CC BY
43
УДК 330.341:334:338.1(477)
О. Ю. 1вченкова,
кандидат економ!чних наук,
К. М. Крикуненко,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобуд1вна академ1я», м. Краматорськ
1ННОВАЦ1ЙНЕ ШДПРИСМНИЦТВО ЯК СКЛАДОВА СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Пiдприeмництво е не-вiд'eмною складовою нацюнально1 економши, а отже i 11 конкурентоспроможносп. Тому необхiдно невпинно вдосконалювати цю сферу економiчного життя. Тема шновацш в украшському тдприемни-цта е надзвичайно актуальною, адже Украша стоггь на порозi яшсних змiн та виходу на новий рiвень розвитку. Iнновацiйна спрямованiсть тдприемни-цько! дiяльностi забезпечуе суб'ектам господарю-вання конкурента переваги, слугуе змiцненню 1х ринкових позицiй, а отже, сприяе економiчному тднесенню тих держав, що тдтримують розвиток iнновацiйного пiдприемницгва у свош крш'ш. Су-часний розвиток визначаеться передуам моделлю iнновацiйного розвитку та тдвищенням конкурен-тоспроможностi нацюнально1 економiчноl системи. У реалiзацil таких цшей чiльне мiсце належить iнно-вацшному гадприемництау. Перехiд до ринкових ввдносин, процеси реформування економiки в Укра-1ш свiдчать, що в численних програмах перетворень невиправдано мало мюця займають питания викори-стання iииовацiй як засобу i стимулу тдприемни-цтва. Неспроможнiсть суспшьства забезпечити ш-тенсивний розвиток новiтиiх технологiй, наукових та органiзацiйно-управлiнських розробок зумовлюе низьку ефективнiсть реформ, вiдторгнеиня вiд еко-номiки науково-техшчно1 активности населення. Свгговий досвiд засвiдчуе, що у промислово розви-нутих крашах нинi штелектуальне виробництво забезпечуе понад 60% реального збшьшення продукций а в перспективi забезпечуватиме до 90% [1].
Ана^з останнiх дослiджень та публжацш. Вагомий науковий внесок щодо проблем iииовацiй-ного пiдприемницгва зробили так зарубiжнi та вгт-чизняш вчеш: М.Ф. Бабiеико, М.Ф. Бойко, С.В. Ва-сильчак, О.Д. Витвицька, 1.Ю. Гришова, О.1. Дацш, М.Я. Дем'яненко, О.В. Лях, В.1. Ляшенко, Т.Д. 1щенко, С.М. Колач, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малiк, П.М. Музика, О.В. Мазуренко, П.Т. Саблук, О.Б. Са-дура, М.П. Хоменко, О.Г. Шпикуляк, О.А. Гавриш, Ю.В. Карпченко, А. Лiманськi, В. Л. Клюня, А.1. Бу-тенко та iишi.
Метою статт е дослiджеиня сутностi iннова-щйного пiдприемиицгва, визначення його як еле-мента оргаиiзацiйно-економiчноl системи та вста-новлення напрямiв подальшого стратепчного розвитку економiки Украши в цшому.
