CC BY
132
УДК 330.34(100)
АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД МОДЕРН1ЗАЦП Й 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КРА1Н СВ1ТУ
Бабак О. А.
Предметом досл1дження виступають деяК елементи ¡нновац/йно)' екосистеми кран свту, альтернативн1 шляхи фнансування НДДКР з боку ун1верситет1в та серйозн1 зусилля з )х боку в област1 комерц/ал1заци босл1бжень через компани науково-техн1чного обману тощо.
Мета науково)' проблематики полягае у обфунтуванм й визначенн багатогранност1 аспект1в, що разом становлять "¡нновац1йну екосистему".
Методологя проведення роботи. Робота виконано за результатами досл1дження сучасних втчизняних та зарубжних погляд1в на визначення сутност1 та стану модермзац)' й ¡нновац/йного розвитку зовн1шньоеконом1чно)' д1яльност1 кра)н свту.
Галузь застосування роботи. Складнощ1 функц1онування втчизняно)' економки в умовах ¡нновац1й з високим р1внем м1жнародно)' конкурент, зменшенням прибутюв, скороченням життевого циклу товаров, жорстко)' ц/ново)' кон'юнктури, потребують перегляду ¡снуючих п1дход1в та розробки ново)' концепц/)' здйснення зовн1шньоеконом1чно)' д1яльност1 в контекст\ ¡нновацйного розвитку за допомогою впровадження нов1тн1х ор1ентир1в та вектор1в розвитку.
Висновки. Кожна конкретна стратег1я розвитку зовн1шньоеконом1чно)' д1яльност1 визначаеться державною макроеконом1чною полтикою, законодавчою базою, формами прямого \ непрямого державного регулювання, науковим, технолог1чним та ¡ндустр1альним потенц/алом, ¡сторичними \ культурними традиц/ями тощо. Умови ¡нновацЮно)' економки стають причиною трансформаци управлнсько)' думки через пошук та впровадження нового управлнського ор1ентиру в контекст\ ¡нновац1йного розвитку, що дозволяе знайти ншу кра)ни в глобальному економ1чному простор!.
Ключов'1 слова: модерн1зац1я, ¡нновац1я, ¡нновацЮний розвиток, технолог1чна екосистема, ¡нтелектуальна власнсть, ¡нжин1рингов1 компани, ¡нновац1йн1 галуз¡.
АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР МОДЕРНИЗАЦИИ И ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТРАН МИРА
Бабак О.А.
В качестве предмета исследования выступают некоторые элементы инновационной экосистемы стран мира, альтернативные пути финансирования НИОКР со стороны университетов и серьезные усилия с их стороны в области коммерциализации исследований через компании научно-технического обмена и тому подобное.
Цель научной проблематики заключается в обосновании и определении многогранности аспектов, которые представляют "инновационную экосистему".
Методология проведения работы. Работа выполнена по результатам исследований современных отечественных и зарубежных взглядов на определение сущности и состояния модернизации и инновационного развития внешнеэкономической деятельности стран мира.
Отрасль применения работы. Сложности функционирования отечественной экономики в условиях инноваций с высоким уровнем международной конкуренции, уменьшением прибылей, сокращением жизненного цикла товаров, жесткой ценовой конъюнктуры, нуждаются в пересмотре существующих подходов и разработке новой концепции осуществления внешнеэкономической деятельности в контексте инновационного развития с помощью внедрения новейших ориентиров и векторов развития.
Выводы. Каждая конкретная стратегия развития внешнеэкономической деятельности определяется государственной макроэкономической политикой, законодательной базой, формами прямого и непрямого государственного регулирования, научным, технологическим и индустриальным потенциалом, историческими и культурными традициями и тому подобное. Условия инновационной экономики становятся причиной трансформации управленческой мысли через поиск и внедрение нового управленческого ориентира в контексте инновационного развития, что позволяет найти нишу страны в глобальном экономическом пространстве.
Ключевые слова: модернизация, инновация, инновационное развитие, технологическая экосистема, интеллектуальная собственность, инжиниринговые компании, инновационные отрасли.
© Бабак О.А., 2014
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
7
ANALYTICAL REVIEW OF FOREIGN COUNTRIESMODERNIZATION AND INNOVATION DEVELOPMENT
Babak O.A.
The subject of the study isto define some elements of the worldinnovation ecosystem, the alternative ways of NIOKR funding by universities and serious efforts on their behalf in the commercialization of research through scientific and technological exchanges etc.
The purpose of the scientific issues is to study and define the versatility aspects of the «innovation ecosystem».
Methodology. It is a study of contemporary domestic and foreign views on the definition of the modernization nature and state, and the innovative development of foreign economic activity of the countriesin the world.
The field of the research application.The difficulties of the domestic economy in terms of innovation with a high level of international competition, a decrease in profits, reduction in product life cycles, fierce price situation require a review of current approaches and the development of a new concept of foreign economic activity in the context of innovation development through the introduction of new guidelines and vectors of its development.
Conclusion. Each specific strategy of the foreign economic activity developmentis determined by the national macroeconomic policies, and the legal framework, and the forms of direct and indirect government control, scientific, technological and industrial potential, historical and cultural traditions etc. The termsof the innovative economy cause the transformation of management thought through the search and implementation of new management benchmark for the innovative development, allowing the country to find a niche in the global economic environment.
Key words: modernization, innovation, innovative development, technological ecosystem, intellectual property, engineering companies, innovative industry.
Тенденцп розвитку ЫновацмноТ полiтики та нацюналыних Ыновацмних систем краТн останнм часом набувають значних 3MÍH. Це пов'язано не ттыки з глобальною фiнансово-економiчною кризою, яка вимагае економiчних реформ та забезпечення конкурентоспроможност на свтовому ринку, апе й тим, що на початку XXI ст. спостер^аютыся першл ознаки нов^ныоТ науково-технолоМчноТ та промисповоТ революцп, пов'язаноТ з появою новiтнiх технолога, таких як нано-, бю-, Ыформацмно-комунiкацiйнi i когнiтивнi технологи, як отримапи назву NBIC-технопогiй. У цлому цей етап розвитку свтовоТ цивiпiзацiТ в роботах окремих зарубiжних учених та анапiтичних центрiв (Rand Corp., Нацоналыний науковий фонд США NSF, науковi доповiдi ОС тощо) називаюты NBIC-ревопюцiею. Характерна ТТ риса - конвергенця i поява синергетичних ефектв NBIC-технопогiй, що здмснююты прямий чи опосередкований вплив на розвиток промислового виробництва, осв^у, економку, торгiвпю, соцiум, культуру, фiзiопогiчний i когнiтивний потенцiап людини, а в кнцевому пiдсумку - i на цив^зацю в цiпому.
