CC BY
267
УДК 330.341.1
КОНЦЕПЦ1Я 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор (УкрДУЗТ)
В cmammi визначено основш проблеми, що гальмують тновацтну активность реального сектору економжи крагни та яю сформован в результатi двадцяти п'яти pi4HOi неефективног, непо^довног економiчноí полтики. Запропоновано концепцт iнновацiйного розвитку економти Украни, яка базуеться на формуванм та узгодженм взаeмовигiдних зв'язтв мiж тдприемствами, тновацтним сектором, переходi на модель «вiдкритих iнновацiй», модель потртног спiралi управлiння iнновацiйним циклом. Цшлю концепцп е створення ефективного мехатзму, який дозволить активiзувати тновацтний потенщал i забезпечити можливiсть тновацтного саморозвитку крагни.
Ключовi слова: економiчний розвиток, шноваци, шновацшна дiяльнiсть, npoMucioei тдприемства, шновацшний розвиток, державна шновацшна полтика, 1нновацшно-промисловий кластер.
КОНЦЕПЦИЯ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ
УКРАИНЫ
Дикань В.Л., д.э.н., профессор (УкрГУЗТ)
В статье определены основные проблемы, тормозящие инновационную активность реального сектора экономики страны, сформированные в результате двадцати пятилетней неэффективной, непоследовательной экономической политики. Предложена концепция инновационного развития экономики Украины, которая базируется на формировании и согласовании взаимовыгодных связей между предприятиями, инновационным сектором, переходе на модель «открытых инноваций», модель тройной спирали управления инновационным циклом. Целью концепции является создание эффективного механизма, который позволит активизировать инновационный потенциал и обеспечить возможность инновационного саморазвития страны.
Ключевые слова: экономическое развитие, инновации, инновационная деятельность, промышленные предприятия, инновационное развитие, государственная инновационная политика, Инновационно-промышленный кластер.
THE CONCEPT OF INNOVATION DEVELOPMENT OF UKRAINIAN
ECONOMY
Dykan V.L., doctor of economics, professor (USU of RT)
The articles identifies of the main problems what is hampering investment activity of the real sector the economy and are formed as a result of twenty-five years of inefficient, inconsistent economic policy. The concept of the innovation development of Ukraine's economy, which is based on the development and harmonization of mutually beneficial relations between of enterprises,the innovative sector, the transition to the model of "open innovation " model of the triple helix innovation cycle management. To form the structural and functional connection-oriented innovation subsystem the economy of Ukraine and the company offers due to the clustering of the economy, is the creation of regional associations - Innovation and industrial clusters which will promote the development of the innovation infrastructure and operate on the basis of business and public-private partnerships. The
© Дикань В Л. Вкник економжи транспорту i промисловосп № 52, 2015
aim of the concept is to create an effective mechanism that will enhance the innovative capability and allow innovative self-development of the country.
Keywords: economic development, innovation, innovation, industry, innovative development, state innovation policy, innovation and industrial cluster.
Постановка проблеми. За весь перюд юнування незалежно! Украши державна полггика була направлена на реалiзацiю недоцшьних та непослщовних реформ, яю мають галузевий характер, неузгоджеш структурш прюритети розвитку, спрямованi на вирiшення поточних проблем. Це не дозволило сформувати демократичну державу з ефективно функщонуючою сощально орieнтованою ринковою економшою.
Недолiки роботи органiв обласного та мюцевого самоврядування, небажання уряду впроваджувати децентралiзовану систему управлiння, неспроможнiсть створення стабшьно! децентралiзованоl бюджетно! системи, яю ми спостерiгаeмо сьогоднi обумовленi незбалансованою та
неефективною системою державного управлiння, що зводиться до полггики «поповнення бюджету», яка сформувалася тд впливом непродуманого, корумпованого розподiлу капiталу через приватизащю державно! власностi. Невизначенiсть Украши з питаннями мiжнародних вiдносин, вiдсутнiсть единих глобалiзацiйно-
iнтеграцiйних iмперативiв економiчного розвитку, взаемовипдно! парадигми спiвробiтництва з ушма економiчними партнерами Украши, постiйнi дискуси щодо визначення iнтеграцiйного вектора подальшого розвитку свiдчать про привiлейованiсть полггичних та власних iнтересiв певних урядовщв перед економiчними iнтересами краши.
Вище зазначенi причини
обумовлюють скорочення рiвня економiчного розвитку краши, рiвня життя населення ( за виключенням чисельно незначно!, але фiнансово могутньо! групи великих власникiв, якi ще на початку становлення незалежностi Украши спромоглися заволодгги капiталом та в подальшому примножити його), пiдвищення рiвня безробiття, посилення структурних диспропорцiй економши, орiентацiю на експортно-сировинну модель розвитку економiки, прискорення розвитку
низькотехнолопчного виробництва,
домiнування переробно! промисловосп з випуском продукци низько! стади переробки,
низький piBeHb високотехнологiчного виробництва. Все це призводить до деiндустрiалiзацil кра1ни.
Негативний досвiд eK0H0Mi4H0r0 розвитку, який базувався на галузевих принципах, свщчить про необхiднiсть змiни концепцп економiчного розвитку з використанням нових форм, яка буде враховувати глобалiзацiйнi процеси, реали розвитку економiки Украши та позитивний свгговий досвiд. Така концепщя повинна базуватися на принципах шновацшносп, тобто впровадження iнновацiйних розробок в економiчний розвиток Укра1ни, що дозволить перейти на шновацшну модель розвитку економши кра1ни.
