CC BY
47
Ю. Костш
академж АЕН Украти С. Пономарьов
м. Харк1в
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕАЛ1ЗАЦ1Ю ПРОГРАМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПЩПРИеМСТВАХ ПЕК
Актуальшсть. Постiйне подорожчання енергоно-спв в Укра!т та недостаттсть власно! енергетично! бази змушуе державу достатньо активно опiкуватися проблемами енергозбереження. Проте, незважаючи на значт зусилля у цьому напрямi, а саме: прийняття ввд-повiдних програм [1], запровадження адмiнiстративних та економiчних методiв стимулювання енергозбереження [2; 3], - енергоемтсть вiтчизняного суспшьного виробництва продовжуе залишатися значно вищою у порiвняннi як з розвиненими кра!нами, так i з кра!нами, близькими за рiвнем розвитку [4, с. 103]. Це актуалiзуe питання про iнституцiональнi умови виконання юную-чих в кра!т програм енергозбереження. Зокрема спещ-ального дослiдження потребують фактори, що уповшь-нюють реалiзацiю заходiв з енергозбереження на рiвнi окремого пiдприeмства.
Анал1з останнгх джерел i публшацш. У багатьох вичизняних дослiдженнях та офiцiйних документах наголошуеться на недостатнiй ефективностi iснуючих у кра!т програм енергозбереження [5, с. 85; 6]. Серед причин цього явища найчаспше зазначаеться деклара-тивний характер передбачених у програмах заходiв [5, с. 85], вади в оргатзацл !х фiнансування [7, с. 151-152; 8, с. 156; 9, с. 87], недосконалкть шфраструктури енергозбереження [9, с. 122-129]. О^м того, на нашу думку, серед фага^в, яш уповiльнюють реалiзацiю програм енергозбереження, iснуе чимало таких, що фор-муються тд впливом недосконалих iнституцiональних умов господарювання. Наприклад, у вiтчизняних та зарубiжних дослiдженнях поширеною е думка про те, що неринковий характер цшоутворення на енергоносп, пов'язаний з розповсюдженням практики перехресного субсидiювання, монополiзацiею енергоринку, викрив-люе стимули енергоспоживання (В. Барантк [10, с. 910], М. Земляний, А. Шевцов [11, с. 7-8], В. Лiр, У. Письменна [9, с. 68-70], О. Оваенко [12, с. 59-62], В. Сапришн [13, с. 6, 9]; [8, с. 154]). В основному дiя зазначених чиннишв аналiзуеться у макроекономiчному контекстi, тодi, як !х вплив на прийняття рiшень про енергозбереження на окремому шдприемсга залиша-еться недостатньо дослiдженим.
Постановка завдання. Метою статп е виявлення фага^в, що ускладнюють реалiзацiю програм енергозбереження на рiвнi окремого тдприемства (на прикла-дi пiдприемств ПЕК), обгрунтування заходiв, спрямова-них на послаблення !х негативно! дИ.
Виклад основного матерiалу. Шдвищення енергетично! ефективносп на рiвнi окремого тдприемства завжди передбачае додаткове фiнансування. Його обсяг залежить вiд характеру заходiв, що плануеться здшсни-ти: органiзацiйно-економiчнi заходи пов'язанi, як правило, з меншими витратами, iнвестицiйно-технологiчнi заходи потребують значних катталовкладень. Але в обох випадках прийняття рiшень про фшансування енергозбереження здiйснюеться, виходячи з мiркувань рацiональностi. Споживач порiвнюе варпсть зеконом-лених енергоносi!в з обсягами витрат, необхiдних для !х економп. Якщо цiна, за якою купуються енергоносi!, перевищуе витрати на !х економiю, заходи з енергозбе-
09 2012/№2
реження стають економiчно привабливими, та навпаки. Недаремно, у програмних документах зазначаеться, що цiна на енергоносп ефективтше впливае на реалiзацiю енергозберпаючих заходiв на рiвнi окремого тдприемства, шж створення бюджетних i позабюджетних фон-дiв енергозбереження [4, с. 103].