CTyniHb наукового дослщження. Надзвичайна мiнпивiсты мiжнародного економiчного середовища потребуе перегляду iснуючих пiдходiв до управпiння зовнiшныоекономiчною дiяпынiстю на засадах Ыновацйного розвитку за умов застосування нових орiентирiв та векторiв управпiння. Доситы широко розробпяютыся питання формування екосистем Ыновацм на регюналыному рiвнi за кордоном, однак в УкраТн переважно превапюе епементний пщхщ, який передбачае розгпяд формування окремих складових iнновацiйноТ системи. Вiдсутнiсты системного пщходу до Тх формування зводиты нанiвецы усi зусилля комплексного досгпдження.
Питанням формування iнновацiйних систем присвячено роботи таких учених, як С. Боррас, Х. Брачик, Г. Етцкович, Л. Лщесдорф, Ф. Кук, К. Сейбл та А. Скотт. Серед в^чизняних учених слщ вщзначити В.П. Александрову, И.В. Бркову, З.С. Варнапй, М.П. Данилович, А.М. Поручника, В.Е. Реутова, Д.М. Стеченко, О.В. Христенко та Ыших. Дослщження архетипв у контекст управлння взагалi й Ыновацями зокрема проводили В.К. Захаров, В.Г. егоркн, В.Б. Кондратыев, Е.В. ФрейдЫа, Р.Н. Юсупов та iншi.
Виклад основного матерiалу. У XXI стопит свiт переходиты до нового, мережевого устрою, фунтованого на динамiчних горизонталыних взаемодiях, а свiтова економiка i ус ТТ пiдсистеми стратифiкуюты в кластерно-мережевi структури - набагато жучким, нiж модепы iерархiТ, i одночасно бтыше iнтегрованi, нiж модепы ринку. Ускладнення будови i пiдвищення пластичност систем покликане надати Тм здатнюты до саморозвитку на базi безперервних оновлены, тобто зробити економiчне зростання iнновацiйноорiентованим, а вiдповiдно, i стмгашим [7]. Таким чином, вiдбуваетыся поступове становпення принципово Ышого свiтоустрою, початком тривалоТ адаптацiТ економiчних систем до закономiрностей новоТ парадигми.
Спiд вiдмiтити, що екосистемний пiдхiд розглядае Ыновацйы системи усiх рiвнiв (нацiонапыного, регюналыного, кластерного та iн.) як живi соцiалынi органiзми, схипынi до безперервноТ мiнпивостi пiд впливом нових мотивацй учасникiв i нових обставин. У цыому ракурсi iнновацiйна екосистема виглядае не лише як динамiчна сукупнюты органiзацiй i iнститутiв, апе i як мобтына сукупнiсты Тх багатовимiрних внутрiшнiх зв'язкiв [1]. Вона включае економiчних агентiв, Тх взаемовiдносини, а також Ыновацмне середовище, що складаетыся з iдей, технопогiй, правил гри, соцалыних взаемодiй i купытури [3].
Екосистемний пщхщ висувае ряд важливих для економiчноТ попiтики принципiв: 1) по-перше, екосистема мае своТ, ринковi механiзми саморозвитку, тобто вона управляетыся методом знизу, що створюе передумови безперервност iнновацiйних процесiв, усуваючи надмiрне державне втручання; 2) по-друге, екосистемний пщхщ робиты акцент не сттыки на самих учасниках системи, сктыки на характерi i динамiцi Тх взаемодм (один з одним i з потенцйними учасниками), пiдкреспюючи, що саме колабораця забезпечуе створення i дифуз^ потокiв знаны, перетворення цих потокв в iнновацiТ i подалыше поширення нововведены по усiй економщ [9]; 3) екосистеми нiяк не скуп просторовими межами, колабораця учасникв мереж вiдбуваетыся на конкретних територiях i пов'язана з чинником локалзаци iнновацiйних процесiв. Важпивiсты цыого чинника ранте Ыших усвiдомипи у ФЫляндп i ШвецiТ, де вже на початку 1990-х рр. методом знизу почали створюватися регюналыы Ыновацмы системи, фунтоваы на мережевих взаемодiях.
1нновацйна екосистема включае в себе 5 гоповних елементв:
1) наука та ви1щ навчапынi заклади - головы генератори Ыновацмних iдей для комерщалзаци, персонал та науково-технiчна професмна оцiнка;
2) сфера венчурних капталовкладены, вiдповiдапына за фiнансовi ресурси i залучення дiповоТ компетентностi в екосистему;
3) Ыфраструктура сприятливого середовища для Ыновацмного розвитку (технопарки, iнкубатори, новiтнi центри тощо);
4) життездатн вимоги для нововведены (орiентацiя не лише на споживчий ринок, апе й пщтримка Ыших реапыних секторiв iз високотехнолоИчного виробництва для iнновацiйних компанiй разом з усма Тх винаходами i Ытепектуалыним майном);
5) законодавча i правова основи, що формуюты сприятливi умови роботи не лише для самих Ыновацмних компанiй, апе й для усх учасникiв екосистеми i забезпечуюты зручнi правила гри, що даюты можливiсты побудувати вигiдний баланс мiж рiзними ринковими гравцями [6].
Прослщковуючи евопюцiю моделей iнновацiйного процесу слщ вiдмiтити, що вона йшла вiд модепi закритих iнновацiй на рiвнi окремих компанiй-виробникiв до рiвня кiнцевих користувачiв, потiм - до поняття стратегчних iнновацiй i, нарешт, до вiдкритих iнновацiй, пов'язаних з масовим аутсорсингом i формуванням глобалыних вартюних панцюжкiв [4].