Виклад основного матерiалу дослщження. Iсторiя розвитку економiки в розвинених крашах
показуе, що саме тдприемницька дiяльнiсть е ру-шiйною силою сучасно! ринково! економiки. Проте, для того, щоб тдприемства виходили на ринок з но-вими вдеями, новими товарами й послугами, потрiб-ний iнновацiйний пiдхiд. Пiдприемництво й iннова-цл - це два основн чинники, що забезпечують еко-номiчне зростання в умовах сучасно1 глобалiзацiй-но! системи. Окрiм iнновацiйних технологiй, техно-логiчиих проривiв, таких як 1нтернет або шформа-щйш технологи, створення нових матерiалiв чи бю-технологiй, вводяться новi методи розвитку ринку й оргашзаци пращ. Шдприемництво - це перший крок, а шноващйний процес - це метод роботи су-часно1 економши. Не всяке пiдприемництво е iнно-вацiйиим, а лише те, яке дозволяе перетворити тд-приемницький дохвд у результат створення вироб-ництва, використання чи дифузп iнновацiйного продукту. До суб'екпв iииовацiйного тдприемництва належать тдприемства й оргашзаци, що здшсню-ють iнновацiйиу дiяльнiсть. 1нноващйне тдприем-ство слiд розглядати як тдприемство, що: здiйсиюе комплексне новаторство; здшснюе науково-дослвд-н та дослвдно-конструкторсьш роботи, та / або здшснюе закупiвлi нових продуктiв та / або технологш; на систематичшй основi впроваджуе новi науково-техшчш рiшения у новий чи удосконалений продукт, та / або технолопчний процес, та / або оргаш-защю дiяльностi; мае високий рiвень фiнансуваиня шновацшно1 дiяльностi; володiе правами штелекту-ально1 власностц розробляе, виробляе i реалiзуе ш-новащйш продукти, обсяг випуску яких у грошовому вимiрi перевищуе 70% його загального обсягу виробництва. У цшому успiшиий свiтовий досвiд формування ефективно1 iииовацiйноl полiтики розвитку тдприемства характеризуеться такими рисами:
- ввдмовою вiд традицшно1 лшйно1 модел^ орь ентовано1 на пропозищю в ланцюжку «науковi до-слiджения - трансфер знань i технологiй тдпри-емцям - шноватя», i переходом до нелшшно1 мо-делi, яка передбачае складну системну взаемозалеж-тсть зазначених елементiв i орiеигацiю шновацш на попит (як нацюнальний, так i глобальний);
- сприянням бiзнесу, який виступае системним iнтегратором науково-техшчних та iивестицiйних рiшень, у процеа реалiзацil великих iииовацiйиих проектов ^ вiдповiдно, тдвищенням якостi шститу-■пв (норми, правила i закони), що забезпечують защ-кавленiсть в iнновацiях;
- урахуванням нацiональних особливостей еко-ном1чного i сотально-полггичного юторичного роз-витку краши, формують Н1С, структура яко! по-стiйно трансформуеться ввдповвдно до нових потреб i можливостей.
Актуальнiсть питань стратегiчного розвитку нащонально1 економiки на основi iнновацiйного тдприемництва за останнi роки е незаперечною ознакою якюно нового рiвня управлшня промисло-вими пiдприемствами. Iнновацiйний тип стратегш довгострокового розвитку на сучасному етат ви-йшов за рамки суто теоретичних наукових концеп-щй i постае головною рушiйною силою досягнення конкурентних переваг як на нацюнальному, так i на свтовому промислових ринках. В умовах поси-лення iнтеграцiйних процесiв та зростання загроз зовнiшнього i внутрiшнього риншв формування дiе-во1 стратегiï iнновацiйного розвитку виступае ефек-тивним шструментом довгостроковоï орiентацiï промислових пiдприемств в ринкових умовах та досягнення конкурентних переваг. Невщ'емною части-ною покращення кшцевих результативних показни-шв дiяльностi суб'екпв господарювання, що постае стратепчним орiентиром у сучасних реатях еконо-мiчного простору е забезпечення сприятливого рiв-ня ï^ фiнансовоï безпеки. Також необхiдно наголо-сити на збшьшенш фiнансового потенцiалу, що створюе передумови для практичного впрова-дження iнновацiй i реалiзацiï шновацшного потен-щалу суб'екпв господарювання та е одшею з ключо-вих цшей стратегiï iнновацiйного розвитку. Наяв-нiсть стратегiï iнновацiйного розвитку та результативного мехашзму ïï реатзаци з часом постае про-ввдним елементом, який забезпечуе зростання рiв-
ня конкурентоспроможностi i змiцнення позицш суб'екта господарювання в рiзних спектрах еконо-мiчного середовища [2].