ÄHani3 останн1х до^джень i публтацш. Питанням стратепчного розвитку кра1ни, формуванню парадигм i концепцiй розвитку, в точу числГ i iнновацiйного розвитку присвячено роботи таких
вiтчизняних вчених, як Геець В.М., Дикань В.В., Сгоров 1.Ю., Згуровський М.З., Мосов С.Ю., Онiщенко В.Ф., Смирнов В.В., Толстова А.В., Шкарлет С.Н., Юрченко А.Ю. [1-12]. Однак в умовах трансформацп економiки, переходу розвинених кра1н на постшдус^альне суспiльство, кризово! ситуацп нацюнально! економiки вiдкритим залишаеться питання переходу на шновацшну модель розвитку економши, визначення основних положень шновацшно! полггики, iнструментiв забезпечення розвитку.
Тому метою cmammi е дослщження проблем, що гальмують iнновацiйну активнiсть реального сектору економши кра1ни та формування основних аспекта концепцп iнновацiйного розвитку економши Укра1ни.
Виклад основного Mamepiany до^дження. В сучасних умовах розвитку вщбуваеться активний перехщ розвинутих кра1н свпу в^ц економiки iндустрiального типу, ефективнють яко! будуеться бшьшою мГрою на використаш капiталу, до постiндустрiальноl економши, ефективнiсть яко! визначаеться розвитком i використанням саме теоретичного знання. На шршГ позици виходять галузi, безпосередньо засноваш на
використаннi досягнень фундаментально! науки, шформащ! i знань, результатом дiяльностi яких е шновацп.
1нноващ! перетворюються на важливий фактор економiчного розвитку кра!ни. Стаючи потужним iмпульсом прогресивно! трансформащ! економiки та суспшьних вiдносин, вони дозволяють задовольнити потреби суспшьства за рахунок створення товарiв та послуг високо! якостi, тдняти рiвень життя населення.
Нажаль Укра!на базуеться на традицiйних технологiях, започаткованих ще на раннiх стадiях шдустрiалiзащ!. В результатi цього сучасний рiвень економiчного розвитку Укра!ни характеризуеться скороченням рiвня реального ВВП, який за три квартали 2015 року скоротився на 7,2%, в той час як в 2014
На бшьшосп тдприемств реального сектору економши ддачими е виробництва 3-го та 4-го технолопчних укладiв, а рiвень зносу основних фондiв вже давно досяг критично! межi та становить бшьше 80%. В той час, як в розвинених кра!нах промисловють функцiонуе на 5-му та 6-му технолопчному укладi. Така ситуацiя зi станом основних фондiв не тшьки не дозволяе здiйснювати виробництво сучасно! продукцi!, але й обумовлюе тдвищення !! енерго- та матерiалоемностi, а, вщповщно, спричиняе зростання цiни та зниження !! конкурентоспроможностi як на
внутршньому, так i мiжнародному ринках промислово! продукцi! [3].
роцi скорочення складало 6,6%, а в 2013 рощ - 0%. За останш три роки спостертаеться поглиблення кризових явищ, що тдтверджуеться поступовим скороченням обсяпв промислово! продукцi!, яю складають в 2013р. - 95,7%, 2014 рощ - 89,3%, за 3 квартали 2015р. - 85,6%, скороченням розмiрiв каттальних швестицш (табл.1.). В значнш частинi таке скорочення обсяпв виробництва обумовлено военними протистояннями на Сходi Укра!ни, що призвело до втрати бшьш нiж 20% економiчного потенцiалу кра!ни (1,2 млн. пiдприемств та 2,7 млн. фiзичних ошб-пiдприемцiв) та низьким рiвнем конкурентоспроможностi нацiональних
тдприемств [13].
Незважаючи на незначне
пожвавлення шновацшно! активностi вггчизняно! промисловостi, зокрема, протягом 2010-2013 роюв (рис. 1, рис. 2), у 2014 рощ кшьюсть iнновацiйно активних промислових пiдприемств скоротилася та склала 1609 тдприемств, що складае 16,1% вщ загально! кiлькостi промислових тдприемств Укра!ни [13]. Зважаючи на це, рiвень iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств важко назвати задовшьним, адже потреби в шноващях на бiльшостi iз них задовольняються за рахунок iмпорту технологш, устаткування, а не шляхом створення власних шновацшних розробок.
Таблиця
1ндекс зм1ни основних показниюв економ1чного розвитку Украгни, %
Показник Значення за роками
2010 2011 2012 2013 2014 3кв. 2015
Валовий внутрiшнiй 104,1 105,5 100,2 100 93,2 92,8
продукт
Обсяг виробництва 112,2 108,0 99,3 95,7 89,9 85,6
промислово! продукци
Каштальт iнвестицi! вщсутт вщсутт 107,1 100,3 74,3 77,9
дант дант
Рис. 2. Частка гнновацШно-активних промислових тдприемств у загальтй кглькостг
промислових тдприемств, %
114.84
2010
2011
2012
2013
2014
Рис. 1. 1ндекс змгни ¡нновацтно-активних тдприемств промисловост7 Украгни, %
18 16
14 12 10
Б б 4 2 0
16,2
13т8
17,4
16,8
-16Д
2010
2011
2012
2013
2014
До головних проблем, як гальмують розвиток шновацшно! активносп реального сектору економши кра!ни слiд вiднести [5, 6,
7]:
1. Парадигму «закритих тновацт». Зi становленням Укра!ни незалежною державою основною парадигмою
iнновацiйного розвитку провiдних галузей економши залишилась парадигма «закритих шновацш», в рамках яко! тдприемства повиннi генерувати сво! iде!, потiм розробляти i випускати на !х пiдставi вщповщну продукцiю. Iдеологiя "закритих iнновацiйм вимагала наймати кращих та талановитих фахiвцiв, утримувати !х на пiдприемствi, самостшно створювати новi товари та послуги, виходити першими з ними на ринок, отримувати устх вiд ефекту першостi на
ринку, контролювати стан iнтелектуально! власносп вiд посягань конкурентiв тощо.