Рисунок 1. Еволюцiя моделей iнновацiйного процесу
Пщ колаборацieю розумiють вищу, iнтерактивну форму кооперацп "процес формальних i неформальних узгоджень млж автономними гравцями, в ходi якого вони створюють спты-л правила i органiзацií для регулювання своТх взаeмодiй i напрямiв дiяльностi або вирiшують тi, що об'еднують Тх завдання" [8]. Це i походить вiд слова млабораторiям, вщбиваючи характер взаeмовiдносин, що колись склалися в лабораторiях американськоТ Кремнieвоí долини.
Витюняючи традицiйний механiзм управлiння за участю ieрархiчного центру, ця модель визначае iнституцiональне облаштування усiеí ЫновацмноТ економiки. Завдяки безперервним взаемодiям держави, науки i бiзнесу в системi напрацьовуеться так звана взаемна Ыформащя (новi знання), яка поширюеться в ходi комунiкацiй мiж усiма економiчними агентами, що надае системi цтюнють i динамiчну стiйкiсть [2]. Гарантом стмкого саморозвитку краТн виступають розвинене мережеве партнерське середовище та Ыновацмний потенцiал нацiональних економiк. Прикладом можуть служити скандинавськi економiки, що мають саму передову по своТй оргаызацп модель зростання, - не лише у рамках 6С, але також порiвняно iз США i новими iндустрiальними краТнами Азií.
Таблиця 1. Передовi позици кран Скандинав» в ключових глобальних рейтингах [5]
Загальний рейтинг Крана Глобальн iндекси
Конкуренто-здатнiсть Ведення бiзнесу 1нновацш-нють Вщсутнють корупцп Людський каттал Рiвень добробуту
1 Шве^я 4 13 2 4 10 3
2 Даыя 12 5 7 1 16 2
3 Фiнляндiя 3 11 4 1 22 7
4 Норвепя 15 6 14 7 1 1
5 Швейцарiя 1 28 1 6 11 9
6 Н.Зеландiя 23 3 13 1 5 5
7 Сингапур 2 1 3 5 26 19
8 США 7 4 10 19 4 12
9 Нiдерланди 5 31 6 9 3 8
10 Канада 14 17 12 9 6 6
11 Гонконг 9 2 8 14 13 18
12 Австра^я 20 10 23 7 2 4
13 Британiя 8 7 5 17 28 13
14 Германiя 6 28 15 13 9 14
15 lрландiя 27 15 9 25 7 10
Динамiзацiя зростання шляхом заохочення безперервного утворення мiжфiрмових мереж, взаемодií цих мереж одна з одною i подальше змщнення потенцiалу колаборацií з ТТ необмеженими iнновацiйними можливостями - це та нова економiчна iдеологiя, яка забезпечуе краТнам лiдируючi позицií в уах глобальних iндексах, що фксують iнновативнiсть, конкурентоспроможнiсть та рiвень добробуту.
Розглянемо основнi ознаки iнновацiйного розвитку деяких з цих лiдируючих краТн.
Здмснюючи огляд ринку iнновацiй слщ зазначити, що Швейцарiя займае одну з провщних позицiй в свт по стану iнновацiйного розвитку. На дослщницью програми в цiлому урядом останне десятирiччя видiляеться щорiчно близько 3 % ВВП краТни, що повнютю вiдповiдае рекомендацiям 6С та характеризуе Швейцар^ як европейську краТну з високим науковим потенцiалом. При цьому 2/3 уах наукових дослщжень та розробок фЫансуеться приватним сектором i лише 20 % - за рахунок коштв федерального i кантонального бюджетiв.
lнновацiйна iнфраструктура Швейцари в останнi роки зазнала значних вдосконалень, спрямованих на пiдвищення ефективност державноТ участi в цьому специфiчному секторi науки й технологiй. Одночасно комiсií з технологiй та Ыновацм (КТ1), яка ранiше входила до складу державного секретарiату з питань осв™, дослiджень та iнновацiй (ББР), надали статус федерального мiжвiдомчого ком^ету з виконуючими функцiями iнновацiйного агентства, а ББР доручено формування стратепчних нацiональних дослiдницьких цiлей i контакпв у сферi мiжнародного науково-технiчного стлвроб^ництва на урядовому рiвнi, координуючи тим самим плани КТ1.
У вщповщност з законом «Про пiдтримку дослщжень та Ыновацм» iнституцiйними органами з пщтримки дослiджень та iнновацiй виступають: Швейцарський нацiональний фонд сприяння науковим дослщженням; Союз наукових академiй Швейцари; федеральнi вищi технiчнi школи; науково-дослщы заклади - отримувачi федеральних бюджетних коштв в рамках сприяння дослщженням та Ыноващям; федеральний уряд Швейцари, якщо вiн сам здiйснюе чи виступае замовником дослщжень; Комiсiя з технолопй та iнновацiй.
Сприяння прикладним НДДКР здiйснюеться у виглядi видтення для Тх реалiзацií науковим оргаыза^ям федеральних коштiв в розмiрi до 50 % вщ загальноТ суми витрат, а також фЫансування роб^ з технiко-економiчного обфунтування, створення прототипу чи дослщних установок з найбтьш перспективних проектiв. В рамках сприяння Ыновацмному пiдприемництву здiйснюеться пiдтримка у формi iнформацiйно-консультацiйноí допомоги i навчання пщприемщв при створеннi i реоргаызацп пiдприемств, пошуку фiнансових джерел тощо.
Одним з прiоритетних напрямкiв державноТ пщтримки Ыновацм в Швейцарií являеться забезпечення участ швейцарських науково-дослiдних оргаызацм i пiдприемств в мiжнародних проектах та програмах. У цьому напрямку здмснюються заходи з
укладення млжнародних угод, спрямованих на iнтеграцiю Швейцарп в мiжнародний дослiдницький та Ыновацмний npocTip, здiйснюeться взаeмодiя в рамках мiжнародних органiзацiй при розробцi, плануванн i реалiзацií мiжнародних програм.
