CC BY
23
УДК330.341.1(477) МагiстрЛ.О. Саталшна; асист. В.В. Латза -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦН 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В УКРА1Н1 ТА ШЛЯХИ IX ПОДОЛАННЯ
Висвiтлено проблеми, що супроводжують впровадження iнновацiйних проце-ciB в Укршш, а також наведено можливi шляхи 1х вирiшення. ОбГрунтовано важли-вють впровадження iнновацiй в економжу Укра1ни як рушiйних сил для сталого роз-витку кра1ни. Вщображено роль та функци держави, яга мають виконуватися в про-цес вирiшення проблем реал1заци iнновацiйних процеав.
Ключовг слова: iнновацiйна дiяльнiсть, шновацшний розвиток, фiнансування, швестици, ресурсний потенщал, науковий потенцiал.
Постановка проблеми та ii зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. 1нновацшна д1яльн1сть - це складна 6агатор1внева система економ1чних вщносин, якш притаманш специф1чн1 взаемозв'язки та зако-ном1рност1. Головне завдання 1нновац1йно! полггики держави - забезпечення збалансовано! взаемодп наукового, техшчного i виробничого потенщатв, роз-роблення та впровадження мехашзму активiзацil iнновацiйноl дiяльностi суб'eктiв тдприемництва, поширення iнновацiй у усiх сферах нацюнально! еко-номiки. Однieю з головних проблем, що гальмують шновацшний розвиток еко-номiки Украши, залишаеться вiдсутнiсть фiнансування та недостатньо ефектив-на державна iнновацiйна политика, що призводить до скорочення числа науко-вих пращвниюв, ускладнюе отримання екожмчно! вiддачi у виглядi заверше-них iнновацiйних пропозицiй та 1х реатзацп у сферах економiки [1].
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й за проблемою. Серед дослщ-ниюв, як значну увагу придiляють проблемам шновацшного розвитку, можна назвати таких впчизняних учених, як: В.П. Александрова, Л.Л. Антонюк, Ю.П. Бажал, А.П. Гальчинський, В.М. Геець, Б.€. Кваснюк, А.В. Колодюк, О.О. Лапко, 1.В. Новикова, 1.В. Одотюк, Ю.М. Пахомов, А.М. Поручник,
B.С. Савчук, В.П. Семиноженко, Л.1. Федулова, В.Г. Чирков. Протягом останшх роюв опублiковано ряд дослщжень зарубiжних науковцiв, присвячених питан-ням шновацшного розвитку економжи. Зокрема досить широко щ питания вис-вгтлено у працях Дж. Грейсона, П. Друкера, Р. Нельсона, М. Портера, С. Стерна,
C. Уштера, Р. Уотермена, К. Фрiмена, Дж. Фурмана, С. Глазьева, В. Домбровсь-кого, Н. 1ваново1, В. 1ноземцева, В. Колосова, Д. Кокурина, Г. Фетисова, Ю. Яковца та iнших [2].
Мета дослщження - висвiтлення основних проблем пiд час реалiзацil шновацшних процесiв в Украш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Укра1на, яка входила до "тридцятки" краш свггово! штелектуально! елiти, успадкувала вiд СРСР знач-ний науково-технiчний потенцiал. За даними дослщжень, проведених ООН на початку XXI ст., Украша посiдала одне з перших мюць у свт за кiлькiстю на-укових ствробггаиюв. Рiвень освiченостi украшщв перевищував середнш ш-декс краш схщно! Свропи i СНД.
На сьогоднi Украша залишаеться серед свггових лiдерiв за такими нап-рямами фундаментатки науки, як фiзика, математика, iнформатика, хiмiя, фь зiологiя, медицина; мае пюнерш напрацювання та прикладнi розробки у сферi лазерной кр^генно^ аерокосмiчноl техшки, засобiв зв'язку та телекомунiкацiй,
програмних продукпв; входить у мвiсiмкум держав, як мають необхiдний на-уково-технiчний потенщал для створення авiа космiчноl техшки, та у "десятку" найбiльших суднобудiвних краш свiту.
