CC BY
46
тронный ресурс] / В.К. Костенко, М.Н. Шафоростова. - Режим доступа: http://www.masters.donntu.edu.ua.
19. Драчук Ю.З. Управлшня каmталiзащею вугледобув-них пiдприeмств на основi модершзацп виробництва / Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Е.Я. Рассуждай // Управлшня соцiально-економiчними системами: монографiя / Л.1. Антошкiна, А.Л. Баланда, В.А, Вшящев та iн.; за ред. Л.1. Антошкшо!, Н.В. Ушенко. - Донецьк: Юго-Восток, 2013. -С. 268-274.
20. Звягильский Е.Л. О необходимости широкой модернизации угольной промышленности Украины: науч. доклад / Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 68 с.
НадШшла до редакцП 24.09.2015 р.
Ю.З. Драчук, д.е.н., проф., Н.В. Трушкта, А.1. Кабанов, д.е.н.
МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ЗАСАДАХ
ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д1
В умовах загострення глобально! фiнансово-економiчноl кризи тдприемницький сектор набувае статусу рiвноправного партнера держави у вирiшеннi стратепчних завдань сощально-економiчного розвитку. Запроваджеш в багатьох кра!нах свiту
1 Дослщження виконано в рамках науково-дослщно! роботи 1ЕП НАН Укра!ни «Розвиток публiчно-приватного партнерства у процесi модершзацп вугшьно! промисловостi та теплово! енергетики» (номер держ-реестрацп 0115U001638).
© Ю.З. Драчук, Н.В. Трушюна, А.1. Кабанов, 2015
плани антикризових дш i посткризового вщновлення економiки передбачають розширення спiвробiтництва держави, тдприем-ницького сектору та громадянського суспiльства, що можливо лише на основi формування партнерських вiдносин у якост державно-приватного (ДПП) та/або публiчно-приватного партнерства (ППП), яке мае стати дieвим механiзмом розвитку ш-фраструктури та надання суспiльних послуг.
Значне поширення ППП у свт пов'язане як iз прагненням держави щодо залучення фiнансових ресурсiв приватного сектору до виршення суспшьно значущих завдань сощально-економiчного розвитку, так i з необхiднiстю використання складних органiзацiйних, управлiнських та виробничих технологи. Про важливiсть ППП як мехашзму сощально-еконо-мiчного розвитку краши свiдчать численнi концептуальш, про-грамнi, нормативнi та методичш документи нацiонального i мiжнародного рiвнiв: деклараци самiтiв 020, спрямованi на роз-робку антикризових заходiв; спещальш закони та iншi норма-тивш акти про ДПП (Боснiя i Герцеговина, Бразилiя, Грецiя, Сгипет, Латвiя, Мексика, Нiмеччина, Польща, Республiка Корея, Румушя, Словенiя, США, Хорваия та iн.); концепцп та програми розвитку ДПП (Австралiя, Iндiя, Iрландiя, Нiмеччина та iн.); кодекси ДПП (для оргашв мiсцевого самоврядування Фшптн); довiдники з реашзацл проектiв ДПП.
Держава ввдграе найважливiшу роль у створенш умов для устшно! реашзацп програми публiчно-приватного партнерства: у вдосконаленш законодавства, створеннi спецiальних шститу-цш на пiдтримку ППП i розробщ механiзмiв фшансово! пщ-тримки, що необхщно для оптимального розподiлу ризиюв мiж державними та приватними партнерами, де зрештою знижуеть-ся вартiсть iнновацiйного проекту для платниюв податкiв i споживачiв.
У той же час для защкавлення приватного сектору в ш-вестуваннi в iнновацiйнi проекти необхщно на законодавчому рiвнi забезпечити сприятливi умови ведення бiзнесу, де ризики швестора зводяться до комерцiйно прийнятних - забезпечення учасникам довгострокових взаемовигщних вiдносин i збалансо-
ваного розподiлу ризиюв i доходiв (у цьому не в останню чергу защкавлеш iнвестори).
Дослiдження фахiвцiв Свропейського банку реконструкцп та розвитку свщчать, що з прийняттям iнвестицiйних ршень iнвесторами першочерговими вважаються регулятивш/юри-дичш ризики порiвняно з макроекономiчними, валютними або полiтичними. Тому актуальним е розгляд аспектiв приватного фiнансування шновацшних проектiв як важливо! основи ефек-тивно! участi приватного сектору у «публiчних» проектах.
Забезпечення iнновацiйного розвитку е прюритетним зав-данням оргашв управлiння Свропейського Союзу пiсля прий-няття Люабонсько1 стратеги у 2000 р. За рейтингом «Глобаль-ний шновацшний iндекс 2014» (GII), оприлюдненим Корнель-ським унiверситетом, французькою бiзнес-школою INSEAD i Всесвiтньою органiзацiею штелектуально! власностi (WIPO), до топ-10 шновацшних кра!н свiту увiйшли 5 кра!н Свропи. Трiйку лiдерiв очолюе Швейцарiя (значення показника 64,8), друге i трете мiсця посiдають Великобританiя (62,4) та Швещя (62,3). На 4 мкщ Фiнляндiя (60,7), Нiдерланди - 5 мшце (60,6) [1].