Основними Ыфраструктурними елементами iнновацiйноí сфери на практиц виступають: Комiсiя з технологй та iнновацiй (КТ1); Центри технолопчного трансферу при унiверситетах; технопарки та «старт-ап» - центри. Комiсiя з технолопй та Ыновацм (КТ1) по сут виступае агентом федерального уряду з реатлзацп державноí iнновацiйноí пол^ики в частинi залучення результатiв прикладних дослiджень i розробок в промисловють. Цiлями дiяльностi КТ1 являються: посилення Ыновацмних процесiв в економiцi; пщвищення квалiфiкацií дослiдницьких кадрiв, орiентованоí на практичн результати; полiпшення взаемодií та сприяння обмЫу знаннями та технологями мiж пiдприемствами i вищими учбовими закладами, а також пщтримка при створены нових пщприемств. Щорiчний бюджет КТ1 складае бiльше 100 млн. швейцарських франкiв.
Основними напрямами фшансовоТ пiдтримки iнновацiйних проектiв являються: спвфЫансування розробки бiзнес-плану; консультативнi послуги на початковому етапi; залучення iнвесторiв; виплата заробiтноí плати дослiдницькому персоналу, що бере участь у проект; присудження експертноí оцiнки «КТ| - Start - up - Lable», що дозволяе полтшити доступ до венчурних фондiв.
В частинi державноí пщтримки процесiв створення нових пiдприемств - «старт-апв» КТ1 проводить консалтинг i навчання пiдприемцiв, що прагнуть створити пщприемство, тренiнги для пiдприемцiв-початкiвцiв, здмснюе проектне фiнансування, а також сприяе залученню нацiональних та iноземних бiзнес-агентiв та венчурних фондiв. В останньому випадку КТ1 пiдтримуе роботу Ыформацмного ресурсу «Швейцарська венчурна платформа».
1ншим важливим елементом системи пiдтримки Ыновацй в Швейцарп е центри технололчного трансферу при унiверситетах, у сферу дiяльностi котрих входить налагоджування взаемодп мiж представниками промисловостi i спецаглзованими дослiдницькими групами, пiдтримка винаходiв i сприяння в реестрацií патентiв, лцензуванн, а також пiдтримка створення фiрм - «спiн-оффiв». Серед найбiльш вщомих центрiв технологiчного трансферу в Швейцарп е центр при Федеральнiй вищщй технiчнiй школi м. Цюрiх - «ЕТН transfer» та центр «Unitectra», що об'еднуе унiверситети мм. Базеля, Берна та Цкрху.
Доповнюють систему пщтримки Ыновацм в Швейцарií мережа технопарюв i «старт-ап» - центрiв, що полегшують створення та розвиток нових Ыновацмних пiдприемств. Бiльшiсть таких центрiв мають певну галузеву спецалзацю чи тематичнi напрямки i виступають форумами контактв i iнкубаторами Ыновацм. На територií Швейцарií розташовано близько 30 технологчних паркiв i бiзнес-iнкубаторiв, де на основi об'еднання Ытереав спiвпрацюють високотехнологiчнi компанií, венчурнi фiрми, що створюють ноу-хау, факультети та кафедри унверситетв, iнвестицiйнi i венчурн фонди.
Система пiдтримки iнновацiй продовжуе удосконалюватись i динамiчно розвиватись, щоб вiдповiдати сучасним вимогам. До введених ранте для малих та середнх пiдприемств чи «старт-ап» iнновацiйних чекв (Innovationsscheck) на суми до 7500 шв. фр. Комiсiя з технологй i iнновацiй запровадила iнновацiйнi ваучери (СТ1 Voucher) на суму до 350 тис. шв. фр.
В перюд з 2013 по 2016 рр. з держбюджету на ц^ освiти, дослiджень та iнновацiй будуть видiленi близько 26 млрд. шв. фр., з яких в бюджет КТ1 щщрчно будуть поступати близько 220 млн. шв. фр.
Вже дектька рокв пiдряд Нiдерланди також проводять активну економiчну полiтику з використанням Ыновацйних технологiй, спрямовану на стимулювання економш в 9 топсекторах, а саме: сiльське господарство i харчова промисловiсть, садiвництво, високi технологи, енергетика, логютика, креативна iндустрiя, охорона здоров'я, хiмiчна промисловiсть та водна Ыдус^я.
Топ-секторний пiдхiд дозволив видтити прiоритетнi для Нiдерландiв галузi економки i, не дивлячись на критику (видтен галузi називають вузькоспрямованими), дав можливють голландським компанiям зайняти провщн позицií в рiзних галузях свiтовоí економiки.
Топ-сектор «Високi технологií» (HighTech Systemen en Materialen) виступае одним iз прiоритетних напрямiв розвитку економки Нiдерландiв. У зв'язку з тим, що Ыновацмна дiяльнiсть в област ВТ - це високоризиковане заняття, що потребуе спецальних знань i великих фiнансових затрат, для ефективного функцiонування галузi вимагаеться продумана стратега довготривалого розвитку, а також вщпрацьована схема валоризацií i державно-приватного партнерства. Саме тому уряд Нiдерландiв прийняв ршення про видiлення сектора ВТ в якост топ-сектора голландськоí економки i надання зайнятим в них органзацям i компанiям певних преференцй в областi фiнансування i регулювання.
Для управлiння роботою топ-сектору був створений консорцум знань i Ыновацм (ЕК1 НТSМ), а також топ-команда управлЫня (top team), у склад яко: увiйшли представники профiльних наукових закладiв (асоцiацií TNO, NWO, а також пщконтрольн íм дослiдницькi центри) державно! влади i бiзнесу. Консорцум ТК1 НТSМ пiд керiвництвом топ-команди здмснюе загальне управлiння сектором Вт, вiдповiдае за розвиток мiжнародного спвроб^ництва i аналiзуе результати дiяльностi.
Основною метою топ-сектору ВТ виступае подвоення нщерландського експорту високотехнолоИчного обладнання до 2020 року. Основн вiхи реалiзацií цього амбiцiйного плану зафiксованi в Ыновацмному контрактi (Innovatiecontract HTSM 2012) -основоположному документ топ-сектору, в якому викладен ц^ i задачу описанi заходи державноí пiдтримки i система взаемодií. Поряд з Ыновацмним контрактом консорцiум ТК1 HTSM розробив програму Human Capital Agenda, що мютить пропозицп з пiдвищення якост освiти в сферi ВТ i залучення зарубiжних спецiалiстiв для роботи в Нщерландах.