Проте, на вiдмiну вiд розвинених краш, у яких 85-90 % приросту валового внутршнього продукту (далi - ВВП) забезпечуються за рахунок виробництва та експорту наукомютко! продукци, частка Украши на ринку високотехнолопч-но! продукци, який ощнюеться у 2,5-3,0 трлн дол. США, становить приблизно 0,05-0,1 %. Зростання ВВП Украши за рахунок введення нових технологш ощнюеться в 0,7-1 %.
На вщм^ вiд розвинених краш, в Украш ще не створено нацюнальну iнновацiйну систему. Iнновацiйна дiяльнiсть характеризуемся структурною де-формованiстю, iнституцiйною неповнотою, неузгодженiстю та незбалансовашс-тю технолопчних, економiчних i соцiальних аспектiв. Серед основних проблем на шляху впровадження iнновацiй в Украж можна видшити проблеми законо-давчого, фiнансового, кадрового характеру.
Сучасш досягнення Украши в мiжнародному вимiрi конкурентоздатнос-тi економ^, рiвня розвитку i особливо ефективност функдiонування наць онально! шновацшно1 системи е недостатшми для забезпечення сталого розвитку економiки, гарантовано! нащонально! безпеки, виходу в найближчiй пер-спективi внаслiдок цього економiчного зростання на европейськ стандарти життя громадян краши. Згiдно зi статтею 3 Закону Украши "Про прюритетш напрями розвитку науки i техшки", визначено прюритетними напрямами: фун-даментальнi науковi дослiдження з найважливiших проблем розвитку науково-технiчного, соцiально-економiчного, суспiльно-полiтичного, людського потен-цiалу для забезпечення конкурентоспроможност Украши у свiтi та сталого розвитку суспшьства i держави; шформацшш та комунiкацiйнi технологи; енерге-тика та енергоефективнiсть; рацiональне природокористування; науки про життя, новi технологи профiлактики та лiкування найпоширешших захворювань; новi речовини i матерiали [3]. Проте сьогоднi до 75 % втизняного наукового потенцiалу використовуеться для тдтримки вже досягнутого науково-техшчно-го рiвня економiки, лише незначна частина орiентована на цiлi оновлення на су-часному рiвнi наукових знань [5]. Законодавством Украши, на вiдмiну вiд бшь-шост краш свiту, не передбачено стимулювання залучення у науково-технiчну та шновацшну сфери позабюджетних коштiв, не стимулюються витрати про-мисловостi на науковi дослiдження i розробки, а також швестицн в iнновацiйну сферу з боку банюв та iнших iнвесторiв.
За даними Державного комiтету статистики Украши, протягом 2010 р. пи-тома вага тдприемств, що впроваджували iнновацiйну дiяльнiстъ, становила 15,2 % вщ загально1 кiлькостi промислових тдприемств [6]. У США, Япони цей показник становить 70-80 %, у кранах Свропейського Союзу - 42 % [2]. Динамку питомо1 ваги пiдприемств, що впроваджували шноваци, зображено на рис. 1 [6].
Рис. 1. Динамжа впровадження тновацшног дiяльностi наукратських тдприемствах за перюд 2000-2010 рр.
Як видно з рис. 1, за весь анашзований перюд частка шдприемств - шно-BaTopiB не перевищуе 20 %, хоч i спостеркаеться тенденщя до незначного зрос-тання. У 2010 р. питома вага реашзовано! шновацшно! продукцй в обсязi про-мислово! становить 7,7 %. Динамку питомо! ваги реалiзованоi шновацшноi продукцй зображено на рис. 2 [6].
15-
goo^ ¡11110-'¡¡I5-
д u 3 а
С ft.S и
о-
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Роки Рис. 2. Динамжа numoMoi ваги peaMi3oeaHoi ЫновацшноХ продукцй за nepiod 2000-2010рр.