Згщно з доповiддю «Глобальний iнновацiйний i^^^ 2015» провiдними крашами-шноваторами в Сврот залишають-ся Швейцарiя, Великобританiя, Швещя та Нщерланди [2].
Як стверджуе генеральний директор Всесв^ньо1 оргашза-ци штелектуально1 власностi Ф. Гаррi, «Инновации создают широкие условия для ускорения экономического роста стран на всех этапах развития. Каждая страна должна определить такое сочетание мер политики, которое позволит мобилизовать существующий в их экономике инновационный и творческий потенциал» [2].
За словами керiвника напряму з розвитку бiзнесу компани Ernst & Young у регюш EMEIA (Свропа, Ближнш Схщ, Iндiя та Африка) Дж. Иббе, «Будущее европейских организаций и корпораций зависит от способности европейских регулирующих органов формировать благоприятные условия для инновационного развития» [3, с. 2].
У даний час глибою соцiально-економiчнi змши у крашах СС потребують нових пiдходiв, якi в змозi пiдвищити рiвень
конкурентоспроможностг Для тдтримки та стимулювання еко-номiчного зростання i добробуту Сврош необхiдна полiтика, що мае бути заснована на ринкових принципах, формувати сприят-ливi умови для шновацш i забезпечувати впровадження нового виду бiзнесу та розробку iнновацiйних рiшень.
Посткризове вiдновлення та забезпечення конкуренто-спроможного соцiально-економiчного розвитку краши потре-бують прискорено! модершзацп шфраструктури нащонально! економiки. В умовах дефщиту державних коштiв упровадження нових прогресивних механiзмiв спiвробiтництва держави, мю-цево! влади та бiзнесу, залучення приватних iнвестицiй у тра-дицшно «державш» сфери економiчноl дiяльностi е викликом часу також i для Украши.
Наявнiсть пщприемницько! iнiцiативи, достатнш розвиток малого i середнього бiзнесу, використання дiевих механiзмiв !х державного стимулювання мають бути основними засадами втшення iнновацiйних процесiв. А iнтенсивний шновацшний розвиток Украши можливий за рахунок проведення глибоких реформ в економщ, спрямованих на становлення потужного i конкурентоспроможного малого i середнього бiзнесу, заходiв втiлення iнновацiйних проектiв через систему стимулювання шновацшних пiдприемств, де публiчно-приватне партнерство розглядаеться як споЫб вирiшення поставлених проблем.
Аналiз наукових джерел свiдчить про значну увагу вчених до розвитку ППП у науково-техшчнш та iнновацiйнiй сферi: науковцями узагальнено провiдний досвiд реалiзацil механiзмiв ППП в iнновацiйнiй сферi [4-8], сформовано пропозицп щодо активiзацil ППП у сферi iнновацiйного розвитку промисловоси [9-18].
Таким чином, публiчно-приватне партнерство мае стати одним iз стратепчних напрямiв розвитку та модернiзацil суб'ек-тiв ряду галузей промисловостi та шфраструктури, що стосу-ються, в першу чергу, сукупноси прiоритетних проекив, орiен-тованих на залучення зовшшшх iнвестицiй, i де не передбача-еться бюджетного фiнансування цих проекив.
Як свiдчить свiтовий досвiд, застосування мехашзму ППП дозволяе за рахунок взаемовигщно! спiвпрацi держави та при-86
ватних партнерiв прискорити технологiчне оновлення промис-лових пiдприемств, тим самим полшшити кiлькiснi та якiснi показники продукцп та прискорити промислове зростання на регюнальному i нацiональному рiвнях.
Метою даного дослщження е узагальнення европейського досвщу реалiзацil механiзмiв регулювання шновацшного роз-витку промисловостi на засадах публiчно-приватного партнерства.
Зарубiжний досвiд публiчно-приватного партнерства в ш-новацiйнiй сферi показуе, що в моделi взаемоди держави та бiз-нес-структур в шновацшному процесi роль приватного сектору полягае в розробщ технологiй на основi власних дослiджень та в ринковому освоенш iнновацiй, роль держави - у сприянш освоенню виробництвом фундаментального знання i комплексу технологш стратегiчного характеру, а також у створенш шфра-структури та сприятливих iнституцiональних умов для шновацшно! дiяльностi приватних компанiй.
Згiдно з типолопею публiчно-приватного партнерства в шновацшнш сферi, розробленою Органiзацiею економiч-ного сшвробпництва та розвитку, видiлено таю форми ППП (табл. 1).
У березш 2010 р. Европейською Комiсiею затверджено Стратегiю соцiально-економiчного розвитку Евросоюзу на пе-рiод до 2020 року «Европа 2020: Стратегiя штелектуального, стiйкого i всеосяжного зростання». У данш Стратегil серед трьох взаемопов'язаних та взаемодоповнюючих прiоритетiв е штелектуальне зростання: розвиток економiки, що спираеться на знання та шновацл. Европейська Комiсiя запропонувала за кожним з прюритетних напрямiв сiм iнiцiатив для стимулюван-ня прогресу [19].