Однак, постшне нарощення мобiльностi досвiдчених i професiйно пiдготовлених людей, зростання кшькосп людей з вищою освiтою, приватного венчурного катталу, скорочення часу виведення на ринок багатьох товарiв i послуг, загострення конкуренцi! iноземних компанш на внутрiшньому ринку обумовлювали необхщшсть переходу промислових пiдприемств на модель «вщкритих iнновацiй», парадигма котро! полягае в тому, що пiдприемства можуть i повиннi поряд iз власними використовувати iншi кориснi iде!, якi можуть находити у зовшшньому середовищi, а також застосовувати iснуючi й
новi способи виходу на ринок з власними бшьш вдосконаленими технолопями.
Зосередження провiдних галузей економши на моделi «закритих шновацш» призвело до виникнення критичних ситуацш на таких великих пiдприемствах, як Южмаш, Запорожсталь, Харкiвський тракторний завод та ш.., до лiквiдацi! ряду промислових тдприемств.
2. Слабку мотивацгю гнновацШно! активност1 реального сектору економ1ки Украгни. Сьогодш нащональш пропозицi! технолопчних iнновацiй обмеженi. Понад 25% юнуючого попиту задовольняються iмпортом технологiй, 30% шновацш фшансуються за рахунок шоземних iнвестицiй, оскiльки нацiональна пропозицiя шновацшних технологiй знаходиться або на низькому рiвнi, або високо! вартостi. Нащональш промисловi пiдприемства не в змозi самостiйно здiйснювати фiнансування НДДКР та !х впровадження. Проблема низького попиту економши на iнновацi! пов'язана з вщсутнютю дiево! державно! iнновацiйно! полггики, станом конкуренцi! в кра!нi.
3. Емограц1ю пров1дних фах1вц1в 7 вчених. Негативш тенденцi! мiнтелектуального знекровлення" тдприемств, вищих навчальних закладiв, наукових, науково-дослщних установ i структур НАН Укра!ни шляхом емiграцi! провiдних фахiвцiв i вчених з територi! Укра!ни в провщш кра!ни свiту в пошуках кращо! долi пiд час тривало! економiчно! кризи.
Протягом кризового перюду панувала негативна динамiка. Поступово скорочуеться кшьюсть органiзацiй, якi виконують науковi та науково-технiчнi роботи, в 2014 рощ порiвняно з 2010р. скорочення склало 23,3%, а питома вага асигнувань держави на розвиток науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робiт досягла катастрофiчного рiвня, з погляду iнтенсивного вщтворення суспiльного продукту, величини 0,26% ВВП кра!ни. Чисельнiсть наукових працiвникiв, а саме кандидата та докторiв наук скоротилась на 12,9% та 5,93% [13].
У ходi реформування економши Укра!ни вiтчизняна наука потрапила тд вплив негативних чинникiв, якi гальмують розвиток !! технiчного та економiчного прогресу, зокрема, це низька шновацшна сприятливiсть
промисловостi Укра!ни, вiдсутнiсть кооперацп, взаемопов'язаних комплексiв виробничо! сфери та вищих навчальних закладiв, наукових, науково-дослщних установ. Це проявляеться в обмеженому попит вггчизняних пiдприемств на результати науково! та науково-технiчно! дiяльностi вузiв i науково-дослiдних установ. А також у неефективному бюджетному фшансуванш наукових дослщжень i розробок; низькiй соцiально-економiчнiй привабливiсть роботи вчених у державних установах, фiзичному i моральному старшш переважно! частини матерiально-технiчно! бази наукових установ.
4. На сьогодш вщкритим залишаеться питання облгку ¡нтелектуальног власност1 у вартост1 тдприемств Украгни, у зв'язку з чим вона практично занижена на 5080%. Внаслщок приватизащ! власники тдприемств отримують вщповщну додаткову вартють за рахунок об'екпв права iнтелектуально! власностi на невраховану штелектуальну складову, яка була створена колективом вчених та iнженерiв. 1хня праця в процесi приватизацi! знещнена, а держава при цьому може втратити потенцшш фiнансовi надходження до бюджету. Це обумовлено вiдсутнiстю прозорого ринку штелектуально! власностi, iснуванням асиметричних умов конкуренци, поширенням корупцi! в держав^ вiдсутнiстю iнновацiйного розвитку в наслщок використання парадигми «закритих шновацш» та належного захисту об'екпв штелектуально! власносп.
5. В1дсуттсть конкурентоспро-можног прогресивног системи тдготовки фах1вц1в з р1зних галузей економ1ки та можливост1 реал!зацИ ттелектуального потенцгалу в УкраШ. Одшею з важливих умов шновацшного розвитку вважаеться наявшсть прогресивно! системи тдготовки фахiвцiв з рiзних галузей економши у вищих навчальних закладах. Спроби реформувати нащональну науку та освггу не носять цiлiсного мiжгалузевого характеру та не направленi на шновацшний розвиток кра!ни. Вони шяким чином не поеднували в один комплекс виробничу сферу та !! кадровий i науковий супровiд. В результат чого в кра!нi вiдсутня концентращя iнтелектуальних ресурсiв на стратегiчно важливих напрямках розвитку.