Важливу роль в робот сектору ВТ в^грають пщприемства малого i середнього бiзнесу (МСБ), для яких в Королiвськiй службi у справах пiдприемцiв (RVO) створено едине вкно звернень МКВ - loket. Там компанií можуть отримати необхщн консультацií з питань фЫансування, законодавчого регулювання i актуальних програм спвроб^ництва у секторi ВТ. Особливе мюце в iнновацiйному контрактi придтяеться европейському i свiтовому спiвтовариству голландських компанй. Вiдмiчаеться, що близько 40 % все дiяльностi в рамках сектора ВТ спрямовано на участь в мiжнародних науково-дослщних програмах, в тому числ в програмi «Горизонт - 2020».
Програма Human Capital Agenda спрямована на пщвищення квалiфiкацií роб^ниюв сектору ВТ. Недолки кадрiв усуваються за допомогою наступних заходiв:
1) спрямування навчання в технчн областi науки;
2) участь компанй в процесi навчання (програми обмЫу i навчальна практика);
3) залучення Ыоземних спецiалiстiв на постiйне мюце проживання;
4) обмЫи та курси пiдвищення квалiфiкацií для робiтникiв рiзних компанiй;
5) система професiйноí сертифкацп;
6) формування електронноí бази даних спецалютв сектору.
На даний час близько 80 голландських компанй займаються розробкою i виробництвом вбудовуваних систем (embedded systems) рiзного призначення, а ще для 150 компанй дана галузь являеться важливою частиною бiзнесу. Основний гравець данного сектору - 1нститут вбудовуваних систем (Embedded Systems Institute, ESI), заснований в 2002 роц при активному сприянн компанй ASML, Philips, Oce, Нiдерландськоí органзацл прикладних наукових дослiджень TNO, а також ряду технчних унiверситетiв.
Нщерланди мiцно утримують 3 мiсце в свт по рiвню розвитку нанотехнологй (1 та 2 мiсце - США та Швейцарiя). Нанотехнологií широко застосовуються в рiзних галузях економки, основне мережеве об'еднання компанiй у сферi нанотехнологiй - консорцiум спiвробiтництва NanoNextNL.
Нiдерланди зайняли 3 мiсце в европейському рейтингу конкурентоздатност (The Europe 2020 Competitiveness Report), що скпадаеться Свiтовим економiчним форумов (WEF). У WEF вщм^или сильнi позицiï Нiдерландiв у сферi створення сприятливих бiзнесумов (3 мюце), використання тепекомунiкацiйних технопогiй (1 мюце), формування високоефективноï освiтньоï системи (2 мюце) i забезпечення високого рiвня соцiапьного розвитку суспiпьства (social inclusion, 2 мюце). Спрямованють економiки Нщерлацфв на надання високопрофесiйних консаптингових поспуг також вщграе важпиву роль в забезпеченн конкурентоздатностi краïни.
В топ-секторi Вт зайнято бпизько 440 тис. чол., що скпадае 7 % вщ усього працездатного насепення кражи. Майже 11 % загапьного об'ему нацюнального експорту формуеться у результат мiжнародноï дiяпьностi компанiй сектору ВТ. Об'ем торгiвпi товарами топ-сектору ВТ складае близько 2,8 % вщ свiтового товарообiгу. Щорiчнi iнвестицiï в практичне виробництво i дослщницьку дiяльнiсть досягають 2,5 млрд. евро (обсяг R&D-iнвестицiй в окремих випадках складае бтьше 20 %). Близько 90 % виготовлено'1' топ-сектором продукцiï ще на експорт.
В якостi прикладу досягнень гоппандськоï «хай-тек» iндустрiï можна привести винахiд голландськими спецiапiстами бездротових протокопiв обмiну даними Wi-Fi i Bluetooth, а також створення CD та DVD-дисгав. 1фм того, на сьогодн 90 % усiх компанм свiту, що спецiапiзуються на виробниц^ кремнiевих чипiв, застосовують у свом дiяпьностi голландськ1 технопогiï i обладнання.
Ще однiею краïною, що формуе власну репональну екосистему, розраховану на досягнення жновацмного ефекту свiтового рiвня виступае Нiмеччина. lнформацiя про державне сприяння жноващям iз зазначенням оргаызацм, уповноважених Федеральним мiнiстерством економiки та технолопй Нiмеччини на надання пщтримки (нститупв розвитку), представлена в спещальному щорiчному документi Мiнiстерства «Стимулювання економiчного розвитку: сприяння iнвестицiям та жноващям», а саме у його першому роздiпi «lнновацiï, технопогiï та нова мобтьнють». Крiм iнновацiй, даний документ охоплюе наступнi напрямки держпiдтримки економки: (а) малий i середнiй бiзнес (створення, зростання, iнвестицiï), (б) енергетика та стабтьнють, (в) гпобапiзацiя.
Економiчне стимулювання за напрямом «lнновацiï, технологи та нова мобтьнють» охоплюе ряд програм державного сприяння i пщроздтяеться на наступи субнапрямки:
- стимулювання жновацм в малому та середньому бiзнесi (17 програм/субпрограм), в т.ч.:
- пщтримка передових проек^в, не пов'язаних з конкретними галузями i технолопями (п'ять програм, в т.ч. одна програма з трьома субпрограмами),
- консультування ^i програми, в т.ч. одна програма з двома субпрограмами),
- науковi дослщження в цтях змщнення конкурентоспроможност малого i середнього бiзнесу (три програми, в т.ч. одна програма з двома етапами),
- цифровiзацiя малого i середнього бiзнесу (три програми);
- трансферт технолопй i жновацм (три програми);
- стимулювання розвитку ключових технолопй (чотири програми, по однм з кожного субнапрямку), в т.ч.: електромобтьност^ космонавтики, авiацiï, суднобудування.
Таким чином, у ^меччиы дiють 12 органiзацiй - операторiв державних програм у сферi iнновацiй (дослiдницькi i фiнансовi установи, пщприемницык та професiйнi об'еднання, а також структурний пщроздт Федерального мжютерства економiки i технологiй Нiмеччини). В управлжы дев'яти органiзацiй знаходяться одна/^ програми; найбiльш значне навантаження несуть наступи три органiзацiï: «СвроНорм» (три програми), Дослщницький центр «Юлiх» (чотири програми), ^мецький центр авiацiï та космонавтики (п'ять програм).