Одна з цих шщатив - «1нновацшний Союз», що являе собою комплексний план з реалiзацil шновацшно! стратегil ЕС, спрямований на стимулювання повного iнновацiйного ланцюга вiд ще! до ринку готово1 продукцil, створення умов для розвитку шновацшно! економжи та побудови единого европейського ринку шновацш з метою тдвищення конкурентоспроможностi порiвняно з США та шшими кра!нами.
Таблиця 1
Типолог1я ППП в ¡нновацттй сфер11
Типолопя Вид промислово! активности за внеском державних дослщницьких оргашзацш при використанш 1П1П
Технолопчш розробки Прикладш дослщження Доконкурсш дослщження
Тип кшцевих користувач1в Ор1ентоваш на здшснення мюн Деяю мега-проекти Проекти нацюна-льних мереж у сфер1 технолопч-них шновацш (Франщя) Центри стльних дослщжень «На-цюнальш переваги» (Австрал1я)
Ор1ентоваш на ринок Бшьшють мегапроекив Центри стльних дослщжень «Дшо-в1 розробки» (Авс-трал1я), центри компетенцш (Австр1я) Центри стльних дослщжень «Про-мислове ствроб1-тництво» (Австра-л1я), провщш технолопчш шститу-ти (Нщерланди)
1 Складено за даними джерела [4, с. 383].
Комплекс конкретних дш Плану нацшений на виршення таких завдань: перетворення Свропи за мюцем проведення першорядних науково-дослщних робiт (НДР); змiна взаемовщ-носин державного та приватного секторiв через механiзм партнерства; усунення перешкод розвитку шновацшно! дiяльностi (у тому чи^ дороге патентування, фрагментащя ринкiв, пов> льний процес стандартизации нестача квалiфiкованих кадрiв) [20].
Формування европейського «1нновацшного Союзу» пе-редбачае напрями посилення бази знань, доведення iдей до ринку, розвиток шновацшно! дiяльностi на регiональному рiвнi та пiдтримку соцiальних iнновацiй, мобшзащю ресурсiв для ре-алiзацil ч^ко поставлених цiлей соцiально-громадського характеру, мiжнародне спiвробiтництво.
Новим iнституцiйним елементом «1нновацшного Союзу» е «Iнновацiйнi партнерства», яю об'еднують усiх зацiкавлених учасниюв шновацшно! дiяльностi для вирiшення ключових ев-ропейських соцiально-громадських проблем. Кожне таке «парт-
нерство» мае бути орiентоване на НДР та шновацшну дiяль-нiсть у межах одше! iз значних сощально-громадських проблем, а також мае сприяти переорiентацi! поточних европейських на-уково-техшчних програм й iнструментiв (структурнi фонди, реформа ушверситеив, спiльнi технологiчнi шщативи) на ви-рiшення цих проблем [20].
До основних елементсв створення «1нновацшного Союзу» вiднесено: створення европейських шновацшних партнерств; використання комплексу iндикаторiв, що свiдчать про устш-ний характер розвитку iнновацiйно! системи; полегшення доступу до фiнансування; подальший розвиток «европейських проектiв» - побудова единого Европейського дослщницького простору, формування восьмо! Рамково! програми науково-дослщних розробок ЕС, функцiонування Европейсько! дослщ-ницько! ради та Европейського шституту iнновацiй i технологi!; реалiзацiя ново! дослщницько! програми з iнновацiй у державному та сощальному секторах; створення цшьових державних бюджетiв для державних закутвель iнновацiйних продуктiв i послуг; розробка Европейською Комiсiею нормативного документа щодо прискорення та модершзаци системи стандартиза-цi!; модершзащя европейсько! системи охорони iнтелектуально! власностц змiна системи фiнансування та надання державно! допомоги з метою прискорення шновацшно! дiяльностi [21].
У рамках «1нновацшного Союзу» на нацiональному рiвнi держави-члени ЕС працюватимуть у напрямах реформування нацiонально! та регiонально! систем дослщжень, розробок й iнновацiй, упровадження спшьного створення програм i збiль-шення кооперацi! з iншими кра!нами ЕС щодо фшансування, гарантування поширення технологш у ЕС та достатньо! тд-тримки випускникiв наукових, математичних й шженерних фа-культетiв, змiни навчальних планiв шкiльних занять згiдно з принципами розвитку творчих здiбностей, шновацш i пiдприем-ництва; прiоритетного розвитку наукових знань, iз використан-ням податкових важелiв та iнших фшансових iнструментiв у збiльшеннi iнвестування дослщжень, розробок й шновацш [19].
Метою шщативи «1нновацшний Союз» е заходи щодо полшшення загальних умов для дослщжень та шновацш, полег-
шення доступу до фшансування задля того, щоб новаторськi iде! перетворювалися на товари та послуги, якi забезпечують економiчне зростання i створюють робочi мiсця.