Стримування шновацшно! дiяльностi промислових шдприемств Украши пояснюеться, насамперед, обмежетстю джерел li фiнансування, що пов'язано з фiнансово-економiчною нестабiльнiстю у державi та кризовим станом бшьшос-т пiдприемств, якi змушенi реашзовувати iнновацiйнi процеси за рахунок влас-них кош-пв. Вiдсутнiсть власних кош^в у пiдприемств для фiнансування шно-вацiй доповнюеться iншими чинниками: високими кредитними ставками та нес-проможнютю отримання довготермiнових кредитiв, теперiшнiм масовим бан-крутством банкiв. Недостатньо використовуються в Украiнi непрямi заходи сти-мулювання впровадження iнновацiй [7]. Багато великих украшських шд-приемств усвщомлюють необхiднiсть впровадження iнновацiй, здiйсненню ш-новацiйноi полiтики заважають певнi перешкоди, серед яких е i нестача компе-тентних кадрiв, якi займалися б впровадженням наукових розробок.
Ще одним важливим фактором, що негативно впливае на стан розвитку i впровадження iнновацiй, е недосконалiсть законодавчо!' бази. На сьогоднi зако-нодавство Украши у сферi iнновацiй вiдрiзняеться нескоординованiстю мiж собою законодавчих акпв та !'х не зважешстю вiдповiдно до економiчноi ситуаци в кра'ш. Зокрема, не внесено змш до Закону Украши "Про прюритетш напрями iнновацiйноi дiяльностi в Укра'т" щодо скорочення прiоритетних напрямiв, перегляду !х та узгодження зi стратегiчними прiоритетними напрямами розвитку краши, якi проголошуються в Програмах дiяльностi Уряду, Посланнями Президента Украши тощо. Це також ускладнюе можливють концентраци фiнансових та iнтелектуальних ресуршв держави на прiоритетних напрямах науково-техно-логiчного розвитку з метою створення проривних технологiй, як забезпечува-тимуть внутршш потреби краши та вихщ на свiтовi ринки [2]. Фактично, прь оритетна державна пiдтримка спрямовуеться на низькотехнолопчш галузi та виробництва, що зумовлюе формування i за^плення в краiнi тако моделi еко-номiки, яка не потребуе шновацш i е конкурентоспроможною на свгтовому ринку за рахунок дешевоi ро6очо!' сили, привласнення ресурсiв та експлуатаци.
Досить неоднорiдною е шновацшна активнiсть регiонiв: частка промислових шдприемств, що займалися шновацшною дiяльнiстю, становила вiд 32,6 % до 3,1 %. При цьому лщерами зi запровадження iнновацiйних технологiй е таю регюни: мiсто Ки'в (29,0 % шновацшно-активних пiдприемств), 1вано-Франювська область (27,9 %), Чернiгiвська область (17,4 %), а також Чершвець-
ка, Вшницька, Тернопшьська, Кiровоградсъка областi, значно менша шнова-цiйна актившсть у Рiвненськiй, Сумськш i Хмелъницъкiй областях.
На сьогодш нагально постала проблема стввщношення та взаемозв'язку iнновацiй i швестицш. Адже, зазвичай, саме iнвесгицiя е безпосередшм носiем шновацн, але реалiзацiя iнновацiйноl полiгики у несприятливому швестицшно-му клiмагi практично неможлива [1]. У випадку з украшськими тдприемства-ми, основним джерелом фiнансування витрат на шновацц залишаються власнi кошти тдприемств, частка яких у загальному обсязi фiнансування становить 84,6 %. Найменшим джерелом фшансування iнновацiй е кошти державного бюджету та кошти шоземних iнвесторiв. Це призводить до сталоl тенденцн у по-гiршеннi магерiально-гехнiчноl бази, а вщповщно негативно позначаеться на результатах !х дiяльностi. Джерела фiнансування iнновацiйноl дiяльностi наведено в табл. [6].