Оргаызащя - оператор державних програм Институт розвитку) виконуе наступнi задачi:
- збiр заявок на отримання держпщтримки, допомогу претендентам в оформленнi докумен^в,
- формування журi з незалежних експер^в у вiдповiдних галузях для визначення перемож^в, якi отримують кошти з державних програм,
- аналiз промiжних/остаточних результа^в реалiзацiï пiдтриманих державою проектiв та визначення ступеня вщповщност витрат i результа^в; на основi цих оцжок - формулювання висновкiв про рiвень ефективностi керованоï держпрограми.
Федеральне мжютерство економiки i технологiй Нiмеччини не здмснюе кiлькiсну оцiнку дiяльностi своТх пiдроздiлiв i уповноважених органiзацiй, в той же час в Мiнiстерствi i зазначених оргаыза^ях iснують системи оцжки дiяльностi спiвробiтникiв. Питання створення та розвитку системи оцжки дiяльностi працiвникiв знаходяться у рамках Федерального мУстерства внутрiшнiх справ Нiмеччини, яке публкуе рiзнi керiвнi, аналiтичнi та оглядовi документи з цих питань. Так, видано спещальне Керiвництво по оцжц працi держслужбовцiв, присвячене основним принципам оргаызацп процесу оцiнки в органах виконавчо: влади. В оглядi «Оцiнка дiяльностi у сферi державних послуг в кражах бвросоюзу» вказан скпадовi частини формуляра, застосовуваного в органах виконавчо: влади Нiмеччини для оцжки роботи спiвробiтникiв:
- якють виконання завдань,
- глибина аналiзу,
- ступiнь готовностi експонованих матерiалiв,
- оперативнiсть виконання,
- корпоративнють (умiння працювати в командi),
- управлжня конфлiктами.
Крiм того, звернено увагу на значну децентрапiзацiю процесу оцжки (у рамках основних принцитв, зафiксованих у зазначеному вище Поабнику МВС ФРН, кожне мiнiстерство мае власний метод i формуляр оцжки). В огг^ «Оцiнка персоналу в европейських та мiжнародних органiзацiях» наведен такi приклади розмаïтостi систем оцЫки, що застосовуються в 13 федеральних мУстерствах Нiмеччини: кiлькiсть критерiïв - вщ 6 до бiльш ыж 20 (для Мiнiстерства економiки - немае даних), ктькють рiвнiв оцжки - вiд 3 до 7 (для Мжекономки - 6), перюдичнють оцiнки - вiд щорiчноï до трирiчноï (для Мiнекономiки -дворiчна), кiлькiсть оцiнювачiв - вiд 2 до 4 (для Мжекономки - 2, а саме безпосереднм керiвник та керiвник пiдроздiлу). Слiд пщкреслити, що нi в одному iз зазначених документiв не наводяться приклади яких-небудь конкретних кiлькiсних iндикаторiв або оцжочних формулярiв, якi застосовуються в органах виконавчоï влади Нiмеччини.
В процес здiйснення iнформацiйного суспiльства Норвепя також стала одним з провщних свтових лiдерiв iнновацiйного розвитку. Сформовав в Норвегiï соцiально-економiчнi умови, яга характеризуються високим рiвнем життя, змушують уряд для забезпечення соцiапьноï стабтьност докладати зусиль до збереження i розвитку в краТн найбiльш високотехнолопчних виробництв, що випускають конкурентоспроможну продущю з великою доданою вартiстю, i винесення за кордон найменш прибуткових пщприемств з великими потребами в робочм силi. Це неминуче пов'язано з зростанням державно: пiдтримки НДДКР та жвестицм в науку. Пол^ика держави в цiй сферi передбачае бюджетне фжансування НДДКР в розмiрi 3 % ВВП.
Прiоритетними галузями економки материковоï Норвегiï е металурпя (представлена, насамперед, виробництвом алюмiнiю i виробiв з нього), енергетика, хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть, суднобудування й судноремонт, рибальство й
аквакультура, морськ перевезення. Bei цi галузi характеризуются високою продуктивнiстю працi, великими обсягами виробництва i якютю продукцiï, що забезпечуе ïx конкурентоспроможнiсть та стйке положення на свiтовому ринку.
Одночасно з пщтримкою нафтогазовоï галузi норвезький уряд нарощував зусилля щодо стимулювання розвитку вiдновлювальниx джерел енергiï. Так, з 2012 року в Норвегп працюе схема «зелених сертифiкатiв», яка дозволяе компенсувати витрати на вщкриття нових генеруючих потужностей, якi не використовують викопнi енергоресурси. За результатами 2013 року норвезык властi видали концесп на 140 енергетичних проектв (будiвництво нових гiдро - i в^роелектростанцм), якi передбачають щорiчне виробництво 5,3 ТВт-год «зелено'1' електроенергiï» (в 2012 роц сукупна продуктивнiсть нових генеруючих потужностей склала 3,6 ТВт-год).
Висока вщдача iнновацiйноï полiтики в цй краïнi забезпечуеться завдяки наступним трьом особливостям. По-перше, вона тюно переплiтаеться з iншими напрямами дм держави - з соцiальним, Ывестицмним, регiональним, освiтнiм, податковим i Ышими. По-друге, досягнутий високий рiвень розвитку взаемодп мiж рiзними ланками Ыновацмного ланцюжка, що утворюе нацiональну Ыновацмну систему, яка забезпечуе бiльш високу вщдачу в порiвняннi з тим, якби ланки такого ланцюга дiяли розрiзнено. Це дозволяе перетворити науку i Ыновацп на безпосередньо продуктивну силу сусптьства. Ще одна особливють iнновацiйноï полiтики Норвегiï - це курс на використання регюнального потенцалу. При цьому вiдповiдальнiсть за здмснення iнновацiйноï полiтики покладаеться на регюни. Бiльшiсть нацiональниx iнновацiйниx агентств i Ыновацмних програм мають сильну регюнальну компоненту. Нинi в Норвегiï широко використовуються випробуванi на практицi й т що добре себе зарекомендували оргаызацмы форми i методи фЫансування iнновацiй: науковi парки, кластери i венчурне фЫансування i т. д.