Проте слщ зазначити, що економiчне середовище енергозбереження (стввщношення цiни енергоносi!в та витратами на !х економiю) формуеться не лише тд впливом суто ринкових чиннишв. По-перше, цшоутво-рення на вичизняному енергоринку носить неринковий характер. З одного боку, цша на енергоносп та !! окремi компоненти активно регулюються державою. З другого боку, бшьшють вiтчизняних енергоринк1в е монополь зованими та активно використовуються як шструменти перерозпод^ фiнансових потоков мiж учасниками ринку, у тому чи^ державними структурами [12, с. 6162]. По-друге, держава намагаеться впливати i на вар-тiсть енергозбер^аючих заходiв як адмiнiстративними (штрафи, санкцп за перевитрати енергоносi!в), так i економiчними методами (податковi та кредитш пiльги), посилюючи економiчну привабливiсть програм енерго-збереження.
Ввдповщно, економiчне середовище енергозбереження багато у чому визначаеться шституцюнальними факторами, зумовленими державною енергетичною политикою. Серед факторiв, що ускладнюють реалiза-цш програм енергозбереження на рiвнi окремого тдп-риемства, на нашу думку, доцшьно видшити так1:
1. Викривлення цгнових стимулгв енергозбереження, зумовлене значними розбiжностi спостер^аються у принципах внутрiшнього та зовшшнього цiноутворення на енергоносi!. Так, у зовшшшх розрахунках цiна визначаеться переважним чином кон'юнктурою свггового ринку енергоресурсiв, тодi як цши внутрiшнього спо-живання регулюються державою. Намагаючись здеше-вити енергоносi! для окремих категорш споживачiв, держава активно використовую практику субсидшван-ня, основними аспектами яко! е: вiдтворювальний (штучне заниження цiн на паливно-енергетичнi ресурси для населения); мiжгалузевий (пiдтримка занижених цiн для окремих галузей або сфер економiки) та струк-турний (пiдтримка цiн на енергоносi! внутршнього виробництва на рiвнi, що е нижчим за свiтовий).
Наприклад, до 2008 р. включно тариф за спожитий природний газ для бюджетних оргашзацш та установ, а також для тдприемств теплокомуненерго був меншим, нж для промислових споживачiв. Починаючи з 2009 р. розрив у цшах для бюджетних установ та промислових тдприемств було л^щовано. Але й доа для теплово! комунально! енергетики тариф на природний газ стано-вить менше половини тарифу, що дiе для промислових споживачiв (табл. 1).
Перехресне субсидiювання вкрай негативно поз-начаеться на реалiзацi! енергозберiгаючих заходiв на рiвнi окремого тдприемства, осшльки штучне здешев-лення енергоносi!в викривлюе орiентири рацiонального енергоспоживання, дестимулюе перехiд до енергоефек-тивних технологш.
45
Таблиця 1
Динамика середньом1сячного р1вня ц1м на природний газ для вс1х категорш сможива'мв, кр1м маселеммя без ПДВ, щльовоУ надбавки та трамсмортмих витрат, грн./1000 м3 (складемо за [14])
Проте лкыдащя перехресного субсидiювання для шдприемств ТКЕ може i не призвести до пiдвищення мотивацп щодо енергозбереження. По-перше, слiд вра-хувати, що вiдсутнiй повноцiнний облiк спожитих ене-ргоноспв: станом на 01.01.2011 лiчильниками гарячо! води було обладнано 15,93% загально! кiлькостi будин-шв з централiзованим постачанням гарячо! води; лiчи-льниками теплово! енергп - 38,31% загально! шлькосп будиншв з централiзованим опаленням [5, с. 87]. Подруге, шдприемства ТКЕ переважно е природними мо-нополiями на репональному рiвнi, що дае можливють перекладати власнi завищенi витрати, у тому чи^ не-виробничi, на шнцевого споживача, ухиляючись таким чином вщ впровадження енергоефективних заходiв.
2.1нституцюнальш перешкоди у створенш джерел самофтансування енергозберггаючих заход1в. У Держав-нш цшьовш економiчнiй програмi енергоефективносп на 2010-2015 рр. передбачено, що основним джерелом фь нансування енергозбереження стануть кошти суб'екпв господарювання. Зокрема, при загальному обсягу фшан-сування Програми у 341,59 млрд. грн., 7,58 млрд. буде видiлено з державного бюджету, 15 млрд. - з мюцевих бюджета, 319,01 млрд. грн. - з кошпв шдприемств [1]. Проте зазначимо, що формування джерел самофшансу-вання енергозбереження на щдприемствах значно усклад-нюеться постшним здороженням енергоносi!в, виклика-ним як переходом до свгтових цiн на природний газ, так i спробами лiбералiзацi! енергоринку.