Табл Джерела фшансування шновацшноТ д'шльносий
№ з/п Рк Загальна сума витрат, тис. грн У тому чи^ за рахунок котив, тис. грн
власних державного бюджету шоземних швестс^ iншi джерела
1 2000 4926,2 4851,5 74,7 - -
2 2001 34391, 33854,4 - - 537,0
3 2002 71007,3 28863,1 9,4 42052,0 82,8
4 2003 12501,2 8591,2 - 1867,9 2042,1
5 2004 108201,5 102901,0 - - 5300,5
6 2005 53903,8 6152,7 1530,0 36692,5 9528,6
7 2006 16092,4 4313,5 590,0 - 11188,9
8 2007 42814,7 32152,1 295,0 - 10367,6
9 2008 15534,0 14673,0 711,0 - 150,0
10 2009 68835,6 68087,6 748,0 - -
11 2010 14351,7 12974,7 - 564,6 812,4
Пщ час зниження державних капiгальних вкладень i недосгагнiх обсяпв фiнансових iнвесгицiй вiдбуваегься фiзичне та моральне сгарiння науково-дос-дщно! бази, ютотне погiршення магерiального забезпечення науки. А скорочен-ня наукового потенщалу не супроводжуеться впровадженням вiдповiдних захо-дiв, зокрема реорганiзацiею мережi наукових оргашзацш, загальна кiлькiсгь яких збшьшуеться.
Також сгiйкi тенденцн щодо зменшення загальноl чисельносгi пращвни-кiв, яю виконують науковi та науково-гехнiчнi роботи, призводять до втрати наукового кадрового потенщалу держави. Сьогодш наукомютюсть промислового виробництва перебувае на рiвнi 0,3 %, що на порядок менше вщ свiгового рiвня. Проте низький рiвень наукомiсгкосгi вiгчизняного виробництва визначаеться не гiльки дефiцитом грошей, а й браком стимулiв i пiльг. Фундаментальне значен-ня мае структура економ^. В украшськш економщ домiнують низькотехноло-гiчнi галузi виробництва, яю природно належать до малонаукомютких галузей: добувна i паливна - 0,8-1 %; харчова, легка промисловють, агропромисловiсть -1,2 %. Загалом в Украш домiнуе вщтворення виробництва 3-го технолопчного укладу (гiрнича металурпя, залiзничний транспорт, багатотоннажна неоргашч-на хiмiя та iн.) [2].
Система вищо! освiти внаслiдок постiйних реформ, а головне внаслщок комерцiалiзацil та вщсутносп системи прогнозування потреби у фамвцях рiз-них галузей економiки не забезпечуе вiдповiдностi пiдготовки кадрiв сустль-ним потребам. Внаслiдок пiдготовки спещалюпв у вищих навчальних закладах за спрощеними шдручниками захщних авторiв, не адаптованих до умов укра-1нсько1 економiки, значно знизились адекватнiсть та яюсть управлiнських рь шень i конкурентоспроможнiсть суб'ектiв господарювання кра1ни. При попрше-нi пiдготовки майбутнiх спещалютав, знижуеться 1х конкурентоспроможнiсть в умовах зростання необхщносп штелектуально! складово1 тд час виробничого процесу. Ще одним фактором, що впливае на попршення наукового потенщалу Укра1ни, е низький рiвень заробгтно! плати i матерiально-технiчного забезпе-чення наукових дослiджень, вщсутшсть активно1 пропаганди досягнень впчиз-няно1 науки та 11 значення в сучасних процесах розвитку економiки негативно позначаються на престижносл науково1 дiяльностi в Украш. Можна визначити, що iз загального числа випускниюв вищих навчальних закладiв, яю отримують дипломи мапстра та спецiалiста, лише 0,6 % залучаються до роботи у наукових оргашзащях. Також. низьким е рiвень фiнансування матерiально-технiчного за-безпечення навчальних закладiв i наукових оргашзацш. Наявний стан матерь ально-техшчно! та лабораторно! бази наукових установ i вищих навчальних зак-ладiв не забезпечуе проведення наукових дослщжень на загальносвгтовому рiв-нi, не сприяе впровадженню iнновацiйних освiтнiх технологiй та знижуе конку-рентоспроможнiсть випускниюв навчальних закладiв на ринку працi.
Укра!на, як кра!на з високим ресурсним, науковим i технологiчним по-тенщалом, мае висок шанси розвитку в шновацшнш сферi, адже ресурсний по-тенцiал Укра1ни е досить багатим i перевищуе потенцiал багатьох кра!н, що е лi-дерами в галузi iнновацiй. Тому для Укра!ни надзвичайно важливим е вирiшен-ня проблем щодо впровадження iнновацiй.