Реалiзацiя Стратегi! передбачае зростання частки витрат на НДДКР до 3% ВВП [22]. У 2014 р. стартувала рамкова про-грама ЕС з дослщжень та шновацш «Горизонт 2020», яка три-ватиме до 2020 р. iз загальним бюджетом приблизно 70 млрд евро. «Горизонт 2020» виступае фiнансовим шструментом реа-лiзацi! флагмансько! iнiцiативи 1нновацшного Союзу, Европа 2020 з метою змщнення конкурентоспроможностi Европи у глобальному вимiрi, !! економiчного зростання та створення но-вих робочих мюць. «Горизонт 2020» е не тшьки наступною Рамковою програмою пiсля Сьомо! рамково! програми з досл> джень та технолопчного розвитку, вона об'еднуе Рамкову про-граму з дослщжень та шновацшного розвитку (РП), Рамкову програму конкурентоспроможностi та iнновацiй (С1Р) та Евро-пейський iнститут шновацш i технологiй (Е1Т).
Рамкова програма ЕС з дослiджень та шновацш «Горизонт 2020» подшяеться на три компоненти та доповнюеться го-ризонтальними iнiцiативами, спрямованими на розповсюджен-ня провiдного досвiду та розширення участi [23].
Компонент 1. Провщна наука - змiцнення позицi! ЕС у провщнш науцi та дослщженнях iз бюджетом приблизно 24,3 млрд евро. У межах даного компонента передбачаеться фшансування Европейсько! Дослщницько! Ради (17%), майбутшх та виникаючих технологiй (3,5%), дiй Марi Складовсько! Кюрi (8%), дослiдницьких iнфраструктур (3,2%).
Компонент 2. Iндустрiальне лiдерство - бюджет понад 17 млрд евро, де передбачаеться фшансування iндустрiальних технологш (17,6%), доступ до ризикового фшансування (3,7%), пщтримка малого та середнього шновацшного пщприемництва (0,8%).
Компонент 3. Вщповщь на соцiальнi виклики - понад 31 млрд евро, де плануеться виршення суспiльних проблем ЕС - захист навколишнього середовища та змши клiмату, роз-виток сталого транспорту та мобшьноси, розвиток вiдновлюва-них джерел енергi!, науки у суспiльствi тощо. 90
У nporpaMi «Горизонт 2020» мають дiяти два види проек-TiB: дослщницью та проекти, близькi до шноващйного ринку. У загальному бюджетi £С частка витрат на дослiдження та шно-вацп мае зрости до 8,5% у 2020 р. порiвняно з 6,7% за 2013 р. [24, с. 10].
У звт Свропейсько! Комкп «Свiт у 2025 рощ» зазнача-еться, що «при сохранении современных тенденций к 2025 году США и европейские страны могут лишиться научно-технического и технологического лидерства, уступив его азиатским странам». Зокрема, США та европейсью кра!ни втратять лщер-ство за таким показником, як швестицп в НДДКР, - питома вага Китаю та 1ндп у сукупному обсязi свiтових швестищй може складати 20%. У 2010 р. ефектившсть НДДКР у США переви-щувала кра!ни GC у 1,5 раза за таким ключовим показником, як вплив на економ^, у тому числi за обсягом експорту медичних i наукоемних товарiв - у 1,3 , доходiв вiд реалiзащ! лiцензiй i патенив - у 2,2 раза [3, с. 6, 8].
Згщно з обстеженнями компанп Ernst & Young, вщста-вання GC в шноващйнш сферi обумовлене рядом взаемопов'я-заних причин, серед яких:
неращональний розподiл повноважень у сферi шноващй-но! полiтики мiж Брюсселем i столицями кра!н GC;
недостатне врахування регiональною полiтикою завдання iнновацiйного розвитку, що фшансуеться з бюджету £С;
розподiл у рамках Свропейсько! Комiсil повноважень у сферi шноващйно! пол^ики мiж кiлькома генеральними директорами та вщдшами, де подiбний розподш повноважень знай-шов вiдображення в наборi бюджетних механiзмiв, що застосо-вуються для фiнансування iнновацiй;
вщсутшсть ефективного внутрiшнього ринку iнновацiй у рамках СС, що обмежуе стимулювання розробки нових продук-тiв i пов'язано з рiзними технiчними стандартами, фрагментащ-ею законодавства та шшими умовами виходу на ринки окремих кра!н; неадресний характер фiнансових механiзмiв пiдтримки iнновацiйних малих та середшх пiдприемств;
вiдсутнiсть ефективних правил, що регулюють передачу технологiй, де обмежуеться можливiсть европейських компанiй щодо використання досягнень фундаментально! науки;
обмеження величини доступних ринюв i можливостей ев-ропейських компанiй щодо здшснення високорентабельних мiжнародних спiльних iнновацiйних проекив, якi могли б об'ед-нати найбшьш ефективнi та iнновацiйнi компани з кра!н ЕС -при превалюванш в iнновацiйнiй полiтицi ЕС нацюнальних ш-тересiв;
вiдсутнiсть комплексного тдходу до ланцюжка форму -вання додано! вартост на рiвнi оаб, якi приймають рiшення, де вщдаеться перевага фiнансовим механiзмам i не придшяеться достатньо! уваги менш витратним шструментам, що перебува-ють на бощ попиту [3, с. 15].
