за темпами його реалiзацi!. На одиницю витрат кiлькiсть нововведень, створених
малими фiрмами, порiвняно зi середнiми - в чотири, а порiвняно з великими - в двадцять чотири рази бшьша. Статистичш данi свщчать про те, що сектор малого шдприемництва е винахiдником переважно! бшьшоси ради-кальних технологiчних новацiй друго! половини XXI ст. Серед таких винахо-дiв, зокрема, антибiотики, шсулш, пестициди, кондицiонери, кiнескопи, ксе-рокси, целофан та ш. Вiдповiдно до цього, стратепчним напрямком подолан-ня "кризи нововведень" у США, а по^м у всiх розвинених кра!нах, стало про-ведення державно! полггики щодо пiдтримки малого iнновацiйного шдприемництва, ядром яко! е запровадження механiзмiв пiльгового доступу ма-лих фiрм до економiчних ресурсiв [4, с. 240].
До процеЫв використання науково-техшчного потенцiалу кра!ни за-лишаеться iндиферентною переважна бiльшiсть суб,ектiв сектору малого шдприемництва. За статистикою, в 2008 р. шновацшну дiяльнiсть провадили лише 13,4 тис. малих тдприемств, що становить 6 % вщ загально! кiлькостi ма-лих пiдприемств. Для порiвняння: значення аналопчного показника зокрема Нiмеччини - понад 60 %. Це вказуе на помггне вщставання iнновацiйних про-цесiв у малому пiдприемництвi вщ темпiв розвитку iнновацiйних процесiв в економщ Укра!ни взагалi i майже на десятиразове вщставання вiд стану ш-новацiйно! активностi малого шдприемництва в Сврош (табл.).
Табл. 1. Розподт малих тдприемств за напрямами шновацшнсн дьяльность
Роки 2008 р. 2009 р. 2010 р.
тис. од. % тис. од. % тис. од. %
Всього малих тдприемств 218,4 100,0 295,1 100,0 309,1 100,0
З них провадили шновацшну даяльтсть 13,4 6,1 14,4 6,1 18,6 6,0
Зокрема мали витрати на: дослвдження та розробки 1,6 0,7 1,6 0,7 3,3 1,1
придбання прав на патенти, лщензп на об'екти промислово! власност 0,3 0,1 0,3 0,1 0,3 0,1
придбання безпатентних лщензш на об'екти промислово! власносп, ноу-хау 1,0 0,5 1,0 0,5 0,5 0,5
придбання засоб1в виробництва 2,9 1,3 2,9 1,3 5,6 1,8
технологiчну п1дготовку пщприемництва 1,9 0,9 1,9 0,9 1,9 0,9
маркетинг та рекламу 1,7 0,8 1,7 0,8 2,3 0,8
iншi 1,2 0,6 1,2 0,6 2,5 0,8
*Джерело: Наукова та шновацшна д1яльшсть в Укра!ш: Стат. зб. - К., Дер-
жкомстат, 2009.
Оргашзащя iнновацiйного процесу на малих шдприемствах передба-чае сукупшсть декiлькох етапiв:
1. Формування шформацшно! бази на основ1 внутршнього анал1зу стану та динамши розвитку тдприемства. Доцшьтсть цього етапу полягае у ви-явлент специф1ки економ1чного розвитку, наявност економ1чного потенциалу, дшово! активности та сформованост персоналу тдприемства.
2. Розроблення системи стратепчних та операцшних цшей розвитку тд-приемства.
3. Розроблення та реал1защя конкретних тактичних заход1в.
4. Оргашзащя системи мотторингу та д1агностики малого тдприемства. Методолопчш пiдходи до формування концептуально! моделi нас^з-
ного планування iнновацiйно! дiяльностi потрiбно проводити таким чином.