Основними прюритетами розвитку iнновацiйного потенцiалу впчизня-них пiдприемств на рiвнi держави на майбутне мають стати [7]:
• створення ринку шновацшно! продукцн, на якому буде забезпечений належ-ний рiвень захисту штелектуально! власносгi;
• держзамовлення на шновацшну продукцгю;
• створення мережi малих iнновацiйних впроваджувальних пiдприемсг^в;
• цшеспрямована пiдготовка кадрiв, менеджерiв iнновацiйноl дшльносп;
• ставлення до науки як першочергово! умови цшеспрямовано! i послвдовно! роботи з формування нацiональноl шновацшно! системи;
• використання передусiм наукових розробок впчизняних науковцiв;
• активне спiвробiтництво органiв влади як мiж собою, так i з шдприемниць-кими, науковими i бiзнес-освiтнiми секторами економжи;
• активне використання ринку як ефективного iнструменту координацil дiяль-ностi учасникiв iнновацiйного циклу "науюж дослiдження, розробки - ви-робництво - збут - обслуговування";
• створення умов для розвитку рiзноманiтних форм шдприемництва у сферi науки, виробництва i обороту.
Варто зазначити, що ютотним фiнансовим джерелом шдтримки та розвитку iнновацiйноl сфери може стати приватний каштал. У зв'язку з цим акту-альним е питання залучення недержавних кошпв у сферу iнновацiй. Спира-
ючись на свгговий досвщ, ефективними механiзмами стимулювання розвитку високотехнологiчних виробництв, пщвищення швестицшно! акгивностi в шно-вацiйнiй сферi е таю: застосування податкових кашкул; передбачення податко-вих преференцiй для тдприемств, як iнвестують кошти у проведения науково-дослiдних робiт та створення високотехнолопчно! продукцп [2].
Ефективним iнструментом залучення недержавних коштав для фшансу-вання розвитку науково! сфери може бути також мехашзм державно-приватного партнерства - спiвпраця у багатьох правових формах мiж державою i приватним партнером з метою реатзацп нацiональних та мiжнародних прюритетних проек-тiв у рiзних сферах дiяльностi: вiд розвитку високотехнологiчних та конкурен-тоспроможних iнвестицiйних проектiв до задоволення громадських потреб [2].
Також для зменшення перешкод у процеа впровадження iнновацiй не-обхiдно вдосконалювати норми чинного законодавства, серед яких е вирiшення зазначеного вище питання системи регулювання державно-приватних пар-тнерських вiдносин. Також, орiентуючись на свгговий досвiд, важливо вщзначи-ти, що лiдерами за рiвнем технологiчного та соцiально-економiчного розвитку е держави з розгалуженою iнновацiйною iнфраструктурою у виглядi технополь сiв, промислових парков, бiзнес-iнкубаторiв, центрiв трансферу технологiй то-що. А в Украш на сьогодш наявнi лише 16 технологiчних парков, серед яких дiе лише вiсiм.
I найважливiшою залишаеться роль держави, яка мае вщгравати актив-ну роль у створеннi загальнонацiонального попиту на шновацп; впроваджувати широкий набiр iнструментiв, якi не потребують значних видаткiв iз бюджету, але здатш багаторазово посилити iнновацiйний розвиток екожмки. Водночас з метою пiднесення рiвня платоспроможного внутрiшнього попиту та надання iм-пульсу до iнновацiй внутршньому виробниковi необхiдно вщчутно пщвищити рiвень оплати працi, як перший швестицшний внесок у людський капiтал [1]. Окремо важливо вщзначити роль держави в удосконаленш системи освiти, а також мотивацп та збшьшенш заохочень наукових кадрiв.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. На нашу думку, на-гальною залишаеться проблема модершзацп укра!нсько1 економiки з метою тд-вищення технологiчного рiвня експорту та яюсних характеристик впчизняно! продукцп, яка постачаеться на внутрiшнiй ринок, що необхщно для забезпечен-ня конкуренцп з iмпортованими товарами не тшьки за цiновими, але й за яюс-ними характеристиками. Саме на виконання цього стратегiчного завдання мае бути спрямована шновацшна политика Укра!ни [4].