Для регулювання та стимулювання шновацшного розвит-ку промисловостi в кра!нах ЕС на засадах ППП використову-ються адмiнiстративнi та економiчнi методи (табл. 2).
Таблиця 2
Методи регулювання ¡нновацтного розвитку промисловостг на засадах публ1чно-приватного партнерства 1
Методи Елементи
Адмшютративш Виокремлення сфер осв1ти та науки як прюритетного виду д1яльност1 шновацшного розвитку
Фшансування фундаментальних 1 прикладних наукових дослщжень 1з галузевих 1 репонального бюджеив
Пшьгове оподаткування НДДКР
Мобшзащя венчурного катталу на раншх стад1ях проекту
Економ1чш Захист штелектуально! власност та тдвищення ефектив-ност патентно! системи
Спрощення адмшютративних вимог до створення науко-емних компанш
Удосконалення нормативно! бази; тдвищення мобшьност наукових кадр1в
1нновацшна ор1ентащя програм НДДКР
Стимулювання в рамках регюнально! шновацшно! системи штеграцп науково-дослщних 1 виробничих тдприемств
Персональне стимулювання провщних учених щодо участ в шновацшнш д1яльност1
1 Складено за даними джерела [25].
При розвиненш ринковш економiцi в рядi кра1н СС створено ефективш державнi, економiчнi, адмiнiстративнi мехашз-ми пщтримки iнновацiй. До переваг прямого фшансування на-лежить адреснiсть надання та можливiсть державного контролю за використанням коштсв. Непрямими методами створюються лише передумови для вибору напрямiв розвитку, вiдповiдних економiчним цiлям держави.
Держава надае допомогу iнновацiйному бiзнесу через сферу освiти, пiдготовку професшних кадрiв i формування управлiнських консультативних служб шляхом збiльшення мо-бшьиост робочо! сили, створення иауково-техшчио! шфра-структури (табл. 3).
Таблиця 3
Методи стимулювання шновацшного розвитку промисловост1
на засадах ППП1
Методи Елементи
Бюджетне фшансування НДДКР
Кредитування
Прям1 Субсидування частини вщсоткових ставок за кредитами на НДДКР
Надання в користування державних площ на тльгових умовах для здшснення науково-шновацшно! д1яльност1
Державш замовлення
Кредитна полынка
Фшансова пол1така
Л1берал1защя податкового законодавства
Податкове регулювання
Непрям1 Л1берал1защя амортизацшного законодавства
Амортизацшне регулювання
Цшове регулювання
Пщготовка професшних кадр1в
Формування управлшських консультативних служб на основ1 мобшьност робочо! сили
Створення науково-техшчно! шфраструктури
1 Складено за даними джерела [26].
На думку дослщниюв, поширеним е загальний пщхвд, за яким видшяються чотири типи державно! шиовацшио! полiтики
у европейських кра!нах, що грунтуеться на принципах публiч-но-приватного партнерства [27, с. 44]:
1) пол^ика технолопчного поштовху - держава встанов-люе прюритетш напрями науково-технологiчного та шновацш-ного розвитку, на основi яких виробляються шляхи стимулю-вання шновацшно! дiяльностi, що реалiзуються через удоскона-лення управлiння в науково-технологiчнiй та шновацшнш сферах; передбачаеться розроблення рiзних державних програм, здiйснення значних капiталовкладень у масштабнi iнновацiйнi проекти, використання iнших прямих форм державно! участ в регулюваннi iнновацiйних процеав;
2) полiтика ринково! орiентацi!, де основна роль ринково-го мехашзму полягае в розподiлi ресурсiв та визначенш напря-мiв розвитку науки i технiки, а також обмеженш ролi держави у стимулюваннi фундаментальних дослiджень; спрямована на створення сприятливого економiчного клiмату та розвиток ш-формацiйного середовища у здiйсненнi нововведень на фiрмах, зменшення прямо! участ держави в НДДКР i дослщженнях ринку, а також прямих форм регулювання, якi перешкоджають стимулюванню ринково! шщативи й ефективнiй перебудовi ринку;
пол^ика соцiально! орiентацi!, що полягае в сощальному регулюваннi наслiдкiв науково-технологiчного прогресу: прий-няттi рiшень iз залученням широко! громадськостi та за умов досягнення полiтичного консенсусу; поеднана з шшими типами у спiввiдношеннi, яке б не перешкоджало повноцiнному еконо-мiчному розвитку держави;
полiтика, нацшена на змiни економiчно! структури госпо-дарського механiзму й урахування штотного впливу провiдних технологiй на виршення соцiально-економiчних проблем, змiну галузево! структури, взаемодш суб'ектiв господарювання, рi-вень життя; на впровадження нових форм оргашзаци та мехашзму управлшня розвитком науки i технiки.