Крiм того, е незбалансовашсть структури та обсягiв державного замовлення на пщготовку кадрiв з потребами ринку та
перспективними напрямками розвитку краши. Неузгодженiсть професiйних та освггшх квалiфiкацiй, яка icHye сьогоднi, приводить до невизначеносп оcвiтньо-квалiфiкацiйних рiвнi, в той час як в европейських крашах цi рiвнi чiтко визначеш.
Сьогоднi можливicть вyзiв по шдготовщ виcококвалiфiкованих фахiвцiв визначаеться по !х мicцям у cвiтовомy рейтингу. Зпдно з рейтингом World University Rankings 2015/16 передовi позици в першш деcятцi займають Калiфорнiйcький технологiчний шститут (США),
Оксфордський yнiверcитет (Великобританiя), Стенфордський ушверситет (США) та iн. До цього рейтингу увшшло всього шють украшських yнiверcитетiв з 325 вищих навчальних закладiв III-IV рiвнiв: Кшвський нацiональний yнiверcитет iм. Шевченка (позищя 421-430) Харкiвcький нацiональний yнiверcитет iм. Каразiна (позицiя 491-500) НТУУ "Кшвський полггехшчний iнcтитyтм (позицiя 551-600) Донецький нащональний yнiверcитет та НТУ "Харювський полiтехнiчний iнcтитyт" (позицiя 700+) Сумський державний ушверситет (позищя 701+) [7].
Вщсутнють конкурентоспроможно! оcвiти та можливосп реалiзацil iнтелектyального потенцiалy в Украш змушуе талановитих cтyдентiв масово ем^рувати в iноземнi вузи, переважно в европейськг Згiдно з icнyючими даними за кордоном тшьки в 2013/2014 рощ навчалося понад 46 тис. громадян Украши. А враховуючи складну ситуащю в кра!ш, значна частина молодих украшщв пicля навчання за кордоном може не повернутися на батьювщину, а молодi cпецiалicти, що отримали оcвiтy в напрямках шформацшних технологiй, бiотехнологiй, нанотехнологiй будуть шукати можливоcтi реалiзацil сво!х знань за пдну винагороду в крашах €С та США, що перетвориться для Украши в проблему «вщтоку мiзкiв».
6. В1дсутн1сть реальног системи реформ та корупщя не дозволили сформувати належну державну полггику, направлену на створення ушкального економiчного механiзмy розвитку економши, пiдтримкy державою винахщницько! шновацшно! дiяльноcтi, яка вважаеться вагомим важелем економiчного стимулювання процесу створення та введення об'екта
iнтелектуально! власностi в господарський оборот, що робить напрям шновацшного розвитку економши Укра!ни не можливим.
7. СлабК системи захисту ттелектуальног власност1 та ефективного управлгння. Ддаче законодавство виключае з шновацшного циклу державу та науковi установи, оскшьки автором розробок, патента е вчеш, яю не мають змоги власними силами оргашзувати вихщ на ринок сво!х винаходiв. Досвiд шновацшного розвитку в провщних кра!нах показуе дощльшсть законодавчого вiдображення порядку отримання науковими установами прав на патенти, перехщ прав до держави у випадку неефективного !х використання.
8. В1дсуттсть мехамзм1в стимулювання та заохочення гнновацШног дгяльностг. Комерщалiзащ! винаходiв в Укра!ш чиниться опiр через неорiентовану на iнновацiйний розвиток податкову систему, протирiччя в законодавствi, рейдерство та ш.
9. Вгдношення та вплив економ!чно розвинених крагни щодо розвитку ттелектуального потенщалу та економ!чного потенцгалу Украгни в цыому. Сьогодш суспшьне вщношення до Укра!ни здiйснюеться на рiвнi кра!н з перехiдною економшою, в результатi чого формуються i пiдходи до !! iнтелектуального потенщалу. Найбiльш поширеними е два тдходи.
Перший пiдхiд формуеться з боку економiчно розвинених кра!н в економiчному сенсi. Полiтика цих кра!н направлена на скорочення кшькосп та якосп iнтелектуальних ресурсiв Укра!ни за рахунок переманювання квалiфiковано! !х частини за !! межi. Способи реалiзацi! цього тдходу включають встановлення квот на запрошення фахiвцiв наукоемних спецiальностей, пропозицп навчатися за кордоном для найбшьш пiдготовлених студентiв, а також iншi заходи з залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв. А укра!нська система пiдготовки спещалюта за рахунок бюджетних коштiв, вщсутшсть реформ в системi професiйного навчання на ринкових принципах працюе в штересах захiдних полiтикiв, це робить неможливим щентифшащю наукових напрямкiв i шкш в Укра!нi.
Другий пiдхiд формуеться на опосередкованому впливi розвинених кра!н та полягае в зниженнi рiвня iнтелектуального потенцiалу в цiлому, стан якого не давав б
можливостi нарощувати професшний потенцiал. На сьогоднi це визначаеться внутршньою ситуацiю Укра!ни, в якш значна частина населення працездатного вшу не мае можливосп вкладати кошти для пiдтримки власного здоров'я, розвитку та навчання дггей у вищих навчальних закладах, так як за статистичними даними близько 80% населення мають низький прожитковий рiвень.
Виршення зазначених проблем iнновацiйного розвитку пропонуемо здшснити на основi формування концепци iнновацiйного розвитку економiки Укра!ни з чггко прописаною iнновацiйною полiтикою держави.