Стратепею розвитку нацюнально! економiки Укра!ни на перюд до 2020 року визначено страте-гiчнi орiентири, прiоритетнi напрями i механiзм розвитку вгтчизняно! промисловосп [3]. Вибiр конкретно! стратеги шноващйних перетворень визнача-еться впливом сукупностi факторiв зовнiшнього i внутршнього середовища, прiоритетними напря-мами державно! пол^ики економiчного зростання, фактичним станом розвитку науково-техшчного i кадрового потенщалу в економiцi кра!ни [2]. На-уковi дослiдження теоретичних i методолопчних аспектов стратегiй розвитку шновацшного тдприемництва у вгтчизнянш та зарубiжнiй практищ дозволили видшити головн складовi стратегi! розвитку шновацшного тдприемництва в промисловосп:
- цш i основн завдання системи шноватйних перетворень;
- iнновацiйна полiтика розвитку проввдних га-лузей промисловостi;
- прюритетт напрями забезпечення реалiзацi! шновацшно! полiтики;
- структурн змiни в сферi iнституцiонального управлiння;
- наявний ресурсний, фiнансовий i виробничий потенщал;
- реалiзацiя iнновацiйного потендiалу.
1нноващйне пiдприемництво в промисловостi
е елементом загально! органiзацiйно-економiчно! системи, яка за умови адекватно! побудови та вико-ристання сприяе iнновацiйному процесу через вико-нання наступних функцш (рис. 1).
Максимально
швидке
просування
генерова-
них iдей ввд
концепцiï до
комерцiалiза-
4iï з мш-
мальними
витратами
ресурсiв про-
мислового
комплексу
Тнновацшне пiдприемництво в промисловостi
I
каналiв зв'язку всерединi промислово-го комплексу iз зовнш-нiми контрагентами з метою своечасного забезпечена спецiалiзо-ваними знаннями
Нiвелювання перешкод у координацiï мiж шнова-цiйними проектами та командою
г
Синхрош-зацiя цiлей на рiзних рiвнях управлiння господар-ством з одночас-ним подо-лання по супротиву iнновацiям
Встановлен-ня дисципль ни для управлiння знаннями й забезпечена iнформацiею
Рис. 1. 1нновацшне пiдприeмництво в промисловостi як елемент загально'1 органiзацiйно-економiчноï системи
Для становления та успiшного розвитку техно -логiчного пiдприeмництва необхiдна певна низка передумов, якi б забезпечували процес формування та використання нових знань як ресурсу еконо-мiчного та соцiального прогресу, а саме: наявнють ефективно! iнновацiйно! системи, що об'еднуе в единий комплекс освгту, науку та бiзнес, тобто системи формування та передачi знань вщ зародження до втшення в нових технологиях i продукцд, що мае шновацшний характер; загальноекономiчне середо-вище, що сприяе вiльному руху знань, впрова-дженню шформацшно-комушкацшних технологш та розвитку тдприемництва; досконала науково-техиiчна iнфраструктура, тобто мережа дослвдних i «мозкових» цеитрiв, унiверситетiв, приватних фiрм та органiзацiй, що займаються створенням нових знань, !х запозиченням ззовнi i пристосуванням до мюцевих потреб [4]. На мiжнародному рiвнi широко використовуеться iитегральна оцiнка стану розвитку iнновацiйно! системи. Укра!на представлена у кь лькох мiжнародних рейтингах, як оцiиюють iннова-щйний потенщал, технологiчну та iнновацiйиу конкурентоспроможнють. Найбшьш авторитетни-ми е Глобальний iндекс конкурентоспроможностi (Global Competitiveness Index), Глобальний вдекс iнновацiй (Global Innovation Index), 1ндекс люд-ського розвитку (Human Development Index), Глобальний iндекс таланпв та Глобальний iндекс конку-рентоспроможностi талантгв. За даними звiту Свгто-вого економiчного форуму «The Global Competitiveness Report 2016-2017», Украша опустилася на 6 позицш у рейтингу глобально! конкурентоспро-можност i посiла 85 мюце серед 138 до^джуваних кра!н. Автори рейтингу вщзначають, що Укра!на, як i ранiше, займае досить висом позицд за показни-ками: емнють ринку (47 мiсце), охорона здоров'я, початкова освгта (54), хоча позицд в рейтингу за цими показниками порiвняно з минулим роком по-гiршилися. Найвищий рейтинг Укра!на мае за по-казником «вища, середня i професiйна освгта» -33 мюце. Позиция Укра!ни погiршилася за 7-ма з 12-ти критерпв: ефективнiсть товарних риншв - 108 мюце (проти 106 мюця у 2015 рощ); розвиток фшан-сового ринку - 130 (121); рiвень розвитку бiзнесу -98 (91); шфраструктура - 75 (69); охорона здоров'я та початкова освгта - 54 (45); ефективнють ринку прат - 73 (56); емнють ринку - 47 (45) [3].