За результатами опитування, проведеного Центром европейських пол^ичних дослiджень у лютому-березш 2011 р., 48,2% респондентiв i 60% представникiв бiзнес-спiльнот вва-
жають доцшьним застосування ДПП для розвитку проривних технологiй [3, с. 28-29].
Фахiвцями компанп Ernst & Young доведено, що ретельно продумана шновацшна стратегiя розвитку промисловостi на засадах ППП мае використовувати бiльш широкий набiр меха-нiзмiв (табл. 4).
Таблиця 4
Мехашзми вдосконалення iнновацтного розвитку промислово-cmi в СС на засадах публiчно-приватного партнерства 1
Мехашзм Змiст механiзму
Удосконалення ряду дшчих механiзмiв Державно-приватне партнерство, що застосовуеться для розвитку шфраструктури, а також для створення проривних товарiв i послуг. Фiнансовi iнструменти, що використовуються для тд-тримки малих i середнiх тдприемств. Cпiвпраця унiверситетськоï' науки i промислових тдприемств у сферi передачi технологiй для комерцiалiзацiï' та маркетингу результата НДДКР, що проводяться в тех-нологiчних центрах. Формування едино1 европейськоï' стратегiï' пiдготовки квалiфiкованих фахiвцiв для нових сфер дiяльностi
Розробка та впровадження нових механiзмiв Створення надшно1 платформи для проведення консуль-тацiй з iндустрiальних питань у процеа НДДКР. Розробка орiентованоï на попит економiчноï полiтики, актуальноï у сферi державних закупiвель для формування попиту на шновацшш товари. Створення «шновацшних екосистем», механiзмiв, що полегшують взаемодiю мiж органiзацiями, яю входять до виробничо-збутового ланцюжка, включаючи посередни-кiв i компанп, що сприяють розвитку iнновацiйного ствробтицтва. Використання европейського технологiчного досвiду на основi створення загальноевропейських кластерiв, пов'я-заних з аналогiчними центрами НДДКР в шших регiонах
Координащя шно-вацiйноï полiтики мiж органами уп-равлiння GO i кра-ïh, якi входять до GC Необхiднiсть центра^заци iнновацiйноï полiтики GC у тих сферах, у яких шновацшш проекти е занадто витрат-ними для реа^заци на нащональному рiвнi. Здшснення аналiзу потреби в субсидiях, спрямованого на виявлення сфер, де сформована шновацшна пол^ика. GC обмежуе конкурентоспроможшсть i перспективи економiчного зростання
1 Складено за даними джерела [3, с. 4].
Н. Раджу, Д. Прабху вщзначають, що «Компашям потрiб-но привести себе до ладу до того, як звернутися до зовшшшх iнновацiйних партнерiв, iнакше цi партнерства будуть неустш-ними» [28, с. 156]. На !х думку, «для впровадження та пщтрим-ки iнiцiатив гiперспiвпрацi компашям доцшьно здiйснити такi кроки:
запровадження функци оцiнювання iнновацiй, сутнiсть якого полягае у визначенш, сприяннi та пщтримщ партнерств компанi! iз зовнiшнiми шноваторами (постачальниками, тд-приемцями, унiверситетами, гравцями соцiального сектору);
пiдвищення внутрiшньо! дп компанi! - скорочення бюрократа та спрощення процесiв на стадiях розробки, виробництва та впровадження;
захист i монетизащя iнтелектуального капiталу» [28, с. 156-158].
На основi аналiзу й узагальнення европейського досвщу систематизовано механiзми iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку промисловостi в кра!нах ЕС. Серед них шституцшно-правовий механiзм, що полягае в удосконаленш законодавчого та нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку промисловоси, мехашзму публiчно-приват-ного партнерства, економiчних механiзмiв стимулювання шно-вацшно! дiяльностi, фiнансового, кадрового й шформацшного забезпечення iнновацiйного розвитку промисловостi, форму-ваннi iнфраструктурно! основи ведення шновацшно! дiяльностi.
Звiсно, що сутнiсть мехашзму ППП полягае у впрова-дженш стратегi! налагодження i пiдтримки дiалогу мiж державою i приватним сектором. Для прикладу: Королiвською подат-ковою та митною службою у Великобритани видано низку iн-формацшних документiв щодо окремих питань застосування пiльг на корпоративний податок по вщношенню до доходiв, по-в'язаних з шновацшною дiяльнiстю. Така сшвпраця привела до введення податкових пшьг, прозоростi й ефективностi регулю-вання вiдповiдних вiдносин [29, с. 4].