Комплекс заxодiв державноï iнновацiйноï пол^ики включае такi елементи як:
- сте^альн органiзацiï i органи, вщповщальы за розробку i реалiзацiю науково-теxнiчноï i iнновацiйноï полiтики;
- система мiжнародноï науково-теxнiчноï спiвпрацi з Ышими краïнами (в першу чергу 6С i США) в частинi обмЫу передовим досвiдом i теxнологiями;
- мережа технопаркв, iнновацiйниx кпастерiв i центрiв передового теxнологiчного досвiду;
- значне пряме бюджетне фiнансування НДДКР в рiзниx формах, включаючи систему податкових птьг. При цьому вщзначаеться, що для рiшення довгострокових високотехнологчних завдань важпивiшим е стiйке планове фЫансування, анiж разовi вливання значних фЫансових коштiв.
Також важливим державним завданням в цй областi е Ывестування в навчання i безперервну осв^у, оскiльки не всi суб'екти бiзнесу здатнi вкладати кошти в пщвищення квалiфiкацiï працiвникiв до рiвня, необxiдного для досягнення iнновацiйниx цтей. Влада органiзовуе передачу i поширення передових знань, забезпечуе мобiльнiсть робочоТ сили i створюе сприятливi умови для пщприемництва в цiлому.
У Норвегп юнуе велика кiлькiсть науково-дослщних iнститутiв, як державних, так i приватних. На них припадае майже 23% вщ усix витрат на науково-дослщну дiяльнiсть i приблизно 27% усх наукових дослiджень. Менше 7% фундаментальних дослiджень проводиться в приватному секторг Це пояснюеться тим фактом, що в сферi норвезького пщприемництва юнуе незначна частка компанй досить великих i таких, що мають достатн ресурси, для проведення власних фундаментальних дослджень.
У Норвегп мУстерство промисловост i торгiвлi виступае основним регулятором у Ыновацмнм сферi i науково-тех^чно! полiтики кражи. Мiнiстерство делегуе практичнi повноваження трьом основним державним органзацям, що безпосередньо вiдповiдають за розвиток досл^ни^^ i iнновацiйноï дiяльностi в краïнi.
Норвезька дослiдницька рада (НДР) не лише безпосередньо вщповщае за вироблення науково-теxнiчноï полiтики в Норвегп, але i здмснюе фЫансування i загальну координацiю нацiональниx програм НДДКР (включаючи фундаментальнi дослiдження), техноло^но: модернiзацiï нацiональноï економiки, мiжнародноï науково-тех^чно: спiвпрацi. Рада несе основну вщповщальнють за якiсть i актуальнiсть дослщжень, що проводяться в Норвегiï. З цею метою вона оцiнюе дослщницью проекти та органiзацiï, а також домагаеться розширення мiжнародноï науковоï спвпрацк Крiм того Рада формулюе нацюнальну стратегiю передачi споживачам результатiв дослджень i iнформування широкоï громадськостi. НДР е головним радником уряду з питань дослджень. Науково-дослщна Рада Норвегп пропонуе пщтримку тим компанiям, яю здiйснюють iнвестицiï в iнновацiйнi програми НДДКР. Проекти в промисловост фЫансуються за схемою SkatteFUNN, що передбачае птьгове оподаткування. Довгостроковi науково-теxнiчнi проекти фЫансуються через iнновацiйнi науково-теxнiчнi центри.
Органзаця "Innovation Norway" е найбтьшим бiзнес-орiентованим iнструментом уряду для просування Ыновацм в норвезькiй економiцi, в першу чергу в план пщтримки експортно-орiентованого бiзнесу, що пропонуе продукцю з високою доданою вартiстю. "Innovation Norway" пропонуе: фЫансування у виглядi кредитування, надання гарантiй i програм по створенню акцюнерного капiталу; заходи по консультуванню i розвитку професмних навичок i знань; створення нацюнальних i мiжнародниx зв'язкiв i органзацю передачi теxнологiй; маркетинг норвезькоï продукцп i туристичних послуг.
Уряд Норвегп також надае пiдтримку норвезьким компаням на мiжнародному ринку через Державну корпорацю промислового розвитку "SIVA". "SIVA" сприяе Ыновацмному розвитку виробничого сектору в кран, створюе i покращуе фiзичну i органiзацiйну iнфраструктуру для промислових НДДКР i Ыновацм в регюнах. lï дiяльнiсть роздiлена на двi основнi сфери: 1) забезпечення нерухомютю i iнфраструктурою регiональниx виробникв продукцiï i послуг з високою доданою вартютю; 2) пiдтримка Ыновацм i НДДКР в мунiципалiтетаx. "SIVA" несе особливу вщповщальнють за сприяння створенню виробництв з високою доданою вартютю в регюнах. Компаня пропонуе будвництво i здачу в оренду будвель i iншоï нерухомост в галузях/секторах, де нормальн ринковi механзми не працюють. У iнновацiйнiй сферi "SIVA" вкладае кошти в рiзнi типи високотеxнологiчниx компанiй i працюе з програмами грантв для цього середовища (програми створення бiзнес-iнкубаторiв, науково-дослщних i промислових паркв). Ще однею органiзацiею пiдтримки iнновацiйного розвитку в Норвегп являеться International Development Norway (IDN). IDN виступае в ролi нацюнального агента Королiвства Норвегiя по просуванню спвпрац норвезьких теxнологiчниx компанй з iноземними партнерами.
Як бачимо, скандинавська економiчна модель, реалiзована в провщних краïнаx Пiвнiчноï бвропи вже бтьше двох десятилiть вiдповiдае посткризовм моделi XXI столiття, оскiльки в ïï основi лежить культивування мережевого партнерського середовища, тобто Ыституцюнальы стимулятори зростання.