Узагальнену модель запропоновано! автором концепцi! шновацшного розвитку економiки Укра!ни представлено на рис. 3. Цшлю концепцi! е створення ефективного мехашзму, який дозволить активiзувати iнновацiйний, науково-технiчний потенцiали i забезпечити можливiсть iнновацiйного саморозвитку кра!ни. Для досягнення зазначено! цш необхiдно вирiшити наступнi задачi:
- забезпечити умови для шновацшного розвитку кра!ни;
- досягти високого рiвня якостi та iнновацiйностi продукцп;
- створити оптимальне поеднання методiв державного управлiння, якi будуть враховувати потенцшш можливостi iнновацiйного сектору економши Укра!ни;
- сформувати умови для сприятливого швестицшного клiмату та шновацшного шдприемництва;
- забезпечити умови для розвитку iнтелектуального потенцiалу, спроможного продуктивно здшснювати дiяльнiсть в умовах нестшко! економiки;
- законодавчо шдтримати iнновацiйний розвиток суб'ектiв пiдприемництва, зокрема, малого бiзнесу.
Ключовим iнструментом
шновацшного розвитку економши кра!ни е державна шновацшна полiтика, важливим елементом яко! виступае формування вiдповiдного шституцшного середовища, котре включае iнструменти, мехашзми та iнститути, орiентованi на стимулювання
технолопчно! модернiзацi! та iнновацiйного розвитку економши Укра!ни [5].
Головною метою державно! шновацшно! полiтики в Укра!ш слiд визначити створення соцiально-економiчних, оргашзацшних i правових умов для ефективного вщтворення, розвитку й використання науково-техшчного потенцiалу кра!ни, забезпечення впровадження сучасних екологiчно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозбертаючих технологiй, виробництва та реалiзацi! нових видiв
конкурентоспроможно! продукцп.
В умовах глобально! трансформацп економш, переходу до постiндустрiальних, iнформацiйно-мережевих економш особливу роль набувае взаемодiя iнноваторiв, iнновацiйних iнститутiв, ринку та держави. Ключовою ф^урою та джерелом шновацш е людина. Iнновацiйнi iнститути i держава створюють умови для ефективно! iнновацiйно! дiяльностi i реалiзацi! !! результатiв, а ринок забезпечуе суспшьний вiдбiр i комерцiалiзацiю iнновацiй, перевтшюючи !х в фактор економiчного розвитку [5].
Перебудова шдприемств Укра!ни на шновацшний розвиток передбачае iнституцiйне його забезпечення. Формування шстшупв, направлених на реалiзацiю iнновацiйного розвитку економiки Укра!ни, необхiдно здiйснювати, враховуючи наступнi принципи [9]:
- самодостатнють - спроможнють нацiонально! економiки повнiстю задовольняти внутршнш попит на iнновацiйнi технологi! та товари за рахунок власних можливостей;
- самореферентнють -самозбереження та саморозвиток економши кра!ни за рахунок внутршшх ресурсiв;
- спецiалiзацiя (внутрiшня та зовшшня). Внутрiшня спецiалiзацiя економiки визначаеться прюритетами розвитку домiнуючих галузей з метою задоволення власних потреб, а зовшшня - можливютю реалiзацi! товарiв та послуг на мiжнародному ринку;
- управлшня - врахування вшх функцiй управлiння;
- екологiчнiсть - узгодження природних вщтворювальних циклiв бюсфери та економiчних циклiв.
Концепщя шновацшного ckohomímhoio розвитку економки Укра'ши
i
Мета
створення ефективного мехатзму активгзацгг шновацшного, науково-техтчного потенции йв i забезпечення мо.шливоспй шновацшного саморозвитку крагни
]
Стратег'гчш завдання
забезпечити умови для шновацшного розвитку краши
ДОСЯГТИ ВИСОКОГО Р1ВНЯ ЯКОСТ1 та шновацшносп продукцн
створити оптимальне поеднання метод1в державного управлшня, яи будуть враховувати потенщйш можливосп шновацшного сектору економши Украши
сформувати умови для сприятливого швестицшного климату та шновацшного
шдприемництва
забезпечити умови для розвитку штелектуального потенщалу., спроможного продуктивно здшснювати д1яльшсть в умовах нестшко! економши
законодавчо шдтримати шновацшний розвиток суб'екпв шдприемництва., зокрема, малого 6Í3Hecy
1нструменпш
1нновацшна пол1тика
Законодавство
Фшансова псдатика
Комплекс першочергових заходгв щодо забезпечення шновацшного розвитку
Формування шституцшного середовища
Удосконалення нормативно-законодавчо! бази
Удосконалення податково! системи
Удосконалення шдустр1ально!
ПОЛИТИКИ
Посилення захисту штелектуально! власност1
Удосконалення основних напрямюв науково-техшчного розвитку
Взаемоузгодження закошв та законодавчих акпв, прийнятими р1зними вщомствами
Розробка програм шдтримки промислових шдприемств
Створення 1нновацшно-промислових wiacmepie
Прийняття 1нновацшного кодексу _Украгни_
Розвиток системи венчурного фгнансування
Створення системы стимулювання шновацшно! д^ялъноат шляхом встановлення податкових птьг, знизкок, скорочення оподаткованих доходгв розробншав науково-техтчног продукци, податкове стимулювання малого науково-техтчного тдприемництва
Забезпечення шновацшного розвитку ckoiiomíkii Укршни, а саме:
забезпечення умов для сощально! безпеки i належного р1вня життя населения краши
побудова власного Bapiamy постшдустр1ально1 держави
проведения цшеспрямованм структурной 1нвестищино1,1нноващино1 политики, стимулювання дшово! активност1 реального сектору економши
забезпечення економ1чно1 безпеки краши
Рис. 3. Концепщя шновацшного розвитку економ1ки Украгни
Сучасна парадигма шновацшного розвитку економiки кра!ни повинна бути орiентована на ефективну органiзацiю сукупносп процесiв та дiй, що сприятимуть формуванню та узгодженню взаемовипдних зв'язюв мiж пiдприемствами, !х внутрiшньо! упорядкованосп. Процес органiзацi! нацiональних iнститутiв повинен
здшснюватися з врахуванням структурно-функцюнального пiдходу до адмшстративно-територiальних об'еднань в аспект систематизацi! процесу штеграцп пiдприемств на основi розвитку структурних складових та найбiльш вагомих функцюнальних
взаемозв'язкiв. Особливого значення в даному контекст набувають технопарки, промисловi парки, бiзнес-iнкубатори, центри
трансфертних технологiй.