Основою укра!нсько! шновацшно! конкуренто-спроможносп е людський капiтал. Його ефективна реалiзацiя i е головною конкурентною перевагою. Однак пор1вняно з 2016 роком цей показник змен-шився за рахунок скорочення державних витрат на освгту (18 мiсце у 2016 рощ, 22 мюце - у 2017 рощ) та науку. За шдексом «людський каттал» у 2017 рощ Укра!на посiла 41 позищю проти 40 у 2016 рощ. Фактором, який стримуе iнновацiйний розвиток е низький рiвень R&D витрат (54 мюце), що обумов-люе пошук Гнших джерел фшансування та миращю науковцiв за межi Укра!ни. 1ндекс людського роз-
витку - це комбшований показник, що характеризуе розвиток людського потенщалу в кра!нах i регiонах свГту i щорГчно розраховуеться експертами Про-грами розвитку Органiзацi! Об'еднаних Нацiй (ПРООН) спшьно з групою незалежних мГжшрод-них експерт^в. 1ндекс людського розвитку (1ЛР) ви-мiрюе досягнення кра!ни з точки зору стану здоров'я, отримання освГти i фактичного доходу !! гро-мадян. У 2016 рощ Укра!на втратила кшька позицГй у рейтингу i тепер !! мiсце - одне з найнижчих серед кра!н регiоиу та Свропи i вiдповiдае 84-й позицд в загальному рейтингу. Позитивним е те, що Укра!на залишаеться серед кра!н з високим рiвнем людського розвитку i полiпшила деяк! показники, на-приклад, тривалiсть часу навчання. Протягом 19902015 рокГв очiкувана тривалють життя при наро-дженнi зросла на 1,3 року, очшувана тривалють навчання - на 2,9 року, середня кшькють роив навчання - на 2,2 року, але валовий нащональний дохГд (ВНД) на душу населения впав на 31,9%. Отже, поки кра!ни з под1бними умовами та проблемами, якГ мае Укра!на, поступово рухаються вперед та тдвищу-ють свГй ВНД, потенщал людського розвитку в Ук-ра!ш використовуеться недостатньо, а розрив з ш-шими кра!нами зберiгаеться [5].
За глобальним рейтингом iнновацiй Bloomberg, Швденна Корея, Швецiя, Нiмеччина, Швейцарiя i ФГнляндГя ввГйшли у п'ятгрку лiдерiв серед iннова-цГйних економш свГту. Укра!на у даному рейтингу посша 42-ге мiсце: на 50-му мющ - за показником продуктивности 47-му - за доданою вартютю това-рГв, 44-му - за чисельнютю дослГдникГв та часткою обсягу фiнансування наукових дослiджень i розро-бок у ВВП, 34-му - за фактором присутносп висо-котехнолопчних компанiй, на 27-му мГсцГ - за кшь-кГстю зареестрованих патентов [3]. Як показуе зару-б1жний досвГд, «основними iнiцiаторами техноло-пчних iнновацiй стають представники малого б1з-несу. Саме малi пiдприемства забезпечують 6Гльшу частину нововведень iнновацiйно розвинених кра!н, пришвидшуючи тим самим темпи економiчного зростання» [5, с. 569].
Отже, шноващйне пiдприемництво е дiевою формою публiчно-приватного партнерства, для ак-тивiзацд яко! доцГльно здГйснити там першочерговi заходи, як: створення умов для скорочення витрат малих тдприемств з впровадження ново! продукцП для тдвищення рГвня конкуреитоспроможностi; за-безпечення доступу малих iнновацiйних пГдпри-емств до рГзних джерел фiнансування; формування системи тдготовки фахiвцiв для шноващйно! сфери, яка у подальшому мае бути поступово Тнтег-рована в мГжшродну систему; створення об'ектiв шновацшно! шфраструктури.