Насамперед у межах вироблення шновацшно1 полiтики розробляють прогно-зи розвитку науки i техшки, i на ïхнiй основi розробляють програми робiт з прюритетних напрямiв. Пiзнiше розробляються окремi прогнозоваш шнова-цiйнi програми, у яких на основi оцiнювання динамiки вщповщних процесiв можна було б з'еднати можливiсть планового i прогнозованого шструмента-рiю. На завершення планують шновацшш цикли окремих iнновацiйних про-еклв так, щоб планувати розгортання робгг наступноï стадiï вже в ходi завершення попередньоï, а також скорочення виробництва традицiйноï продукцiï i замшу базових технологш на новь
Проблематика шновацшного процесу малих шдприемств пов'язана пе-реважно з ризиками фшансування та запровадження iнновацiй. Високопри-бутковi iнновацiï завжди супроводжуються високими ризиками i потребують великих швестицш. Потрiбно наголосити, що пiдвищення ризиюв шнова-цiйних проектiв зумовлене бшьшою ризикованiстю через 1'хню значну невиз-наченiсть, тобто недостатнiсть iнформацiï на вЫх етапах створення та реаль зацiï нововведень, ïï неоднозначнiсть i невiрогiднiсть. Вiдтак, забезпечення доступу iнвесторiв до якiсноï та своечасноï шформацп про перспективи запровадження шновацшного проекту повинно бути складником державноï ш-новацiйноï полiтики.
Ризики iнновацiйноï дiяльностi шдприемств знижуються розрахунка-ми ефективност нововведень. Варто розрiзняти ефектившсть нововведень, iнновацiйного процесу, iнновацiйних комушкацш iнновацiйного проекту. Ефективнiсть нововведень забезпечуеться iнновацiйним складником i поля-гае у його потенцiйнiй ефективностi з позицп наукових переваг i перспективной! широкого застосування. Ефективнiсть шновацшного процесу, який охоплюе сукупнiсть еташв розроблення, створення та запровадження шновацш, повинен забезпечуватися не так результатившстю кожного етапу шновацш, як надшшстю та швидюстю переходу до кожного наступного етапу впровадження шновацш. I в цьому провщна роль належить взаемодп суб'ектiв шновацшного проекту, тобто шновацшним комунiкацiям. Ефектившсть шновацшних комушкацш зумовлюеться як узгоджешстю дiй учасникiв iнновацiйного проекту, так i ix здатнiстю протистояти негативним явищам в iнновацiйному середовишд.
Зниження ризикiв учасникiв iнновацiйного процесу досягаеться широким запровадженням консалтинговоï дiяльностi у iнновацiйну сферу. Для ук-раïнськиx iнвесторiв консалтингове обслуговування е малознайомим резервом росту дохщност^ тодi як ефективнiсть управлшня, маркетинговi досль дження, аналiз кон'юнктури ринку та iншi успiшнi виробничi та фiнансовi дп е невщ'емною частиною iнновацiй.
Складником iнновацiйного мехашзму е система оцшки iнновацiйноï дь яльностi для кожного з розглянутих рiвнiв iнновацiйноï системи. Вона повинна мютити визначення суб'ектiв iнновацiйноï дiяльностi, цiлi i методи ощню-вання результатiв нововведень. Вибiр того або шшого показника оцiнювання ефективност iнновацiй залежить вiд того, кому цiкавi результати оцiнювання, яка мета оцшки i якими шформацшними часовими та шшими ресурсами воло-ддать iнвестори. Залежно вiд цього оцшка може бути комплексною або час-тковою, яюсною або кiлькiсною, порiвняльною або абсолютною [3, с. 18].
Проблеми шновацшного розвитку шдприемства криються в особли-востях шновацшно1' стратеги, якi полягають в оперативному реагуванш на науковi розробки та виборi тих, як економiчно доцiльнi у перспективi. Для реашзаци цiеï стратеги потрiбне вщповщне фiнансове забезпечення. Основ-ним джерелом фшансування шновацш в Укра1ш е власш кошти, якi станов-лять понад 30 % вщ обсягу фшансування шновацш, кошти держави - 2,9 %, iншi джерела - 2,4 % [1, с. 271].
Для розвитку малого бiзнесу треба впроваджувати новi для нашоï еко-номiчноï системи методи фiнансування реального сектору економши, онов-лення матерiально-теxнiчноï бази. Одним з найефективнiшиx засобiв непрямого фiнансування в умовах обмеженост як державних фiнансовиx ресурЫв, так i власних заощаджень шдприемщв, е лiзингова форма придбання майна та шших активiв. У конкурентнш боротьбi нинi виграе той, хто яюстше i швидше може розробляти новi знання та технологи i краще втшювати ïx у конкретний продукт i вийти з ними на свгговий ринок. Уряд та приватний сектор е партнерами щодо розроблення та використання нових технологш. При цьому партнерство визначають як кооперацшш угоди, що поеднують у рiзниx комбшащях приватш промисловi компанп, ушверситети й урядовi вь домства, оргашзаци й науково-дослiдницькi лаборатори для мобшзаци ре-сурсiв з метою спшьного досягнення конкретних науково-теxнологiчниx результат.