З одного боку, здороження енергоносi!в створюе необхiдну економiчну мотивацiю для реалiзацi! про-грам енергозбереження. Так, у дослiдженнях Ю. Кость на та В. Безлепшна було проаналiзовано ефективнiсть витрат, пов'язаних з енергозбереженням на шдприемс-твах ДК «Укртрансгаз» за 2011 р. та доведено наявшсть знаних цшових стимулiв для реалiзацi! потенцiалу енергозбереження: у середньому по шдприемству економь чний ефект вiд впровадження енергозбер^аючих захо-дiв становив 1666,7 грн./т у. п. [15, с. 72].
Проте на та подорожчання енергоносi!в ввдбува-^_
46
еться скорочення прибутк1в, звужуються ^естицшш потоки в енергозбереження. За таких умов компенсатор-ним заходом могла б стати державна полгшка у сферi енергозбереження, спрямована на здешевлення енергоз-бериаючих заходiв на рiвнi пiдприемства. Законодавст-вом Укра!ни встановлено цiлу низку податкових та кре-дитних методiв стимулювання енергоефективностi, спрямованих на формування у шдприемств джерел са-мофшансування енергозберiгаючих проектiв. Так, Пода-тковим кодексом передбачено: звiльнення вiд оподатку-вання 80% прибутку, отриманого ввд продажу на терито-рi! Укра!ни енергозберiгаючого обладнання, матерiалiв, виробiв власного виробництва, як1 забезпечують ращо-нальне використання енергоносi!в [3, ст. 158.1]; зв№-нення вiд оподаткування 50% прибутку, отриманого ввд здiйснення енергоефективних заходiв [3, ст. 185.2]; звь льнення вiд митних зборiв операцш з ввезення енергоз-берiгаючого обладнання та матерiалiв [3, ст. 197.16.2.3]; обладнання та прилада, як1 працюють на ввдновлюваль-них джерелах енергп [3, ст. 197.16.1].
Надання податкових пшьг жорстко регламенту-ються. По-перше, вони надаються на тимчасовi основi (як правило, протягом 5 рошв з моменту отримання першого прибутку ввд здiйснення енергозберiгаючих заходiв або продажу енергоефективного обладнання). По-друге, встановлюються цiльовi обмеження на використання кошпв, отриманих у зв'язку з наданням пшь-ги: вони мають бути спрямованi виключно на збшь-шення обсягiв виробництва. Разом з тим, порядок надання пшьг не позбавлений недолЫв, яш певною мь рою перешкоджають формуванню фшансових джерел, спрямованих на iнвестування в енергозбереження. Так, шдприемство зобов'язано брати участь у галузевих програмах енергозбереження, що е тдставою для вне-сення його у спецiальний реестр (ведеться Нацюналь-ним агентством Укра!ни з питань забезпечення ефекти-вностi використання енергетичних ресурав - НАЕР). Крiм того, пшьга надаеться постфактум, коли прибуток вiд енергозберiгаючих проектiв вже отриманий, а не на початковому етат виробництва, коли дiйсно iснуе потреба у залученш додаткових джерел фшансування.
3. Нерозвинена Iнфраструктура енергозбереження. Зокрема в Укра!ш недостатньо розвинений ринок енергозберпаючих послуг. Так, в кра!нi дiе лише п'ять енергозберпаючих сервiсних компанiй (ЕСКО), яш ви-конують проекти енергозбереження «тд ключ», здшс-нюючи !х фiнансування за рахунок власних або залуче-них коштiв. Тодi як, наприклад, у Пiвденнiй Коре! !х 158, у Японп - 21, Швейцарп - 50, Австрi! - 25, Болга-ри - 12, а у Шмеччиш !х шльшсть доходить до 1000 [9, с. 114]. Проте використання послуг енергозбер^аючих сервюних компанiй у бюджетних установах i оргашза-цiях, а також закладах комунально! власностi, що фь нансуються за рахунок бюджетних кошпв, ускладню-ються численними iнституцiональними бар'ерами, серед яких можна видшити так1: значнi трансакцiйнi витрати, пов'язаш з регламентацiею закупiвель товарiв та послуг у публiчному сектор^ необхiднiсть проведения тендерних процедур; вшсутшсть чiтко! законодавчо! регламентацi! розподiлу ризишв мiж приватним та дер-жавним партнером; значна бюрократизащя державного управлшня, яка ускладнюе пошук джерел фшансування енергозбереження; процедура встановлення лiмiтiв на споживання паливно-енергетичних ресурсiв у бюджетних установах, зпдно яко!, якщо лiмiт не вичерпано, отримана економiя буде списана до бюджету, а обсяги фшансування закутвель паливно-енергетичних ресурав на наступш роки будуть зменшенi.