Разом з тим аналiз статистичних даних свГдчить про юнуюч1 негативнi тенденцд розвитку iнновацiй-ного тдприемництва в Укра!нi порГвняно з европей-ськими кра!нами. Так, за даними Свростату, питома вага витрат на виконання наукових та науково-тех-
иiчиих робiт у ВВП Украши найнижча, нiж у кра!-нах СС. Значення цього показника в Укра1ш змен-шилося за 2005-2015 рр. на 0,37%, тодi як у крашах СС у середньому збiльшилося на 0,23% у результат!
Узагальнюючи досвiд розвинених кра1н свГту, можна констатувати, що в умовах глобальное' конку-ренцл на свГтовому ринку виграе не тiльки той, хто мае перспективш науковi доробки, а й хто володiе найбшьш ефективним мехашзмом шновацшно! дГя-льност i розвивае ефективну iииовацiйиу систему (перш за все - розвинену шфраструктуру). Державна полiтика, яка реалiзуе стратегiю iнновацiйного розвитку, повинна бути системною, комплексною i послвдовною. Це означае реалiстичиiсть висунутих цшей, 1'х вiдповiдиiсть економiчним та ресурсним можливостям, рiвию зртосп iнновацiйного комплексу краши, адекватиiсть потреби розвитку ви-робництва i суспшьства. У той же час свгтова практика останшх десятилiть показуе, що устх у вирь шеннi шноващйних завдань можливий тiльки при забезпеченш гиучкостi, мобiльностi i оперативностi функцюнування iииовацiйного механiзму, у якому оргашчно взаемодiють як державнi, так i приватн оргашзаци. Структурн зрушення у свгтовш Гндуст-ри визначають змши галузево1 структури перероб-но1' промисловосп високорозвинутих кра1н, однак i у деяких кра1нах, що розвиваються, ввдбулися по-мiтнi змiни. Склалася стала свгтова тенденщя випе-реджального зростання у структурГ переробно1 про-мисловост наукоемних галузей, якГ виробляють продукщю, що е конкурентоспроможною на ринку. Основу цих тенденщй складае зростання витрат на науковГ дослГдження.
Розвинуп кра1ни тдтримують фшансування науки на рГвш 2,0-4,0% (рис. 2). Останшми роками стрГмко зросла наукоемшсть ВВП азГатських кра1н. Швденна Корея тдвищила цей показник з 2,3% у 1996 рощ до 4,3% у 2014 рощ, а Китай - з 0,6 до 2,1%. Це свщчить про юнуючГ в крашах стратеги
зростання в Чехи - на 0,67, Естони - на 0,57, Угор-щиш - на 0,48, Шмеччиш - на 0,44, ПольщГ - на 0,42, ЛитвГ - на 0,29, Латви - на 0,15, 1спани - на 0,12% (табл. 1).
розвитку, що спрямоваш на зростання конкуренто-спроможност на основГ економГки знань.
Таким чином, становлення концепци Гннова-щйного тдприемництва вщбуваеться з огляду на прюритети та специфГку середовища дтово! активности нащонально! економши. Тому, в контекст становлення концепци шновацшного пiдприемиицгва в Укра1ш варто звернути увагу на так аспекти:
- для держави: формування загальнодержавно1 стратеги розвитку бГзнесу, де особлива увага буде звернута на сощальну орГет'овашсть шновацшно! дГяльностц
- для суспшьства: змша концепци сприйняття шновацш та соцГально-орГентованох активностц
- для бГзнесу: посилення коопераци бГзнесу з наукою вщповщно до прюритетв держави та вигод суспшьства;
- для науки: посилення практично! спрямова-ност наукових дослГджень.
Висновки. Виходячи з загальних принцитв розвитку ГнновацГйного тдприемництва, основ-ними принципами ГнновацГйно! политики в промис-ловост мають бути: прюритетшсть шноващйних перетворень галузц тдвищення рГвня штенсивносп шновацшного розвитку; збереження, нарощування й активГзащя шновацшного потенщалу галузц кон-вергенщя науки, виробництва Г маркетингу шноващйних продукпв; державш тдтримка та формування ефективного мехашзму тдтримки розвитку шновацшного п1дприемництва в промисловостц ко-мерщйний характер шноващйних розробок; активь защя мГжнародного науково-технолопчного ствро-бГтництва; еколопчнють та безпечнють продукпв харчування; узгодження Гтереав всГх суб'екпв еко-номГчних вщносин в промисловостц безперервний потоковий характер здшснення.