З огляду на вищезазначене, до механiзмiв регулювання iнновацiйного розвитку промисловоси у кра!нах Европейського Союзу на засадах ППП належать:
право державних науково-дослщних iнститутiв бути учас-никами (акцiонерами, засновниками) комерцiйних шновацшних компанiй;
стимулювання створення спiльних тдприемств наукови-ми iнститутами та бiзнес-структурами;
стимулювання застосування iнновацiйних технологiй на рiвнi малих i середнiх тдприемств, а також дiяльностi оргашза-цш-посередниюв мiж бiзнесом i творцями шновацшних техно-логiй;
пiдтримка технопаркiв i технологiчних iнкубаторiв; пряме фiнансування шновацшних тдприемств (гранти, позики на пшьгових умовах, iншi програми фiнансування);
фшансова пiдтримка венчурних пiдприемств в шновацш-них сферах;
стимулювання патентування;
пiдтримка авторiв-розробникiв за допомогою додаткових виплат працiвникам при комерцiйному використанш винаходiв;
дозвiл державним службовцям - ствроб^никам державних науково-дослiдних шституив брати участь у комерцiйнiй дiяльностi щодо впровадження наукових розробок ^яльшсть за сумiсництвом, володiння акцiями, участь в управлшш ком-панiями);
податковi пiльги iнновацiйним пiдприемствам; вiднесення шновацшно! полiтики до компетенцi! спецiально створених державних органiв;
iнформацiйна та методична тдтримка учасникiв шнова-цiйно! дiяльностi (створення iнформацiйних ресурсiв з питань отримання гранив, спещальних банкiв даних запатентованих винаходiв).
Висновки. Згiдно з европейським досвщом, для ефективно-го розвитку промисловостi в кранах ЕС в умовах жорстко! кон-куренци необхiдне створення та постiйне вдосконалення нацiо-нально! iнновацiйно! системи з використанням iнструментарiю публiчно-приватного партнерства.
Кра!нами ЕС з метою вирiшення завдань структурно! мо-дернiзацi! нацiонального господарства, збшьшення iнформацiй-но! емностi виробництва, насичення i розширення iнновацiйно!
складовоï значна увага придшяеться розвитку науково-тех-шчного сектору, формуванню нормативно-правовоï бази з праг-ненням забезпечення необхщного обсягу економ1чних ресурЫв для створення сприятливих умов реалiзацiï наукових проекив -як нацюнальних, так i в межах м1ждержавних вщносин.
Для устшного шновацшного розвитку промисловост в крашах GC на засадах публ1чно-приватного партнерства засто-совуються мехашзми шституцюнального забезпечення, що ба-зуються на: створенш надiйноï платформи для проведення по-стшних консультацш з шдустр1альних питань 1з защкавленими сторонами; пщвищенш ефективност процесу передач! техноло-гш у Gвропi; використанш мережевих можливостей; залученш швестицш в шновацшш платформи; сприянш процесу спшьних шновацш; розвитку принцитв пол^ики, заснованш на попита впровадженш шновацшних фшансових шструменив; пере-осмисленш принципу субсид1арност1 та вдосконаленш управ-лшня шноващями в GC.
&ворення сприятливих умов для розвитку та тдвищення ефективност науково-технiчноï та iнновацiйноï д1яльност1, як свщчить заруб1жний досвщ, е прюритетним завданням держав-ноï iнновацiйноï пол1тики на засадах публ1чно-приватного партнерства.
Л1тература
1. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2014 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/global-innovation-index/info. - Название с экрана.
2. Глобальный инновационный индекс 2015 г: в рейтингах лидируют Швейцария, Уединенное Королевство, Швеция, Нидерланды и CША [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2015/article_0010.html. -Название с экрана.
3. Политика EC в области инновационного развития должна поддерживать экономический рост / пер. с англ. -Belgium: Ernst & Young, CEPS, 2011. - 40 c.
4. Тараненко 1.В. Державно-приватне партнерство в шно-вацiйнiй сферi: свiтовий досвщ та перспективи розвитку в Укра-1ш / 1.В. Тараненко, О.В. Охшько // Бюлетень Мжнародного Нобелiвського економiчного форуму. - 2011. - № 1 (4). -С. 376-386.
5. Безбах Н.В. Використання зарубiжного досвщу в розвитку державно-публiчного партнерства в Укрш'ш [Електрон-ний ресурс] / Н.В. Безбах. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Bezbach.pdf.
6. Запатрина И.В. Потенциал публично-частного партнерства в развивающихся экономиках: монография / И.В. Запатрина. - К.: Центродрук, 2011. - 152 с.
7. Мущинська Н.Ю. Дослщження сучасного стану розвитку вщносин державно-публiчного партнерства в Шмеччиш та Укрш'ш / Н.Ю. Мущинська // Збiрник наукових праць Луцького нацiонального технiчного ушверситету. - Економiчнi науки. -Сер. Економша та менеджмент. - 2011. - Вип. 8 (30). - С. 246256.
8. Хеда С. Державно-приватне партнерство: свповий досвщ i перспективи розвитку в Укрш'ш / С. Хеда // Юридична Газета. - 2014. - № 31-32. - С. 17, 20-21.
9. Стаивка А.М. Проблеми правового забезпечення пуб-лiчно-приватного партнерства в шновацшнш сферi / А.М. Ста-тiвка, 1.А. Шумiло // Економжа та право. - 2009. - № 2. - С. 1116.