Висновки. Прийняття рiшень про впровадження енергоефективних технологш на тдприемствах здшс-
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ уКРАШИ
Категорiя споживачiв Перюд Темп зростан-ня цш, 20102012 рр., %
2010 р. 2011 р. З ачня 2012 р.
Промисловi споживачi та iншi суб'екти 2084,62 2810,18 3509,00 168,33
Пiдприемства ГМК 2052,70 2810,18 3509,00 170,95
Шдприемства хiмiчного комплексу 2052,70 2810,18 3509,00 170,95
Шдприемства-виробники азот-них добрив 1881,83 2810,18 3382,00 179,72
Бюджетнi оргашзацп та установи 2084,62 2810,18 3509,00 168,33
Пiдприемства ТКЕ 689,40 1091,00 1309,20 189,90
Сшввшношення цiн для промис-лових шдприемств та шдприемств ТКЕ 3,02 : 1 2,58 : 1 2,68 : 1 -
Ю. КОСТ1Н, С. ПОНОМАРЬОВ
Г. КОСТРОМН
нюеться переважним чином виходячи з MipKyBaHb ращ-онaльностi - сшввщношення BapTOCTi енергоноспв та витрат на ix економiю. Проте економiчне середовище енергозбереження формуеться не лише тд впливом суто ринкових чинниюв. На нього суттево впливають iнституцiонaльнi фактори, що визначаються економiч-ною политикою держави, а саме: особливостями регу-лювання цiн на пaливно-енеpгетичнi ресурси та державною политикою у сфеpi енергозбереження.
Серед фaктоpiв, що ускладнюють pеaлiзaцiю про-грам енергозбереження на piвнi окремого пiдпpиемствa, на нашу думку, дощльно видiлити таю: викривлення цiновиx стимулiв енергозбереження, обумовлене пере-хресним субсидiювaнням вapтостi паливно-енергетичних pесуpсiв; iнституцiонaльнi перешкоди у створенш джерел сaмофiнaнсувaння енеpгозбеpiгaючиx зaxодiв (недолiки у порядку надання податкових тльг на pеaлiзaцiю пpоектiв з тдвищення енергоефективно-стi); нерозвинена шфраструктура енергозбереження.
Послаблення негативно! дй' зазначених фaктоpiв ть сно пов'язано з удосконаленням iнституцiонaльного се-редовища вичизняного енергоринку - лiквiдaцiею щно-вого диспаритету, активним антимонопольним регулю-ванням. Однак лiбеpaлiзaцiя енергоринку може спричи-нити знaчнi цiновi шоки та негативно позначитися на можливостях тдприемств впроваджувати енергозберь гaючi заходи. Ввдтак необх1дно aктивiзувaти зусилля, спpямовaнi на удосконалення державно! полiтики у сфе-pi енергозбереження. Зокрема, подальших дослщжень потребуе оpгaнiзaцiйно-економiчний меxaнiзм надання податкових та кредитних пiльг щдприемствам, що бе-руть участь у pеaлiзaцi! програм енергозбереження; за-конодавча регламентащя залучення енеpгозбеpiгaючиx сеpвiсниx компaнiй до виконання пpоектiв енергозбере-ження у державних та комунальних закладах.
Список джерел
1. Постанова КМУ «Про затвердження Державно! щльово! економiчно! програми енергоефективносл i розвитку сфери виробництва енергоноспв з вiдновлювaниx джерел енергл та альтернативних видiв палива на 20102015 роки» вiд 01.03.2010 №243.
2. Закон Укра!ни «Про внесення змiн до деяких законода-вчих aктiв Укра!ни щодо стимулювання зaxодiв з енергозбереження» [Текст] // Офщшний вiсник Укра!ни. -2007. - № 27. - С. 7. - ст. 1077.