Висновки. Специфiка iнновацiйноï дiяльностi зумовлюе об'ективну необxiднiсть виникнення нових оргашзацшних форм ïï здiйснення. Так, знач-ний ризик отримання негативного результату наукових дослщжень робить цей вид дiяльностi неефективним в умовах оргашзацшних структур великих шдприемств. Природно, що великий ризик мае компенсуватися високою мо-тиващею пращ, а це можливо лише у тих оргашзацшних структурах, де рь вень доxодiв iнноваторiв безпосередньо залежить вщ доходу пiдприемства. Указана залежнiсть досягаеться в малих шновацшних фiрмаx, для яких ха-рактерний незначний рiвень накладних витрат на управлiння. Для шдвищен-ня конкурентоспроможностi малого шновацшного бiзнесу необxiдно також динамiчно коригувати напрями дослщжень з урахуванням нов^шх науково-теxнiчниx досягнень та змш попиту [2, с. 150].
Сектор малого шдприемництва е складовою багатокомпонентною структурою, що поеднуе яюсно та кшьюсно рiзнорiднi господарськi одиницi. Такий стан спричинюе тривалу вiдкритiсть питання щодо створення единого загальноприйнятого визначення суб'екта малого шдприемництва. Малi шдприемства е специфiчною органiзацiйною формою iнновацiйноï дiяльностi, яка мае важливе значення як для розвитку економжи краïни загалом, так i для задоволення шдивщуальних потреб творцiв шновацш. Саме з цих позицш потрiбно розглядати слабкi i сильнi аспекти малого шдприемництва.
Слабю аспекти: низький професшний рiвень менеджменту, незначнi можливос^ зовнiшнього фiнансування, високий рiвень ризику у шд-приемництвi, низький рiвень подiлу працi, обмеженi можливостi задоволення великого попиту, вщсутшсть енергетичного ефекту вщ спiльноï дiяльностi багатьох структурних пiдроздiлiв.
Сильнi аспекти: швидке ухвалення управлiнських рiшень, низький pi-вень накладних видаткiв, пpямi пеpсональнi контакти з партнерами, висока мотиващя пpацi, динамiчна оpiентацiя на попит споживача, гнучке реагуван-ня на науково-техшчш досягнення. Аналiз слабких i сильних аспектiв свщ-чить про те, що найрезультатившше сильш аспекти виявляються у галузi створення й освоення нових виpобiв, технологш, матеpiалiв, систем менеджменту тощо. Незважаючи на високий ступiнь ризику, малi пiдпpиемства мають досить висок шанси на пiдпpиемницький успiх [14, с. 85-86].
Meni пiдпpиемства запроваджують переважно шноваци, якi не потре-бують значних iнвестицiй i залучення великих за обсягом матеpiальних, тру-дових та енергетичних pесуpсiв. Водночас вони здатш найбiльше знижувати сощальну невизначенiсть у кризових ситуацiях, надаючи pобочi мiсця для квалiфiкованих спещалю^в i pобiтникiв.
Роль малого шдприемництва в шновацшнш моделi розвитку економь ки визначаеться насамперед через ушкальну спpоможнiсть до подолання роз-риву шновацшного процесу, що виникае мiж стадiями наукових дослiджень та використання 1х pезультатiв у пpактичнiй дiяльностi. Ця властивiсть малого шдприемництва зумовлюе вагому роль його представниюв у процесах продукування iнновацiйних щей, використання та поширення технологiй су-часних технологiчних укладiв.
Видоутворювальною яюсною властивiстю малого пiдпpиемництва е ускладнений доступ до традицшних джерел економiчних pесуpсiв, що пов'язано з вщносно високим ризиком та нестабiльнiстю дiяльностi малих фipм. Пов'язаний з цим високий piвень чутливостi пpоцесiв розвитку сектору малого шдприемництва та pеалiзацil його шновацшного потенщалу вiд створення полегшених умов доступу до ресурЫв е основним мотивом винайдення та запровадження ефективних шституцшних шструменпв штучного вирь шення проблем ресурсного забезпечення малого шдприемництва. В основу розроблення державних стратегш ресурсного забезпечення шновацшно! дь яльностi малого шдприемництва мае бути закладено принцип гармоншного поеднання iнстpументiв безпосереднього доступу малих фipм до ресурсних потокiв держави та розширення кола джерел ресурЫв через пiдтpимку розвитку елеменлв iнфpастpуктуpи.