10. Запатрша 1.В. Публiчно-приватне партнерство в Ук-рш'ш: перспективи застосування для реалiзацil шфраструктур-них проектiв i надання публiчних послуг / 1.В. Запатрiна // Еко-номiка прогнозування. - 2010. - № 4. - С. 62-86.
11. Головшов О.М. Державно-приватне партнерство в ш-новацшнш сферi / О.М. Головiнов // Вюник економiчноl науки Укра1ни. - 2010. - № 1. - С. 47-51.
12. Онищенко Л. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферi [Електронний ресурс] / Л. Онищенко, Ю. Тка-чук. - Режим доступу: http://ddconf.neasmo.org.ua/node/361.
13. CiMCOH О. Державно-приватне партнерство в шнова-цiйнiй сферi / О. Омсон // Вiсник Академп правових наук Укра-!ни. - 2011. - № 4. - С. 222-230.
14. Вшник О.М. Корпоратизащя як шновацшна модель державно-приватного партнерства / О.М. Вшник // Правове за-безпечення комерщалiзащl результатiв дослщжень i розробок : матерiали наук.-практ. конф., Харкiв, 22 травня 2012 р. - Хар-кiв: Науково-дослщний iн-т правового забезпечення шновацш-ного розвитку НАПрН Укра!ни, 2012. - С. 8-17.
15. Бшоусов £.М. Державно-приватне партнерство як ш-струмент формування шновацшно! економiки / £.М. Бiлоусов // Правове забезпечення комерцiалiзацil результатiв дослiджень i розробок: матерiали наук.-практ. конф., Харкiв, 22 травня 2012 р. - Харюв: Науково-дослщний ш-т правового забезпечення шновацшного розвитку НАПрН Укра!ни, 2012. - С. 27-34.
16. Яшева Г. А. Формирование стратегии государственно-частного партнерства в инновационном развитии Республики Беларусь / Г. А. Яшева // Маркетинг i менеджмент шновацш. -2012. - № 3. - С. 163-180.
17. Чмир О. С. Державно-публiчне партнерство у науко-во-техшчнш та шновацшнш сферк теоретичнi засади i практи-чнi проблеми впровадження в Укрш'ш / О. С. Чмир, Ю.Ф. Шкво-рець, 1.Ю. Сгоров // Наука та наукознавство. - 2012. - № 3. -С. 98-109.
18. Лазар Ю. 1нвестицшний мехашзм розвитку сощаль-но! вiдповiдальностi на засадах державно-публiчного партнерства [Електронний ресурс] / Ю. Лазар // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. - 2013. - Вип. 2 (9). - С. 75-88. - Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13lyvdpp.-pdf.
19. Арабей Е. Новая европейская стратегия «Европа 2020» [Электронный ресурс] / Е. Арабей. - Режим доступа: http: //eulaw.ru/ content/307.
20. Шелюбская Н.В. Инновационная стратегия ЕС: развитие после кризиса [Электронный ресурс] / Н. В. Шелюбская. - Режим доступа: http://innclub.info/wp-content/.../02/ шелюбская _2368_стр_конк_кач_001.doc.
21. Обзор программы «Горизонт 2020» / Институт статистических исследований и экономики знаний Высшей школой экономики [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ved.gov.ru/files/images/Gorizont_2020.pdf.
22. Ежегодный отчет Ассоциации Европейских Приграничных Регионов: 2010 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.aebr.eu.
23. Рамкова програма £С з дослщжень та шновацш «Горизонт 2020». Наука ближче до суспшьства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/assete/ Hori-zont_2020/H0RIZ0N-20201.pdf.
24. Периодический обзор инновационной деятельности стран Европы, Америки, Азии и Африки, СНГ. - 2012. - Вып. № 5 (март) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.ved.gov. ru/ moder_innovac/.../obzor_innov_5.
25. Стебеняева Т.В. Анализ зарубежного опыта интеграции науки и производства для развития инновационной деятельности на региональном уровне [Электронный ресурс] / Т. В. Стебеняева, Л. Ю. Лазарева. - Режим доступа: http://sibac.info/ index.php/2009-07-01-10-21-16/1832-2012-04-06-04-36-47.
26. Клочкова Н.В. Развитие инновационной деятельности: обобщение зарубежного опыта [Электронный ресурс] / Н. В. Клочкова, В. О. Бердичевская. - Режим доступа: http://vestnik.ispu.ru/sites/vestnik.ispu.ru/files/publications/7882_1. pdf.
27. Хайбулаева К. О. Порiвняння ефективност застосу-вання шновацшних стратегш розвитку в рiзних крашах св^ / К. О. Хайбулаева // Економiчний часопис - XXI. - 2012. - № 910. - С. 42-44.
28. Раджу Н. Економш шноваци: як створити бшьше з меншими ресурсами / Н. Раджу, Д. Прабху. - К.: FUND, 2015. -208 с.
29. Калятин В.О. Опыт Европы, США и Индии в сфере государственной поддержки инноваций / В.О. Калятин, В.Б. Наумов, Т.С. Никифорова // Российский юридический журнал. - 2011. - № 1 (76). - С. 1-12.
НадШшла доредакцП27.07.2015р.