3. Податковий кодекс Укра!ни [Електронний ресурс] / Верховна Рада Укра!ни. - режим доступу : http ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
4. Соцiaльно-економiчний стан Укра!ни: нaслiдки для народу та держави: нащональна доповiдь [Текст] / [ Амо-
ша О.1., Андрос G.I., Бажал Ю.М. та шш. ] ; за заг. ред. В.М. Гейця, A.I. Даниленка, М.Г. Жулинського, Е.М. Лiбановоï, О.С. Онищенка. - К. : НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
5. Воронцов, С. Б. Аналiз ефективносл виконання держав-них програм енергозбереження [Текст] / С. Б. Воронцов, А. Ю. Сменковський // Стратепчш прюритети. -2011. - №3. - С. 83-89.
6. Енергозбер^аючий блеф [Електронний ресурс] : матерь али Колегiï Рахунковоï палати / Рахункова Палата. -Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/ uk/publish/article/16723646.
7. Дзядикевич Ю.В. Управлiння процесами ефективного енергозбереження [Текст] / Ю.В. Дзядикевич, Р.Б. Гевко, P.I. Розум, М.В. Буряк // 1нновацшна еконо-мжа. - 2010. - №3. - С. 151-154.
8. Новий курс : реформи в Украш. 2010-2015. / Нащональна доповщь [Текст] / за заг. ред. В.М. Гейця [та ш] -К. : НВЦ НБУВ, 2009. - 232 с.
9. Лiр В.Е. Економiчний мехашзм реалiзацiï полггики ене-ргоефективностi в Украïнi [Текст] : монографiя / В.Е. Лiр, У.G. Письменна; НАН Украïни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 208 с.
10. Бараннiк В.О. Перехщ Украïни на свiтовi щни енерго-носiïв: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / В.О. Бараншк / Нацюнальний iнститут стратегiчних до-слiджень. - Режим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/ docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf.
11. Земляний М.Г. Концепщя (основи державноï полiтики) енергетичноï безпеки Украïни у 2010-2014 рр. (проект) / М.Г. Земляний, A.I. Шевцов [Електронний ресурс] / Нацюнальний шститут стратепчних дослiджень. - Режим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/ ConceptEnPol.pdf.
12. Овменко О.В. Енергетична безпека: конфлжт сощаль-но-економiчних iнтересiв [Текст] / О.В. Овменко // Вю-ник Нацiональноï юридичноï академiï Украши. Серiя: Економiчна теорiя та право. - 2011. - №1. - С. 55-65.
13. Саприюн В. Чи буде проведено реформи в енергетич-ному секторi Украïни / В. Саприюн [Електронний ресурс] / «Новий зелений курс» по-украшськи? Роль ffi-меччини та Украши в сучаснш европейсьюй енергетич-нш полiтицi» (Берлш), 27-28.04.2010 : матерiали конф. - Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/ article.php?news_id=773.
14. Прейскурант для споживачiв природного газу [Електронний ресурс] / Дочiрня компашя НАК «Нафтогаз Украïни «Газ Украши». - Режим доступу : http://www.gasukraine.com.ua.
15. Костш, Ю. Цiновi чинники енергозбереження на тдп-риемствах ПЕК [Текст] / Ю. Костiн, В. Безлепюн // Вю-ник економiчноï науки. - 2012. - №1. - С. 71-73.
Г. Костромш
академж АЕН Украти м. Кровоград
РЕСТРУКТУРИЗАЩЯ ПЩПРИСМСГВ ЯК НЕОБХ1ДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ÏX 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1, ЖИТТСД1ЯЛЬНОСТ1 ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
Економiчний розвиток Украши на шляху створення соц1ально opieHTOBaHoï ринково! eKOHOMÎKH передбачае його вщповщтсть довгосIроковiй сгратегй' економiчного зрос-тання, тдвищення якосп i р1вня життя населення. Для ефективного функщонування економiки в ринкових умовах необхвдно тдвишувати рiвень рентабельносп тдприемств, в цлому тдвишувати конкурентоспроможнiсть виробниц-
09 2012/№2
тва, його ефективнiсть. Разом з тим, низький р1вень виробництва, пращ, маркетингу i збуту продукцп, не конкуренто-спроможнiсть продукщ! внаслщок морального i фiзичного зносу основного кaпiтaлу, зростання норм поточних витрат спричинюе рiвень зниження рентабельносп, скорочення попиту на продукцию вичизняних тдприемств в умовах жорстко! конкуренщ! з боку iмпорту.
47