Л1тература
1. Економ1ка й оргашзування шновацшно! д1яльносп : пщручник / за ред. проф. О.1. Волкова, проф. М.П. Денисенка. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - 523 с.
2. Никифоров А.С. оргашзацшш форми шновацшного шдприемництва. Проблеми науки / А.е. Никифоров. - 2010. - № 2. - 236 с.
3. Фшша Г.1. Проблеми шновацшного розвитку економши Украши. Економша та держава / Г.1. Фшша. - 2007. - № 5. - 163 с.
4. Федулова Л.1. 1нновацшний розвиток економши: модель, система управлшня, державна пол1тика / Л.1. Федулова. - К. : Вид-во "Основа", 2005. - 525 с.
Васильчак С.В., Дубив В.В. Проблемы развития инновационного процесса на малых предприятиях
Описаны проблемы инновационного процесса на малых предприятиях, определены основные направления разработки стратегии содействия развитию инновационной деятельности малого предпринимательства. Охарактеризованы риски иннова-
ционных процессов, их возникновения и предотвращения. Большое внимание уделено этапам инновационной деятельности и мерам по решению проблем инновационного процесса на малых предприятиях.
Vasyl'chak S.V., Dubiv V.V. Problems of the innovation process development in a smal enterprises
Problems of the innovation process in a small enterprises are described, the main directions of strategies development of innovation activities in the small enterprises. Risks of innovation processes, its appearance and prevention are described. A good deal of attention is prayed to the stages of innovation activities and measures concerning solution of the innovation process in a small enterprises problems.
УДК 658.5.012.1 Асист. М.М. Вороновська - НУ "Львiвська полтехмка "
МЕТОДИЧН1 ПОЛОЖЕННЯ З АНАЛ1ЗУ СТИМУЛ1В I МОТИВ1В ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Наголошено на значенш аналiзу стимулiв i мотивiв шновацшно'1' дiяльностi у забезпеченш результативности виробничо-господарсько'1' та фшансово! дiяльностi тдприемств. Розглянуто методи, що використовуються для аналiзу стимулiв i моти-вiв пiдприeмства. Для забезпечення системностi та цшсносп аналiзу стимулiв i мо-тивiв шновацшно'1' дiяльностi пiдприeмства сформовано методичн рекомендаци та розроблено структурно-лопчну схему.
Ключов1 слова: iнновацiйна дiяльнiсть, мотивування, стимулювання, методичнi рекомендаци з аналiзування.
1нновацшна д1яльшсть тдприемств пов'язана з виробництвом ново! конкурентоспроможно! продукцп чи удосконаленням юнуючо!, змшою про-цеЫв управлшня шдприемством тощо. Зм1ст шновацшно! д1яльност1 полягае у тому, що здшснюються нововведення на шдприемств1, запроваджуються нов1тш технологи, як дають змогу покращити яюст показники продукцп та вдосконалити управлшсью процеси [1]. Вона розглядаеться як один 1з шлях1в покращення фшансового стану тдприемств, проте серед промислових тдприемств залишаеться не достатньо розвиненою.
Для прикладу, наведемо дат щодо шновацшно! активносл у машино-будуванш. Машинобуд1вш шдприемства з чисельшстю пращвниюв понад 250 оЫб, вважають великими. Р1вень !х шновацшно! активност становить 2349 %. Середш машинобуд1вш шдприемства, чисельшсть персоналу яких становить 50-249 оЫб, е шновацшно активними у 11-29 %. Лише у межах 723 % е шновацшною актившсть серед малих машинобуд1вних тдприемств 1з чисельшстю пращвниюв 10-49 оЫб [3]. Треба зазначити, що шновацшна ак-тившсть у машинобудуванш знижуеться. У 2009 р. серед машинобуд1вних тдприемств такими, як займаються шновацшною д1яльшстю, визнано 390 одиниць, а це на 8 % менше, пор1вняно з 2008 р. (зпдно з даними Дер-жкомстату) [2]. Отже, шдприемствам потр1бно розвивати шновацшну актив-шсть тдприемств та стимулювати !х до шновацшно! д1яльност1.
Для цього потр1бно сформувати систему стимул1в \ мотив1в (тд системою стимул1в { мотив1в шновацшно! д1яльност1 шдприемства розумдать су-купшсть взаемопов'язаних { взаемоддачих елемент1в (якими е мотиви { сти-мули), що визначають и характер) шновацшно! д1яльност1, що пов'язане та-кож 1з процесами и анал1зування.