Таблиця 1
Динамжа питомо'1 ваги витрат на виконання наукових та науково-техшчних робiт у ВВП, %
Краши Роки
2005 2008 2009 2011 2013 2014 2015
СС-28* 1,82 1,92 2,01 1,97 2,03 2,03 2,05
Естошя 0,94 1,29 1,42 2,31 1,71 1,44 1,51
1спашя 1,12 1,35 1,38 1,33 1,26 1,23 1,24
ЛатвГя 0,56 0,61 0,46 0,70 0,61 0,69 0,71
Литва 0,75 0,80 0,84 0,90 0,95 1,01 1,04
НГмеччина 2,48 2,68 2,82 2,79 2,83 2,87 2,92
Польща 0,57 0,61 0,68 0,75 0,87 0,94 0,99
Угорщина 0,95 1,00 1,15 1,20 1,40 1,37 1,43
ЧехГя 1,41 1,47 1,53 1,56 1,91 2,00 2,08
Украша 0,99 0,84 0,86 0,74 0,70 0,65 0,62
* До 1 липня 2013 року. - СС-27.
Складено за даними: [6, с. 188; 7, с. 132].
та розробки по окремих кратнах CBiTy, у % до ВВП [8]
Комплексний характер державного регулю-вання iнновацiйного тдприемницгва мае включати концептуально-законодавчий, шституцюнально-ор-ганiзацiйний та фшансово-кредитний напрями. Роз-роблення цшюно! повномасштабно! концепцп державно! полiтики розвитку шноващйного тдприемницгва повинно спиратися на створення принци-пово ново! законодавчо! бази, !! спрямуванням у майбутньому буде зняття перепон для розвитку шновацшно! дiяльностi, стимулювання попиту на фундаментальнi та прикладнi науково-техшчш розробки з боку промислових пiдприемств.
Лiтература 1. Стан iнновацiйно! дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй в Укра!нi у 2016 рощ: аналогична довiдка / Т.В. Писаренко, Т.К. Кваша, О.Ф. Паладченко та iн.; за заг. ред. Писаренко Т.В. Ки!в: Укр1НТЕ1, 2017. 132 с. 2. Крюкова 1.О., Не-початенко В.О. Стратепя iнновацiйного розвитку прiоритетних галузей аграрного виробництва. Еко-номгка: реалИ' часу. 2013. № 4 (9). С. 133-141.
3. Опубликован глобальный рейтинг инноваций: Украина на 42-м месте. URL: https://delo.ua/world/.
4. Бутенко А.1., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Ме-тодолопчш основи до^дження iнновацiйного по-тенщалу технологiчного пiдприемництва в Укра!ш. Економгчний вгсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 177186. 5. Мельник О.С. Стан i проблеми розвитку iнновацiйного пiдприемництва й науково-техшчно! дiяльностi: параграф 4.2.1 // Перший етап модерт-зацИ' економгки Украти: досвгд та проблеми / О. М. Алимов, О. I. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi; Класичний приватний ун-т. Запорiжжя: Класичний приватний ун-т, 2014. 798 с. 6. Наукова та шноващйна дiяль-нiсть в Укра!ш у 2007 роцi: стат. зб. Ки!в: ДП «1н-формацшно-видавничий центр Держкомстату
Укра!ни», 2008. 362 с. 7. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!'н в 2015 рощ: стат. зб. Ки!в: Державна служба статистики Укра!ни, 2016. 258 с. 8. Research and development expenditure (% of GDP) // Databank.worldbank. org. 2016. URL: http://data. worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?view = chart. 9. Павленко 1.А. Iнновацiйне тдприемниц-тво в трансформацiйнiй економiцi Укра!ни: моног-рафiя. Ки!в: КНЕУ, 2007. 248 с. 10. 1нноващйна Укра!на 2020 : нацюнальна доповiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та iH. ; НАН Укра!ни. Ки!в, 2015. 336 с. 11. Гавриш О.А., Бояринова К.О. Диференцiацiя промислових тдприемств як iнновацiйно функщо-нуючих виробничо-економiчних систем. Економгч-ний в1сник Национального техничного университету Украти «Кшвський полтехтчний институт». 2015. № 12. С. 417-424. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/evntukpi_2015_12_61. 12. Лях О.В., Ляшенко В.1., Кузьменко Н.В. Концепщя iнституцiйно! тдт-римки iнклюзивного тдприемництва на репональ-ному рiвнi. Економгчний вгсник Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 212-232. 13. Крючко Л.С. 1нновацшний тип розвитку в умовах економiчно! глобалiзацi!. Ефек-тивна економжа. 2010. № 4. 14. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вiд 4 липня 2002 р. Вгдо-мостг Верховноi Ради Украти. 2002. № 36. Ст. 266. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15. 15. Волобуев Г.С. Сутшсть та передумови iнно-вацiйного розвитку пiдприeмств. Економгчний eic-ник Донбасу. 2016. № 3 (45). С. 213-217. 16. The Global Competitiveness Report 2016-2017. URL: http: //www3.weforum.org /docs/GCR 2016-2017/ 05FullReport / TheGlobalCompetitiveness Report 2016-2017_FINAL.pdf (дата звернення: 01.03.2018). 17. The Global Innovation Index 2017. URL: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2017-report (дата звернення: 01.03.2018).