Оскшьки власна науково-дослiдна дiяльнiсть передбачае наявнють достатньо великих матерiально-технiчних ресурсiв, сучасш пiдприемства Укра!ни повиннi переходити на модель «вщкритих iнновацiй», в якш внутрiшнi дослiдження поеднуються з щеями зовнiшнього середовища,
об'еднуватися з шшими зацiкавленими сторонами. Ефективна взаемодiя науки та виробничого сектору економши дозволить швидко модернiзувати нацiональнi пiдприемства, тдвищити рiвень !х технологiчного укладу, оскшьки укра!нська наука зберегла та нарощуе фундаментальнi знання в галузi 4-го - 6-го та навггь 7-го технолопчних укладiв. Проте !х впровадження та використання на нацюнальних тдприемствах надто дорого коштуе, пiдприемства не спроможш !х придбати.
Структурно-функцiональний зв'язок, орiентованих на iнновацi! пiдсистем економши Укра!ни та промислових пiдприемств пропонуемо сформувати за рахунок кластеризацп економши, тобто створення регiональних об'еднань -1нновацшно-промислових кластерiв,
направлених на консолщащю науково-виробничих, iнфраструктурних пiдприемств шляхом розвитку тдприемницько! дiяльностi та державно-приватного партнерства. Це дозволить сформувати шновацшне середовище для розвитку промислових тдприемств регiонiв та сприяти розвитку шновацшно! iнфраструктури [10].
Пiд 1нновацшно-промисловим
кластером слiд розумiти сукупнiсть тдсистем
з зв'язками, сформованими на шформацшно-iнновацiйнiй основi, тобто активному використанш iнформацi! про досягнення НТП та втшення його результатiв в створення конкурентоспроможно! продукцi!
нацiональних пiдприемств. До тдсистем кластеру слщ вiднести виробничу, шновацшну, ресурсну, транспортну, iнформацiйну та управлшську пiдсистеми [2].
Ядром 1нновацшно-промислового кластеру е виробнича та шновацшна пiдсистеми. Виробнича пiдсистема представлена промисловими тдприемствами машинобудування, металургiйного,
енергетичного комплекшв, приладобудування, сiльськогосподарським виробництвом
технолопчного устаткування, пiдприемства якого здiйснюють ремонт та виробництво обладнання, виготовлення комплектуючих для станюв та агрегата. В межах Харювсько! областi виробничу тдсистему Iнновацiйно-промислового кластеру пропонуемо створити на основi пiдприемств: ПАТ «Електромашина», ВАТ «Турбоатом», НВП «Харювський електротехнiчний завод «Трансзв'язок», НВП «Хартрон-експерсс ЛТД», ДП «Харкiвський машинобудiвний завод «ФЕД», ПАТ «Харкiвський пiдшипниковий завод», ВАТ «Харкiвський тракторний завод iм. С. Ордженшдзе», ДП «Завод iм.. В. Малишева», ДП «Укрспецвагон», ВАТ «Дослiдний
електромонтажний завод», ВАТ «Харювський верстатобудiвний завод», Харювське державне авiацiйне виробниче тдприемство та iншi.
Iнновацiйною складовою кластеру е сукупшстю пiдприемств та оргатзацш, дiяльнiсть яких спрямована на створення техшко-технолопчних розробок. Формування взаемозв'язкiв мiж пiдприемствами науко-дослiдно! сфери кра!ни, серед яких, державнi проектно-дослiднi шститути, державнi проектно-конструкторськi технологiчнi бюро, державш науково-дослiднi центри та iн.. повинно здшснюватися в межах Промислово-лопстичного центру Iнновацiйно-
промислового кластеру.
До iнновацiйно! тдсистеми Iнновацiйно-промислового кластеру
Харкiвсько! областi пропонуемо залучити науковi установи: ДНУ «Науково-технологiчний комплекс «1нститут монокристалiв» НАН Укра!ни, 1нститут
радiофiзики та електрошки iменi О.Я.Усикова НАН Укра!ни , Науковий Фiзико-технологiчний центр МОН Укра!ни та НАН Укра!ни, 1нститут електрофiзики i
радiацiйних технологiй НАН Укра!ни, Фiзико-технiчний iнститут низьких температур iменi Б.I.Веркiна НАН Укра!ни, ННЦ «Харкiвський фiзико-технiчний iнститут» НАН Укра!ни, 1нститут проблем машинобудування iменi А.М.Пiдгорного НАН Укра!ни, ДП «Спещальне конструкторсько-технологiчне бюро 1нституту проблем машинобудування iменi А.М.Пiдгорного» НАН Укра!ни, Науково-дослщний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Укра!ни, ДП Дослiдний завод Нацюнального наукового центру «Харкiвський фiзико-технiчний шститут» НАН Укра!ни та iншi науковi установи регiону.