Висновки. Зазначимо, що сьогодн не лише в Скандинавп, але i у багатьох Ыших економках свiту (США, Канада, Bеликобританiя, Пвденна Корея, Китай, Австралiя, тощо) формуються регюнальн iнновацiйнi екосистеми (regional innovation ecosystems), розрахован на досягнення Ыновацмних ефектiв свiтового рiвня. Вони представляють собою мережевi iнновацiйнi спiвтовариства, що дозволяють вщповщним територiям безперервно оновлювати Ыфраструктуру та гнучко реагуючи на технолоМчы i ринковi змiни. Таким чином, для запуску iнновацiйноï моделi зростання економiцi потрiбна не лише сучасна Ыфраструктура (науковi центри, технопарки, Ыститути розвитку та iн.), але передусм наявнiсть комунiкативного середовища мiж усiма секторами i органiзацiями. Наявнють такого середовища сприяе самоосвiтi рiзниx iнновацiйниx екосистем, сукупнiсть яких формуе Ыновацмний ландшафт територiï, де на базi переплетення рiзниx мережевих середовищ зароджуються i циркулюють потужнi потоки нових знань. Головне завдання Ыновацмних комункацм - стимулювати вiдкритий дiалог
iнновацiйних посередникiв iнновацiйноí дiяльностi за допомогою спецiалiзованих пiдходiв. Це - спецiальна область комункацм, яка в тривапiй nepcneKraBi дie на економiку, формуючи i розвиваючи, в свою чергу, Ыновацмне суспiльство. Таким чином вiдбуваeться налагодження комунiкативних зв'язкiв мiж наукою, бiзнесом i освiтою, що формуе так званий "трикутник знання".
Список використаних джерел
1. A. Bramwell et al. Growing Innovation Ecosystems: University-Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. University of Toronto. Final Report. May 15, 2012.
2. L. Leydesdorff. The Triple Helix of University-Industry-Government-Relations/in E. Carayannis, D. Campbell (eds.). Encyclopedia of Creativity,Innovation, and Entrepreneurship, New York: Springer, February 2012.
3. B. Mercan, D. Goktas. Components of Innovation Ecosystems: A CrossCountryStudy // International Research Journal of Finance and Economics, № 76, 2011.
4. R. Nallari, B. Griffith. World Bank. Clusters of Competitiveness. The World Bank, 2013.
5. Northern lights/The Economist. Special Report. Feb 2, 2013.
6. Прокопенко О. В. Роль м1жнародного фактору в формуванн нноваи^йноГ екосистеми Англйською мовою [Електронний ресурс]/ О. В. Прокопенко, Ю. I. Сременко, В. А. Омельяненко // Економiчний часопис-XXI. - 2014. - № 3-4(2). - С. 4-7.
7. Смородинская Н. В. Сетевые инновационные экосистемы и их роль в динамизации экономического роста [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://inecon.org/docs/Smorodinskaya-Innovations-2014-07.pdf.
8. A. M. Thomson, J. L. Perry. Collaboration Processes: Inside the Black Box// Public Administration Review. Vol. 66. N. s1, 2006.
9. Townsend et al. Future Knowledge Ecosystems. The Next Twenty Years of Technology-Led Economic Development. IFTF Report # SR-12361. San Francisco, 2010.
References
1. A. Bramwell et al. Growing Innovation Ecosystems: University-Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. University of Toronto. Final Report. May 15, 2012.
2. L. Leydesdorff. The Triple Helix of University-Industry-Government-Relations/in E. Carayannis, D. Campbell (eds.). Encyclopedia of Creativity,Innovation, and Entrepreneurship, New York: Springer, February 2012.
3. B. Mercan, D. Goktas. Components of Innovation Ecosystems: A CrossCountryStudy // International Research Journal of Finance and Economics, № 76, 2011.
4. R. Nallari, B. Griffith. World Bank. Clusters of Competitiveness. The World Bank, 2013.
5. Northern lights//The Economist. Special Report. Feb 2, 2013.
6. Prokopenko O.V., Eremenko Yu.I., Omelyanenko V.A. Rol mIzhnarodnogo faktoru v formuvannI InnovatsIynoYi ekosistemi AnglIyskoyu movoyu // Ekonomichniy chasopis-XXI. 2014. № 3-4(2). S. 4-7.
7. Smorodinskaya N. V. Setevyie innovatsionnyie ekosistemyi i ih rol v dinamizatsii ekonomicheskogo rosta : http://inecon.org/docs/Smorodinskaya-Innovations-2014-07.pdf.
8. A. M. Thomson, J. L. Perry. Collaboration Processes: Inside the Black Box// Public Administration Review. Vol. 66. N. s1, 2006.
9. Townsend et al. Future Knowledge Ecosystems. The Next Twenty Years of Technology-Led Economic Development. IFTF Report # SR-12361. San Francisco, 2010.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бабак Оксана Анатолпвна, кандидат юторичних наук, доцент кафедри фЫанав, грошового об^ та кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний умверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'на e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бабак Оксана Анатольевна, кандидат исторических наук, доцент кафедры финансов, денежного обращения и кредита ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Babak Oksana Anatoliivna, Ph.D. in Historical Science, Associate Professor of Finance, monetary circulation and credit SHEE "Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» 30, Sukhomlynskyi street, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: kseniya.babak @mail.ru
УДК 69.003:338.69.339
1ННОВАЦ1ЙН1 П1ДХОДИ ТА 1НСТРУМЕНТАР1Й УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСНО-1М1ДЖЕВИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ БУД1ВЕЛЬНО1 ОРГАН1ЗАЦП
Кошельна В.М.
Основною метою статтi е наукове обгрунтування теоретико-методологiчних та прикладних аспектiв формування структури ресурсно^джевого потен^алу та виявлення напрямюв забезпечення ннова^йного розвитку оргамзацй будiвельноi' галузi. Предметом дослiдження е розвиток ннова^йних процеав на пiдприемствi на основi об'екта управлння, визначеного як ресурсно^джевий потен^ал. Методологiчними засадами дослiдження е системний пiдхiд до аналiзу економiчних явищ i процеав, базовi положення теори нновацй.
У статтi до^джуються мсце та роль потенциалу в питанн аналiзу економiчних явищ, його розумння як важливого показника економiчного розвитку конкретноi орга^зац. Найбльшою перевагою ресурсно^джевого Ыдходу е можливють оиунки ресурсiв за допомогою загальновживаних структурно-елементних чинниюв, що спрощуе визначення потенциалу на практии.
У визначеннi потен^алу вказуеться на наявнсть сукупно^i пiдсистем, що характеризують рiзнi аспекти дiяльностi пдприемства. Проведений аналiз вказуе на вiдсутнiсть единоi структури, невизначенсть ii складових, '¡х спiввiдношення
© Кошельна В.М., 2014
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
13