1вченкова О. Ю., Крикуненко К. М. 1ннова-цiйне пiдприeмництво як складова стратеги розвитку економжи УкраТни
ДослГджено сутнють ГнновацГйного тдприемництва як елемента оргашзащйно-економГчно1 сис-теми та встановлено напрями подальшого страте-пчного розвитку економГки Украши в цшому. Уза-гальнено досввд розвинених кра!н свГту, який характеризуется впровадженням ефективного мехашзму шноващйно! дГальност в умовах глобалГзаци й ви-значено, що основою украшсько! iииовацiйноl кон-куреигоспроможностi е людський каттал. Його ефективна реалГзацГя Г е головною конкурентною перевагою. Запропоновано принципи iииовацiйноl политики в промисловост Украши, основними з яких е прюритетнють ГнновацГйних перетворень галузц тдвищення рГвня ГнтенсивностГ Гнноватйного розвитку; збереження, нарощування й активГзацГя Гнно-вацшного потенталу галузг
Ключовг слова: шноватйне тдприемництво, стратепчний розвиток, конкурентоспроможтсть, економГчний потентал, шноваци, людський кат-тал.
Ивченкова Е. Ю., Крикуненко Е. Н. Инновационное предпринимательство как составляющая стратегии развития экономики Украины
Исследована сущность инновационного предпринимательства как элемента организационно-экономической системы и установлены направления дальнейшего стратегического развития экономики Украины в целом. Обобщен опыт развитых стран мира, который характеризуется внедрением эффективного механизма инновационной деятельности в условиях глобализации и определено, что основой украинской инновационной конкурентоспособно-
сти является человеческий капитал. Его эффективная реализация и является главным конкурентным преимуществом. Предложены принципы инновационной политики в промышленности Украины, основными из которых являются приоритетность инновационных преобразований отрасли; повышение уровня интенсивности инновационного развития; сохранение, наращивание и активизация инновационного потенциала отрасли.
Ключевые слова: инновационное предпринимательство, стратегическое развитие, конкурентоспособность, экономический потенциал, инновации, человеческий капитал.
Ivchenkova E., Krikunenko E. Innovative en-trepreneurship as a component of the strategy for the development of the economy of Ukraine
The essence of innovative entrepreneurship as an element of the organizational and economic system was studied and directions for further strategic development of the Ukrainian economy as a whole were established. The experience of the developed countries of the world is summarized, which is characterized by the introduction of an effective mechanism of innovation activity in the context of globalization and it is determined that human capital is the basis of the Ukrainian innovative competitiveness. Its effective implementation is the main competitive advantage. It proposes the principles of innovation policy in the industry of Ukraine, the main of which are the priority of innovative transformations in the industry, increasing the level of innovative development, preserving, building up and activating the innovative potential of the industry.
Keywords: innovative entrepreneurship, strategic development, competitiveness, economic potential, innovation, human capital.
Стаття надшшла до редакци 05.07.2018
Прийнято до друку 11.09.2018