Основним завданням Промислово-логiстичного центру е розробка та реалiзацiя новiтньо! продукцп. На основi систематизовано! iнформацi! про новi продукти технiки, технологi!, отриманою шформацшним центром, пiдприемства науково-дослiдно! сфери будуть створювати новi i модершзувати iснуючi конструкцi! продукцi!, з подальшою передачею !х промисловим пiдприемствам для !х виробництва [4].
Таким чином, 1нновацшно-промисловий кластер дозволить сформувати стiйку систему поширення нових знань, щей, технологш, iнновацiй, а взаемодiя виробничо! та iнновацiйно! пщсистем повинна здiйснюватися на комерцiйнiй основа
Формування кластеру потребуе розробки ново! iндустрiально! полiтики ефективного управлшня процесами змiни в сощальному капiталi, спецiальних програм адаптацi! рiзних груп працiвникiв до змiн в характерi економiчно! дiяльностi, оскiльки з одного боку, перехщ на новi технологi!, перехiд на новi рiвнi технологiчного укладу приведе до скорочення робочих мюць для спецiальностей масових професш [5]. З iншого боку, формування кластеру дозволить вивести з кризи промисловi пщприемства, створити додатковi робочi мiсця, однак впровадження шновацшних технологiй потребуе адаптацi! працiвникiв шляхом отримання необхщних знать, тобто створення прогресивно! системи професiйно! пiдготовки.
Одним iз завдань держави в галузi забезпечення iнновацiйного розвитку економiки е необхщнють вдосконалення структури основних напрямiв науково-технiчного розвитку, визначення стратепчних та середньострокових прiоритетiв державного, галузевого та регюнального рiвнiв, впорядкування системи оргашв управлiння державними цiльовими науково-техшчними та iнновацiйними програмами.
Розвиток сфери 1Т-технологш, яка вiдбуваеться швидкими темпами у всьому свт, пропонуемо визначити як один з прiоритетних напрямюв iнновацiйного розвитку економiки Укра!ни. До прюритетних напрямкiв, на якi доцшьно направити науково-технiчний потенцiал кра!ни слiд також вiднести розвиток бютехнологш, програмне забезпечення, генетику, бiохiмiю. Результати науково-техшчних дослiджень доцiльно впроваджувати в таких стратепчно важливих напрямках шновацшного розвитку, як аграрний сектор, лггакобудування,
машинобудування, медицина та iнформацiйнi технологи.
Важливим шструментом
iнновацiйного розвитку економши е створення потужно! законодавчо! бази, яка працюватиме в напрямку захисту нацюнальних економiчних iнтересiв i регламентуватиме шновацшну дiяльнiсть в Укра!нi. Удосконалення юнуючо! законодавчо! бази, !! взаемоузгодження з законами, прийнятими рiзними вщомствами пропонуемо здiйснити шляхом створення i прийняття Iнновацiйного кодексу Укра!ни. Кодекс буде включати положення щодо ведення шновацшно! дiяльностi, захисту прав штелектуально! власностi, включення держави та наукових установ до iнновацiйного циклу, надання податкових та митних пшьг 1нновацшно-промисловим кластерам, iнновацiйно активним
пiдприемствам.
Оскшьки iнституцiйне забезпечення iнновацiйного розвитку, зокрема, на основi формування кластерiв дозволить перейти вщ лiнiйно! моделi управлшня шновацшним циклом до кооперативно! (моделi потрiйно! спiралi), нового змiсту набувае питання автономносп унiверситетiв, якi займаються шновацшною дiяльнiстю з метою диверсифшаци джерел власного фiнансування [5, 7]. Це потребуе розробки спещального законодавчого акту, з внесення положень
щодо формування кооперативно! моделi iнновацiйного циклу до 1нвестицшного кодексу.
На початковому етапi переходу Укра!ни на iнновацiйний розвиток економiки держава повинна забезпечити фшансову пiдтримку тдприемствам, якi почали займатися iнновацiйним розвитком, тобто задiяти фiнансовi iнструменти шновацшного розвитку. Визначення джерел i форм фшансування залежить вiд етапiв шновацшного циклу. В системi фiнансового забезпечення слщ дотримуватися принципу концентрацi! державно! тдтримки та фiнансування iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств, якi знаходяться на початкових етапах шновацшного циклу i на впровадження технологш 5-го та 6-го технолопчного укладу. Фiнансування iнвестицiй на завершальних етапах шновацшного процесу здшснюеться переважно за рахунок приватного кашталу.
Перспективним напрямом
фшансування шновацшних процесiв е розвиток системи венчурного швестування, як одного iз важливих позабюджетних джерел фшансування. Мiжнародний досвiд свiдчить, що головною причиною високо! ефективностi венчурних швестицш е поеднання курсу на реалiзацiю принципово нових iнновацiйних проектiв, добре вщпрацьованих методiв управлiння, якi дозволяють мiнiмiзувати високi фiнансовi ризики та матерiальнi стимули для основних об'екпв iнновацiйного процесу (вчених, винахiдникiв,iнвесторiв).
З метою розвитку шновацшного процесу пропонуемо державi внести змши податково! системи, а саме: встановити податковi пшьги, податковi знижки вiд загально! суми швестицш в активну частину основного кашталу; скоротити
оподатковуваний дохд розробниюв науково-технiчно! продукцi!; ввести податкове стимулювання шдприемств, якi надають обладнання та фiнансовi кошти суб'ектам малого науко-техшчного пiдприемництва, венчурним органiзацiям. Зазначеш змiни податково! системи слугуватимуть
iнструментами стимулювання iнновацiйно! дiяльностi нацiональних пiдприемств.