На сьогоднi перехщ укра!нсько1 економiки до шновацшно! моделi розвитку, що проголошено урядом, не забезпечуеться створенням едино! системи за наявносп всiх 1! шституцшних, органiзацiйних i нормативно-правових скла-дових. Свiтовою практикою напрацьовано три типи стратегш iнновацiйного розвитку: стратегiя перенесення (використання зарубiжного науково-технiчного потенцiалу та перенесення його досягнень на терени власно! економжи), страте-гiя запозичення (освоення виробництва високотехнолопчно! продукцп, що вже вироблялася в iнших кра!нах, шляхом використання власно! дешево! робочо! сили та наявного науково-техшчного потенщалу), стратегiя нарощування (використання власного науково-техшчного потенщалу, залучення шоземних учених
i конструктс^в). В Украш переважають ознаки першого та, частково, другого типу шновацшного розвитку [6]. I в першому, i в другому випадку за основу бе-реться досвiд шших кра1н, що вiдповiдно копiюeгься i впроваджуеться в Укра-!ш. На нашу думку, перша схема шновацшного розвитку може бути актуальною лише для кра1н з незначним шновацшним потенщалом. Друга i третя е вщповщ-но схемами iнновацiйного розвитку кра1н з високим науковим, техтчним i фь нансовим потенцiалом. На сьогодш уряд Укра1ни, як загалом кра1ни з високим науковим потенщалом, повинен прагнути до його ефективного використання i, як результат, - до активного впровадження друго! i третьо1 схем iнновацiйного розвитку.
Л1тература
1. Панченко I. Ключов1 проблеми шновацшного розвитку Укра!ни та методи !х виршення / I. Панченко // Тези 1нтернет конференци. - 2012 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.stelmaschuk.info/internet-conference/announced-internet-conference/ internet-conference-number-2/49-konferencia-23-02-2012/116-2012-03-16-00-52-29.html
2. Срмолаева В. Особливостi та проблеми шновацшного розвитку в Укра1ш / В. Срмолаева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Dtr_ep/2010_6/file s/EC610_46 .pdf.
3. Закон Укра!ни "Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки" № 2623-III вiд 11.07.2001 р. зi змiнами i доповненнями вiд 12.10.2010 р.
4. Перспективи iнновацiйного розвитку Укра!ни: аналiтична доповiдь. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.healthy-society.com.ua/index.
5. Стратепя шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобашзацшних виклиюв: проект / Г.О. Андрощук, 1.Б. Жиляев, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. - К. : Парламентське вид-во, 2009. - 632 с.
6. Державна служба статистики Укра!ни / Статистична шформащя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ck.ukrstat.gov.ua/? p=stat_inform.
7. Д'якур М. Проблеми шновацшного розвитку Укра!ни / М. Д'якур. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2010/Economics/68308.doc.htm
Саталкина Л А., Лакиза В.В. Проблемы реализации инновационных процессов в Украине и пути их решения
Проиллюстрированы проблемы, которые сопровождают процесс внедрения инновационных процессов в Украине и указаны возможные пути их решения. Обоснована важность внедрения инноваций в экономику Украины как движущих сил для стабильного развития страны. Отображена роль и функции государства, которые должны выполняться в процессе решения проблем реализации инновационных процессов.
Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационное развитие, финансирование, инвестиции, ресурсный потенциал, научный потенциал.
SatalkinaLA., Lakiza V.V. Problems in realization of innovative processes in Ukraine and ways to solve them
In this article there are transferred the problems that follow the realization of innovative processes in Ukraine, and there are illustrated the possible ways to solve them. There are explained the importance of providing Ukrainian economy with innovations as the main forces of stable country development. There is explained the part of government and its functions, that should be executed during solving the problems in realization of innovative processes.
Keywords: innovative activity, innovative development, financing, investments, resource potential, scientific potential.