Пiдсумовуючи, слiд зазначити, що державне регулювання шновацшного розвитку економши Укра!ни в перехiдний перюд повинно орiентуватися на досягнення таких цшей:
- забезпечення умов для сощально! безпеки i належного рiвня життя населення кра!ни. В середньостроковому рiвнi -пiдвищення рiвня життя населення до докризового перюду. В довгостроковш перспективi, по закiнченню перехщного перiоду, рiвень життя населення повинен наближатися до стандартiв постiндустрiального суспшьства;
- побудова власного варiанту постшдус^ально! держави на основi формування нового технолопчного способу виробництва та багатоукладно! економши;
- проведення цiлеспрямовано! структурно!, швестицшно!, iнновацiйно! полiтики, стимулювання дшово! активностi реального сектору економiки;
- забезпечення економiчно! безпеки
кра!ни.
Висновок. Перспективним шляхом розвитку Укра!ни е перехщ на iнновацiйну модель розвитку. Запропонована концепщя iнновацiйного розвитку Укра!ни базуеться на формуванш та узгодженнi взаемовипдних зв'язкiв мiж пiдприемствами, iнновацiйним сектором, переходi на модель «вiдкритих шновацш», модель потрiйно! спiралi управлiння шновацшним циклом. Це дозволить активiзувати структурну
перебудову економiки та удосконалити !! матерiально-технiчну базу з метою досягнення !! сприйнятливостi до науково-технiчних новацш; бiльш досконало i глибоко обгрунтувати соцiально-економiчну
доцiльнiсть, можливостi впровадження науково-техшчних розробок на стадi! !х планування з урахуванням рiвня прiоритетностi i престижностi на ринках; пiдвищити рiвень фiнансування НДДКР з урахуванням цього аспекту законодавчою базою, а також розширити масштаби залучення позабюджетних коштв, особливо для iнновацiйно! дiяльностi. Однак цього не можливо буде досягти, якщо не подолати корупцiю.
Для оргашзацп ефективного управлiння iнновацiйним розвитком необхщне постiйне обстеження i прогнозування впливу змш на функцiонування та розвиток структури економiки кра!ни. Доцшьно створити систему монiторингу, яка сприятиме шдвищенню ефективностi управлiння процесом реалiзацi! програм, направлених на iнновацiйний розвиток Укра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Геец В.М. Преодоление квазырыночности- путь к инвестиционно ориентированной модели экономического роста // Экономика Украины.- 2015. - №6. - С.4-18
2. Дикань В.В. Забезпечення розвитку машинобущвельного комплексу Укра!ни в умовах створення промислово-лопстично! системи / В.В. Дикань. - Харюв: УкрДАЗТ. -2013. - 390с.
3. Дикань В.Л. Комплексний тдхщ до управлшня стшким розвитком пiдприемств машинобудування / В.Л. Дикань // Вюник економiки транспорту i промисловостi. - 2015. -№49.- С. 11-18
4. Дикань В.Л. Перспективы развития экономики Украины в условиях формирования международных транспортных коридоров в системе мировой глобализации экономики / В.Л. Дикань // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2013. - №42.- С.144-149
5. Егоров И.Ю. Инновационная Украина -2020: основные положения национального доклада / И.Ю. Егоров // Экономика Украины. - 2015. №9. - С. 4-18
6. Згуровський М.З. Ушверситетська модель шновацшного розвитку Укра!ни [Електронный ресурс]/ М.З. Згуровський. -Режим доступу: http://kpi.ua/- Назва з екрана.
7. Мосов С. Инновационный путь развития экономики Украины: барьеры и инструменты [Электронный ресурс]/ С.Мосов -Режим доступа: http://ru.golos.ua/ekonomika/
innovatsionnyiy_put_razvitiya_ekonomiki_ukrainyi _bareryi_i_instrumentyi_1521
8. Онищенко В.Ф. Реалии и возможности экономической стабилизации и развития Украины // Экономика Украины.-2015- №7. - С.4-18
9. Смирнов В.В. Парадигма и концепция инновационного развития национальной экономики [Электронный ресурс]/ В.В. Смирнов. - Режим доступа: http://www.auditfin.eom/fin/2012/1/2012_I_10_16. pdf
10. Толстова А.В. Кластерная экономика - современная парадигма экономического развития Украины / А.В. Толстова // The dominant of the humanism principle in modern social concepts and the civilized practice of public relations. - London.: Published by IASHE. - 2015. - p.27-30
11. Шкарлет С.Н. Роль информационной компоненты в формировании национальной стратегии развития Украины // Экономика Украины.- 2015- №5. - С.17-29
12. Юрченко А.Ю. Инновационный путь развития АПК Украины в условиях глобализации: современное состояние, проблемы и перспективы [Электронный ресурс]/ А.Ю. Юрченко, Т.В. Устик - Режим доступа: http://www.pdaa.edu.ua/sites/default /files/nppdaa/4.3/272.pdf
13. Офщшний сайт Державного комгтету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/. - Назва з екрана.
Експерт редакцшно'1 колеги' к.е.н., доцент УкрДУЗТ Полякова О.М.
УДК 338.246.025
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ТРАНСФОРМАЦИИ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХ ОСНОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА
Буровцев В.В., к.э.н., доцент (СГУПС)
Представленная статья посвящена актуальным вопросам государственного регулирования железнодорожного транспорта. Автором обосновываются теоретико-методологические подходы к экономической оценке эффективности изменений в отраслевой системе государственного
© Бур°вцев ВВ. Вкник економжи транспорту i промисловосп № 52, 2015
20
